Як і людям, лісам, час від часу, потрібне хірургічне втручання заради їхнього збереження. Однак в Україні екологічні «активісти» та політики надто переймаються звичайними санітарними заходами, які проводять державні лісові господарства, і які є необхідними для лісу, пише УКРОП із посиланням на resource.com.ua.
Гучні заяви про незаконні вирубки дають підстави чиновникам все більше обмежувати подібні лікувальні заходи.
Отже, порядок санітарних заходів в Україні все частіше регулюють не лісівники-практики та науковці, а ті, хто більш за всіх галасують у ЗМІ про «знищення лісів».
Для чого потрібні санітарні рубки?
Багатьох людей дуже бентежить вигляд зрубаного дерева чи масова вирубка дерев як у містах, так і в самих лісах. Суспільство звикло, що дерева рубати не можна, бо це легені міста, люди звикли відпочивати у лісах та парках, на природі, а тому вирубування дерев сприймається вкрай негативно.
Цим вдало користуються численні активісти, які живуть завдяки іноземним грантам та “подачкам” деяких політиків. Вони розповсюджують в соціальних мережах фотографії «лисих» Карпат, а також масових вирубок лісів. Щоправда, після аналізу цих “викривальних” матеріалів виявляється, що це фото не українських краєвидів, а масові вирубки – наслідки вітровалу і стихійного лиха.
Вони постійно накидаються з критикою на державні лісництва, звинувачуючи їх у завищенні обсягів санітарних рубок. Мовляв, лісівники рубають як хворі дерева, так і здорові, а видають їх за ушкоджені.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, вимираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, а також після аварій та стихійного лиха. Їх проводять, насамперед, для захисту лісу, який потерпає від багатьох шкідників та хвороб. Якщо цього не зробити вчасно, то дерева починають масово хворіти і всихати, заражуючи один одного.
ФОТО з сайту Ресурс
Останні десятиріччя справжньою пошестю для лісів Європи став жук-короїд, який інтенсивно розмножується, та активно переходить з дерева на дерево, знищуючи кору та кореневу систему рослини, що призводить до висихання дерева за лічені місяці.
Жук здатен перелітати з дерева на дерево, яке розташоване за кілька десятків метрів, але якщо сусідні дерева розташовані за сотні метрів від місця ураження, то жук для них не страшний, бо не може до них дістатися.
Тому завданням номер один для лісівників є своєчасне виявлення місця ураження і відокремлення здорових дерев від хворих. Чим швидше вони це зроблять, тим краще буде лісу. І навпаки, якщо вони з цим забаряться, то шкідники можуть протягом сезону вразити велику кількість дерев.
Тому лісівники прорубують своєрідні коридори між хворими і здоровими деревами, вирубуючи й ті дерева, які ще не уражені жуком. Ось чого ці вирубки називаються санітарними.
ФОТО milforest.com.uaЖодний еколог не може оцінити реальні масштаби наслідків діяльності жука-короїда, визначити правильність чи неправильність тієї чи іншої санітарної вирубки, адже для цього потрібне володіння фаховими знаннями, оперування великими обсягами інформації. Це здатні зробити лише спеціалізовані наукові структури. Під час проведення суцільних рубок лісгоспи застосовують технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, які не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.
В обстеженні на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть також участь представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Заготівлю деревини проводять відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).
За вирубками – відновлення
Санітарні вирубки також дозволяють прибрати сухостій, який виникає внаслідок висихання дерев. Сухі та мертві дерева стають чудовими носіями хвороб та вогненебезпечними, внаслідок чого виникають лісові пожежі. Загальне висихання лісів – величезна проблема для лісів Карпат та Полісся. Тут відбувається масове зниження рівня ґрунтових вод, через що дерева (здебільшого хвойні) не отримують достатньо вологи та гинуть. Тому треба своєчасно проводити санітарні вирубки засохлих дерев та висаджувати інші види дерев, коренева система яких більш придатна до низького рівня ґрунтових вод.
ФОТО з сайту Ресурс
Це величезна робота, яка під силу лише державним лісовим господарствам, адже вони не лише рубають, але й висаджують нові дерева, роками дбайливо збирають насіннєву базу, вирощують саджанці різноманітних лісокультур в спеціальних розсадниках, володіючи всією технічною та науковою базою щодо правильного ведення лісового відтворення.
сайт ДержлісагентстваУ 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). Тоді як площа суцільних зрубів у 2017 році становила 40 тис. гектарів. До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі понад 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів на площі 1,4 тис. га).
сайт ДержлісагентстваТак лісівникам вдається повністю заміщувати зрубані дерева молодими та більш пристосованими до нових кліматичних умов. Наприклад, лише на Вінниччині лісівники щороку відновлюють понад сто гектарів лісу. Висаджують тут переважно дуби – майже 80%, а ще 20% – інші породи: модрина європейська, берека лікарська, черешня, гікорі. Тож через десятиліття вінничани збиратимуть у лісах горіхи та черешні.
Лише держава у вигляді держлісгоспів може попередити масове висихання лісів і перетворення Півдня на Сахару.
сайт ДержлісагентстваАле замість того, щоб допомагати лісництвам, сучасна влада тільки й робить, що вставляє палки в колеса господарствам. Трирічне блокування фінансування програм відновлення лісів призвела до загрози повного знищення лісів Півдня та Сходу, які слугують природним захистом від масової ерозії ґрунтів та проникнення пісків на орні землі. Місцеві лісгоспи виживають лише завдяки допомозі лісогосподарств Заходу та Півночі, які з власних зарплат фінансують місцеві лісгоспи. Але ресурсів в них небагато, тому ліси степової України нині перебувають під загрозою повного знищення (такої загрози не було багато десятиріч).
ФОТО з сайту Ресурс
Турбота чи жага вигоди?
Але цього, схоже, замало. Влада хоче обкласти ліс подвійним податком. Причому, сума грошей від максимальної ставки податку (5%) буде вищою за весь річний заробіток всіх лісгоспів разом узятих. Отже, це означатиме банкрутство лісгоспів і продаж лісів з молотка.
Галас псевдоекологів про «надумані» вирубки підбурюють чиновників до змін у порядку цих процедур. Подібний волюнтаризм дорого коштує лісам та навколишньому середовищу. Так звані «дні тиші» для рубок збігаються з періодом активного розмноження жука-короїда, через це він зміг розповсюдитися на значній лісовій площі. Попри всі докази лісівників, чиновники були непохитними. Склалося враження, що вони діють заодно із жуками-паразитами.
Сусідня Білорусь через подібну проблему навіть змінила законодавчу базу. І тому зараз, коли білоруському лісництву треба провести санітарну рубку, вони можуть це зробити за 3 дні.
Білоруські лісівники, у разі виявлення шкідника, викликають інспектора, проводять всі необхідні заходи, подають папери, їм дають відповідь. Вже на третій день вони можуть проводити санітарну рубку. Що стосується України, то вирішення тієї ж проблеми, з моменту знаходження шкідника до рубки займає до 3-х, а може до 6-ти місяців. За ці півроку короїд в 7 разів збільшить потомство, відповідно, це буде вже не 10 гектарів ураженого лісу, а 500!.
“Законодавча база України є тим гальмом, яке не дає нормально розвиватися галузі і зберігати те, що є”, – заявив Володимир Молочко, представник розробника ЕОД – австрійської компанії Latschbacher Gmbh.
Складається враження, що чиновники в уряді хочуть довести до банкрутства лісогосподарства, а потім продати з молотка ліси за копійки. У багатьох урядовців муляє очі той факт, що державні лісгоспи спроможні ефективно працювати і, навіть, в таких скрутних умовах заробляти гроші, годувати не лише себе, але й інші лісгоспи, утримувати цілу інфраструктуру багатьох лісових районів.
Тому головним завданням чиновників та «екологів» є дискредитація їхньої роботи.
Фото Українські Новини«Держава на законодавчому полі так вже зарегулювала механізм, що фактично лісівники, для того, щоб провести санітарні рубки, документів, напевно, треба зібрати набагато більше, ніж для будівництва атомної станції. Крім санітарних рубок нічого в цивілізованого світі не знайдено для ефективної боротьби. Якщо дерево пошкоджено, його треба хірургічним методом забрати з лісу, для того, щоб воно не було джерелом розповсюдження», – зазначив Віктор Мельниченко, генеральний директор ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр».
За його словами, всі санітарні вирубки держлісгоспів, підпорядкованих Держлісагентству, можна проконтролювати, оскільки всі вони перейшли на електронний облік деревини. Тому митники, правоохоронці чи представники громадськості можуть дізнатися, де зрубали дерево, куди воно транспортується і якій його стан.
Але якщо суспільство може контролювати державні лісництва, а також регулювати їхні вирубки, то ліси міністерств, відомств та місцевих громад (а це приблизно 30% лісфонду) проконтролювати ніхто не в змозі, та й не бажає.
Ловити рибку в каламутній воді набагато легше. Противники санітарних вирубок, схоже, дуже хочуть, щоб такою каламутною водою стали всі ліси України.
POSTED BY: УКРОП.ORG 08.10.2018
0 коммент.:
Дописати коментар