ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 лютого 2019

Підтримати меблевиків


Кандидат у Президенти Андрій Садовий наголошує, що більшість таких оборудок проводять державні підприємства – лісгоспи, які й експортують «дрова» з України.

«Насправді всі розуміють, що ніякі дрова ніхто за кордон не вивозить. У Польщу, Румунію, Туреччину йде ліс-кругляк. Сировина, з якої там виробляють меблі. А потім велика кількість тих меблів повертається в Україну. Більш того, багато з цих меблів виробляють українські працівники, які їдуть туди на роботу, бо в Україні виробництва немає», – каже Садовий у своєму відеоблозі на Youtube.

Відтак, політик називає мораторій на вивіз лісу-кругляка «фількиною грамотою». Зі свого боку, Садовий пропонує боротися із вивезенням лісу-кругляка за допомогою дієвих антикорупційних органів, повної цифровізації митниці та обліку лісових насаджень, а також пропонує державні програми: для збільшення лісових насаджень і підтримки вітчизняного виробництва, зокрема у галузі обробки деревини.

«Має бути політична воля підтримати українського виробника. Тільки у деревообробці ми можемо створити тут, в Україні, до 50 тисяч робочих місць. Так люди можуть мати роботу і не виїжджати за кордон. Все маємо – сировину, мудрих людей, бажання. Тільки маємо «жуліків», які видавлює з людей останні соки. Вони мають піти», – переконаний Андрій Садовий.


03.02.2019 20:56

Борислав Береза: Найближчим часом готовий озвучити проміжний звіт комісії з розслідування вбивства Гандзюк

Голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивства співробітниці Херсонської міськради Катерини Гандзюк і нападів на активістів нардеп Борислав Береза заявив, що звернувся до голови Верховної Ради з пропозицією озвучити попередній звіт комісії.



Береза: Буду просити про продовження строку роботи ТСК
Фото: Олег Федонюк / Facebook

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради з розслідування вбивства співробітниці Херсонської міськради Катерини Гандзюк і нападів на активістів готова озвучити попередній результат і проситиме про продовження строку своєї роботи. Про це 3 лютого у Facebook повідомив позафракційний народний депутат, голова комісії Борислав Береза.

"4 лютого буду присутній на засіданні погоджувальної ради як заступник голови комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції. Після свого виступу від комітету я буду звертатися як голова ТСК до голови ВР Андрія Парубія про можливість озвучити в найближчий час проміжний звіт ТСК із розслідування вбивства Катерини Гандзюк і нападів на інших активістів. Також буду просити про продовження терміну роботи ТСК", – написав він.

Береза зазначив, що за ці пропозиції одностайно проголосували члени ТСК на останньому засіданні.

"Сподіваюся, що ці пропозиції будуть підтримані", – підкреслив він.



31 липня Гандзюк облили сірчаною кислотою в Херсоні. 4 листопада вона померла в одній із київських лікарень.

Комісію з розслідування нападів на активістів Верховна Рада створила 6 листопада. Її очолив Береза, до складу увійшли нардепи від Блоку Петра Порошенка Юрій Буглак, Валерій Карпунцов, Мустафа Найєм, Максим Саврасов, Василь Яніцький, депутати від "Народного фронту" Ігор Алексєєв, Сергій Висоцький, Антон Геращенко, парламентарії від Опозиційного блоку Юрій Павленко і Дмитро Шпенов, депутат від "Самопомочі" Олена Сотник, нардеп від "Батьківщини" Ігор Луценко, депутат із групи "Партія "Відродження" Андрій Шипко, нардеп із групи "Воля народу" Євген Рибчинський, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко і позафракційний нардеп Остап Єднак.

20 листопада комісія визначила перелік справ, якими займатиметься. Це справа активістки Валентини Макарової (її сильно побили у липні 2015 року); справи активістів Віталія Устименка, Олега Михайлика та Сергія Стерненка (на них нападали в різний час протягом 2018 року, зокрема із застосуванням вогнепальної зброї); справа колишнього глави фракції "Блок Петра Порошенка "Солідарність" у міськраді Сергія Самарського (його вбили в листопаді 2017 року); справи Гандзюк і ветерана антитерористичної операції Віталія Олешка (позивний Олешка – Сармат, його застрелили в липні 2018 року в Бердянську); справу активіста Миколи Бичка (його виявили повішеним у червні 2018 року в лісі під Чугуєвом).

29 листопада у відкритому режимі комісія заслухала керівництво Херсонської області та Херсона, а в закритому – представників прокуратури, Служби безпеки України та Нацполіції і почала заслуховувати свідчення громадських активістів.

Після засідання ТСК у Херсоні Береза заявив, що комісія одержала жахливу інформацію.

"Те, що відбувається у Херсонській області, – це не проблема, а повний п...здець. Ми шоковані. Приїхали розбиратися у справі Каті Гандзюк і копнули глибше", – підкреслив він.

Учора 20.43

Як зібралися зливати Херсонщину, або нові прізвища у справі Катерини Гандзюк



Минуло ось уже три місяці з дня смерті Катерини Гандзюк, а реальних результатів слідства щодо її смерті як не було, так і немає. ЗМІ розкручують різні версії злочину і називають вірогідних замовників: фігурують різні прізвища і мотиви, засуджуються різноманітні зв’язки Гандзюк, коло її друзів і недругів, родичі і “соратники” роблять гучні заяви з політичним підґрунтям.

Але по факту маємо ось що: ще в серпні були заарештовані передбачуваний організатор нападу Сергій Торбіна, а також виконавці: Володимир Васянович, В’ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов і Микита Грабчуком.

Васяновича, Вишневського та Горбунова згодом відпустили під домашній арешт. 12 листопада правоохоронці заарештували помічника нардепа від БПП Миколи Паламарчука Ігоря Павловського.

Одним з фігурантів справи, якому висунули підозру, став і Олексій Левін, або ж якийсь Москаленко. Цей підозрюваний за словами Луценко, який раніше був засуджений разом з батьком. Батько отримав довічний термін, а син – 15 років. Їх звинувачували в організації вбивств та розбійних нападів на водіїв у Херсонській області.

За версією слідства, саме Левін був ключовою фігурою в організації нападу на Гандзюк.

ЗМІ, паралельно зі слідством, всіляко намагається розкрутити цю інформацію. Мусується зв’язок Левіна з депутатом Херсонської обласної ради Миколою Ставицьким, помічником і другом якого він був. Будуються версії, що у всій історії з Гандзюк, біля витоків злочину ховається тема вирубки лісу – нібито саме через неї активістка і постраждала.

Але побудовані схеми і озвучені припущення здаються дуже неспроможними, принаймні для тих, хто хоч трохи знайомий з самою Катериною Гандзюк, хто розуміє, чим вона насправді займалася в міськвиконкомі, які питання вирішувала, а до яких не мала ні найменшого
відносини. До останніх, до речі, належать і питання вирубки лісу. Адже вся боротьба Катерини за лісові насадження в області зводилися до парочці публікацій в соціальній мережі. Не більше…

Нагадаємо ще цікавий факт з виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК – укр.) в Херсоні, про який багато ЗМІ промовчали. На відкритій частині засідання мер Херсона Володимир Миколаєнко, при якому і керувала виконавчим комітетом покійна, прямо
заявив: “Катерина Гандзюк формувала депутатська більшість у міській раді”. А потім додав, що тільки завдяки Катерині, його не зняли з посади якісь “сили”. Але зараз не про ліс і не про
більшості, а про безцінної інформації, якою поділився з нами чинний депутат Херсонської міської ради, в минулому – депутат обласної ради, близький друг Катерини Гандзюк.

“Ворог №1”, про яку всі мовчать

Природно, називати своє прізвище депутат не виявив бажання – не хочеться йому стати учасником всього цієї брудної справи. Але за його розповідями стає очевидним: за життя Катерини вони дійсного були дуже дружні. Бачилися не тільки в будівлі міськвиконкому, але і поза його стін. Спілкувалися про все: про планах, інтересах, цілях, друзів, звичайно ж, недругів. У своєму оповіданні депутат дає багато цікавої інформації, і ось, головне, називає прізвище, яка ніде публічно не фігурує, але може багато логічно пояснити. В устах самої померлої вона звучала з крайнім негативом.

Отже, своїм ворогом №1, в якому вона бачила величезну загрозу реваншу “русского мира” на Херсонщині, центром сепаратизму і ляльководом, який насправді керує багатьма справами і стоїть за багатьма подіями, Катерина Гандзюк вважала Віталія Булюка, колишнього начальника Херсонської митниці, який працював як при “злочинної влади”, так і при демократичному губернатора Юрія Одарченко. Нині Булюк – заступник голови Херсонської обласної ради.

Що ми знаємо про цю персону?

Колишній комуніст, зараз – член партії “Наш край”, близький друг екс-регіонала Володимира Сальдо, депутат міської ради від “Нашої краю”, фігурант численних кримінальних справ за звинуваченням у контрабанді, хабарництві, здирництві, зловживанні службовими повноваженнями. Жодна із справ проти Булюка так і не передали до суду – у самі “невідповідні” моменти свідки відмовлялися від своїх свідчень чи виїжджали за межі України, докази губилися, а експерти навідріз відмовлялися підписувати висновки.

Після революції гыдності цей чиновник був люстровано. На початку березня 2014 року новий губернатор Херсонської області Юрій Одарченко заявив про те, що Віталій Булюк буде негайно звільнений – і відправив у Київ відповідне уявлень. Однак, київське керівництво не
поспішало. Вже люстрований Булюк пропрацював на тій же посаді майже рік.

Але і після звільнення від митниці Булюк далеко не відійшов. Йому вдалося зберегти при посадах майже всіх, кого він свого часу у структурі митниці та призначив. Маючи багато друзів у херсонській митної службі, Віталій Булюк став її негласним керівником – “сірим кардиналом”, без якого досі не приймаються ніякі рішення.

У березні 2015 року херсонська поліція відкрила кримінальну справу по ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 365 КК України – “Перевищення влади або службових повноважень”. Правоохоронці розкрили цілу схему, за якою працювала митниця. Її колишній керівник Віталій Булюк ЩОДНЯ отримував інформацію про імпорті-експорті товарів, суми
митного збору, результати службової діяльності підрозділів, назви підприємств, які проводили експортно-імпортні операції та т. д. “Сірий кардинал” вирішував – кому можна було давати дозвіл на “розмитнення”, а кому не можна. Для заробітку використовувалося багато способів.

Так, наприклад, підприємствам, які провозили товари через кордон з тимчасово окупованих Кримом, наполегливо пропонувалися послуги конкретних брокерських центрів – організацій, що здійснюють реєстрацію товарів на митниці. Брокери, звичайно ж, були “свої”: деякі центри були зареєстровані на людей з близького оточення екс-керівника митниці. Якщо підприємства відмовлялися скористатися такими послугами, їм вставляли палиці в колеса, – затягували процес розмитнення або навіть відмовляли в ній. Крім того, окремим фірмам навпаки виявлялися всякі блага: для підконтрольних екс-начальнику херсонської митниці підприємств навмисне занижували суму митної оцінки товару. Дані фірми платили на 30-50% менше покладеного. За наймінімальнішими оцінками з-за такої діяльності бюджет недоотримав близько 250 мільйонів гривень!

Але це ще квіточки. Екс-керівник митниці разом зі своїми “колишніми-нинішніми” підлеглими з цього ж органу створили 12 фіктивних підприємств, які нібито надавали брокерські послуги. Але на самому ж насправді ці фірми займалися фінансовими операціями, які були спрямовані
на мінімізацію сплати податків і зборів шляхом внесення недостовірних даних у митні декларації. Тобто ці “брокери” занижували на папері обсяги товарів, їх вартість тощо, а “різницю” клали до кишені собі і своєму покровителю. За результатами експертиз держбюджет втратив, а дехто заробив близько 109 мільйонів гривень. І це – далеко не повний перелік “фінтів”, які були в арсеналі митної мафії на чолі з героєм нашого матеріалу. Були і хабарі за надання сертифікатів якості та інших дозволів на митниці, і багато інших дій, при яких окремі люди незаконно нарощували свій капітал, а скарбниця втрачала гроші.

Описане вище має документальне підтвердження. Крім численних публікацій у ЗМІ можна знайти ще судові матеріали Комсомольського районного суду р. Херсона по цій справі.

Причетність до контрабандної діяльності Булюка – явна. Але поки що справа спущена на гальмах.

Зв’язок Булюка з “русским миром” в Херсоні – ні для кого не секрет. Люстрированный голова Херсонської митниці часів вигнаного Януковича – кум втік у Росію екс-глави Митної служби України Ігоря Калетника.

Неодноразово з’являлися там і люди як з Криму, так і з Донецька і Луганська. Достовірно відомо про зустрічі з представниками Булюка “митниці ДНР” – для засудження питань “транспортного коридору” окупований Крим. Як повідомив нам співрозмовник – до останнього часу існували ніким не контрольований перехід на територію АРК, через який контрабанда йшла нескінченним потоком.

Кум Булюка Ігор Калєтнік, а також його колишній підлеглий Григор’єв стають радниками  лідера окупаційних властей Криму Сергія Аксьонова з митних питань – кращих радників з організації контрабанди не знайти.

Якби оперативники задалися метою перевірити телефонні дзвінки Віталія Булюка навіть за останні півроку, то побачили б, що велика частина з них велася з абонентами Російської Федерації і окупованих територій України. Не відстежують правоохоронці і те, чи була зв’язок
між Булюком і Левіним Москаленко. А адже це могло б дати дуже цікаві відповіді не тільки на питання по справі Катерини Гандзюк, але і за вбивства херсонського бізнесмена Ігоря Пащенко. Адже в Херсоні, так і за його межами, всі чудово знали про жорстоке
конфлікт між Пащенко та іншому Булюка – Володимиром Сальдо.

Як розігрується шахова партія за владу на Херсонщині?

Як повідомив на засіданні ТСК мер Херсона, Катерина Гандзюк – це єдиний чоловік, який забезпечував збереження Миколаєнко при влада. Без неї його б давно вудіння зняли з посади – благо, приводів для цього він дає чимало. Всього лише через тиждень після нападу на Катю,
у міській раді розпочалася нездорова активність. Наш співрозмовник повідомив, що за тиждень було зібрано 32 голоси проти мера (для відставки необхідно 36), а також 22 голоси при необхідних для призначення 28 виконуючого обов’язки міського голови … Володимира Сальдо. Того самого “регіонала” друга і однопартійця Булюка.

Одночасно починається компанія по дискредитації Андрія Гордєєва. Хоча Гордєєв завжди мав з Катериною абсолютно рівні відносини, а сама Катя у свій час навіть пропонувала Гордєєву свої послуги на виборах до ролі керівника виборчого штабу.

За словами нашого співрозмовника, план був дуже простий: на місце ослаблого без Гандзюк Володимира Миколаєнко був би призначений Володимир Сальдо. Місце глави облдержадміністрації зайняв представник “Нашого Краю”, а то і сам пан Булюк. Таким чином вся Херсонська область опинилася б під контролем партії “Наш Край”. Але найстрашнішим є
той факт, що всі керівники “Нашого Краю” в Херсонській області – “махрові ватники”, люди, не тільки близько спілкуються з представниками російського світу, але і відверто не розуміють “чому ж Росія раптом стала нашим ворогом”.

Які можуть бути наслідки цього для Херсонської області – зрозуміти не складно. Реванш “російського світу”, провокації, захоплення південних частин області, в тому числі її іригаційної системи – Кримського каналу, так потрібного зараз “Кримському Титану”. Все це лише небагато що, чим загрожує області правління Булюка – Сальдо.

magictr | Лютий 3, 2019

У Карпатах з-під снігу збирають білі гриби (відео)



Приїжджай і увіруй...

Грибний сезон у Карпатах чи то розпочався, чи то - ще не завершився... Бо гриби ростуть у засніжених лісах

Прикарпатський грибар Юрій Соломченко, вже розпочав грибний сезон у селі Яворів, Косівського району.

Про це він розповів 1 лютого, у соціальній мережі Фейсбук.

Юрій Соломченко розмістив відео, зняте на місці події у засніженому лісі, запевнивши, що це не фейк:

“Приїзджай на свіжі грибочки. Я спеціально тримаю для невіруючих. Приїжджай і увіруй”, – відповів грибар на коментарі під записом.

Пропонуємо вам переглянути, як це було:


Джерело: gk-press.if.ua
03 лютого 2019, 18:07

03 лютого 2019

Браконьєр, якого поки не спіймали, - Володимир Борейко

Намагаючись виправдатися, мисливці нерідко вдаються до софістики, кажучи про те, що є браконьєри, а є чесні законослухняні мисливці, до яких, нібито, вся критика про масове і незаконному знищенні диких тварин мисливцями не відноситься. Це підміна понять,
заявляє Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" на російському сайті про те, що кожен мисливець-є браконьєр, або чинний, але поки не затриманий, або потенційний.

Справа в тому, що практично всі мисливці-це вкрай неосвічені і безграмотні в правовому і екологічному значенні люди. Якщо раніше для того, щоб вступити в товариство мисливців, потрібно було здати хоч якийсь іспит (і не склав іспит міг не потрапити в мисливці), то зараз в товариство мисливців може вступити кожен, лише плати членські внески.

В результаті практично всі мисливці не можуть відрізнити червонокнижних тварин від мисливських і стріляють занесених до Червоної книги. Особливо це відноситься до птахів-качках і куликам, частина з яких занесена в Червону книгу, і види яких мисливці просто не в змозі відрізнити один від одного. Так в Червону книгу України внесено 10 видів качок і 11 видів куликів (1). Крім цього, частина куликів занесена до Бернської конвенції, на яких також можна полювати (це, в першу чергу, різні малопримітного плавунци і пісочники) (2) Причому цих птахів не вміють відрізняти також і єгеря, як правило також не мають біологічної освіти. В результаті всі ці рідкісні і заборонені до полювання види потрапляють під рушницю мисливців-браконьєрів. За даними одеського орнітолога І.Щеголева, за одні мисливський сезон на півдні України мисливцями знищується 500-700 червонокнижних тварин (2). За даними того ж І.Щеголева практика пострілу по всьому що летить властива 70% мисливців (2).

Масові порушення природоохоронного законодавства властиві практично всім без винятку і приватним мисливським господарствам, де все поставлено на надання платних послуг мисливцям. Тільки в 2018 р Державною екологічною інспекцією України у об'єктах природно-заповідного фонду було демонтовано 350 мисливських вишок, незаконно там перебувають (3). Тільки за один мисливський сезон з них незаконно могли полювати десятки тисяч мисливців, які не вважали себе браконьєрами. Як правило, ці незаконні мисливські вишки належали приватним мисливським господарствам, роками здійснювали в об'єктах ПЗФ незаконне полювання. Наприклад, в Міжріченському регіональному ландшафтному парку десяток приватних мисливських господарств проводила незаконну полювання 9 років поспіль, маючи в парку близько десяти незаконних мисливських вишок (6).

Масові порушення природоохоронного та мисливського законодавства відбуваються в приватних мисливських господарствах і при полюванні на копитних, причому про це пишуть навіть самі мисливці на своїх сайтах https://www.uahunter.com.ua/dazhe-pri-nalichii-litsenzii-mozhno-popast -na-nezakonuyu-okhotu.html

По-перше, практично скрізь традиційним стало незаконно вбивати на одну ліцензію відразу кілька копитних (причому мисливці, які приїхали на полювання в приватне мисливське господарство навіть можуть не знати, що з волі єгерів цього господарства вони встали співучасниками браконьєрства) (4).

По-друге, незаконний відстріл під виглядом «пересортиці». «Пересортиця» - підмена одного виду іншим -дуже часте явище в сучасному мисливському господарстві України. Єгері нерідко пропонують приїхали в мисливське господарство мисливцям добути інший вид копитного замість того, що записаний в ліцензії. Замість кабана- кілька козуль, замість оленя-лося. При цьому не береться до уваги той факт, що ліцензія видається на конкретний вид копитного, а не на «зверокілограмми». Так, 18 листопада 2000 року в одному з мисливських господарств за ліцензією на кабана були незаконно здобуті, з відома керівництва даного мисливського господарства, лосеня і косуля (4).

По-третє, незаконний відстріл під виглядом «перестріл». «Перестелити» -це випадковий відсріл звіра, на якого немає ліцензії під час офіційної полювання. Як правило, ніякі документи на незаконно добутого шляхом перестріл лося або іншого копитного під час полювання не заповнюються. У кращому випадку мисливцями, які допустили перестріл, виставляється єгерю могорич (4).

По-четверте, фальшиві ліцензії на лосів. Якщо аферисти навчилися підробляти грошові знаки, то підробити бланки ліценції не складає особливих труднощів. Наприклад, як пише В.Ніжнік, в 1999р. подібні фальшиві ліцензії були виявлені в Чернігівській області оперативною групою Держекоінспекції України. Однак нерідко спритні єгеря просто показують мисливцям будь офіційні папери, наприклад, путівки в охотхозяйства, видаючи їх за ліцензії. В.Ніжнік наводить випадок, коли один пройдисвіт з поліської глибинки, показуючи мисливцям липову ліцензію, і збираючи з них 200 у.о., потім водив мисливців на лосів в Чорнобильську зону (4).

На думку В. Нижника, «в Україні під прикриттям ліцензній і з відома охотпользователей щорічно незаконно відстрілюються тисячі парнокопитних тварин» (4).

Таким чином, в даний час в Україні існує практично повністю браконьєрське система ведення мисливського господарства, в якій першу скрипку грають приватні мисливські господарства, які є холуйській прокладкою в українській олігархічній системі. І якщо до цього додати кричущу правову і екологічну безграмотність пересічних мисливців, відсутність державного контролю за веденням мисливського господарства, то виходить, що будучи мисливцем в Україні, неможливо не стати браконьєром.

література
  1. Червона книга України. Тваринний світ. 2009, К., Глобалконсалтінг, 600 стор.
  2. Борейко В.Є., 2008, Етика і практика охорони біоразнооразія, К .. КЕКЦ, 360 стор.
  3. За минули рік демонтовано 350 незаконних Мисливських веж в заповідніках, https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2616500-za-minulij-rik-demontovano-350-nezakonnih-mislivskih-vez-v-zapovidnikah.html
  4. Борейко В.Є., Чому слід заборонити полювання на лося в Україні. Нові аргументи, http://ecoethics.ru/pochemu-sleduet-zapretit-ohotu-na-losya-v-ukraine-novyie-argumentyi/
  5. Конвенція про охорону дикої фауни і флори природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція)
  6. Борейко В, Як лісники і мисливці варварськи знищують Міжрічинський регіональний ландшафтний парк. Тому потрібно садити не ліс, а лісників, http://ecoethics.ru/kak-lesniki-i-ohotniki-varvarski-unichtozhayut-mezhrechenskiy-regionalnyiy-landshaftnyiy-park-poetomu-nuzhno-sadit-ne-les-a-lesnikov /



Зимова підгодівля тварин: чому лісівники Закарпаття це роблять (ВІДЕО)



Цьогоріч зима видалася засніженою, диким тваринам все важче віднайти собі їжу під товстим шаром снігу тож, все частіше вони спускаються і низинні райони. Догляд, годування у зимовий період є одним із основних факторів, що впливають на примноження популяції диких тварин.

Як їх підгодовують лісівники, дивіться в сюжеті ТРК 21:

В 2018 году лесное хозяйство осталось убыточной для федерального бюджета отраслью экономики

Несмотря на увеличение в 2018 году ставок платы за заготовку древесины на 44% по сравнению с уровнем 2017 года, лесное хозяйство осталось убыточной для федерального бюджета России отраслью экономики. По оперативным данным Федерального казначейства, расходы федерального бюджета на лесное хозяйство за весь 2018 год составили 32 836 099 266 рублей 53 копейки, а плата в федеральный бюджет за использование лесов - 29 556 129 104 рубля 86 копеек, что составляет 90% от расходов на лесное хозяйство.

С 1 января 2019 года ставки платы за использование лесов для заготовки древесины, согласно постановлению Правительства РФ от 11 ноября 2017 года № 1363 "О коэффициентах к ставкам платы за единицу объема лесных ресурсов и ставкам платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности", увеличились на 9,7% по сравнению с уровнем 2018 года. Даже с учетом повышений в 2018 и 2019 годах, средняя плата за древесину "на корню" остается в России самой низкой среди всех стран мира со сколько-нибудь развитым лесным хозяйством. Объясняется это сразу несколькими причинами: во-первых, отсутствием у государства реальных данных о состоянии лесных ресурсов (в большинстве случаев арендатор платит за предположительно существующие, по принципиально устаревшим материалам лесоустройства, лесные ресурсы - и потому не может и не хочет платить настоящую цену); во-вторых, крайней истощенностью экономически доступных лесов (на протяжении многих десятилетий из лесов бралось лучшее - как при выковыривании изюма из булки; а булка с выковырянным изюмом, разумеется, стоит намного дешевле, чем нетронутая); в-третьих, глупостью и коррупцией (под красивые обещания власти предоставляют огромные лесные площади для всевозможных, часто заведомо нереалистичных, инвестпроектов на очень льготных условиях); в-четвертых, отсутствием справедливых рыночных механизмов предоставления лесных участков в пользование, и т.д. Минприроды, Рослесхоз и подведомственный ему ВНИИЛМ пытаются разработать так называемый "рентный" подход к определению платы за заготовку древесины - но пока ничего реалистичного не придумали.


Создание прототипа подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз»

Н. Б. Ялдыгина

Компания «Совзонд» во втором полугодии 2012 года выполнила проект по созданию подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» в объеме 1-й и 2-й очереди для Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоза) в рамках работ по развитию информационной системы дистанционного мониторинга «ИСДМ-Рослесхоз».

Деятельность в области использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов предполагает работу с разноплановой информацией, имеющей географическую составляющую. Для этого требуется применение современных геоинформационных систем, обеспечивающих хранение, анализ и графическую визуализацию пространственных данных.

Одной из таких систем, используемых для работы с пространственными данными в Рослесхозе и подведомственных организациях, является «ИСДМ-Рослесхоз». Эта система предназначена для обнаружения, мониторинга, учета и прогнозирования лесных пожаров в России и позволяет использовать космические снимки и векторные данные.

2012 год был отмечен новым витком развития «ИСДМ-Рослесхоз». Были проведены работы по созданию ряда новых подсистем, расширяющих ее функциональные возможности. Компания «Совзонд», выступавшая субподрядчиком в данном проекте, выполнила эскизное проектирование одной из подсистем — «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» — и ее создание в объеме 1-й и 2-й очереди (далее — прототип подсистемы).

Подсистема «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» предназначена для хранения, анализа и графической визуализации комплексной информации по материалам лесного фонда в целях контроля соблюдения лесного законодательства, обеспечения рационального природопользования, охраны, защиты и воспроизводства лесов.
Созданный прототип подсистемы имеет модульную структуру. Модулем, осуществляющим непосредственное взаимодействие с пользователями, является картографическое веб-приложение «Геоинформационный портал «Леса России» (далее — геопортал «Леса России») (рис. 1).

Рис. 1. Картографическое веб-приложение — геопортал «Леса России»

Данное приложение предназначено для внутренних пользователей Рослесхоза и подведомственных организаций, хотя в дальнейшем планируется создание общедоступной версии для всех заинтересованных пользователей сети Интернет.

Доступ к геопорталу осуществляется через стандартные веб-браузеры (Internet Explorer, Google Chrome и др.).

Пользователи веб-приложения получают возможность просматривать карты различной тематики:
  • топография; 
  • государственный лесной реестр; 
  • государственная инвентаризация лесов; 
  • кадастровый учет и др. (рис. 2).



Рис. 2. Тематическая карта «Площадь твердолиственных лесов» (справа показана легенда)

Данные для формирования большинства тематических карт поступают из Базы геоданных — отдельного модуля подсистемы, отвечающего за хранение данных. В Базе геоданных содержатся границы объектов, рассматриваемых в рамках деятельности Рослесхоза и подведомственных организаций (границы субъектов РФ, лесничеств, участковых лесничеств, кварталов и др.), а также данные из отчетных форм Государственного лесного реестра (ГЛР). Тематические карты на геопортале строятся путем классификации объектов с использованием соответствующей информации из форм ГЛР.

Карты создаются на двух уровнях: субъектов РФ и лесничеств (т.е. тематическую раскраску получают либо субъекты целиком, либо отдельные лесничества). При переходе пользователя между мелкими и крупными масштабами осуществляется автоматический переход с одного уровня карты на другой (т.е. тематическую раскраску получают либо отдельные субъекты РФ, либо отдельные лесничества).

Данные из отчетных форм ГЛР поступают в базу геоданных из внешней автоматизированной информационной системы «Государственный лесной реестр» (далее АИС ГЛР). Передача данных осуществляется через веб в ответ на запрос, сформированный из подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» в АИС ГЛР.

Помимо тематических карт, формируемых непосредственно в подсистеме на основе данных из Базы геоданных, на геопортале присутствуют карты, загружаемые в готовом виде из внешних источников — например, кадастровая карта с Портала Росреестра (рис. 3).



Рис. 3. Карта по государственному кадастровому учету лесных участков, загруженная с Портала Росреестра

Пользователям геопортала доступны разнообразные инструменты для работы с пространственными данными:
  • подключение и отключение карт, просмотр легенды; 
  • навигация по карте, масштабирование; 
  • просмотр информации об отображаемых на карте объектах, а также сопроводительной документации; 
  • поиск объектов по заданным условиям: название населенного пункта, района, субъекта РФ, лесничества либо географические координаты; 
  • фильтрация объектов на карте по определенным параметрам (например, отбор лесничеств с заданным минимальным процентом лесистости) (рис. 4); 
  • построение диаграмм (рис. 5). 



Рис. 4. Применение фильтра для отбора лесничеств по проценту лесистости



Рис. 5. Диаграмма, показывающая соотношение площади покрытых и непокрытых лесной растительностью земель

Данные на геопортале в настоящее время представлены на территорию двух субъектов России: Московская область и Ханты-Мансийский автономный округ — Югра.
В качестве программной платформы для работы прототипа подсистемы используются:
  • программные продукты ArcGIS for Desktop и ArcGIS for Server компании Esri, мирового лидера рынка геоинформационных систем;
  • программный продукт SQL Server компани Microsoft.
ArcGIS for Desktop применяется для подготовки и оформления карт, которые в дальнейшем становятся доступными пользователям геопортала «Леса России», а также для управления данными в Базе геоданных.

ArcGIS for Server применяется для поддержки функционирования геопортала, обработки запросов пользователей к данным.

SQL Server используется для хранения пространственных данных.

Направление дальнейшего развития созданного прототипа подсистемы определено Техническим заданием на подсистему «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз», разработанным компанией «Совзонд».

Предполагается проведение следующих основных работ:
  1. Наполнение подсистемы данными на всю территорию России;
  2. Создание хранилища космических снимков и набора инструментов для просмотра, обработки и анализа снимков. Благодаря этому пользователи подсистемы получат доступ к новому источнику достоверной и оперативной информации о состоянии лесного фонда РФ;
  3. Интеграция с информационными системами подведомственных организаций (ФГУП «Рослесинфорг», ФБУ «Авиалесоохрана», ФБУ «Рослесозащита» и др.) и внешними источниками информации;
  4. Создание общедоступной версии геопортала «Леса России» – публичной интерактивной карты, которая позволит всем пользователям сети Интернет получать доступ к актуальной информации о состоянии лесного фонда.
Плани руемая структурная схема подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» представлена на рис. 6.



Рис. 6. Структурная схема подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз»

Создание эскизного проекта на подсистему «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз» и ее создание в 1-й и 2-й очереди позволило решить следующие задачи:
  • сбор, формализация и документация требований к геопорталу «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоза;
  • создание прототипа подсистемы «Геоинформационный портал «Леса России» и ГИС ИСДМ Рослесхоз», который призван обеспечить наглядное и удобное представление информации из государственного лесного реестра в виде наборов тематических карт с возможностями навигации, масштабирования, поиска данных;
  • создание прототипа инструментов анализа данных о состоянии лесного фонда в РФ.

Информационная система дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства

Информационная система дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства (ИСДМ-Рослесхоз) — федеральная государственная информационная системадистанционного мониторинга лесных пожаров. Предназначена для мониторинга лесных пожаров, а также контроля достоверности сведений о таких пожарах, поступающих от региональных диспетчерских служб.

«ИСДМ-Рослесхоз» является распределенной информационной системой, состоящей нескольких блоков и подсистем, которые физически располагаются в центральном (г. Пушкино Московской области) и региональных информационных узлах (г. Москва, Новосибирск, Хабаровск, г. Красноярск. Имеется также резервный узел в ИКИ РАН, на котором также тестируются модернизированные элементы системы).

Главной особенностью «ИСДМ-Рослесхоз» является комплексный анализ информации, связанной с лесными пожарами, которая поступает из разных источников (метеорологическая информация, данные о результатах наземного и авиационного мониторинга, поступающие от региональных лесопожарных служб и данные космического мониторинга) [1].

При этом, основой системы мониторинга являются данные дистанционного зондирования Земли. Это позволяет формировать однородную, независимую от человеческого фактора информацию о лесных пожарах. К уникальной особенности системы можно отнести наличие своеобразной обратной связи, когда в «ИСДМ-Рослесхоз» поступает информация о подтверждении или опровержении сведений о загораниях, зарегистрированных из космоса.

Официально утверждены ряд методик применения данных «ИСДМ-Рослесхоз», в первую очередь для контроля достоверности сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожаров [2]. Таким образом «ИСДМ-Рослесхоз» интегрирована в организационную систему охраны лесов от пожаров России.

История создания

Еще с середины 90-х годов прошлого века создавались различные элементы будущей системы космического мониторинга пожаров. Работы финансировались Минприроды России, Рослесхозом, РАН, а также международными фондами РФФИ и TASIS. В те годы для оперативного мониторинга лесных пожаров использовались спутники США метеорологического назначения серии NOAA.

Информация с этих спутников передавалась по радиолиниям в трех форматах: HRPT, APT и DSB. В формате HRPT передается вся информация, собираемая бортовым измерительным комплексом, и служебные данные. Для приема в формате HRPT используются в основном станции Унискан, производства ИТЦ «СканЭкс». Станция получает изображение окружающей ее территории 8 — 12 раз в сутки. В формате APT передаются изображения только двух спектральных каналов AVHRR с загрубленным пространственным (примерно до 3 км) и радиометрическим (до 8 бит) разрешением. Для приема в формате APT предназначены станции Лиана. В формате DSB передается информация только с низкоинформативных датчиков (без AVHRR). Полоса обзора радиометра AVHRR составляет порядка 2400 км на местности, пространственное разрешение в подспутниковой точке — 1,1 км, к краям снимка разрешение ухудшается до нескольких км [3].

Основным способом импорта результатов обработки спутниковый информации в ГИС мониторинга лесных пожаров было создание табличных файлов в ASCII формате. Результат детектирования очагов лесных пожаров преобразовывался в табличные формы непосредственно при обработке спутниковых данных и передается в ГИС уже в ASCII формате известной структуры.

Первые центры приема и обработки спутниковой информации в интересах лесного хозяйства были созданы в Центральной (г. Пушкино) и Иркутской базе авиационной охраны лесов в 2000 году. Уже в начале двухтысячных многие регионы России начали использовать данные космического мониторинга лесных пожаров на своей территории [4]

Так, государственная лесная служба Управления природных ресурсов и охраны окружающей среды МПР России по Республике Тыва начало эксплуатировать систему дистанционного зондирования территории, основанную на анализе космических снимков, сделанных со спутника NOAA, с 2001 года. Для организации оперативного обнаружения лесных пожаров лесная служба республики ежедневно получало информацию по состоянию и прогнозированию возникновения чрезвычайных ситуаций, которая содержала таблицу термически активных точек с координатами, распределение очагов возникновения пожаров по районам республики, метеорологические данные и уточненные контуры гарей. В 2001 году 57% (363 случая) всех лесных пожаров в республике и практически все пожары на отдаленных территориях были обнаружены спутниковой системой. В 2002 году сильнейшие пожары опустошили около 6 % территории Тывы (более 1 млн га). 426 лесных пожаров (<76 326="" a="" href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%A1%D0%94%D0%9C-%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B7#cite_note-l4-3">[3]


В системе МЧС России мониторинг лесных пожаров ведет Центр приема и обработки авиационно-космической информации МЧС России, созданный на базе Федерального центра науки и высоких технологий ВНИИ ГОЧС. Информация о лесопожарной обстановке передается в Национальный центр управления в кризисных ситуациях (НЦУКС МЧС России), Региональные центры МЧС России и, кроме того, дополнительно может предоставляться в органы власти, а также в городские и областные управления ГОЧС.

C середины двухтысячных годов в МЧС России для мониторинга лесных пожаров используется две системы: внутренний геопортал МЧС России «Космоплан», а также геоинформационный ресурс «Каскад» которые предназначены для отображения результатов космического мониторинга в картографическом интерфейсе. В лесном хозяйстве, в 2003 году были проведены работы по унификации отдельных элементов ранее разрабатываемых систем, что позволило в конце пожароопасного сезона ввести в опытную эксплуатацию"Информационную систему дистанционного мониторинга МПР РФ" [4].

Система космического мониторинга создавалась большим консорциумом, в состав которого в различные периоды входили организации и институты Федерального агентства лесного хозяйства, Российской академии наук (РАН), Федеральной службы по гидрометеорологии и мониторингу окружающей среды (Росгидромет), организации других ведомств и частные предприятия. Все эти годы постоянно участвовали в создании, внедрении, эксплуатации и развитии системы, в частности, следующие организации: Институт космических исследований Российской академии наук (ИКИ РАН), ФБУ «Центральная база авиационной охраны лесов» (ФБУ «Авиалесоохрана»), Центр по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН (ЦЭПЛ РАН), Институт солнечно-земной физики Сибирского отделения Российской академии наук (ИСЗФ СО РАН), Санкт-Петербургский научно-исследовательский институт лесного хозяйства (СПбНИИЛХ) и другие организации[5].

На первом этапе создания системы использовалась информация о площади лесных пожаров со спутников TERRA и AQUA получаемая из центра университета штата Мэриленд (г. Вашингтон). Данные поступали по всей территории России, однако задержка в поступлении этих данных могла достигать 12 — 20 ч. В дальнейшем, для оперативного получения данных стали использоваться российские специализированные центры приема и обработки спутниковых данных. Для этого, система обработки данных «СМИС-П» была адаптирована для обработки данных с прибора MODIS. Для детектирования пожаров в ней используется алгоритм MOD14 [1] [5].

Такие системы в первоначально были установлены в НИЦ «Планета» (г. Москва) и в Дальневосточном региональном центре приема и обработки спутниковых данных (г. Хабаровск). С 2004 система после модернизации была переименована в Информационную систему дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства (ИСДМ-Рослесхоз), а в 2005 году был разработан и утвержден первый регламент работы системы, и она была введена в промышленную эксплуатацию. При этом, Федеральное бюджетное учреждение "Центральная база авиационной охраны лесов «Авиалесоохрана» стало оператором ИСДМ-Рослесхоз [6].

Были запущены дополнительные информационные узлы приема, обработки и распространения данных в Институте леса имени В. Н. Сукачёва СО РАН (Красноярск) и в Западно-Сибирском РЦПОД (г. Новосибирск). В 2010 году в ФБУ «Авиалесоохрана» была установлена антенна Унискан-24, которая позволила повысить оперативность получения данных высокого разрешения за счет прямого приема данных со спутника SPOT-4.

В 2010 году ИСДМ-Рослесхоз внесена в реестр государственных информационных систем. [6]

Следует отметит так же, что с 2003 года ситуацию с лесными пожарами в регионах России стали отслеживать с борта МКС в рамках российской программы «Ураган», направленной на предотвращение глобальных катастроф. Специальная аппаратура для программы «Ураган» была разработана в Ракетно-космической корпорации «Энергия» [3]. Вместе с тем, данные с указанной аппаратуры в ИСДМ-Рослесхоз не поступают и в интересах лесного хозяйства не используются из-за низкой эффективности обнаружения лесных пожаров.

В то же время, данные со всех действующих российских космических аппаратов дистанционного зондирования Земли из космоса, интегрированы в систему и широко используются для мониторинга лесных пожаров.


Примечания

1. Е. А. Лупян, С. А. Барталев, Д. В. Ершов, Р. В. Котельников, И. В. Балашов, М. А. Бурцев, В. А. Егоров, В. Ю. Ефремов, В. О. Жарко, К. А. Ковганко, П. А. Колбудаев, Ю. С. Крашенинникова, А. А. Прошин, А. А. Мазуров, И. А. Уваров, Ф. В. Стыценко, И. Г. Сычугов, Е. В. Флитман, С. А. Хвостиков, П. П. Шуляк. Организация работы со спутниковыми данными в информационной системе дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства (ИСДМ-Рослесхоз) (рус.) // Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. — 2015. Т. 12 № 5. С. 222-250.

2. Приказ Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации от 05.12.2014 № 540 «Об утверждении Методики осуществления оперативного контроля за достоверностью сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах»

3. Ю.Л.Воробьев, В.А. Акимов, Ю.И.Соколов. Лесные пожары на территории России: Состояние и проблемы. Под общ. ред. Ю.Л.Воробьева; МЧС России (рус.) // ДЭКС-ПРЕСС. — 2004. – 312 с..
4. Лупян Е.А., Мазуров А.А., Флитман Е.В., Ершов Д.В., Коровин Г.Н., Новик В.П., Абушенко Н.А., Алтынцев Д.А., Кошелев В.В., Тащилин С.А., Татарников А.В., Сухинин А.И., Пономарев Е.И., Гришин А.М., Афонин С.В., Белов В.В., Гриднев Ю.В., Матвиенко Г.Г. Спутниковый мониторинг лесных пожаров в России. Итоги. Проблемы. Перспективы. Аналитический обзор (рус.) // Сер. Экология. — ГПНТБ СО РАН. Новосибирск. — 2003. — Вып. 68. — С. 134.

5. Барталев С.А., Ершов Д.В., Коровин Г.Н., Котельников Р.В., Лупян Е.А., Щетинский В.Е. Основные возможности и структура информационной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров Федерального агентства лесного хозяйства (ИСДМ Рослесхоз) (рус.) // Современные проблемы дистанционного зондирования Земли из космоса. — 2010. — Т. 7, вып. 2. — С. 97 -105.