Питання власності і управління агролісів стали яблуком розбрату між різними політичними таборами, які донедавна цілком мирно уживалися в сесійній залі Чернігівської облради. Постало воно настільки гостро, що всерйоз заблокувало подальшу конструктивну роботу найвищого в області представницького органу. Частина депутатських фракцій вимагає негайної передачі лісів у власність територіальним громадам, частина пропонує передати агролісгоспи, які входять в структуру КП «Чернігівоблагроліс», трудовим колективам, дехто пропонує сісти за стіл переговорів і більш ґрунтовно опрацювати питання. Дійшло до того, що трудовий колектив «Городнярайагролісгосп» пішов на відкрите протистояння з керівництвом КП «Чернігівоблагроліс», вигнавши призначеного з Чернігова керівника з території господарства та заявивши про свій вихід з-під управління обласною радою. Що буде з агролісами і чи дійсно передача лісів громадам стане панацеєю для ОТГ?
Ліси колгоспів
До 1994 року агроліси були закріплені за місцевими колективними господарствами. Це відносно молоді ліси, вік стиглості яких не перевищує 70-75 років. Коротко кажучи, мова йде про повоєнні ліси, висаджені ще нашими батьками та дідами. У 1994 році Чернігівською обласною радою було створене комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» з благою метою – покращення управління лісами. У тих районах Чернігівщини, де найбільші масиви колгоспних лісів, було утворено 17 райагролісгоспів – дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс». Лісові площі підприємства перевищили 300 тисяч гектарів. Не секрет, що в структурі призначення керівника підприємства завжди існувала політична складова, бо його призначали більшістю Чернігівської обласної ради. Отже, хто контролював більшість, той контролював ліс. КП «Чернігівоблагроліс» – одне з найбільш прибуткових комунальних підприємств обласного представницького органу, тож коли постало питання передачі лісів громадам, ті, хто контролює більшість, не захотіли прощатися з куркою, яка несе золоті яйця. Втім, не все так просто, як здається на перший погляд. Адже для того, щоб зробити належний висновок, треба заслухати аргументи різних сторін.
Політики поламали забрала
Безапеляційними в питанні негайної передачі лісів громадам є голови об’єднаних територіальних громад.
«Агроліси не є власністю обласної ради, це спільна власність, яку ми передавали свого часу для ефективного управління цими структурами, – заявляє голова Городнянської ОТГ Андрій Богдан. – Якщо Чернігівська обласна рада не може ефективно управляти підприємством, то ми беремо на себе всю повноту відповідальності, тим паче, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» обласна рада зобов’язана передати нам ліси».
Андрій Богдан
Солідарні з думкою голови громади і працівники ДП «Городнярайагролісгосп». Нещодавно колектив відкрито виступив проти призначення керівником їхнього ресурсного підприємства одіозного ставленика з Чернігова. Лісівники просто не впустили чернігівську делегацію до себе в господарство. А згодом вони всім складом заявилися на чергову сесію обласної ради, де поставили ультиматум: або депутати вирішують питання передачі їхнього підприємства у власність громади, або вони заблокують сесію. Власне, так і трапилося – тільки частину питань порядку денного депутатам вдалося проголосувати, решту перенесли на невизначений термін. Знову ж таки, на порядку денному з питання агролісгоспів було зареєстровано чотири проекти від різних політичних сил. Всіх їх зняли для подальшого вирішення, інакше б сесії не відбулося як такої.
Цікавою є позиція представників різних політичних таборів. Так, на передачі лісів громадам рішуче наполягають депутати Аграрної партії та «Нашого краю».
Арсен Дідур
Заступник голови Чернігівської облради, представник фракції Аграрної партії Арсен Дідур: «Позиція фракції Аграрної партії щодо агролісгоспів – віддати їх громадам. Деякі політичні сили для того, щоб не передавати ліси громадам, шукають різні приводи. Моя пропозиція наступна – зняти всі питання з порядку денного, бо чотири питання, які стосуються лісів, взагалі заблокують сесію. Треба створити робочу групу, до якої увійдуть по одному представнику від кожної фракції, представник управління комунального майна і юридичний відділ апарату Чернігівської облради. Надалі виробити механізм, першим пунктом зазначити – передати ліси громадам, другим пунктом – розробити положення з порядку їх передачі».
Юрій Болоховець
Колега Арсена Володимировича, депутат-аграрій, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець більш категоричний. Після всіх дискусій він вимушений був заявити про те, що фракція Аграрної партії готова покинути зал засідань в разі відмови йти назустріч городнянським лісівникам. «Відтерміновуючи прийняття на рівні області передачі лісів до ОТГ та сільських рад, соціально-економічний розвиток громад гальмується. А саме вирішення даного питання є першочерговим для добробуту жителів області», – переконаний Юрій Віталійович.
З позицією аграріїв погоджуються і представники «Нашого краю».
Ірина Грозенко
Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради, фракція «Наш край»: «Позиція «Нашого краю» – передати ліси об’єднаним територіальним громадам, але в законному порядку і з дотриманням певної процедури, розробивши Положення. Все має відповідати законодавчій базі. Коли говорять про гроші, які обласна рада не отримає від господарської діяльності райагролісів, чомусь не беруть іншу сторону: держава переклала на громади функції утримання галузей освіти, медицини, а джерел наповнення бюджету не дала! Згідно з Конституцією України ліси – це власність громад, їх передача посприяє зменшенню навантаження на обласний бюджет і надасть можливість громадам виконати ті функції, які переклала на них держава».
У провладному Блоці Петра Порошенка не всі однозначно сприймають питання передачі райагролісгоспів у власність громад. Якщо депутат від БПП Володимир Лобосок категорично «за», то його однопартієць і голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко – не «за» і не «проти».
Голова Чернігівської обласної ради зареєстрував власний проект рішення про долю агролісів. Він пропонує управляти лісгоспами спільно – 51 відсоток корпоративних прав залишити за обласною радою, а 49 відсотків віддати громадам.
Ігор Вдовенко
«3 54-ох програм, які ми тут прийняли, 17 не фінансується взагалі! Як можливо їх фінансувати, зважаючи на те, що ми роздаємо комунальне майно?» – заявив Ігор Вдовенко.
Разом із тим Ігор Станіславович наголошує, що порушене питання вимагає строго законного вирішення, а поки що подані проекти рішень є недосконалими і вимагають доопрацювання. До того ж, відсутній сам механізм подібної реорганізації агролісогосподарських підприємств, та й жодного прикладу подібних рішень в країні досі немає.
У «Батьківщині» вважають, що ліси мають належати громадам, але…
Іван Якуб
«Всі природні ресурси мають належати людям, а люди – це громади. Для того, щоб передати райагролісгоспи, треба виробити механізм і передати всім, – каже батьківщинівець Іван Якуб. – Поки що цей механізм не відпрацьований. На мою думку, політичним силам варто менше піаритись, а сідати за стіл переговорів і випрацьовувати механізм».
В Опозиційному блоці категорично проти передачі лісів.
Зокрема, депутат-«опозиціонер» Тетяна Ковальчук з цього приводу зауважила: «Ми просто можемо втратити оту курку, яка несе хоч і не золоті, але хоча б якісь яйця».
Громадам чи трудовим колективам?
На ці, «хоч і не золоті» яйця, радо погоджуються представники об’єднаних територіальних громад.
«Нам радо віддали освіту, культуру, медицину, а фінансування не надали, – зазначає голова Іванівської об’єднаної територіальної громади Сергій Гарус. – Одноосібну участь в управлінні облагролісом необхідно демонополізувати. Рівно як і призначення керівників всіх районних райагролісів і керівника облагролісу – їх необхідно призначати за конкурсом та погодженням з відповідними громадами».
Ратан Ахмедов
Корюківський міський голова Ратан Ахмедов не є зацікавленою стороною, оскільки райагролісгоспи Корюківського, як і Коропського районів перебувають в управлінні районних рад.
«Що стосується ситуації загалом, то, гадаю, тут не потрібно винаходити велосипед – є стандартний вихід із засновників і вхід у засновники, – наголошує голова Корюківської ОТГ. – Громади базового рівня мають право на всю власність, яка в них є. Відповідно комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» і його дочірні підприємства – це власність громад, яку в 1994 році незаконно в них забрали».
Цікавою є думка представників Радикальної партії. Так, голова бюджетної комісії облради, розробник одного з проектів Анатолій Хавило вважає, що передати ліси громадам технічно неможливо, а от працівникам – можна!
Анатолій Хавило
«З того, що колгоспи віддали колишнім міжколгоспним лісгоспам (більше сорока років тому) нічого не залишилось. Все, що зараз є: потужна техніка, деревообробне обладнання, промислові бази, розсадники – надбане колективами агролісгоспів, – підкреслює Анатолій Хавило. – То хто ж в першу чергу має право на майно цих підприємств? І чому в проектах інших рішень не враховано думку й інтереси саме працівників агролісгоспів? А це більше тисячі висококласних спеціалістів. Тому передача в оренду колективам, на мою думку, – одне з рішень, що гарантуватиме подальшу стабільну роботу галузі. Але власником залишається громада міст, сіл і селищ Чернігівської області, – продовжив він. – Побоювання наших опонентів щодо подальшої «приватизації» лісів безпідставні. Все це можна прописати в проекті рішення. В тому числі і обрання керівника, відсікти втручання сторонніх осіб в діяльність агролісгоспів, співпрацю з ОТГ. Взагалі робота галузі потребує якнайшвидшої реорганізації».
Що робити тим, у кого немає громади, або їх кілька?
Думку лісівників Городнянщини підтримують не всі їхні колеги. Категорично не погоджуються там, де ще не створили об’єднані громади, або ж розірвали район на кілька громад.
«Моя думка така, що треба дозволити колективам самостійно обирати свого керівника і управляти підприємством. Агролісгоспи треба передати у власність трудовим колективам, – каже директор комунального підприємства «Новгород-Сіверський райагролісгосп» Василь Лакоза. – Як бути там, де немає громад? Наприклад, у Новгороді-Сіверському громада не сформована, а що робити там, де в межах району утворилося кілька громад? Підприємства не можна розривати і передавати як заманеться – якщо передавати, то всі разом. Поки що це нереально. А от більшість податків треба переводити на місця».
Василь Лакоза
Не знають, як далі бути, і в «Ріпкирайагролісгоспі». Підприємство працює на 16 тисячах гектарів у межах територій, на яких передбачено утворення чотирьох громад. Одна з нещодавно утворених ОТГ – Любецька – вимагає у господарства передати частину лісів у їхню власність.
«Нас так просто передати не вийде, нас просто розірвуть, – переконаний головний лісничий ДП «Ріпкирайагролісгосп» КП «Чернігівоблагроліс» Ігор Сірий. – До того ж, господарювати в лісі не так просто, як здається на перший погляд. Раз на десять років ми замовляємо лісовпорядкування – це наукове дослідження коштує десь 1,6 мільйона гривень. Любецька громада вже вимагала забрати ліси, але в такому разі їм доведеться замовляти лісовпорядкування. Без нього вони не зможуть користуватися лісом. Окрім цього всього, їм треба буде утворювати аналогічне управління зі спеціалістами. Це означає, що нас знову ж таки доведеться розділити. Як це буде, коли склад і контора в Ріпках? Звісно, Городні простіше – там одна громада в межах району. А як бути нам? Думаю, все йде до приватизації – концесія, податок, тепер і це. Ми йдемо шляхом руйнації галузі».
Ігор Сірий
Не за те б’єтесь!
Безперечно, питання передачі лісів – надскладне, і тут не може бути однозначної відповіді, особливо зважаючи на те, що реформа місцевого самоврядування ще не завершилась. Значно нагальнішим питанням, яке б об’єднало всі без винятку політичні табори (окрім тих, хто переслідує питання особистої наживи чи політичного піару), було б питання спрямування рентної плати. Нині ці гроші йдуть на рахунки обласного та державного бюджетів. І тут слушну думку висловлює Корюківський міський голова.
«Ця рента має йти на громади, бо ми наразі маємо нерівність аграрних і лісових регіонів, – констатує Ратан Ахмедов. – Виходить так, що рента з лісів йде в бюджет області та держави, а земельна рента – на місця. Відповідно, Семенівська громада, в якій 70 відсотків території зайнято лісом, не має таких видатків, як, наприклад аналогічна громада в аграрному регіоні. Це треба негайно виправляти».
Слушне зауваження, особливо зважаючи на те, що держава поклала на громади здійснення соціальних функцій, а податки з лісових територій йдуть у всі бюджети, крім громад та районів, де ці ліси ростуть. Тож шановним обранцям не варто ламати списи в питаннях зміни власника, а «проштовхувати» по своїх каналах у міжсесійний період питання передачі ренти з рубок головного користування в бюджети районів і ОТГ. Це набагато легше і престижніше, при цьому жоден агроліс не постраждає. Бо ж зміна власника не подвоїть і не потроїть місцеві податки, а лісовим ОТГ потрібно саме 10-20 мільйонів гривень додатково щороку. Ця ж сума сьогодні йде до бюджетів вищих рівнів.
Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №41 (702). Фото Олексія Миколаєнка та з відкритих джерел
Ліси колгоспів
До 1994 року агроліси були закріплені за місцевими колективними господарствами. Це відносно молоді ліси, вік стиглості яких не перевищує 70-75 років. Коротко кажучи, мова йде про повоєнні ліси, висаджені ще нашими батьками та дідами. У 1994 році Чернігівською обласною радою було створене комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» з благою метою – покращення управління лісами. У тих районах Чернігівщини, де найбільші масиви колгоспних лісів, було утворено 17 райагролісгоспів – дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс». Лісові площі підприємства перевищили 300 тисяч гектарів. Не секрет, що в структурі призначення керівника підприємства завжди існувала політична складова, бо його призначали більшістю Чернігівської обласної ради. Отже, хто контролював більшість, той контролював ліс. КП «Чернігівоблагроліс» – одне з найбільш прибуткових комунальних підприємств обласного представницького органу, тож коли постало питання передачі лісів громадам, ті, хто контролює більшість, не захотіли прощатися з куркою, яка несе золоті яйця. Втім, не все так просто, як здається на перший погляд. Адже для того, щоб зробити належний висновок, треба заслухати аргументи різних сторін.
Політики поламали забрала
Безапеляційними в питанні негайної передачі лісів громадам є голови об’єднаних територіальних громад.
«Агроліси не є власністю обласної ради, це спільна власність, яку ми передавали свого часу для ефективного управління цими структурами, – заявляє голова Городнянської ОТГ Андрій Богдан. – Якщо Чернігівська обласна рада не може ефективно управляти підприємством, то ми беремо на себе всю повноту відповідальності, тим паче, що згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» обласна рада зобов’язана передати нам ліси».
Андрій Богдан
Солідарні з думкою голови громади і працівники ДП «Городнярайагролісгосп». Нещодавно колектив відкрито виступив проти призначення керівником їхнього ресурсного підприємства одіозного ставленика з Чернігова. Лісівники просто не впустили чернігівську делегацію до себе в господарство. А згодом вони всім складом заявилися на чергову сесію обласної ради, де поставили ультиматум: або депутати вирішують питання передачі їхнього підприємства у власність громади, або вони заблокують сесію. Власне, так і трапилося – тільки частину питань порядку денного депутатам вдалося проголосувати, решту перенесли на невизначений термін. Знову ж таки, на порядку денному з питання агролісгоспів було зареєстровано чотири проекти від різних політичних сил. Всіх їх зняли для подальшого вирішення, інакше б сесії не відбулося як такої.
Цікавою є позиція представників різних політичних таборів. Так, на передачі лісів громадам рішуче наполягають депутати Аграрної партії та «Нашого краю».
Арсен Дідур
Заступник голови Чернігівської облради, представник фракції Аграрної партії Арсен Дідур: «Позиція фракції Аграрної партії щодо агролісгоспів – віддати їх громадам. Деякі політичні сили для того, щоб не передавати ліси громадам, шукають різні приводи. Моя пропозиція наступна – зняти всі питання з порядку денного, бо чотири питання, які стосуються лісів, взагалі заблокують сесію. Треба створити робочу групу, до якої увійдуть по одному представнику від кожної фракції, представник управління комунального майна і юридичний відділ апарату Чернігівської облради. Надалі виробити механізм, першим пунктом зазначити – передати ліси громадам, другим пунктом – розробити положення з порядку їх передачі».
Юрій Болоховець
Колега Арсена Володимировича, депутат-аграрій, директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець більш категоричний. Після всіх дискусій він вимушений був заявити про те, що фракція Аграрної партії готова покинути зал засідань в разі відмови йти назустріч городнянським лісівникам. «Відтерміновуючи прийняття на рівні області передачі лісів до ОТГ та сільських рад, соціально-економічний розвиток громад гальмується. А саме вирішення даного питання є першочерговим для добробуту жителів області», – переконаний Юрій Віталійович.
З позицією аграріїв погоджуються і представники «Нашого краю».
Ірина Грозенко
Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради, фракція «Наш край»: «Позиція «Нашого краю» – передати ліси об’єднаним територіальним громадам, але в законному порядку і з дотриманням певної процедури, розробивши Положення. Все має відповідати законодавчій базі. Коли говорять про гроші, які обласна рада не отримає від господарської діяльності райагролісів, чомусь не беруть іншу сторону: держава переклала на громади функції утримання галузей освіти, медицини, а джерел наповнення бюджету не дала! Згідно з Конституцією України ліси – це власність громад, їх передача посприяє зменшенню навантаження на обласний бюджет і надасть можливість громадам виконати ті функції, які переклала на них держава».
У провладному Блоці Петра Порошенка не всі однозначно сприймають питання передачі райагролісгоспів у власність громад. Якщо депутат від БПП Володимир Лобосок категорично «за», то його однопартієць і голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко – не «за» і не «проти».
Голова Чернігівської обласної ради зареєстрував власний проект рішення про долю агролісів. Він пропонує управляти лісгоспами спільно – 51 відсоток корпоративних прав залишити за обласною радою, а 49 відсотків віддати громадам.
Ігор Вдовенко
«3 54-ох програм, які ми тут прийняли, 17 не фінансується взагалі! Як можливо їх фінансувати, зважаючи на те, що ми роздаємо комунальне майно?» – заявив Ігор Вдовенко.
Разом із тим Ігор Станіславович наголошує, що порушене питання вимагає строго законного вирішення, а поки що подані проекти рішень є недосконалими і вимагають доопрацювання. До того ж, відсутній сам механізм подібної реорганізації агролісогосподарських підприємств, та й жодного прикладу подібних рішень в країні досі немає.
У «Батьківщині» вважають, що ліси мають належати громадам, але…
Іван Якуб
«Всі природні ресурси мають належати людям, а люди – це громади. Для того, щоб передати райагролісгоспи, треба виробити механізм і передати всім, – каже батьківщинівець Іван Якуб. – Поки що цей механізм не відпрацьований. На мою думку, політичним силам варто менше піаритись, а сідати за стіл переговорів і випрацьовувати механізм».
В Опозиційному блоці категорично проти передачі лісів.
Зокрема, депутат-«опозиціонер» Тетяна Ковальчук з цього приводу зауважила: «Ми просто можемо втратити оту курку, яка несе хоч і не золоті, але хоча б якісь яйця».
Громадам чи трудовим колективам?
На ці, «хоч і не золоті» яйця, радо погоджуються представники об’єднаних територіальних громад.
«Нам радо віддали освіту, культуру, медицину, а фінансування не надали, – зазначає голова Іванівської об’єднаної територіальної громади Сергій Гарус. – Одноосібну участь в управлінні облагролісом необхідно демонополізувати. Рівно як і призначення керівників всіх районних райагролісів і керівника облагролісу – їх необхідно призначати за конкурсом та погодженням з відповідними громадами».
Ратан Ахмедов
Корюківський міський голова Ратан Ахмедов не є зацікавленою стороною, оскільки райагролісгоспи Корюківського, як і Коропського районів перебувають в управлінні районних рад.
«Що стосується ситуації загалом, то, гадаю, тут не потрібно винаходити велосипед – є стандартний вихід із засновників і вхід у засновники, – наголошує голова Корюківської ОТГ. – Громади базового рівня мають право на всю власність, яка в них є. Відповідно комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» і його дочірні підприємства – це власність громад, яку в 1994 році незаконно в них забрали».
Цікавою є думка представників Радикальної партії. Так, голова бюджетної комісії облради, розробник одного з проектів Анатолій Хавило вважає, що передати ліси громадам технічно неможливо, а от працівникам – можна!
Анатолій Хавило
«З того, що колгоспи віддали колишнім міжколгоспним лісгоспам (більше сорока років тому) нічого не залишилось. Все, що зараз є: потужна техніка, деревообробне обладнання, промислові бази, розсадники – надбане колективами агролісгоспів, – підкреслює Анатолій Хавило. – То хто ж в першу чергу має право на майно цих підприємств? І чому в проектах інших рішень не враховано думку й інтереси саме працівників агролісгоспів? А це більше тисячі висококласних спеціалістів. Тому передача в оренду колективам, на мою думку, – одне з рішень, що гарантуватиме подальшу стабільну роботу галузі. Але власником залишається громада міст, сіл і селищ Чернігівської області, – продовжив він. – Побоювання наших опонентів щодо подальшої «приватизації» лісів безпідставні. Все це можна прописати в проекті рішення. В тому числі і обрання керівника, відсікти втручання сторонніх осіб в діяльність агролісгоспів, співпрацю з ОТГ. Взагалі робота галузі потребує якнайшвидшої реорганізації».
Що робити тим, у кого немає громади, або їх кілька?
Думку лісівників Городнянщини підтримують не всі їхні колеги. Категорично не погоджуються там, де ще не створили об’єднані громади, або ж розірвали район на кілька громад.
«Моя думка така, що треба дозволити колективам самостійно обирати свого керівника і управляти підприємством. Агролісгоспи треба передати у власність трудовим колективам, – каже директор комунального підприємства «Новгород-Сіверський райагролісгосп» Василь Лакоза. – Як бути там, де немає громад? Наприклад, у Новгороді-Сіверському громада не сформована, а що робити там, де в межах району утворилося кілька громад? Підприємства не можна розривати і передавати як заманеться – якщо передавати, то всі разом. Поки що це нереально. А от більшість податків треба переводити на місця».
Василь Лакоза
Не знають, як далі бути, і в «Ріпкирайагролісгоспі». Підприємство працює на 16 тисячах гектарів у межах територій, на яких передбачено утворення чотирьох громад. Одна з нещодавно утворених ОТГ – Любецька – вимагає у господарства передати частину лісів у їхню власність.
«Нас так просто передати не вийде, нас просто розірвуть, – переконаний головний лісничий ДП «Ріпкирайагролісгосп» КП «Чернігівоблагроліс» Ігор Сірий. – До того ж, господарювати в лісі не так просто, як здається на перший погляд. Раз на десять років ми замовляємо лісовпорядкування – це наукове дослідження коштує десь 1,6 мільйона гривень. Любецька громада вже вимагала забрати ліси, але в такому разі їм доведеться замовляти лісовпорядкування. Без нього вони не зможуть користуватися лісом. Окрім цього всього, їм треба буде утворювати аналогічне управління зі спеціалістами. Це означає, що нас знову ж таки доведеться розділити. Як це буде, коли склад і контора в Ріпках? Звісно, Городні простіше – там одна громада в межах району. А як бути нам? Думаю, все йде до приватизації – концесія, податок, тепер і це. Ми йдемо шляхом руйнації галузі».
Ігор Сірий
Не за те б’єтесь!
Безперечно, питання передачі лісів – надскладне, і тут не може бути однозначної відповіді, особливо зважаючи на те, що реформа місцевого самоврядування ще не завершилась. Значно нагальнішим питанням, яке б об’єднало всі без винятку політичні табори (окрім тих, хто переслідує питання особистої наживи чи політичного піару), було б питання спрямування рентної плати. Нині ці гроші йдуть на рахунки обласного та державного бюджетів. І тут слушну думку висловлює Корюківський міський голова.
«Ця рента має йти на громади, бо ми наразі маємо нерівність аграрних і лісових регіонів, – констатує Ратан Ахмедов. – Виходить так, що рента з лісів йде в бюджет області та держави, а земельна рента – на місця. Відповідно, Семенівська громада, в якій 70 відсотків території зайнято лісом, не має таких видатків, як, наприклад аналогічна громада в аграрному регіоні. Це треба негайно виправляти».
Слушне зауваження, особливо зважаючи на те, що держава поклала на громади здійснення соціальних функцій, а податки з лісових територій йдуть у всі бюджети, крім громад та районів, де ці ліси ростуть. Тож шановним обранцям не варто ламати списи в питаннях зміни власника, а «проштовхувати» по своїх каналах у міжсесійний період питання передачі ренти з рубок головного користування в бюджети районів і ОТГ. Це набагато легше і престижніше, при цьому жоден агроліс не постраждає. Бо ж зміна власника не подвоїть і не потроїть місцеві податки, а лісовим ОТГ потрібно саме 10-20 мільйонів гривень додатково щороку. Ця ж сума сьогодні йде до бюджетів вищих рівнів.
Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №41 (702). Фото Олексія Миколаєнка та з відкритих джерел
0 коммент.:
Дописати коментар