ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 лютого 2019

Як бізнесу оцінити вплив на навколишнє середовище та чи потрібно це взагалі



Вже більше року, а саме з 18 грудня 2017 року в Україні працює нова модель оцінки впливу на довкілля (далі ОВД). Прийняття відповідного Закону - це виконання євроінтеграційних вимог, які прийшли на заміну екологічній експертизі.

Що таке ОВД?

Закон про ОВД фактично ввів нову фінансову модель планування діяльності, де враховуються не лише економічні, а й екологічні фактори. Інвестор ще до початку проектувальних робіт має провести детальний аналіз впливу на довкілля, оцінити всі альтернативні варіанти, врахувати думку громадськості та отримати відповідні висновки від уповноважених органів. І тільки після цього приступити до проектування виробництва.
Висновок про ОВД - це основний дозвільний документ, який підприємство має отримати в процесі оцінки впливу на навколишнє середовище (далі - Висновок). Він є підставою для початку діяльності та отримання інших дозвільних документів, зокрема, Дозволу на проведення будівельних робіт. Умови, наведені у Висновку, є обов'язковим до виконання в процесі здійснення планової діяльності.

Нові правила ОВД змінили підхід до оцінки екологічних ризиків. До прийняття Закону про ОВД підприємства, які здійснювали небезпечні види діяльності, мали проходити екологічну експертизу. По суті, це був лише аналіз того, наскільки серйозно бізнес впливає на стан довкілля, оскільки експертиза проводилась вже після проектування усіх потужностей та розміщення їх на генплані. Досить часто не дотримувались вимоги до санзони або ж житлові об'єкти знаходились надто близько до потенційного джерела забруднення. Однак вплинути на ситуацію екологи фактично не могли.

Закон про ОВД значно розширив перелік суб’єктів господарювання, які мають оцінювати екологічні ризики, та визначив види діяльності, які неможливо розпочати без отримання Висновку про ОВД. Зокрема, сюди входять підприємства лісового, водного та сільського господарств.

Для порівняння: до прийняття Закону діяльність підприємств лісництва регулювалась окремими нормативними актами. Екологічну експертизу вони не проходили. Сьогодні ж насадження лісу на площі понад 20 га або в зонах природно-заповідного фонду вимагає отримання Висновку про ОВД.

Крім того, якщо підприємство планує змінити цільове призначення земель сільськогосподарського призначення і якщо нове призначення відноситься хоча б до одного з видів діяльності, перелічених у Законі про ОВД, без отримання Висновку також не обійтись.

Висновок про ОВД - must have для бізнесу?

Необхідно зауважити, що отримувати Висновок про ОВД зобов'язані лише ті підприємства, які планують проводити діяльність, що матиме екологічні ризики для довкілля. Суб'єктів господарювання, які свого часу пройшли екологічну експертизу, вказана процедура не стосується. Однак тут є момент: якщо підприємство хоче розширити виробництво, провести реконструкцію або ж змінити цільове призначення земель сільськогосподарського призначення, воно також має отримати Висновок. У такому випадку при його підготовці буде розраховуватись кумулятивний ефект: створюючи нові промислові потужності підприємству необхідно буде врахувати негативні наслідки, які завдають вже існуючі об'єкти.

На початку статті ми згадували, що прийняття Закона про ОВД - це виконання євроінтеграційних вимог Укпаїни. Однак міжнародні інвестори висувають до бізнесу вимогу проведення Environmental Impact Assessment (EIA) згідно правил Світового банку та ЄБРР: якщо підприємство розраховує отримати фінансування для будівництва або реконструкції з міжнародних фінансових інституцій, то воно зобов’язане провести оцінку та визначити потенційно несприятливі екологічні ризики та вплив на природне середовище (повітря, вода та ґрунти). А також оцінити потенційні соціальні наслідки: на здоров'я та безпеку людей.
Тобто, сьогодні бізнес, який враховує наслідки своєї діяльності на довкілля, - світовий тренд. Проведення ОВД та EIA дозволяє визначити не тільки екологічну доцільність планованої діяльності, а й дає змогу визначити оптимальний альтернативний її варіант з дотриманням вимог чинного природоохоронного законодавства.

Як отримати Висновок про ОВД?

З чого все починається? Перш за все, підприємство подає до Міністерства екології або обласного департаменту екології повідомлення про початок планової діяльності. По суті, це заявка про намір вести бізнес, який матиме вплив на навколишнє середовище. Ця інформація оприлюднюються у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (далі - Реєстр ОВД) та знаходиться у відкритому доступі. Як повідомляє Мінприроди, за період з початку дії Закону про ОВД у Реєстрі з ОВД зареєстровано 2365 справ та видано 490 висновків про оцінку впливу на довкілля. Для порівняння - екологічну експертизу за 2016-2017 роки пройшли лише 250 підприємств.

Наступний етап - підготовка Звіту про ОВД. Уповноважені органи з питань екології та природних ресурсів надають підприємству умови, які мають бути відображені у Звіті. Зокрема, мовиться про опис планової діяльності, її альтернативні варіанти, оцінку стану довкілля та його можливу зміну у разі проведення діяльності, опис заходів, що мають запобігати та зменшувати можливий негативний вплив на довкілля, зміст програм моніторингу та контролю впливу на довкілля тощо. Крім того, у складі Звіту підприємство готує стисле резюме вказаної інформації для широкого загалу.

Підприємство може підготувати Звіт самостійно або ж залучити до цього процесу підрядників чи консалтингові організації. Відповідальність за достовірність вказаної у Звіті інформації повністю покладається на підприємство. Тому важливо провести комплексну оцінку усіх екологічних ризиків. Досить часто під час будівництва об'єкту, на якому буде проводитись діяльність, залучаються декілька підрядників. Кожен з них виконує свої спеціалізовані роботи і не враховує вплив інших. Звіт про ОВД має сукупно врахувати всі ці фактори та надати оцінку їх впливу на довкілля.

Головна новація Закону про ОВД - проведення громадських слухань

Як показала практика, у більшості випадків Звіт про ОВД починає готуватись паралельно із поданням повідомлення. Однак тут є важливий нюанс: при підготовці необхідно врахувати думку громадськості. Для цього новий Закон передбачає проведення громадських слухань. Після того як Звіт про ОВД розміщено у Реєстрі ОВД, оголошуються громадські слухання. Раніше під час проведення екологічної експертизи публічно надати зауваження могли лише представники громад, на території яких здійснювалась діяльність. Сьогодні громадськість має повний та всебічний доступ до інформації. Після оприлюднення повідомлення кожен громадянин України може надавати свої зауваження та пропозиції до умов діяльності підприємства, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, які мають бути включені до Звіту про ОВД.

Участь громадськості в процесі прийняття Висновку про ОВД - важлива новація Закону, яка відповідає вимогам Директив №2003/4/ЄС та №2011/92/ЄС, та забезпечує виконання Україною міжнародних зобов’язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Громадські слухання тривають від 25 до 35 днів і фінансуються за рахунок замовника. Законодавство про ОВД передбачає створення спеціального рахунку для внесення плати за проведення громадських слухань. Тільки після отримання відповідної квитанції можна розпочати публічні обговорення наслідків заявленої діяльності із населенням. Крім того, самі слухання має проводити спеціально уповноважена особа - організатор слухань.

По закінченню слухань уповноважений орган готує відповідний Звіт, який разом із Звітом про ОВД є підставою для надання Висновку про ОВД.

Причини відмови у наданні Висновку

Бізнес лише починає освоювати процедуру отримання Висновку про ОВД. І практика показує, що самостійно виконати всі процедурні вимоги Закону досить не просто. Серед основних причин відмови у наданні Висновку є відсутність у Звіті: 
 
• опису основних характеристик планованої діяльності;
• опису факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку альтернативних варіантів планованої діяльності;
• опису та оцінки можливого кумулятивного впливу;
• підтверджуючих документів інженерного забезпечення.

Також досить поширеною причиною відмови є не подання повідомлення про плановану діяльність до уповноваженого територіального органу Мінекології.

Не дивлячись на всю складність отримання Висновку, з усією впевненістю можна стверджувати, прийняття Закону про ОВД - це крок вперед. Адже комплексна оцінка усіх факторів, які будуть впливати на бізнес - давно поширена світова практика. Сьогодні українські інвестори отримали можливість ще до початку проектувальних робіт оцінити та зважити всі економічні, технічні та екологічні ризики. І таким чином убезпечити себе від зайвих перевірок, скарг та інших проблем, які знижують прибутковість бізнесу.

Как Евросоюз принуждает Украину к коррупции - мнение российских СМИ



В ЕС не видят Украину Европой ни сегодня, ни завтра, ни послезавтра

Все новыми гранями играют отношения Украины с Евросоюзом после заключения соглашения об их ассоциации.

В торговле между сторонами назревает судебное разбирательство. Причиной тому – мораторий на экспорт леса-кругляка, введенный Украиной в 2015 году.

«Вывоз леса заморозили, чтобы хоть как-то защитить леса от уничтожения и поддержать отечественную деревообрабатывающую промышленность, которая на ладан дышит. Ведь вместо того чтобы идти на украинские предприятия и кормить наших рабочих и экономику, бревна массово продают нашим западным соседям. Но это невыгодно: кубометр сырья стоит 80-90 долларов, а обработанная древесина ценится в десять раз дороже, – объясняет ситуацию эксперт по лесному хозяйству Игорь Шелудько. – Мораторий на экспорт леса не понравился странам ЕС, которые покупают у нас дерево за бесценок, производят мебель и продают нам задорого…»

Сильное давление на Киев с требованием отмены моратория началось сразу после его введения – об этом Порошенко и другим чиновникам обязательно напоминали на встречах, к отмене моратория привязывали предоставление очередных траншей от Евросоюза. Порошенко выкручивался, тянул время, а западные партнеры всё равно выдавали ему «вспомоществование», поддерживая постмайданный режим.

Правда, в ноябре 2018 года Раде пришлось ради очередного транша внести изменения в законодательство, смысл которых сводился к введению жёстких квот на вырубку леса-кругляка для нужд украинской лесоперерабатывающей промышленности. Однако и этот компромисс оказался недолгим, заключённым под конкретный транш в 1 млрд., который наряду с другими видами помощи от Запада был необходим, чтобы не допустить дефолта Украины; к дефолту страна подошла очень близко – правительству приходилось размещать облигации на 70 дней под 19% годовых.

А теперь ЕС снова требует украинский лес. Особый же цинизм заключается в том, что Украина является страной с самой низкой удельной площадью леса в Европе. По официальным данным 2007 года, на 60,3 млн га Украины лесом было покрыто только 9,5 млн га. А, например, Финляндия в два раза меньше Украины по площади, но лесом там покрыто более 20 млн га. У Швеции вообще почти 30 млн га леса. Причем известно, что Финляндия, «страна лесов и озёр», согласие на прокладку «Северного потока - 2» через свои территориальные воды дала лишь в обмен на сохранение низких пошлин на вывоз леса-кругляка из России.

В подавляющем большинстве стран Европы промышленная вырубка леса вообще запрещена. Свидетельством трепетного отношения европейцев к своим лесам стал скандал между Польшей и Еврокомиссией. По иску последней суд ЕС обязал Варшаву ежедневно выплачивать 100 тыс. евро штрафа в пользу Еврокомиссии до тех пор, пока не будет прекращена санитарная вырубка в Беловежской пуще. «Мы никогда не начинали так называемой вырубки; мы только проводили охранные мероприятия», – заявил на это польский министр охраны окружающей среды Ян Шишко.

Поляки утверждают, что у них основная причина вырубки – борьба с жуком-короедом, уничтожающим лес: по официальной информации, его жертвами стали полтора миллиона деревьев, что составляет 8% всей пущи, – их-то и планировалось вырубить. Однако это вызвало негодование активистов-экологов, заявивших о «превращении пущи в лесхоз». По их мнению, поскольку возраст Беловежской пущи составляет 8-9 тыс. лет, а масштабные хозяйственные работы там ведутся всего одно столетие, если лес успешно просуществовал столько лет без вмешательства человека, нет смысла вмешиваться в его жизнь, а жук-короед – лишь повод для коммерческой вырубки леса в интересах хозяев деревообрабатывающих предприятий.

В 2015 г. экспорт древесины и целлюлозно-бумажной продукции из Польши составлял 9,6 млрд долларов, увеличившись за десяток лет в два раза. А по оценке известного украинского экологического активиста Владимира Борейко, Польша за счёт украинской древесины довела экспорт своей деревообрабатывающей промышленности до 16,3 млрд долларов (весь украинский экспорт не превышает 37 млрд долларов в год).

Кстати, решение о «санитарной» вырубке в польской Беловежской пуще было принято три месяца спустя после принятия Верховной радой моратория на экспорт леса-кругляка. Трепетное отношение еврочиновников к сохранению лесного наследия касается только «единой Европы». Отношение к вырубке лесов на Украине у Брюсселя прямо противоположное. Это ещё одно доказательство того, что Украина в глазах европейцев – никакая не Европа.

А ведь Украина не просто самая бедная лесом страна Европы. Ситуация с хищнической вырубкой леса на Украине, особенно в Карпатах, принимает уже характер национальной экологической катастрофы. Специалисты не сомневаются, что именно вырубка лесов в Карпатах привела к страшным наводнениям последних лет.

Евросоюз вымогает у Украины лес-кругляк, уничтожая её экосистему. А заодно приветствует экспорт рапса и подсолнечника, убивающих чернозём. Зато переработанную украинскую сельхозпродукцию и изделия с высокой добавленной стоимостью в Европу не пустят ни при каких условиях!

И всё дело в том, повторим это ещё раз, что в ЕС не видят Украину Европой ни сейчас, ни завтра, ни послезавтра. Её видят колонией, из которой нужно вычерпать всё, что можно, и побыстрее. При этом все понимают: последствия вырубки лесов будут ощущаться десятилетиями, если не столетиями.

Есть у этой лесной истории и ещё один аспект. Любые подачки Украине всегда сопровождаются сентенциями о необходимости жесточайшей борьбы с коррупцией: мол, они, европейские джентльмены, покоя не знают от переживаний за задыхающуюся в тисках коррупции Украину. Там что, не догадываются о криминальном происхождении украинского леса? В октябре 2018 года британская неправительственная организация Earthsight, изучающая проблемы незаконной вырубки лесов по всему миру, обнародовала данные исследования, согласно которому Украина – абсолютный чемпион по экспорту контрабандной древесины в страны Европейского союза.

Контрабандный экспорт леса с Украины в ЕС за время действия моратория (с 2015 года) вырос на 75%, превысив миллиард евро в год! И всё это – в нарушение и украинского законодательства, и европейского регламента. В ЕС с 2013 года действует стандарт на экспорт древесины – EUTR, запрещающий её импорт в случае незаконности её получения в стране происхождения, а от импортёров требуют юридической проверки продукции.

Несмотря на это, по данным Earthsight, контрабандную древесину с Украины закупали три крупнейших производителя деревянных панелей в мире, самая большая в мире бумажная компания и второй по величине производитель пиломатериалов в Европе. Это Schweighofer, Egger, Kronospan, Swiss-Krono, Mondi, Lenzing, JAF, International Paper, а также коммерческие сети, через которые они реализуют свою продукцию: IKEA, H&M, DIY Wickes, Homebase, Hagebau, Obi и Hornbach, Leroy Merlin.

Конечно, европейскому бизнесу не с руки нарушать законы своих стран, идти на это приходится лишь по причине нужды. Отмена моратория на вывоз украинского леса такие неудобства снимает. А пока европейцы не добьются отмены моратория, они будут продолжать говорить о необходимости борьбы с коррупцией на Украине, закрывая глаза на коррупционное происхождение вывозимой ими с Украины древесины. Кто-то не знал, что европейская культура двулична?

Фото: jizn.info

На Харківщині чиновники "розбазарили" частину лісу

Прокуратура у суді вимагає повернути державі ділянку лісу, що незаконно відійшла в приватні руки

Про це Depo.Харків повідомили у прес-службі прокуратури Харківської області.

За даними відомства, місцева прокуратура №6 звернулася до суду з позовною заявою про повернення в державну власність ділянки лісу.

Як розповів заступник керівника місцевої прокуратури Олександр Хлистов, у 2009 році посадовці місцевої державної адміністрації виділили у приватну власність двох громадян 2 га лісу. Ділянки відводилися під виглядом земель сільгосппризначення без згоди їх постійного користувача - ДП "Жовтневий лісгосп".

Прокуратура звернулася до суду з вимогою визнання незаконними й скасування розпоряджень про виділення землі й держактів на ділянки та про повернення земель лісового фонду державі.

Окрім того, за фактом незаконного відведення земель триває досудове розслідування за ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

Харків
25 лютого 2019 16:08

Три асоціації спільно розробили покрокову інструкцію для малого і середнього бізнесу щодо участі в торгах за кордоном (відео)


Інструкцію було розроблено у рамках грантового проекту від уряду Швейцарії, який реалізується трьома асоціаціями.

Київ. 25 лютого. УНІАН. Українська асоціація меблевиків спільно з Українською асоціацією візуальної індустрії і Донецькою торгово-промисловою палатою розробили покрокову інструкцію для представників малого та середнього бізнесу, яка допоможе невеликим компаніям підготуватися до участі в торгах за кордоном.

Про це під час прес-конференції в УНІАН повідомив голова експертної платформи Української асоціації меблевиків Дмитро Патіс, який презентував звіт за грантовим проектом від уряду Швейцарії «Підвищення рівня співпраці та довіри за спільної участі в міжнародних і національних державних закупівлях», що реалізується трьома асоціаціями.

«Для меблевої галузі дуже важливо переорієнтувати ринок. Багато років ми були орієнтовані на Росію і Казахстан, які зараз недоступні, і нам дуже важливо зараз вивести компанії на інші ринки», - сказав він.

За словами Патіса, для того, щоб це зробити, компанії повинні вміти готуватися до участі в тендерах на зовнішніх ринках і знати правила, за якими вони гратимуть.

«Нашим компаніям часто приходять пропозиції про участь у тендерах, але як з ними працювати і навіть з чого почати - ніхто не має уявлення», - наголосив він.

Експерт грантового проекту з тендерних закупівель Анна Севостьянова зазначила, що на допомогу малому та середньому бізнесу було розроблено методичний посібник, який містить покрокову інструкцію, що треба робити при проведенні закупівель.

«В Україні дуже малий досвід участі малого і середнього бізнесу в міжнародних торгах, а інструкція допоможе підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародних ринках», - пояснила вона.

У свою чергу, юрист, експерт грантового проекту Юлія Стріковська зазначила, що є дуже багато представників малого та середнього бізнесу, які б могли брати участь у міжнародних тендерах, але їм потрібно об'єднуватися, щоб перемогти в тендері.

«Під час розробки інструкції завдання стояло - запропонувати моделі, які б допомогли суб'єктам малого та середнього бізнесу об'єднатися, і для цього ми проаналізували законодавство ЄС і України, чого раніше ніколи не робилося», - сказала вона.

Як пояснив експерт грантового проекту з тендерних закупівель Тарас Шимко, в методичному посібнику, складеному на основі аналізу даних з відкритих джерел Євросоюзу, показано, який обсяг ринку на сьогодні відкрито для компаній не лише у меблевій галузі, а й у принципі для економіки України.

«Цей інструмент відкриває великі перспективи і можливості для тієї частини українського бізнесу, яка займається виробництвом, переробкою і випуском готової продукції з високою доданою вартістю», - наголосив він.

За словами Шимка, проведений аналіз даних показав, що можливостей на зовнішніх ринках багато, єдине, що стримує українські компанії, - це нерозуміння самих процедур участі в тендерах, а також власних можливостей конкуренції.

Говорячи про проект, Патіс зазначив, що презентовані результати є підсумком першого триместру в рамках грантової програми на рік і служать базисом для напрацювання практичних результатів з боку учасників ринку.

Представник посольства Швейцарії в Україні Віктор Шуткевич зазначив, що на фінансування проекту їх надихнуло те, що як у Швейцарії, так і в Україні ліс відіграє не останню роль, він створює додаткову вартість і робочі місця.

Для участі у прес-конференції були запрошені: Дмитро Патіс, голова Експортної Платформи Асоціації “УАМ”; Юлія Стриковська, юрист, експерт грантового проекту; Анна Севостьянова, експерт грантового проекту з тендерних закупівель; Тарас Шимко, експерт грантового проекту з тендерних закупівель; Андрій Аннопольський, куратор грантового проекту від Асоціації “УАВІ”; Віктор Шуткевич, заступник директора/Координатор проектів Швейцарського бюро співробітництва в Україні.

Довідка УНІАН. Проект «Підвищення рівня співпраці та довіри за спільної участі в міжнародних і національних державних закупівлях» стартував 1 листопада 2018 року і розрахований на 1 рік. Грантові кошти на суму 1 млн 242 тис. грн були виділені урядом Швейцарії. Метою програми є створення організаційної та юридичної моделі для участі малого і середнього бізнесу в міжнародних і національних державних закупівлях, а також поліпшення роботи об'єднань малого і середнього бізнесу. Однією з умов надання гранту було створення консорціуму, саме тому в програмі бере участь об'єднання трьох компаній.


https://press.unian.ua/press/10459614-tri-asociaciji-spilno-rozrobili-pokrokovu-instrukciyu-dlya-malogo-i-serednogo-biznesu-shchodo-uchasti-v-torgah-za-kordonom-video.html

Лісівники Житомирщини закликають не випалювати суху рослинність на полях


Адже це може призвести до масштабних лісових пожеж.

З настанням весняної пори все частіше можна побачити, як на сільськогосподарських угіддях, уздовж доріг горить суха трава. Як правило, люди, які її підпалюють, не задумуються, чим можуть закінчитися такі дії, як і про те, що цим вони наражають на небезпеку лісові масиви, що розміщені поруч. Весняні підпали знищують комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздування птахів, крім того суттєво погіршується стан довкілля.

Інколи для виникнення масштабної пожежі достатньо навіть непогашеного недопалка, недбало кинутого на узбіччя, адже швидкість поширення вогню, особливо, коли на вулиці суха й вітряна погода, надзвичайно висока, тому локалізувати його на відкритих територіях вкрай важко. Ще важче зупинити вогонь у лісі.

Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати, це надзвичайно страшне лихо. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди варто віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях. Лісові пожежі знищують звірів і птахів, що живуть в лісах, знижують приріст насаджень, збільшують вітровальність і послабляють деревостани, а потім усихаючі дерева стають осередком шкідників і хвороб лісу.
Відтак лісівники звертаються до мешканців області із закликом утриматися від спалювання сухих залишків рослинності. Особливо неприпустимими є такі дії поблизу лісових масивів. Адже неконтрольований вогонь за сухої погоди швидко поширюється, знищуючи гектари насаджень, завдаючи величезної шкоди довкіллю.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
https://www.facebook.com/?ref=tn_tnmn

Незнання законів не звільняє від відповідальності


Лісова охорона державного підприємства «Лиманське лісове господарство» часто стикається з випадками, коли порушники впевнені, що їх незаконна рубка деревини це не злочин, а просто збір сушняка (рос. валёжник).

Давайте розберемося, що таке сушняк. Це стовбури дерев або їх частини, що впали на землю в лісі, парку, на узбіччі водойми тощо. Стовбури, гілки, сучки, сухі та ті, що піддаються процесам гниття. Зломлені вітром, навалами снігу дерева, а також дерева звалені та напівоброблені, але не вивезені і покинуті в деревному масиві. Загалом це будь-який повалений на землі ліс, що частково втратив технічні якості та цінність.

Можливо не всім відомо, що ліс Лиманського району входить до складу природно-заповідного фонду національного природного парку «Святі гори», тому на територію державного підприємства «Лиманське лісове господарство» розповсюджується Закон України про природно-заповідний фонд України.

Згідно статті 7 (землі природно-заповідного фонду) Закону України про природно-заповідний фонд України землі природно-заповідного фонду мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. На землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Кодекс України про адміністративні правопорушення також має відповідну статтю щодо порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду. У статті 91 (КУпАП) зазначено, що здійснення забороненої господарської та іншої діяльності тягнуть за собою накладення штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.

У статті 64 (види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд) Закону України про природно-заповідний фонд України зазначено, що порушення законодавства України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність (в залежності від виду порушення).

Громадяни мають право на загальне використання лісових ресурсів згідно статті 66 Лісового Кодексу України, в якій йде мова, що громадяни мають право «безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України». Також під час здійснення загального використання лісових ресурсів громадяни зобов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися вищезазначеними лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів та не погіршують санітарного стану лісів.

Припустимо, ви мешкаєте в селі і опалюєте житло дровами. Тому якщо ви приходите в ліс і пиляєте сухі повалені дерева, ви порушуєте закон України. Оскільки заготівля деревини проводиться тільки лісгоспом, а якщо ви хочете придбати деревину дров’яну для власних потреб (опалення), то звертатися вам потрібно тільки до державного підприємства чи найближчих лісництв.

Те, що вас ніхто не спіймав, ще не означає, що всі залишаються безкарними. За Законом України за незаконну рубку деревини мінімум який вас очікує – це обов’язковий адміністративний штраф. Максимум – кримінальна відповідальність (в тих випадках, коли суд визнає, що через вашу незаконну рубку дерево перестало рости).

Для прикладу: якщо зрубати зелене дерево діаметром від 31 до 34 см. в національно-природному паркі, то сума шкоди завданій державі складатиме 3 085 грн. А якщо це дерево сухе чи вітровальне, то сума складатиме 1 542,50 грн. Ще додатково адміністративний штраф за незаконну рубку деревини.

Будь-яке незаконне привласнення деревини кваліфікується як злочин проти власності. Згідно статті 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці карається накладенням штрафу.

Прес-служба ДП «Лиманський лісгосп»



Житомирська область: за добу ліквідовано 40 пожеж сухої трави

Аномально теплий лютий та суха вітряна погода цієї зими стали чинниками масового виникнення пожеж в екосистемах, спричинених недбалим ставленням людей до питань пожежної безпеки.

У лютому на Житомирщині сталося 121 займання сухої трави, 1 людина отримала важкі опіки тіла. Тільки за останню добу в області виникло 40 пожеж в екосистемах загальною площею 77,5 га.

Вогнеборці виїжджали на гасіння палаючої рослинності практично по всій області. Горіла суха трава на землях запасу сільських рад, місцевих громад і на відкритій території.

Найбільша кількість загорянь сталася в Новоград-Волинському, Малинському, Овруцькому Коростенському районах. Зокрема, Коростенські рятувальники за неділю здійснили 7 виїздів на гасіння сухостою, ліквідовуючи по дорозі й нові осередки займань, вогонь знищив суху трава на площі 11,5 га.

За словами начальника Коростенського районного відділу У ДСНС Сергія Рудзіка, основними причинами пожеж цієї пори є навмисне спалювання людьми сухої рослинності, аби її не викошувати, а також прибирання залишків минулорічної рослинності на присадибних ділянках і подвір’ях із розведенням багаття у вітряну погоду.

Рятувальники застерігають: в жодному випадку не розводити багаття у вітряну погоду, оскільки жаринки від вогню мають здатність миттєво поширюватися на значні площі, призводячи до нових займань. Це завдає шкоди навколишньому середовищу, призводить і до займань в житловому секторі та травмування людей при спробі загасити палаючу траву.



У ДСНС України у Житомирській області
Опубліковано: 25.02.2019, 13:26

"Лісові люди" ДП "Берегівське ЛГ" активно готуються до настання пожежонебезпечного періоду


Лісівники багато зусиль приділяють вирощуванню посадкового матеріалу, посадці лісових культур, догляду за ними, але всі ці зусилля в один момент може перекреслити лісова пожежа.

Можливо, хтось тішиться з цього приводу, та для лісової охорони це дуже відповідальний період і особливо важка цілодобова праця: патрулювання, проведення рейдів, боротьба з лісовими пожежами, посилення заходів пожежної безпеки і профілактичних заходів для уникнення надзвичайних ситуацій, особливо верхових пожеж, які можуть призвести до великих непоправних втрат.


Протипожежна діяльність у Берегівському лісгоспі проводиться практично цілий рік. До неї залучається вся лісова охорона.

Ще взимку водії готують техніку до пожежонебезпечного періоду, а з настанням сприятливих погодних умов лісівники починають працювати над створенням нових і поновленням вже існуючих мінералізованих смуг, встановленням протипожежних аншлагів, бігбордів, шлагбаумів та облаштуванням рекреаційних пунктів. Велика увага приділяється профілактичним заходам через засоби масової інформації та безпосередньо через зустрічі з громадами, активну роз’яснювальну роботу.

Перед лісівниками завжди ставиться завдання попереджувати виникнення лісових пожеж. Саме тому лісівники вже готуються до гарячої пори року.





Про ліси Тернопільщини «НОВІЙ…» розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко

Розмови про ліси в Україні часто зводяться до найбільш болючої теми — незаконного вирубування. Водночас проблематика вирубки лісів набуває все більше політичного забарвлення. Разом із тим останнім часом лісівники посилюють контроль за незаконною вирубкою, а ще збільшують площі лісів. На Тернопільщині теж дбають про «легені планети». І хоча в нашій області лісистість складає лише 13,3%, тоді як середній показник по Україні — 17%, все ж є перспектива насадити нові ліси. Власне, для цього наші лісничі вивчають сучасні технології вирощування дерев, закуповують ефективну техніку. Про ліси Тернопільщини «НОВІЙ…» розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко (на фото).

— Олеже Павловичу, яка площа лісів на Тернопіллі?

— На Тернопільщині 201 тисяча гектарів лісів. Користувачів є кілька: державні лісогосподарські підприємства, комунальні лісогосподарські підприємства, військові ліси, ліси «Укрзалізниці» й «Тернопільоблавтодору», а також ліси місцевих громад. Найбільша частка — 158 тис. га — в користуванні п’яти наших лісогосподарських підприємств, у т.ч. природного заповідника «Медобори». Поступово розширюємо площі лісів, для цього прийняли відповідну програму на сесії обласної ради. До 2021-го заплановано збільшити лісистість на 500 га, але управління спільно з лісгоспами ставить вищу планку — на 1-2 тис. га. Наукова необхідність лісових насаджень в області — майже 20% площі території, але досягти цього не просто через брак вільних земель. За два останніх роки ми оглянули 4 200 га землі. Звичайно, ніхто орних земель під заліснення не віддасть, шукаємо малопродуктивні й деградовані. У 2018-ому ми відтворили 683 га лісу, в тому числі здійснили посадку 151 га нових лісів. На місці самосівів насаджуємо цінні породи — сосну, дуб, модрину.



— Маєте власний посадковий матеріал?

— У 2017-ому в своїх розсадниках ми виростили 5 млн. шт. посадкового матеріалу, у 2018-ому — 7 млн. Потреба наших лісгоспів — 3 млн., тож плануємо реалізовувати. Останніми роками почали вирощувати садивний матеріал за європейськими технологіями: в контейнерах із закритою кореневою системою (ЗКС – прим.), а не просто неба. Це дає змогу досягти кращої якості рослин. Поступово почали запроваджувати їх у Скала-Подільському лісництві — побудували павільйон із вирощування посадматеріалу лісових порід із ЗКС з автоматизованим поливом та притіненням. У 2017-ому нам вдалося там виростити 100 тис. рослин, торік — майже 200 тис. Минулоріч придбали басейн для підігріву води для поливу. Подбали і про стовідсоткову схожість жолудя, враховуючи те, що щороку висаджуємо 70% дуба звичайного. Для цього ми їздили до Польщі, де перейняли досвід флотації жолудя — відокремлення здорового насіння від хворого. Потурбувалися й про зберігання насіння, адже щедре плодоношення дуба відбувається не щороку, а раз у 6-8 років. Тож, аби забезпечити себе на наступні роки якісним насінням, торік придбали холодильну камеру для його зберігання та побудували теплицю, у якій зможемо виростити за одноразовим посівом до 500 тис. штук. посадкового матеріалу.

— Днями ви повернулися зі Швеції. Із чим там ознайомлювалися?

— В Україні не все так погано з розвитком лісівництва, але кращого у сусідів треба повчитися. У 2016 році до нас приїжджали представники шведської компанії BCC, щоб ознайомити нас з перспективами лісового розсадництва. Серед представленої ними продукції була автоматизована лінія з посіву сіянців із закритою кореневою системою, яка за зміну здатна закласти до 300 тисяч штук. У нас наразі це здійснюється вручну, а отже — нерівномірно. У Швеції 57% території — ліси, тож вони добре знаються в цій справі. На одному з їхніх розсадників 13 осіб вирощують 14 млн. штук посадкового матеріалу, на іншому — 17 осіб вирощують 21 млн. штук. У Швеції ми ознайомились із роботою автоматизованої лінії з закладання насіння. Це фантастика! Плануємо її придбати. У Західній Україні аналогічна є лише у Львові та Хмельницькому, тому у нас є перспектива забезпечувати якісним посадковим матеріалом лісогосподарські підприємства інших областей.




— Часто доводиться чути про незаконні вирубки лісів в області…

— На жаль, у нас ще не до кінця ефективна охорона лісів, причина — в людському факторі. Разом з тим за останні роки проведено значну роботу щодо посилення контролю за незаконним обігом деревини. У 2016-ому були масові промислові крадіжки лісу в Чортківському лісгоспі — понад 60 куб. м дуба, у Тернопільському лісгоспі — майже 50 куб. м, зафіксовано і незаконні крадіжки деревини в Кременецькому лісгоспі (Почаївське лісництво). Відповідальні особи були притягнуті до відповідальності: три директори лісгоспів та лісничі отримали догани, одного керівника звільнено. Ми тоді поставили питання руба: так не може далі тривати! Нині проводимо щотижневі рейди. Лісова охорона управління разом із правоохоронцями виїжджає до лісу, перевіряє, чи законно і правильно відбувається заготівля деревини. Торік виявлено самовільну вирубку дуба в Бучацькому лісгоспі — 85 куб. м,
27 куб. м — в Кременецькому лісгоспі. Це великі збитки. Було затримано порушників, триває розслідування.


— Кримінальна відповідальність передбачена?

— За два останніх роки сорок справ передано нами до правоохоронних органів, три дійшли до логічного завершення. Суд зобов’язав порушників відшкодувати збитки та сплатити штраф. А ось із початку 2019-го передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу.
— Знаємо, що активісти допомагають виявляти незаконні вирубки.

— Найбільше нам допомагають небайдужі мешканці Монастирищини та Бучаччини. До речі, я запитував шведів, чи у них є незаконні вирубки, то вони навіть не зрозуміли, про що йдеться. Вірю, що українці теж колись усвідомлять відповідальність за природу.

— Скільки деревини заготовляють лісгоспи?

— Щорічно лісогосподарські підприємства області заготовляють 225-228 куб. м деревини — промислова рубка, заходи з оздоровлення лісів і ін. Лімітом заготівлі промислової рубки є щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини, що затверджена з урахуванням принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. За рахунок заготівлі деревини лісове господарство отримує кошти для відтворення лісів, проведення лісоохоронних та інших заходів. Можливо, людям прикро дивитися, коли зрізають дерево, але без деревини не було б ні столу, ні вікна, ні дверей. Проте замість зрізаних дерев обов’язково насаджуємо молоді.

— Чи має право селянин поїхати підводою до лісу і зрізати суху деревину на дрова?

— На жаль, ні. Згідно із законодавством це заборонено.

— А збирати ягоди та гриби можна?

— Можна, якщо це не промисловий збір, що планується до реалізації. Якщо ж населення планує промисловий збір другорядних лісових матеріалів (ягоди, гриби, лікарські рослини, березовий сік і ін.), за це передбачена рентна плата.

— То скоро не можна буде прогулятися лісом…

— Якщо ліси перейдуть у приватну власність, то хтозна, як буде…

— Невже в нашій країні допустять передачу лісів у приватні руки?

— Є немало прихильників того, щоб державні ліси віддати у концесію (договір про передачу природних багатств в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам), тому не знаємо, чи завтра-післязавтра не виставлять ліси на аукціон. 2017 року була спроба приватизації лісів, тож лісівники всієї України страйкували проти цього. Можливо, хтось скаже, що приватна власність є ефективнішою. Проте, як показала практика тих країн, де ліси передали у концесію, здебільшого таких власників цікавить сировина. Проте, заготовивши ліс, вони не поспішали його відновлювати, тож ті країни, які ризикнули, й досі пожинають плоди свого необдуманого рішення. Адже для того, щоб виростити ліс, не вистачить одного життя.

— Подейкують, що в лісі біля села Антонівці Шумського району має дачу Леонід Кравчук. Це правда?

— Не знаю про це. Можливо, той ліс у комунальній власності. Якщо десь і є на території лісу відпочинкові чи туристичні об’єкти, то, мабуть, власники орендують ділянки, придбати їх неможливо, бо це не передбачено законодавством.

— Ліси — це ще й мисливські угіддя. Які звірі водяться в нашій області? Як боретесь із браконьєрством?

— На наші підприємства припадає 12% мисливських угідь області, решта — в обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок. Є також два приватні мисливські господарства. На Тернопільщині водяться козулі, кабани, олені плямисті й благородні, навіть лосі є на півночі нашої області, зайці, останнім часом мігрують вовки. Щодо браконьєрства, то боремось із цим явищем. Біда в тому, що незаконно на полювання ходять небідні люди: комусь цікаво постріляти, комусь хочеться дичини… Були випадки, що ми притягали порушників до відповідальності, вигравали суди.



— Торік було кілька випадків, що вовки нападали на людей. Чому хижаки наближаються до осель?

— Найбільша біда в тому, що люди викидають на вулицю собак. А вовчиці у пошуках самців контактують з ними. В результаті маємо гібридного вовка-собаку, який вирізняється своєю агресивністю. Тож люди необдуманими вчинками самі собі завдають шкоди. Чистокровний вовк не поводиться так агресивно і не підбирається так близько до людських осель. Якщо хижаки завдають шкоди людям, сільський голова чи голова громади звертається до нас і ми даємо дозвіл на їх відстріл. Це стосується не лише вовків, а й лисиць.

— У розповіді про чупакабру вірите?

— (Сміється, — авт.) Відповім байкою. Зустрілися мисливець і рибалка, хваляться здобиччю. «Я спіймав лиса з двометровим хвостом!» — каже мисливець. «Не вірю!» — заперечує рибалка. «А ось я просидів увесь день, думав іти, та раптом клюнуло: тягну — не можу витягти. Дістаю нарешті, а там… мотоцикл часів Другої світової війни, навіть фара світилась!» — вихваляється рибалка. «О, це вже брехня!» — «Правда!» «Ну, якщо виключиш фару, то я хвіст лиса наполовину втну», — усміхнувся рибалка.

Джерело: НОВА Тернопільська газета

МАЙБУТНЄ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ – ЗА ПЕРЕРОБКОЮ!


19 та 20 лютого під головуванням начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександра Демченка були проведені виробничі наради на промислових об’єктах підприємств за участю керівників лісових господарств та спеціалістів обласного управління.

Учасниками наради оглянуто нижньоскладський комплекс ДП «Корюківське лісове господарство», де вони ознайомились із процесом переробки деревини, роботою дільниці з розкряжування та відвантаження лісопродукції. Головний інженер Володимир Фіалковський доповів про виконану в минулому році роботу зі збільшення загального обсягу переробки деревини та досягнуті економічні показники у промисловому виробництві.

Другим об’єктом, з яким ознайомилися учасники наради став нижній склад ДП «Холминське лісове господарство». Директор лісгоспу Борис Чепурний доповів про його роботу і зупинився на основних проблемах, зокрема акцентував, що протягом останніх 5-ти років значно зменшився обсяг відвантаження лісопродукції. Так, якщо до 2014 року за рік вантажилось близько 700 напіввагонів, то в останні роки – лише 200-250, що змусило скоротити чисельність працівників з 18 до 11 чоловік.

Третім об’єктом першого дня став цех переробки ДП «Холминський лісгосп», який знаходиться в смт Холми. Директор Борис Чепурний ознайомив учасників з основними показниками діяльності переробного підрозділу, з його досягненнями та проблемами. Окремо зупинився на питанні низького попиту на супутню продукцію, що має значні обсяги на складах, та кроках щодо підвищення ефективності переробки на підприємстві. Для цього лісгоспом у 2018 році закуплено багатопильний кромкообрізний верстат і запущено з початку року в роботу для переробки супутньої продукції.

На закінчення в приміщенні Холминського лісництва проведено підбиття підсумків першого дня роботи.

Другого дня учасники наради відвідали лісопереробний комплекс ДП «Остерське лісове господарство». Директор Григорій Шульга доповів про роботу лісгоспу за минулий рік та окреслив подальші плани поточного року. Окремо зупинився на оновленні виробництва – у 2018 році закуплено та встановлено сушильну камеру об’ємом 50 м3, збільшено загальний обсяг сушильного господарства до 150 м3, встановлено сучасну лінію з переробки круглого лісу – брусувальний, багатопильний та торцювальний верстати іноземного виробництва. Також закуплено сучасний автонавантажувач. Великі обсяги робіт виконані для ремонту виробничих приміщень. Але поряд з цим необхідно привести у належний стан побутові приміщення, решту виробничих цехів та ремонтну майстерню, впорядкувати територію.

Після ознайомлення з виробництвом проведено підсумкову нараду. На порядку денному розглянули важливі питання, зокрема підготовку до весняної лісокультурної кампанії та якість проведення рубок формування і оздоровлення лісів.

У своїй доповіді заступник начальника, головний лісничий Влодимир Єленич зазначив, що заплановані обсяги відтворення лісів по підприємствах управління становлять 2170 га, в тому числі 1740 га – це висівання і садіння лісу на зрубах, 100 га – лісорозведення на малопродуктивних землях, 330 га – природне поновлення.

Всі лісогосподарські підприємства управління повністю забезпечені необхідною кількістю стандартного садивного матеріалу, мають необхідну кількість знарядь та механізмів для вчасного проведення весняних лісокультурних робіт.

Також зверталась увага директорів на зауваження до проектів лісових культур, що були виявлені під час засідання лісокультурної ради 01 лютого 2019 на базі ДП «Чернігівський лісгосп» за участю головних лісничих, інженерів лісових культур, спеціалістів управління, науковців ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція».

Отриману на цій нараді інформацію щодо відтворення лісів та першочерговості цих робіт директори підприємств доведуть та розглянуть на технічних нарадах в лісгоспах. Це буде запорукою виконання лісовідновлювальних робіт якісно, в оптимальні терміни, з метою вирощування продуктивних, біологічно стійких, цінних деревостанів.

Також було розглянуто питання щодо якості проведення рубок формування та оздоровлення лісів у 2018 році та своєчасність складання актів огляду місць заготівлі. Наголошено на проведенні постійного контролю за якістю відведення лісосік до рубки з урахуванням введення в дію нових державних стандартів.

Другим важливим питанням було виконання запланованих обсягів реалізації продукції у І кварталі 2019 року в умовах переходу на гармонізовані з європейськими стандарти з визначення розмірно-якісних характеристик лісоматеріалів.

У своєму виступі заступник начальника управління Олександр Жук озвучив інформацію про роботу в розрізі підприємств з переходу на нові стандарти, зокрема наголосив, що всі лісгоспи, за винятком ДП «Корюківський лісгосп», для визначення об’єму круглих лісоматеріалів використовують облік за серединним діаметром згідно ДСТУ 4020-2-2001 та протягом січня-місяця провели інвентаризацію залишків лісопродукції згідно чинних ДСТУ.

Також було акцентовано увагу на невиконанні планового обсягу реалізації за січень 2019 року в цілому по управлінню і конкретно по підприємствах, зокрема не виконали заплановані обсяги Городнянський, Остерський, Новгород-Сіверський та Семенівський лісгоспи.

Станом на 18.02.2019 ситуація з реалізацією деревини дещо покращилась, але в ряді підприємств потребує особливої уваги та відповідальності, зокрема в ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» і ДП «Остерський лісгосп», адже подальше невиконання запланованих обсягів може призвести до погіршення фінансового стану підприємств.

Головний спеціаліст відділу лісових ресурсів Чернігівського ОУЛМГ Ганна Прокопенко звернула увагу керівників на відповідальне ставлення спеціалістів лісгоспів при оформленні товарно-супровідних документів на лісопродукцію, що отримують споживачі, адже в умовах переходу на нові ДСТУ виникає багато помилок. Особливу увагу слід звернути на первинні документи, що подаються самими лісгоспами-експортерами для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів.

Учасники виїзної наради переконалися, що майбутнє лісової галузі – за переробкою!

За інформацією Чернігівського ОУЛМГ
22 Февраль 2019