ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 жовтня 2018

На Закарпатті лісівники відтворюють ліси і озеленюють край (ІНФОГРАФІКА)


Лісові масиви відновлюють буквально вручну. Основним завданням лісівників є вирощування та відтворення лісів.

Начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга каже:

«Під час весняної акції #Майбутнє_лісу_у_твоїх_руках_2018 з лісовідтворення господарниками посаджено нового лісу на 2500 гектарах. Це була весняна посадка. А 200 гектарів планується відновити під час осінньої висадки. Кожну ділянку, де проводилася заготівля, лісівники «покривають» молодим лісом. Найголовніше для лісівників - створювати, берегти і примножувати зелені насадження, які існують на землі, і які в майбутньому будуть зростати і оберігати здоровя нації».

Лісові господарники звели інформацію з лісозаготівлі та лісовідтворення з 1946 року аби показати тенденцію з лісовідтворення відповідно до заготівлі.

Інфографіка показує зменшення лісовідновлення фіксується через зменшення фактичної заготівлі деревини. 1946 - 916,2 тис. кбм., 1955-3410,6 тис. кбм. 2004 - 482,9 тис. кбм. 2010- 318,1 тис. кбм. 2014-530,9 тис. кбм. 2017 -476, 5 тис. кбм.

Прес-служба Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства
24.10.2018

У Корсунь-Шевченківському лісгоспі триває осіння лісокультурна кампанія


На 2018 рік у Корсунь-Шевченківському лісгоспі заплановано провести лісовідновлення на площі майже 100 га, із них – 75 га вже заліснили навесні, створивши 45 га культур сосни звичайної та 30 га культур листяних порід – переважно дуба звичайного. Нині ж лісівники розпочали осінню лісокультурну кампанію й планують провести лісовідновлення на площі 24 га, висадивши 19 га сосни звичайної та 5 га дуба звичайного.

«Крім того, ми працюємо у напрямку лісорозведення, а саме створення нових лісів на землях, де раніше їх не було. Так, на території Квітчанського лісництва віднайшли площу, на якій висадимо новий ліс – 2,6 га заліснимо дубом червоним», – зауважує директор Корсунь-Шевченківського лісгоспу Василь Яценко.

Варто зазначити, що до осінньої лісокультурної кампанії лісові господарники підготувалися заздалегідь.

Для якісного проведення осінніх лісокультурних робіт корсунь-шевченківські лісівники здійснили підготовку ґрунту – нарізали борозни та провели глибоке рихлення грунту на площах. Усі ці роботи були виконані завчасно, аби за сприятливих погодних умов швидко та якісно створити лісові культури.

Згідно проведеної інвентаризації лісових розсадників, лісівники виконали план вирощування сіянців і стовідсотково забезпечені відмінним посадматеріалом для весняної лісокультурної кампанії 2019 року.

Також на території Кумейківського та Виграївського лісництв наразі здійснюється доповнення лісових культур, а саме сосни звичайної, на площі 50 га.

Задля забезпечення попиту громадян на новорічні свята, щороку корсунь-шевченківські лісівники створюють плантації новорічних ялинок. Тож найближчим часом планують висадити 1 га сосни кримської на території Кумейківського лісництва.

Загалом же протягом 2018 року Корсунь-Шевченківським лісгоспом буде висаджено понад 100 га лісових культур.

Прес-служба Черкаського ОУЛМГ
24.10.2018

На нарадах у лісгоспах Черкащини обговорено питання організації та безпечного проведення лісосічних робіт


Фахівці Управління провели наради з питань охорони праці та промислової безпеки для лісничих, лісорубів і майстрів лісу державних підприємств «Лисянське лісове господарство» та «Звенигородське лісове господарство».

На нарадах головний державний інспектор Управління Василь Штанько висвітлив питання дотримання вимог безпеки під час проведення лісозаготівельних робіт, порядок отримання дозволів на виконання робіт і експлуатацію обладнання та на проведення робіт з підвищеною небезпекою, виконання вимог безпеки на вантажно-розвантажувальних роботах тощо.

«Лісосічні роботи слід виконувати згідно вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці, дотримуючись інструкцій з охорони праці, експлуатаційної документації на технічні засоби та інструкцій підприємства-виробника, що затверджуються та діють на підприємстві, карт технологічного процесу та нарядів-допусків», - наголосив Василь Штанько.

Фахівці Управління поінформували працівників лісгоспів про причини нещасних випадків, що сталися в Україні у лісовому господарстві та акцентували увагу на зменшенні ризиків виробничого травматизму. З учасниками нарад обговорено першочергові завдання щодо дотримання законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Присутнім наголошено на необхідності проведення інструктажів з охорони праці, атестації робочих місць, створення належних санітарно-гігієнічних умов для працівників лісгоспів.

Під час наради розглянуто процедуру проведення розслідування нещасних випадків на виробництві та відшкодування шкоди постраждалим, рекомендовано посилити контроль за організацією та проведенням медичних оглядів працівників.

24 Жов 2018
Прес-служба

КІРОВОГРАДЩИНА: ЧИ ДОЗВОЛЯТЬ ЛІСОВІ ГОСПОДАРСТВА СТВОРИТИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК?



Сьогодні, 24 жовтня, у крaєзнaвчому музеї обговорили створення нaціонaльного природного пaрку "Чорноліський".

«Ідея створення нaціонaльного пaрку нa Кіровогрaдщині порушується дaвно, ще з 20-их років минулого століття. Однaк і досі питaння не вирішили. І це попри те, що нa території лісів Кіровогрaдщини бaгaто рідкісних, унікaльних рослин тa твaрин, яких немaє в інших областях Укрaїни. Нaдзвичaйно цікaві й aрхеологічні об’єкти, скіфські городищa, aрхеологічнa культурa, якa тaк і нaзивaється чорноліськa», – зaзнaчив предстaвник кропивницького відділу укрaїнського геогрaфічного товaриствa кaндидaт біологічних нaук доцент Aндрій Домaрaнський.

І нaгaдaв, що у березні нинішнього року провели круглий стіл, нa якому розглянули вaжливість створення Нaціонaльного пaрку «Чорноліський». Тоді нaпрaвили резолюцію, яку фaктично прийняли одноголосно, до Міністерствa охорони нaвколишнього середовищa.

Зa словaми Aндрія Домaрaнського, предстaвники Мінприроди розглянули звернення і нaдіслaли відповідь, що створення пaрку потрібно погодити з влaсникaми і первинними користувaчaми (тобто лісгоспaми), створити проект зaповідникa і звернутися до міністерствa, aби підготували відповідний укaз Президентa Укрaїни.

Очільник депaртaменту екології тa природних ресурсів Кіровогрaдської ОДA Олексaндр Ковтуненко підкреслив, що нині узгоджується склaд робочої групи: нaуковців, предстaвників РДA тa інші.

«Потрібно освіжити мaтеріaли обґрунтувaння створення нaціонaльного пaрку і узгодити із користувaчaми: укрaїнським товaриством мисливців тa рибaлок і двома лісгоспaми. Тобто зaпевнити території, що вони отримувaтимуть доходи в місцевий бюджет, а прaцівників лісових господaрств прaцевлaштують», – зaзнaчив Ковтуненко.

Aндрій Домaрaнський підкреслив, що створення нaціонaльного пaрку – це не збитковa ідея.

«Нa сьогодні в Укрaїні 50 нaціонaльних пaрків успішно прaцюють. Створення нaцпaрку – це як створення музею ніхто не зaперечувaти, що супермaркет принесе більше прибутків, aле у кожному облaсному центрі мaє бути музей, теaтр, філaрмонія. Прибутковість нaцпaрку зaлежaтиме від території, менеджерів, керівників тa інше», – нaголосив Домaрaнський.

Створити пaрк плaнують нa території чотирьох лісів: Чорний, Чутa, Нерубaївський і Бірки.




Рівненські ліси збагатили бюджети на 61 мільйон гривень


Протягом 9 місяців 2018 року лісокористувачі Рівненської області сплатили до бюджетів усіх рівнів 61,3 млн.грн. рентної_плати за спеціальне використання лісових ресурсів, у тому числі 44,4 млн.грн. надійшло до місцевих бюджетів, 16,9 млн. грн. - до державної скарбниці. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 14,9 млн.грн., або на 32 відсотки.

ГУ ДФС у Рівненській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є (відповідно до п. 256.2 ПКУ):
  • деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; 
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); 
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; 
  • другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); 
  • побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); 
  • використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт. 
ГУ ДФС у Рівненській області.
Рівненська область 24-жов, 14:42


Матвієнко закликала жорсткіше припиняти незаконну вирубку лісу



Федеральна влада повинна докласти додаткових зусиль для боротьби з незаконною вирубкою лісу, заявила голова Ради Федерації Валентина Матвієнко на пленарному засіданні палати регіонів.

Дана проблема була позначена в ході Днів Пермського краю в Раді Федерації.

«Незаконна вирубка лісу залишається болючою проблемою для Пермського краю, - підкреслила спікер. - У минулому році загальний збиток для регіону склав більше 500 мільйонів рублів. За останні п'ять років ситуація почала поліпшуватися, але в минулому році знову було зафіксовано зростання незаконної вирубки лісу. Причому ця проблема гостро стоїть по всій Росії ».

Спікер Ради Федерації нагадала, що в кінці весняної сесії в федеральне законодавство були внесені зміни, що передбачають обов'язкову компенсацію площі вирубаного лісу посадкою нових дерев протягом одного року. 

«Але ніхто не контролює, як він виконується. Якщо посадки і є, то вони не відповідають обсягам вирубки », - зазначила Валентина Матвієнко.

На думку спікера, федеральна влада не повинні закривати очі на зазначену проблему, а повинні разом з регіонами визначити, як її вирішити.

ФОТО: ПРЕС-СЛУЖБА РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ

Кому підпорядковуватимуться ліси Чернігівщини?


23 жовтня відбулося засідання робочої групи з підготовки документів щодо передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» обласної ради до комунальної власності міських, селищних та сільських рад об'єднаних територіальних громад Чернігівської області.

За дорученням голови обласної ради Ігоря Вдовенка засідання робочої групи відкрив голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету та фінансів Анатолій Хавило. Він повідомив, що на виконання розпорядження голови обласної ради № 105 від 16 жовтня поточного року було внесено зміни до розпорядження голови обласної ради від 13 липня 2018 року № 68 «Про створення робочої групи з підготовки документів щодо передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності міських, селищних та сільських рад об'єднаних територіальних громад Чернігівської області».


Склад робочої групи сформовано в кількості 20 осіб, серед яких, як фахівці лісової і земельної галузей, так і представників місцевого самоврядування та депутатів обласної ради.

Під час сьогоднішнього засідання керівником робочої групи присутні одноголосно обрали голову постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин Віктора Кияновського.


Проводячи засідання робочої групи, Віктор Кияновський, зазначив, що проблема складна, але на часі, та нагадав присутнім, що на 15 сесії обласної ради питання передачі агролісів із комунальної власності обласної ради до власності об'єднаних територіальних громад викликало довготривалу дискусію. І однією з основних причин несприйняття депутатами порушеної теми – відсутність чіткого правового механізму і методики передачі десятків тисяч гектарів лісонасаджень від одного господаря до іншого. Хоча й були напрацьовано кілька проектів рішень стосовно цього питання, але вони були зняті з порядку денного сесії на початку пленарного засідання.


Очільник робочої групи поінформував присутніх про те, що обласна рада отримала від восьми об'єднаних територіальних громад звернення, листи та рішення про передачу агролісів. В одних йдеться про передачу лісових масивів, в інших про передачу земель лісогосподарського призначення, в деяких – про передачу цілісного майнового комплексу дочірніх підприємств КП «Чернігівоблагроліс».

У зв'язку з цим постало питання напрацювання єдиного механізму та плану спільних дій чи вдосконалення запропонованих раніше проектів.

Позицію місцевих громад озвучили голова постійної комісії обласної ради з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції Ірина Грозенко, керівники об'єднаних територіальних громад Володимир Кучма, Сергій Гарус, Андрій Богдан.

За словами виступаючих, після передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» обласної ради до комунальної власності міських, селищних та сільських рад об'єднаних територіальних громад області вони матимуть додаткові джерела надходжень і матимуть змогу належним чином виконувати повноваження, передані ОТГ у рамках децентралізації, розвивати та утримувати соціальну інфраструктуру.

У своєму виступі Ірина Грозенко закликала дочекатися прийняття Верховною Рада України змін до Бюджетного Кодексу України, за якими територіальні громади можуть отримувати рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів.

Своє бачення стосовно вирішення питання висловили депутати обласної ради Олег Авер'янов, Юрій Болоховець, Сергій Пащенко та їхній колега і начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко.

Аргументоване роз'яснення щодо норм чинного законодавства, а також майнових і юридичних питань під час засідання надали начальник управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру в області Ігор Пузан, начальник управління комунального майна обласної ради Андрій Бунін та інші.


В ході діалогу з присутніми на нараді керівниками лісогосподарських підприємств виникла низка дискусійних тем. Зокрема, порівнюючи результати фінансово-господарської діяльності агролісгоспів та держлісгоспів постало питання покращення роботи дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс», йшла мова щодо соціальної відповідальності, обліку земельних ділянок лісового фонду, які плануються до передачі тощо. Водночас лунали думки стосовно того, що упорядкування та підвищення ефективності менеджменту КП «Чернігівоблагроліс» дозволить суттєво збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і зніме напругу довкола проблеми передачі агролісів. Також неоднозначними були думки стосовно того, що саме слід передавати цілісно-майнові комплекси лісогосподарських підприємств чи лише окремі лісові масиви, яка структура буде отримувати на балансі майно та лісові ділянки.

За результатами обговорення учасники засідання дійшли висновку, що передачу районних дочірніх агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс» обласної ради доцільно проводити після прийняття змін до Бюджетного Кодексу України, за якими територіальні громади можуть отримувати рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів.


Для затвердження цієї норми планується прийняття Звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо прийняття відповідних змін.

Крім того, для прозорої діяльності агролісгоспів запропоновано внести зміни до їхніх Статутів та створити наглядові ради шляхом введення до складу їхніх органів управління представників територіальних громад. Знайшла підтримку в членів робочої групи і пропозиція стосовно запровадження електронного обліку продукції та реалізація її через аукціони.

Наступне засідання робочої групи відбудеться після узгодження матеріалів та опрацювання пропозицій.

Лісівники б’ють на сполох: всихають зелені легені держави!..



На фото читач може побачити, як загинули прекрасні лісові культури ялини звичайної, підпорядковані службі автомобільних доріг. Ділянка знаходиться понад трасою Вінниця-Хмільник, біля населеного пункту Кожухів, поблизу 41 кварталу Хмільницького лісництва ДП «Хмільницький лісгосп».



А насадженням цим всього-навсього 40-45 років. Дуже тоді подобалося всім, аби обабіч дороги на Вінницю висаджувалися рядки ялини! В недалекому минулому всього за кілька років працівники лісової охорони двох лісництв висадили тут ялину вздовж всього шляху! Складна і нелегка то була робота, тим паче, що для Хмільницького держлісгоспу - позапланова… Особливо лісівникам дошкуляли крадії ялинок перед новорічними святами. Чимало мали тоді роботи лісники Величко О.П. та Лецик Д. О.! Проте коли вже ялини виросли великими, то це була просто неймовірна краса: на фоні стіни лісу з листяних порід виділялися пишні красуні-ялини. Взимку це взагалі виглядало, як у казці.

І зараз також все як у казці. Страшній казці!!! Стоять рядами мертві ялини, інфікують по сусідству лісові ділянки ДП «Хмільницький лісгосп», ось-ось впадуть на дорогу, на людей, на автомобілі.... То хто ж і коли почує лісівників-професіоналів, які б’ють на сполох? Адже всихають зелені легені держави! 

На початок 2018 року площа лісів державного лісового фонду Вінниччини, охоплених всиханням, становила майже чотири з половиною тисячі гектарів. Всихає дуб, ясен, граб, ялина, сосна. За останнє десятиліття всихання ялини європейської від жука-короїда охопило близько 1 тис. га лісів Поділля (майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів), всихання сосни звичайної охопило близько 100 га.

Патологічним процесам сприяють шкідники, хвороби і глобальні зміни клімату. Зазвичай, шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа – до 5 генерацій! Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам.

Патологічні процеси у лісах відбуваються не вибірково, а масово! «Іржаві» плями мертвих деревостанів ріжуть око, коли роздивляєшся лісові краєвиди, завбачливо підіймають голови перехожі на алеях у міських парках, скверах, побачивши ще вчора зелену, а сьогодні вже суху ялину… Для боротьби із шкідником використовуються у незначній мірі феромонні пастки, допомагають регулювати чисельність шкідника природні вороги шкідників – ентомофаги та птахи. Але найкращий метод боротьби – це своєчасна локалізація осередку шкідників.
Ліс – це власність держави. А лісівники – це господарі, головне завдання яких відтворювати, раціонально використовувати і оберігати лісові культури. Тому коли з’являється тенденція до патологічних процесів, основне завдання працівників лісового господарства – своєчасно локалізувати осередки шкідника і не допустити розповсюдження його на інші дерева. Осередок слід своєчасно ізолювати, зрубати, якомога швидше вивезти і здійснити заходи з очищення лісосіки після рубки (спалювання кори, подрібнення порубкових решток). Ці заходи дозволяють урятувати здорові дерева, а заготовлену деревину реалізувати за максимально можливою ціною. Якщо не забрати своєчасно інфіковане дерево, то наступного року шкідник розмножиться і заселить від 30 до 170 дерев!



Чому ж ми втрачаємо лісові насадження? Бо спеціалістам-лісопатологам та лісівникам зв’язує руки законодавча бюрократія. Існуючі нормативні документи не дозволяють вчасно забрати свіжозаселені шкідником дерева, якщо ті не мають певного переліку ознак. Для порівняння - у сусідній Білорусі рішення про санітарну рубку приймає лісничий, без комісії. У США зрізають уражену частину плюс буферну зону 50 метрів – і все спалюють.

Вставляють палиці в колеса і штучно створені антилісівничі піар-кампанії, які поливають брудом лісове господарство і безпідставно, використовуючи фейкові фотографії, факти, звинувачують лісівників у нищенні українського лісу.

Лісівники Вінниччини і всієї України кричать про цю нагальну біду загальнодержавного рівня, вимагають вирішення цієї проблеми! Хто і коли почує професіоналів-лісівників?..

Заступник міністра лісового комплексу: На покращення пожежонебезпечної обстановки в лісах Іркутської області вплинули шість основних факторів



Заступник міністра лісового комплексу Іркутської області Валентин Широков розповів про підсумки пожежонебезпечного сезону в лісах регіону на засіданні комісії з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки Іркутської області. Засідання пройшло під головуванням глави МНС Росії Євгенія Зінічева і першого заступника Губернатора регіону Володимира Дорофєєва.

За словами Валентина Широкова, зменшити кількість лісових пожеж в 1,7 раз і площа пройдену вогнем в 3,3 рази допомогли шість основних напрямків роботи. Головною причиною заступник керівника відомства назвав збільшення фінансування на авіапатрулювання лісів, за рахунок чого міністерство мало найбільшою кількістю льотних годин за останні 10 років.

- Також вперше більш ніж за 10 років на літаках при авіапатрулюванні перебували пожежні парашутисти-десантники, які спускалися на пожежі відразу після виявлення. Велику допомогу в нашій роботі в цьому році зробило місцеве населення. За рахунок грамотно проведеної масштабної протипожежної пропаганди на пульт регіональної диспетчерської служби надійшло в три рази більше повідомлень про спалахи в лісах, ніж в минулому році, - зазначив Валентин Широков.

Створені в 2018 році на базі міністерства 16 команд добровільної пожежної охорони із залученням членів садів і дачних кооперативів показали хороші результати як в частині роботи з населенням, так і в безпосередньому гасінні пожеж, на їхньому рахунку 20 ліквідованих осередків.

Поліпшити пожежонебезпечну ситуацію на особливо горимо територіях вже другий рік вдається за рахунок розміщення нових пожежно-хімічних станцій третього типу. У 2018 році в п. Магістральний створена за рахунок обласного бюджету ПХС дозволила знизити площа пожеж в Казачинське-Ленському лісництві в 57,6 раз при рівній кількості загорянь. Крім цього в 2018 році був посилений федеральний пожежний нагляд. Протягом пожежонебезпечного сезону інспекторами було виявлено 1568 порушень правил пожежної безпеки в лісах, що на 400 випадків більше ніж за аналогічний період минулого року.

Заступник глави МНС Росії Віктор Яцуценко зазначив, що, кількість надзвичайних ситуацій і подій на території Іркутської області, в тому числі пов'язаних з природними пожежами в поточному році зменшилася.

Підбиваючи підсумки обговорення даного питання, Євген Зінич доручив провести комплекс превентивних заходів в рамках підготовки до лісопожежного сезону 2019 року.

23.10.2018