Сьогодні АЧС - це серйозна проблема українського не тільки сільського, а і мисливського господарства. Існує пряма загроза популяціям дикого кабана в регіонах, куди вже прийшла АЧС.
Вірус АЧС дуже різноманітний в генетичному і, як наслідок, епідеміологічному плані. Хвороба протікає надгостро, гостро, підгостро і хронічно. Високо-вірулентні штами вірусу викликають смертність, близьку до 100%. При надгострій формі першою ознакою хвороби є раптова загибель тварин. При гострому і під гострому перебігу хвороби тварини зазвичай гинуть через 2-14 діб після появи перших клінічних ознак. Тварини, що вижили, залишаються впродовж усього життя вірусоносіями або хронічно хворими на АЧС. Хронічна форма триває від 2 до 10 місяців і супроводжується схудненням, пневмонією, артритом, загостреннями хвороби і загибеллю.
В Україні вірус африканської чуми вперше був зареєстрований в 2012 році в приватному господарстві. Далі спалахи хвороби почали фіксуватись лиш в 2014 році, коли з 16 офіційно підтверджених випадків АЧС, 12 припало на дикого кабана. Офіційно вважається, що його занесли сюди дикі кабани з Білорусі та території РФ. Зараз можна скільки завгодно говорити про умисне занесення небезпечного захворювання . Але факт залишається фактом: ветеринарна служба була настільки знесилена, що виявилась абсолютно не готовою до того, щоб вчасно відреагувати і ліквідувати небезпечне захворювання. Вірус нестримно поширився на всю площу території України.
На жаль, у багатьох ветеринарів існує поширена думка, що саме він є головним джерелом вірусу в Україні і у разі повного викорінювання кабана зникне і АЧС. Дійсно, дивлячись на карту, ми бачимо велику кількість спалахів серед дикого кабана.
Як показує офіційна статистика поширення захворювання територією України, кількість зафіксованих спалахів АЧС з 2012 року в дикій фауні складає лише 101 випадок в порівнянні з 335 серед свійських свиней, а це менше ніж третина всіх випадків.
І до сьогоднішнього дня до просування вірусу по території України дикий кабан має незначне відношення. Посудіть самі: сьогодні вірус в Рівненській області, завтра - під Одесою, післязавтра - в Черкаській області, а потім десь ще за 500 км. «Африканка» перескакує цілі міста та області. Звичайно ж, таким чином розносити захворювання може тільки людина: не утилізуючи трупи домашніх свиней, перевозячи хворих або вимушено забитих тварин, корми, а також на колесах і взутті. Коли вірус потрапляє в дику природу, то розповсюджувачем стає не дикий кабан, а в першу чергу людина.
Кабани заражаються виключно від домашніх свиней, заражених продуктів, викинутих трупів тварин, що загинули і тому подібного. Хворий звір далеко піти не може, до того ж кабан в принципі не схильний до далеких міграцій. Тобто поширення вірусу явно пов'язане з людським чинником. А це означає, що усі заяви про те, що кабан є головним винуватцем розгулу АЧС, - спроба звалити з хворої голови на здорову. Резервуаром накопичення вірусу, можливо і є дикий кабан, але не вектором. Варто сказати, що в Україні ситуація з АЧС склалася дуже специфічна. Її не можна вже порівнювати ні з іспанською, ні з сардинською, ні з якою б то не було ще. Найважливіший чинник, сприяючий вкоріненню АЧС в нашій країні, - пріоритет приватних інтересів перед громадськими.
У нас є випадки, коли хворобу намагалися приховати не лише власники тварин, але навіть ветлікарі. Багато "приватників" у разі раптової загибелі свиней намагаються таємно позбавитися від трупів або переробляють м'ясо забитих хворих тварин в продукти харчування. У сучасних умовах інтенсивних транспортних і людських потоків попадання зараженого шматочка сала або ковбаси у відповідне місце може стати роковим. Слід сказати, що збудник АЧС дуже стійкий в зовнішньому середовищі - на відміну, наприклад від вірусу грипу А.
Він може витримувати широкий діапазон змін температур і кислотності від pH 2 до 10 і навіть більше. Проти нього з цієї причини ефективні лише певні дезінфектанти. Вірус відносно стабільний у фекаліях свиней де лишатися життєздатним не менше 11 днів, в кістковому мозку здатний виживати місяцями, в салі, шинці, непроварених продуктах - 3-12 і більше місяців. Проте проварена і консервована свинина безпечна, якщо пройшла термічну обробку при температурі 70°С не менше 15 хвилин. Але ніколи не можна бути впевненим, що капля зараженої вірусом крові не потрапила назовні - адже в одній краплині крові може міститись до 3 мільярдів реплікацій вірусу АЧС, які можуть знищити всіх свиней в будь - якій країні світу.
З такою стійкістю, помноженою на наплювацьке відношення окремих громадян до загальної біди, вірус АЧС став справжнім соціальним викликом для нашої країни.
На заходи по підвищенню обізнаності щодо АЧС в громадах, які ФАО проводить другий рік поспіль по території України, ми завжди запрошуємо не тільки ветеринарів та власників свиногосподарств, а і мисливців та представників мисливських товариств різних форм власності, де популярно розповідаємо про основні доступні заходи біобезпеки, і контролю над захворюваннями в дикій природі, з фокусом на АЧС у дикого кабана: біобезпека полювання і знищення решток дикого кабана які вони можуть запровадити у себе на території мисливських угідь.
При боротьбі з АЧС у дикого кабана основним завданням є ЗНИЖЕННЯ вірусного навантаження на довкілля! Під цим мається на увазі зниження, наскільки можна, присутності вірусу і, таким чином, зменшення вірогідності подальшого поширення вірусу серед як диких кабанів, так і домашніх свиней.
Основною стратегією боротьби з АЧС в Східній частині Євросоюзу, адже ми маємо з цими країнами спільні кордони є, мають бути передбачені мінімальні вимоги біобезпеки для мисливців; принаймні, мають бути включені наступні аспекти:
- Спеціально призначена і схвалена зона білування має бути в кожному мисливському угідді;
- Усередині кожного угіддя має бути приміщення з холодильником;
- Убиті при полюванні дикі кабани повинні залишатися в приміщенні на мисливському угідді до завершення тесту на АЧС;
- Потрухи добутих диких кабанів мають бути прибрані від тварин в полі;
- Застрелені дикі кабани мають бути переміщені в спеціально призначену зону обробки, обмежуючи втрату тушами рідин (включаючи кров);
- Після оброблення дикого кабана, місце і устаткування (включаючи транспортні засоби), мають бути вимиті і продезінфіковані схваленими дезінфектантами.
Зазвичай убиті на полюванні дикі кабани перевозяться в машині, якою володіє мисливець, до мисливського будиночка, а в цьому вірогідність зараження машини і мисливського устаткування збільшується. Убиті на полюванні дикі кабани - якщо заражені - заразять зону білування в мисливському будинку, а в випадку якщо білування робиться поза зоною, то заражені потрухи залишаться в лісі – а це вже помилка в зменшенні вірусного зараження довкілля. Застрелені інфіковані дикі кабани зберігаються в мисливському будинку, який частково може бути заражений вірусом адже мисливські будинки відвідують багато людей, деякі з них можуть не повною мірою усвідомлювати про можливе зараження довкілля.
Навіть наша мисливська альтанка – це якраз і є ЗОНА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ під час полювання,- вегетаріанців серед мисливців немає, тому тут виникає ризик занесенні вірусу з продуктами харчування невідомого походження привезеними з інших регіонів.
Усі кабани, убиті в зараженій зоні піддаються лабораторному аналізу ПЛР (полімер-ланцюгова реакція) на АЧС. Повинно бути заборонено вживати м'ясо убитих диких кабанів і вивозити м'ясо з місця полювання до отримання результатів аналізу на АЧС з лабораторії. До отримання результатів лабораторних аналізів на АЧС, трупи диких кабанів повинні зберігатися окремо в спеціально об лаштованих місцях (холодильних камерах).
Мисливці повинні обробляти убитих на полюванні диких кабанів в спеціально призначених місцях, і усі рештки не повинні виноситися за межі, а зберігатися в спеціальних ямах, що щільно закриваються, або контейнерах для тваринних відходів.
Туші усіх домашніх свиней і диких кабанів, знайдені мертвими, повинні оброблятися під офіційним наглядом і тестуватися лабораторно! Туші мають бути зібрані і знищені - спалюванням, похованням або на утильзаводах!
*Малюнок - статистика сайту «СТОП АЧС», який запроваджено у межах проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні».
Національний консультант ФАО ООН Рєвнівцев Олександр
