Представлено нового керівника Бучацького лісгоспу

14 січня колективу державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» представлено нового керівника. Ним, згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України 10 січня 2019 року № 5-к, призначено Романишина Ігоря Сергійовича.

З наказом присутніх наради працівників апарату та державної лісової охорони підприємства ознайомив начальник обласного управління Олег Яремко, який побажав Ігорю Романишину успіхів на новій ділянці роботи, а колективу – розуміння й підтримки, злагодженості в основному спільному завданні – охороні й збереженні лісових ресурсів, збільшенні лісистості за рахунок залісення на нових землях, а відтак приведення підприємства до одного з кращих в області.

У свою чергу, висловлюючи вдячність колишньому директору підприємства Володимиру Чапрану за роботу, особливо що стосувалося організації функціонування постійно діючих рейдових бригад щодо охорони лісів від самовільних рубок та незаконного використання корисних копалин на території державного лісового фонду, здійснення відповідних заходів щодо мінімізації випадків незаконних рубок, висловив надію на те, що новий очільник підприємства не лише продовжить роботу в даній площині, а й узагалі викоренить таке поняття, як самовільна рубка та виведе його з числа депресивних лісогосподарських підприємств.

У нараді участь взяв також голова Бучацької районної ради Віталій Фреяк, який побажав новопризначеному керівникові спроектувати роботу лісового господарства району так, аби повернути йому втрачений колись рейтинг одного з найуспішніших лісогосподарських підприємств і не лише в області, яке відповідно показуватиме позитивну динаміку в розвитку.
У вступному слові до колективу Ігор Романишин озвучив своє бачення розвитку лісгоспу, а враховуючи те, що в лісовому господарстві Ігор Сергійович людина не нова і за спиною не один десяток років досвіду роботи в галузі, організаторських здібностей йому не позичати, тож роботу нового керівника оцінюватимуть не лише лісівники, а й громада району ввіреного йому лісогосподарського підприємства.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
  Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/Vid-Chytachiv/predstavleno-novogo-kerivnika-buchatskogo-lisgospu-10766663.html

Далі...

Защите леса от короедов мешает несовершенство нормативной базы

В перечне множества бед, влияющих на снижение лесистости Украины, не последнее место занимают короеды. Уменьшить отрицательные последствия их жизнедеятельности может выращивание устойчивых к ним насаждений. Для предотвращения потерь ликвидной древесины, заготавливаемой в очагах усыхания и массового размножения короедов, необходимы изменения в нормативной базе лесного хозяйства.

На фоне глобального изменения клима­та и множества антропогенных факто­ров ослабления лесов создаются усло­вия для массового размножения короедов (ОиДБ 2018 № 2). Ученые установили зако­номерности распространения очагов коро­едов, разработали методы надзора и про­гнозирования риска заселения сосновых ле­сов с учетом характеристики насаждений и внезапного изменения категории земель соседних участков (появление вырубок, го­рельников и т. д.). Однако утвержденные Гос­лесагентством Украины «Временные реко­мендации по проведению первоочередных мероприятий в сосновых лесах, поврежден­ных короедами» («Тимчасові рекомендації щодо прове­дення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами», 2017) невозможно внедрить без вне­сения изменений в действующие норматив­ные документы.

К сожалению, ограниченный объем ста­тьи не позволяет подробно рассмотреть все позиции нормативных документов, в кото­рые нужно внести изменения, поэтому об­ратим внимание лишь на законодательные акты высшего уровня.

Так называемый «Закон тишины», то есть поправки к части пятой статьи 39 За­кона Украины «О животном мире» («Про тва­ринний світ», 13.12.2001, № 2894‑III) в редакции № 322‑VIII от 09.04.2015 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894–14), выглядит не во всем логичным. С одной сто­роны, многие хищные птицы продолжают высиживать птенцов и после 15 июня, так что поправка к закону не спасает их от бес­покойства. С другой стороны, непонятно, почему запрещены лишь санитарные рубки и что делать с другими видами рубок?

Конечно, желательно рубки главного пользования и многие другие рубки прово­дить не в вегетационный период, а в очагах корневой губки даже точнее — в морозный период (чтобы предотвратить инфицирова­ние пней).

В то же время важнейшее условие успешного ограничения роста площади очагов короедов — вырубка заселенных дере­вьев до того, как успело завершить развитие новое поколение этих вредителей. А это и есть «настоящая» санитарная рубка («sanitary felling»).

В зарубежных странах строго различа­ют «настоящие» санитарные рубки и так на­зываемые рубки «спасения» («salvage logging»), которые назначают для оперативной лик­видации последствий катастрофических явлений (пожаров, ветровалов, снеголомов, наводнений), чтоб успеть заготовить (спа­сти!) древесину, которая в противном случае весной заселится вредителями. Такие рубки по нашему законодательству являются са­нитарными, хотя вряд ли их можно назвать оздоровительными.

В названных выше случаях промедле­ние с проведением рубки приведет к увели­чению площади очагов короедов и эконо­мическим потерям в результате снижения качества древесины.

В связи с этим предлагается такая фор­мулировка в «Законе тишины»: «В период массового размножения диких животных (с 1 апреля до 15 июня) запрещается про­ведение … всех видов рубок леса (за ис­ключением необходимости ликвидации по­следствий стихийных бедствий — пожаров, ветровалов, наводнений), … в специально отведенных участках и местах гнездования птиц, занесенных в Красную книгу Украины».

Выполнение Закона Украины «Об оцен­ке влияния на окружающую среду» («Про оцінку впливу на довкілля», 23.05.2017, № 2059‑VIII) (п. 21)) предполагает проведение ряда специ­альных процедур при назначении «… всех сплошных и постепенных рубок главного пользования и сплошных санитарных рубок на площади свыше 1 гектара; всех сплошных санитарных рубок на территориях и объек­тах природно-заповедного фонда».

С одной стороны, это хорошо, так как может предупредить злоупотребления. Но, с другой стороны, это плохо по ряду причин.

В период повышенной опасности рас­пространения очагов короедов и усыхания хвойных лесов очень важно при первых признаках заселения деревьев отвести их в выборочную санитарную рубку, вырубить и вывезти (а еще лучше и переработать!) до того, как в них закончат развитие корое­ды нового поколения. В таком случае и сни­зится количество деревьев, заселенных сле­дующим поколением вредителя, и возрас­тет возможность использовать древесину, относительно мало поврежденную и мало пораженную деревоокрашивающими и де­реворазрушающими грибами.

Ни представители общественности, ни представители каких-либо контролиру­ющих органов, кроме специалистов лесоза­щитных предприятий, не могут распознать заселенные короедами деревья в первые недели после заселения, так как их внешний вид соответствует І категории санитарного состояния. Однако уже через 6–8 недель хвоя краснеет, и удаление таких деревьев теряет смысл, так как короеды вылетели, а древесина может быть использована лишь как технологическое сырье.

Даже при своевременном обнаруже­нии заселенных деревьев специалист лесо­защитного предприятия как представитель бюджетной организации не может выехать на объект, пока не будут перечислены сред­ства за услуги, а последняя операция долж­на сопровождаться оформлением акта выполненных работ. Несовершенство ме­ханизмов данных операций, особенно если они приходятся на конец квартала, приво­дит не только к выплате незапланированных налогов на прибыль, но самое главное — к потере древесины наиболее высокого ка­чества. В результате от обнаружения факта заселения деревьев короедами до получе­ния лесорубочного билета проходят недели, а то и месяцы. За это время увеличивается доля дровяной древесины и отходов. Более того, если во время рубки будут выявлены вновь заселенные или усохшие деревья, то всю процедуру согласования придет­ся повторять, возвращаясь в очаг усыха­ния снова и снова, пока все не завершится сплошной санитарной рубкой.

Вызывает недоумение прописанная в этом же пункте закона необходимость проходить указанную процедуру при назна­чении рубок на площади свыше 1 гектара.

Конечно, чем меньшую площадь за­нимает участок, отведенный в рубку, тем меньше нарушается лесная среда. С другой стороны, при площади очага 5 га (допустим, 500 × 100 метров) периметр вырубки, вдоль которой существует высокий риск ослабле­ния деревьев соседних выделов, составит 500 + 100 + 500 + 100 = 1200 метров. Если же площадь распределить на пять участков по одному гектару (100 × 100 метров), то пе­риметр каждого из них составит 400 метров, а суммарный периметр — 2000 м, то есть количество деревьев с повышенным риском ослабления возрастет.

Таким образом, с точки зрения без­опасности для окружающей среды не имеет смысла разбивка на мелкие участки площа­ди, на которой неизбежно придется срубить лес. Такое дробление участка лишь позво­ляет избежать дополнительной процедуры оценки влияния на окружающую среду. По­этому целесообразно оценивать влияние на окружающую среду всех сплошных рубок главного пользования и сплошных санитар­ных рубок на площади свыше 3 гектаров, постепенных рубок — свыше 5 гектаров, а на территориях и объектах природно-за­поведного фонда — всех сплошных сани­тарных рубок.

Мы неоднократно подчеркивали необ­ходимость своевременной вырубки, удале­ния из леса и, по возможности, переработки свежезаселенных короедом деревьев. Не менее важно своевременное удаление из леса заготовленной древесины, которая привлекает короедов.

Они могут заселять древесину в тече­ние всего вегетационного периода, который в последние годы, в связи с глобальным по­теплением, начинается в середине марта почти на всей территории Украины, а за­канчивается в октябре. Поскольку основной объем древесины заготавливают зимой, очень важно уберечь её от заселения, вы­возя из лесу до 15 марта, а не до 1 апреля, как указано в нормативном документе «Про урегулирование вопросов относительно специального использования лесных ресур­сов» («Про врегулювання питань щодо спеціального вико­ристання лісових ресурсів», утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 23 мая 2007 г. № 761, ст. 67).



Заготовленная летом древесина, несмотря на наличие бирок, заселяется коредами

Учитывая данные о продолжительно­сти развития яиц короедов, древесину со­сны, заготовленную в вегетационный пери­од, необходимо вывозить из леса, окорять или защищать инсектицидами не позже, чем через 10 дней после рубки. Более того, дре­весину, поступающую из очагов короедов на нижний склад, необходимо в такие же сроки перерабатывать, окорять, защищать инсектицидами или хранить таким образом, чтоб замедлить или предотвратить разви­тие под корой потомства короедов.



Короед заселил заготовленную древесину



Из заготовленной летом древесины вылетели короеды

Поскольку сосновые леса растут на тре­ти лесного фонда Украины, дальнейшее распространение очагов их усыхания в та­ком темпе, как сейчас, неминуемо приве­дет к утрате этой ценной породы. Поэтому очень важно организовать лесохозяйствен­ную деятельность таким образом, чтоб не только сохранить лес, но и заготавливать ценную древесину. В то же время из-за несо­вершенства некоторых нормативных актов приходится довольствоваться «гнилыми яблоками» — заготовлять древесину, кото­рая утратила ценность.

СТАТЬЯ ИЗ РУБРИКИ: «ЛЕС И ЛЕСНАЯ ТЕХНИКА»

Вы можете скачать(открыть) полный текст статьи в PDF-версии

В. Мешкова,
д‑р с.-х. наук, проф., заведующая лабораторией защиты леса
УкрНИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого

http://www.informdom.com/derevoobrabotka/2018/4/zaschite-lesa-ot-koroedov-meshaet-nesovershenstvo-normativnoi-bazy.html

Далі...

121 учасник АТО безкоштовно отримав дрова від ДП «Чернівецький лісгосп» у період 2017-2018 р.р

Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники АТО мають право на безкоштовне отримання дров паливних.

Забезпечення твердим паливом надається тоді, коли житлове приміщення не забезпечене електро-, тепло- або газопостачанням.

Відтак, на виконання Закону та з метою соціальної підтримки учасників АТО, ДП «Чернівецький лісгосп» у період з вересня 2017 року до вересня 2018 року надало 71-му учаснику АТО дрова паливні загальною кубатурою 362,60 м. куб на суму 147343,20 грн.

З вересня 2018 року до грудня 2018 року дрова паливні твердолистяних порід у розмірі 250,0 м. куб. на суму 108000,00 грн. отримали 50 учасників бойових дій на сході України.

Довідково:

Для забезпечення твердим паливом учасник АТО має звернутися з заявою довільної форми із зазначенням письмової згоди на обробку персональних даних до органу соціального захисту населення за місцем проживання.

До заяви додаються :

• Копії сторінок паспорта з даними про ПІБ, дату видачі та місце реєстрації

• Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника

• Довідка про те, що житлове приміщення забезпечується опаленням із застосуванням твердого палива та відсутнє газове опалення

• Копія посвідчення УБД, або довідки про участь в АТО

• Довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства про склад сім’ї

Прес-служба ДП «Чернівецький лісгосп»

Далі...

У Черкаському лісгоспі досвідчені майстри дають нове життя старій техніці

Працівники Черкаського лісгоспу подарували друге життя старому трактору МТЗ 82.1 2002 року випуску. Шістнадцять років поспіль трактор був задіяний на лісогосподарських роботах – трелюванні, створенні мінералізованих смуг, підготовці ґрунту для лісових культур. Очевидно, що він вже давно відпрацював свій моторесурс, зазначають лісівники.



«Це вже не перший наш досвід у відновленні старої техніки. В минулому році наші умільці відремонтували 35-річний УРАЛ, тепер він працює як новенький. Нещодавно закінчили ремонт трактора. Це значно дешевше, ніж купувати нову техніку. Приміром, на ремонт цього трактору ми витратили 138 тисяч гривень. Новий – коштує майже півмільйона гривень. Для нашого підприємства – це значна економія коштів», – зазначає директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.



Ремонтні роботи здійснювали працівники ремонтно-транспортного цеху, що входить у склад Дубіївського лісокомплексу Черкаського лісгоспу. Тут є все необхідне – інструменти та засоби, а головне, знання й досвід майстрів. За кілька місяців клопіткої роботи досвідчені майстри зробили капітальний ремонт двигуна, перебрали коробку передач, здійснили капітальний ремонт мостів, загалом повністю оновили практично кожну деталь, а також для комфортної роботи тракториста встановили нове сучасне сидіння.



Керував процесом начальник ремонтно-транспортного цеху Ігор Тертичний, роботу здійснювали слюсарі з ремонту автомобілів Олександр Дзюбан та Анатолій Гуліоненко, електрогазозварювальник Микола Калініченко та тракторист Едуард Ісмагілов.

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

15.01.2019

Далі...

Посев хвойных деревьев

Не важно, что движет садоводом, затевающим посев деревьев: невозможность найти в продаже «такое же растение» или любопытство. Важно, что каждый уважающий себя садовод время от времени закапывает в землю семена тех или иных деревьев, а в посеве хвойных есть нюансы.

Зачем сеять хвойные? Во-первых, чтобы получить большое количество посадочного материала. Скажем, для живой изгороди, подвоев или других целей. Во-вторых, многие видовые хвойные не менее хороши, чем сортовые, а некоторые до сих пор трудно достать. В-третьих, для получения гибридов, растений иного облика. Можно сеять семена с «ведьминых метел», есть вероятность, что какая-то часть сеянцев будет с интересными отклонениями. Объем посевов в этом случае должен быть максимальным.

Сорта пока отложим в сторону

Замечу: если вам необходимо сортовое растение, сеять семена нет смысла. Сорта размножают вегетативно. При семенном размножении сортовые признаки в 99% случаев не сохраняются. Однако появляется гипотетическая возможность получить «другой сорт». Правила не без исключений: например, пихта корейская Silberlocke при посеве семян дает потомство, схожее с материнским растением.

Время – его нужно много

Стоит запастись терпением: в большинстве своем хвойные из семян расти не торопятся. В первый год обычно это «пальмочки» или «ершики» высотой всего несколько сантиметров, в последующие два – три года они только набираются сил и отращивают корешки. Самые шустрые, пожалуй, лиственницы. С третьего года, если они высажены в открытый грунт, могут прирастать и по полметра.

Некоторым «просто времени» недостаточно


Многие хвойные прорастают неохотно, а для отдельных родов требуются и вовсе «пляски с бубном». Большинство нуждается хотя бы в стратификации, оптимально сеять под снег. Пример туговсхожих – можжевельники. В их семенах присутствуют вещества, препятствующие быстрому дружному прорастанию, которые со временем вымываются водой (или же разрушаются специальными кислотами). Да плюс еще жесткая кожура, которую росток не сразу пробьет. Поэтому, чтобы не ждать всходов два – три года, семена надо тщательно отмыть от кожуры и смолы, потереть на наждаке, а затем долго вымачивать, часто меняя воду. Оптимально – подвесить в марлевом мешочке в сливной бачок, где вода постоянно свежая. Лишь через месяц такие семена можно высеять.

Сам сад нам пойдет навстречу!

Если сад зимой доступен, то с большинством хвойных семян, даже тех, которые не требуют стратификации, лучше поступить так. Высеять в горшочки дома, стараясь, чтобы семена лежали в земле реденько, тогда меньше вероятность молниеносных инфекций. Присыпать немного землей, полить, подержать не более суток в теплом помещении, а затем вывезти в сад и закопать под снег. Горшочки лучше составлять в ящики, чтобы они не опрокинулись при таянии снега. Сверху ящики неплохо прикрыть нетканым материалом от непрошеных гостей – птичек и мышек.

Земляная смесь для посева не принципиальна. Прикапывать горшочки не нужно. В таком виде посевы зимуют. Весной ящики хорошо бы переставить в тень, чтобы посевы не пересыхали. Полноценные свежие подготовленные семена всходят дружно, заморозков не боятся. В первый год жизни их нужно только поливать. Можно сразу, в конце мая или начале лета, рассадить малышню на грядки или в ящики, мелкие сеянцы любой породы это легко переносят.

А можно подержать в горшочке и до следующей весны. Разница невелика.

Если сад недоступен, сеять будем дома

Плюсы домашнего посева в том, что контролируешь каждый всход при малом количестве семян, оперативно реагируешь на любую болезнь, никто семена не съест. Минусы – хуже всхожесть, чаще возникают инфекции, если нужно много саженцев, под них требуется много места.

Семена хвойных – или довольно крупные, или очень крупные, поэтому для удобства и сохранения места я стратифицирую их в пакетиках или салатных прозрачных контейнерах в вермикулите. Насыпаю вермикулит, увлажняю его достаточно сильно, засыпаю туда же семена, встряхиваю и плотно закрываю (завязываю пакет). Через сутки все это складываю в холодильник, где температура на 2–3 градуса выше нуля.

Затем регулярно проверяю семена. Если они начали прорастать, появились корешки 1–3 см длиной, достаю из холодильника и рассаживаю стройными рядами в горшочки с пропаренной землей, которые ставлю на максимальный свет в мини-тепличку. Если окно темное или еще февраль – март, всходы приходится досвечивать, так как им необходимо много света для нормального развития.

Что потребует оперативных действий

Свежие всходы хвойных легко заболевают «черной ножкой». Выражается это грибное заболевание в том, что у уровня почвы стебелек темнеет и сеянец полегает. При первых признаках заболевших необходимо удалить, а оставшихся опрыскать фунгицидами (например, «Фундазолом»; марганцовка недейственна). В целях профилактики почвосмесь стоит пропаривать и обрабатывать раствором препарата «Фитоспорин».

В первые два – три года жизни хвойные вообще подвержены грибным заболеваниям. Молодняк необходимо весной и осенью профилактически опрыскивать фунгицидами (ХОМ, «Ордан»),

Вот что вы получите в ответ на все старания

Всходы елей, сосен, пихт, лиственниц развернут семядоли, затем выпустят еще немного иголок и замрут. Подогнать их ничем невозможно. Изредка они дают уже летом второй небольшой прирост. Можжевельники, тсуги, кипарисовики будут подрастать весь сезон. Хвоя первогодков может быть совсем не похожа на ту, что у взрослых растений, и называется ювенильной.

Как только новорожденные немного окрепнут, тепличку лучше начать приоткрывать и приучать сеянцы к квартирному воздуху. В середине мая их вполне можно вывезти в сад, для начала поставив в тенек, а там и рассадив на грядку.


Виды хвойных деревьев
Ель. Ель обыкновенная всходит легко и массово безо всякой стратификации. Сизая, колючая, Энгельмана, сербская, ситхинская предпочитают хоть немного, да охладиться. Об этих и других видах елей и многочисленных интересных сортах читайте в статье «Ель — виды и сорта».

Лиственница. Данные по проращиванию из разных источников сильно разнятся. Лично у меня не выходило прорастить лиственницы, пока я не стала их скарифицировать. Семена мелкие, поэтому проще всего высыпать их на лист мелкой наждачной бумаги, накрыть вторым и мягко потереть некоторое время. Затем стратификация. Часто прорастают в холодильнике после 2–3 недель охлаждения.

Можжевельник. Вымачивать, вымачивать и еще раз вымачивать. Если семена не взошли после первой зимы, взойдут после второй.

Пихта. Необходима стратификация, сейте под зиму – взойдет.

Псевдотсуга. Свежие семена прорастают и просто в тепле, лежалые хорошо бы немного охладить. Выбирайте любой способ.

Сосна. Двухиглые (обыкновенная, горная) всходят мгновенно в тепле. Кедровые (сибирскую, корейскую, европейскую) и кедровый стланик хорошо бы скарифицировать, это сильно увеличивает всхожесть. Затем охлаждение. Другие пятихвойные (веймутову, например) достаточно просто посеять под зиму.

Тисс. Ягоды нужно очищать от мякоти, семена стратифицировать.

Тсуга. Когда-то я нашла довольно сложный способ проращивания тсуги канадской. Поскольку до того прорастить ее мне не удавалось, я им воспользовалась, и посев удался. Изюминка в том, что семена тсуги требуют одновременно и света, и стратификации. Их замачивают с вермикулитом в прозрачном пакете, после чего вывешивают за окно, где они морозятся на свету. Главное, чтобы птички об этом не прознали... После полутора месяцев такой экзекуции семена можно высеять уже в горшок с землей, не присыпая.

Один раз я свежесобранные семена тсуги высыпала во влажный вермикулит, подождала несколько дней и собралась вывешивать их за окно, но оказалось, что они дружно стали прорастать. Видимо, бывают и исключения, но надеяться на них не стоит.

Туя. Без изысков – лучше всего посеять под снег.

15 Янв 2019 16:12:00

Далі...

Вітаємо!

За багаторічну сумлінну працю в галузі, особистий внесок у розвиток і підвищення ефективності ведення лісогосподарського виробництва Хмельниччини

Золотого Павла Степановича – першого заступника начальника-головного лісничого Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства нагороджено відзнакою Державного агентства лісових ресурсів України - нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України».

Лісівники області вітають колегу із заслуженою нагородою і бажають йому подальших успіхів у розвитку лісового господарства краю.

16.01.2019

https://kmlis.gov.ua/вітання/

Далі...

На Волині проводять «перепис» диких тварин

Вже традиційно з початком року на Волині розпочинається зимовий облік диких тварин.

До таксаційних заходів залучаються працівники національних природних парків і заповідників, єгері лісомисливських господарств, районні користувачі мисливських угідь, районні мисливствознавці, представники держспоживслужби, УТМР, Українського товариства охорони природи, громадських природоохоронних організацій. Повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Окрім «перепису», фахівці переймаються також охороною звірів, зокрема – знищенням петель та пасток, які полюбляють на звіриних стежках ставити браконьєри.

– Цей січень якнайкраще підходить для таксаційних заходів, – розповідає головний мисливствознавець Волинського ОУЛМГ Василь Сухопор. – Адже дикі звірі дуже обережні, тримають подалі від гомінких місць. Часто – це віддалені хащі, болотисті місця. Виявити їх навіть досвідченим єгерям не просто. Тож уже традиційно для зручності обліку ми послуговуємось природним сніжним покровом, на якому можна прочитати історії життя мешканців лісу. Адже сліди залишають олені, лосі, козулі, дикі свині, зайці, лисиці, білки, вовки, навіть пернаті, які люблять поблукати сніжком у пошуках лакоминок.

У лісомисливських господарствах, крім огляду місцевості, єгері вдаються до прогонів звірини.

У ДП «Звірівське ЛМГ», в угіддях якого, за словами директора Сергія Тишковця, мешкає понад тисячу звірів, їх кількість можна простежити на підгодівельних майданчиках, куди вони регулярно навідуються. Інші ж, як олені благородні або зубри, полюбляють відлюдні місця, їх побачити навіть єгерям вдається не завжди.

Результати обліку стануть відомі 15 лютого ц. р. Саме до цього часу, зазначає Василь Сухопор, у сектор мисливського господарства Волинського ОУЛМГ усі користувачі мисливських угідь мають подати необхдіні відомості та проекти лімітів добування мисливських тварин.

Сьогодні, 05:34

Далі...

Гарний ведмідь - мертвий ведмідь

А.А. Нікольський

Деякий час назад я опублікував невелику статтю, в якій назвав спортивних мисливців «естетство вбивцями». Там же я звернув увагу на те, що естетика спортивного полювання (естетика вбивства) широко увійшла в світову літературу. Спортивні мисливці, як і очікувалося, сильно образилися на мене: вони хотіли б вважатися естетами, але не вбивцями. Проте, заперечити по суті вони не мають чим. У таких випадках у нас на Русі виймають з рукава випробуваний засіб - пафос. Так і тут сталося. Пролунали голоси: «Не чіпайте нашого Пушкіна! Пушкін хороший! »Звичайно, Пушкін хороший. Я і не говорив, що він поганий. Пушкін тут притому, що серед оспівують полювання я і його згадав, хоча, звичайно, особисто ця чудова людина не був помічений у вбивстві братів наших менших, так і оспівування полювання для нього скоріше - випадковий мотив. І все-таки, мало хто так красиво, ефектно і лаконічно використовував в поезії красу полювання: «І будить гавкіт собак заснулу діброву». Саме тому, що в більшості випадків процес полювання дійсно прекрасний, я так і не зрозумів, чого мисливці ображаються? Я б на їх місці радів. Нарешті і їм знайшлося гарне ім'я - «естетствуючі вбивці». що в більшості випадків процес полювання дійсно прекрасний, я так і не зрозумів, чого мисливці ображаються? Я б на їх місці радів. Нарешті і їм знайшлося гарне ім'я - «естетствуючі вбивці». що в більшості випадків процес полювання дійсно прекрасний, я так і не зрозумів, чого мисливці ображаються? Я б на їх місці радів. Нарешті і їм знайшлося гарне ім'я - «естетствуючі вбивці».

Можна, звичайно, назвати спортивних мисливців «некрофілія» ( «труполюбамі»). Особливо тих з них, хто тяжіє до сафарі. Теж красиво звучить. Вслухайтеся - Ні-кро-філ. Так адже образяться смертельно. Звинуватять мене в тому, що я примітив, пришелепкуватий і мені не доступно щось, ну дуже висока, що доступно тільки людині з рушницею і в корковому шоломі. А по суті-то, чого ображатися? Відкрийте будь-який номер журналу «Полювання й мисливське господарство». За будь-який рік. І в будь-якому номері ви обов'язково знайдете фотографію такого змісту. Лежить труп ведмедя (вовка, лося, кабана і т.п.). На корточках біля цього трупа сидить мужик репродуктивного віку. Між колін у нього стирчить ствол. Мужик задоволено посміхається. питання: «Як називається цей мужик?». Правильно - некрофил. «Труполюб» все-таки пішло звучить. Та й взагалі не звучить. Так що давайте вибирати: естетствуючі вбивці або некрофіли. Перше, звичайно, виглядає пристойніше і ніяких вульгарних натяків, що ображають невинність.

Нещодавно в Москві відбувалася виставка мисливських трофеїв. Включивши телевізор, на цьому ярмарку вторжівсирья я побачив чергове особа радника Президента Росії. З його розповіді і коментарів ведучого з'ясувалося, що наш офіційний інтерпретатор державної політики, виявляється, балується сафарі. Сафарі сьогодення.

В Африці, не в Завидово. Ви пам'ятаєте, «в Африці горили, леви і крокодили». Це там. Треба сказати, поява офіційного Голоси Президента на цій виставці, та ще в амплуа активного члена Сафарі-клубу виглядало трохи дико. На місці глави Адміністрації Президента я б звернув увагу на часткове службову невідповідність цього, дуже високо поставленого чиновника, займаної посади. Радник Президента зобов'язаний стверджувати образ свого шефа, а не свій особисто. На тлі цивілізованого В.В. Путіна його радник виглядає якось замшілі. Президент Росії на гірських лижах або в кімоно, звичайно, набагато привабливіше і демократичніше свого радника в нахлобученной пробковій шоломі.

Фонд охорони дикої природи (WWF) вичерпав, або майже вичерпав моральні аргументи на користь своєї діяльності. З чого він починав? З акції з порятунку бамбукового ведмедя. У той час нікому в голову не приходило перетворювати провінцію Сичуань в відділення Сафарі-клубу в обмін на врятовану панду. Велика панда заслужено стала емблемою Фонду. Цей символ, безсумнівно, наділений потужною харизмою, кілька десятиліть допомагав Фонду утримуватися на високому рівні. Але в останні роки Фонд, схоже, поступово перетворюється в бізнес-партнера мисливських клубів. Реалізуючи так звану програму сталого розвитку, в так званих екорегіони, Фонд підбирає в них види тварин, привабливі для заможних іноземних мисливців. Через свої проекти він сприяє організації мисливських турів. Я не беруся судити, добре це чи погано, напевно, дуже добре, якщо приносить великі гроші, а розвиток стає все стійкіше і стійкіше. Зрештою, будь-який фонд для того і створюється, щоб гроші заробляти. Зрозуміло, Московський офіс WWF має до цього лише непряме відношення, як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). Через свої проекти він сприяє організації мисливських турів. Я не беруся судити, добре це чи погано, напевно, дуже добре, якщо приносить великі гроші, а розвиток стає все стійкіше і стійкіше. Зрештою, будь-який фонд для того і створюється, щоб гроші заробляти. Зрозуміло, Московський офіс WWF має до цього лише непряме відношення, як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). Через свої проекти він сприяє організації мисливських турів. Я не беруся судити, добре це чи погано, напевно, дуже добре, якщо приносить великі гроші, а розвиток стає все стійкіше і стійкіше. Зрештою, будь-який фонд для того і створюється, щоб гроші заробляти. Зрозуміло, Московський офіс WWF має до цього лише непряме відношення, як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). якщо приносить великі гроші, а розвиток стає все стійкіше і стійкіше. Зрештою, будь-який фонд для того і створюється, щоб гроші заробляти. Зрозуміло, Московський офіс WWF має до цього лише непряме відношення, як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). якщо приносить великі гроші, а розвиток стає все стійкіше і стійкіше. Зрештою, будь-який фонд для того і створюється, щоб гроші заробляти. Зрозуміло, Московський офіс WWF має до цього лише непряме відношення, як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається). як вимушений виконавець: політика такого рівня робиться не в Москві. Це, до речі, один з дуже яскравих прикладів глобалізації, коли світову природоохоронну політику визначають заможні естетствуючі вбивці (або некрофіли, кому як більше подобається).

Під напором некрофілів втратили нарешті невинність і наші знамениті центри: Центр «Заповідники» і Центр охорони дикої природи. У газеті «Заповідні острови» в номері 12 (61) за грудень 2002 р на 6-ій сторінці в рубриці «Природа і ми» опублікована стаття «Спортивна й аматорське рибальство на ООПТ». Статтю ілюструють дві фотографії. На одній симпатична дівчина з величезною щукою в руках. На іншій все той же мужик репродуктивного віку з тієї ж хтивої посмішкою. На кукане він тримає зв'язку величезних рибин (здається, судаків). Автор статті Марія Травкіна з Центру Охорони Дикої Природи. Стаття закінчується пафосним зверненням до природоохоронної громадськості. Це звернення заслуговує на те, щоб відтворити його повністю: «Хотілося б сподіватися, що раціональний і професійний підхід до вирішення проблеми розвитку регульованого туризму і відпочинку на ОПТ Росії рано чи пізно візьме верх над забобонним страхом ревнителів природи перед бізнесом». Поспішаю заспокоїти автора цих рядків: «раціональний і професійний» вже взяв верх. «Ревнителі» можуть відпочивати. І все-таки хотілося б нагадати «професіоналам», що після охорони природи, головна функція національних парків - прилучення населення до природної спадщини своєї країни, а, відповідно, заповідників - екологічний моніторинг і організація наукових досліджень. «Професіонали» елементарно підміняють поняття: природна спадщина плутають з природними ресурсами. А про наукові дослідження в заповідниках і говорити нічого - переважна більшість з них так і не пішла далі горезвісних ЗМУ. Все це надто вже явно відображає наше дрімуче положення в світі - Японія, наприклад, торгує високими технологіями, а ми - нафтою і лісом.



* * *

У свідомості абсолютної більшості громадян заповідники асоціюються з мисливськими господарствами. Зовсім свіжий приклад. На початку 2003 року один мій хороший знайомий поїхав в один із заповідників для виконання наукової роботи. На місці, як він розповідав, йому допомагали «єгер». Я навіть не став його поправляти, розуміючи, що йому це просто нецікаво. А хто ще в заповідниках, а то й єгеря? Цьому хлопцю всього 35 років, він зоолог, кандидат наук, закінчив Московський університет. Очевидно, що зусилля «професіоналів» будуть тільки сприяти непривабливому іміджу наших заповідників.

Влітку 2003 року я побував в горах в одній з колишніх союзних Республік. Зупинився на території недавнього заказника, перетвореного в національний парк. Основна функція «національного парку» - обслуговування валютних мисливців, які приїжджають за трофеями: рогами косуль і маралів.

Виглядає це так. Мисливець, зазвичай джентльмен старшого пенсійного віку, у супроводі єгеря піднімається в гори до штучних солонців. Єгер підводить мисливця до звіра на відстань вірного пострілу. Мисливець стріляє, і з видобутком обидва спускаються вниз. Ось, власне, і вся романтика. Єдина мета такого полювання - добути трофей для щорічної виставки сафарі клубу.

О­дин из нем­цев, убив­ший в авгус­те 2001 г. огром­но­го ма­ра­ла, прис­лал еге­рю вос­тор­жен­ное пись­мо, со­об­щив, что его тро­фей за­нял пер­вое мес­то в ми­ре и оце­нен аж в 80 пун­к­тов, что явля­ет­ся офи­ци­аль­ным дос­ти­же­ни­ем Меж­ду­на­род­но­го Са­фа­ри-клу­ба. Инто­на­ции пись­ма та­ко­вы, что мож­но по­ду­мать, буд­то не­мец вы­кор­мил это­го кра­сав­ца соб­с­т­вен­ной гру­дью.

Мисливцеві цей тур обходиться в 1300 дол. США. Тут я не обговорюю, куди йде кожна з цих доларів, однак питання дуже важливе. Справа в тому, що в останні роки «нові зелені» багато говорять про те, що валютна полювання створює фінансову базу для підтримки заповідників і національних парків. В даному, вибачте на слові, національному парку, я побачив прямо протилежне. Інфраструктура парку - типовий зразок пострадянського убозтва: на кордоні немає рації, аншлаги з гербом колишньої ... Радянської Соціалістичної Республіки повідомляють, що це заказник, а не національний парк, початково мальовнича долина, де розміщується кордон, являє собою звалище металоконструкцій серед розвалених будівель від занедбаної з радянських часів ферми. Усюди бруд, запустіння і жадане очікування початку валютної полювання.

Одне з найважчих наслідків валютних полювань - в їх вибірковості. Сафарі - це досконалий механізм відбору, в результаті якого з популяції вилучаються найкрасивіші і сильні виробники, залишаючи на плем'я виродків. Єгер, до речі, абсолютно щиро дивується: «Дичини стає все менше і менше».

Я б назвав все це одним словом - маразм. У естетствуючих вбивць для полювання в національному парку знайдеться, звичайно, більш благозвучне визначення, щось на зразок «екологічного туризму», «інвестицій в охорону природи», «сталого розвитку» та іншої наукоподібної нісенітниці.

Називаючи речі своїми іменами, сафарі - це удар по національних інтересах економічно відсталих, але зберегли своє природна спадщина народів.

Більш детально про шкоду аматорської (спортивної) полювання можна прочитати в книзі "Кинь полювання-стань людиною" http://www.ecoethics.ru/old/b70/

http://ecoethics.ru/k-ra-si-vyiy-med-ved-mer-t-vyiy-med-ved/

Далі...

Білорусь обігнала Україну за заповідністю, заборонивши проведення рубок головного користування в заповідних об'єктах

Володимир Борейко

Наші білоруські друзі і колеги домоглися величезного успіху в реалізіціі ідеї заповідання в своїх заповідних об'єктах. В кінці 2018 р року в Білорусі були прийняті нові редакції двох найважливіших документів, що стосуються збереження ООПТ в цілому і заказників зокрема. Перший з них, безпосередньо присвячений ООПТ, - Закон Республіки Білорусь «Про особливо охоронюваних природних територіях» (далі - Закон). Закон прийнятий Палатою представників Національних зборів Республіки Білорусь 16 жовтня 2018 р схвалено Радою Республіки Національних зборів Республіки Білорусь 31 жовтня 2018 року і підписаний Президентом Республіки Білорусь 15 листопада 2018 г. Ще один новий Закон Республіки Білорусь № 152-З «Про внесення змін і доповнень до Лісового кодексу Республіки Білорусь »був прийнятий і офіційно опублікований 18 грудня 2018 р

Обидва даних Закону забороняють суцільні рубки головного користування в усіх заповідних об'єктах-від заповідників до заказників https://wildlife.by/ecology/articles/sploshnye-rubki-na-territorii-vsekh-oopt-nashey-strany-budut-zapreshcheny/

Особливо важливий цей заборона для заказників. Справа в тому, що в колишній редакції білоруського Закону про ООПТ всі види рубок головного користування, в тому числі і суцільні, були заборонені лише на території заповідників і національних парків. Що стосується заказників, які складають більше 70% від загальної площі всіх ООПТ, то лише на близько 20% їх загальної площі діяли обмеження по суцільним рубок головного користування. Це означає, що майже на 80% території заказників суцільні рубки головного користування, які призводять до повної трансформації лісової екосистеми, до сих пір були дозволені.

Важливість даної заборони для збереження лісових екосистем в межах ООПТ неможливо переоцінити. З чим я вітаю наших білоруських друзів і колег-екологів.

А як в Україні? Україна, на жаль, хвалитися нічим. Рубки головного користування, відповідно до Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Кабміном України № 761 від 23.05.2007 р дозволені у всіх заказниках, а також в господарських зонах національних парків і регіональних ландшафтних парків. Якщо згадати, що, як правило, господарські зони НПП і РЛП займають в середньому 60% території парків, то, по суті, всі ці заповідання є липовими, так як ліс як знищувався раніше, до заповідання, так і знищується зараз.

Так, наприклад, в заказнику Зубровиця, створеному в Чернівецькій області для охорони зубрів, ведуться рубки головного користування. Рубки головного користування ведуться також в Міжріченському регіональному ландшафтному парку в Чернігівській області, в Ківерцівському національному парку «Цуманська пуща» на Волині і в багатьох інших заповідних об'єктах.

http://ecoethics.ru/belarus-obognala-ukrainu-po-zapovednosti-zapretiv-provedenie-rubok-glavnogo-polzovaniya-v-zapovednyih-obektah/

Далі...

Переживаем ли мы наихудший сценарий изменения климата?

«Мы намного ближе, чем должны быть», - предупредил один из стэнфордских ученых.

2018 год был непростым для планеты Земля.

Конечно, энергия ветра и солнца продолжала дешеветь, и электромобиль стал самым продаваемым автомобилем класса люкс в Америке. Но самый важный показатель здоровья климата - количество удерживающего тепло газа, попадающего в атмосферу, - внезапно ухудшился.

В Соединенных Штатах выбросы углерода резко возросли, что оказалось самым большим повышением в течение года после окончания Великой Рецессии. Это – тенденция по всему миру. Согласно двум крупным исследованиям, выбросы парниковых газов во всем мире резко возросли в 2018 году.

Выбросы в США остаются на 11 процентов ниже своего пика 2007 года. Но глобальные выбросы сейчас выше, чем когда-либо. А статистика за 2018 год тем более удручающая.

Многие экономисты ожидают, что выбросы углерода несколько снизятся в течение следующих десятилетий. Но, возможно, нет. Если 2018 год является каким-либо показателем, положительные энергетические тенденции не смогут легко сократить выбросы даже в таких развитых странах, как США. Возникает мрачный вопрос: переживаем ли мы сейчас наихудший сценарий изменения климата?

«На самом деле мы намного ближе, чем должны быть; Я могу сказать это с уверенностью », - говорит Роб Джексон, ученый из Стэнфорда.

Когда ученые-климатологи хотят рассказать историю о будущем планеты, они используют четыре стандартных сценария, называемых «репрезентативными путями концентрации» или РПК. РПК повсеместно используются в науке о климате и встречаются практически в любом исследовании, в котором используются климатические модели для исследования 21-го века.

Каждому РПК присваивается номер, который описывает, как климат будет развиваться в 2100 году. Как правило, более высокое число РПК описывает более пугающую судьбу: это означает, что человечество выбрасывало больше углекислого газа в атмосферу в течение 21-го века, еще больше нагревая планету и окисляя океан. Наилучший сценарий называется РПК 2.6. Худший - РПК 8.5.

«Боже, помоги нам, если 8.5 окажется правильным сценарием», - сказал мне Джексон. В соответствии с РПК 8.5 средняя мировая температура повысится на 4,9 градуса по Цельсию, или почти на 9 градусов по Фаренгейту. «Это невероятное повышение глобальных температур, особенно если думать о том, что они являются глобальными средними температурами», - сказал он. «Температура будет даже выше в северных широтах и выше над сушей, чем над океаном».

По словам Зика Хаусфатера, аналитика и климатолога из Berkeley Earth, этот сценарий еще может произойти в будущем планеты. По его словам, с 2005 года общие глобальные выбросы парниковых газов наиболее точно соответствовали сценарию РПК 8.5. «Могут быть веские причины скептически относиться к значениям РПК 8.5 конца столетия, но современные наблюдения не дают нам оснований исключать его», - недавно писал он.

Даже если нам удастся избежать РПК 8.5, менее драматичные возможности могут привести к катастрофическому потеплению. Джексон предупредил, что каждый сценарий выбросов, который соответствует «цели» 2-градусам Цельсия Парижского соглашения, предполагает, что человечество вскоре создаст технологию удаления углерода непосредственно из атмосферы. Такая технология никогда не существовала в промышленных масштабах.

«Даже некоторые [сценарии] для 3 градусов Цельсия предполагают, что в какой-то момент в ближайшие 50 лет у нас будет широкомасштабная промышленная деятельность по удалению парниковых газов из атмосферы», - сказал он. «Это очень опасная игра, думаю я. Мы предполагаем, что то, что мы не можем сделать сегодня, будет как-то возможно в будущем. Я верю в технологии, но я не верю в магию ».

Однако не все данные свидетельствуют о том, что мы обречены на РПК 8.5, предупреждает Хаусфатер. Если вы посмотрите только на загрязнение в результате сжигания ископаемого топлива, а не в результате таких событий, связанных с землепользованием, как вырубка лесов, то последние тенденции человечества ближе к РПК 4.5.

Это хорошая новость, но только для сравнения: РПК 4.5 по-прежнему предсказывает, что глобальные температуры повысятся на 2,4 градуса по Цельсию, что достаточно для того, чтобы уничтожить практически каждый коралловый риф и взлететь выше 2-градусной цели, установленной в Парижском соглашении об изменении климата.

Есть несколько причин, по которым трудно сказать, какой РПК ближе всего подходит к нашей реальности. Во-первых, большинство РПК рассказывают примерно одну и ту же историю о глобальных выбросах примерно до 2025 или 2030 года. Во-вторых, РПК описывают выбросы, охватывая весь XXI век, а век еще не закончился. Попытка выбрать наиболее вероятный РПК в 2018 году - все равно, что попытаться предсказать точную глубину снегопада в 4:32 утра.

Сценарий РПК 8.5 также может стать менее вероятным в ближайшие годы, даже если крупные загрязнители, такие как США, Китай и Индия, никогда не будут проходить политику климата. В РПК 8.5 говорится, что мировая угольная промышленность со временем станет в семь раз больше, чем сегодня. «Трудно утверждать, что ... это обычная мировая проблема, - говорит Хаусфатер. «Мы живем в современном мире, где солнечная энергия становится все дешевле, чем уголь».

Это одна из причин, по которой Межправительственная группа экспертов по изменению климата вскоре расширит список стандартных сценариев. Его следующий крупный доклад, который должен быть опубликован в 2021 году, заменит РПК пятью «социально-экономическими путями».

Джексон призвал к осторожности. «Мы еще не знаем, по какому сценарию мы идем», - сказал он. «Я думаю, что большинство климатологов скажут вам, что мы ниже сценария 8.5. Но каждый год, когда выбросы увеличиваются, как в этом году, сценарий 8.5 становится более правдоподобным ».

Джексон опубликовал свою первую научную статью в 1989 году, всего через год после того, как ученый Джеймс Хансен впервые предупредил Конгресс, что глобальное потепление всерьез началось. Я спросил, думает ли он, что выбросы когда-нибудь приблизятся к РПК 8.5.

«Это сумасшествие», - сказал он. «Но раньше я думал, что многие вещи были такими, а оказалось, что нет».

http://perevodika.ru/articles/1204728.html

Далі...