У ДП "Бродівське лісове господарство" обговорили методи боротьби з жуком-короїдом, через якого всихають соснові насадження

Як зупинити жука-короїда, який спричинив стрімке всихання соснових насаджень – цю проблему обговорювали на виїздній нараді-семінарі, що відбулася на базі державного підприємства «Бродівське лісове господарство». Нараду провели заступник директора Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист» Василь Сеник та завідувачка лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер. Участь у заході взяли лісівники Бродівщини, перший заступник Бродівського міського голови Роман Сподарик, головний інженер КП «Броди» Юрій Кукулка та сільські голови району.

Фахівці розповіли про причини всихання дерев, поінформували про масштаби пошкоджених соснових насаджень у Львівській області. Заступник директора ДСЛП «Львівлісозахист» детально пояснив причини всихання сосни, після того як її уражує короїд. Завідувачка лабораторії Віра Венгер представила результати лабораторних аналізів видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни. Науковиця проаналізувала етапи ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев. Учасникам продемонстрували, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні, на висоті 6 метрів дерево уже зазнає грибкових уражень. Відтак, пояснили, що здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених жуком. Лісівники закликали представників органів місцевої влади не бути байдужими та сприяти у боротьбі з цим шкідником лісу, адже його нашестя утворює нові спалахи всихання.

Зазначимо, що проблема всиханя соснових деревостанів є актуальною сьогодні для всієї України - площа всихаючих дерев, на жаль, збільшується. Під час обстеження соснових насаджень фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали небезпечним шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів. Однак, цикл розвитку шкідника проходить під корою у кронах дерев, стрімко поширюється та уражує соснові насадження, які ослаблені через аномальну посуху останніх років. Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки, а деревина втрачає свою господарську цінність. Водночас у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви та інші патогени.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

26.10.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=196331&cat_id=32888

Далі...

Нинішнього року в Новоград-Волинському лісгоспі посадили 100 гектарів дуба

В цьому році в державному підприємстві «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» створили 243 гектари лісових культур. Таким чином на всіх ділянках, де проведено зруби, вже росте молодий ліс.

Найбільше висаджено в Малоцвілянському лісництві – 62 гектари, в основному - сосна. Загалом в підприємстві під сосну відвели 57% площі, 40% - під дуб. Решта – ялина, модрина та вільха.

«В останні роки в лісгоспі практикується створення лісових культур різних схем змішування порід, - роз’яснює головний лісничий Георгій Юзвінський, - особливо цінним вважаємо змішування в рядах. Такі культури стійкіші до хвороб та кліматичних змін. Сподіваємося, що і дорослі насадження будуть більш продуктивні.»

Ще в 2002 році новград-волинські лісівники почали вводити в культури модрину європейську – в Курчицькому лісництві на площімайже 4 гектари висадили цю породу. Час показав, що вона гарно прижилася та дає добрий приріст. Відтоді модрину садять у всіх лісництвах лісгоспу. Відтак, за участтю модрини в підприємстві створено 817 гектарів лісових культур.

Лісгосп активно долучився до реалізації програми «Діброва» - за останніх 10 років тут створили 1158 лісових культур дуба звичайного.

Всі насадження створюються з власного садивного матеріалу, частина якого – із закритою кореневою системою.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Фото Альони Денисюк

26.10.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=196324&cat_id=32888

Далі...

В Речицком районе украденная в лесу фотоловушка еще три дня присылала отчеты (но вора нашли не по ним)

Воровать фотоловушки из леса — дело не только бесполезное, но еще и рисковое: вычислят быстро, уголовное дело заведут по серьезной статье. Подтверждение тому — случай, который произошел на днях в Василевичском лесхозе, рассказалив УВД.




Вечером 1 октября фотоловушка, установленная на территории Василевичского лесхоза недалеко от деревни Борщевка Речицкого района, прислала очередной фотоотчет. Вот только вместо привычного лесного пейзажа специалисты увидели темноту. Спустя время ситуация повторилась. Работники лесхоза решили проверить, что случилось, — и выехали на место. Оказалось, что закрепленное на дереве устройство исчезло.

Вскоре удалось установить, что камера находится где-то в лесном массиве около деревни Короватичи и до сих пор готовит отчеты — все те же темные и малосодержательные снимки.

Милиционеры установили, что в тот день, когда фотоловушка пропала, в этом же месте находилась бригада местных рабочих из Василевичей. Оперативники опросили мужчин, но никто ничего пояснить им не смог. Весть об украденной ловушке разлетелась по округе быстро. Уже на следующий день фотоловушка была в райотделе милиции. Ее принес 35-летний житель Василевичей и признался в краже.

Мужчина рассказал, что работает водителем и возит бригаду рабочих в Гомель и обратно на работу. Как-то в лесу заметил устройство и решил прихватить с собой. Засунул в пакет (именно его и снимала фотоловушка все дни) и спрятал в лесной траве. А через три дня, когда решил, что страсти вокруг похищенного предмета улеглись, забрал домой. Когда же услышал, что милиция стала опрашивать земляков, понял, что дело может дойти и до него. Поэтому и поспешил в РОВД с раскаянием.

Впрочем, от уголовной статьи за кражу это его не уберегло.
Читать полностью: https://news.tut.by/society/613212.html?crnd=63360

Далі...

Короеду здесь не место

Борьба с древесными вредителями давно вышла на мировой уровень

В октябре в Министерстве лесного хозяйства под эгидой Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (FAO) прошло важное сетевое совещание, посвященное белорусским наработкам по защите леса.

ФОТО АЛЕКСЕЯ СТОЛЯРОВА

Как говорится, от общего — к частному. Наибольший интерес (и обеспокоенность) представителей международной организации вызывает проблема короеда, который на протяжении многих лет свирепствовал в ряде стран и, наконец, показал свой крутой нрав в Беларуси. Последствия нашествия лесхозы в прямом и переносном смысле “разгребают” уже не первый год. Вредитель уничтожил десятки тысяч гектаров сперва еловых, а затем и сосновых насаждений, а единственное эффективное “лекарство” от этой напасти (несмотря на напряженные поиски методов учеными и практиками) пока что одно — сплошные санитарные вырубки лесов. Причем, делать это нужно как можно оперативнее, чтобы спасти и пустить в хозяйственный оборот древесину.

Впервые эксперты ФАО посетили нашу страну в ноябре 2017 года. Главной целью визита тогда стало изучение ситуации с массовым распространением насекомых-вредителей в лесном фонде Беларуси. Специалисты Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН приняли участие в международном семинаре по организации и проведению санитарно-оздоровительных мероприятий в усыхающих сосновых насаждениях, который прошел в ГЛХУ “Любанский лесхоз”. По итогам семинара эксперты отметили высокий уровень организации работы Минлесхоза по борьбе с распространением вредителей.

Второй визит состоялся в начале года. Заместитель генерального директора Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН, региональный представитель ФАО по Европе и Центральной Азии Владимир Рахманин на встрече с руководством нашего лесного ведомства пообещал поддержать белорусских лесоводов в их борьбе с усыханием хвойных насаждений. В беседе с первым заместителем министра лесного хозяйства Александром Куликом он подчеркнул, что вся Европа пристально следит за развитием событий с насекомыми-вредителями, хотя пока что они в большей степени затронули леса Украины и Беларуси: “Лес не имеет границ, и потому важно своевременно отреагировать на распространение вредителей”, — отметил Владимир Рахманин.

В свою очередь Александр Кулик подчеркнул, что решение проблемы масштабного усыхания лесов требует совместных усилий стран-партнеров, а также поддержки международных организаций. При этом большое внимание Минлесхоз уделяет сотрудничеству с ФАО. “Сегодня мы предлагаем реализовать совместные проекты по ряду направлений — выработке комплексных мер по оздоровлению поврежденных хвойных насаждений в южных регионах страны, разработке и реализации пилотного проекта по ранней диагностике, мониторингу и восстановлению поврежденных насаждений, оценке методологии проведения национальной инвентаризации лесов в рамках программы технического сотрудничества”, — отметил Александр Кулик.

На дереве жуков не видно, но стоит лишь заглянуть под кору...
ФОТО АВТОРА

И вот очередное совещание — своеобразный обмен накопленным опытом. На протяжении нескольких дней эксперты ФАО проводили учебные занятия по теме “Инвазивные лесные патогены”, представляли презентации по связанным с лесами проблемам из Европы и Центральной Азии. В свою очередь структурное подразделение Минлесхоза “Беллесозащита” поделилось с иностранными гостями основными достижениями в области своевременного реагирования на ухудшение лесопатологической ситуации в белорусских лесах.

Наука — полководец, а практика — солдаты. В последний день сетевого совещания международная делегация посетила несколько показательных площадок на территории Драчковского лесничества ГЛХУ “Смолевичский лесхоз”. Работники лесохозяйственного учреждения продемонстрировали способы мониторинга и борьбы с вредителями. Каждый желающий мог не только увидеть, но и пощупать пораженные короедом деревья, в то время как специалисты рассказывали о способах борьбы с напастью.

— Проблема лесных вредителей без преувеличения общепланетарная, — рассказал начальник отдела проектирования и борьбы с вредителями и болезнями леса “Беллесозащиты” Александр Зур. — Причем, не так страшна угроза их миграции и захвата новых территорий, как развитие патогенов на месте в связи с меняющимися климатическими условиями. Например, вопреки распространенному мнению, уничтожающий наши хвойные насаждения жук не пришел с территории соседней Украины. Он наш, исконно белорусский и всегда был гармоничным и неотъемлемым элементом экосистемы. Но сегодня сложились благоприятные условия для его массового размножения. Давайте вспомним связанные с изменением климата события прошлых лет. В 2015 году лесоводы столкнулись с аномальной засухой. Через год на страну обрушился небывалый ураган, который наломал немало дров. Последствия не заставили себя ждать — в прошлом году на ослабленные деревья начали нападать вершинные, шестизубчатые короеды. К сожалению, тенденция сохранится и впредь. А значит, нужно встречать угрозы во всеоружии.

Интересными наблюдениями во время полевых исследований в Смолевичском лесхозе поделилась и специалист по вопросам защиты леса из центрального офиса ФАО Широма Сатиапала:

— Может показаться, что борьба с лесными вредителями ведется без особых успехов. Но специалисты оценивают действия, предпринимаемые белорусскими лесоводами в борьбе с вредителями, очень высоко. Дело в том, что при массированной атаке невозможно получить быстрые результаты, это длительный и трудоемкий процесс. Тот факт, что мы (ФАО) вновь пришли в Беларусь (на этот раз в сетевом совещании участвуют представители 28 стран!) свидетельствует о многом. В частности, у Беларуси есть хорошие примеры борьбы с инвазией. Проблема эта коснулась многих стран. Пусть отличаются виды жуков-короедов, но проблема одна на всех. Наша задача — перенести белорусский опыт на другие страны.

Напоследок госпожа Широма подтвердила: Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН продолжит сотрудничество с нашей страной. В частности, предполагается участие Беларуси в реализации международных проектов по созданию устойчивых к климатическим изменениям лесных насаждений:

— Просто бороться с короедом бесполезно, ведь он — лишь следствие других негативных факторов, нападает исключительно на ослабленные деревья. Чтобы решить проблему, нужно действовать глобально.

А именно — создавать леса, которые будут способны сами противостоять засухам, болезням и вредителям.


КОМПЕТЕНТНО

— Жук-короед был в наших лесах всегда, это не что-то новое, не чужеродный вредитель. Но из-за климатических аномалий сложились благоприятные условия для его размножения и численность резко возросла. Раньше деревья сами справлялись, так как у них есть природная защита — смола. Но в последние годы жара, засуха, ураганы привели к ослаблению деревьев, снижению их устойчивости. Такое дерево выделяет меньше смолы, не может справиться с атакой жуков и погибает. А жук размножается, его численность растет в геометрической прогрессии, атаки становятся интенсивнее. И, как следствие, идет усыхание насаждений. На 1 октября общая площадь усыхающих хвойных насаждений, потребовавших проведения сплошных санитарных рубок, составила более 36 тысяч га, в том числе по сосне — 29,8 тысячи га, по ели — 6,2 тысячи га. Больше всего от усыхания деревьев страдают Гомельская и Брестская области. Также проблема есть в Минской, некоторых районах Могилевской области.

Единственный метод борьбы сегодня — вырубка насаждений и сжигание порубочных остатков. И тут есть опасность возникновения лесных пожаров. Год выдался очень сложным в этом отношении. Мы вырубали поврежденные насаждения, но сжигать порубочные остатки не могли из-за жары и засухи, потому что огонь в такую погоду невозможно контролировать. И никакая химия в борьбе с короедом не помогает. Мы отработали все варианты вместе с учеными, пробовали различные химические растворы — эффекта не дал ни один. Наша наука занимается созданием нового вида сосны, который будет более устойчивым уже на генном уровне, будет выделять больше смолы для борьбы с жуком. Но ситуацию нельзя изменить мгновенно: чтобы выросли новые деревья, требуются десятки лет.


БЕЛТА

muravsky@sb.by

https://www.sb.by/articles/koroedu-zdes-ne-mesto.html

Далі...

У Смизькому лісництві на Рівненщині «лікують» ліси

Четвертий рік поспіль соснові насадження України і Європи масово всихають через поширення шкідників і хвороби. Держлісфонд ДП «Дубенський лісгосп» не виняток. Думка вчених одностайна: лише санітарні рубки та наступне лісовідновлення - єдиний спосіб зарадити масовому всиханню соснових насаджень. На сьогодні у Смизькому лісництві на обліку 113 гектарів хворого всихаючого лісу, який потребує проведення санітарних заходів, інакше лишається осередком розмноження і поширення шкідників. З початку року лісівники ДП «Дубенський лісгосп» посадили на зрубах 145 гектарів лісів, які будуть стійкими до нових кліматичних змін.

Світлана ГОРОШКО.

http://www.golos.com.ua/news/85104

Далі...

Журналістка: Друзі, не повторюйте моєї помилки – ніколи не відходьте від дитини в лісі

– У нас лежала дитина, яка не з'їла шматочок поганки, а просто лизнула її, – лікар дивився на нас із сином, який обнімав мене за шию. – Так от, цієї дитини уже немає. Тому я дуже радий, що ваш син поганку не кусав.

Лікар протягнув мені невеличкий лікарняний бланк виписки із токсикологічного відділення "Охмадету". 72 години всепоглинаючого страху залишилися позаду.

Лише прийшовши додому і дивлячись на всіяну червоними цяточками від уколів дитячу ручку, яка складала пірамідку із кубиків, я змогла дозволити собі поплакати.

Адже в лікарні я не мала права показувати сину свій біль. Йому потрібна була підтримка і весела мама. І я змусила себе бути веселою мамою. Особливо в той останній вечір перед днем виписки, коли лікар сказала: "Будь ласка, прошу вас, доживіть до ранку".

Читайте також: Осторожно грибы, Или правила, нарушение которых может поставить большую точку на вашем существовании

Яке це неймовірне щастя – бачити обох дітей здоровими та радісними!!!!!!

А три дні до цього ми всією родиною гуляли в лісі. Син (якому 2,7 років) побіг за білочкою, сховався за кущиком і весело закричав: "Мама!". Він тримав у правій руці один із найотруйніших грибів у світі – бліду поганку.

Я вихопила гриб із руки і придивилася: на шапочці була відламана тонесенька смужка:

– Відкрий ротика! Покажи язик!, – малюк показав чистий язичок.

– Ти кусав гриба?

– Так!, – дитина щиро посміхнулася. Як виявилося пізніше, це була найпрекрасніша брехня, яку я чула у своєму житті.

За 20 хвилин сину уже промивали шлунок у лікарні, до якої ми добігли самі – корпус був на відстані 1 кілометру від місці, де ми гуляли, і ми не вірили у те, що швидка зможе приїхати швидше.

Коли ми їшли до карети швидкої, яка мала відвезти нас в "Охмадит" шестеро людей у білих халатах мовчки стояли і дивилися нам у слід. Вони дивилися так, наче прощаються із моїм сином назавжди.

Ще за годину ми були в "Охмадиті". Поки малюк спав у дорозі, я начиталася про те, як одна біла поганка вбиває цілі сім'ї. І найстрашніше – протиотрути від неї немає. Чи виживе людина – залежить лише від кількості з'їденого гриба та від того, як швидко була надана медична допомога. Адже навіть у перші дві доби жертва може не відчувати ніякого дискомфорту. А потім уже пізно їй допомагати: печінка і нирки відмовляють, і людина вмирає від кровотечі внутрішніх органів.

Аналіз крові показав в 8 разів підвищений рівень амілази. Так організм реагує на сильну отруту. Пізніше лікарі пояснили – уже сам факт того, що дитина торкалася руками поганки – став причиною такої реакції організму.

Читайте також: Шестеро киян потрапили до реанімації через отруєння грибами

Тобто, отрута проникає навіть через шкіру!

72 годин – і вдень, і вночі – дитині ставили крапельниці, вводили антибіотики, давали сиропи. Але якби син і справді відкусив шматоок гриба, це не дало б жодного ефекту.

Дитячий психолог пояснила: дітей не можна водити в ліс у місця, де ростуть гриби; не можна показувати їм, що гриби можна збирати. А лікар додав: біла поганка настільки токсична, що може посіяти свої отруйні спори на гриби у радіусі 50 (!!!) метрів від себе. Тому збирати їстівні гриби на меншій відстані від неї – небезпечно для життя.

І, найважливіше. Друзі, не повторюйте моєї помилки – ніколи і ні на мить не відходьте від дитини більше, ніж на один-два метри, коли ви в лісі.

Краще бути параноїком. Як потім жити із думкою про те, що через власну неуважність померла твоя дитина?

https://uainfo.org/blognews/1540536320-zhurnalistka-druzi-ne-povtoryuyte-moeyi-pomilki-nikoli.html

Далі...

Валерій Давиденко: 100% рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів має йти на місця, до сільських рад

Ми чотири рази збиралися в НУБіП та обговорювали поправку щодо встановлення земельного податку на лісові землі. Ця поправка була внесена з порушенням регламенту депутатами мажоритарниками з Івано-Франківської області. Чому вони її внесли? За словами авторів, на Івано-Франківщині немає орних земель і бюджети нічого не отримують із цього. Що стосується податку і голосування, то ви можете запитати про це у своїх депутатів, у кожного мажоритарника, як вони голосували.

Сьогодні треба працювати над тим, щоб рента, яку платять лісівники, перерозподілялася правильно. І щоб не платили за молоді ліси, урожай з яких може бути через 50-60 років. Я вважаю, що 100% рентної плати має йти на місця, до сільських рад. Щодо наших шести напрацьованих законопроектів... Чесно кажучи, я не бачу консолідації в залі, я боюся, що вони можуть бути провалені й відхилені. Тому в нас є певна альтернатива, яку ми зараз відпрацьовуємо, в тому числі й спецфонд (у вас раніше був спецфонд, яким ви могли розпоряджатися). І ця маленька поправка, я вважаю, знайде підтримку з вашою допомогою. І ті дивіденди на прибуток, які забирають у вас у межах 75%, потрібно скерувати до цього спецфонду в тому числі.

Ми бачимо, що відбувається на політичній арені, і розуміємо, що є певне політичне протистояння, що в лісовій галузі немає керівника… Але керівник є. Я переконаний у тому, що ми цілу галузь, легені нашої країни, не перетворимо на ті пеньки, які нам показують популісти і кажуть, що це український ліс. Ми разом із вами.


Валерій Давиденко, народний депутат України,
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики
та земельних відносин
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)

Статті, Точка зору | 22-10-2018, 10:10 |

http://ua-ekonomist.com/17767-valery-davidenko-100-rentnoyi-plati-za-specalne-vikoristannya-lsovih-resursv-maye-yti-na-mscya-do-slskih-rad.html

Далі...

Ярослав Москаленко: Лісова галузь не терпить помилок чи сумнівних експериментів

Нині лісова галузь опинилася в епіцентрі політичного життя нашої країни. Ледь не щотижня український ліс і його доля згадується в парламенті, в Кабінеті Міністрів і на різних телевізійних шоу. На жаль, ці згадки здебільшого мають негативний контекст. За рахунок лісників багато хто з депутатів отримує політичні дивіденди і шукає зиску з цього процесу, а люди, які все своє життя присвятили розвитку нашої екосистеми, просто залишаються за бортом.

Це неправильно і несправедливо. Найперше, на чому я наголошую, це те, що держава має почути думку фахівців галузі та працівників лісового господарства. Саме ваша думка є першочерговою в питанні реформ. Моя позиція є незмінною: я підтримую збереження цілісності лісогосподарської галузі, яка гарантує збереження структурної вертикалі державного управління й належного фінансового забезпечення підприємств.

Наголошую, що ідея створення єдиного лісогосподарського підприємства несе в собі структурні загрози для всієї галузі так само, як і питання передачі лісогосподарських підприємств у концесію.

Я вимагаю від уряду дослухатися до позиції профспілки і виключити держпідприємства з переліку підприємств, які можна здавати в концесію. Що буде, коли в нас сьогодні така недовіра до влади і таке розбалансоване суспільство? Хто це робить? Кому це вигідно? Це роблять товстосуми, люди – вигодонабувачі, які, користуючись складною суспільною ситуацією в країні, хочуть саме в цей час створити цю концесію. А після дії цієї концесії хто буде відповідальний у цій країні за те, що ліси будуть роздані й розбазарені?

Відповідальні будуть лісники! Подивіться на виступи уряду, депутата чи представника експертного середовища або телешоу: сьогодні говорять «лісники – це контрабанда». Тобто митники – це не контрабанда, залізниця, яка везе цей ліс, – це не контрабанда, а люди, які роблять свою роботу (дерево дозріло – його треба спиляти і продати, кому це незрозуміло?), вся оця фейкова реальність робить із лісників контрабандистів. Завтра вони скажуть, що це ви зробили концесію заради того, щоб розбазарити всі українські ліси.

Нині ми говоримо про майбутнє лісового господарства, забуваючи про людей, які працюють у лісі. Діагноз невтішний: спеціалісти звільняються, ліси опиняються без захисту й належного догляду. А все тому, що упродовж останніх трьох років назріла соціальна катастрофа, яка стала результатом непродуманих дій у питаннях фінансування лісогосподарських заходів, втрати Держлісагентством статусу головного розпорядника бюджетних коштів. Я переконаний, що це помилка і нонсенс, яку потрібно негайно виправляти.

В Україні розпочався черговий бюджетний процес, і питання фінансування лісового господарства ми будемо ставити на порядок денний бюджетного комітету і всіх фракцій та парламенту в цілому. Ми не маємо часу зволікати в цьому питанні.

Лісова галузь найбільш зав’язана на зміні клімату, ліси починають всихати, є загрози хвороб від шкідників. Це свідчить про те, що лісове господарство вимагає нової якості уваги від влади. Головне – пам’ятати, що лісова галузь не терпить помилок чи сумнівних експериментів.


Ярослав Москаленко, народний депутат України,
голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)

Статті, Персони | 22-10-2018, 10:20

http://ua-ekonomist.com/17768-yaroslav-moskalenko-lsova-galuz-ne-terpit-pomilok-chi-sumnvnih-eksperimentv.html

Далі...

Депутат Львівської обласної ради запропонував найняти охорону для двох лісництв, бо там скоро не залишиться дерев

Депутат Львівської обласної ради Іван Собко запропонував найняти охорону для двох лісництв у Старосамбірському районі , передає кореспондент Дивись.info.

За його словами, на територіях, які мають увійти до національного парку, відбуваються масові рубки.

«Існує кругова порука на усіх рівнях служб, які б мали допомагати ловити тих злочинців. На наступній сесії ми розглядатимемо питання про заборону рубок на території двох лісництв Старосамбірського району. Маємо бажання, щоб ці території відійшли у нацпарк. Щоб зупинити те невігластво, яке відбувається, потрібна охорона цього лісу. Бачимо, що «Галсільліс» не може її забезпечити, бо як крали, так і крадуть Можемо напрацювати позицію, щоб за кошти обласного і районного бюджету ми найняли незалежну охоронну фірму, щоб охороняла ці лісництва, які відійдуть у нацпарк. Якщо ми цього не зробимо, то там будуть лисі гори і пеньки», – заявив депутат

https://dyvys.info/2018/10/26/deputat-lor-zaproponuvav-najnyaty-ohoronu-dlya-dvoh-lisnytstv-bo-tam-skoro-ne-zalyshytsya-derev/

Далі...

Цуманські ліси під законними чи незаконними рубками? ВІДЕО

У селищі Цумань невідомі чоловіки заповзято рубають ліс. На них натрапляє наша знімальна група. Проте, побачивши журналістів, лісоруби кидають трактори і розбігаються.

ТРК Аверс

Опубликовано: 25 окт. 2018 г.

Далі...