ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

27 серпня 2018

C началом сезона осенней охоты инспекторы Минэкологии края работают в усиленном режиме

В минувшие выходные в Красноярском крае стартовал осенний сезон охоты. В связи с этим инспекторы Минэкологии края работают в усиленном режиме. Патрулировать леса они будут вместе с охотпользователями и сотрудниками правоохранительных органов.

Оперативные группы будут следить не только за соблюдением правил прохождения сезона, но и проверять у охотников наличие необходимых документов. Напомним, что охотники должны иметь при себе охотничий билет, разрешение на хранение и ношение оружия. Для охоты в общедоступных охотугодьях также нужно получить разрешение на добычу охотресурсов, а в случае охоты на территории охотпользователей нужна еще и путевка, подтверждающая право на охоту на этой территории.

За нарушение правил охотников привлекут к ответственности. Так, по решению суда житель Ирбейского района заплатит штраф в 30 тыс. рублей. Весной этого года гражданина задержали в лесу. Проверка показала, что мужчина незаконно добыл лося. Кроме того, у недобросовестного охотника отсутствовало разрешение на оружие. Ущерб, который нарушитель нанес дикой природе, составил 240 тыс. рублей. Эту сумму мужчина уже погасил в добровольном порядке.

"Санкции, которые ждут нарушителей за несоблюдение правил охоты, серьёзные. Помимо штрафа, который придется заплатить, недобросовестных охотников могут лишить права охоты на срок от одного года до трех лет с конфискацией орудий охоты. При незаконной добыче придется возместить и ущерб, предусмотренный установленными таксами. Поэтому во избежание подобных ситуаций охотникам необходимо соблюдать природоохранное законодательство", - отметил исполняющий обязанности министра экологии и рационального природопользования края Владимир Часовитин.

Пилорами мають працювати легально



За даними лісівників, на Волині постійно або періо­дично працює понад 1000 пилорам. Значна частина з них – нелегально. На краденій деревині, не сплачуючи необхідні податки та збори. Тема кричуща, тож відповідно – постійно на слуху влади, громади, правоохоронних та контролюючих органів, лісівників. Що краще? Закрити чи створити відповідні умови і стимулювати працювати легально? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до начальника ГУ ДФС у Волинській області Світлани Савчук.

– Самодостатня Волинь, як і Україна загалом, – це громадяни, які працюють у своїй країні офіційно, платять податки, заробітна плата яких дозволяє забезпечити родину необхідним. Зараз переважна частина наших людей, прочитавши таке, скажуть: картина гарна, але напівфантастична. А ви як вважаєте, наскільки ми поки далеко від таких реалій? 

– Реалії значною мірою такі, як їх створюють люди. Можливо, ви здивуєтеся моїй відповіді, але переважна більшість волинян сумлінно виконують свій конституційний обов’язок щодо сплати податків. У протилежному випадку Волинь не отримала б до бюджетів усіх рівнів 2,8 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб минулого року і вже 1,7 мільярда гривень ПДФО – у першому півріччі 2018 року. Якщо взяти до уваги, що громадяни сплачують іще військовий збір, плату за землю, податок на нерухомість та транспортний податок, то внесок кожного волинянина, котрий не ігнорує законодавчі вимоги щодо сплати податків, – вагомий та визначальний у бюджетах громад. 

У прикордонній Волині майже у кожній родині є чоловіки чи жінки, які працюють за кордоном, переважна їх більшість теж легально. Враховуючи міжнародні домовленості України, наші громадяни сплачують податки там. А от ті, хто отримав іноземні доходи, з яких не сплачено податків, повинні декларувати їх в Україні. Таких бажаючих справді не дуже багато, однак щороку в рамках деклараційної кампанії декілька тисяч наших краян виконують свій конституційний обов’язок, декларують не лише іноземні доходи, що не оподатковані, і сплачують податки. 

Не буду приховувати, що тіньова зайнятість залишається болючою проблемою, особливо на території тих громад, де свою фактично підприємницьку діяльність можна, так би мовити, «сховати» за особистим господарюванням. 

– Однією з проблем Волині є діяльність пилорам. Частина з них працюють, використовуючи нелегальну працю, а нерідко – й працю неповнолітніх…

– Якщо аналізувати діяльність пилорам, то це сфера однозначно прибуткова. Однак не всі власники пилорам, отримуючи прибуток, розуміють важливість сплати податків та офіційного працевлаштування найманих працівників Але саме ця прибуткова та затребувана на ринку діяльність може стати додатковим джерелом надходжень до бюджетів територіальних громад.
Робіть висновки самі. На Волині протягом першого півріччя 2018 року 64 юридичні особи, що здійснюють діяльність у сфері лісопильного та стругального господарства, сплатили до бюджетів усіх рівнів 16,4 мільйона гривень податкових платежів.

За цей же час фізичні особи – підприємці, котрі здійснюють діяльність на пилорамі, сплатили до бюджету 3 мільйони 456 тисяч гривень єдиного податку. Це кошти, що надійшли до бюджетів громад, на території яких працюють ці пилорами. Окрім того, з доходів найманих працівників пилорам фізичних осіб – підприємців сплачено майже півтора мільйони гривень ПДФО і ще 327 ПДФО від здійснення підприємницької діяльності. Саме діяльність цих пилорам забезпечила сплату майже 200 тисяч гривень військового збору і 31,4 тисячі гривень екологічного податку. Загалом сума сплачених податків фізичними особами – підприємцями перевищує минулорічні показники на 38,9 відсотка. Діяльність всіх пилорам повинна бути легальною. Для того, щоб громади отримували належні надходження до бюджету. Закон не передбачає частково легальної чи не повністю легальної роботи будь-якого суб’єкта господарювання. Тож якщо мешканці громад володіють інформацією про таку тіньову діяльність, варто негайно інформувати органи ДФС та Держпраці. 

– Чим можна спонукати нечесних підприємців до легалізації праці?

– Підстави для проведення перевірок органами ДФС чітко регламентовані. Тобто ми можемо запланувати і вийти на підприємство для проведення перевірки тільки тоді, коли є підстави вважати, що його господарська діяльність містить певні ризики. Якщо взяти до уваги, що більшість пилорам працюють в умовах спрощеної системи оподаткування, запланувати їх перевірку складно, враховуючи специфіку діяльності. Однак якщо, скажімо, найманий працівник повідомить нас у письмовій формі про порушення його прав, то це теж вагома та достатня умова для перевірки працедавця. Безумовно, що керівники органів місцевого самоврядування володіють повною інформацією щодо того, хто здійснює бізнес-діяльність на території громади. Інформація про незаконну діяльність таких суб’єктів господарювання від органів місцевого самоврядування – теж підстава виходу на перевірку. Як бачите, легалізація пилорам, як і загалом найманої праці, не буде успішною без свідомої позиції громадян та лідерів територіальних громад. 

– Які заходи з вашого боку вже проведені? Що це дало в результаті?

– Оскільки фахівці ДФС досить обмежені в підставах щодо виходу на перевірки, то ми намагаємося проводити обстеження місць здійснення діяльності для того, щоб побачити реальний стан справ на пилорамах. Наприклад, цього року в результаті обстежень ми встановили 90 власників пилорам. Господарську діяльність здійснюють 58 із них. Цього року нам вдалося легалізувати працю 14 найманих працівників із середньомісячним фондом оплати праці 52 тисячі гривень, 5 громадян залучено до державної реєстрації підприємництва, що забезпечить 44,5 тисячі гривень податкових надходжень потягом року. Наші фахівці переконали ще 2 власників подати річну податкову декларацію і сплатити визначені законом податки. 

– Органи місцевого самоврядування мають повноваження для того, щоб вивести з тіні роботу таких лісопилень?

– Окрім інформації до органів ДФС, закон передбачає право кожного інформувати про порушення у сфері оплати праці Державну службу України з питань праці.
Саме інспектори управління Держпраці, що також працюють в багатьох територіальних громадах, мають повноваження для проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог трудового законодавства. До перевірок Держпраці ми долучаємося в частині перевірки стану сплати податкових платежів. 

Вважаю, що контрольно-перевірочні заходи працедавців – це вже останній аргумент, що може змусити представників бізнесу дотримуватися вимог закону. Як правило, ми намагаємося впливати на працедавців-порушників шляхом переконання та роз’яснювальної роботи.
Запевняю вас: жодне питання, пов’язане з діяльністю підприємств, не розглядається в податкових органах без аналізу рівня заробітної плати та проведення заходів роз’яснювального характеру щодо його впливу на соціальний захист.

– Як ви уже слушно зазначили, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські голови, переважно знають, де і як у їхньому селі працює пилорама. Знають і самі люди. Як думаєте, чому не поспішають вирішувати проблему громадою, адже це важливо для кожного? І що порадите їм у цій ситуації?

– Найкраща порада у цій ситуації – позбавитися думки про те, що хтось і за невідомо які гроші побудує нам цивілізоване суспільство. Ми здатні самі це зробити за умови чесної сплати податків та подолання корупції. І ті громади, у яких люди вже це зрозуміли, демонструють вражаючий та очевидний результат. 

Наприклад, у першому півріччі цього року на Волині податкові надходження до місцевих бюджетів зросли більш як на чверть. 

В умовах децентралізації громади отримали значні фінансові ресурси у своє розпорядження. Фінансова незалежність та самодостатність місцевого самоврядування та держави будуть зростати, якщо кожен вирішить, що норм закону повинні дотримуватися всі. 

Запитувала
Світлана ДУМСЬКА


«ЛВ» №7-8 2018 р.

Лісова епопея



Якщо минулого року лісівники щільною стіною ставали на захист галузі, висловлюючи свою думку щодо неправильності напрямку реформ та проти концесії, то цього року вони – у німому заціпенінні. Два закони, за які депутати проголосували, а на другий день з «чистою совістю» пішли у відпустку, поставили галузь на новий рівень виживання. Що буде далі? Як лісівникам, у яких зараз і без того гаряча пора, – перш за все, йде мова про те, аби вберегти ліс від вогню, побороти навалу шкідників і вижити в умовах безгрошів’я, спокійно працювати? Питання риторичне. І відповіді на нього у простих лісівників немає.

Лісову галузь кинули напризволяще вже давно. Довго спостерігали, чи вистоїть, а тоді, коли побачили, що й так більш-менш виживає, вирішили підтиснути ще. 

Без грошей


Уже третій рік лісгоспи переживають фінансовий голод. Держава припинила підтримку із центрального бюджету. Ресурсні лісгоспи Заходу та Півночі платять зарплатню, утримують і відновлюють ліси завдяки своїй господарській діяльності. А ще сплачують чималі податки. Що ж стосується лісів Південної та Східної України, то там ситуація катастрофічна. Місцеві ліси виконують винятково природоохоронну функцію і на 100% залежать від державного фінансування. Їх заборонено використовувати з промисловою метою. Відтак трирічне вимушене «голодування» призвело до повного занепаду лісової галузі у цих регіонах. Працювати залишилися лише ентузіасти. Техніка деградує, коштів на пальне немає. Для утримання штату охорони і захисту лісу господарств Півдня і Сходу лісоресурсні області вже третій рік перераховують свій одноденний заробіток. 

За даними екологів, якщо ситуація не зміниться, то тільки Херсонщина через 3 роки може повністю втратити свої ліси. І це лише мова про одну конкретну територію. 

Без логіки


Що вигідніше: висадити на землі ліс, який достигне через 50 років, чи кукурудзу, яка дасть врожай вже цієї осені? Скажете: це дивне питання? 

Тоді поставлю питання інакше: чи можна одним документом вирішити питання надання пільг одним та поповнення бюджету іншими? Як виявляється, можна. Бо закон 6490-Д і поправка про оподаткування територій, зайнятих лісом, яка дивним чином загубилася між благими намірами для сільгоспвиробників, говорять самі за себе.

10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б, далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, депутати підписалися і за поправку про фактичне фінансове знищення лісового господарства України, деревообробки, мисливського господарства. Вони проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Адже згідно з діючою системою оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі як рентна плата. 

Окрім того, вже зараз за землі, вкриті лісами, до бюджету регулярно надходять податки. За 1 півріччя 2018 р. тільки черкаськими держлісгоспами до бюджетів усіх рівнів сплачено 180 млн грн податків та зборів.

Відтак представники громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради з проханням виключити поправку, яка, за словами голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу, в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни. 

«Законопроект дуже важливий для фермерів, для села, для тієї частини суспільства, яка повинна жити на селі, давати продукцію – і раптом дисонансом туди потрапляє поправка, яка має відношення до лісового господарства. Суть цієї поправки – ввести земельний податок на всі лісові землі, – каже Юрій Марчук. – Територія лісів сьогодні – 10,6 млн га, 9, 6 млн га – це покриті лісом площі, а 1 млн – це лісова інфраструктура: квартальні просіки, дороги, контори лісництв, лісгоспів, цехи, протипожежні розриви, які обслуговують лісове господарство. Земельний податок з цієї землі платиться… А з іншої лісової землі – податок, як ми кажемо «від пенька», лісова рента, платиться з віку 40 років на всі види рубок, з кожного кубометра деревини, заготовленої в лісі. До 40 років податок з лісу немає сенсу брати, бо ліс тільки формується і ви ще маєте дочекатися, коли з нього можна буде першу жердину взяти»…

…Щороку лісівники намагаються заліснити все більше територій. Розуміючи, що це легені нашої України – її екологія, та й економіка врешті-решт. Але зараз буде вигідніше віддати території. Бо якщо деякі області не мають за що тримати штат, аби захистити той ліс, що ще залишився, не кажучи вже про кошти на посадковий матеріал, аби його примножити, чи пожежний інвентар та бензин, аби його відстояти у вогню, то звідки вони візьмуть кошти на сплату податку на землю? 

Без дров


Тема «контрабанди», як тепер називають незаконне перевезення через митний кордон українського лісу, настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.

Лісівників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, а ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.

Перш ніж піти у відпустку, депутати проголосували за ще один закон. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Законопроект також передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень. Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може становити 75-150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.

Своєю чергою Президент України Петро Порошенко ветував цей законопроект і повернув документ зі своїми пропозиціями. В Адміністрації Президента наголосили, що глава України підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України деревини паливної. У пропозиціях Президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи інших заходів».

Один із авторів законопроекту – народний депутат Віктор Галасюк заявляє: «Мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду» лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС. Вето Президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому».

Свої звинувачення у штормове питання кинула й віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» написала, що через мораторій на експорт лісу-кругляка лісова галузь пішла у тінь, через це з України виїжджають дрова, а в ЄС уже потрапляють кругляком, натомість українські виробники і далі скаржаться на брак сировини через відсутність прозорого ринку.

Позиція Держлісагентства чітка: лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством. Державне агентство лісових ресурсів України підтримує прийняття законопроекту №5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас має зауваження щодо мораторію на експорт дров. 

«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо деревина йшла на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються. 

Щодо заборони експорту паливної деревини, то Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, палети, колоті дрова, які зараз переробляють в Україні. «Ці речі треба врахувати та поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.

Недостатньо логічним вважає документ і старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін: «Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить». Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.

Без права на помилування


Питання навколо лісу, яке почало набирати обертів, ще швидше закрутилося після оприлюднення звіту британської організації Earthsight про незаконні рубки та контрабанду лісу в Україні. Згідно з оприлюдненими даними, Україна – лідер за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС.

Як і очікується, інформація завжди має резонанс. Тим більше така. Відтак розгорнулися масштабні дискусії на тему збереження лісів.

Реакція мусила відбутися.

…18 липня на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що «контрабандисти варварськи знищують українські ліси», а щоб їх зупинити, треба провести облік та з’ясувати, які лісгоспи займаються контрабандою. 

23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців цього року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 млн грн. Виконувач обов’язків заступника голови ДФС Віктор Кривіцький зауважив, що основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.

Уже 26 липня, за ініціативи Прем’єра, була створена робоча група для перевірки державних підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства, і інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубкою лісів і експортом лісоматеріалів.
«Держгеокадастр робить аерофотозйомку або залучаємо супутникові дані, ми порівнюємо їх за певний період часу – обчислюємо обсяги лісу. Перевіряємо, скільки було вирубано лісів, далі ми дивимося, що це були за рубки і чи відповідали вони санітарним нормам, хто приймав рішення і так далі», – пояснив Прем’єр. – Після цього аудитори перевіряють, на які цілі пішла деревина: скільки на виробництво, а скільки на експорт. Далі таку ж інформацію запросять від європейських відомств. І весь цей ланцюжок пройде аудит. Зокрема, перевірка торкнеться і обсягів валютної виручки, яка повинна надійти в Україну».

Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар в одному з інтерв’ю заявляє: «Ця ситуація із «Earthsight» була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано Прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарства зможуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України».

Без слів


…Маніпуляція фактами британської неурядової організації Earthsight щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу дала свої сходи. Але що це за організація, яка так «добре» і за короткий строк розібралася в темі. У своєму дослідженні науковець Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Наталія Висоцька зазначає: «У доповіді британської неурядової організації Earthsight робить висновок, що ліс в Україні рубають і вивозять великими обсягами. Тому за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75% і оцінюється у понад мільярд євро у 2017 році. Водночас навіть стосовно структури лісового фонду та лісистості країни надано некоректну інформацію. Автори «доповіді» посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет-видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки у назві, або незрозуміле походження, 32 джерела являють приватне листування та матеріали особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3%) мають прізвище автора, а 23 (або 6%) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами. Слід зауважити, що, незважаючи на наведене у джерелах, працівники системи лісового господарства запитів від Earthsight не отримували і особисто ні з ким не спілкувалися. Це може бути ознакою замовлення цього матеріалу лише з метою зганьбити діяльність лісової галузі України».

«Сьогодні значна частина українських лісів перебуває на різних стадіях ослаблення й розладу та має критично низьку опірність проти шкідників і збудників хвороб, зумовлену розбалансованістю їхньої вікової структури (оскільки переважну більшість лісів було створено у повоєнні роки), а також наявністю на великій площі чистих за складом деревостанів. Масове всихання лісів, пов’язане зі змінами клімату, в останні роки відмічено також у багатьох країнах Європи – Білорусі, Польщі, Росії, Німеччині, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Італії, Австрії і навіть у країнах із більш холодним кліматом – у Канаді, країнах Скандинавського півострова. Згідно з прогнозами науковців, у найближчі 50 років придатна для вирощування лісу площа зменшиться ще більше. Отже обсяги санітарних заходів в Україні лише збільшуватимуться, і це пов’язано з природними чинниками та антропотехногенним навантаженням. Обсяги сухостою, що складаються переважно із дров’яної деревини, необхідно переробляти, водночас наразі в Україні відсутні відповідні виробничі потужності, – зауважує науковець. – Оскільки в Україні є чинним ГОСТ радянських часів, є відмінності за класами якості деревини у розумінні України, яка має 3 класи якості деревини, та ЄС, що має 4 класи. Та деревина, яка підпадає в Україні під класифікацію дров паливних, у Європі може перероблятися, а в Україні – ні. Дрова паливні, які йдуть на виготовлення плити та щепи після експорту, забезпечують валютні надходження до підприємств лісової галузі, які позбавлені фінансової підтримки держави, необхідної для створення нових насаджень, на догляд за існуючими, на їхній захист від пожеж, шкідників і збудників хвороб.

У матеріалах доповіді британ­ської неурядової організації Earth­sight чітко видно ознаки маніпулювання та підтасування даних із метою надання гучного висновку», – підсумовує пані Висоцька.

…А поки лісівники доводитимуть, що не контрабандисти, напевно, їм встигнуть прийти рахунки за використання землі під лісом. І, ймовірно, вони скоро ще й стануть злісними неплатниками податків. 

Оксана ЧУРИЛО
«ЛВ» №7-8. 2018р.

Жив на світі добрий жук



Соснові ліси у багатьох регіонах останнім часом всихають. Основною причиною ослаблення лісів є погіршення екологічних умов для їхнього існування – підвищення температури повітря, зменшення кількості опадів та діяльність людини. Ослаблені дерева стають сприйнятливими до інфікування збудниками хвороб і заселення шкідливими комахами. Водночас навіть в одному насадженні не всі дерева ослаблюються, тому що їхня стійкість залежить від успадкованих властивостей та від набутих у процесі розвитку або внаслідок впливу людини.

Короїди «відчувають», яке дерево може стати місцем їхнього розмноження, а яке потопить їх у живиці. Лише за дуже високої чисельності або якщо немає сили летіти далі, короїди нападають на недостатньо ослаблене дерево. Якщо жуків багато, вони долають його опір, прогризають ходи та відкладають яйця. Із яєць вилуплюються личинки, ростуть, лялькуються та перетворюються на жуків нового покоління. Жуки-батьки деяких видів короїдів іноді після відкладання яєць залишають дерево і вдруге заселяють інше дерево, започатковуючи сестринське покоління.Під час розтинання кори у ходах короїдів можна побачити комах – представників інших видів. Це можуть бути вусачі, ходи яких перетинають ходи короїдів, причому личинки вусачів поїдають личинок короїдів, які трапляються на їхньому шляху. Це можуть бути також короїди-крихітки, які не в змозі самі прогризати ходи та користуються ходами «великих» короїдів. Але є й інші комахи, які на стадіях личинки та жука полюють на личинок і жуків короїдів. Їх доволі багато, але суттєву роль у зниженні чисельності популяцій короїдів відіграють декілька видів.

У природі за тисячі років сформувалися так звані трофічні ланцюги та мережі. Коники їдять траву, жаби – коників, змії – жаб, птахи – змій. Лубом сосни живляться короїди, короїдами – хребетні та безхребетні хижаки, а останніми – інші хижаки. Коли хижаки гинуть, їхні тіла розкладають личинки мух і жуків-некрофагів, яких можуть з’їсти жаби і так далі.Щоб вижили коники, має бути достатньо трави, щоб вижили короїди – достатня кількість сприйнятливих дерев, а щоб вижили хижі комахи – достатня кількість їхніх жертв. Якщо корму мало, ті, хто їх їсть, голодують, зменшують плодючість і чисельність. Так якщо чисельність зайців росте, то через декілька років росте й чисельність вовків. Якщо росте кількість дерев, сприйнятливих до нападів короїдів, то в них ці жуки успішно розмножуються й заселяють інші дерева, іноді вже менш ослаблені. Саме «масова атака» короїдів долає опір дерева, хоча перші особини гинуть, залиті живицею.Якщо чисельність короїдів росте, то через декілька років росте й чисельність хижих комах чи інших тварин. Водночас короїди за цей період можуть заподіяти шкоду багатьом деревам, які, хоч були ослабленими, але спроможними до одужання. У природному лісі, де залишки дерев не вилучають і не спалюють, у них розмножуються ентомофаги. У лісі, де ведеться господарство, під час вилучення деревини або спалювання лісосічних залишків, пониження чи корування пнів насамперед потерпають не шкідники, а їхні природні вороги, які зазвичай розвиваються дещо пізніше від своїх живителів. Оскільки природні трофічні ланцюги порушені, має втрутитися людина. Людина спроможна запобігти поширенню масового розмноження короїдів, якщо впроваджує заходи підвищення стійкості насаджень. Водночас, якщо вже спалах розпочався, він може тривати 7 років, а може згаснути за 2 роки. Для цього треба позбавити короїда субстрату для розмноження (що є ефективним під час розчищення вітровалів) або випустити в осередок шкідників достатню кількість природних ворогів.

Останній підхід привертав увагу людей ще до нашої ери. Є відомості як про успішні, так і неуспішні спроби впровадження біологічного методу захисту рослин. Так, Карл Лінней у XVIII столітті переселяв турунів для захисту саду. У ХІХ столітті у Франції підсаджували зібраних жуків красотіла в осередки непарного шовкопряда. На початку ХХ століття з Європи завозили у США близько 600 видів паразитоїдів і хижаків понад 90 видів шкідників. Серед цих завезених ентомофагів акліматизувалися близько 100 видів. До Канади завезли 220 видів ентомофагів, із яких прижилися 50 видів. У результаті цієї діяльності золотогуз на американському континенті як шкідник себе не виявляє, а непарний шовкопряд іноді утворює спалахи масового розмноження.В Україні ще у 50-ті роки минулого століття збирали паразитовані яйця непарного та кільчастого шовкопрядів і переносили в осередки масового розмноження цих комах. У Карпатах ентомофагів короїда-типографа у 50-ті–70-ті рр. вивчав А. А. Гириц і навіть намагався підселити їх в осередок цього шкідника. У Білорусі рано навесні знімали шматки кори, під якою зимували мурахожуки, зв’язували та перевозили в осередки короїдів. У Грузію для захисту лісу від «прибульця» – лубоїда великого ялинового (Dendroctonus micans) у 60-ті роки завезли з різних регіонів його спеціалізованого ентомофага – великого ризофага (Rhizophagus grandis) із родини блискітників (Nitidulidae). Хоча ризофаг давав три покоління на рік, він не зміг прискорити згасання спалаху дендроктона. Тоді у спеціальних лабораторіях ентомофага почали розмножувати, а потім сотнями тисяч випускати у ліс. Коли випустили понад 3 мільйони жуків, дендроктон перестав бути шкідником, хоча залишився у лісах.Оскільки результати застосування біометоду (використання ентомо­патогенних мікроорганізмів, комах-ентомофагів, комахоїдних птахів і звірів) були неоднозначними, цей напрям не одержав державної підтримки. До того ж, з’явилися ефективні інсектициди й обладнання для одночасної обробки великих площ. Іноді навіть обприскували інсектицидами людей під час епідемій малярії та тифу (для ліквідації переносників – комарів чи вошей). Після заборони застосування ДДТ, який панував майже 30 років, було синтезовано ще багато інших «отруйних речовин», але комахи незабаром ставали стійкими й до нових препаратів. У 70-ті роки минулого століття спалахи масових розмножень комах-хвоєлистогризів практично не припинялися, а обприскувати ті самі лісові масиви доводилося майже щороку. Дійсно, у будь-якій популяції комах декілька відсотків особин виявлялися стійкими до інсектициду. В умовах надмірного обсягу корму вони набували максимальної плодючості, а їхні потомки, що успадковували стійкість до інсектициду, швидко нарощували чисельність. Після припинення обприскування листяних лісів у 90-ті рр. значно зменшилися частота й інтенсивність спалахів листовійок і п’ядунів.Доведено, що хімічний захист лісу спричиняє економічні втрати та має негативні екологічні наслідки, тоді як біологічний захист відновлює екологічну рівновагу лісових екосистем. Визначені умови та критерії його успішного впровадження, що є темою окремої статті.Теорія і практика біологічного методу захисту лісу невпинно розвивається у багатьох країнах. Зокрема в Туреччині розроблено Спеціальну Державну програму, спрямовану на зменшення обсягів використання хімічних препаратів у лісі. Із діяльністю турецьких колег навесні 2017 року ознайомилася група фахівців лісозахисних підприємств України. Так, у Туреччині у лабораторії вирощують красотіла пахучого (Calosoma sycophanta) й тисячами випускають в осередки масового розмноження листовійок, шовкопряда-золотогуза, непарного шовкопряда і соснового похідного шовкопряда, що має наслідком невисоку дефоліацію насаджень навіть у роки спалахів масового розмноження цих комах.Декілька видів із роду Coccinella – сонечок – у Туреччині вирощують і застосовують для знищення попелиць. До речі, кокцинелід вирощують і в Україні для потреб сільського господарства («Біотехніка» НААН, м. Одеса).

Для захисту від лубоїда великого ялинового (дендроктона), якого виявлено у Туреччині у 1966 році, в біолабораторії налагодили розведення ризофага великого, який подолав цього короїда у Грузії. У Туреччині ризофага великого вирощують на ялинових колодах та у лабораторії й випускають щороку навіть за низької щільності дендроктона. Водночас цей хижак не може регулювати чисельність інших видів короїдів.На відміну від ризофага, личинки й жуки мурахожука, або «короїдного вовка» (Thanasimus formicarius) живляться короїдами різних видів, зокрема короїдом-типографом, шестизубчастим і верхівковим короїдами, великим і малим сосновими лубоїдами, чорним коренежилом, смугастим деревин­ником, великим сосновим довгоносиком тощо. Саме розведення цього хижака започатковано на Державному спеціалізованому лісозахисному підприємстві (ДСЛП) «Харківлісозахист». Цьому сприяло передання в Україну Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини лабораторного обладнання – контейнерів і термостатів для вирощування хижих комах, автоклавів для стерилізації поживного середовища, мікроскопів, бінокулярів тощо.У Всеросійському науково-дослідному інституті лісівництва та механізації лісового господарства (Москва-Пушкіно, Росія) у 2013 році розпочали вирощувати мурахожука в лабораторії з метою випуску в осередки короїда-типографа, які поширилися після пожеж 2010 року. У 2014 році мурахожука, вирощеного у лабораторії, випустили у Бітцевському лісопарку на окоренки дерев, що призвело до зменшення чисельності короїда-типографа на 40-62%. У зв’язку з поширенням «короїдного» всихання, подібні роботи розпочато також в Інституті лісу НАН Білорусі.ДСЛП «Харківлісозахист» розпочало вирощування мурахожука лише два місяці тому. Зрозуміло, що неможливо виростити в лабораторії навіть за рік хижих жуків у кількості, яка достатня для ефективного подолання короїдів на великій площі. Тому зараз триває налагодження методики розведення й утримання цього хижака.Уся «маточна» колонія мурахожука сформована з особин, зібраних у лісах Харківської та Сумської областей. Мурахожука можна виявити під корою заселених живих і звалених дерев, колод і пнів, причому зимувати можуть і личинки, і жуки. Найкраще їх збирати рано навесні, поки вони ще не дуже активні.Личинки мурахожука перебувають у ходах короїдів, а іноді самі прогризають ходи під корою та в корі. Молоді личинки їдять яйця й маленьких личинок короїдів, старші личинки – старших личинок та лялечок короїдів і навіть молодих жуків, які ще не вийшли з-під кори. Личинки мурахожука можуть поїдати й інших комах, яких зустрінуть під корою, – яйця й личинок довгоносиків, вусачів, златок, та й своїх братів і сестер за високої щільності поселення. Тому під час лабораторної годівлі личинок мурахожука утримують у пробірках по одній у середовищі, приготовленому з тирси, кори й лубу. періодично до кожної пробірки вносять «живий» корм – жуків або личинок короїдів. За одну добу одна личинка мурахожука з’їдає 2-3 личинки короїда.Жуків також небажано залишати разом в одній посудині, хіба що для парування. Самка мурахожука після зимівлі відкладає яйця під лусочки кори. Через тиждень вилуплюються волохаті личинки, проникають у тріщини кори та ходи короїдів. Перед лялькуванням личинка влаштовує колисочку у товщі кори, вистилає її слизистою масою. У колисочці лялькується личинка, з’являються жуки й залишаються зимувати. Для того, щоб нагодувати цих ненажерливих комах «живим кормом», у лабораторії влаштовано інкубатор – відрубки стовбурів, заселених короїдами, парафінують із торців і ставлять у посудини з піском для підтримання певного рівня вологості. За необхідності знімають фрагменти кори й відловлюють личинок чи жуків для годівлі «підростаючого покоління» мурахожуків.

Після утворення лялечок мурахожука їх уміщують по декілька екземплярів в один бокс із відрізком кори. Новонароджені жуки декілька днів живляться, паруються та відкладають яйця на поверхню грубої кори або в залишки з’їденого короїда. Яйця розвиваються, залежно від температури, один – три тижні. Після появи личинок їх пензликом переносять у пробірки по одній і годують до випуску в осередок короїдів або до лялькування.

Валентина Мєшкова
Фото Олександра Борисенка
“ЛВ” №7-8 2018 р.


Выставка "Эксподрев" пройдёт в Красноярске в двадцатый раз



Презентовать инновационные технологии, инструменты и технику мировых брендов будут компании из 13 стран: Швеции, Германии, Китая, Финляндии, Эстонии, Латвии, Словении, Австрии, Великобритании, Италии, США, Израиля и России.

В числе экспонентов: USNR (США), Kvarnstrands Verktyg AB (Швеция), Springer Maschinenfabrik AG (Австрия), Termolegno srl (Италия), Ari Vislanda (Швеция), Veisto Oy (Финляндия), «Шэньгун» (Китай), Jartek Invest Oy (Финляндия), «ВОЛЬВО ВОСТОК» (Калуга), «КАМИ-ГРУПП» (Москва), «НОВТРАК» (Великий Новгород) и многие другие.

Для посетителей будет оборудована уникальная демонстрационная площадка техники для лесной промышленности, не имеющая аналогов на российском выставочном рынке. Такой площадкой могут похвастаться только выставки Германии и Красноярска. Впервые гости смогут увидеть парад техники: по площадке проедут крупногабаритные машины для заготовки и транспортировки леса. Кроме того, операторы спецтехники устроят зрелищное шоу: будут играть в шашки на мощных харвестерах, строить пирамиды и играть в баскетбол на гидроманипуляторах.

Ключевым событием деловой программы станет III Красноярский лесопромышленный форум. В нем примут участие депутаты Государственной Думы, представители правительства Красноярского края, департамента лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу, Российского центра защиты леса, эксперты федерального и регионального уровня. Участники обсудят актуальные вопросы лесовосстановления, обращения с отходами лесопереработки, использования биотоплива, повышение эффективности в производстве пиломатериалов, развитие деревянного домостроения и другие темы.

Отдельный круглый стол будет посвящен электронной биржевой торговле древесиной. Данная тема очень актуальна для Красноярского края: стартовав весной 2018 года, проект позволил краевым лесничествам реализовать 15 лотов с объемом древесины более 24 тысяч кубометров на 9,7 млн рублей. Прямо на выставке специалисты Санкт-Петербургской товарно-сырьевой биржи наглядно продемонстрируют механизм онлайн-торгов. Также на выставке запланировано подписание соглашения о сотрудничестве между правительством Красноярского края и Санкт-Петербургской товарно-сырьевой биржей.

Кроме того, будет работать площадка «Биржа деловых контактов». Это встреча представителей бизнеса с руководителями лесоперерабатывающих предприятий, претендующих на реализацию как инвестиционных, так и прединвестиционных проектов. В ходе беседы можно будет обсудить насущные вопросы, обменяться полезными контактами.

Также для посетителей «Эксподрев» будет работать площадка, на которой можно ознакомиться с действующими инвестиционными проектами Красноярского края и теми, которые готовятся к получению статуса приоритетных инвестпроектов. На выставке «Эксподрев» специалисты смогут лично встретиться с производителями оборудования и спецтехники.

Отдельный блок выставки будет посвящен мебельному производству: здесь представят оборудование, инструмент и материалы для производства мебели. Кроме того, во второй раз пройдет двухдневный семинар для специалистов мебельной отрасли «Новые форматы продаж на мебельном рынке». Ведущий семинара — Сергей Александров, основатель Международного мебельного кадрового центра, автор книг-бестселлеров по управлению мебельным бизнесом.

Впервые пройдет большой региональный фестиваль «Сибирское дерево», который соберет лучших сибирских резчиков. На площадке пройдут конкурсы краснодеревщиков и показательные выступления призеров и победителей регионального этапа всероссийского чемпионата «Лесоруб».

Также для гостей выставки впервые пройдут бесплатные мастер-классы известных таштыпских резчиков (Хакасия). Посетителей обучат скоростному пилению электропилой фигуры медведя и тонкой, глубинной резьбе по дереву. Работы этих мастеров — уникальные по красоте и качеству резные деревянные картины — сегодня экспонируются в Третьяковской галерее, Эрмитаже, Кремле, за рубежом. Некоторые картины красноярцы смогут увидеть и приобрести на выставке.

По материалам wood.ru
27.08.2018

Кедрові ліси. ВІДЕО

 



Телекомпанія М-студіо
Опубликовано: 27 авг. 2018 г.

Лісова спадщина наших предків – старовікові кедри – ростуть на висоті понад 1300 метрів над рівнем моря у заказнику «Ґорґани і Тавпіширка». Дерева, яким від 200 до 300 років, висаджені ще за часів Марії Терезії – об'єкти природо-заповідного фонду «Брустурянського ЛМГ». Тому рубки головного користування і прохідні рубки тут заборонені.



«Стоп Корупції» | ВИПУСК 168



Тема корупції у лісовій галузі України настільки популярна, що її досліджують навіть закордонні ЗМІ. Коли, наприклад, під виглядом суцільних санітарних рубок зникають гектари лісів. Але команда “СтопКору” виявила ще одну схему. Тепер українські ліси зникатимуть під егідою будівництва доріг.






Стоп Корупції
Опубликовано: 26 авг. 2018 г.

На Вінниччині невідомі незаконно вирізали дерева



Спеціалістами відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області виявлено факт пошкодження дерев до ступеня припинення росту у кількості 5 штук різних порід та діаметрів в межах населеного пункту с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999р. № 559 із змінами, обраховано, що сума завданих довкіллю збитків становить 8 288 гривень.

Так як на місці встановити осіб, що здійснили правопорушення, не вдалося, Інспекцією направлено матеріали справи до Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для реєстрації заяви про кримінальне правопорушення, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, реєстрації кримінального провадження, проведення досудового розслідування щодо встановлення осіб, причетних до незаконної рубки.



27 серпня 2018 - 10:18 

Глава Уряду про подальшу боротьбу з контрабандою: Ми викорінюємо «схеми», попри тиск і палки в колеса

27.08.2018

Боротьба з контрабандою на кордоні триває, вона приносить результати і буде продовжена, попри тиск і намагання перешкодити тим процесам, які започатковані в рамках урядової ініціативи «Україна без контрабанди». Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спілкування зі ЗМІ в Луцьку. Глава Уряду перебуває з робочою поїздкою на Волині.

«Я вийшов у публічну площину, оголосив війну контрабанді разом з ДФС, МВС, Нацполіцією - аби припинили ввезення товарів за контрабандними схемами. Боротьба розпочалась. Нам непросто, адже у цих структурах також є паршиві вівці, які сприяли схемам, - сказав Володимир Гройсман. - Я буду захищати керівництво митниці і ДФС, які розпочали реальну боротьбу з контрабандою».

Глава Уряду наголосив, що лише за липень обсяг надходжень по митниці збільшився на 6,2 млрд грн. Ці кошти потрапили в бюджет і були направлені на соціальні програми.

«Ми прикрили два найсильніші клани, які займались всіма потоками контрабанди в Україні, - зазначив Володимир Гройсман. - Це постійна боротьба, у якій ми маємо перемогти. Я зайняв цю позицію і буду її тримати. І дуже добре, що є такі керівники, як Продан (Мирослав Продан, керівник ДФС), який сказав, що буде виконувати це завдання як завдання честі, попри те, що на нього та його родичів вже тиснуть».

Глава Уряду також звернув увагу, що протягом місяця глава ДФС оприлюднить результати розслідувань фактів контрабанди лісу – з прізвищами і посадами. А наразі є доручення МВС та Держаудитслужбі всебічно сприяти розслідуванню, яке проходить силами НАБУ за фактами, наведеними Державною фіскальною службою щодо контрабанди інших товарів – передусім контейнерів бізнесменів Амінєва-Сердюка, які були заарештовані на Одеській митниці, а потім вкрадені.

«Є багато важливої інформації, про яку будемо говорити відкрито, - підкреслив Володимир Гройсман. - Я дав доручення і МВС, і Держаудитслужбі, і ДФС сприяти розслідуванню, яке буде проводити НАБУ. Подамо матеріали за результатами цього розслідування до Антикорупційного суду. Боремося за Україну».


Джерело:Урядовий портал

Гройсман узнал, кто занимался контрабандой леса в Украине




Премьер-министр Владимир Гройсман вместе с Государственной фискальной службой Украине в течение месяца обнародует фамилии тех, кто занимался контрабандой лесоматериалов.

Об этом он заявил на брифинге в Луцке. По словам премьера, 22 августа глава ГФСУ Мирослав Продан обратился в Национальное антикоррупционное бюро Украины по поводу давления, которое на него сейчас оказывается.

"Мы сейчас вскрыли и, я думаю, в течение следующего месяца обнародуем интересные фамилии тех, кто занимался контрабандой леса, и много другой информации", – сказал премьер.

Ранее В.Гройсман поручил Госаудитслужбе, ГФСУ, Госгеокадастру и Национальной полиции проверить лесные хозяйства на предмет незаконной вырубки леса. Также он пообещал проследить всю цепь заговора о контрабанде леса и на середину сентября подготовить отчет.