Чому Вінниччина стала скандально відомою на всю Європу через Тульчинський ліс. ВІДЕО
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
08 жовтня 2018
Чому Вінниччина стала скандально відомою на всю Європу через Тульчинський ліс. ВІДЕО
Чому Вінниччина стала скандально відомою на всю Європу через Тульчинський ліс. ВІДЕО
Рахівські лісівники активно займаються лісовідновленням
Шлях від насіння до повноцінних дорослих дерев, котрі формують головну окрасу Карпат – тривалий, поділений на кілька етапів, тривалістю в десятки років. Змінюються покоління, людство невпинно рухається вперед, впроваджуючи нові технології, однак процес створення нових насаджень залишається незмінним і розпочинається зі збору врожаю насіння, якого цьогоріч, тільки ялиці, лісова охорона заготовила 35 кілограмів. Також на території лісництва, у сушарці, здійснили переробку шишок ялини європейської та модрини.
Директор Великобичківського лісомисливгоспа Юрій Сойма каже, що урожай потрапляє в базовий розсадник в урочищі Бутин. Тут щороку вирощуємо 500 тисяч саджанців стандартного посадкового матеріалу (ялини, ялиці, клена, явора), який використовуємо для весняного та осіннього лісовідновлення. Стільки ж сіянців залишаємо на дорощування. Навесні вже заліснили 4,4 га, восени плануємо посадити молоді саджанці на площі 6,2 га. До відтворення зелених насаджень долучаємо громадськість населеного пункту, депутатів сільської ради. Постійними учасниками кампаній є і слухачі шкільного лісництва – учні Діловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Надлишок посадкового матеріалу реалізовуємо, за потреби, в інші лісництва держлісгоспу. Крім цього, на 4,4 га провели освітлення, на 2,5 га – прочистку.
Загалом, діяльність базового розсадника з корисною площею 0,8 га цілком підпорядкована відтворенню довколишних лісів й роботи тут тривають впродовж періоду, придатного для виконання агротехнічних заходів. Дбають про їхнє якісне впровадження лісокультурні працівники, якими керує Світлана Даниш.
Сьогодні на на 0,33 га території розсадника закладено шкілки ялини, ялиці, на 0,24 га посіяно липу, явір, ясінь, ялину, ялицю білу. Частину землі залишаємо парувати, щоб підготувати ґрунт для нових посівів наступного року. Робота клопітка, здебільшого ручна, оскілька доводиться ретельно звільняти майбутні площі від інших можливих рослин-шкідників. Скажімо, незважаючи на відведені під ними площі (0,57 га), під час проведення заходів догляду, обробіток кілька разів складає на території у 8,09 га. Але від ретельності залежить стійкість майбутніх саджанців і їхня приживлюваність в горах.
Вважається, що з розсадника розпочинається відтворення зелених насаджень Карпат, саме тому приділяємо важливу увагу виконанню всіх передбачених заходів на початковому етапі, що гарантує отримання якісного посадкового матеріалу, який згодом перейде у категорію багаторічних насаджень.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
08 жовтня 2018 19:52
Від десяти до дванадцяти: Винищування лісу в Україні тепер обходитиметься дорожче
Із наступного року за незаконне вирубування та контрабанду лісу суттєво зростуть штрафи та терміни позбавлення волі.
Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», згідно з яким у декілька разів підвищено штрафи за незаконне вирубування і знищення лісових культур та молодняка, підписав минулого тижня Президент.
Закон, ініційований лідером Радикальної партії Олегом Ляшком, набуде чинності вже з 1 січня.
Відповідні зміни вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».
Так, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 гривень) до тридцяти (510 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від сімдесяти п’яти (1 тисяча 275) до ста п’ятдесяти (2 тисячі 550) неоподатковуваних мінімумів.
За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених порушень, накладатиметься штраф від тридцяти (510) до шістдесяти (1 тисяча 20 гривень) неоподатковуваних мінімумів і на посадових осіб — від трьохсот (5 тисяч 100) до шестисот (10 тисяч 200) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених та інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.
Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо особа вчинить такі дії знову чи за попередньою змовою групою осіб, або це буде службова особа, яка використовує владу чи службове становище, або у великому розмірі — їй «світить» уже від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі — позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди підвищуватиметься і за незаконну порубку або перевезення, зберігання та збут лісу. За такі дії штраф становитиме від тисячі (17 тисяч гривень) до тисячі п’ятисот (25 тисяч 500 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.
У разі, якщо такі дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25 тис. гривень) до двох тисяч (34 тис. гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням чи позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років чи позбавленням волі на той самий строк. Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки — позбавлення волі на строк від п’яти до семи років.
Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання українських лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік. Уряду ж доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.
В.И.Архипов. Лесоустройство и лесоуправление. Существующая практика. Новая парадигма
Известное выражение классика российского лесоустройства М.М. Орлова о том, что «лесоустройство без лесоуправления мертво, а лесоуправление без лесоустройства слепо», как ничто лучше указывает на то, что лесоустройство и лесоуправление между собой тесно взаимосвязаны и взаимозависимы. Поэтому рассматривать эти два направления лесной деятельности необходимо вместе, в одном пакете.
Три теоремы и одно уравнение
Сначала немного математики.
Теорема 1
Систематическая ошибка определения запасов лесных насаждений при проведении лесоустройства составляет не менее 20% в сторону занижения, т.е. превышает допустимую величину (±5%) не менее, чем в 4 раза.
Доказательство
О систематическом занижении запасов лесных насаждений при лесоустройстве известно давно. Об этом говорят многочисленные публикации и опытные работы прошлых лет. Но социально-экономические последствия от такого занижения лесных запасов в Советском Союзе и в современной рыночной России не сравнимы.
В настоящее время официально о большом систематическом занижении запасов лесных насаждений свидетельствуют результаты государственной инвентаризации лесов. Подтверждают существенное занижение запасов (в два раза) данные обработки 4,5 тыс. пробных площадей, заложенных сотрудниками Санкт-Петербургского научно-исследовательского института лесного хозяйства в семи субъектах Российской Федерации в 2015-2018 гг. при подготовке новых Правил ухода за лесами. Об этом же свидетельствуют результаты опросов специалистов, имеющих большой опыт работ по отводу и таксации лесосек.
Чтобы окончательно убедить в этом очевидном факте немногочисленных сомневающихся, достаточно провести сравнение данных случайно отобранных лесных деклараций по делянкам сплошных рубок, соответствующих материалам лесоустройства, с данными фактически заготовленной древесины на этих же делянках, полученных оператором Харвестера, то есть на основании точного компьютерного учета.
Теорема 2
Сведения о запасах лесных насаждений, содержащиеся в лесных декларациях, как правило, соответствуют данным лесоустройства.
Доказательство
Приведенное утверждение подтверждается сравнительным анализом лесных деклараций, отобранных методом случайной выборки, с таксационными описаниями соответствующих выделов лесоустройства, содержащихся в государственном лесном реестре. При желании, такой сравнительный анализ может быть выполнен заинтересованными в этом органами государственной власти в любое время и в любом субъекте Российской Федерации.
Теорема 3
Сведения о фактически заготовленных объемах древесины, приводимые в отчетах об использовании лесов, как правило, соответствуют данным, содержащимся в соответствующих лесных декларациях.
Доказательство
Приведенное утверждение подтверждается сравнительным анализом отчетов об использовании лесов, отобранных методом случайной выборки, с данными, содержащимися в соответствующих лесных декларациях. При желании, такой сравнительный анализ может быть выполнен заинтересованными в этом органами государственной власти в любое время и в любом субъекте Российской Федерации.
Уравнение
Приведенные три теоремы складываются в известное простое равенство:
если А=В, а В=С, то А=С, где:
А – данные о запасах древесины в материалах лесоустройства;
В – данные о запасах древесины в лесных декларациях;
С – данные о запасах древесины в отчетах об использовании лесов.
Данные о запасах заготовленной древесины, содержащиеся в отчетах об использовании лесов, соответствуют заниженным в среднем не менее чем на 20% данным о запасах лесных насаждений, содержащихся в материалах лесоустройства. Что и требовалось доказать.
Это означает, что в Российской Федерации ежегодно на легальных лесосеках заготавливается не менее 40 млн.м3 неучтенной древесины, чем наносится прямой экономический ущерб бюджетной сфере в размере, оценочно, не менее 4 млрд. руб. в год. В итоге наносится ущерб престижу и безопасности страны.
Главный вывод - действующие в нашей стране системы лесоустройства и лесоуправления являются неэффективными.
Существующая практика
Ежегодно за счет средств государственного бюджета на землях лесного фонда Российской Федерации для выявления, учета и оценки количественных и качественных характеристик лесных ресурсов проводится лесоустройство (таксация лесов). Результаты таксации лесов в установленном порядке вносятся в государственной лесной реестр и служат официальной информационной основой для организации лесоуправления и текущей хозяйственной деятельности в лесах.
В соответствии со статьей 67.2 Лесного кодекса РФ лесоустройство должно проводиться по правилам, установленным лесоустроительной инструкцией, но в действительности это не так. Требования Лесоустроительной инструкции повсеместно и грубо нарушаются. Поэтому итоговые материалы лесоустройства представляют собой производственный брак, в результате чего в государственный лесной реестр вносится недостоверная информация о количественных и качественных характеристиках лесных ресурсов, в том числе заниженные, в среднем не менее чем на 20%, данные о запасах лесных насаждений.
Сложившаяся практика во многом объясняется применением при лесоустройстве морально устаревших и непрозрачных технологий, а также тем, что таксация лесов основана на доверии к исполнителю (инженеру-таксатору) и фактически является бесконтрольной. Составители технических заданий к договорам на лесоустройство сознательно, скорее всего по согласованию с предполагаемым будущим исполнителем работ, не предусматривают обязанность Исполнителя предоставлять Заказчику документальные свидетельства о том, что он свою работу выполнил в полном объеме с соблюдением технологического режима. Поэтому, при таксации лесов практически никто и нигде не выполняет в необходимых объемах требования, изложенные в Лесоустроительной инструкции, которые определяют качество лесоустроительных работ. Вместо трудоемкой работы по последовательному описанию с нормативной точностью характеристики каждого лесотаксационного выдела практикуется кабинетная переписка «старых» лесоустроительных данных. Налицо – злоупотребление доверием и подлог.
В общем виде схема образования «излишков» древесины на легальных лесосеках выглядит следующим образом:
1. Исполнитель лесоустроительных работ сдает, а Заказчик принимает бракованную лесоустроительную продукцию (документацию) с заниженными, в среднем не менее, чем на 20% данными о запасах лесных насаждений.
2. Органы государственной власти вносят эту бракованную лесоустроительную документацию в государственный лесной реестр.
3. Эта бракованная лесоустроительная документация в виде таксационных описаний выделов вносится в состав проектов освоения лесов, которые составляют лица, использующие леса.
4. Все проекты освоения лесов успешно проходят государственную экспертизу. Таким образом легализуется и приобретает приоритетный официальный статус бракованная лесоустроительная документация в виде таксационных описаний выделов с заниженными, в среднем не менее, чем на 20% данными о запасах лесных насаждений.
Статья 26 «Лесная декларация» Лесного кодекса Российской Федерации:
"Лесной декларацией является заявление об использовании лесов в соответствии с проектом освоения лесов".
Данная правовая норма представляется ошибочной и, более того, вредоносной. Первоисточником этой ошибки является ложное представление о том, что точность лесоустроительной документации, содержащейся в государственном лесном реестре, соответствует требованиям Лесоустроительной инструкции.
5. Пункт 1 статьи 26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ мотивирует лиц, использующих леса, при подготовке лесных деклараций подгонять данные о фактических запасах на делянках, полученные по результатам отводов и таксации лесосек, под заниженные данные о запасах, которые содержатся в проектах освоения лесов. Что указанные лица и делают, ведь запасы на делянках занижены, а не завышены. Такие лесные декларации, как правило, не соответствующие факту, но соответствующие проектам освоения лесов, подаются в органы государственной власти.
6. Органы государственной власти проверяют лесные декларации на соответствие проектам освоения лесов, но не на соответствие фактическим данным.
Гипотеза
В стране нет ни одного примера, когда орган государственной власти не принял поданную лесную декларацию, которая:
- с одной стороны, соответствует проекту освоения лесов;
- с другой стороны, результаты проведенной натурной проверки показали, что фактические запасы на отведенной делянке существенно (более чем на 10%) превышают указанные в лесной декларации.
7. Лица, использующие леса, осуществляют заготовку древесины на основании поданных лесных деклараций и предоставляют в органы государственной власти отчеты об использовании лесов. В отчетах об использовании лесов указанные объемы заготовленной древесины, как правило, соответствуют объемам, указанным в лесных декларациях.
8. Таким образом, на легальных лесосеках появляется неучтенная древесина, иначе говоря «излишки», общий ежегодный объем которых в целом по стране составляет не менее 40 млн.м3.
Существует множество различных вариантов «растворения» неучтенной древесины в общем официальном объеме лесозаготовок. Часть древесины остается на делянках, часть используется при строительстве лесных дорог и лежневок, часть пропускается через местные пилорамы и деревообрабатывающие предприятия и поступает на рынок в виде полуфабрикатов и готовых изделий, часть легализуется через лесные биржи и ЕГАИС, и т.д.
Выбор варианта и их соотношение в объемных показателях во многом зависит от региона и от того, кто фактически ведет заготовку леса – сам арендатор лесного участка, субарендатор или подрядная организация.
Большая системная проблема заключается в том, что описанная ситуация, когда на легальных делянках формируется значительный объем неучтенной древесины, устраивает всех участников лесных отношений, так как позволяет им получать незаконную маржу. Исключением, возможно, являются крупные вертикально интегрированные компании-арендаторы лесных участков с преобладанием иностранного капитала, ориентированные на зарубежные рынки сбыта. Такие компании обычно дорожат своей репутацией, включены в систему лесной сертификации по международным стандартам и понимают, что в условиях развитой рыночной экономики наличие положительного имиджа является важным условием общего экономического успеха.
Что делать?
Новая парадигма
Исходя из здравого смысла, учета мирового опыта и простой логики, предлагается «Дорожная карта» по изменению ситуации к лучшему.
Состоит «Дорожная карта» из пяти конкретных шагов.
Шаг первый. Необходимо осуществить поэтапный переход от низкопроизводительных наземных способов таксации лесов к современным высокопроизводительным дистанционным способам таксации при выполнении лесоустроительных работ в рамках государственных контрактов.
Шаг второй. Лесоустроительной документации, содержащейся в государственном лесном реестре, необходимо придать официальный статус «Предварительные данные». «Предварительные данные» подлежат адресному уточнению в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности в лесах.
Шаг третий. Необходимо принять правовое решение в отношении ст.26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ по урегулированию причинно-следственных связей между проектом освоения лесов и лесной декларацией.
Шаг четвертый. Необходимо принять правовое решение, в соответствии с которым оценку федерального имущества (таксацию лесов при лесоустройстве и подготовку лесных деклараций) имеют право выполнять исключительно лица, имеющие действующий сертификат инженера-таксатора.
Шаг пятый. Необходимо создать эффективную систему контроля качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
Обоснование
Шаг первый. Необходимо осуществить поэтапный переход от низкопроизводительных наземных способов таксации лесов к современным высокопроизводительным дистанционным способам таксации при выполнении лесоустроительных работ в рамках государственных контрактов.
1. Действующая мировая практика не имеет примеров выполнения сплошной таксации лесов на больших площадях наземным способом. Этому есть простое объяснение.
Во-первых, это очень трудозатратно и очень дорого. Практикуемая в мире наземная таксация лесов, по точности соответствующая требованиям нашей лесоустроительной инструкции, имеет низкую производительность труда (не более 40 га за смену) и высокую стоимость (не менее 10 евро за 1 га).
Во-вторых, в этом нет никакой необходимости. В мировой лесоустроительной практике акцент делается на перманентную выборочную адресную таксацию высокоточным наземным способом только тех участков, в которых в ближайшее время планируется проведение хозяйственных мероприятий. Такой разумный подход напоминает незаслуженно забытое у нас непрерывное лесоустройство.
2. На дворе 21-й век. Современные достижения науки и техники в области дистанционного зондирования Земли предоставляют человечеству новые, недостижимые ранее, возможности. Общемировой вектор на дальнейшее развитие и доминирование высокопроизводительных дистанционных способов таксации лесов является вполне очевидным. Показательным примером в этом отношении может служить соседняя Финляндия, где в настоящее время осуществляется государственная программа по таксации лесов дистанционным способом, рассчитанная на 10 лет. В условиях Российской Федерации, с ее огромными лесными территориями и растущим спросом на актуальную лесоустроительную информацию, направление, определенное новой Лесоустроительной инструкцией (2018), на доминирование в зоне коммерческих лесов морально устаревших, затратных и низкопроизводительных наземных технологий таксации лесов выглядит архаичным и представляется ошибочным.
3. Точность таксации лесов дистанционным (дешифровочным) способом не уступает по точности наземному глазомерному способу. Об этом свидетельствуют нормативы точности, приведенные в Лесоустроительной инструкции (2018), письмо Минприроды от 06.08.2018 № 03-16-29/20268, а также действующая практика последних лет.
4. Аргументы о том, что дешифровочные способы таксации лесов не позволяют выполнить проектирование мероприятий по охране, защите и воспроизводству лесов, так как в соответствии с п.116 Лесоустроительной инструкции (2018) такое проектирование для лесотаксационных выделов осуществляется одновременно с наземной таксацией лесов, звучат фальшиво и не выдерживают критики.
Во-первых, специалисты лесного хозяйства (кроме авторов Лесоустроительной инструкции) знают, что уже давно никто и нигде при лесоустройстве не проектирует мероприятия одновременно с наземной таксацией. За человека это делают программы, написанные по алгоритмам, которые содержатся в лесохозяйственных регламентах соответствующих лесничеств и лесопарков. Для того чтобы лишний раз в этом убедиться, достаточно сравнить ведомости проектируемых мероприятий с полевыми карточками таксации по любому лесоустроенному за последние 5 лет объекту, например, по Северо-Западному лесничеству Ленинградской области, Демянскому и Пестовскому лесничествам Новгородской области и др.
Во-вторых, если на самом деле есть необходимость проектировать мероприятия одновременно с наземной таксацией, то Лесоустроительная инструкция (2018) предоставляет для этих целей эффективный инструмент: способ таксации – «сочетание аналитико-измерительного дешифрирования стереоаэроснимков и глазомерной таксации (с назначением мероприятий по охране, защите, воспроизводству лесов)». Мероприятия по охране, защите, воспроизводству лесов для лесотаксационных выделов проектируются, как правило, на непокрытых лесной растительностью землях, в молодняках и лесных культурах ревизионного периода. Эти категории земель занимают обычно около 10% площади лесничества и с высокой точностью выявляются на первом этапе лесоустроительных работ при «дешифрировании снимков с установлением границ лесотаксационных выделов» (п.33 Лесоустроительной инструкции, 2018). По результатам дешифрирования составляется соответствующая повыдельная ведомость и на втором этапе лесоустроительных работ выполняется наземная таксация этих выделов с назначением в них мероприятий. Такая работа и есть настоящее рациональное сочетание лесного дешифрирования и наземной таксации.
Шаг второй. Лесоустроительной документации, содержащейся в Государственном лесном реестре, необходимо придать официальный статус «Предварительные данные». «Предварительные данные» подлежат адресному уточнению в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности в лесах.
В лесном хозяйстве нашей страны существуют правила, в соответствии с которыми перед проведением любых хозяйственных мероприятий в лесу, будь то создание лесных культур, уход в молодняках или заготовка древесины, должны выполняться инструментальный отвод и составление таксационного описания каждого лесного участка, где намечено проведение мероприятия. Установленная при этом в границах отвода новая таксационная характеристика лесного участка в большинстве случаев имеет существенное, выше допустимых значений, отклонение от таксационной характеристики этого же лесного участка (лесотаксационного выдела), которая содержится в государственном лесном реестре. Такую ситуацию следует признать естественной, а происходит это по следующим причинам.
Причина 1. Разные способы таксации. Точность таксации при отводах лесного участка для проведения в нем хозяйственного мероприятия всегда выше, чем при лесоустройстве.
Причина 2. Общее низкое качество сплошной таксации лесов при лесоустройстве.
Причина 3. Происшедшие текущие изменения с момента последнего лесоустройства. Средний срок между датой проведения лесоустройства и проведением хозяйственного мероприятия в лесу превышает 10 лет.
Причина 4. Для проведения хозяйственного мероприятия, как правило, отводится не весь лесотаксационный выдел, а его часть.
Поэтому, придание массовым материалам лесоустройства официального статуса «Предварительные данные» будет оптимальным и разумным решением.
Шаг третий. Необходимо принять правовое решение в отношении ст.26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ по урегулированию причинно-следственных связей между проектом освоения лесов и лесной декларацией.
Такое решение является логическим продолжением второго шага. Здесь возможны два варианта.
Вариант 1. Внесение изменений в Лесной кодекс РФ не требуется.
Необходимо дать в официальном порядке разъяснение о том, что в проектах освоения лесов содержатся «Предварительные данные» о лесотаксационных выделах и назначенных в них хозяйственных мероприятиях. Поэтому требование ст.26 Лесного кодекса РФ о необходимости соответствия лесной декларации проекту освоения лесов не распространяется на таксационные характеристики выделов и назначенные в них хозяйственные мероприятия.
Вариант 2. Требуется внесение изменений в Лесной кодекс РФ.
Возможен следующий подход. Проект освоения лесов упраздняется. Вместо него лица, использующие леса, готовят и представляют в орган государственной власти бизнес-планы. Государственная экспертиза бизнес-планов не требуется. Главным звеном всей цепочки лесного планирования, имеющим приоритет по сравнению с проектом освоения лесов, становится лесная декларация.
Пункт 1 статьи 26 Лесного кодекса РФ можно изложить в следующей редакции: «Лесной декларацией является заявление об использовании лесов в соответствии с бизнес-планом и лесохозяйственным регламентом соответствующего лесничества (лесопарка)».
Шаг четвертый. Необходимо принять правовое решение, в соответствии с которым оценку федерального имущества (таксацию лесов при лесоустройстве и подготовку лесных деклараций) имеют право выполнять исключительно лица, имеющие действующий сертификат инженера-таксатора.
Леса России находятся в федеральной собственности. Оценка состояния лесов, определение их количественных и качественных характеристик является важной государственной задачей. Особенно важно обеспечить высокоточную оценку федерального имущества непосредственно перед его законным изъятием в интересах лиц, использующих леса. Поэтому государственное регулирование лесотаксационной деятельности не только оправдано, но и необходимо. Лица, использующие леса, должны включать «сертифицированных» инженеров-таксаторов в штат своих организаций или покупать их услуги на рынке. Инженерам-таксаторам при подготовке лесных деклараций необходимо предоставить право проектировать хозяйственные мероприятия на основе фактической таксационной характеристики отведенного лесного участка и требований лесохозяйственного регламента. Порядок наделения инженеров-таксаторов соответствующими правами можно установить по аналогии с кадастровыми инженерами.
Шаг пятый. Необходимо создать эффективную систему контроля качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
В настоящее время мотивировать участников лесных отношений вести «правильное лесное хозяйство» может только наличие эффективной системы контроля и неотвратимость «экономического» наказания при выявлении нарушений лесного законодательства.
Контрольная работа может быть построена следующим образом.
1-й уровень контроля – региональный (все виды использования лесов).
Контроль качества лесных деклараций.
1. Ответственный за проверку – уполномоченный орган государственной власти субъекта Российской Федерации.
2. Объем проверки (годовой) – не менее 10% поданных лесных деклараций.
3. Срок проверки – в течение 30 календарных дней с даты подачи лесной декларации.
4. Место проверки – лесной участок, отведенный для использования лесов.
5. Метод проверки – повторная таксация методом, который использовался при подготовке лесной декларации.
6. Форма предоставления результатов проверки – акт проверки установленного образца.
7. Отчетность о проведенных проверках – ежеквартальная. Представляется в Рослесхоз по форме установленного образца, где по каждому объекту проверки в обязательном порядке должны быть приведены таксационные характеристики отведенного лесного участка:
- по данным государственного лесного реестра;
- по данным лесной декларации;
- по данным проверки.
2-й уровень контроля – федеральный (вид использования лесов – заготовка древесины).
Контроль качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
1. Ответственный за проверку – Департамент лесного хозяйства Федерального округа. В проверке могут принимать участие независимые эксперты (по заявительному принципу) и, при необходимости, представители правоохранительных органов.
2. Объем проверки (годовой) – не менее 3% поданных лесных деклараций.
3. Срок проверки – в течение 2-х лет с даты сдачи отчета об использовании лесов.
4. Место проверки – лесной участок, на котором на основании поданной лесной декларации, произведена заготовка древесины.
5. Метод проверки – в соответствии с «Методикой восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками».
Указанная методика должна отвечать следующим требованиям:
первое – она должна быть научно-обоснованной;
второе – она должна быть утверждена Министерством природных ресурсов и экологии и зарегистрирована в Министерстве юстиции Российской Федерации;
третье – результаты проверочных мероприятий, выполненных по этой методике, должны обладать юридической силой и приниматься для рассмотрения в судах.
Наличие официальной «Методики восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками» является необходимым условием, обеспечивающим эффективность «Дорожной карты».
1. Форма предоставления результатов проверки – акт установленного образца.
2. Отчетность о проведенных проверках – ежеквартальная. Представляется в Рослесхоз и в органы прокуратуры соответствующих субъектов РФ по форме установленного образца, где по каждому объекту проверки в обязательном порядке должны быть приведены таксационные характеристики отведенного лесного участка:
- по данным государственного лесного реестра;
- по данным лесной декларации;
- по данным проверки качества лесной декларации, выполненной на 1-м уровне контроля (если таковая проводилась);
- по данным отчета об использовании лесов;
- по данным проверки в соответствии с «Методикой восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками».
инженер лесного хозяйства Архипов В.И.
пос. Ильичево Ленинградской области
сентябрь 2018 г.
АННОТАЦИЯ
Рассмотрен основной недостаток практики лесоустройства и лесоуправления в РФ – существенное занижение запасов лесных насаждений при наземной таксации лесов, как основание появлению искаженных сведений в лесных декларациях и документах статотчетности. В форме пошаговой дорожной карты предлагается новая модель развития современного лесоустройства и лесоуправления, основанная на высокопроизводительных дистанционных способах таксации лесов с их уточнением в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности. Намечен ряд предложений по принятию соответствующих правовых решений, обеспечивающих эффективность функционирования современного лесоустройства и лесоуправления.
ANNOTATION
The main lack of modern forest inventory practice and forest management in Russian Federation is considered. This is a trend towards a significant reduction of forest stands stocks in process of terrestrial method of forest inventory. The consequences of this trend are the appearance of false data in forest declarations and forest accounting documents. The road map, consisting of a new model for the development of modern forest inventory and management based on the use of high-performance remote sensing methods of forest inventory and them improving in process of current forest activity is proposed. A series of proposals to develop legal solutions ensuring the effictiveness of modern forest inventory and management are offered.
Три теоремы и одно уравнение
Сначала немного математики.
Теорема 1
Систематическая ошибка определения запасов лесных насаждений при проведении лесоустройства составляет не менее 20% в сторону занижения, т.е. превышает допустимую величину (±5%) не менее, чем в 4 раза.
Доказательство
О систематическом занижении запасов лесных насаждений при лесоустройстве известно давно. Об этом говорят многочисленные публикации и опытные работы прошлых лет. Но социально-экономические последствия от такого занижения лесных запасов в Советском Союзе и в современной рыночной России не сравнимы.
В настоящее время официально о большом систематическом занижении запасов лесных насаждений свидетельствуют результаты государственной инвентаризации лесов. Подтверждают существенное занижение запасов (в два раза) данные обработки 4,5 тыс. пробных площадей, заложенных сотрудниками Санкт-Петербургского научно-исследовательского института лесного хозяйства в семи субъектах Российской Федерации в 2015-2018 гг. при подготовке новых Правил ухода за лесами. Об этом же свидетельствуют результаты опросов специалистов, имеющих большой опыт работ по отводу и таксации лесосек.
Чтобы окончательно убедить в этом очевидном факте немногочисленных сомневающихся, достаточно провести сравнение данных случайно отобранных лесных деклараций по делянкам сплошных рубок, соответствующих материалам лесоустройства, с данными фактически заготовленной древесины на этих же делянках, полученных оператором Харвестера, то есть на основании точного компьютерного учета.
Теорема 2
Сведения о запасах лесных насаждений, содержащиеся в лесных декларациях, как правило, соответствуют данным лесоустройства.
Доказательство
Приведенное утверждение подтверждается сравнительным анализом лесных деклараций, отобранных методом случайной выборки, с таксационными описаниями соответствующих выделов лесоустройства, содержащихся в государственном лесном реестре. При желании, такой сравнительный анализ может быть выполнен заинтересованными в этом органами государственной власти в любое время и в любом субъекте Российской Федерации.
Теорема 3
Сведения о фактически заготовленных объемах древесины, приводимые в отчетах об использовании лесов, как правило, соответствуют данным, содержащимся в соответствующих лесных декларациях.
Доказательство
Приведенное утверждение подтверждается сравнительным анализом отчетов об использовании лесов, отобранных методом случайной выборки, с данными, содержащимися в соответствующих лесных декларациях. При желании, такой сравнительный анализ может быть выполнен заинтересованными в этом органами государственной власти в любое время и в любом субъекте Российской Федерации.
Уравнение
Приведенные три теоремы складываются в известное простое равенство:
если А=В, а В=С, то А=С, где:
А – данные о запасах древесины в материалах лесоустройства;
В – данные о запасах древесины в лесных декларациях;
С – данные о запасах древесины в отчетах об использовании лесов.
Данные о запасах заготовленной древесины, содержащиеся в отчетах об использовании лесов, соответствуют заниженным в среднем не менее чем на 20% данным о запасах лесных насаждений, содержащихся в материалах лесоустройства. Что и требовалось доказать.
Это означает, что в Российской Федерации ежегодно на легальных лесосеках заготавливается не менее 40 млн.м3 неучтенной древесины, чем наносится прямой экономический ущерб бюджетной сфере в размере, оценочно, не менее 4 млрд. руб. в год. В итоге наносится ущерб престижу и безопасности страны.
Главный вывод - действующие в нашей стране системы лесоустройства и лесоуправления являются неэффективными.
Существующая практика
Ежегодно за счет средств государственного бюджета на землях лесного фонда Российской Федерации для выявления, учета и оценки количественных и качественных характеристик лесных ресурсов проводится лесоустройство (таксация лесов). Результаты таксации лесов в установленном порядке вносятся в государственной лесной реестр и служат официальной информационной основой для организации лесоуправления и текущей хозяйственной деятельности в лесах.
В соответствии со статьей 67.2 Лесного кодекса РФ лесоустройство должно проводиться по правилам, установленным лесоустроительной инструкцией, но в действительности это не так. Требования Лесоустроительной инструкции повсеместно и грубо нарушаются. Поэтому итоговые материалы лесоустройства представляют собой производственный брак, в результате чего в государственный лесной реестр вносится недостоверная информация о количественных и качественных характеристиках лесных ресурсов, в том числе заниженные, в среднем не менее чем на 20%, данные о запасах лесных насаждений.
Сложившаяся практика во многом объясняется применением при лесоустройстве морально устаревших и непрозрачных технологий, а также тем, что таксация лесов основана на доверии к исполнителю (инженеру-таксатору) и фактически является бесконтрольной. Составители технических заданий к договорам на лесоустройство сознательно, скорее всего по согласованию с предполагаемым будущим исполнителем работ, не предусматривают обязанность Исполнителя предоставлять Заказчику документальные свидетельства о том, что он свою работу выполнил в полном объеме с соблюдением технологического режима. Поэтому, при таксации лесов практически никто и нигде не выполняет в необходимых объемах требования, изложенные в Лесоустроительной инструкции, которые определяют качество лесоустроительных работ. Вместо трудоемкой работы по последовательному описанию с нормативной точностью характеристики каждого лесотаксационного выдела практикуется кабинетная переписка «старых» лесоустроительных данных. Налицо – злоупотребление доверием и подлог.
В общем виде схема образования «излишков» древесины на легальных лесосеках выглядит следующим образом:
1. Исполнитель лесоустроительных работ сдает, а Заказчик принимает бракованную лесоустроительную продукцию (документацию) с заниженными, в среднем не менее, чем на 20% данными о запасах лесных насаждений.
2. Органы государственной власти вносят эту бракованную лесоустроительную документацию в государственный лесной реестр.
3. Эта бракованная лесоустроительная документация в виде таксационных описаний выделов вносится в состав проектов освоения лесов, которые составляют лица, использующие леса.
4. Все проекты освоения лесов успешно проходят государственную экспертизу. Таким образом легализуется и приобретает приоритетный официальный статус бракованная лесоустроительная документация в виде таксационных описаний выделов с заниженными, в среднем не менее, чем на 20% данными о запасах лесных насаждений.
Статья 26 «Лесная декларация» Лесного кодекса Российской Федерации:
"Лесной декларацией является заявление об использовании лесов в соответствии с проектом освоения лесов".
Данная правовая норма представляется ошибочной и, более того, вредоносной. Первоисточником этой ошибки является ложное представление о том, что точность лесоустроительной документации, содержащейся в государственном лесном реестре, соответствует требованиям Лесоустроительной инструкции.
5. Пункт 1 статьи 26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ мотивирует лиц, использующих леса, при подготовке лесных деклараций подгонять данные о фактических запасах на делянках, полученные по результатам отводов и таксации лесосек, под заниженные данные о запасах, которые содержатся в проектах освоения лесов. Что указанные лица и делают, ведь запасы на делянках занижены, а не завышены. Такие лесные декларации, как правило, не соответствующие факту, но соответствующие проектам освоения лесов, подаются в органы государственной власти.
6. Органы государственной власти проверяют лесные декларации на соответствие проектам освоения лесов, но не на соответствие фактическим данным.
Гипотеза
В стране нет ни одного примера, когда орган государственной власти не принял поданную лесную декларацию, которая:
- с одной стороны, соответствует проекту освоения лесов;
- с другой стороны, результаты проведенной натурной проверки показали, что фактические запасы на отведенной делянке существенно (более чем на 10%) превышают указанные в лесной декларации.
7. Лица, использующие леса, осуществляют заготовку древесины на основании поданных лесных деклараций и предоставляют в органы государственной власти отчеты об использовании лесов. В отчетах об использовании лесов указанные объемы заготовленной древесины, как правило, соответствуют объемам, указанным в лесных декларациях.
8. Таким образом, на легальных лесосеках появляется неучтенная древесина, иначе говоря «излишки», общий ежегодный объем которых в целом по стране составляет не менее 40 млн.м3.
Существует множество различных вариантов «растворения» неучтенной древесины в общем официальном объеме лесозаготовок. Часть древесины остается на делянках, часть используется при строительстве лесных дорог и лежневок, часть пропускается через местные пилорамы и деревообрабатывающие предприятия и поступает на рынок в виде полуфабрикатов и готовых изделий, часть легализуется через лесные биржи и ЕГАИС, и т.д.
Выбор варианта и их соотношение в объемных показателях во многом зависит от региона и от того, кто фактически ведет заготовку леса – сам арендатор лесного участка, субарендатор или подрядная организация.
Большая системная проблема заключается в том, что описанная ситуация, когда на легальных делянках формируется значительный объем неучтенной древесины, устраивает всех участников лесных отношений, так как позволяет им получать незаконную маржу. Исключением, возможно, являются крупные вертикально интегрированные компании-арендаторы лесных участков с преобладанием иностранного капитала, ориентированные на зарубежные рынки сбыта. Такие компании обычно дорожат своей репутацией, включены в систему лесной сертификации по международным стандартам и понимают, что в условиях развитой рыночной экономики наличие положительного имиджа является важным условием общего экономического успеха.
Что делать?
Новая парадигма
Исходя из здравого смысла, учета мирового опыта и простой логики, предлагается «Дорожная карта» по изменению ситуации к лучшему.
Состоит «Дорожная карта» из пяти конкретных шагов.
Шаг первый. Необходимо осуществить поэтапный переход от низкопроизводительных наземных способов таксации лесов к современным высокопроизводительным дистанционным способам таксации при выполнении лесоустроительных работ в рамках государственных контрактов.
Шаг второй. Лесоустроительной документации, содержащейся в государственном лесном реестре, необходимо придать официальный статус «Предварительные данные». «Предварительные данные» подлежат адресному уточнению в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности в лесах.
Шаг третий. Необходимо принять правовое решение в отношении ст.26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ по урегулированию причинно-следственных связей между проектом освоения лесов и лесной декларацией.
Шаг четвертый. Необходимо принять правовое решение, в соответствии с которым оценку федерального имущества (таксацию лесов при лесоустройстве и подготовку лесных деклараций) имеют право выполнять исключительно лица, имеющие действующий сертификат инженера-таксатора.
Шаг пятый. Необходимо создать эффективную систему контроля качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
Обоснование
Шаг первый. Необходимо осуществить поэтапный переход от низкопроизводительных наземных способов таксации лесов к современным высокопроизводительным дистанционным способам таксации при выполнении лесоустроительных работ в рамках государственных контрактов.
1. Действующая мировая практика не имеет примеров выполнения сплошной таксации лесов на больших площадях наземным способом. Этому есть простое объяснение.
Во-первых, это очень трудозатратно и очень дорого. Практикуемая в мире наземная таксация лесов, по точности соответствующая требованиям нашей лесоустроительной инструкции, имеет низкую производительность труда (не более 40 га за смену) и высокую стоимость (не менее 10 евро за 1 га).
Во-вторых, в этом нет никакой необходимости. В мировой лесоустроительной практике акцент делается на перманентную выборочную адресную таксацию высокоточным наземным способом только тех участков, в которых в ближайшее время планируется проведение хозяйственных мероприятий. Такой разумный подход напоминает незаслуженно забытое у нас непрерывное лесоустройство.
2. На дворе 21-й век. Современные достижения науки и техники в области дистанционного зондирования Земли предоставляют человечеству новые, недостижимые ранее, возможности. Общемировой вектор на дальнейшее развитие и доминирование высокопроизводительных дистанционных способов таксации лесов является вполне очевидным. Показательным примером в этом отношении может служить соседняя Финляндия, где в настоящее время осуществляется государственная программа по таксации лесов дистанционным способом, рассчитанная на 10 лет. В условиях Российской Федерации, с ее огромными лесными территориями и растущим спросом на актуальную лесоустроительную информацию, направление, определенное новой Лесоустроительной инструкцией (2018), на доминирование в зоне коммерческих лесов морально устаревших, затратных и низкопроизводительных наземных технологий таксации лесов выглядит архаичным и представляется ошибочным.
3. Точность таксации лесов дистанционным (дешифровочным) способом не уступает по точности наземному глазомерному способу. Об этом свидетельствуют нормативы точности, приведенные в Лесоустроительной инструкции (2018), письмо Минприроды от 06.08.2018 № 03-16-29/20268, а также действующая практика последних лет.
4. Аргументы о том, что дешифровочные способы таксации лесов не позволяют выполнить проектирование мероприятий по охране, защите и воспроизводству лесов, так как в соответствии с п.116 Лесоустроительной инструкции (2018) такое проектирование для лесотаксационных выделов осуществляется одновременно с наземной таксацией лесов, звучат фальшиво и не выдерживают критики.
Во-первых, специалисты лесного хозяйства (кроме авторов Лесоустроительной инструкции) знают, что уже давно никто и нигде при лесоустройстве не проектирует мероприятия одновременно с наземной таксацией. За человека это делают программы, написанные по алгоритмам, которые содержатся в лесохозяйственных регламентах соответствующих лесничеств и лесопарков. Для того чтобы лишний раз в этом убедиться, достаточно сравнить ведомости проектируемых мероприятий с полевыми карточками таксации по любому лесоустроенному за последние 5 лет объекту, например, по Северо-Западному лесничеству Ленинградской области, Демянскому и Пестовскому лесничествам Новгородской области и др.
Во-вторых, если на самом деле есть необходимость проектировать мероприятия одновременно с наземной таксацией, то Лесоустроительная инструкция (2018) предоставляет для этих целей эффективный инструмент: способ таксации – «сочетание аналитико-измерительного дешифрирования стереоаэроснимков и глазомерной таксации (с назначением мероприятий по охране, защите, воспроизводству лесов)». Мероприятия по охране, защите, воспроизводству лесов для лесотаксационных выделов проектируются, как правило, на непокрытых лесной растительностью землях, в молодняках и лесных культурах ревизионного периода. Эти категории земель занимают обычно около 10% площади лесничества и с высокой точностью выявляются на первом этапе лесоустроительных работ при «дешифрировании снимков с установлением границ лесотаксационных выделов» (п.33 Лесоустроительной инструкции, 2018). По результатам дешифрирования составляется соответствующая повыдельная ведомость и на втором этапе лесоустроительных работ выполняется наземная таксация этих выделов с назначением в них мероприятий. Такая работа и есть настоящее рациональное сочетание лесного дешифрирования и наземной таксации.
Шаг второй. Лесоустроительной документации, содержащейся в Государственном лесном реестре, необходимо придать официальный статус «Предварительные данные». «Предварительные данные» подлежат адресному уточнению в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности в лесах.
В лесном хозяйстве нашей страны существуют правила, в соответствии с которыми перед проведением любых хозяйственных мероприятий в лесу, будь то создание лесных культур, уход в молодняках или заготовка древесины, должны выполняться инструментальный отвод и составление таксационного описания каждого лесного участка, где намечено проведение мероприятия. Установленная при этом в границах отвода новая таксационная характеристика лесного участка в большинстве случаев имеет существенное, выше допустимых значений, отклонение от таксационной характеристики этого же лесного участка (лесотаксационного выдела), которая содержится в государственном лесном реестре. Такую ситуацию следует признать естественной, а происходит это по следующим причинам.
Причина 1. Разные способы таксации. Точность таксации при отводах лесного участка для проведения в нем хозяйственного мероприятия всегда выше, чем при лесоустройстве.
Причина 2. Общее низкое качество сплошной таксации лесов при лесоустройстве.
Причина 3. Происшедшие текущие изменения с момента последнего лесоустройства. Средний срок между датой проведения лесоустройства и проведением хозяйственного мероприятия в лесу превышает 10 лет.
Причина 4. Для проведения хозяйственного мероприятия, как правило, отводится не весь лесотаксационный выдел, а его часть.
Поэтому, придание массовым материалам лесоустройства официального статуса «Предварительные данные» будет оптимальным и разумным решением.
Шаг третий. Необходимо принять правовое решение в отношении ст.26 «Лесная декларация» Лесного кодекса РФ по урегулированию причинно-следственных связей между проектом освоения лесов и лесной декларацией.
Такое решение является логическим продолжением второго шага. Здесь возможны два варианта.
Вариант 1. Внесение изменений в Лесной кодекс РФ не требуется.
Необходимо дать в официальном порядке разъяснение о том, что в проектах освоения лесов содержатся «Предварительные данные» о лесотаксационных выделах и назначенных в них хозяйственных мероприятиях. Поэтому требование ст.26 Лесного кодекса РФ о необходимости соответствия лесной декларации проекту освоения лесов не распространяется на таксационные характеристики выделов и назначенные в них хозяйственные мероприятия.
Вариант 2. Требуется внесение изменений в Лесной кодекс РФ.
Возможен следующий подход. Проект освоения лесов упраздняется. Вместо него лица, использующие леса, готовят и представляют в орган государственной власти бизнес-планы. Государственная экспертиза бизнес-планов не требуется. Главным звеном всей цепочки лесного планирования, имеющим приоритет по сравнению с проектом освоения лесов, становится лесная декларация.
Пункт 1 статьи 26 Лесного кодекса РФ можно изложить в следующей редакции: «Лесной декларацией является заявление об использовании лесов в соответствии с бизнес-планом и лесохозяйственным регламентом соответствующего лесничества (лесопарка)».
Шаг четвертый. Необходимо принять правовое решение, в соответствии с которым оценку федерального имущества (таксацию лесов при лесоустройстве и подготовку лесных деклараций) имеют право выполнять исключительно лица, имеющие действующий сертификат инженера-таксатора.
Леса России находятся в федеральной собственности. Оценка состояния лесов, определение их количественных и качественных характеристик является важной государственной задачей. Особенно важно обеспечить высокоточную оценку федерального имущества непосредственно перед его законным изъятием в интересах лиц, использующих леса. Поэтому государственное регулирование лесотаксационной деятельности не только оправдано, но и необходимо. Лица, использующие леса, должны включать «сертифицированных» инженеров-таксаторов в штат своих организаций или покупать их услуги на рынке. Инженерам-таксаторам при подготовке лесных деклараций необходимо предоставить право проектировать хозяйственные мероприятия на основе фактической таксационной характеристики отведенного лесного участка и требований лесохозяйственного регламента. Порядок наделения инженеров-таксаторов соответствующими правами можно установить по аналогии с кадастровыми инженерами.
Шаг пятый. Необходимо создать эффективную систему контроля качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
В настоящее время мотивировать участников лесных отношений вести «правильное лесное хозяйство» может только наличие эффективной системы контроля и неотвратимость «экономического» наказания при выявлении нарушений лесного законодательства.
Контрольная работа может быть построена следующим образом.
1-й уровень контроля – региональный (все виды использования лесов).
Контроль качества лесных деклараций.
1. Ответственный за проверку – уполномоченный орган государственной власти субъекта Российской Федерации.
2. Объем проверки (годовой) – не менее 10% поданных лесных деклараций.
3. Срок проверки – в течение 30 календарных дней с даты подачи лесной декларации.
4. Место проверки – лесной участок, отведенный для использования лесов.
5. Метод проверки – повторная таксация методом, который использовался при подготовке лесной декларации.
6. Форма предоставления результатов проверки – акт проверки установленного образца.
7. Отчетность о проведенных проверках – ежеквартальная. Представляется в Рослесхоз по форме установленного образца, где по каждому объекту проверки в обязательном порядке должны быть приведены таксационные характеристики отведенного лесного участка:
- по данным государственного лесного реестра;
- по данным лесной декларации;
- по данным проверки.
2-й уровень контроля – федеральный (вид использования лесов – заготовка древесины).
Контроль качества лесных деклараций и отчетов об использовании лесов.
1. Ответственный за проверку – Департамент лесного хозяйства Федерального округа. В проверке могут принимать участие независимые эксперты (по заявительному принципу) и, при необходимости, представители правоохранительных органов.
2. Объем проверки (годовой) – не менее 3% поданных лесных деклараций.
3. Срок проверки – в течение 2-х лет с даты сдачи отчета об использовании лесов.
4. Место проверки – лесной участок, на котором на основании поданной лесной декларации, произведена заготовка древесины.
5. Метод проверки – в соответствии с «Методикой восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками».
Указанная методика должна отвечать следующим требованиям:
первое – она должна быть научно-обоснованной;
второе – она должна быть утверждена Министерством природных ресурсов и экологии и зарегистрирована в Министерстве юстиции Российской Федерации;
третье – результаты проверочных мероприятий, выполненных по этой методике, должны обладать юридической силой и приниматься для рассмотрения в судах.
Наличие официальной «Методики восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками» является необходимым условием, обеспечивающим эффективность «Дорожной карты».
1. Форма предоставления результатов проверки – акт установленного образца.
2. Отчетность о проведенных проверках – ежеквартальная. Представляется в Рослесхоз и в органы прокуратуры соответствующих субъектов РФ по форме установленного образца, где по каждому объекту проверки в обязательном порядке должны быть приведены таксационные характеристики отведенного лесного участка:
- по данным государственного лесного реестра;
- по данным лесной декларации;
- по данным проверки качества лесной декларации, выполненной на 1-м уровне контроля (если таковая проводилась);
- по данным отчета об использовании лесов;
- по данным проверки в соответствии с «Методикой восстановления таксационной характеристики выделов, пройденных рубками».
инженер лесного хозяйства Архипов В.И.
пос. Ильичево Ленинградской области
сентябрь 2018 г.
АННОТАЦИЯ
Рассмотрен основной недостаток практики лесоустройства и лесоуправления в РФ – существенное занижение запасов лесных насаждений при наземной таксации лесов, как основание появлению искаженных сведений в лесных декларациях и документах статотчетности. В форме пошаговой дорожной карты предлагается новая модель развития современного лесоустройства и лесоуправления, основанная на высокопроизводительных дистанционных способах таксации лесов с их уточнением в процессе организации и ведения текущей хозяйственной деятельности. Намечен ряд предложений по принятию соответствующих правовых решений, обеспечивающих эффективность функционирования современного лесоустройства и лесоуправления.
ANNOTATION
The main lack of modern forest inventory practice and forest management in Russian Federation is considered. This is a trend towards a significant reduction of forest stands stocks in process of terrestrial method of forest inventory. The consequences of this trend are the appearance of false data in forest declarations and forest accounting documents. The road map, consisting of a new model for the development of modern forest inventory and management based on the use of high-performance remote sensing methods of forest inventory and them improving in process of current forest activity is proposed. A series of proposals to develop legal solutions ensuring the effictiveness of modern forest inventory and management are offered.
Санітарні рубки: Чому ліси не дають лікувати?
Як і людям, лісам, час від часу, потрібне хірургічне втручання заради їхнього збереження. Однак в Україні екологічні «активісти» та політики надто переймаються звичайними санітарними заходами, які проводять державні лісові господарства, і які є необхідними для лісу, пише УКРОП із посиланням на resource.com.ua.
Гучні заяви про незаконні вирубки дають підстави чиновникам все більше обмежувати подібні лікувальні заходи.
Отже, порядок санітарних заходів в Україні все частіше регулюють не лісівники-практики та науковці, а ті, хто більш за всіх галасують у ЗМІ про «знищення лісів».
Для чого потрібні санітарні рубки?
Багатьох людей дуже бентежить вигляд зрубаного дерева чи масова вирубка дерев як у містах, так і в самих лісах. Суспільство звикло, що дерева рубати не можна, бо це легені міста, люди звикли відпочивати у лісах та парках, на природі, а тому вирубування дерев сприймається вкрай негативно.
Цим вдало користуються численні активісти, які живуть завдяки іноземним грантам та “подачкам” деяких політиків. Вони розповсюджують в соціальних мережах фотографії «лисих» Карпат, а також масових вирубок лісів. Щоправда, після аналізу цих “викривальних” матеріалів виявляється, що це фото не українських краєвидів, а масові вирубки – наслідки вітровалу і стихійного лиха.
Вони постійно накидаються з критикою на державні лісництва, звинувачуючи їх у завищенні обсягів санітарних рубок. Мовляв, лісівники рубають як хворі дерева, так і здорові, а видають їх за ушкоджені.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, вимираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, а також після аварій та стихійного лиха. Їх проводять, насамперед, для захисту лісу, який потерпає від багатьох шкідників та хвороб. Якщо цього не зробити вчасно, то дерева починають масово хворіти і всихати, заражуючи один одного.
ФОТО з сайту Ресурс
Останні десятиріччя справжньою пошестю для лісів Європи став жук-короїд, який інтенсивно розмножується, та активно переходить з дерева на дерево, знищуючи кору та кореневу систему рослини, що призводить до висихання дерева за лічені місяці.
Жук здатен перелітати з дерева на дерево, яке розташоване за кілька десятків метрів, але якщо сусідні дерева розташовані за сотні метрів від місця ураження, то жук для них не страшний, бо не може до них дістатися.
Тому завданням номер один для лісівників є своєчасне виявлення місця ураження і відокремлення здорових дерев від хворих. Чим швидше вони це зроблять, тим краще буде лісу. І навпаки, якщо вони з цим забаряться, то шкідники можуть протягом сезону вразити велику кількість дерев.
Тому лісівники прорубують своєрідні коридори між хворими і здоровими деревами, вирубуючи й ті дерева, які ще не уражені жуком. Ось чого ці вирубки називаються санітарними.
ФОТО milforest.com.uaЖодний еколог не може оцінити реальні масштаби наслідків діяльності жука-короїда, визначити правильність чи неправильність тієї чи іншої санітарної вирубки, адже для цього потрібне володіння фаховими знаннями, оперування великими обсягами інформації. Це здатні зробити лише спеціалізовані наукові структури. Під час проведення суцільних рубок лісгоспи застосовують технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, які не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.
В обстеженні на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть також участь представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Заготівлю деревини проводять відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).
За вирубками – відновлення
Санітарні вирубки також дозволяють прибрати сухостій, який виникає внаслідок висихання дерев. Сухі та мертві дерева стають чудовими носіями хвороб та вогненебезпечними, внаслідок чого виникають лісові пожежі. Загальне висихання лісів – величезна проблема для лісів Карпат та Полісся. Тут відбувається масове зниження рівня ґрунтових вод, через що дерева (здебільшого хвойні) не отримують достатньо вологи та гинуть. Тому треба своєчасно проводити санітарні вирубки засохлих дерев та висаджувати інші види дерев, коренева система яких більш придатна до низького рівня ґрунтових вод.
ФОТО з сайту Ресурс
Це величезна робота, яка під силу лише державним лісовим господарствам, адже вони не лише рубають, але й висаджують нові дерева, роками дбайливо збирають насіннєву базу, вирощують саджанці різноманітних лісокультур в спеціальних розсадниках, володіючи всією технічною та науковою базою щодо правильного ведення лісового відтворення.
сайт ДержлісагентстваУ 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). Тоді як площа суцільних зрубів у 2017 році становила 40 тис. гектарів. До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі понад 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів на площі 1,4 тис. га).
сайт ДержлісагентстваТак лісівникам вдається повністю заміщувати зрубані дерева молодими та більш пристосованими до нових кліматичних умов. Наприклад, лише на Вінниччині лісівники щороку відновлюють понад сто гектарів лісу. Висаджують тут переважно дуби – майже 80%, а ще 20% – інші породи: модрина європейська, берека лікарська, черешня, гікорі. Тож через десятиліття вінничани збиратимуть у лісах горіхи та черешні.
Лише держава у вигляді держлісгоспів може попередити масове висихання лісів і перетворення Півдня на Сахару.
сайт ДержлісагентстваАле замість того, щоб допомагати лісництвам, сучасна влада тільки й робить, що вставляє палки в колеса господарствам. Трирічне блокування фінансування програм відновлення лісів призвела до загрози повного знищення лісів Півдня та Сходу, які слугують природним захистом від масової ерозії ґрунтів та проникнення пісків на орні землі. Місцеві лісгоспи виживають лише завдяки допомозі лісогосподарств Заходу та Півночі, які з власних зарплат фінансують місцеві лісгоспи. Але ресурсів в них небагато, тому ліси степової України нині перебувають під загрозою повного знищення (такої загрози не було багато десятиріч).
ФОТО з сайту Ресурс
Турбота чи жага вигоди?
Але цього, схоже, замало. Влада хоче обкласти ліс подвійним податком. Причому, сума грошей від максимальної ставки податку (5%) буде вищою за весь річний заробіток всіх лісгоспів разом узятих. Отже, це означатиме банкрутство лісгоспів і продаж лісів з молотка.
Галас псевдоекологів про «надумані» вирубки підбурюють чиновників до змін у порядку цих процедур. Подібний волюнтаризм дорого коштує лісам та навколишньому середовищу. Так звані «дні тиші» для рубок збігаються з періодом активного розмноження жука-короїда, через це він зміг розповсюдитися на значній лісовій площі. Попри всі докази лісівників, чиновники були непохитними. Склалося враження, що вони діють заодно із жуками-паразитами.
Сусідня Білорусь через подібну проблему навіть змінила законодавчу базу. І тому зараз, коли білоруському лісництву треба провести санітарну рубку, вони можуть це зробити за 3 дні.
Білоруські лісівники, у разі виявлення шкідника, викликають інспектора, проводять всі необхідні заходи, подають папери, їм дають відповідь. Вже на третій день вони можуть проводити санітарну рубку. Що стосується України, то вирішення тієї ж проблеми, з моменту знаходження шкідника до рубки займає до 3-х, а може до 6-ти місяців. За ці півроку короїд в 7 разів збільшить потомство, відповідно, це буде вже не 10 гектарів ураженого лісу, а 500!.
“Законодавча база України є тим гальмом, яке не дає нормально розвиватися галузі і зберігати те, що є”, – заявив Володимир Молочко, представник розробника ЕОД – австрійської компанії Latschbacher Gmbh.
Складається враження, що чиновники в уряді хочуть довести до банкрутства лісогосподарства, а потім продати з молотка ліси за копійки. У багатьох урядовців муляє очі той факт, що державні лісгоспи спроможні ефективно працювати і, навіть, в таких скрутних умовах заробляти гроші, годувати не лише себе, але й інші лісгоспи, утримувати цілу інфраструктуру багатьох лісових районів.
Тому головним завданням чиновників та «екологів» є дискредитація їхньої роботи.
Фото Українські Новини«Держава на законодавчому полі так вже зарегулювала механізм, що фактично лісівники, для того, щоб провести санітарні рубки, документів, напевно, треба зібрати набагато більше, ніж для будівництва атомної станції. Крім санітарних рубок нічого в цивілізованого світі не знайдено для ефективної боротьби. Якщо дерево пошкоджено, його треба хірургічним методом забрати з лісу, для того, щоб воно не було джерелом розповсюдження», – зазначив Віктор Мельниченко, генеральний директор ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр».
За його словами, всі санітарні вирубки держлісгоспів, підпорядкованих Держлісагентству, можна проконтролювати, оскільки всі вони перейшли на електронний облік деревини. Тому митники, правоохоронці чи представники громадськості можуть дізнатися, де зрубали дерево, куди воно транспортується і якій його стан.
Але якщо суспільство може контролювати державні лісництва, а також регулювати їхні вирубки, то ліси міністерств, відомств та місцевих громад (а це приблизно 30% лісфонду) проконтролювати ніхто не в змозі, та й не бажає.
Ловити рибку в каламутній воді набагато легше. Противники санітарних вирубок, схоже, дуже хочуть, щоб такою каламутною водою стали всі ліси України.
POSTED BY: УКРОП.ORG 08.10.2018
Законсервовані під заліснення землі повернули державі
Шепетівською місцевою прокуратурою встановлено, що у 2010 році Полонською райдержадміністрацією прийнято рішення про консервацію шляхом заліснення 160 га угідь на території району.
Незважаючи на це, у 2015 році посадовцями Головного управління Держгеокадастру в області видано накази на розроблення і затвердження проектів землеустрою щодо відведення із числа законсервованої у приватну власність громадянина 2 га землі.
В свою чергу, новий власник ділянки, якому вона надана для ведення особистого селянського господарства, передав її у користування суб’єкта господарювання.
Реагуючи на ці порушення та діючи на захист інтересів держави, місцева прокуратура звернулась до суду з вимогами про визнання наказів та договору оренди землі недійсними. Судом апеляційної інстанції позовні вимоги прокуратури задоволено в повному обсязі.
«На сьогодні рішення суду виконано та земельну ділянку сільськогосподарського призначення повернуто у власність держави», - повідомив керівник місцевої прокуратури Іван Комар.
Прокуратура Хмельницької області
Незважаючи на це, у 2015 році посадовцями Головного управління Держгеокадастру в області видано накази на розроблення і затвердження проектів землеустрою щодо відведення із числа законсервованої у приватну власність громадянина 2 га землі.
В свою чергу, новий власник ділянки, якому вона надана для ведення особистого селянського господарства, передав її у користування суб’єкта господарювання.
Реагуючи на ці порушення та діючи на захист інтересів держави, місцева прокуратура звернулась до суду з вимогами про визнання наказів та договору оренди землі недійсними. Судом апеляційної інстанції позовні вимоги прокуратури задоволено в повному обсязі.
«На сьогодні рішення суду виконано та земельну ділянку сільськогосподарського призначення повернуто у власність держави», - повідомив керівник місцевої прокуратури Іван Комар.
Прокуратура Хмельницької області
Категорія: Правоохоронні органи
Створено: 08 жовтня 2018
Працівники Берегівського держлісгоспу понесли покарання
Офіційне пояснення щодо інциденту на території ДП «Берегівське лісове господарство».
У п¢ятницю, 5 жовтня користувачем соціальної мережі Фейсбук Олександром Нодь було оприлюднено відео, в якому невідомі особи проводили незаконну рубку лісу. За словами громадських активістів, де було зняте відео, подія мала місце на території Берегівського лісового господарства.
Берегівське лісове господарство офіційно повідомляє, що згідно із вищенаведеними обставинами, директор Богдан Шойного одразу ж виїхав на місце події аби обстежити ділянку в натурі (на місцевості). У результаті було вияснено, що рубка була законною, є лісорубні квитки. Однак через те, що не було вказано знаків безпеки «Валка лісу», тобто порушені вимоги з охорони праці та неправильно зроблено розкряжування дубового сухостою на хлисти, який лісгосп використовує для переробки для техпотреб.
Керівництвом ДП «Берегівське лісове господарство» Богданом Шойного прийнято рішення притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді догани наступних працівників державної лісової охорони:
помічника лісничого Берегуйфалівського лісництва ДП “Берегівське лісове господарство” Білкей Володимира Елемировича
лісничого Берегуйфалівського лісництва ДП “Берегівське лісове господарство” Маринець Віктора Васильовича
майстра лісу Берегуйфалівського лісництва ДП “Берегівське лісове господарство” Бурса Івана Івановича
Згідно догани, вказані працівники ДП «Берегівське лісове господарство» позбавлені премії згідно п. 6 пп.6.6 додатку 9 Колективного договору «Положення про щомісячне преміювання ІТП службовців, лісової охорони, робочих та працівників нижнього (пром..) складу за основні показники лісогосподарської діяльності» за результатами роботи за жовтень місяць, повідомила Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
Нагадаємо, в горах на Закарпатті помер турист від серцевого нападу.
Як лісівники відтворюють українські ліси
Основним завданням лісівників є вирощування та відтворення лісів. Для того, щоб зрозуміти, як відбуваються ці процеси хочемо роз’яснити деякі аспекти лісового господарства.
Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.
Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року.
Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.
Розуміючи актуальність теми відтворення українських лісів, просимо засоби масової інформації коректно подавати інформацію щодо загальних площ відтворення лісу. На інфографіці ви можете побачити, що у 2018 році буде відтворено менше лісів, ніж було у 2017 році. Це пов’язано з тим, що відбулося значне зменшення суцільних рубок під час заготівлі деревини.
Варто звернути увагу! Значне зменшення суцільних рубок у 2017 році зумовлене передусім саме зменшенням суцільних санітарних рубок. У 2017 році почали діяти нові Санітарні правила в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.
Пояснення до інфографіки:
У 2016 році площа суцільних зрубів становила 52,2 тисячі гектарів. У 2017 році площа відтворених лісів становила 53,8 тисячі гектарів (з них нових лісів – 1,7 тис. га)
У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі більше 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів – 1,4 тис. га).
*Відтворення лісів у поточному році відбувається в основному на зрубах минулого року
**Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Також не враховані ліси, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Заходи з відтворення лісів відбуваються за кошти лісогосподарських підприємств.
Як бачите зі статистики, лісівникам навіть вдається створювати і нові ліси. Хоча в теперішніх умовах відсутності державного фінансування та небажанням виділення земель під залісення така робота дається дуже важко.
Довідково.
Суцільні рубки можуть бути двох видів:
1. Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (офіційно вони називаються рубками головного користування – РГК)
2. Суцільні санітарні рубки
Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (РГК) відбуваються на основі планів лісокористування, які розробляються в середньому на 10 років. Основним чинником відведення дерев для таких рубок є їхній віковий стан. Кожен вид дерев має свій так званий вік стиглості, у якому його найоптимальніше можна заготовити для реалізації та подальшого використання в деревообробній промисловості.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1. В обстежені на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть участь не лише представники лісогосподарського підприємства, а й представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. У разі проведення суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку (щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
Також варто звернути увагу на те, що заготівля деревини проводиться відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).
Під час проведення суцільних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.
Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.
Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року.
Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.
Розуміючи актуальність теми відтворення українських лісів, просимо засоби масової інформації коректно подавати інформацію щодо загальних площ відтворення лісу. На інфографіці ви можете побачити, що у 2018 році буде відтворено менше лісів, ніж було у 2017 році. Це пов’язано з тим, що відбулося значне зменшення суцільних рубок під час заготівлі деревини.
Варто звернути увагу! Значне зменшення суцільних рубок у 2017 році зумовлене передусім саме зменшенням суцільних санітарних рубок. У 2017 році почали діяти нові Санітарні правила в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.
Пояснення до інфографіки:
У 2016 році площа суцільних зрубів становила 52,2 тисячі гектарів. У 2017 році площа відтворених лісів становила 53,8 тисячі гектарів (з них нових лісів – 1,7 тис. га)
У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі більше 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів – 1,4 тис. га).
*Відтворення лісів у поточному році відбувається в основному на зрубах минулого року
**Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Також не враховані ліси, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Заходи з відтворення лісів відбуваються за кошти лісогосподарських підприємств.
Як бачите зі статистики, лісівникам навіть вдається створювати і нові ліси. Хоча в теперішніх умовах відсутності державного фінансування та небажанням виділення земель під залісення така робота дається дуже важко.
Довідково.
Суцільні рубки можуть бути двох видів:
1. Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (офіційно вони називаються рубками головного користування – РГК)
2. Суцільні санітарні рубки
Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (РГК) відбуваються на основі планів лісокористування, які розробляються в середньому на 10 років. Основним чинником відведення дерев для таких рубок є їхній віковий стан. Кожен вид дерев має свій так званий вік стиглості, у якому його найоптимальніше можна заготовити для реалізації та подальшого використання в деревообробній промисловості.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1. В обстежені на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть участь не лише представники лісогосподарського підприємства, а й представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. У разі проведення суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку (щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
Також варто звернути увагу на те, що заготівля деревини проводиться відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).
Під час проведення суцільних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.
2018-10-08 11:24:35
Сьогодні ми маємо показувати громадськості, що таке робота в лісі. Минули часи замовчуваності, - Володимир Бондар
4 жовтня в Івано-Франківську розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах». Участь у відкритті конференції взяв заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.
Після цього він відвідав з робочим візитом Долинщину.
На державному підприємстві «Вигодський лісгосп» Володимир Бондар разом з головою районної ради Іваном Данилівим, головою райдержадміністрації Юрієм Мазуром, директором підприємства Олександром Матусевичем, головою Вигодської селищної ради Ярославом Наумом та працівники лісової галузі Долинщини й Болехівщини обговорили низку питань у роботі лісового господарства.
Олександр Матусевич презентував короткометражний фільм про ліси й лісництва Долинщини.
У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар подякував керівництву Долинського району за співпрацю в сфері збереження лісової промисловості. Він наголосив, що своїми рішеннями районна рада висловлює неабияку підтримку лісовому господарству та деревообробній галузі України.
«Лісівникам є чим пишатися, але здобутки галузі бачать і розуміють тільки лісівники, а громадськість, влада не звертають уваги на щоденну кропітку працю лісівників. Це є наслідком того, що лісівники довго були замкнені у своїй системі. Левова частка роботи лісового господарства зараз для суспільства незрозуміла. Ситуація, яка сьогодні склалася навколо галузі показує, що виконувати добре свою роботу мало. Потрібно вміти правильно інформувати про свою діяльність громадськість і суспільство загалом. Адже люди мало знають про системну роботу лісівника», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства.
Також Володимир Бондар зупинився на прийнятті народними депутатами Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України, зазначивши, що закон важливий для фермерів, але нищівний для лісогосподарської галузі. На завершення він подякував представникам місцевої влади за те, що прислухались до рекомендацій лісівників та знизили ставки податку на лісові землі, а також, що підтримують розвиток лісового господарства на Долинщині.
Нагадаємо, що недавно в Долинській районній раді відбулось розширене засідання постійної комісії районної ради з питань екології, використання земельних ресурсів, ведення лісового господарства та розвитку туризму. Проведення засідання було зумовлено прийняттям 10 липня цього року Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.
Постійна комісія вирішила рекомендувати органам місцевого самоврядування району переглянути прийняті рішення щодо встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018–2019 роки. При цьому, врахувавши пропозиції Вигодського лісгоспу та Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, встановити ставку податку в розмірі 0,1% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Сільські ради прислухались до рекомендаційного рішення комісії районної ради та знизили ставки податку на лісові землі.
Під час зустрічі з заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів голова районної ради Іван Данилів подякував гостям за візит та наголосив на тому, що в Долинському районі влада є своєрідним містком між громадою та лісівниками, адже в складі ради є шість депутатів – представників цієї сфери діяльності. Районна рада та районна державна адміністрація й надалі робитиме все, щоб лісова галузь Долинщини розвивалась.
Окрім того, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив на важливості співпраці із засобами масової інформації та висвітленні діяльності в соціальних мережах. Адже люди повинні знати про нелегку працю лісівників. Йдеться не лише про керівників підприємств, а й про тих робочих, які ведуть господарство та виконують важку роботу в лісах. «Сьогодні ми маємо показувати громадськості, що таке робота в лісі. Минули часи замовчуваності» – наголосив Володимир Бондар.
За інформацією Долинської РДА, Івано-Франківського ОУЛМГ
08.10.2018 09:33
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
