Україна не є потужним гравцем на ринку експортерів дерева, але може стати гідним конкурентом, розвиваючи власну деревопереробну, меблеву і паперову галузі
повідомляє
УКРОП із посиланням на
Ресурс.
На думку народного депутата
Максима Єфімова, Україні слід звернути увагу на досвід країн, які досягли економічного успіху, створивши привабливі умови для інвестування у ці галузі і, водночас, законодавчо подбали про мінімальні ризики для навколишнього середовища. Про це він пише у блозі на
Ліга.net.
Вето Президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні та шукати нові механізми її поліпшення.Необхідно зрозуміти кілька ключових аспектів.
Перш за все – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами – десь на рівні 15-16%. В Європі ж прийнятним є показник від 20%. У нашій країні лісові масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонів ліс до моменту вирубки не досягає рівня, при якому він позитивно впливає на клімат, стан грунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, яку отримують при заготівлі. Таким чином, Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.
Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні в п’ять разів нижча, ніж в провідних європейських країнах. Це означає, що в лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. Отже, втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад. Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі в більшості країн-експортерів кругляка. Серед п’яти найбільших з них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада та Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників і експортерів деревних пеллет, паперової маси та картону.
Зате РФ – країна, яка вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має суттєвої ваги в одному сегменті експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Схоже, що країнам, звичним до експорту необробленої деревини, не вистачає мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі і порівняно легкі гроші і не бачать сенсу інвестувати в технологічний розвиток.
І навпаки – країни, які імпортують деревину, часто стають лідерами в сегменті її поглибленої переробки. Наприклад, Китай, який споживає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи в принципі лісів, забезпечує власної макулатурою 7% світового ринку. Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на частку семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші ж заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають національні економіки, оберігаючи власну навколишнє середовище. Україна в розвитку лісопереробної галузі повинна орієнтуватися на досвід європейських виробників.
Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт становить близько $ 0,5 млрд, а польський – перевищує $ 7 млрд.
Треба визнати, що введений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Перш за все деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 (в доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився втричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету. Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту з експорту необробленої деревини важливо, щоб позитивні маркери знову НЕ замулились примітивними схемами експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання його відповідності зобов’язанням України щодо Угоди про асоціацію з ЄС.
Але хіба уряду потрібні додаткові закони, щоб змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронне законодавство? Або щоб зупинити варварські вирубки, забезпечивши належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вжити заходів, спрямованих на збереження наших лісів, які будуть відповідати міжнародним зобов’язанням країни …
Зрештою, навіть з урахуванням аргументів Президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі залишаються норми про мораторій на вивіз лісу, про кримінальну відповідальність за незаконну вирубку або контрабанду. Принциповою є норма про обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів. Загалом мораторій не є панацеєю. Більш важливо – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти.
У нас є вагомі конкурентні переваги: зручна логістика, недорога робоча сила, вихід на перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів в країни ЄС зріс утричі і має можливості зростання. Перспективні напрямки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія … Існують інші цікаві напрямки.
Наприклад, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. В ЄС цей ринок щорічно зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна їх зберегти і примножити.
