Районний тижневник "Життя і слово" Андрій Майоров
Категорія: ЗМІ про нас
Візитною карткою народицького Полісся по праву можна назвати державне підприємство “Народицьке спеціалізоване лісове господарство”. Під керівництвом досвідченого й компетентного керівника трудовий колектив, який сьогодні налічує 273 працівників – жителів як Народиччини так і сусідніх районів та громад, працює злагоджено й динамічно, сумлінно дбаючи про збереження та примноження лісового скарбу рідного краю. За останні роки лісівники досягли чималих економічних, соціальних і виробничих показників, про що свідчать результати як трудового суперництва, так і різного роду змагань – як спортивних так і професійних, про що неодноразово писалося на шпальтах тижневика. Працівники лісгоспу мають стабільну роботу та гідну заробітну плату, а саме підприємство давно стало лідером в списку бюджетоутворюючих одиниць нашої територіальної громади. Проте останнім часом лісове господарство, як і йому подібні на теренах нашої країни, все більше переходить від господарювання до політики. Чому так сталося та чого чекати в майбутньому лісівникам Народицького спецлісгоспу – цікавимося у його очільника Василя ПРИХОДЬКА.
– Василю Петровичу, певно, ні для кого не секрет, що на службі лісу Ви вже давно зарекомендували себе авторитетним фахівцем своєї справи та вмілим організатором лісогосподарського виробництва. Вашу працю відзначено численними грамотами та подяками чи не всіх державних рівнів – що ж стоїть за всім цим, поділіться з читачами.
– Загалом, останні роки видалися для нас водночас і складним, і успішними. Підсумки фінансово-господарської діяльності засвідчують, що наш колектив утримує свої позиції. Зокрема, не дивлячись на спекотну погоду нам вдалося не допустити пожеж – головного ворога лісових масивів цієї пори. Для цього лісівники день у день докладають максимум зусиль, тримаючи засоби пожежогасіння у стані готовності. Сприяють цьому і повністю укомплектовані лісові пожежні станції та системи відеонагляду, які охоплюють фактично всю площу ввіреного нам лісу. Крім того, одним із головних наших завдань є турбота про якісний посадковий матеріал, який використовують для створення нових насаджень. Не останню роль в цій справі відіграють погодні умови, а вони як відомо останніми роками приносять чимало сюрпризів. Тому ми перейшли на вирощування сіянців в теплицях, яких маємо 8, загальною площею 0,21 га. В такому контрольованому середовищі сіянці повною мірою забезпечуються всім необхідним, від поливу до затінення. В кожному лісництві, починаючи з лісокультурниць і закінчуючи лісничим, проводять кропітку роботу з вирощування якісного садивного матеріалу. Але затрати варті того. Саджанці швидше адаптуються до нинішніх екологічних умов, мають у своєму генетичному наборі більше сил, аби боротися зі шкідниками та хворобами лісу, а це дає змогу зекономити на подальшому їх догляді. Проте, основою успіху завжди залишається своєчасність проведення робіт. Це стосується і лісозаготівлі та планових рубок.
– Передбачаю, що мова піде про труднощі.
– Так, і найбільша з них – масове всихання соснових насаджень, вражених шкідниками і хворобами, що стало величезною загрозою для лісу й внесло значні корективи до лісогосподарських робіт. Ми змушені якнайшвидше прибирати вражені дерева, необхідно реагувати миттєво, щоб запобігти подальшому поширенню. На сьогодні в деревостанах вражених верхівковим короїдом ми провели санітарні рубки на площі 560га, і заготовили 42 тис. м3 деревини та ще 47 тис. м3 на ділянках головного користування (це стиглий і перестійний ліс, який, якщо його вчасно не зрубати – швидко втрачає свою господарську цінність). Всього ж за цей період господарством реалізовано лісопродукції на 67 млн грн, що на 18,5 млн більше, ніж торік. При цьому було сплачено 5,5 млн гривень податків і обов’язкових зборів. Завдяки гарним показникам у господарській діяльності зростають прибутки підприємства, що дозволяє розвивати виробничу базу, поліпшувати умови праці, техніку безпеки та соціальний захист працівників, середня заробітна плата яких, приміром, сьогодні на рівні 10,5 тис. гривень.
– Та, наскільки мені відомо, одним шкідником проблеми не закінчуються.
– Як не прикро, але останнім часом підприємство зазнає шкоди не тільки від природного чинника. Однією з перших ластівок стало прийняття мораторію на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, зокрема і лісу-кругляку. Ця заборона призвела до зменшення кількості потенційних покупців і зниження ціни деревини. Відповідно зменшилися надходження до держбюджету, знизилася заготівля деревини, а самі лісгоспи не отримують коштів на захист і підвищення якості лісів, технічне та технологічне переоснащення. Яскравий тому приклад – колеги зі східних та південних областей взагалі сидять без зарплати, тому що держава вже четвертий рік їх не фінансує. Якщо більш лісисті області почуваються впевненіше у плані матеріально-технічної бази, то там очікують допомоги. За останні 3 роки ми перерахували більше 1,46 млн гривень допомоги, це і одноденні заробітки працівників, і продукція переведена з балансу на баланс. На жаль, це їх не рятує. Дивлячись на все це, важко повірити, що чиновники високого рівня не розуміють цього. Напрошується думка про лобіювання зовсім не державних інтересів. А ще на базі нинішніх держлісгоспів давно пропонується створити єдину лісогосподарську структуру, такий собі – лісовий холдинг. В умовах відсутності бюджетного фінансування і заборони експорту необробленої деревини вона буде свідомо приречена на збитковість, повільну економічну смерть, а там і на очікувану приватизацію, що може стати гірким фіналом лісової галузі України. Потрібно максимальне державне сприяння розвитку деревообробної галузі, доброзичливий інвестиційний клімат і звісно ж боротьба з нелегальною вирубкою і обігом лісу. А так – відсутність єдиної державної політики у веденні лісового господарства беззаперечно призведе до розбалансування галузі, зниження соціальної та економічної ролі лісу.
– Ви згадали про нелегальну вирубку – наскільки мені відомо, нещодавно в облдержадміністрації відбулася нарада з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів. Кажуть, перевірятимуть до 30 серпня?
– Так, Прем’єр-Міністр України дав доручення Держаудитслужбі, ДФС, Нацполіції, Держгеокадастру провести ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів країни. Зазначу, що до такої перевірки ми готові. ДП “Народницький спецлісгосп” відкритий до перевірок і готовий конструктивно працювати та надавати інформацію. Контролюючі органи мають розуміти, що лісова галузь дає роботу багатьом людям, ми є бюджетоутворюючим підприємством. Лісівники прагнуть до діалогу і готові сприймати раціональні аргументи за умови, що буде врахована і наша позиція.
– На останній сесії селищної ради було озвучене питання надання спецлісгоспу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів на території заказника «Древлянський». І викликало воно чималу дискусію. Чому?
– Проблема висихання соснових насаджень на об’єктах природно-заповідного фонду має ще одну, досить банальну причину – недосконалість і протиріччя лісового та природоохоронного законодавства і складні бюрократичні механізми в наданні дозволів на проведення лісогосподарських заходів в об’єктах природно-заповідного фонду. Бо скільки б лісівники не били на сполох – без офіційного папірця ці старання нічого не варті. В результаті ми не боремось з короїдом, а йдемо його слідами, підчищаємо, так би мовити, за шкідником, який шириться все далі і далі. ( станом на 1.08.2018 року більше 600га насаджень на території заказника «Древлянський» повністю всохли). В цьому плані ножем у спину став Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу”. Він зобов’язує користувачів мисливських угідь і звичайних громадян у період масового розмноження диких тварин дотримуватися тиші. Ним забороняється з 1 квітня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою. Кажуть, що він сприяє розмноженню дичини, збереженню молодняка птахів і звірів. А я кажу – це 2,5 місяці пасивного сприяння поширенню верхівкового короїда, літ якого припадає саме на кінець квітня. Звісно, раніше, такі шкідники теж були, але і сосни “відбивалися” від вбивць власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не долають, оскільки на одному дереві налічують від 5 до 15 тисяч особин цього шкідника. Так, ми зобов’язані справлятися з нелегкою і відповідальною роботою адже маємо залишити після себе нащадкам високоякісні ліси. Але як це зробити, коли пали в колеса лізуть звідусіль?
– Ви про позицію місцевої влади?
– Навпаки, вона нас цілковито підтримує, адже всі ми живемо на одній землі, пов’язані однією історією, і лісові масиви є нашою спільною спадщиною. Проте окремі люди здається цього не розуміють. Або ж, на жаль, намагаються робити вигляд, що не розуміють, діючи у власних інтересах. Але ліс врятує здоровий глузд, а не власні амбіції.
– А які конкретні заходи проводяться господарством для боротьби з шкідником?
– Ми тісно співпрацюємо з рядом наукових станцій та інститутів. Які регулярно допомагають нам теоретично і практично. Маємо на разі знімки лісових масивів з супутника та аерофотозйомки, де чітко видно ареал поширення шкідника. Єдиним порятунком є санітарні рубки тому що біологічні і хімічні методи практично не дієві або й взагалі небезпечні для флори і фауни. Тому, хоч це і радикальний метод – але і достатньо ефективний. На жаль, затверджені в 2016 році нові Санітарні правила не дають вчасно ліквідувати осередки на зараженій території, бо необхідно пройти погодженя різного рівня, скласти необхідні акти і протоколи, зібрати десятки підписів. На це потрібен час, за який короїд перетворює масу дерев на тирсу. Тож лишається тільки попереджати подальше поширення.
– Позитивного іміджу підприємству додають облаштовані умілими руками лісівників рекреаційні зони.
– Спецлісгосп спрямовує чимало зусиль задля облагородження у лісовій зоні рекреаційних місць. За попередні роки у лісових угіддях підприємства створено чимало місць для відпочинку туристів та візитерів лісу – «Кар’єр» у Закусилах, «Кривуля» на березі Жереву, місце відпочинку в Заліссі на Вижарі. Поблизу річки чи вздовж автодоріг зведено альтанки, лавки. А до Дня незалежності відкриємо ще одне – “Заріччя”. Але знову ж таки, окремі їх відвідувачі почувають себе зовсім не гостями – про це свідчать гори сміття, поламані шлагбауми і побиті аншлаги. І в цьому випадку найбільше хочеться, щоб люди зрозуміли, що ліс недарма називають «зеленими легенями Землі», він збагачує киснем, таким необхідним для життя, очищує від пилу та бруду, зменшує швидкість шалених вітрів, дає прихисток тощо. Від лісу, його стану, залежать рівень води в річках та рясний урожай на полях. Нас дуже турбує людська байдужість, а подекуди і цілковито не аргументована ворожість. Але ми, лісівники, несемо відповідальність за стан та раціональне використання кожного гектара лісових угідь. Так, різні обставини і перешкоди, на жаль, заважають в цій роботі. Не в останню чергу нас тривожить намір передати в концесію майнові комплекси лісогосподарських підприємств, оскільки це фактична передача лісів у приватні руки. І якщо дане рішення буде реалізовано, то можливо настане такий час що громадяни не матимуть доступу до лісу, буде втрачена можливість аукціонного продажу деревини та відповідно залишиться без роботи малий та середній деревообробний бізнес, а також ті, хто спеціалізується на заготівлі та переробці грибів, ягід, інших продуктів побічного користування лісами. Концесія має на меті лише одне – швидше зрубати і продати, бо ніхто не захоче вкладати кошти для тривалого чи не столітнього відновлення лісу.
Так, за позитивом і здобутками ховається чимало негараздів, але саме завдяки професіоналізму та любові до рідного краю ми робимо і будемо робити все, щоб зберегти це унікальне природне багатство для прийдешніх поколінь.
17.08.2018 11:32
