Лісова перлина
Букові «пралісі» займають в Україні понад 92 тис. га, вони надзвичайно цінні з точки зору біорізноманіття і збереглися на високогір’ях, в малодоступних ділянках Карпат. Тут ніколи не проводилася господарська діяльність, ліс виглядає так, як і тисячі років тому. В Європі таких унікальних букових лісів лише два – в Україні та в Румунії.
фото snpa.in.uaУгольсько-Широколужанський заповідний масив – найбільший масив букових пралісів у Європі. У 1992 році букові праліси Карпат були включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Туристичні екомаршрути в букових пралісах Угольского масиву користуються популярністю в Європі, а в Україні, на жаль, про них майже нічого не знають.
1 вересня 2017 року президентським указом було заборонено вести рубку дерев і будь-яку господарську діяльність в пралісах. А з 1 січня цього року Держлісагентство розповсюдило мораторій на вирубування й на буферних ділянках старовікових лісів.
Наразі лісове відомство разом із громадськими організаціями розробляє методику для розширення статусу об’єкта природної спадщини на українські ліси. Нині головне завдання – чітко встановити межі ділянок і відстежити буферні зони між пралісами та звичайними лісами.
Найбільшу активність в цій роботі тут проявляє Міжнародний фонд дикої природи – WWF, який в Україні бере участь у розробці методики і консультативно, і фінансово.
Проект WWF «Лісова варта» разом з волонтерами та активістами відстежує рубки в пралісах Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей.
На жаль, діяльність «Лісової варти» зосереджена не на діалозі з лісогосподарствами, а на скандалі, головна мета якого – дискредитувати держлісгоспи, а не захистити праліс.
Дивний сюжет
Цього разу головний інструментом для «хайпу» став телеканал «1+1», який 7 жовтня видав сюжет про праліси, грубо порушивши журналістські норми, оскільки журналісти не надали можливість для відповіді протилежній стороні, тобто лісгоспам.
Репортер із посиланням на дані активістів WWF «Лісова варта» заявив, що лісгоспи за останні 4 роки зрубали 10 тисяч квадратних гектарів пралісів, а з моменту запровадження мораторію – 500 гектарів. Однак якихось доказів журналіст не надав. Під час сюжету він із «добродіями» із «Лісової варти» спостерігає за декількома вантажівками з «кругляком», кудись йде, від когось переховується, розповідає перехожим, що прямує до чоловічого монастиря. Поряд видно сліди рубок, врешті-решт, журналіст застає за процесом вирубки дерев… ченців монастиря. Жодним чином не ясно, хто рубає дерева, і що це за дерева.
Головна теза журналіста телеканалу – начебто Держлісагентство на словах забороняє вирубку пралісів, але насправді не робить нічого, щоб визначити ці території. Відповідно, лісгоспи ігнорують подібний мораторій.
«Ні Держлісагенство, ні Мінекології не врегулювали банальну формальність – визначити й так визначені межі дорогоцінних лісів. Назвати цей зухвалий план простою недбалістю неможливо, бо йдеться про непоправні наслідки для всієї країни», – зазначають автори сюжету.
https://tsn.ua/ukrayina/cherez-lazivku-u-zakonodavstvi-u-karpatah-masovo-virubuyut-ridkisni-pralisi-1229430.html
Що насправді
За даними обласних управлінь Держлісагентства, на окремих лісових ділянках, де рубки були розпочаті до отримання відповідного доручення Держлісагентства, ці рубки були повністю завершені. На сьогодні в Закарпатському, Івано-Франківському та Чернівецькому обласних управліннях відбулися зустрічі з представниками WWF щодо остаточного погодження переліку лісових ділянок, які відповідають критеріям належності до пралісів, квазіпралісів і природних лісів (в тому числі з винесенням в натуру) та можливості оголошення цих ділянок пралісовими пам’ятками природи в установленому порядку.
Закарпатське ОУЛМГ та лісогосподарські підприємства проводять аналіз ділянок щодо відповідності територій з допомогою Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.
Заповідник “Ґорґани”«Факти по Закарпаттю, наведені в сюжеті підсумкового випуску ТСН «Тиждень» від 7 жовтня 2018 року, в якому йдеться про масштабні вирубки пралісів в карпатських лісах, знімались в лісовому фонді ДП «Брустурянське ЛМГ» та ДП «Тячівський лісгосп», території яких межують між собою.
На відео були присутні моменти про так званих монахів-лісорубів. З пояснення лісогосподарського підприємства виходить, що ця ділянка розроблялася лісогосподарським підприємством в кв. 21 Лопухівського лісництва на підставі лісорубного квитка № 002267 від 30.08.2018.
“На відео монахи очищували лісосіки та одночасно заготовляли дрова на зиму із порубкових решток для монастиря, який розташований неподалік. Ця ділянка не належить до пралісів”, – зазначається в листі Закарпатського ОУЛМГ.
За даними обласного управління, всього було виявлено 9 випадків, коли видавали лісорубні квитки на господарські заходи, з них 4 випадки було зафіксовано до надходження листа Держлісагентства про заборону вирубок. Пояснення за цими випадками були направлені до лісового відомства.
“На ділянках, які, відповідно до переліку рекомендовані до зарахування як праліси, квазіпраліси та природні ліси, видача лісорубних квитків не проводиться, поки не буде визначений статус цих ділянок”, – зазначається в листі Закарпатського ОУЛМГ.
Кому вигідно?
В першу чергу, істерія із вирубкою пралісів вигідна громадським псевдоактивістам, мета яких – не захист лісу, а лобіювання особистих інтересів, а також вирішення кадрових питань у лісовій галузі на свою користь. Псевдоактивісти використовують гроші міжнародних фондів, які насправді призначені на захист природи.
На жаль, багато таких діячів “осіли” в українському представництві Міжнародного фонду захисту дикої природи WWF, особливо в проекті «Лісова варта», яким, здебільшого, заправляють звільнені за корупцію колишні керівники лісгоспів, або їхні товариші.
До речі, «експерти» з «Лісової варти» Василь Гаврилюк та Дмитро Карабчук, які допомагали журналістам «1+1» знімати сумнозвісний сюжет про праліси, давно відомі, як «любі друзі» Віталія Шелемби, який довів «до ручки» не одне лісове господарство й має списку “досягнень” кілька кримінальних справ у хабарництві та розкраданні державного майна. До речі, той же Віталій Шелемба були однокурсниками із Дмитром Карабчуком. Цікаві факти, але це тільки початок.
Стара гвардія колишніх лісових чиновників чинить провокації проти нинішніх лісівників винятково з метою компрометування й бажання повернутися на втрачені колись посади. Та найгірше те, що ці псевдоактивісти не тільки створюють фейкові природозахисні організації, але й використовують організації, які мають заслужену міжнародну репутацію, чим компрометують весь громадський рух.
Далі буде…
0 коммент.:
Дописати коментар