ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

23 листопада 2018

По лосів на джипі



Ну і ну!

10 листопада в Україні офіційно відкрили сезон полювання на хутрового звіра. Загальновідомо, що право на полювання мають лише мисливці із зареєстрованою зброєю та відповідною ліцензією. У переддень відкриття сезону лісова охорона ДП «Ніжинське лісове господарство», представник Держекоінспекції, директор мисливсько-рибальського підприємства «Носівське» та громадські активісти провели спільний рейд з протидії незаконному полюванню.
«ДЛЯ патрулювання обрали Носівський район. Бо в тутешніх лісах нещодавно помітили родину лосів, — пояснює міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко. — Полювання на цих тварин віднедавна заборонене, однак це аж ніяк не зупиняє браконьєрів. Надходили сигнали, що носівських сохатих вистежують, тому потрібно бути особливо пильними».

Увагу учасників рейдової бригади привернув звук автомобіля. Поїхавши на нього, вони побачили позашляховик, який рухався польовою дорогою із вимкнутими фарами. Подібна поведінка дуже схожа на дії браконьєрів, тому екіпаж активістів поїхав назустріч джипу. У своїх припущеннях охоронці природи не помилились — «Тойота ленд крузер» почала тікати в бік лісу.

«Ми переслідували потужний позашляховик за заздалегідь відпрацьованою тактикою «гарпуна і вовчої зграї», — розповідає командир групи громадських активістів Олександр Максимець. — Загнавши браконьєрів на вузьку лісову дорогу, наші бійці та лісова охорона заблокували їхній автомобіль з обох боків. Зрозумівши, що подальші маневри неможливі, з позашляховика вийшов чоловік у закривавлених чоботях і почав вимагати, розмахуючи посвідченням єгеря МРП «Носівське», розблокувати шлях».

Яким же було здивування єгеря, коли він побачив власного начальника — директора підприємства, в якому він працює.

Тим часом водій і пасажир «Тойоти» зачинилися всередині. Крізь вікна учасники рейдової бригади помітили в салоні позашляховика карабін і тепловізор. Сумнівів у тому, що це браконьєри, вже не залишилось.

«Побачивши, що єгер не може владнати ситуацію, його спільники вийшли з авто. Спочатку вони погрожували впливовими зв’язками, комусь телефонували, відверто хамили активістам та екологам, — пригадує Олександр Максимець. — Від водія, пасажира та єгеря дуже пахло алкоголем. Але зрозумівши, що їхні бравада та погрози не діють, заспокоїлись і погодились на огляд транспортного засобу».

«Ми знайшли два зареєстровані карабіни, один — із оптичним прицілом, лампу-фару, дорогий тепловізор, відстріляні гільзи, близько 40 набоїв та портативний холодильник, в якому лежало три туші зайців», — розповідає міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко.

Учасники нелегального полювання остаточно зрозуміли, що вечір розваг у лісі для них закінчився, коли на місце пригоди прибули правоохоронці. Зброю, знаряддя, елітний автомобіль та тушки впольованих тварин поліцейські вилучили на час розслідування і проведення експертиз.

Учасники рейду певні, що не по зайців їхали браконьєри, а по лосів! Отже, рейдова бригада, імовірно, запобігла вбивству благородних парнокопитих, місцезнаходження яких було відоме горе-єгерю. Подейкують, що той давно заробляє організацією нелегальних елітних сафарі-турів. Після того як його піймав за руку начальник, та ще й на території мисливсько-рибальського господарства, він навряд чи працюватиме там надалі.

Активісти ж оприлюднили посади і прізвища пасажирів позашляховика. Керував авто без документів та ще й у стані алкогольного сп’яніння Сергій Григорович Плюта, який мав посвідчення члена громадської організації «Захист прав і свобод громадян України». Другий пасажир — киянин Віктор Богданович Кальмук. Раніше він працював у ДП «Ліац», а нині обіймає посаду в комунальному підприємстві Київської міськради «Плесо», яке спеціалізується на охороні та експлуатації водного фонду. Саме на нього були зареєстровані дві одиниці нарізної вогнепальної зброї та набої до неї.

Варто зауважити, що зброя, тепловізор, оптика коштують немалих грошей. Приміром, вартість тепловізора подібного зразка — від 100 тисяч гривень, карабіна «MerkeSR 1» — близько 60 тисяч гривень, авто «Тойота ленд крузер» — приблизно 2 мільйони гривень. Тобто ці люди могли придбати ліцензію і полювати легально. Натомість обрали інший шлях, компенсуючи власну ущербність дороговартісними іграшками та вбивством беззахисних тварин.

П’ятниця, 23 листопада 2018 року № 90 (19637)
Віталій НАЗАРЕНКО.

Кам’янські лісівники заготовили 12 тонн лісового насіння


Одним з першочергових завдань лісівників є відтворення лісу. Саме для цього Кам’янське лісове господарство велику увагу приділяє заготівлі високоякісного насіння, що є запорукою створення високопродуктивних насаджень.

Цей рік видався надзвичайно врожайним для жолудя дуба звичайного, що дуже порадувало лісівників, адже дуб є основною лісоутворюючою породою на підприємстві. У цьому році жолудя дуба звичайного було зібрано близько 10 тон, насіння горіха чорного – близько 2-х тон. Висока врожайність жолудя дала змогу не лише в повному обсязі виконати осінній посів у лісових розсадниках, але й заготовити насіння для подальшого створення лісових культур на ділянках.

Зберігання посадкового матеріалу – досить складний процес: необхідно здійснити відбір якісного насіння, провести його підготовку до закладання на зимове зберігання. Щоб жолуді не втратили схожості, необхідно суворо дотриматися температурного режиму і вологості. Крім цього, необхідно захистити матеріал від гризунів і шкідливої мікрофлори.



Цього року у Кам’янському лісгоспі на зберігання було закладено близько 2 тонн лісового насіння, близько 8 тонн вже висіяно у лісових розсадниках.

Вирощування дуба звичайного – це досить непростий процес, адже за сіянцем, який в майбутньому стане 100-річним дубом, потрібно доглядати з любов’ю і турботою практично кожного дня. Тож завдяки працьовитості лісівників Кам’янщини наступні покоління зможуть і надалі милуватися пишними та гарними дубовими дібровами.

За інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства
23.11.2018 

Задля блага громади



Нова лісова дорога сполучає Шацьк із трьома селами об’єднаної громади та населеними пунктами Ратнівщини

Учора, 22 листопада, в рамках робочого візиту заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря, голови Волинської облдержадміністрації Олександра Савченка, начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка, нову 8-кілометрову лісову дорогу у Шацькому районі перевірили «на придатність до експлуатації».

Дорога сполучає Шацьк із селами Кропивники, Прип’ять та Вілиця, а також – з населеними пунктами Ратнівського р-ну. На її будівництво витрачено 4,5 млн грн коштів підприємства. Але це того вартувало. Не лише в соціальному, а й в економічному вимірі. Завдяки цій дорозі вдалося здешевити вартість вивезення деревини на 30 грн за 1 куб. м – за рахунок скорочення шляху вивезення деревини із 12 до 9 км. При вивезенні річного запасу – 12 тис. куб. м – економія становить 0,5 млн грн на рік (у Поліському лісництві зосереджені основні запаси стиглого лісу – 40% від річного плану ДП «Шацьке УДЛГ»).

Крім того, лісівники повністю розвантажити шляхи місцевого значення сіл Шацької ОТГ – тепер вивезення деревини відбувається винятково лісовою дорогою. Крім того, покращився доступ місцевого населення до лісових масивів.

Дорога має також протипожежне значення. На її протяжності облаштовано 3 пожежні водойми. Збудовано 1 малий рекреаційний пункт та 3 куточки майстра лісу, де є бесідка, мангал, дрова.

Про це розповів директор ДП «Шацьке УДЛГ» Андрій Самолюк.

– Це маленький крок, але велика робота. Це не тільки внесок у лісову справу, а й задля блага громади. Лісогосподарські підприємства і влада повинні співпрацювати, аби робити Волинь кращою. Дякую місцевому господарству та працівникам за якісно виконану роботу, – зазначив Володимир Бондар.

– Відкриття нових доріг свідчить про соціальну відповідальність лісової галузі перед громадою області. А з іншого боку це дає можливість здешевити сировину. Ми йдемо вперед, ми покращуємо інфраструктуру та спільно працюємо на благо Княжої Волині, – зауважив Олександр Савченко.

Варто зазначити, що будівництво лісових доріг –­ один із пріоритетних напрямків роботи волинських лісівників.

– Наша стратегія – будівництво 100 км земельного полотна щороку. 50% – із твердим покриттям. Крім того, ми забезпечуємо належне утримання доріг, збудованих у попередні роки. За 10 місяців 2018 року вже зроблено 87 км земельного полотна. Облаштовано щебенево-баластовим покриттям 50,4 км, відремонтовано 219 км основної лісотранспортної мережі. Інвестовано в ці потреби 13,8 млн зароблених лісогосподарськими підприємствами коштів, – розповів Олександр Кватирко.

Ефективно у цьому напрямку попрацювали ДП «Шацьке УДЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», де збудували відповідно 8,2 км, 6,5 км, 8,6 км, 10,1 км.

– Ми завжди вертаємо увагу на важливість лісової дороги для громади, намагаємося обговорити і врахувати всі пропозиції. Адже це знімає навантаження на дороги місцевого значення, – аргументує соціальну важливість такої роботи Олександр Кватирко.

Світлана ДУМСЬКА.

Фото автора.

Зачем и как в Нарва-Йыэсуу теперь будут рубить лес?



Специалист управы, лесничий и местный житель Нарва-Йыэсуу обсуждают, какие деревья в лесу больные, а какие - вполне здоровые.

ФОТО: Николай Андреев

В 2017 году сплошная вырубка двух больших участков леса около Нарва-Йыэсуу всколыхнула жителей города и их соседей из Нарвы и Силламяэ. Было собрано около трех тысяч подписей против вырубки усть-наровского леса, и вот усилия горожан начали приносить конкретные результаты: Центр государственных лесов (RMK) представил проект программы хозяйствования в усть-наровском лесном массиве Ауга до 2030 года и готов обсуждать этот проект с горожанами. 22 ноября группа активистов и специалисты по лесу вместе проехали по лесным дорогам и осмотрели разные участки леса, где планируются разные виды вырубок.

Зачем трогать лес, к которому все привыкли?

По словам главного лесничего Ида-Вирумаа Алара Сюда, полностью отказаться от вырубки деревьев нельзя, поскольку лесопарковая зона, если в ней вообще не пилить деревья, превратится в непролазный лес с буреломом. Ведь в природе старые деревья падают от порывов ветра, и только это освобождает пространство для молодых деревьев.



Алар Сюда заверяет, что цель RMK - не заработать на вырубке леса, а поддерживать его в нынешнем виде.

ФОТО: Николай Андреев

“Лесопарк, который понравится народу, сама природа никогда не создаст”, - говорит лесничий.

По его словам, самые высокое природное разнообразие обеспечивает лес, в котором примерно по 30% старых деревьев, деревьев среднего возраста и молодых. В окрестностях Усть-Нарвы 72% деревьев в лесу - старые. Многим по 130 лет, а есть и 200-летние сосны. И если ничего не делать, через 20-30 лет нынешние леса, столь приятные для прогулок, необратимо изменятся.

“Вы говорите о том, что будет через много, лет, - отмечает Александр, один из участников инициативной группы против вырубки леса. - А мы сейчас живем. Мы к этому лесу привыкли”.


“А RMK должен жить таким образом, чтобы думать и на 50, и на 100 лет вперед” - не соглашается с ним Алар Сюда.

Ткнули пальцем в карту


Как рассказала жительница Нарва-Йыэсуу Наталья Песочинская, которая организовала сбор подписей против вырубки леса, две большие делянки - одна площадью 6 гектар, друга - 7 гектар, вырубили в конце 2017 года. И жителей курортного города об этом никто не предупредил.


“Эти вырубки привели в ужас местное население!” - вспоминает она.


С января этого года изменился закон о лесе, и теперь в лесах, которые находятся в зоне публичного интереса, RMK обязан обсуждать вырубки с местным населением, проводить народные собрания. Такое собрание в Нарва-Йыэсуу лесничие RMK провели 20 марта. После него около трех тысяч человек поставили свои подписи под петицией с требованием прекратить вырубки - часть на специальном портале народных инициатив, часть - на бумажных подписных листах.


“Подписывались жители не только Усть-Нарвы, но и Нарвы, ведь этот лес - защитный буфер и Нарвы, и Усть-Нарвы, и Силламяэ, - поясняет Наталья Песочинская. - Рядом - промышленная зона, и, по большому счету, даже имеющийся лес не справляется с очищением воздуха от загрязнений в нашем регионе”.


Поскольку на специальном портале набралось больше тысячи подписей, проблему усть-наровских лесов в мае обсудила комиссия Рийгикогу по окружающей среде, в обсуждении участвовали Наталья Песочинская как автор петиции, мэр Нарва-Йыэсуу Максим Ильин и председатель правления RMK Айгар Каллас. Было решено, что RMK представит населению план вырубок на 40 лет, но пока готов только проект на 2020-2030 годы.


“Такой масштабной вырубки уже не будет - только благодаря поднятой шумихе и народному возмущению,” - считает Наталья Песочинская.


Жительница Нарва-Йыэсуу и главный лесничий Алар Сюда рассказывают, как было принято решение о вырубках в прошлом году: чиновник RMK поступил формально правильно - распорядился срубить лес для промышленного использования, просто обозначив делянки на карте. Он не приезжал на место и не знал, что местному населению этот лес так дорог. Соответственно, размер делянок для вырубки он установил большим, просто потому что это было дешевле и удобнее для лесорубов.

Что изменится теперь?

Эксперт Велло Кеппарт с помощниками по заказу инициативной группы провел исследование лесного массива Ауга. Исследование оплатила городская управа Нарва-Йыэсуу. Эксперты определили, какие редкие виды животных и растений обитают в лесу, как лес используется людьми для сбора грибов, ягод и даже оценили возможности леса для производства меда пчелами.

Авторы исследования дали рекомендации, как проводить вырубки в разных местах. Лесная экосистема очень сложна, и Велло Кеппарт пишет в отчете, например, что даже при выборочной рубке вырубка слишком большого количества сосен может привести к исчезновению грибов и черничников, для которых лес станет слишком светлым.

В проекте программы хозяйствования, который Алар Сюда представил инициативной группе и горуправе Нарва-Йыэсуу предусмотрено, что весь лес между Усть-Нарвой и нарвскими садоводческими товариществами в районе Кудрукюла делится на две части дорогой, которая продолжает улицу Ауга. Ближе к центру Нарва-Йыэсуу лес обозначен как парковый, здесь запланированы лишь такие вырубки, чтобы лесопарк оставался в неизменном виде, не зарастал и не был завален упавшими деревьями. В самом центре паркового леса оставят зону девственного леса, где вырубок не будет.

Лес дальше от центра города, за улицей Ауга обозначен в проекте как обычный лес, часть которого будут использовать для заготовки древесины, часть станет заказником, где вообще не будет никаких вырубок.

Проект, особо отмечает Алар Сюда открыт для обсуждения. Сейчас запланировано две волны вырубок - на 2021 и на 2027 годы, всего запланировано подвергнуть разным видам рубок 90 гектар из 388 гектар леса Ауга. По словам главного лесничего, он готов корректировать планы, например, распределить эти 90 гектар не на две, а на большее количество рубок. Также возможны изменения мест вырубок. Например, одно из небольших изменений по предложению Велло Кеппарта внесли в план уже на вчерашней встрече.

Также по настоянию эксперта зоны сплошной вырубки сделают небольшого размера - не больше 2 гектар, чтобы не затруднять миграции животных.

К каждой сосне - индивидуальный подход, а ельник - под сплошную вырубку

Как смогли узнать жители Нарва-Йыэсуу, участвовавшие в поездке с лесными экспертами, около города есть несколько совершенно разных типов леса с разными типами почв. И на отличающихся участках RMK планирует разную хозяйственную деятельность.



На этом небольшом участке после сплошной вырубки подрастают молодые сосенки.

ФОТО: Николай Андреев

Лесопарк ближе в центру города, в котором на песчаной почве растут сосны, подвергнется выборочной вырубке, всего будет спилено около половины деревьев.

Как рассказал специалист горуправы Нарва-Йыэсуу по окружающей среде Яан Метсис, лесорубы в первую очередь спилят сухие и пораженные гнилью деревья, но уберут и часть здоровых деревьев, чтобы добиться нужных 50%. Это даст достаточно солнечного света для роста молодых сосен.

Такая схема применима только на песчаной почве, хорошо подходящей для сосняка. Если почва более плодородна, вырастет густая трава и другие растения, которые не дадут развиваться соснам.

На более плодородных и влажных почвах растут ели. По словам Алара Сюда, ельник можно вырубать лишь полностью, чтобы затем высадить саженцы. Дело в том, что ели плохо выдерживают сильный ветер, и после выборочной рубки оставшиеся старые ели все равно будут сломаны во время ближайших штормов, ведь на открытом участке ветер сильнее.

Заказник - хорошая идея в неудобном месте

В части леса, расположенной дальше от центра Нарва-Йыэсуу, Департамент окружающей среды организует два заказника общей площадью 200 гектар. Здесь не будет вырубок вообще. Разве что дерево, упавшее на дорогу, можно будет распилить. Один заказник широкой полосой идет вдоль улицы Койдула примерно от поворота на СПА-центр Noorus до конца города, второй - также широкой полосой вдоль нарвского района садоводств Кудрукюла: рядом с садами “Югла”, “Светофор” и “Балтика”.

Алар Сюда прогнозирует, что лес на этих участках станет непроходим из-за ветровала, постепенно хвойные деревья будут вытеснены лиственными. И через десять лет можно будет сравнить, как отличаются друг от друга лесопарк, где прошли выборочные рубки, и полностью заброшенный лес.

Некоторые жители, которые протестовали против вырубки леса, считают, что в этих местах, наоборот нелогично запрещать вырубки - ведь полоса заброшенного леса с буреломом и густым кустарником прямо примыкает к жилым территориям. Было бы логично превратить эту зону в лесопарк, подходящий для прогулок и занятий спортом.

Главный лесничий Ида-Вирумаа Алар Сюда считает, что городские власти могут обратиться в Департамент окружающей среды с таким предложением, но департамент вряд ли пойдет навстречу: территории под заказники выбираются все же, исходя из того, какие редкие растения и животные там обитают, а не по предложениям местных жителей.

Проект хозяйствования в усть-наровских лесах еще обсуждается и может меняться.
Окончательный вид проект приобретет к концу 2020 года, когда перед началом рубок лесничие представят ему собранию жителей Нарва-Йыэсуу.

https://rus.postimees.ee/6460812/zachem-i-kak-v-narva-yyesuu-teper-budut-rubit-les

Госбюджет-2019: основные аграрные параметры

Аграрная часть государственной сметы сокращена на 1 млрд грн – по полмиллиарда сняли с программ поддержки животноводства и компенсации стоимости сельхозтехники



Верховная Рада в ночь на 23 ноября – на две недели раньше, чем в прошлом году – приняла закон «О государственном бюджете на 2019 год». За него проголосовали 240 депутатов.

Бюджет принят с плановым ростом доходов на 11,8% до 1,019 трлн грн. Расходы составят 1,112 трлн грн, что на 12,1% больше показателя госбюджета 2018 года. Рост экономики заложен на уровне 3%, инфляция – 7,4%, а курс гривны – 29,40 грн/доллар.

Аграрная часть бюджета ко второму чтению претерпела существенные изменения. Она сокращена суммарно на 1 млрд грн до 5,9 млрд грн с соответствующим пересмотром ее наполнения в части программ поддержки животноводства и компенсации стоимости сельхозтехники. «Увеличить по общему фонду расходы развития по бюджетной программе «Государственный фонд регионального развития» (код 2761070) на 1 млрд гривен, уменьшив по общему фонду расходы развития по бюджетным программам «Государственная поддержка животноводства, хранения и переработки сельскохозяйственной продукции, аквакультуры (рыбоводства») (код 2801540) на 500 млн гривен, «Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей» (код 2801580) на 500 млн гривен», – говорится в выводах бюджетного комитета ко второму чтению законопроекта №9000 .

Правка была принята под обещание, что Кабинет министров в соответствии с результатами мониторинга выполнения Госбюджета по итогам первого полугодия 2019 года рассмотрит вопрос об увеличении господдержки по тем статьям, где произошло сокращение.

Несмотря на то, что изначальная сумма господдержки агросектора, исходя из динамики выполнения госпрограмм в текущем году, явно излишняя, ее объем закреплен в Бюджетном кодексе на уровне 1% от ВВП, генерируемого отраслью. Накануне депутаты еще больше увеличили этот норматив – до 1,5% с 2020 года. Но судя по тому, что за бюджет голосовали и депутаты аграрного комитета, правовой коллизией это не является.

Дискуссии по проекту закона о госбюджете длились всю вторую половину парламентского дня в зале Верховной Рады и всю ночь – уже в кулуарах. Основные претензии к аграрной части бюджета сводились к уменьшению объемов финансовой поддержки аграриев и сокращению финансирования Национальной академии аграрных наук Украины.

«У аграриев забрали 1 млрд на заседании бюджетного комитета и средства, сэкономленные в этом году, тоже забрали, – заявила народный депутат Татьяна Острикова (объединение «Самопомич»). Вадим Ивченко (ВО «Батькивщина») обратился к министру финансов Украины с просьбой «прямо сейчас спасти аграрную науку», у которой перераспределили почти 200 млн грн. «Аграрный сектор не может эффективно работать, когда у него не будет мощного фундамента аграрной науки. За 20 лет для НААН государство не сделало ничего. Мы дали им только землю, но не дали возможности сдавать эту землю в аренду, брать кредиты, и главное – не дали возможности официально продавать те исследования, тот садовый и семенной материал, который производится в НААН Украины», – перечислил Ивченко.

При этом аграрная часть госбюджета получила ряд специализированных новаций, которые представители отрасли считают изменениями к лучшему. «В нынешнем бюджетном процессе есть и определенные положительные [изменения], которых не было раньше! Во-первых, была устранена противоречивая норма, которая блокировала эффективное управление средствами государственной поддержки. В Бюджетном кодексе ранее требовалось, чтобы ровно 20% господдержки выделялось из общего годового бюджета АПК на компенсацию стоимости закупки у отечественных производителей сельскохозяйственной техники и оборудования. Все упиралось аккурат в эту цифру – 20%, ведь точного соответствия ей было невозможно достичь. Все это удалось решить очень просто – изменив формулировку следующим образом «до 20 процентов». Это дает более гибкий механизм для эффективного использования средств», – написал на своей странице в Facebook депутат от аграрного комитета парламента Олег Кулинич (группа «Видродження»).

Кроме того, в это направление была включена поддержка на закупку вагонов-зерновозов, оборудование для производства биоэтанола и электроэнергии из биомассы.

Еще одно положительное новшество – расширение поддержки животноводства на сферу производства аквакульутры.

Впервые за много лет средства были направлены на развитие лесной отрасли – на охрану и воспроизводство лесов выделено 365 млн грн. Предусмотрено, что четвертая часть поступлений от ренты за использование лесных ресурсов будет перенаправляться для ведения лесного и охотничьего хозяйства, охраны и защиты лесов в лесном фонде.

В целом, разработчики уверены, что в главном финансовом документе страны созданы необходимые стимулы для развития экономики, в том числе и для поддержки аграрного сектора, который формирует 17% ВВП Украины.

Поддержка аграриев распределена по таким направлениям:

127,16 млн грн — на финансовую поддержку мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов;

881,79 млн грн — на получение частичной компенсации (25%) стоимости приобретенной сельскохозяйственной техники и оборудования украинского производства. Она предоставляется за приобретение техники, которая входит в перечень отечественной техники и оборудования для АПК, утвержденный комиссией Минэкономразвития;

800 млн грн — на развитие фермерских хозяйств для частичной компенсация стоимости закупленных семян сельскохозяйственных растений отечественной селекции и предоставления консультативных услуг, финансовой поддержки сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, частичной компенсации (15%) стоимости приобретенной сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства, а также для удешевление кредитов.

3,5 млрд грн — на поддержку животноводства, хранения и переработки сельскохозяйственной продукции, аквакультуры (рыбоводства). Господдержка уменьшена на 0,5 млрд грн по сравнению с 2018 годом и добавлены направления для поддержки по хранению и переработке сельскохозяйственной продукции и рыбоводства. По животноводству предусмотрены дотации 2500 гривен на голову молодняка крупного рогатого скота — предоставляется физическим лицам, 1500 гривен на голову коров молочного, молочно-мясного и мясного направления — предоставляется юридическим лицам, а также компенсация 50% за покупку племенных ресурсов и компенсация за строительство животноводческих комплексов.

400 млн грн – на развитие хмелеводства, закладки молодых садов, виноградников и ягодников и надзор за ними. Предусмотрена 80% компенсация стоимости саженцев.

Ужгородські лісівники вночі виявили незаконну порубку лісу (Фото)




Лісовою охороною Ужгородського лісгоспу зупинено спробу крадіжки деревини. Днями працівниками державної лісової охорони Ужгородського держлісгоспу під час проведення нічного патрулювання виявлено незаконну порубку лісу у кварталі 16 Ужгородського лісництва (мікрорайон "Східний" неподалік м.Ужгород).
До приїзду державної лісової охорони зловмисниками було зрізано 5 дерев породи дуб загальною кубомасою 14 кбм. Деревину розкряжовано (розрізано) на колоди довжиною 3,3 м.

Працівники держлісгоспу оперативно оточили місце події, на якому "чорні лісоруби" вже почали завантажувати незаконно зрізану деревину на автомобіль MAN із державним номером АТ 4404 ВХ, та повідомили поліцію. Помітивши працівників лісгоспу, водій швидко вивантажив колоду та намагався виїхати та втекти з місця події. Вантажний автомобіль супроводжував позашляховик з іноземною реєстрацією, яким керував, імовірно, колишній правоохоронець Юрій Шпінь.

Обидва автомобілі зловмисників були зупинені працівниками патрульної поліції та лісовою охороною.

Складено матеріали стосовно незаконної рубки та передано їх для проведення розслідування в Ужгородське районне відділення поліції, інформує Закарпатського ОУЛМГ.

листопада 23
16:04 2018


З держпідтримки АПК на 2019 рік зняли 1 млрд гривень



У фінальному варіанті бюджету розмір підтримки АПК становить 5,9 млрд грн, а не 6,9 млрд грн, як очікувалося.

Про це повідомив народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці у мережі Facebook.

За його словами, 1 млрд грн було знято порівну з двох програм – «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (мінус 500 млн грн) та «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (теж мінус 500 млн грн). Тож на першу програму тепер піде 3,5 млрд грн, а на другу — майже 0,9 млрд грн.

«Із негативу – навіть всупереч тому, що вимоги Бюджетного кодексу встановлюють розмір державної підтримки АПК на рівні 1% від загального розміру бюджету, з аграрної підтримки все ж таки був "знятий" 1 млрд грн», — зауважив Кулініч.

Він повідомив, що за рахунок цих коштів були збільшені видатки на Державний фонд регіонального розвитку.

«800 млн грн закладено на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, 400 млн грн — держпідтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників. Тут обійшлося без змін», — уточнив він.

Також Кулініч написав, що в цьогорічному бюджетному процесі є і певні позитиви, яких не було раніше.

По-перше, зокрема й завдяки моїм наполяганням, було усунуто суперечливу норму, яка блокувала ефективне управління коштами державної підтримки. У Бюджетному кодексі раніше вимагалося, щоб рівно 20% держпідтримки виділялося із загального річного бюджету АПК на компенсацію вартості закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання. Все упиралося в якраз в цю цифру – 20 %, адже точної відповідності їй було неможливо досягнути. Така жорстка цифра взагалі не давала змоги робити жодних «перекидань» і ефективно використовувати кошти, які просто «згорали» і не йшли на жодні інші програми. Все це вдалося вирішити дуже просто – змінивши формулювання наступним чином «до 20 відсотків». Це дає більш гнучкий механізм для ефективного використання коштів. Крім того до цього напряму було включено підтримку на закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси", – зазначив нардеп.

Також він відзначив «ще одну «новину» Бюджету 2019 року – перейменування програми «Державна підтримка галузі тваринництва» на «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)».

«Це означає, що наступного року не лише тваринники, але й інші аграрії зможуть скористатися державною підтримкою. Зокрема, вони зможуть отримати часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції приміщень для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції…Окрім того, суттєві позитивні зрушення є у підтримці лісової галузі. У Бюджеті 2019 року на охорону і відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено існування для цих потреб спеціального фонду у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) будуть зараховувати до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн гривень у 2019 році) будуть використовуватись для ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді. 37% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів пропонується спрямувати до загального фонду бюджетів міст республіканського значення, районних бюджетів та бюджетів ОТГ. Решта 37% будуть спрямовуватися до загального фонду Державного бюджету», — повідомив Кулініч.

Він відзначив, що були внесені зміни до Податкового кодексу, які вдвічі збільшують рентну плату і, відповідно, прогнозовані доходи бюджету.

«Також було врегульоване питання оподаткування лісових земель. Зокрема, встановлено максимальну ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1%, та надано право місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі… Загалом же хочу сказати, що, на жаль, задовольнити всі потреби аграрного сектору, які стоять дуже і дуже гостро, на даний момент важко, й повною мірою цього року це зроблено не було. Але головне — щоб ці кошти дійсно доходили до аграріїв, щоб механізми державної підтримки ефективно функціонували, а не були просто цифрами на папері. Тож якраз за це потрібно боротися», — зауважив народний депутат.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет-2019.

У Києві замість знищеного лісу висадять новий



У столичній мерії розповіли, як відновлюватимуть знищений ліс на Броварському проспекті. Місяць тому там за одну ніч висохла прямокутна ділянка соснового лісу - близько 400 дерев. 8 листопада на цій території зловили двох чоловіків, які о пів на 8 ранку зрізали сосни бензопилами.

Навесні там почнуть садити новий ліс. Однак як зрубати решту отруєних сосон, невідомо: у столиці діє мораторій на вирубку. Видати відповідний дозвіл може тільки Київрада, повідомили в Управлінні екології та природних ресурсів КМДА виданню 44.ua.

Збитки від знищення сосон становлять 313 тис. грн. Деревам було по 50-60 років. У кожному стовбурі екологи знайшли маленький просвердлений отвір, куди зловмисники заливали отруту. Дірку закоркували замазкою, щоб рідина не випаровувалась. Активісти "Центру моніторингу влади" припускають, що таким чином невідомі хочуть відібрати ділянку - імовірно, для забудови.

Сьогодні о 05:01•Gazeta.ua
https://m.gazeta.ua/articles/kiev-life/_u-kiyevi-zamist-znischenogo-lisu-visadyat-novij/871084

22 листопада 2018

Боротьба з наслідками стихії: лісівники Рахівщини розчищають ліс від завалів

На території Устєріцького лісництва триває розробка вітровальних ділянок


В урочищі Маслокрут вже майже рік тутешні лісівники “воюють” з наслідками вітровалів, які вдарили по цій місцині двічі у 2017 році.







І хоч площі порівняно незначні – важкодоступність та специфіка ландшафту унеможливлює швидку розчистку. Та все ж вдалось вирізати 80% пошкоджених дерев, а кілька ділянок навіть засадити новими лісокультурами.

За Сумами горит лес?

В сети появилось видео, на котором запечатлен пожар. Автор видео Дмитрий Цыплин в своем посте на фейсбуке пишет, что в районе 40-й подстанции горит лес. Зарево в небе от пожара видно с разных районов города. Информация о пожаре пока официально не подтверждена.

Ссылка на видео здесь.





Фото: Наталия Новак

19:34, 22 ноября