ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 січня 2019

Полтавські лісівники розповіли, скільки продали ялинок на свята


У Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства (ПОУЛМГ) розповіли, скільки ялинок реалізували на новорічно-різдвяні свята.

Нагадаємо, в середньому зелені красуні продавали по 50-70 грн за метр, ціни в кожному лісовому господарстві області різнилися.

– Реалізовано 71 655 тисяч дерев по області на суму понад 3,5 млн грн. Найбільше продали у державних підприємствах «Гадяцький лісгосп» – 14,5 тисяч та «Миргородський лісгосп» – 16 тисяч, – повідомили в прес-службі ПОУЛМГ.

Додамо, дві головні ялинки з Полтавщини визнали найкращими в Україні.
Читайте також: Штучні, живі та зрубані – головні ялинки міст і селищ на Полтавщині
Автор: Ольга Правденко
05 січня, 15:15

Скільки волинянам довелося заплатити за незаконні ялинки



Упродвж грудня на Волині відбулося 756 «ялинкових» рейдів. Виявлено 84 випадки передноворічного браконьєрства.

За останній місяць року працівниками державної лісової охорони Волинського ОУЛМГ та групами оперативного реагування було проведено 756 «ялинкових» рейдів. У результаті зафіксовано 84 випадки самовільної рубки новорічних деревець, – інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Це загалом 5 457 грн сплачених штрафів та 37 575 грн відшкодованих збитків. Якщо порахувати, то в середньому за одне деревце порушникам довелося сплатити понад 500 грн. При тому, що легальна новорічна ялинка вартувала у лісгоспі в межах 60-80 грн.

Всі штрафи та збитки вже добровільно сплачені у місцеві бюджети.

Нагадаємо: з 1 січня 2019 року, згідно зі змінами, які внесені Законом України №2531 від 06.09.2018 до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 246 Кримінального кодексу України:
  • адмінштрафи для громадян за незаконну рубку збільшилися в три і більше рази (255-510 грн), посадових осіб – більше як у десять раз (1275-2550 грн). Для громадян та посадових осіб, які протягом року здійснили повторно випадок незаконної рубки, адмінштрафи збільшилися у два-чотири рази і становлять 510-1020 грн і 5100-10200 грн відповідно;
  • штрафи, за вчинені кримінальні діяння, зросли від 15 до 20 разів (17000-25500 грн), на територіях чи об’єктах ПЗФ штрафи становлять 25500-34000 гривень. У разі заподіяння тяжких наслідків для лісу порушники можуть бути позбавлені волі від п’яти до семи років. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку ялинки, які не продали, просто викинули (фото)
Субота, 05 січня 2019, 16:13

Розповіли, як у «Цуманській пущі» намагалися поставити «свого» керівника

Розповіли, як у «Цуманській пущі» намагалися поставити «свого» керівника

Хворий, а потім обезголовлений зубр... Гектари цуманських лісів - приватним мисливцям... Єгер у багажнику браконьєрів... Збройний напад на директора заповідника 
Ігоря Квача... Національний парк «Цуманська пуща» торік жив бурхливим, ледь не детективним життям.

Чим же закінчилися усі ці історії з браконьєрами, мертвим зубром, незаконною вирубкою лісу і нападами? Чому пристрасті у «Цуманській пущі» притихли

Може видатися, що в національному парку навели ідеальний лад, проте... 

«Порозумілися», – коротко коментує нинішній стан речей директор.

Як усе було і що з того вийшло – розповіло видання «Волинь24».

ПРИВАТНИЙ ЛІС, ПРИВАТНЕ ПОЛЮВАННЯ

Національний природний парк «Цуманська пуща» створили у 2010 році, аби держава могла охороняти і контролювати унікальну природу, флору і фауну цих місць. У тому числі - червонокнижних зубрів, яких лишилося так мало на території України.

Проте уже через три роки після створення національного парку Волинська обласна рада віддала значну частину його території в користування приватним фірмам. А ті - взялися організовувати тут полювання.

Природозахисники забили на сполох: мовляв, це може поставити під загрозу популяцію зубрів на Волині. Зокрема, таку заяву зробив координатор волонтерів Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні Андрій Плига.
«Територія, де мешкають зубри, а це заказник «Зубр», увійшов з дуже дивних причин у межі відання мисливського угіддя ТзОВ «Майдан мисливський», на території якого відбуваються полювання», – зауважив природозахисник.
Директор «Цуманської пущі» Ігор Квач, звітуючись перед депутатами обласної ради, теж підняв питання про законність передачі заказника «Зубр» у володіння ТОВ «Майдан мисливський».

Натомість у квітні 2017 року відбулася чергова роздача парку приватним мисливським господарствам. Ігор Квач намагався донести до обранців, що на 90% наданих під мисливство територіях – мисливство заборонене. Втім, директору парку не надали слова...

Перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар, який також є депутатом облради, заявив, що мисливські угіддя необхідно віддати в приватні руки, адже на фінансування парку «Цуманська пуща» немає коштів.


ЗЛОВИВ БРАКОНЬЄРІВ – МАЛО НЕ ВБИЛИ

Боротися з мисливцями і лісорубами працівники «Цуманської пущі» пробували не лише в сесійній залі, а й просто у лісі, затримуючи порушників. Проте така позиція ледь не вартувала одному із охоронців життя.

Влітку 2017 року молодики у джипі із київськими номерами побили охоронця «Цуманської пущі» Руслана Вішнера. Чоловіка у багажнику вивезли в ліс та погрожували вбити.

Охоронець пов'язував напад із незаконною вирубкою лісу, адже саме напередодні затримали машину з деревиною. Незаконні лісоруби вирішили, що їх «здав» саме Руслан. Проте коли знайшли нападників, то з'ясувалося, що причина могла бути ще одна. Зловмисниками виявилися колишні лісівники, яким Руслан Вішнер заважав полювати на території парку. Поліція кваліфікувала справу як... хуліганство.



ПОРАНЕНИЙ ЗУБР І ПОБИТИЙ ДИРЕКТОР

На цьому не закінчилися пригоди у «Цуманській пущі». Рік тому екологи і громадськість забили на сполох: у парку – поранений зубр.

Тварину довго розшукували, потім – відпустили, бо нібито зубру стало краще. Проте за кілька днів стало відомо, про загибель звіра. За версією Ігоря Квача - хворого зубра затовкло стадо. Проте із цим не погодився директор ТОВ «Мисливський майдан» Ігор Миколайчук і заявив, що зубр помер через зараження крові.

Наступного дня працівники «Цуманської пущі» відрізали голову зубра для здійснення досліджень. Лісівники відразу поспішили заявити, що це незаконно. Директора парку звинуватили у незаконних діях щодо червонокнижної тварини і відкрили кримінальне провадження.

Волинські чиновники звернулися до Мінекології з клопотанням про звільнення Ігоря Квача. Проте у Міністерстві стали на бік директора.

Уже наступного дня після скандалу із зубром – нові «пригоди». На Ігоря Квача напалиозброєні люди у масках просто в робочому кабінеті. Тоді директор прокоментував: напад може бути пов’язаний з його принциповою позицією щодо охорони зубрів.

Минув майже рік, проте зловмисників досі не знайшли, а сам Ігор Квач не надто згадує ті події.


ВІДНАЙШЛИ ПОРОЗУМІННЯ?
«Ми не живемо на якійсь відокремленій території. Ті процеси, які відбуваються по всій державі, вони є і на цих територіях. Є, вистачає того всього», – розповідає про нинішню ситуацію Ігор Квач, проте наголошує, що «загалом ситуація позитивна».
Директор запевняє, що кожен виявлений факт браконьєрства фіксується, надходить повідомлення у поліцію, і на цьому його компетенція закінчується.

Загалом риторика директора «Цуманської пущі» за рік після нападу змінилася: коментарі стосовно браконьєрства та незаконної вирубки стали значно стриманішими.
«Рік тому було таке враження, що найбільша екологічна проблема області – як звільнити директора «Цуманської пущі». Міністерство екології тричі надсилало відповіді на листи з цього приводу обласній раді, а я звітувався на комісії чотири рази. Натомість цього року комісія і мій звіт пройшли ніби конструктивно», – розповідає директор парку.
Він визнає, що торік на нього чинився тиск з боку обласного керівництва з метою поставити «свого» директора.
«Останні три роки у Ківерцівському районі мисливські угіддя були переділені обласною радою. І це все, звичайно, створює конфлікт інтересів: моє завдання – охороняти парк, а мисливські господарства, окрім іншого, хочуть полювати. Але ми знайшли порозуміння», – коментує директор та додає, що відтепер діє у рамках тих рішень, які прийняла обласна рада.


У підсумку виходить, що директор боровся за свою правду на сесіях обласної ради, пояснював, що діє відповідно до закону правоохоронцям, ділився своїми проблемами із журналістами. І така принципова позиція керівника не влаштовувала обласну владу, яка чинила тиск, намагаючись замінити Ігоря Квача «ручним» директором. В якийсь момент, а якщо бути точним – після збройного нападу на директора, ситуація змінилася. Більше Квач – не проблема для обласної влади, а діяльність лісокористувачів у національному парку – не така вже й скандальна. То «порозумілися», чи довелося змиритися – питання поки що лишається відкритим.

Роман КОЛЮХОВ
13:42 05.01.2019
https://kivertsi.rayon.in.ua/topics/3133-

Мисливці чи душогуби?



В соцмережах розгорнулася бурхлива дискусія щодо групи поливальників із Полісся, які влаштували облаву на вовків, а потім похизувалися вбитими вовками. То вони мисливці чи душогуби?

Отже, на початку року в Камінь-Каширському р-ні мисливці вполювали двох дорослих вовків. Для цього влаштували справжню облаву. Причину масового виходу в ліс називають небачений раніше розгул сіроманців, котрі буквально тероризують місцевих селян як на півночі Волині, так і на півдні Білорусі.

Але замість позитиву мережа вибухнула гнівом, коментуючи кілька фото, не яких люди фотографуються з убитими ними двома дорослими «санітарами лісу».

Врешті-решт, логіку любителів живої природи зрозуміти можна: це не той випадок, коли на закривавленому снігу треба позувати для нащадків. Тим паче, що вовки нині перебувають в складних умовах через морози та сніги, а інформація про їхню шкоду для свійських тварин – фейк.

Роман УСТИМЧУК.

На фото з відкритих джерел: камінь-каширські полювальники та їхні жертви.

В США начал вымирать лес Медвежье болото



Вслед за «деревом жизни» начали пропадать черные ясени в известном американском заповеднике. Стало известно, что повлияло на деревья, которые росли в течение последних 500 лет.

Новость передает «Пресса Украины».

Сегодня, 5 января, стало известно, что известная в США лесопарковая зона Медвежье болото, что в Эшфилде, штат Массачусетс, начала приходить в упадок. Как известно, в этой зоне растут черные ясени возрастом 400 и 500 лет. Здесь также растет одно из старейших деревьев на востоке Северной Америки.

По данным американских СМИ, деревья начали вымирать и причина этого - поднятие уровня моря, которое провоцирует подземные воды становиться солонее. Соленая вода, как известно, является убийственной для некоторых видов растений.

«Что мы можем сказать, дерева обречены. Значительная часть заповедника просто окажется под водой», - рассказала жительница штата.

Как сообщалось ранее, в Африке начали засыхать тысячелетние, как считалось ранее, бессмертные деревья. Речь идет о баобабе, который еще называют «деревом жизни».


Аня Мартинюк 05 января 2019, 13:20

Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 15 листопада 2018 року N 152

Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік

Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на виконання Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання, затверджених спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 07.08.2017 N 1170/81, наказую:

1. Затвердити План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік (далі - План), що додається.

2. Департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю (Барбелюк О. Б.) та Управлінню інформаційно-організаційного забезпечення діяльності служби (Жерибор Т. В.) забезпечити розміщення зазначеного у пункті 1 цього наказу Плану на офіційному веб-сайті Державної регуляторної служби України (drs.gov.ua) та на сайті Пілотного модулю планування заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (https://inspections.gov.ua/).

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова                                                                         К. Ляпіна



О сезонных обострениях лесного законотворчества

За время действия Лесного кодекса РФ 2006 года выпуска в него было внесено 47 наборов поправок, в том числе 46 - федеральными законами, и 1 - постановлением Конституционного суда РФ. 46 федеральных законов, внесших изменения в Лесной кодекс РФ - это уже достаточно большая выборка, чтобы судить по ней о сезонности лесного законотворчества: в какие месяцы оно обостряется, а в какие, наоборот, затихает. Внесение поправок в Лесной кодекс РФ 2006 года распределяется по месяцам года следующим образом: январь - 0 законов, февраль - 0 законов, март - 2 закона, апрель - 1 закон, май - 2 закона, июнь - 8 законов, июль - 17 законов, август - 3 закона, сентябрь - 0 законов, октябрь - 0 законов, ноябрь - 1 закон, и декабрь - 12 законов:




Такое распределение принимаемых поправок к Лесному кодексу РФ по месяцам отчасти объясняется сезонностью работы Государственной Думы: во время "парламентских каникул" в январе и августе законы, естественно, не принимаются Думой и не одобряются Советом Федерации, а потому и не подписываются Президентом РФ. Однако, легко заметить, что главные пики принятия поправок приходятся именно на периоды окончания весенней и осенней сессий Государственной Думы (июль и декабрь). Очевидно, что это связано с тем, что перед окончанием каждой сессии депутаты пытаются принять как можно большее количество разнообразных законов, в том числе лесных - и эта спешка, естественно, не может не отражаться на качестве того, что они принимают. Вряд ли это главная причина некачественного законотворчества - поправки к Лесному кодексу, принятые в другие месяцы, в среднем ничуть не лучше июльских или декабрьских, да и вообще из 46 федеральных законов, внесших изменения в Лесной кодекс РФ 2006 года, нет ни одного в полной мере разумного и правильного; но все-таки спешка явно усугубляет ситуацию. Многочисленные бестолковые и толком не связанные друг с другом поправки постепенно превращают Лесной кодекс РФ 2006 года из системной глупости в бессистемную - но ни лесам, ни развитию лесного хозяйства это не помогает.

В целом же за последние двенадцать лет главный лесной закон страны (сейчас это Лесной кодекс РФ в сочетании с федеральным законом о его введении в действие) менялся больше раз, чем за всю предыдущую почти тысячелетнюю историю российского лесного законодательства (считая ее с 1016 года - Русской правды Ярослава Мудрого). А 2018 год и вовсе стал рекордным по числу внесенных в Лесной кодекс наборов поправок:


Число принятых законов и постановлений, вводивших или изменявших главные лесные законы России (декрет о лесах, лесные кодексы и основы лесного законодательства), за последние сто лет


У Луцьку утворилося звалище із непроданих ялинок (Відео)



Поблизу Луцького РАЦСу напередолні Нового року розташовувався ялинковий ринок.

Сьогодні на цьому місці — залишки хвої. Прибиральники скаржаться на безвідповідальність продавців, які б мали прибрати за собою, однак тепер це доводиться робити комунальним службам.

Така ж картина і на проспекті Відродження у Луцьку. Тут теж лежать сосни і ялини, які ще недавно коштували від 100 до 200 гривень.

Жителі міста обурені такими діями продавців, які залишили ялинки просто посеред міста.

Докладніше — у сюжеті UA: ВОЛИНЬ:


18:20 | 04.01.2019

В музее детям расскажут о «мистической хранительнице леса»



10 января в 12:00 Херсонский областной краеведческий музей проведет для детей занятие «Мистическая хранительница леса».

Во время занятия детям расскажут о совах, покажут коллекцию их чучел и старые книги о них.

5 Января, 11:57


Ужгородський держлісгосп оновлює свою адмінбудівлю. ВІДЕО



Контора підприємства була збудована у 2001 році, й з цього часу капітальних ремонтів тут не проводилось.

Цього року керівництвом Ужгородського держлісгоспу було прийнято рішення провести реконструкцію будівлі.

Цього року вже завершено перекриття даху, а з метою енергозбереження встановлені нові вікна та двері.

Також ремонтні роботи торкнулись стін, які були покрашені як з внутрішньої так й зовнішньої сторони.