У Києві запровадили черговий мораторій

У столиці протягом щонайменше двох років не калічитимуть зелені насадження.

Київрада запровадила мораторій на радикальне обрізування дерев, котрим незадоволені чимало киян, – повідомляє ТСН.

Арборист Валентин Скубак займається лікуванням дерев та уміє спилювати саме те, що потрібно для здоров’я рослини та подовження його життя. «Нижній підріз. Верхній основний зріз. І потім – чистовий. Якомога ближче до розвилки», – каже він. Фахівця обурюють комунальники, котрі по собі залишають самі обрубки. «Вони, де прикладали пилку, там і різали. І після цього на дереві будуть отакі сучки, і після цього ці гілки вже ніколи не відростуть», – пояснює він.

Цурпалки на місці колись розкішних дерев дратують не лише його, але й інших киян. «Занадто. Я не розумію, нащо такі молоді дерева так сильно обрізати», – кажуть люди на вулицях. Одні дерева відновлюються після жорсткої рубанини, інші просто вмирають, але нові на їхньому місці не з’являються. Обурена такою діяльністю «зеленбудівців» Зоя Звиняцьківська створила на сайті Київради петицію про заборону на обрізування дерев і зорганізувала збір підписів на підтримку цього. «Перше, що відбувається – у них немає жодних документів. Це класика. Якщо навіть є – кажуть, аварійна. Це складно визначити без спеціаліста, а спеціалістів в зеленбуді не існує», – пояснює активістка.

Хоча петиція достатньої кількості підписів не назбирала, Київрада таки заборонила омолоджувальне обрізання дерев на два роки. За цей час буде створена спеціальна група, яка розробить правила обрізання дерев. «Фахівці, які дуже добре розуміють, як саме працювати з деревом, цю інструкцію мають чітко прописати. І мають їй слідувати ті всі представники «Київзеленбуду» чи будь-яких комунальних підприємств», – пояснив депутат Сергій Гусовський.

У самому «Київзеленбуді» пояснюють, що крони дерев необхідно обрізати, щоби видалити сухі гілки та щоби старІ дерева раптом не впали на автомобілі. Дендрологи ж наполягають, що таке обчухрування буває надто агресивним і калічить дерева. «Будь-яка обрізка наносить шкоду дереву, тому що ми зрізаєм якусь поверхню. Через неї можуть проникати хвороботворні мікроорганізми, які руйнують деревину. Там може утворитися дупло, і таким чином дерево загине», – розповів працівник ботанічного саду Юрій Клименко.

Сьогодні о 00:00•Zik

https://zik.ua/news/2019/01/12/u_kyievi_zaprovadyly_chergovyy_moratoriy_1486715

Далі...

На острові Джарилгач засвітиться маяк

ДОВКІЛЛЯ

У Скадовському районі Херсонщини на острові Джарилгач, найбільшому безлюдному острові на території України й Чорного моря, розширять територію розташованого там Національного природного парку «Джарилгацький» і відновлять маяк, який має статус пам’ятки культури. Це питання обговорив голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв із заступником міністра екології та природних ресурсів Василем Полуйком. Під час зустрічі розглянуто питання розширення об’єктів природно-заповідного фонду, а також створення нових. Ішлося про зміну меж території НПП «Олешківські піски» за рахунок внесення особливо цінних територій і про створення Національного природного парку «Кам’янська Січ».

Серед перспективних інвестиційних проектів, які Міністерство екології та природних ресурсів реалізує на Херсонщині 2019 року, — будівництво на території ДП «Херсонське лісомисливське господарство» вольєра, куди переселять тварин, що мешкали на острові Джарилгач. На зустрічі постало питання створення Національного природного парку «Гілея», який забезпечить цілісність і недоторканність херсонських лісів.

Олена ІВАШКО

https://ukurier.gov.ua/uk/news/na-ostrovi-dzharilgach-zasvititsya-mayak/

Далі...

Зелені легені - для нинішнього і наступних поколінь

ІНІЦІАТИВА

На Сумщині активно розвиваються шкільні лісництва, завдяки яким юнь долучається до суспільно корисної праці, а край приростає новими лісовими насадженнями


У моїй домашній бібліотеці зберігається книжка сумського прозаїка Олексія Столбіна «Шкільне лісництво», надрукована на початку 70-х років минулого століття.

Про її зміст можна судити уже з назви: тоді ще письменник-початківець узявся за тему шкільних лісництв, які почали зароджуватися на Сумщині в середині 1960-х років і невдовзі стали масовим явищем.

Відтоді слобожанська область має репутацію краю юних лісівників, для яких неодмінним і щоденним правилом стала турбота про зелені насадження, примноження лісових багатств, збереження флори і фауни.

Особливо тішить, що більш як півстолітня традиція триває і нині — завдяки зусиллям насамперед Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, педагогів, шкіл, батьків, усіх, хто не на словах, а конкретними справами переймається розвитком лісового господарства не лише для нинішнього, а й майбутніх поколінь.

Складно перерахувати тисячі добрих справ, які зробили учні області в межах діяльності шкільних лісництв. Та чи можливо взяти їх на облік, якщо кожен день сповнений корисних і потрібних турбот?

Крім того, як стверджують самі учні й освітяни, вони роблять це не з примусу, а за велінням душі й серця, аби через роки майбутні покоління могли розкошувати в зеленошатних лісах, насолоджуватися їхньою красою і величчю, відчувати єдність із природою.




Від історії…
Часові витоки шкільних лісництв Сумщини припадають на жовтень 1966 року, коли з ініціативи лісничого Любові Лагодиної було створено перше з них на базі Слоутського лісництва Глухівського району.

Спочатку до нього входили 14 учнів, а невдовзі більш як 200, які доглядали майже 300 гектарів лісових насаджень.

Через два роки ініціативу підхопили учні й освітяни Кролевецького, Роменського, Тростянецького районів, на базі яких почали діяти зелені патрулі — школярі спостерігали за дикими тваринами, допомагали їм кормами під час зимівлі, виготовляли штучні гніздівлі й годівниці, заготовляли зелені віники й насіння.

Наприкінці 1980-х років в області було створено 43 лісництва, що об’єднували понад дві тисячі учнів, під опікою яких перебували майже 3800 гектарів лісових насаджень.

Окремим рядком у літописі — 1996 рік, коли розпочало діяльність учнівське лісництво «Паросток» Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (тоді Сумська міська станція юних натуралістів).

І сьогодні тут вирує життя.

Головний напрям його роботи — вивчення лісових багатств і проблем, практична діяльність з розведення лісоутворювальних порід та охорона природи, поширення екологічних знань.

Діють гуртки «Юні лісівники», створено кабінет лісового господарства і профорієнтаційних знань, де зібрано багатий інформаційний матеріал про лісові ресурси області, лісорозведення, лісовий захист, роздатковий матеріал, гербарії, колекції тощо.

Нова хвиля юннатівського руху припала на кінець 1990-х — початок 2000-х років, коли після десятирічного занепаду відновило роботу Слоутське лісництво, а координатором роботи став Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю.

На його базі щорічно проводять семінари-практикуми керівників шкільних лісництв, гуртків та ланок юних лісівників із питань поліпшення змісту, форм, методів їхньої роботи. Із кількісними відбувалися і якісні зміни: розширювалися завдання, над якими працювали учні, різноманітнішою ставала їхня практична програма тощо.

Суттєва деталь. 2001 року Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства очолив енергійний фахівець лісової справи Віктор Чигринець, у поле зору якого відразу потрапила робота шкільних лісництв. Відтоді юні шанувальники лісу завжди мають ділову й ефективну підтримку лісівників Сумщини, завдяки чому виграє спільна справа.

Нині на Сумщині у складі 19 учнівських лісництв працюють майже 900 учнів, за якими закріплено 600 гектарів лісових та лісопаркових насаджень


…до сьогодення
Нині на Сумщині у складі 19 учнівських лісництв працюють майже 900 учнів, за якими закріплено 600 гектарів лісових та лісопаркових насаджень.

За основними показниками область серед лідерів в Україні, про що свідчить недавній ХII Всеукраїнський зліт лісництв закладів загальної середньої та позашкільної освіти, в якому взяли участь близько 200 школярів із 23 областей України.

Коло їхньої сьогоднішньої роботи широке й розмаїте: догляд за лісовими культурами, збирання лісового насіння, створення нових лісових насаджень, виготовлення годівниць, огородження мурашників тощо.

З-поміж особливо активних, окрім згадуваного «Паростка» на чолі зі Світланою Ніколенко, лісництво «Совенятко» при Роменській ЗОШ I—ІІІ ступенів №11.

Його очільниця Вікторія Зеленська зуміла згуртувати 170 юних вихованців, під опікою яких 4,5 гектара лісових насаджень.

Виокремлюються результативною роботою учнівські лісництва «Тростянецьке» при Тростянецькій спеціалізованій школі I—ІІІ ступенів №2, «Дружба» (Великобобрицька ЗОШ I—ІІІ ступенів Верхньосироватської сільради Сумського району), «Полісся», що діє у Свеській спеціалізованій школі I—ІІІ ступенів Ямпільського району.

Лісгоспи області тісно співпрацюють з юною зміною, допомагають в облаштуванні відповідної матеріальної бази, музейних кімнат тощо.

Незабутньою подією для учасників шкільних лісництв стала Всеукраїнська науково-практична конференція «Відтворимо ліси разом!», що відбулася торік в березні з ініціативи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді за підтримки Державного агентства лісових ресурсів і Товариства лісівників України.

У її роботі взяли участь семеро педагогів учнівських лісництв Лебединського, Ямпільського районів, міст Ромни, Конотоп.

У межах пленарного засідання конференції працювала виставка «Лісовідтворення. Пошуки молоді». За активну роботу з висвітлення лісовідтворення та досягнуті успіхи учнівське лісництво «Совенятко» Роменської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №11, районне об’єднання учнівських лісництв «Лісовичок» Лебединського районного будинку дитячої та юнацької творчості нагороджено грамотами Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

А як цікаво проходять конкурси на кращий малюнок і твір «Людина і ліс»!

Торік у ньому взяла участь понад тисяча учнів із 56 закладів загальної середньої і позашкільної освіти області, які на обласному етапі представили 49 малюнків і 35 творів.

Переможці отримали подарунки від Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, Сумської організації профспілки працівників лісового господарства.

Щороку члени лісництв беруть участь у всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках!», операціях «Жолудь», «Замість ялинки — букет», «Збережемо зелене дерево», «Ліси для нащадків», «Годівнички для птахів», «Шпаківня», «Березовий сік», «Сите зимування», «Юннатівський зеленбуд» тощо.

Юні лісівники Сумщини активні в науковій і дослідницькій роботі. Останніми роками вони розробляли теми, назви яких свідчать про актуальність, серйозність і глибину: «Інтенсифікація процесу вирощування сіянців сосни звичайної», «Розмноження форзиції напівздерев’янілими живцями», «Вирощування лісових культур дуба черешчатого та сосни звичайної із закритою кореневою системою», «Вплив розселення мурашок на екологічний стан лісу», «Роль лісових рудих мурашок у збереженні деревостану лісу».

Як наголошує Віктор Чигринець, діяльність шкільних лісництв — надзвичайно важливий і суспільно корисний напрям роботи. Саме сумський край упродовж останніх кількох десятиліть слугує прикладом його ефективної практичної реалізації.

Олександр ВЕРТІЛЬ

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zeleni-legeni-dlya-ninishnogo-i-nastupnih-pokolin/

Далі...

Термиты играют важную роль в поддержании режима влажности в тропическом лесу

Термиты играют важную роль в поддержании режима влажности в тропическом лесу и приносят большую пользу деревьям. К такому выводу пришли ученые после проведения эксперимента на острове Климантан.

Информацию о результатах эксперимента опубликовал журнал Science.

Когда на острове случилась засуха, исследователи определили восемь участков тропического леса общей площадью 2500 квадратных метров. На территории четырех из них ученые удалили все колонии термитов и рассыпали специальный яд. На остальной территории термитники сохранили. Результаты исследования показали, что влажность земли на нетронутых участков на 36 процентов выше, чем там, где насекомых не было.

В ходе эксперимента ученые высадили молодые лианы. На участках леса с термитами уровень их приживаемости вырос на 51 процент.

Фото: https://pixabay.com

https://vm.ru/news/577489.html

Далі...

16 января 2019 года собираются рассмотреть вопрос о борьбе с незаконными рубками

16 января 2019 года Совет Федерации на своем пленарном заседании собирается рассмотреть вопрос о борьбе с незаконными рубками. Об этом, в частности, сообщает ТАСС со ссылкой на председателя Совета Федерации В.И.Матвиенко. Насколько известно, Матвиенко настроена решительно, но что в итоге получится из этого рассмотрения - пока непонятно.

Матвиенко: Совфед будет активно бороться с проблемой "черных лесорубов"


Полгода назад, 13 июля 2018 года, Совет Федерации уже рассматривал эту тему. Валентик подвергся довольно жесткой критике со стороны Матвиенко, но никаких оргвыводов не последовало - ни тогда, ни в последующие полгода. Ситуация с незаконными рубками, да и в целом с лесным хозяйством, за прошедшее время нисколько не улучшилась - поэтому интересно, что на этот раз скажет В.И.Матвиенко, и как будет оправдываться И.В.Валентик.

К сколько-нибудь заметным действиям, относящимся к борьбе с незаконными рубками, за последние полгода можно отнести разве что принятый совместный приказ Генпрокуратуры России № 740, МВД России № 758, МЧС России № 502, Минприроды России № 598, Следственного комитета России № 104 и Федеральной таможенной службы России № 1807 от 08 ноября 2018 года "Об утверждении Инструкции о порядке взаимодействия при выявлении, пресечении, расследовании и раскрытии преступлений в сфере лесопользования" - но и он 24 декабря прошлого года был возвращен Минюстом без государственной регистрации. Текст этого приказа пока остается недоступным, поэтому судить о степени его разумности пока невозможно.


В качестве напоминания - приводим фрагмент видеозаписи обсуждения лесного вопроса на заседании Совета Федерации 13 июля 2018 года, и лесную часть официальной стенограммы заседания.




Фрагмент стенограммы (Председательствующий - В.И.Матвиенко):


Пятнадцатый вопрос - о Федеральном законе «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов и лесоразведения» - докладывает Владимир Альбертович Лебедев.

В нашем заседании участвует Иван Владимирович Валентик, заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководитель Федерального агентства лесного хозяйства.

Пожалуйста.

В.А. Лебедев, заместитель председателя Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию, представитель в Совете Федерации от исполнительного органа государственной власти Нижегородской области.

Уважаемая Валентина Ивановна, уважаемые коллеги! Федеральный закон совершенствует отношения в области сохранения лесов, в том числе правила лесовосстановления и лесоразведения.

Согласно федеральному закону лесовосстановление осуществляется в целях восстановления вырубленных, погибших, поврежденных лесов, а также сохранения их полезных функций и биологического разнообразия лицами, осуществляющими рубки лесных насаждений. А лесоразведение осуществляется как на землях лесного фонда, так и на землях иных категорий в целях предотвращения эрозии почв и в других связанных с повышением потенциала лесов целях.

Федеральный закон устанавливает обязанность лиц, использующих леса для геологического изучения недр, разработки месторождений полезных ископаемых, для строительства и эксплуатации водохранилищ и других подобных объектов, для переработки древесины, не позднее чем через один год после рубки выполнить работы по лесовосстановлению или лесоразведению на площади, равной площади вырубленных лесных насаждений. Исключения составляют случаи перевода земель лесного фонда в земли особо охраняемых территорий.

Федеральным законом к полномочиям органов государственной власти Российской Федерации в области лесных отношений относится установление состава проекта лесовосстановления и проекта лесоразведения, а также порядка их разработки. Органам государственной власти субъектов Российской Федерации передается полномочие по проведению на землях лесного фонда лесоразведения.

Также в целях предупреждения лесных пожаров федеральным законом вводится дополнительное требование к противопожарному обустройству лесов, согласно которому ширина просек устанавливается в размере от 10 до 100 метров.

Если говорить проще, то вводится новый принцип: сколько леса убыло - столько должно и прибыть, причем не лесных насаждений, а именно лесов, поскольку мы с вами понимаем, что после посадки леса проходит достаточный период времени (это 8-10 лет), когда лесные насаждения переводятся в леса.

Федеральный закон в случае его одобрения вступает в силу с 1 января 2019 года. Для его реализации потребуется также принятие ряда нормативно-правовых актов Правительства Российской Федерации и Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации.

Для информации: членами Совета Федерации было внесено шесть поправок. Все они учтены в редакции федерального закона.

Комитет рекомендует Совету Федерации одобрить данный федеральный закон.

Председательствующий. Спасибо, Владимир Альбертович.

Закон на самом деле очень важный и очень правильный.

Скажите, пожалуйста, как будет обеспечиваться контроль за его реализацией, чтобы он не был только благими пожеланиями, - сколько вырубили, столько посадили? Кто это будет контролировать?

В.А. Лебедев. В законе также предусмотрена система мониторинга лесовосстановления и лесоразведения.

Председательствующий. Со стороны кого? Кто будет мониторить?

В.А. Лебедев. Федерального органа.

Председательствующий. Федеральный орган. Для того чтобы мониторинг был на системной основе, очевидно, нужны нормативные акты какие то, да?

Иван Владимирович, как вы будете мониторить?

И.В. Валентик, заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации - руководитель Федерального агентства лесного хозяйства.

Уважаемая Валентина Ивановна, уважаемые члены Совета Федерации! Я хотел бы, безусловно, поблагодарить сенаторов за поддержку при рассмотрении проекта данного федерального закона. Очень существенные и значимые поправки были внесены. И, безусловно, хотел бы, пользуясь случаем, отдельные слова благодарности высказать Сергею Борисовичу Иванову. Он был идеологом этого закона, поэтому, конечно, огромное ему спасибо за идею, за концепцию этого закона.

Что касается Вашего вопроса, Валентина Ивановна, безусловно, очень важно не возложить обязанность, которая не будет обеспечена контролем, то есть она не должна быть пустым звуком. Поэтому в этой связи еще с 2016 года в Российской Федерации принята норма, которая возлагает на Федеральное агентство лесного хозяйства полномочие по отдельному мониторингу воспроизводства лесов. То есть это отдельный вид экологического мониторинга, который мы начали реализовывать с указанного мной периода.

В контексте принятия этого закона, безусловно, важнейшая задача - не в том, чтобы, скажем так, установить это требование, а в том, чтобы повысить качество воспроизводства лесов. Поэтому в рамках бюджетных проектировок этого года мы запрашиваем дополнительное финансирование именно на расширение сферы государственного мониторинга воспроизводства лесов, улучшаем наши возможности с точки зрения технологического оснащения осуществления контрольно-надзорных функций.

И поэтому мы считаем, что в контексте того, что существует специальный вид экологического мониторинга, в рамках нашей компетенции мы сможем справиться с контролем за реализацией этого закона.

Председательствующий. Я бы попросила комитет и всех вас, коллеги, проводить мониторинг за мониторингом агентства лесного хозяйства. Потому что все так гладко на бумаге… Вот недавно приехала из Забайкальского края. Народ подходит и говорит: «Валентина Ивановна, „черные“ лесорубы как были, так и есть, никуда не делись. Лес вырубается, лес вывозится, поджоги, никакого лесовосстановления», и так далее. Вот понимаете, как?.. Что людям то говорить? Люди то правы. Когда это прекратится, вот скажите мне? Это колоссальная проблема, Иван Владимирович. Я и не упрощаю. Но кто должен бороться с «черными» лесорубами, кто должен бороться с незаконными вырубками леса? Ответьте, чья это ответственность?

И.В. Валентик. Спасибо, Валентина Ивановна.

Действительно, острый вопрос, тема незаконной рубки беспокоит население. Люди видят, как лес вырубают рядом с их населенными пунктами. Безусловно, Правительством Российской Федерации прилагаются значительные усилия по пресечению этой противоправной деятельности…

Председательствующий. Каким образом? Ну, не надо общих фраз: «Правительством прилагаются усилия»… Конкретно: кто отвечает за пресечение незаконной вырубки, кто контролирует, кто несет за это ответственность? Вот с кого спросить за то, что в Забайкальском крае продолжается незаконная вырубка леса? Кто за это отвечает? Конкретно назовите структуру.

И.В. Валентик. В соответствии с Лесным кодексом полномочия по лесной охране и федеральному лесному надзору возложены на органы государственной власти субъектов Российской Федерации. То есть сегодня фактически…

Председательствующий. Вы же говорите, что Правительство Российской Федерации прилагает колоссальные усилия по пресечению незаконной вырубки. Вы это только что сказали. (Аплодисменты.)

И.В. Валентик. Да, совершенно верно. С нашей стороны, я начинал отвечать на этот вопрос, это комплексная система. Со стороны Правительства реализована идея ввода в эксплуатацию системы «ЕГАИС лес», в соответствии с которой основные усилия направлены…

Председательствующий. Как вы далеки от практической жизни, господа мои дорогие!

Вот прошу Вас, Иван Владимирович, съездите в Забайкальский край, встретьтесь с людьми, посмотрите, как это в жизни происходит. Ну что Вы тут рассказываете сказки вообще какие то, понимаете? Ну, настолько оторваны от реальной жизни! Вы говорите: «В соответствии с Лесным кодексом обязанность возложена на регионы». А у регионов какие есть для этого ресурсы и возможности? Есть ли служба у регионов, которая может следить? Кто в регионе этим будет заниматься? Назовите структуры. Ну, не будьте формалистом, ну, не надо. Если Вам, молодому человеку, поручено такое великое дело - сохранить леса страны - выстроите Вы эту систему. Вот ответьте. Или Вас для начала надо было послать поработать министром природных ресурсов, скажем, Забайкалья, то есть председателем комитета, чтобы Вы там лет пять повкалывали, а потом пришли бы на федеральный уровень? Вы бы по другому отвечали, понимаете?

Ответьте Вы на вопрос: кто конкретно в субъекте Федерации должен заниматься охраной от незаконных вырубок? Кто конкретно, назовите.

И.В. Валентик. Валентина Ивановна, если позволите высказать мое откровенное суждение о том, как должна быть организована система… (Оживление в зале.)

Председательствующий. Нет-нет, давайте по очереди.

Иван Владимирович, я задаю конкретные вопросы и требую конкретных ответов. Вы сказали, что обязанность возложена на субъекты, а отвечает агентство. Скажите, пожалуйста, кто в субъектах борется с незаконной вырубкой, какая структура, какие органы?

И.В. Валентик. В каждом субъекте Российской Федерации существует либо департамент лесного хозяйства, либо, соответственно, лесная служба субъекта Российской Федерации, которая в своей структуре содержит подразделение, которое предусматривает штат государственных лесных инспекторов. Эти лесные инспекторы работают и в центральном аппарате этих региональных служб, и в каждом лесничестве в субъектах Российской Федерации. Сегодня численность лесных инспекторов составляет около 23 тысяч человек в Российской Федерации. Действительно, проблема сложная, лесных инспекторов не хватает. По существующим нормативам их численность должна быть около 39 тысяч человек. При том что количество инспекторов ежегодно увеличивается, сегодня их численность составляет 24 тысячи человек.

Председательствующий. Какой инспектор может бороться с криминальными структурами, известными в регионе, которые занимаются незаконной вырубкой? Да он за 10 километров близко туда не подойдет! Фантазеры вы (понимаете?), фантазеры! Ну, отладьте вы систему борьбы. Должны подключиться правоохранительные органы, система МВД, другие структуры - силовые, специальные, правоохранительные и так далее.

Все известно, понимаете? Что самое страшное, почему власть дискредитируется в глазах людей? Потому что народ знает, кто занимается вырубкой, пофамильно, какие структуры, какие организации, - и абсолютно бездействующая власть. Поэтому у людей складывается впечатление, что власть вся коррумпирована, она тоже вся там. Ну, наведите порядок! Это ценнее нефти, газа и всего. Отработайте вы эту систему! Ваши инспекторы с зарплатой 12 тысяч могут бороться с «черными» лесорубами? Поэтому и получается, что обидно.

Вот граница России и Китая - Забайкальский ли это край, другие приграничные регионы. По ту сторону - огромный рывок китайских регионов в развитии, новые дома, новые инфраструктура, дороги, мосты. А по нашу сторону - как было захолустье, так и осталось, потому что все туда вывозится нецивилизованным образом. А если бы мы цивилизованно торговали, то эти приграничные территории уже выглядели бы, извините, как лучшие территории.

Вот с такой «беззубой» политикой, Иван Владимирович, такими формальными подходами, ну, ничего вы сделать то не сможете!

В.А. Лебедев. Иван Владимирович затронул тему о ЕГАИС. Был принят в моем понимании очень интересный, важный и нужный федеральный закон № 415, который в принципе должен был поставить заслон реализации как раз продукции, которую добывают «серые» лесорубы или «черные» лесорубы. Я считаю, что нужно к этому вопросу вернуться, потому что мы однажды на заседании комитета рассматривали вопрос, связанный в том числе с оборотом лесных ресурсов. Когда создавалась система, она создавалась для всех федеральных структур. И оказалось, что таможня вообще не пользуется данными этой системы. Для нас это было откровением.

Председательствующий. Для кого же тогда ЕГАИС делалась, если у таможни нет данных? Везут лес - и везут, таможня не смотрит, с ЕГАИС он или не с ЕГАИС.

В.А. Лебедев. Надо доделать ее до конца и ввести ответственность лиц, которые используют древесину без подтверждения в ЕГАИС.

Председательствующий. А Вам не кажется, Владимир Альбертович, что это не просто так все происходит, что есть много людей, заинтересованных в том, чтобы ЕГАИС не работала, в том, чтобы не было контроля?

В.А. Лебедев. Да, здесь надо проявить волю, добиться, довести дело до конца. Это правда.

Председательствующий. Так вот есть воля у нашего Ивана Владимировича?

В.А. Лебедев. Я думаю, что есть, Валентина Ивановна. И я думаю, что конструктивная работа, которая идет… Мы эту систему добьем, доделаем.

Председательствующий. Давайте в повестку комитета на осеннюю сессию (и, Николай Васильевич, я прошу Вас за этим проследить) внесем все таки вопрос относительно того, каким образом организована система контроля в стране и в конкретных субъектах Федерации за незаконной вырубкой лесов. Это первое и серьезное задание. Давайте по косточкам разберем.

Поезжайте в Забайкальский край, в другой край и пройдите пешком с топором, я имею в виду, попробуйте незаконно вырубать лес - возьмет Вас кто то за руку или не возьмет? Или потребует мзду?

В.А. Лебедев. Валентина Ивановна, только тогда мне нужен карт-бланш, что я это делаю в качестве эксперимента.

Председательствующий. Да. Мы Вам выпишем такую «грамоту», что это в качестве… Только не увлекайтесь незаконной вырубкой. Это первое.

И второе. В средствах массовой информации прошло (Вы можете подтвердить или нет, Иван Владимирович?), что Правительство будет выделять деньги на возобновление лесов. Послушайте, восстанавливать лес должен тот, кто его вырубает. Если частные структуры на законных основаниях вырубают лес, зарабатывают большие деньги, то эти частные структуры и должны выделять… 100 деревьев вырубили - 100 деревьев минимум должны посадить. Или мы будем бизнес таким образом финансировать из федерального бюджета? Возможно, это недостоверная информация. Скажите, пожалуйста.

И.В. Валентик. Спасибо, Валентина Ивановна.

На самом деле в соответствии с указом Президента от 7 мая на нас возложена обязанность обеспечить гарантированное восстановление не только вырубленных, но и погибших лесов.

Я согласен с Вами, что тот, кто вырубил лес, тот и должен за свой счет его восстановить. В этой связи мы планируем, что бизнес начнет строить современные лесные питомники. И ужесточение требований к лесовосстановлению, которое мы планируем, должно обеспечить реализацию этих инициатив.

Что касается погибших лесов, у нас сегодня 80 процентов территорий лесного фонда находится в государственной собственности, не переданы в аренду. Соответственно, бремя выполнения всех лесохозяйственных работ, лесовосстановления возложено на органы государственной власти. И с этой точки зрения мы планируем обеспечить дополнительное финансирование региональным властям, для того чтобы они обеспечили гарантированное лесовосстановление на тех территориях, которые сегодня не переданы в пользование бизнесу. Для этого требуются целевые субсидии на строительство современных питомников. Мы планируем в рамках национального проекта по лесовосстановлению строительство шести таких питомников в тех субъектах Российской Федерации, где происходят наибольшие потери лесного покрова.

Председательствующий. Спасибо.

Тема пожаров - она вечная, характерная, конечно, не только для России. Но тоже никакой… Понимаете, там, где работает система, она работает. Если системы нет, каждый год это стихия. Это тоже требует отдельного досье, требует отдельного рассмотрения, отдельных дополнительных мер, усиления внимания в первую очередь к профилактике пожаров, профилактике. Бороться потом с «ветряными мельницами» тяжело. А профилактика, недопущение искусственных поджогов для заметания следов «черными» лесорубами и так далее - вот это тоже требует системного отдельного рассмотрения. Также прошу комитет взять это на заметку.

Спасибо.

Коллеги, еще есть вопросы, замечания? Нет. Ставлю…

А, выступление.

Присаживайтесь, пожалуйста, Владимир Альбертович.

Сергей Павлович Иванов выступить хочет. Пожалуйста.

С.П. Иванов, первый заместитель председателя Комитета Совета Федерации по бюджету и финансовым рынкам, представитель в Совете Федерации от законодательного (представительного) органа государственной власти Магаданской области.

Валентина Ивановна, спасибо. Очень коротко.

Вот то, о чем сегодня говорил господин Валентик, конечно, присутствует с 2006 года, когда полномочия отдали на исполнение субъектам Федерации. На самом деле, я думаю, нам уже нужно поставить вопрос о том, чтобы вернуть это все на федеральный уровень. И тогда не будет, как сегодня, господин Валентик говорить, как в Забайкальском крае или еще где то… Потому что он практически не знает… На местах непрофессиональные люди отвечают за лес, за охоту, за вот такие направления.

Вот это надо возобновить и, я думаю, поручить профильному комитету этот вопрос проработать и действительно выйти на этот уровень.

Председательствующий. Ну, давайте мы условимся, Михаил Павлович и Владимир Альбертович, комитет в целом, когда вы будете рассматривать этот вопрос, рассмотреть в том числе и этот вопрос.

Постановка вопроса правильная. 80 процентов лесов у нас находится в федеральной государственной собственности. Если субъектам в соответствии с законом (посмотрите, насколько это законно сделано) делегированы эти полномочия, значит, им должны быть переданы финансовые средства, инструменты, реальные властные полномочия. Потому что, скажем, те же органы внутренних дел, которые должны тоже с этим… Это преступность. Надо бороться с преступностью - а они регионам не подчиняются. Разберите всё это по косточкам и дайте предложения.

Возможна и такая постановка вопроса - возвращение на федеральный уровень. Либо усиление регионов для реального выполнения этих полномочий. Нет у регионов вообще никаких инструментов.

И я очень огорчена, Иван Владимирович, тем, что Вы очень поверхностно, кабинетно сегодня отвечали на вопросы. Советую Вам вместо отпуска поехать в наши лесные регионы, поработать там и посмотреть, как это на практике делается. Я думаю, что ответы тогда в следующий раз на заседании Совета Федерации у Вас будут другими.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23085&sid=9e4128c80dd488a3ca4389507216f97f

Далі...

У мисливських угіддях Тернопільщини

За 2018 рік у мисливських угіддях Тернопільщини затримано 70 порушників правил полювання

Про це поінформував головний мисливствознавець області, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського законодавства, охорони і захисту лісів управління Микола Слюсаревський.

Охорону державного мисливського фонду здійснює єгерська служба користувачів мисливських угідь та державна лісова охорона – відповідно здійснюються спільні рейди з працівниками поліції.

Патрулювання здійснюються не лише в дні полювання, протягом світлового дня, а й у нічний період часу.

Так, 2018 року в мисливських угіддях Тернопільської області проведено 1658 рейдів, затримано 70 порушників мисливського законодавства, на яких складено 70 протоколів на суму 22700 гривень. За словами Миколи Слюсаревського, в основному порушення правил полювання допускалось мисливцями без нанесення заподіяної шкоди державі, відповідальність за які передбачено ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Як зауважив головний мисливствознавець області, в аналізі ефективності охорони державного мисливського фонду не акцентувалося на тому, аби лише складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. Разом із тим, порушники правил полювання, як і ті, хто ставить петлі, нищачи таким чином копитних і хутрових звірів, – ганебне явище, з яким потрібно боротися. До слова, за звітний період працівниками державної лісової охорони та єгерської служби знешкоджено 1634 браконьєрських петлі.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

11.01.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=197963&cat_id=32888

Далі...

Житомирським школярам показали місце «народження» сіянців дерев

https://www.zhitomir.info/news_180582... Близько півсотні вихованців з музичних та художніх шкіл Житомира відвідали базовий розсадник держпідприємства «Житомирське лісове господарство». Тут, школярам взялися наочно демонструвати де, як та звідки народжуються сіянці дерев, перш ніж потрапити до лісу.

Житомир.info | Новости Житомира

Опубліковано 11 січ. 2019 р.

Далі...

На Херсонщині місцеві мешканці вирубують лісосмуги на дрова

Дільничні офіцери поліції під час патрулювання поблизу села Виноградове Олешківського району у лісосмузі почули звук працюючої пили, повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області, передає ПІК.

На місці поліцейські побачили чоловіка, який спилив 8 великих дерев акації, не маючи спеціального дозволу на проведення порубки дерев.

У правопорушника вилучили електропилу. Чоловік пояснив, що вирішив запастися дровами, тож поїхав до найближчої лісосмуги. Встановлюється сума збитків, завданих природному середовищу.

За даним фактом відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу» (карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк).

virubujut-lisosmugi-na-drova

https://pik.ua/news/url/na-hersonschini-mistsevi-meshkantsi-virubujut-lisosmugi-na-drova

Далі...

Лесовод Минобороны брал взятки в долг

Выявлена схема, по которой земли военного ведомства оказывались в распоряжении коммерсантов

Как стало известно “Ъ”, Главное военное следственное управление Следственного комитета РФ (ГВСУ СКР) расследует уголовное дело в отношении Ильи Тарасевича — главного специалиста-эксперта секретариата одного из заместителей министра обороны России. Будучи ведущим инженером ФГКУ «Управление лесного хозяйства и природопользования» (УЛХиП) Минобороны, господин Тарасевич, по данным следствия, организовал выделение земельных участков военного ведомства коммерсантам, которые использовали их для свалок мусора, лесозаготовок и строительства коттеджных поселков. Сам обвиняемый Тарасевич утверждает, что брал не взятки, а деньги в долг.

Изначально фигурантами уголовного дела, возбужденного ГВСУ СКР по ч. 3 ст. 285 и ч. 4 ст. 159 УК РФ (злоупотребление должностными полномочиями и мошенничество в особо крупном размере), являлись неустановленные должностные лица ФГКУ УЛХиП и руководители трех ООО — липецкой Лесной производственной компании (ЛПК), подмосковного «ДСМУ-Центра» и столичного «Аконита». По некоторым данным, именно от последних военное следствие узнало, что коммерсанты получили за взятки крупные участки земли в Ногинском районе Московской области, а также в Нижегородской и Челябинской областях, которые использовали для свалок отходов, строительства и заготовок растущего на них леса.

Деньги через посредников Белоусова, Носова, Соловьева и Семенова они с 2015 по 2017 год передавали в Москве и Владимире ведущему инженеру ФГКУ УЛХиП Минобороны России Илье Тарасевичу. Отметим, что в ведении ФГКУ, которое имеет 39 филиалов в 62 субъектах Российской Федерации, находится почти 5 млн га земли в местах дислокации вооруженных сил. За работу с филиалами в ФГКУ УЛХиП как раз и отвечал господин Тарасевич, которому, по данным следствия, коммерсанты в общей сложности передали 7,6 млн руб.

Как военную землю поделили на садоводов

Проверив показания, следователи вызвали Илью Тарасевича, который уже перешел на работу из ФГКУ УЛХиП в центральный аппарат Минобороны, и предъявили ему обвинение в получении взяток в особо крупном размере (ч. 6 ст. 290 УК РФ). По ходатайству следствия Хамовнический райсуд Москвы заключил господина Тарасевича под стражу. Причем в ходе судебного разбирательства его защита и сам чиновник не отрицали получения денег от бизнесменов. Правда, утверждали, что около 8 млн руб. было получено в долг, чтобы обустроиться в столице. Суд в эту версию не поверил, заключив господина Тарасевича в СИЗО.

Отметим, что 35-летний Илья Тарасевич большую часть своей жизни провел в родном Липецке. Именно там в 2000 году он с отличием окончил среднюю школу. После службы во внутренних войсках МВД, за которую он был награжден знаком «За отличие в службе» первой степени, учился в местном университете, получив образование по специальности «инженер-строитель». В 2012 году господин Тарасевич зарегистрировал в родном городе три абсолютно разноплановых ООО — «Инновационные строительные технологии», медицинскую клинику «Здоровая семья» и «Липецкие ритуальные услуги» (все ликвидированы в 2014 и 2016 годах). Тогда же он выдвинул свою кандидатуру на пост главы Липецкого муниципального района. Впрочем, на эту должность, как и ранее в депутаты городского и областного советов, его не избрали.

Крутые перемены в жизни липецкого коммерсанта и несостоявшегося политика произошли в 2015 году, когда он перебрался в Москву, устроившись в ФГКУ УЛХиП Минобороны России. Как установили следователи ГВСУ СКР, на протяжении трех лет господин Тарасевич активно сотрудничал не только с земляками из Липецка — одним из взяткодателей по делу проходит ООО «Лесная производственная компания», занимающееся лесозаготовками и получившее от ФГКУ УЛХиП в 2016 году заказ на заготовку дров почти на 90 млн руб. Впрочем, менее чем через полгода контракт был расторгнут по инициативе заказчика, поскольку ЛПК оказалась в списке недобросовестных поставщиков.

Как чиновник Минобороны менял землю на деньги

Другими партнерами господина Тарасевича следствие называет малоизвестное подмосковное ООО «ДСМУ-Центр», которому понадобились земли под строительство коммерческого жилья, и довольно крупное ООО «Аконит», занимающееся утилизацией промышленных отходов. На сайте среди его партнеров значатся «Газпром», «Роснефть», «Росатом» и ЛУКОЙЛ. В «Аконите» “Ъ” комментировать ситуацию с уголовным делом не стали. Не нашлось желающих поговорить об Илье Тарасевиче и в ФГКУ УЛХиП. Посовещавшись, сотрудники учреждения, где должность начальника сейчас является вакантной, заявили “Ъ”, что сказать им попросту нечего. Недоступны для журналистов оказались и защитники обвиняемого Тарасевича.

Между тем в ГВСУ СКР не исключают, что земли Минобороны оказывались в распоряжении коммерческих структур благодаря не только Илье Тарасевичу, но и другим сотрудникам ФГКУ, в отношении которых сейчас проводятся проверки. Таким образом, возможно, что в деле появятся и новые коррупционные эпизоды. Аналогичные мероприятия ведет и центральный аппарат Минобороны, к которому у следствия пока претензий нет.

Олег Рубникович

Газета "Коммерсантъ" №3 от 11.01.2019, стр. 4

https://www.kommersant.ru/doc/3850664

Далі...

В Україні посилили покарання за вирубку лісів: деталі і суми

З початку 2019-го року почав діяти закон, який передбачає підвищення відповідальності аж до тюремних термінів за контрабанду лісу.

Ним внесли зміни до адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального кодексів, а також до закону про підприємницьку діяльність з експорту лісу, повідомляє Радіо НВ.
Штрафи за перше порушення виросли втричі, а за друге протягом року — в п'ять разів. Уже з першого січня грошове покарання за незаконну вирубку, перевезення, зберігання, знищення або пошкодження дерев і ялинок стало від 170 до 250 гривень, для посадових осіб — від 204 до 680 гривень.

У свою чергу, за забруднення лісу стічними водами, шкідливими викидами або хімічними речовинами громадяни заплатять штраф 510-1530 грн, а посадові особи — 2550-4250 грн.

Незаконне вивезення з України необробленого або цінного лісу буде каратися позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. А якщо людина скоїла злочин вдруге або у великих розмірах, то їй загрожує позбавлення волі від п'яти до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років та з конфіскацією майна. А якщо це зробила група людей або в особливо великих розмірах, то їм загрожує позбавлення волі від 10 до 12 років з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років і конфіскацією майна.

За словами народного депутата, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапа Єднака, ці зміни не є системними, оскільки за три роки заборони на експорт деревини контрабанда не припинилася.

Новини
В Україні різко підвищили низку штрафів: кого і як покарають

"Наша позиція була такою, щоб передати частину функцій Міністерству екології та природних ресурсів. Тому що після реформи 2011 року уряду Януковича-Азарова фактично всі агентства підпорядковуються Міністерству аграрної політики. Тому, якщо вже лісгоспи підкоряються МінАПК, то хоча б функції видачі дозволів на руки потрібно передати Міністерству екології та природних ресурсів, щоб вони були розмежовані і щоб "рука руку не мила", а було розмежування функцій, зниження корупційних ризиків. Поки політично ми не бачимо підтримки таких пропозицій", - зазначив Єднак і додав, що часткова прозорість у лісовій сфері під тиском депутатських звернень уже досягнута.

Професор кафедри лісівництва Національного інституту біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев розповів, що в Україні досі немає єдиних стандартів для визначення обсягів незаконної вирубки лісу, тому експерти й офіційні органи називають різні цифри.

"Є складна система відводу в рубку: все, що за межами офіційних дозволів, це менше відсотка від загального обсягу вирубаної деревини. Це те, що повідомляють Держлісагентства. Йде дискусія про правильність і неправильність дозволів, які отримує частина вирубаної деревини. Частина експертів відносить рубки, які офіційно мають дозвіл, до нелегальних, тому така дискусія виникає. Потрібно уточнювати терміни і поняття", — зазначив Зібцев.

Професор також додав, що зміни клімату мають значно більший ефект на лісові господарства, тому уряду варто розробляти механізми для протидії усиханню лісів.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні 1 січня 2019 року мінімальну зарплату підвищили з 3723 до 4173 грн. У результаті не тільки виросли доходи українців з мінімалкою, але і збільшився розмір пенсії та штрафи для роботодавців.

Читайте всі новини по темі "Вирубка лісу в Україні" на сайті "OBOZREVATEL".

Тема
Вирубка лісу в Україні

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/economy/v-ukraini-posilili-pokarannya-za-virubku-lisiv-detali-i-sumi.htm

Далі...