ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 жовтня 2018

Бедствие в лесу. Аэрокосмическое зондирование против короеда



В последнее десятилетие в лесах Беларуси набирает масштаб «короедное усыхание сосны». По интенсивности развития и своим последствиям оно превышает все известные патологии. Так, усыхание за 2016 г. составило 1 млн м3 на площади 38 531 га, в т.ч. 3173 га пришлось вырубить подчистую. В 2017 г. усыхание продолжилось, и санитарно-оздоровительные мероприятия в сосновых насаждениях были проведены уже на площади 121 281 га в объеме 7,1 млн м3.

Хвойные древостои занимают более половины лесных территорий Беларуси. Их экологическое значение исключительно велико – это своего рода щит, который создает такой привычный для каждого белоруса лесной ландшафт, защищающий нашу республику от неблагоприятных последствий изменения климата.

Помимо того, что сосна и ель являются источниками высококачественной древесины, они имеют большое водоохранное, почвозащитное, климаторегулирующее, санитарно-гигиеническое значение. Поэтому бес­прецедентное по масштабам усыхание древостоев, по сути, стало бедствием, не обращать внимание на него уже невозможно.

Повышенный объем усыхания сосняков (более 10 тыс. м3 в год) в 2016 г. был зафиксирован в 29 лесхозах республики, а три лесхоза – Столинский, Любанский и Комаринский – уже тогда попали в «красную зону». Объем усыхания сосновых древостоев в них превысил 60 тыс. м3 в год, что оказалось больше расчетной лесосеки, т.е. научно обоснованной нормы изъятия древесины, установленной для каждого лесохозяйственного учреждения республики. Превышение этой нормы означает переход к истощительному лесопользованию.

В 2017 г. повышенное количество усыхающих сосновых древостоев было зафиксировано уже в 70 лесохозяйственных учреждениях раз­личной ведомственной принадлежности. Усыхание целиком охватило лесохозяйственные учреждения Гомельской и Брестской областей, большую часть лесхозов Грод­ненщины и Могилевщины, южную половину Минской области. Самой северной точкой, где оно было зафиксировано в 2017 г., стал Бегомльский лесхоз Витебской области.

За 9 месяцев 2018 г. объем погибших древостоев уже превысил размер усыхания за весь прошлый год.

На этом статистическом фоне сформировалось мнение, что огромная национальная проблема не получила пока надлежащего научного сопровождения, а применяемые меры борьбы с бедствием носят частный характер и не способны остановить стремительное уничтожение хвойных лесов.

ХАРАКТЕР и масштабы бедствия предполагают участие ученых из различных сфер науки. Мы попытались выяснить, насколько возможно использование современных технологий против усыхания лесов, у научного сотрудника ГНУ «Институт экспериментальной ботаники им. В.Ф. Купревича» Национальной академии наук Беларуси, кандидата физико-математических наук Сергея Костюкевича.

– Как и при всякой болезни, в данном случае важна своевременная диагностика, что немыслимо без мас­штабных и точных исследований.

В нашей стране существует реальная возможность проводить лесопатологический мониторинг с использованием средств аэрокосмического зондирования. Одним из важнейших его результатов становится своевременное выявление очагов вредителей и болезней. Он предоставляет необходимую информацию для принятия управленческих решений по выработке соответствующих мер борьбы.

Отличительная особенность аэрокосмического зондирования – это широта охвата, возможность получать необходимые сведения с огромных лесных массивов. И, что не менее важно, оперативность получения информации, что будет способствовать предотвращению или минимизации потенциального ущерба.

Ведь стволовые вредители, которые вызывают усыхание сосновых древостоев, являются самым мобильным элементом леса, и регулирование их численности – сродни тушению лесного пожара. Период от появления первых признаков отмирания заселенной короедами сосны до вылета из нее нового поколения жуков составляет всего 25–30 дней. За это время необходимо успеть выявить очаги вредителей, оформить необходимые документы, провести санитарные рубки и обезвредить заселенную древесину. Потратишь на несколько дней больше – и короеды разлетятся. Тогда, образно выражаясь, тушение пожара превращается в разгребание головешек. Поэтому оперативное выявление очагов вредных организмов – ключевой фактор успеха всей применяемой системы санитарно-оздоровительных мероприятий в лесу. При имеющихся масштабах проблемы без широкого использования дистанционных методов оценки состояния лесного фонда уже не обойтись.

Используемая при аэрокосмической съемке аппаратура позволяет получать изображения не только в видимом, но и в инфракрасном диапазонах спектра. А это дает возможность идентифицировать невидимые глазу «аномалии». Космическое зондирование используется как основное средство для мониторинга и обнаружения очагов усыхания. Авиационная съемка, в т.ч. с использованием беспилотных авиационных комплексов, и наземные измерения выполняются на обнаруженных участках для детального определения состояния сосновых лесов.

Имеющийся научно-методический и технический задел, а также результаты предварительных дис­танционных и наземных измерений на базе одного из лесхозов Гомельской области позволили сотрудникам Института экспериментальной ботаники им. В.Ф. Купревича и УП «Геоинформационные системы» НАН Беларуси разработать научно-исследовательский проект по созданию методики оперативной оценки состояния сосновых лесов с использованием данных наземных измерений и дистанционного зондирования Земли, а также экспериментальный аппаратно-программный комплекс. Однако до сих пор вопрос финансирования проекта не решен. Предварительная стоимость работ составляет в эквиваленте примерно 100 тыс. USD.

Для сравнения: в 2017 г. из-за сплошных санитарных рубок усыхающих сосновых лесов прямые потери деловой древесины составили несколько десятков миллионов USD, а в 2018 г. они существенно возрастут.

Отметим, что в настоящее время проблема усыхания сосновых лесов в Беларуси вышла на государственный уровень, это неблагоприятное явление охватывает значительные площади, в т.ч. особо охраняемые территории национальных парков и заповедников. В этой связи целесообразно расширить вышеупомянутый проект и создать экспериментальный образец мобильной лаборатории, оснащенный необходимыми средствами наземного и аэрокосмического мониторинга. Мобильная лаборатория позволит оперативно, в полевых условиях, проводить обработку результатов измерений и создавать тематические карты состояния лесов для принятия управленческих решений руководством лесхозов.

Данный проект позволит улуч­шить разрабатываемые методические подходы, конструкторские решения создания программно-­аппаратных средств, чтобы в дальнейшем выйти на создание опытных образцов мобильных лабораторий. Ими целесообразно оснастить все области республики, а также национальные парки и заповедники.

УСЫХАНИЕ лесов – не чисто белорусская проблема, оно затронуло и другие государства Европы. Сегодня в мире не существует технологии оперативной оценки состояния сосновых лесов на площадях, измеряемых десятками тысяч гектаров (средняя площадь одного лесхоза в Беларуси составляет порядка 70 000 га). В случае успеха проекта наша республика может стать европейским лидером по оказанию платных услуг по проведению наземного и аэрокосмического мониторинга с целью оперативной оценки состояния сосновых лесов.

Если лесоводам не удастся в ближайшие 3–4 года остановить рост массового усыхания лесов, республику ждут серьезные экологические проблемы: сокращение лесистости белорусского Полесья, снижение урожайности сельскохозяйственных земель, деградация и опустынивание Полесского региона, многолетние засухи и пыльные бури и другие труднопредсказуемые последствия. Наши леса являются последним защитным барьером на пути этих негативных изменений. Поэтому забота о здоровье леса сегодня должна быть приоритетным направлением государственной политики.

В нашей стране и НАН Беларуси, в частности, имеется большой опыт по созданию мобильных комплексов по оперативному мониторингу состояния местности. В сочетании с данными дистанционного зондирования Земли, получаемых с космических аппаратов, мобильные комплексы могли бы обеспечить полнофункциональный мониторинг объектов местности, в т.ч. одного из основных богатств страны – лесного фонда.

Для реализации этих проектов необходимо обращение Министерства лесного хозяйства как основного государственного органа управления, отвечающего за состояние белорусских лесов, в Совет министров о выделении необходимых бюджетных средств уже в этом году на:

– разработку методики оперативной оценки состояния сосновых лесов с использованием средств аэрокосмического мониторинга, а также экспериментального образца мобильного комплекса и его последующего тиражирования для областей Беларуси, наиболее пострадавших от усыхания сосновых лесов, а также для национальных парков и заповедников республики;

– выделение лесхозам дополнительного бюджетного финансирования для проведения лесозащитных работ, которое в настоящее время в среднестатистическом лесхозе со­ставляет 0,1–0,2% расходной части бюджета и не зависит от лесопатологического состояния лесного фонда;

– разработку Государственной программы по комплексному решению проблемы усыхания сосновых лесов Беларуси, госзаказчиками которой могли бы выступить Министерство лесного хозяйства, Национальная академия наук Беларуси и Министерство природных ресурсов и охраны окружающей среды.

ТАКИМ ОБРАЗОМ, для решения проблемы стабилизации состояния лесного фонда придется задействовать значительные госресурсы, и в первую очередь – интеллектуальные. Нужно иметь четкую и научно обоснованную стратегию действий. А пока ее нет – каждый месяц текущего года обходится нашей республике в 1 млн м3 мертвого соснового леса.

Подробнее на сайте Экономической газеты:
https://neg.by/novosti/otkrytj/bedstvie-v-lesu
19.10.2018

200 людей з битами: бурштинова мафія вийшла з під контролю, поліція безсила

Правоохоронці так нікого і не затримали


копачі бурштину

У Рівненській області близько двох сотень невідомих напали на працівників поліції.

Про це повідомляє прес-служба обласного управління Нацполіції.

Наразі вже відомо, що співробітники поліції патрулювали райони незаконного видобутку сонячного каменю. Відзначається, що сам інцидент відбувся о 7-й ранку поблизу села Кухітська Воля Зарічненського району.

Так, відзначається, що під час патрулювання на поліцію напала група невідомих, яка значно пошкодила автомобіль правоохоронців за допомогою каміння та палиць.




"Зловмисники у балаклавах та з палицями у руках заблокували проїзд автомобіля, шарпали за форменний одяг, кидали каміння, пошкодили три службових автомобілі", - розповідають правоохоронці.

Відомо, що працівникам поліції вдалося припинити конфлікт без постраждалих з обох боків.

"Для координації дій, врегулювання конфлікту та недопущення його повторення на місце події виїхав заступник начальника ГУНП в Рівненській області Руслан Стрельбіцький", - зазначили в поліції.



"Поліцейські встановлюють усі обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення", - додали у прес-службі.

Разом з тим варто відзначити, що у селі Актове Вознесенського району Миколаївської області поліція і місцеві фермери з переслідуванням затримали групу паліїв, які напали на 50-річного підприємця.

Так, у Нацполіції відзначили, що у ніч з 21 на 22 вересня група злочинців кинула у двір чотири коктейлі молотова, через що виникла жахлива пожежа. Відомо, що на момент загоряння у будинку перебували сам господар, його дружина та товариш.



За даними прес-служби Національної поліції, в ніч на 22 вересня зловмисники кинули у двір чотири коктейлю Молотова, через що виникла пожежа. У будинку знаходився сам господар, його дружина і товариш. Поки жінка намагалася загасити полум'я, чоловіки почали переслідування.

Нагадаємо, дику весільну бійку вдалося зняти на відео.

Як повідомляв "Знай.ua", тітушки почали "віджимати" українські ліси.

Також "Знай.ua" писав, що поліція оживила "вбитого" бурштинового короля.


Як працює узаконений видобуток бурштину, Право на правду



22:40 18.10

Закарпатська земля має радувати буйними лісами

Недавно у лісівників Закарпаття трапилося дві події: відзначення свого професійного свята і участь у з’їзді лісівників України. Обидві були насичені гострими дискусіями про нинішнє становище національного зеленого багатства і окреслені проблеми, від розв’язання яких прямо залежатиме майбутня доля наших лісів.

— І все-таки, — звернулися ми до очільника Закарпатського управління лісомисливського господарства Валерія МУРГИ (на знімку), — хочеться почати з приємного: з чим прийшли до свого свята лісівники краю і, зокрема, скільки нових смерек, ялин, дубів, буків з’явилося на гірських масивах області, випещених дбайливими руками закарпатців?




— Скажу з гордістю. Сьогодні посаджено нового лісу на 2500 гектарах. Це була весняна посадка. А ще є 200 гектарів для осінньої висадки. А якщо в цілому, то жодного зруба, який проводився в нашому краї минулого року, не лишилося незалісненим.

— Так уже й жодного?

— Немає жодного гектара незалісненого. Хоча дехто нападає, поширює чутки, що в нас безконтрольно вирубується ліс, оголюються гірські схили. Скажу з усією відповідальністю, що це абсолютна неправда, бо лісівники постійно здійснюють нові посадки, не залишаючи оголеним жодного гектара колись зрубаного лісу.

— Якось Ви казали, що ті, хто сумнівається в правдивості ваших тверджень, хай сідає у вертоліт, який ви їм надасте, і з висоти пташиного польоту нехай знайде хоч один лісовий масив, хоч одну ділянку, де був би зрубаний ліс і натомість не засаджений новою, високопродуктивною деревиною.

— Я й зараз про це скажу. Я й нині запрошую будь-кого в наш край, і нехай він покаже, де у нас не засаджені ділянки, крім, зрозуміло, гірських полонин. Притому, що ліс — це не тільки екологія,  рекреація, а й господарська діяльність, і було б злочином перед народом і державою, якби він, уже повністю визрілий, пропадав на корені, падав, гнив, ставав пристанищем для шкідників.

— Пригадую випадок, коли ви розповідали, що вже прилітали до вас на вертольоті високі керівники Генеральної прокуратури, СБУ, НАБУ і старанно облітали мало не всю область. То вони тоді щось знайшли? І як оцінили лісоведення в Закарпатті?

— Нічого такого, що вказувало б на недбалість, зловживання, незаконне вирубування лісів, ця вимоглива державна комісія не знайшла. Хоч не скажу, що вона оцінила всю нашу господарську діяльність тільки на п’ятірку.

— Після цієї скрупульозної перевірки не перестали нападати на вас ваші опоненти, так звані активісти?

— Як вам сказати. Завжди знайдуться любителі погріти руки на лісовій темі, поліпшити за її рахунок свій імідж, завоювати дешеву популярність, бо ліс — надто доступна й болюча тема для суспільства. Бо хто перевірить правдивість заяв, що линуть з трибун чи з телевізійних каналів?

Але я з усією відповідальністю скажу, що лісівники не тільки Закарпаття, а й усієї України працюють з повною віддачею своїх сил, вболівають за свою справу куди більше, ніж ті, хто ганить їхню працю. Я б сказав таким людям: а ви приїдьте до нас, походіть лісовими стежками, поговоріть з лісівниками, подивіться, в яких умовах вони працюють, займаються лісопосадками, рекреаційною діяльністю, перевірте заготівельні пункти — і от тоді робіть висновки. Підкажете щось — ми тільки подякуємо за таку увагу до нас.

Якось одна туристка проїхалася асфальтовою магістраллю, помітила вирубаний ліс і відразу накатала скаргу у вищі державні органи. Після цього прибула комісія, перевіряла все, запросили туристку, щоб та ближче оглянула ліс. А в результаті, після ретельного ознайомлення зі станом лісу, вибачилася перед лісівниками за свою упереджену позицію. От вам і правда.

— І багато подібних випадків?

— Чого доброго, а таких «активістів» чимало. Але я до цього ставлюся спокійно. Розумію, що соціальні мережі вщерть наповнені таким негативом про лісівників. Спокійно і тому, що знаю: все це, слава Богу, не так, як декому мариться з асфальтових доріг.

Я нещодавно перед святом піднімався з лісівниками на Говерлу і по дорозі зустрівся з десятками туристів. Запитую: ну ось ви піднімаєтеся на найвищу точку Карпат і з висоти бачите все. Чи багато побачили вирубаних Карпат? Навіть при тому, що на окремих ділянках справді раніше пройшла заготівля деревини і здійснені санітарні заходи? Кажуть — ні. Навіть не уявляли, що такі зелені Карпати. Аж до полонин все зеленіє.

— Ось саме про санітарні вирубки. Одне з британських інформаційних видань розпустило «новину», що нібито українські лісівники заради наживи збільшили кількість санітарних вирубок. Правда, згодом, воно спростувало таку інформацію, але, як то кажуть, стріла була випущена.

— Я б навіть не хотів вступати в полеміку з таким типовим фейком. Адже санітарні вирубки ведуться під суворим контролем наукових закладів, ряду контрольних органів, які незалежні від нас. Цей процес ведеться під пильним наглядом міжнародних організацій — тобто санітарних рубок не може бути ані більше, ані менше, ніж це визначено науковими нормативами.

Щодо ведення самого лісогосподарювання. Буваючи в інших країнах і вивчаючи їхній досвід роботи в лісі, чув, як зарубіжні колеги, порівнюючи їхнє лісове господарювання з нашим, не раз говорили, що вони багато в чому готові повчитися у нас.

Так, є в нас немало питань, які потрібно ще вирішити. Зокрема, і стосовно суцільних рубок. Але хочемо ми чи не хочемо, багато форматів, коли їх необхідно робити. Є вітровали, є буреломи, є всихання ялинників, є масове захворювання на окремих ділянках лісу, коли немає варіанта, як оперативно провести заготівлю цього лісу. А потім негайно створити нове насадження, більш якісне і продуктивне. То що — хай гниють впалі дерева, хай завдають збитків лісовому господарству і державі?

Друге питання. Є багато різних організацій, які за грантові кошти, за кошти інших країн всіма правдами і неправдами добиваються дозволів на заготівлю деревини. Наприклад, обминаючи закони, надмірно створюють заповідні території, незалежні від нашого контролю. Таким я ставлю запитання: а ви Україну любите? Ви думаєте про неї чи вам власний гаманець дорожчий за інтереси нашої країни?

Цікаво, що такими сумнівними «пробивалами», які діють за гроші іноземних «інвесторів», часто виступають наші громадяни, які мають доступ до державних органів.

Найчастіше вони проголошують себе так званими активістами. А коли ми їм перегороджуємо дорогу, люто нападають на лісівників, поширюючи про нас різну чорну інформацію.
Взагалі, це дивна ситуація. Чомусь нерідко ті, хто має освіту не кращу за наших лісівників, проголошує себе експертами, повчає справжніх фахівців лісу, як треба працювати. Це при тому, що у нас є прекрасна лісова наука — університети, науково-дослідні інститути, коледжі, де висококласні фахівці разом з нами справді прагнуть допомогти у розв’язанні складних проблем.

Також ми співпрацюємо з такими активістами, які щиро хочуть нам допомогти, звертаючи нашу увагу на ті чи інші промахи.

— Справді, на європейських форумах фахівців лісу часто лунають слова, що ведення лісового господарства в Україні відповідає європейським стандартам.

— Про це свідчать міжнародні сертифікати FSC, які, наприклад, у Закарпатті одержали всі без винятку лісові господарства. Ці сертифікати, як ви знаєте, видаються тільки тоді, коли господарство повністю відповідає світовим вимогам вирощення, догляду і заготівлі деревних запасів.

Нас часто звинувачують, що в наших лісах час від часу, мовляв, проводяться незаконні суцільні рубки. Але я гарантую, що вже два роки поспіль Закарпаття перейшло винятково на вибірковий спосіб заготівлі деревини. І доведу це кожному, хто сумнівається в правдивості моїх слів. Хоча знову ж таки нам гостро бракує нової техніки, добротних лісових доріг, хоча при фінансовій скруті зводимо щороку 30-40 кілометрів транспортних артерій.

— Не можу не повернутися до тих звинувачень уже згаданого зарубіжного інформаційного видання, які радісно підхопили вітчизняні мас-медіа, що нібито наш ліс продовжує йти на кордон у сировинному вигляді і цим самим збагачує чужоземні меблеві фірми.

— Не буду розписуватися за всіх, але можу запевнити і довести будь-кому, що із Закарпаття жодного кубометра лісу не йде до рук європейських компаній. Жодного. Навіть паливна деревина йде на продаж в колотому вигляді довжиною не більше метра. Тобто, кругляк Закарпаття нікому не продає, бо це заборонено державою.

— Добре. А чи буває таке, що через закарпатські кордони тихенько перекидають кругляк інші області, а потім це приписується закарпатцям?

— Ну що я вас кажу. Закарпаття — це чотири кордони. Це чотири держави. І самі розумієте, що більшість лісового ресурсу, дозволеного державою, йде через Закарпаття — в Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину. Але ж є митниці, які пильно контролюють кожен кубик, що пропонується на вивезення через кордон. І називати цифру буцімто вивезеного з України в зарубіжжя кількість лісу, яка у 200 разів перевищує все, що заготовляється в нашій країні, самі розумієте, може тільки повний дилетант.

— До речі, у своєму виступі на з’їзді лісівників України голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль категорично заперечив наявність у нинішній час будь-якої контрабанди на наших кордонах. А це та людина, яка знає, що говорить.

— Ну от бачите.

— Ви говорили про буреломи та вітровали, які калічать ліс. Часто вони бувають у вашім краї?

— Ой, часто. І не тільки в нас. У Словаччині недавно було повалено 2 мільйони кубометрів лісу. В інших країнах Європи у 2007 році вітровал знищив 12 мільйонів кубометрів лісу, починаючи з Франції, Іспанії і аж до Німеччини, Австрії, Угорщини, Чехії. Це що — неправильне ведення лісового господарювання? За такого розгулу стихії нам тільки залишається вчасно і мобільно реагувати на природні катаклізми. Тобто казати, що хтось там захотів задля власної вигоди розширити санітарні рубки, зачіпаючи здорові дерева — просто нісенітниця.

— На останньому з’їзді лісівників України гостро ставилося питання про взаємодію державних органів влади — аж до урядових структур — до лісового господарства України. Звучали навіть такі вислови, що і Кабінет Міністрів, і окремі міністерства своїми рішеннями і, насамперед, бюджетною політикою та податковими нормами ведуть лісове господарство до повного знищення. Що ви скажете з цього приводу?

— Я хотів би сказати одне. І органам державної влади, і окремим депутатам Верховної Ради, перш ніж ухвалювати державні акти, що стосуються лісового господарства України, варто все-таки порадитися з лісівниками, почути їхню думку, зрозуміти їхні позиції. Ми, лісівники, люди законослухняні, діємо чітко в рамках законодавчого поля, і нічого особливого не вимагаємо. Лише хочемо, щоб держава нам допомагала, а не своїми рішеннями вела наше господарство до повного занепаду. Ну як можна говорити про нормальну діяльність лісового клину, коли ми за останні роки не одержали жодної копійки фінансування, та ще й отримали такий податковий «подарунок», який просто нам не під силу? Мало того, уже дедалі гучніше мовиться у вищих державних органах про те, щоб передати лісові багатства у концесію, іншими словами, у приватні руки!

Саме про це гостро говорилося на з’їзді лісівників України, на якому зібралися найавторитетніші фахівці нашої справи.

І передусім про те, що, ухвалюючи доленосні для нас документи, треба провести глибокий економічний аналіз, вивчити, яка ситуація в тому чи іншому регіоні. Якщо зараз говорити про те, щоб передавати в концесію наше зелене багатство, хочеться запитати: а далі як? Який пропонуємо формат для майбутнього ведення лісового господарства? Особисто я того формату не бачу. Знаю, що в деяких країнах є ліси державні, є ліси громади, навіть церковні, але там, перш ніж перейти до такого спектру, є вироблена десятиліттями, а може й століттями певна модель ведення лісового господарства. Хоча у потужних державах, таких, наприклад, як Канада, відмовилися від концесії і зараз викуповують за державні кошти ліс, який свого часу був переданий концесіонерам. Тож можливо, треба проаналізувати, чому? Так само і в Швеції, Іспанії та інших високорозвинених країнах.

Ось ще один приклад. Як тільки Румунія передала ліс в концесію, буквально за кілька років там було зрубано 200 тисяч гектарів живих дерев. Це практично половина того, що є в Закарпатській області. Вважаю, що лісоресурс має бути тільки державним. На нього має звертати увагу держава, і всі підприємства, які переробляють ліс, повинні бути державними. І держава має всі ці процеси регулювати.

Що ж до нового земельного податку, який, як зашморг накинули нам на шию, то я не знаходжу навіть слів, аби довести державним органам, що це не просто помилкове рішення, а справді дія, яка повністю знищить наше лісове господарство. Уявляєте, що таке п’ять відсотків додаткового податку на лісову землю, коли ми й так платимо так звану попенну плату за ту саму землю? Це ж не що інше, як подвійне оподаткування, яке заборонене законом!
Ми, закарпатські лісівники, зробимо детальний економічний розрахунок, виходячи з нульової ставки податку і до тих максимальних п’яти відсотків. Якщо сьогодні органи місцевого самоврядування приймуть ставку до тих п’яти відсотків, то вони справді вб’ють лісове господарство. І не тільки сам ліс, а й увесь переробний комплекс. А це спричинить масове скорочення робочих місць, ще більший відплив за кордон кваліфікованої робочої сили. Це навіть при тому, що ми за останні роки зуміли підняти середню зарплату лісівників з п’яти до десяти тисяч гривень. А в окремих господарствах — до 20 тисяч гривень.

Ще раз констатую, що, на жаль, ніхто з нами не хоче радитися, вислухати людей, а натомість приймаються згубні рішення, які не йдуть на користь державі.

— Який же вихід з такого становища?

— Будемо просити уряд, парламент внести поправки в це законодавство, даючи йому ємність і чіткі економічні розрахунки. За такі пропозиції одностайно проголосували всі учасники з’їзду.

Інтерв’ю підготували Анатолій КРАСЛЯНСЬКИЙ та Василь НИТКА


18 жовтня 2018

"Лесдревмаш-2018": лучшее мировое оборудование и новейшие технологии для лесопромышленного комплекса России




22-25 октября 2018 года, павильоны № 2, 8 и открытые площадки ЦВК «Экспоцентр»

17-я международная выставка «Машины, оборудование и технологии для лесозаготовительной, деревообрабатывающей и мебельной промышленности»

Выставка «Лесдревмаш-2018», организованная «Экспоцентром» совместно с Союзом лесопромышленников и лесоэкспортеров России, проводится при поддержке Европейской федерации производителей деревообрабатывающего оборудования EUMABOIS, Министерства промышленности и торговли РФ, под патронатом Торгово-промышленной палаты РФ. Официальный партнер по организации российского раздела выставки — ОАО «Центрлесэкспо».
«Лесдревмаш» — крупнейший выставочный проект в области деревообработки — имеет репутацию самой авторитетной в России и Восточной Европе выставки.

Выставка пользуется растущим вниманием со стороны ведущих зарубежных и российских компаний лесоперерабатывающей промышленности.

В этом году экспозиция «Лесдревмаша» стала еще больше и разнообразнее благодаря ее участникам. В выставке принимают участие 350 компаний из 25 стран: Австрии, Белоруссии, Бельгии, Бразилии, Великобритании, Германии, Дании, Индии, Испании, Италии, Китая, Латвии, Литвы, Нидерландов, Польши, России, Словении, США, Турции, Финляндии, Франции, Чехии, Швейцарии, Швеции, Японии.

Общая площадь экспозиции составляет более 30 000 кв. м.

Среди зарубежных экспонентов — такие компании, как SCM, Homag, Felder, Ledinek, Polytechnik, Michael Weining, Leitz, Leuco, IMA, Volmer, Mühlböck-Vanicek, ÜSTÜNKARLI MAKİNE A.Ş., Siempelkamp, Robland, FEZER S.A., INDUSTRIAS MECANICAS, CEHISA, Diffenbacher, Hartmann, Hundegger, Altendorf, Cross Wrap, Plytec, Heinola Sawmill Machinery Inc., Valon kone, Raute, Scheuch, Springer, Berndorf и др.

Германия, Италия, Испания, Финляндия, Япония представят национальные экспозиции.

В этом году в качестве «Страны-партнера» и в составе национальной экспозиции вновь принимает участие Японская ассоциация производителей деревообрабатывающего оборудования JWMA при поддержке Японской ассоциации по торговле с Россией и новыми независимыми государствами (ROTOBO). В числе участников — ведущие производители оборудования для лесопромышленного комплекса: Fuji Seisakusho, Ltd.; Hashimoto Dennki Co., Ltd.; Kanefusa Corporation; Meinan Machinary Works, INC.; OI Innovation Co., Ltd.; Shinsei Corporation; Suzuko Co., Ltd.; Tenryu Saw Mfg. Co., Ltd.
Среди экспонентов — 130 российских производителей: «Боровический завод деревообрабатывающих станков», «ЭЛСИ», «Макил плюс», «Гантри», «Атласмаш», «Тверская промышленная компания», «Майкопский машиностроительный завод», «Ковровские котлы», завод «Пролетарская свобода», «КОНСАР», «Бакаут», «Теплоресурс», «Энерготех» и многие другие.

Специалисты отрасли ознакомятся с оборудованием для лесозаготовки, транспортировки и складирования; лесопильным оборудованием; оборудованием для кондиционирования и сушильными камерами; технологиями и оборудованием для деревообработки; инструментом станочным и ручным; оборудованием для заточки; техническими способами и средствами контроля.

«Экспоцентр» является универсальной площадкой для демонстрации инновационного оборудования для лесозаготовительной, деревообрабатывающей и мебельной промышленности.

Одновременно с выставкой «Лесдревмаш-2018» пройдет очередной 9-й Международный форум «ЛЕС и ЧЕЛОВЕК», организаторами которого являются Союз лесопромышленников и лесоэкспортеров России, АО «Экспоцентр», Торгово-промышленная палата Российской Федерации, ОАО «Центрлесэкспо». Поддержку в проведении Форума оказывают Министерство промышленности и торговли Российской Федерации, Министерство природных ресурсов и экологии Российской Федерации и Федеральное агентство лесного хозяйства. В программе Форума помимо панельной дискуссии пройдут конференции, круглые столы, семинары.

В программу мероприятий выставки «Лесдревмаш-2018» войдут:




Форум Лесного машиностроения России-2018


Конгресс-конференция «Биоэнергетика: пеллеты, брикеты, щепа, котельные и ТЭЦ на биотопливе»


Консультационная сессия «Российский экспортный центр: об инструментах поддержки экспорта оборудования для деревообработки»


Конференции «Индустриальное домостроение»


Семинар «Системы управления производством и складскими запасами в деревообрабатывающей отрасли»


Семинар «До и после лесопиления: сырьевое обеспечение и утилизация отходов лесопильных заводов России»



С деловой программой можно ознакомиться на официальном сайте выставки>>.

На «Лесдревмаше-2018» редакция журнала «Лесная индустрия» обеспечит ежедневный выпуск бюллетеня, который будет распространяться среди участников и посетителей выставки. Содержание бюллетеня составят материалы о новинках и событиях выставки, отзывы ее участников, а также интервью руководителей компаний, репортажи с мероприятий выставки и анонсы событий каждого дня.

Спонсором регистрации выставки выступает компания Biesse, которая представит новое оборудование, организует демонстрационные показы и консультации специалистов компании, индивидуальные встречи со специалистами (стенд № 22D10). Спонсор ленточек посетителей — компания SCM.

Выставка работает 22-24 октября с 10.00 до 18.00, 25 октября — с 10.00 до 16.00. Официальное открытие состоится 22 октября, 11.00, павильон № 2 «Синий зал».




Пресс-служба АО «Экспоцентр»

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"

Проект




КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від ______________ №_____

Київ


Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України



Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2016 р. № 87, ст. 2839), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України                          В. ГРОЙСМАН


Повідомлення про оприлюднення:

Повідомлення про оприлюднення
проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України»

З метою отримання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України» (далі – проект постанови) Держлісагентство оголошує про його публікацію.
Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою вжиття заходів з недопущення масового всихання хвойних лісових насаджень від пошкодження шкідниками та хворобами, яке визначене підпунктом «з» пункту другого частини першої Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 та відповідно до статей 38, 84, 86 Лісового кодексу України в частині здійснення комплексу заходів з поліпшення санітарного стану лісових насаджень, спрямованих на їх збереження від пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту деревостанів від шкідників і хвороб.
Зазначений проект постанови розроблений з врахуванням пропозицій чисельних звернень обласних і районних державних адміністрацій, сільських і селищних рад, власників лісів і постійних лісокористувачів.
Проект постанови разом з аналізом регуляторного впливу розміщено в мережі Інтернет на офіційному веб–порталі Держлісагентства (www.dklg.gov.ua [1]).
Зауваження та пропозиції до проекту постанови та аналізу регуляторного впливу у письмовій та електронній формі просимо надавати протягом місяця з дня опублікування цього оголошення за такими адресами:
Державне агентство лісових ресурсів України:
вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601.
Відповідальний виконавець: Віговський Ігор Євгенійович.
е-mail: zahyst@dklg.gov.ua
тел. (044) 235-21-48, факс (044) 235-85-47
Державна регуляторна служба України:
вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011


Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів України В.Н. Бондар


Пояснювальна записка:
Пояснювальна записка
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України»

Мета: Поліпшення санітарного стану лісових насаджень.
1. Підстава розроблення проекту акта
Проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено з метою виконання підпункту «з» пункту другого частини першої Указу Президента України від 21.11.2017 № 381/2017 та відповідно до статей 38, 84, 86 Лісового кодексу України в частині здійснення комплексу заходів з поліпшення санітарного стану лісових насаджень, спрямованих на їх збереження від пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захисту деревостанів від шкідників і хвороб.
2. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Зміна клімату та глобальне потепління призвели до ослаблення дерев та різкого збільшення шкідників і деградації лісів. Прогресуюче всихання хвойних насаджень набуло ознак надзвичайної ситуації.
Бездіяльність щодо вирішення цієї проблеми може призвезти до безповоротних екологічних наслідків та значних економічних втрат. За попередніми розрахунками непроведення суцільних санітарних рубок в осередках масового розмноження небезпечних шкідників призведе до збитків підприємств щороку понад 420 млн грн, а місцеві бюджети щороку недоотримають більше 50 млн гривень.
Проблема полягає в необхідності узгодження окремих норм Санітарних правил в лісах України з актами такої ж юридичної сили, удосконалення нормативних приписів цих Правил для вирішення масштабної проблеми стосовно прогресуючого погіршення поліпшення санітарного стану хвойних лісів, спричиненого масовим їх всиханням, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.
Реалізація проекту постанови дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
3. Суть проекту акта
Проектом постанови пропонується вжити невідкладних заходів щодо своєчасного проведення лісогосподарських заходів у всихаючих лісових насадженнях, оперативно ліквідовувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.
Проект акта дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
4. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діє Лісовий кодекс України, Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту постанови не потребує додаткових фінансових витрат з Державного чи місцевих бюджетів України.
6. Прогноз впливу
Реалізація проекту постанови не передбачає впливу на ринок праці.
Проект постанови не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
Прийняття проекту постанови забезпечить:
підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату;
високу продуктивність деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних для суспільства функцій;
нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів;
зменшення обсягів всихання лісів і розповсюдження стовбурових шкідників.
Дозволить запобігти виникненню неконтрольованих масштабних патологічних процесів у лісах та не допустити значних безповоротних екологічних і економічних втрат.
7. Позиція заінтересованих сторін
Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери та прав інвалідів і не потребує погодження з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та всеукраїнських громадських організацій інвалідів, їх спілок.
Проект постанови не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.
Зазначений проект постанови розроблений з врахуванням пропозицій чисельних звернень обласних і районних державних адміністрацій, сільських і селищних рад, власників лісів і постійних лісокористувачів.
8. Громадське обговорення
Проект акта підлягає оприлюдненню на офіційному веб–порталі Держлісагентства (dklg.kmu.gov.ua [2]) та Мінагрополітики (minagro.gov.ua [3]) для громадського обговорення.
9. Позиція заінтересованих органів
Проект постанови потребує погодження з Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України.
10. Правова експертиза
Проект постанови потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.
11. Запобігання дискримінації
Проект постанови не містить ознак дискримінації.
12. Запобігання корупції
Проект постанови не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
13. Прогноз результатів
Реалізація розпорядження дозволить не допустити масштабного пошкодження лісів та ліквідувати загрозу безповоротної втрати лісових ресурсів на великих площах і екологічної катастрофи в цілому.
Передбачені проектом нормативні приписи дозволять забезпечити задовільний стан лісових насаджень та створити сприятливі умови для підвищення стійкості, продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних функцій.


Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів України В.Н. Бондар

Аналіз регуляторного впливу:

Белорусские и украинские ученые обсудят новые методы борьбы с усыханием хвойных лесов

Новые методы борьбы с массовым усыханием хвойных насаждений предложат на конференции во время I Форума регионов Беларуси и Украины, который пройдет 25-26 октября в Гомеле, ученые двух стран. Об этом сообщил сегодня журналистам директор Института леса НАН Беларуси Александр Ковалевич, передает корреспондент БЕЛТА.Свои разработки специалисты представят на научно-практической конференции "Перспективные направления и механизмы развития сотрудничества в области науки и технологий". Участие в ней примут по 9 научных институтов Украины и Беларуси.

"С конца прошлого года специалисты двух стран реализуют проект, направленный на борьбу с массовым усыханием хвойных насаждений. Эта тема актуальна для обеих сторон. Мы изучали опыт друг друга, проводили заседание комиссии с участием экспертов Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО). На предстоящем форуме будут очерчены общие направления борьбы с массовым усыханием хвойных насаждений, предложены новые методы", - пояснил Александр Ковалевич.

Будет рассматриваться вопрос космического зондирования насаждений для выявления поражения на ранних стадиях, а также сотрудничество в области генетики, селекции, лесовосстановления, природопользования.

Еще одной актуальной темой, которую обсудят специалисты двух стран, станет взаимодействие по борьбе с лесными пожарами трансграничного характера. "Важно определить алгоритм действий на предупреждение", - считает директор Института леса.

По итогам конференции планируется подписание соглашений и договоров о сотрудничестве.

Александр Ковалевич отметил, что Институт леса эффективно сотрудничает с украинскими коллегами по разным направлениям, касающимся ведения лесного хозяйства. "В частности, в настоящее время испытываем украинские климатипы ели, изучаем, насколько их можно адаптировать в наших условиях. С учетом меняющегося климата, возможно, будем пробовать использовать их частично в наших лесах", - добавил директор Института леса.

Источник: БелТА
18 Октября 2018 13:10

В основу проекта «УМНЫЙ ЛЕС» Пермского ЦБК будет положен спутниковый мониторинг

Пермский ЦБК совместно с краевым правительством и Пермским государственным национальным исследовательским университетом реализуют проект «Умный лес», который предполагает цифровизацию системы лесопользования посредством данных спутникового мониторинга.



Результатом этой работы станет информационный массив, который облегчит производственный и финансовый контроль, обеспечит пространственный анализ, включая контроль за санитарным состоянием лесного ресурса, выявление очагов возгорания, а также облегчит формирование отчетности с подтверждающими космоснимками.

В будущем к проекту «Умный лес» планируют присоединиться и другие предприятия отрасли.

Дата публикации: 03.10.2018

Карпатські праліси. Хто спекулює на проблемі?

Лісова галузь з мінливим успіхом веде боротьбу із кампанією дискредитації роботи лісівників. Новим інформаційним ударом стала чергова «качка» про масову вирубку лісгоспами так званих пралісів – первісних лісів, які виникли природним шляхом десятки тисяч років тому.

Лісова перлина

Букові «пралісі» займають в Україні понад 92 тис. га, вони надзвичайно цінні з точки зору біорізноманіття і збереглися на високогір’ях, в малодоступних ділянках Карпат. Тут ніколи не проводилася господарська діяльність, ліс виглядає так, як і тисячі років тому. В Європі таких унікальних букових лісів лише два – в Україні та в Румунії.

фото snpa.in.ua

Угольсько-Широколужанський заповідний масив – найбільший масив букових пралісів у Європі. У 1992 році букові праліси Карпат були включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Туристичні екомаршрути в букових пралісах Угольского масиву користуються популярністю в Європі, а в Україні, на жаль, про них майже нічого не знають.

Угольсько-Широколужанський заповідний масив фото IGotoWorld

1 вересня 2017 року президентським указом було заборонено вести рубку дерев і будь-яку господарську діяльність в пралісах. А з 1 січня цього року Держлісагентство розповсюдило мораторій на вирубування й на буферних ділянках старовікових лісів.
Наразі лісове відомство разом із громадськими організаціями розробляє методику для розширення статусу об’єкта природної спадщини на українські ліси. Нині головне завдання – чітко встановити межі ділянок і відстежити буферні зони між пралісами та звичайними лісами.
Найбільшу активність в цій роботі тут проявляє Міжнародний фонд дикої природи – WWF, який в Україні бере участь у розробці методики і консультативно, і фінансово.

Проект WWF «Лісова варта» разом з волонтерами та активістами відстежує рубки в пралісах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей.
На жаль, діяльність «Лісової варти» зосереджена не на діалозі з лісогосподарствами, а на скандалі, головна мета якого – дискредитувати держлісгоспи, а не захистити праліс.

Дивний сюжет

Цього разу головний інструментом для «хайпу» став телеканал «1+1», який 7 жовтня видав сюжет про праліси, грубо порушивши журналістські норми, оскільки журналісти не надали можливість для відповіді протилежній стороні, тобто лісгоспам.
Репортер із посиланням на дані активістів WWF «Лісова варта» заявив, що лісгоспи за останні 4 роки зрубали 10 тисяч квадратних гектарів пралісів, а з моменту запровадження мораторію – 500 гектарів. Однак якихось доказів журналіст не надав. Під час сюжету він із «добродіями» із «Лісової варти» спостерігає за декількома вантажівками з «кругляком», кудись йде, від когось переховується, розповідає перехожим, що прямує до чоловічого монастиря. Поряд видно сліди рубок, врешті-решт, журналіст застає за процесом вирубки дерев… ченців монастиря. Жодним чином не ясно, хто рубає дерева, і що це за дерева.

Головна теза журналіста телеканалу – начебто Держлісагентство на словах забороняє вирубку пралісів, але насправді не робить нічого, щоб визначити ці території. Відповідно, лісгоспи ігнорують подібний мораторій.

«Ні Держлісагенство, ні Мінекології не врегулювали банальну формальність – визначити й так визначені межі дорогоцінних лісів. Назвати цей зухвалий план простою недбалістю неможливо, бо йдеться про непоправні наслідки для всієї країни», – зазначають автори сюжету.
https://tsn.ua/ukrayina/cherez-lazivku-u-zakonodavstvi-u-karpatah-masovo-virubuyut-ridkisni-pralisi-1229430.html

Що насправді

За даними обласних управлінь Держлісагентства, на окремих лісових ділянках, де рубки були розпочаті до отримання відповідного доручення Держлісагентства, ці рубки були повністю завершені. На сьогодні в Закарпатському, Івано-Франківському та Чернівецькому обласних управліннях відбулися зустрічі з представниками WWF щодо остаточного погодження переліку лісових ділянок, які відповідають критеріям належності до пралісів, квазіпралісів і природних лісів (в тому числі з винесенням в натуру) та можливості оголошення цих ділянок пралісовими пам’ятками природи в установленому порядку.

Закарпатське ОУЛМГ та лісогосподарські підприємства проводять аналіз ділянок щодо відповідності територій з допомогою Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.Заповідник “Ґорґани”

«Факти по Закарпаттю, наведені в сюжеті підсумкового випуску ТСН «Тиждень» від 7 жовтня 2018 року, в якому йдеться про масштабні вирубки пралісів в карпатських лісах, знімались в лісовому фонді ДП «Брустурянське ЛМГ» та ДП «Тячівський лісгосп», території яких межують між собою.

На відео були присутні моменти про так званих монахів-лісорубів. З пояснення лісогосподарського підприємства виходить, що ця ділянка розроблялася лісогосподарським підприємством в кв. 21 Лопухівського лісництва на підставі лісорубного квитка № 002267 від 30.08.2018.

“На відео монахи очищували лісосіки та одночасно заготовляли дрова на зиму із порубкових решток для монастиря, який розташований неподалік. Ця ділянка не належить до пралісів”, – зазначається в листі Закарпатського ОУЛМГ.

За даними обласного управління, всього було виявлено 9 випадків, коли видавали лісорубні квитки на господарські заходи, з них 4 випадки було зафіксовано до надходження листа Держлісагентства про заборону вирубок. Пояснення за цими випадками були направлені до лісового відомства.

“На ділянках, які, відповідно до переліку рекомендовані до зарахування як праліси, квазіпраліси та природні ліси, видача лісорубних квитків не проводиться, поки не буде визначений статус цих ділянок”, – зазначається в листі Закарпатського ОУЛМГ.

Кому вигідно?

В першу чергу, істерія із вирубкою пралісів вигідна громадським псевдоактивістам, мета яких – не захист лісу, а лобіювання особистих інтересів, а також вирішення кадрових питань у лісовій галузі на свою користь. Псевдоактивісти використовують гроші міжнародних фондів, які насправді призначені на захист природи.

На жаль, багато таких діячів “осіли” в українському представництві Міжнародного фонду захисту дикої природи WWF, особливо в проекті «Лісова варта», яким, здебільшого, заправляють звільнені за корупцію колишні керівники лісгоспів, або їхні товариші.

До речі, «експерти» з «Лісової варти» Василь Гаврилюк та Дмитро Карабчук, які допомагали журналістам «1+1» знімати сумнозвісний сюжет про праліси, давно відомі, як «любі друзі» Віталія Шелемби, який довів «до ручки» не одне лісове господарство й має списку “досягнень” кілька кримінальних справ у хабарництві та розкраданні державного майна. До речі, той же Віталій Шелемба були однокурсниками із Дмитром Карабчуком. Цікаві факти, але це тільки початок.

Стара гвардія колишніх лісових чиновників чинить провокації проти нинішніх лісівників винятково з метою компрометування й бажання повернутися на втрачені колись посади. Та найгірше те, що ці псевдоактивісти не тільки створюють фейкові природозахисні організації, але й використовують організації, які мають заслужену міжнародну репутацію, чим компрометують весь громадський рух. 

Далі буде…


Італія співпрацюватиме з українцями в лісовій галузі



Українські та італійські лісівники співпрацюватимуть в лісовій галузі.

За словами заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря, сторони домовились про підписання двостороннього Меморандуму щодо співпраці.

Цього тижня делегація українських спеціалістів перебуває з робочим візитом в Італії. Про це пише Ресурс з посиланням на прес-службу Держлісагентства України.


фото Держлісагентство України

Під час поїздки відбувся круглий стіл, на якому заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар та керівник департаменту міжнародної та національної лісової політики Італії Енріко Помпей обговорили особливості ведення лісового господарства в обох країнах, поділилися досвідом, законодавчими та науковими досягненнями, визначили напрямки співробітництва у майбутньому.

Делегація також зустрілася з представники Міністерства сільського господарства, продовольства та лісової політики Італії, Лісової служби, деревообробних підприємств та науковцями.

Довідка: Ліси Італії займають 10,4 млн. га, 59% з них гірські і 36% розташовані на схилах,
5% лісів на рівнинних територіях, у тому числі 3% в якості виробничих
плантацій. Листяні породи складають дві третини запасу деревини, основними з них є дуб звичайний і дуб вічнозелений, тополі та каштан. Основні хвойні породи: сосни, ялина і модрина європейська.

В Італії здійснюється дієва державна підтримка господарств, що займаються лісовідновленням у горах (залісненням гірських лісових територій, поліпшенням пасовищ тощо). Державні ліси в Італії зорієнтовані на виконання корисних функцій, приватні – на виробництво деревини.

Три п’ятих лісів придатні для лісозаготівель, дві п’ятих – не придатні, оскільки виконують важливі природоохоронні та екологічні функції.

Лісове господарство Італії характеризується дрібними лісоволодіннями. Середня площа одного лісоволодіння у приватних лісах складає 3 га, громадських лісах – 150 га, державних – 850 га.

Італія є основним споживачем, виробникам і продавцем продукції, яка виготовляється з лісової сировини у Європі. Її частка у виробництві паперової і деревообробної продукції складає близько 10%. Паперова індустрія базується на імпортній сировині. Імпортує країна значні об’єми круглих лісоматеріалів та пиломатеріалів з Австрії та Фінляндії. На основі імпортної сировини розвиває національну меблеву промисловість, позиція якої на європейському ринку меблів є досить стійкою.

Меблева промисловість, яка є дуже потужною і динамічною, експортує половину своєї продукції, є основним споживачем плит і пиломатеріалів.

16 October 2018

Кому ліси: громадам, радам чи трудовим колективам?

Питання власності і управління агролісів стали яблуком розбрату між різними політичними таборами, які донедавна цілком мирно уживалися в сесійній залі Чернігівської облради. Постало воно настільки гостро, що всерйоз заблокувало подальшу конструктивну роботу найвищого в області представницького органу. Частина депутатських фракцій вимагає негайної передачі лісів у власність територіальним громадам, частина пропонує передати агролісгоспи, які входять в структуру КП «Чернігівоблагроліс», трудовим колективам, дехто пропонує сісти за стіл переговорів і більш ґрунтовно опрацювати питання. Дійшло до того, що трудовий колектив «Городнярайагролісгосп» пішов на відкрите протистояння з керівництвом КП «Чернігівоблагроліс», вигнавши призначеного з Чернігова керівника з території господарства та заявивши про свій вихід з-під управління обласною радою. Що буде з агролісами і чи дійсно передача лісів громадам стане панацеєю для ОТГ?



Ліси колгоспів

До 1994 року агроліси були закріплені за місцевими колективними господарствами. Це відносно молоді ліси, вік стиглості яких не перевищує 70-75 років. Коротко кажучи, мова йде про повоєнні ліси, висаджені ще нашими батьками та дідами. У 1994 році Чернігівською обласною радою було створене комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» з благою метою – покращення управління лісами. У тих районах Чернігівщини, де найбільші масиви колгоспних лісів, було утворено 17 райагролісгоспів – дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс». Лісові площі підприємства перевищили 300 тисяч гектарів. Не секрет, що в структурі призначення керівника підприємства завжди існувала політична складова, бо його призначали більшістю Чернігівської обласної ради. Отже, хто контролював більшість, той контролював ліс. КП «Чернігівоблагроліс» – одне з найбільш прибуткових комунальних підприємств обласного представницького органу, тож коли постало питання передачі лісів громадам, ті, хто контролює більшість, не захотіли прощатися з куркою, яка несе золоті яйця. Втім, не все так просто, як здається на перший погляд. Адже для того, щоб зробити належний висновок, треба заслухати аргументи різних сторін.



Політики поламали забрала

Безапеляційними в питанні негайної передачі лісів громадам є голови об’єднаних територіальних громад.

«Агроліси не є власністю обласної ради, це спільна власність, яку ми передавали свого часу для ефективного управління цими структурами, – заявляє голова Городнянської ОТГ Андрій Богдан. – Якщо Чернігівська обласна рада не може ефективно управляти підприємством, то ми беремо на себе всю повноту відповідальності, тим паче, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» обласна рада зобов’язана передати нам ліси».


Андрій Богдан

Солідарні з думкою голови громади і працівники ДП «Городнярайагролісгосп». Нещодавно колектив відкрито виступив проти призначення керівником їхнього ресурсного підприємства одіозного ставленика з Чернігова. Лісівники просто не впустили чернігівську делегацію до себе в господарство. А згодом вони всім складом заявилися на чергову сесію обласної ради, де поставили ультиматум: або депутати вирішують питання передачі їхнього підприємства у власність громади, або вони заблокують сесію. Власне, так і трапилося – тільки частину питань порядку денного депутатам вдалося проголосувати, решту перенесли на невизначений термін. Знову ж таки, на порядку денному з питання агролісгоспів було зареєстровано чотири проекти від різних політичних сил. Всіх їх зняли для подальшого вирішення, інакше б сесії не відбулося як такої.

Цікавою є позиція представників різних політичних таборів. Так, на передачі лісів громадам рішуче наполягають депутати Аграрної партії та «Нашого краю».


Арсен Дідур

Заступник голови Чернігівської облради, представник фракції Аграрної партії Арсен Дідур: «Позиція фракції Аграрної партії щодо агролісгоспів – віддати їх громадам. Деякі політичні сили для того, щоб не передавати ліси громадам, шукають різні приводи. Моя пропозиція наступна – зняти всі питання з порядку денного, бо чотири питання, які стосуються лісів, взагалі заблокують сесію. Треба створити робочу групу, до якої увійдуть по одному представнику від кожної фракції, представник управління комунального майна і юридичний відділ апарату Чернігівської облради. Надалі виробити механізм, першим пунктом зазначити – передати ліси громадам, другим пунктом – розробити положення з порядку їх передачі».


Юрій Болоховець

Колега Арсена Володимировича, депутат-аграрій, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець більш категоричний. Після всіх дискусій він вимушений був заявити про те, що фракція Аграрної партії готова покинути зал засідань в разі відмови йти назустріч городнянським лісівникам. «Відтерміновуючи прийняття на рівні області передачі лісів до ОТГ та сільських рад, соціально-економічний розвиток громад гальмується. А саме вирішення даного питання є першочерговим для добробуту жителів області», – переконаний Юрій Віталійович.

З позицією аграріїв погоджуються і представники «Нашого краю».


Ірина Грозенко

Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради, фракція «Наш край»: «Позиція «Нашого краю» – передати ліси об’єднаним територіальним громадам, але в законному порядку і з дотриманням певної процедури, розробивши Положення. Все має відповідати законодавчій базі. Коли говорять про гроші, які обласна рада не отримає від господарської діяльності райагролісів, чомусь не беруть іншу сторону: держава переклала на громади функції утримання галузей освіти, медицини, а джерел наповнення бюджету не дала! Згідно з Конституцією України ліси – це власність громад, їх передача посприяє зменшенню навантаження на обласний бюджет і надасть можливість громадам виконати ті функції, які переклала на них держава».


У провладному Блоці Петра Порошенка не всі однозначно сприймають питання передачі райагролісгоспів у власність громад. Якщо депутат від БПП Володимир Лобосок категорично «за», то його однопартієць і голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко – не «за» і не «проти».

Голова Чернігівської обласної ради зареєстрував власний проект рішення про долю агролісів. Він пропонує управляти лісгоспами спільно – 51 відсоток корпоративних прав залишити за обласною радою, а 49 відсотків віддати громадам.


Ігор Вдовенко

«3 54-ох програм, які ми тут прийняли, 17 не фінансується взагалі! Як можливо їх фінансувати, зважаючи на те, що ми роздаємо комунальне майно?» – заявив Ігор Вдовенко.

Разом із тим Ігор Станіславович наголошує, що порушене питання вимагає строго законного вирішення, а поки що подані проекти рішень є недосконалими і вимагають доопрацювання. До того ж, відсутній сам механізм подібної реорганізації агролісогосподарських підприємств, та й жодного прикладу подібних рішень в країні досі немає.

У «Батьківщині» вважають, що ліси мають належати громадам, але…


Іван Якуб

«Всі природні ресурси мають належати людям, а люди – це громади. Для того, щоб передати райагролісгоспи, треба виробити механізм і передати всім, – каже батьківщинівець Іван Якуб. – Поки що цей механізм не відпрацьований. На мою думку, політичним силам варто менше піаритись, а сідати за стіл переговорів і випрацьовувати механізм».

В Опозиційному блоці категорично проти передачі лісів.

Зокрема, депутат-«опозиціонер» Тетяна Ковальчук з цього приводу зауважила: «Ми просто можемо втратити оту курку, яка несе хоч і не золоті, але хоча б якісь яйця».

Громадам чи трудовим колективам?

На ці, «хоч і не золоті» яйця, радо погоджуються представники об’єднаних територіальних громад.

«Нам радо віддали освіту, культуру, медицину, а фінансування не надали, – зазначає голова Іванівської об’єднаної територіальної громади Сергій Гарус. – Одноосібну участь в управлінні облагролісом необхідно демонополізувати. Рівно як і призначення керівників всіх районних райагролісів і керівника облагролісу – їх необхідно призначати за конкурсом та погодженням з відповідними громадами».


Ратан Ахмедов

Корюківський міський голова Ратан Ахмедов не є зацікавленою стороною, оскільки райагролісгоспи Корюківського, як і Коропського районів перебувають в управлінні районних рад.

«Що стосується ситуації загалом, то, гадаю, тут не потрібно винаходити велосипед – є стандартний вихід із засновників і вхід у засновники, – наголошує голова Корюківської ОТГ. – Громади базового рівня мають право на всю власність, яка в них є. Відповідно комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» і його дочірні підприємства – це власність громад, яку в 1994 році незаконно в них забрали».

Цікавою є думка представників Радикальної партії. Так, голова бюджетної комісії облради, розробник одного з проектів Анатолій Хавило вважає, що передати ліси громадам технічно неможливо, а от працівникам – можна!


Анатолій Хавило

«З того, що колгоспи віддали колишнім міжколгоспним лісгоспам (більше сорока років тому) нічого не залишилось. Все, що зараз є: потужна техніка, деревообробне обладнання, промислові бази, розсадники – надбане колективами агролісгоспів, – підкреслює Анатолій Хавило. – То хто ж в першу чергу має право на майно цих підприємств? І чому в проектах інших рішень не враховано думку й інтереси саме працівників агролісгоспів? А це більше тисячі висококласних спеціалістів. Тому передача в оренду колективам, на мою думку, – одне з рішень, що гарантуватиме подальшу стабільну роботу галузі. Але власником залишається громада міст, сіл і селищ Чернігівської області, – продовжив він. – Побоювання наших опонентів щодо подальшої «приватизації» лісів безпідставні. Все це можна прописати в проекті рішення. В тому числі і обрання керівника, відсікти втручання сторонніх осіб в діяльність агролісгоспів, співпрацю з ОТГ. Взагалі робота галузі потребує якнайшвидшої реорганізації».

Що робити тим, у кого немає громади, або їх кілька?

Думку лісівників Городнянщини підтримують не всі їхні колеги. Категорично не погоджуються там, де ще не створили об’єднані громади, або ж розірвали район на кілька громад.

«Моя думка така, що треба дозволити колективам самостійно обирати свого керівника і управляти підприємством. Агролісгоспи треба передати у власність трудовим колективам, – каже директор комунального підприємства «Новгород-Сіверський райагролісгосп» Василь Лакоза. – Як бути там, де немає громад? Наприклад, у Новгороді-Сіверському громада не сформована, а що робити там, де в межах району утворилося кілька громад? Підприємства не можна розривати і передавати як заманеться – якщо передавати, то всі разом. Поки що це нереально. А от більшість податків треба переводити на місця».


Василь Лакоза

Не знають, як далі бути, і в «Ріпкирайагролісгоспі». Підприємство працює на 16 тисячах гектарів у межах територій, на яких передбачено утворення чотирьох громад. Одна з нещодавно утворених ОТГ – Любецька – вимагає у господарства передати частину лісів у їхню власність.

«Нас так просто передати не вийде, нас просто розірвуть, – переконаний головний лісничий ДП «Ріпкирайагролісгосп» КП «Чернігівоблагроліс» Ігор Сірий. – До того ж, господарювати в лісі не так просто, як здається на перший погляд. Раз на десять років ми замовляємо лісовпорядкування – це наукове дослідження коштує десь 1,6 мільйона гривень. Любецька громада вже вимагала забрати ліси, але в такому разі їм доведеться замовляти лісовпорядкування. Без нього вони не зможуть користуватися лісом. Окрім цього всього, їм треба буде утворювати аналогічне управління зі спеціалістами. Це означає, що нас знову ж таки доведеться розділити. Як це буде, коли склад і контора в Ріпках? Звісно, Городні простіше – там одна громада в межах району. А як бути нам? Думаю, все йде до приватизації – концесія, податок, тепер і це. Ми йдемо шляхом руйнації галузі».


Ігор Сірий

Не за те б’єтесь!

Безперечно, питання передачі лісів – надскладне, і тут не може бути однозначної відповіді, особливо зважаючи на те, що реформа місцевого самоврядування ще не завершилась. Значно нагальнішим питанням, яке б об’єднало всі без винятку політичні табори (окрім тих, хто переслідує питання особистої наживи чи політичного піару), було б питання спрямування рентної плати. Нині ці гроші йдуть на рахунки обласного та державного бюджетів. І тут слушну думку висловлює Корюківський міський голова.

«Ця рента має йти на громади, бо ми наразі маємо нерівність аграрних і лісових регіонів, – констатує Ратан Ахмедов. – Виходить так, що рента з лісів йде в бюджет області та держави, а земельна рента – на місця. Відповідно, Семенівська громада, в якій 70 відсотків території зайнято лісом, не має таких видатків, як, наприклад аналогічна громада в аграрному регіоні. Це треба негайно виправляти».

Слушне зауваження, особливо зважаючи на те, що держава поклала на громади здійснення соціальних функцій, а податки з лісових територій йдуть у всі бюджети, крім громад та районів, де ці ліси ростуть. Тож шановним обранцям не варто ламати списи в питаннях зміни власника, а «проштовхувати» по своїх каналах у міжсесійний період питання передачі ренти з рубок головного користування в бюджети районів і ОТГ. Це набагато легше і престижніше, при цьому жоден агроліс не постраждає. Бо ж зміна власника не подвоїть і не потроїть місцеві податки, а лісовим ОТГ потрібно саме 10-20 мільйонів гривень додатково щороку. Ця ж сума сьогодні йде до бюджетів вищих рівнів.

Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №41 (702). Фото Олексія Миколаєнка та з відкритих джерел
Четверг, 18 Октября 2018 16:16