25 лютого 2019

Про ліси Тернопільщини «НОВІЙ…» розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко

Розмови про ліси в Україні часто зводяться до найбільш болючої теми — незаконного вирубування. Водночас проблематика вирубки лісів набуває все більше політичного забарвлення. Разом із тим останнім часом лісівники посилюють контроль за незаконною вирубкою, а ще збільшують площі лісів. На Тернопільщині теж дбають про «легені планети». І хоча в нашій області лісистість складає лише 13,3%, тоді як середній показник по Україні — 17%, все ж є перспектива насадити нові ліси. Власне, для цього наші лісничі вивчають сучасні технології вирощування дерев, закуповують ефективну техніку. Про ліси Тернопільщини «НОВІЙ…» розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко (на фото).

— Олеже Павловичу, яка площа лісів на Тернопіллі?

— На Тернопільщині 201 тисяча гектарів лісів. Користувачів є кілька: державні лісогосподарські підприємства, комунальні лісогосподарські підприємства, військові ліси, ліси «Укрзалізниці» й «Тернопільоблавтодору», а також ліси місцевих громад. Найбільша частка — 158 тис. га — в користуванні п’яти наших лісогосподарських підприємств, у т.ч. природного заповідника «Медобори». Поступово розширюємо площі лісів, для цього прийняли відповідну програму на сесії обласної ради. До 2021-го заплановано збільшити лісистість на 500 га, але управління спільно з лісгоспами ставить вищу планку — на 1-2 тис. га. Наукова необхідність лісових насаджень в області — майже 20% площі території, але досягти цього не просто через брак вільних земель. За два останніх роки ми оглянули 4 200 га землі. Звичайно, ніхто орних земель під заліснення не віддасть, шукаємо малопродуктивні й деградовані. У 2018-ому ми відтворили 683 га лісу, в тому числі здійснили посадку 151 га нових лісів. На місці самосівів насаджуємо цінні породи — сосну, дуб, модрину.



— Маєте власний посадковий матеріал?

— У 2017-ому в своїх розсадниках ми виростили 5 млн. шт. посадкового матеріалу, у 2018-ому — 7 млн. Потреба наших лісгоспів — 3 млн., тож плануємо реалізовувати. Останніми роками почали вирощувати садивний матеріал за європейськими технологіями: в контейнерах із закритою кореневою системою (ЗКС – прим.), а не просто неба. Це дає змогу досягти кращої якості рослин. Поступово почали запроваджувати їх у Скала-Подільському лісництві — побудували павільйон із вирощування посадматеріалу лісових порід із ЗКС з автоматизованим поливом та притіненням. У 2017-ому нам вдалося там виростити 100 тис. рослин, торік — майже 200 тис. Минулоріч придбали басейн для підігріву води для поливу. Подбали і про стовідсоткову схожість жолудя, враховуючи те, що щороку висаджуємо 70% дуба звичайного. Для цього ми їздили до Польщі, де перейняли досвід флотації жолудя — відокремлення здорового насіння від хворого. Потурбувалися й про зберігання насіння, адже щедре плодоношення дуба відбувається не щороку, а раз у 6-8 років. Тож, аби забезпечити себе на наступні роки якісним насінням, торік придбали холодильну камеру для його зберігання та побудували теплицю, у якій зможемо виростити за одноразовим посівом до 500 тис. штук. посадкового матеріалу.

— Днями ви повернулися зі Швеції. Із чим там ознайомлювалися?

— В Україні не все так погано з розвитком лісівництва, але кращого у сусідів треба повчитися. У 2016 році до нас приїжджали представники шведської компанії BCC, щоб ознайомити нас з перспективами лісового розсадництва. Серед представленої ними продукції була автоматизована лінія з посіву сіянців із закритою кореневою системою, яка за зміну здатна закласти до 300 тисяч штук. У нас наразі це здійснюється вручну, а отже — нерівномірно. У Швеції 57% території — ліси, тож вони добре знаються в цій справі. На одному з їхніх розсадників 13 осіб вирощують 14 млн. штук посадкового матеріалу, на іншому — 17 осіб вирощують 21 млн. штук. У Швеції ми ознайомились із роботою автоматизованої лінії з закладання насіння. Це фантастика! Плануємо її придбати. У Західній Україні аналогічна є лише у Львові та Хмельницькому, тому у нас є перспектива забезпечувати якісним посадковим матеріалом лісогосподарські підприємства інших областей.




— Часто доводиться чути про незаконні вирубки лісів в області…

— На жаль, у нас ще не до кінця ефективна охорона лісів, причина — в людському факторі. Разом з тим за останні роки проведено значну роботу щодо посилення контролю за незаконним обігом деревини. У 2016-ому були масові промислові крадіжки лісу в Чортківському лісгоспі — понад 60 куб. м дуба, у Тернопільському лісгоспі — майже 50 куб. м, зафіксовано і незаконні крадіжки деревини в Кременецькому лісгоспі (Почаївське лісництво). Відповідальні особи були притягнуті до відповідальності: три директори лісгоспів та лісничі отримали догани, одного керівника звільнено. Ми тоді поставили питання руба: так не може далі тривати! Нині проводимо щотижневі рейди. Лісова охорона управління разом із правоохоронцями виїжджає до лісу, перевіряє, чи законно і правильно відбувається заготівля деревини. Торік виявлено самовільну вирубку дуба в Бучацькому лісгоспі — 85 куб. м,
27 куб. м — в Кременецькому лісгоспі. Це великі збитки. Було затримано порушників, триває розслідування.


— Кримінальна відповідальність передбачена?

— За два останніх роки сорок справ передано нами до правоохоронних органів, три дійшли до логічного завершення. Суд зобов’язав порушників відшкодувати збитки та сплатити штраф. А ось із початку 2019-го передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу.
— Знаємо, що активісти допомагають виявляти незаконні вирубки.

— Найбільше нам допомагають небайдужі мешканці Монастирищини та Бучаччини. До речі, я запитував шведів, чи у них є незаконні вирубки, то вони навіть не зрозуміли, про що йдеться. Вірю, що українці теж колись усвідомлять відповідальність за природу.

— Скільки деревини заготовляють лісгоспи?

— Щорічно лісогосподарські підприємства області заготовляють 225-228 куб. м деревини — промислова рубка, заходи з оздоровлення лісів і ін. Лімітом заготівлі промислової рубки є щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини, що затверджена з урахуванням принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів. За рахунок заготівлі деревини лісове господарство отримує кошти для відтворення лісів, проведення лісоохоронних та інших заходів. Можливо, людям прикро дивитися, коли зрізають дерево, але без деревини не було б ні столу, ні вікна, ні дверей. Проте замість зрізаних дерев обов’язково насаджуємо молоді.

— Чи має право селянин поїхати підводою до лісу і зрізати суху деревину на дрова?

— На жаль, ні. Згідно із законодавством це заборонено.

— А збирати ягоди та гриби можна?

— Можна, якщо це не промисловий збір, що планується до реалізації. Якщо ж населення планує промисловий збір другорядних лісових матеріалів (ягоди, гриби, лікарські рослини, березовий сік і ін.), за це передбачена рентна плата.

— То скоро не можна буде прогулятися лісом…

— Якщо ліси перейдуть у приватну власність, то хтозна, як буде…

— Невже в нашій країні допустять передачу лісів у приватні руки?

— Є немало прихильників того, щоб державні ліси віддати у концесію (договір про передачу природних багатств в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам), тому не знаємо, чи завтра-післязавтра не виставлять ліси на аукціон. 2017 року була спроба приватизації лісів, тож лісівники всієї України страйкували проти цього. Можливо, хтось скаже, що приватна власність є ефективнішою. Проте, як показала практика тих країн, де ліси передали у концесію, здебільшого таких власників цікавить сировина. Проте, заготовивши ліс, вони не поспішали його відновлювати, тож ті країни, які ризикнули, й досі пожинають плоди свого необдуманого рішення. Адже для того, щоб виростити ліс, не вистачить одного життя.

— Подейкують, що в лісі біля села Антонівці Шумського району має дачу Леонід Кравчук. Це правда?

— Не знаю про це. Можливо, той ліс у комунальній власності. Якщо десь і є на території лісу відпочинкові чи туристичні об’єкти, то, мабуть, власники орендують ділянки, придбати їх неможливо, бо це не передбачено законодавством.

— Ліси — це ще й мисливські угіддя. Які звірі водяться в нашій області? Як боретесь із браконьєрством?

— На наші підприємства припадає 12% мисливських угідь області, решта — в обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок. Є також два приватні мисливські господарства. На Тернопільщині водяться козулі, кабани, олені плямисті й благородні, навіть лосі є на півночі нашої області, зайці, останнім часом мігрують вовки. Щодо браконьєрства, то боремось із цим явищем. Біда в тому, що незаконно на полювання ходять небідні люди: комусь цікаво постріляти, комусь хочеться дичини… Були випадки, що ми притягали порушників до відповідальності, вигравали суди.



— Торік було кілька випадків, що вовки нападали на людей. Чому хижаки наближаються до осель?

— Найбільша біда в тому, що люди викидають на вулицю собак. А вовчиці у пошуках самців контактують з ними. В результаті маємо гібридного вовка-собаку, який вирізняється своєю агресивністю. Тож люди необдуманими вчинками самі собі завдають шкоди. Чистокровний вовк не поводиться так агресивно і не підбирається так близько до людських осель. Якщо хижаки завдають шкоди людям, сільський голова чи голова громади звертається до нас і ми даємо дозвіл на їх відстріл. Це стосується не лише вовків, а й лисиць.

— У розповіді про чупакабру вірите?

— (Сміється, — авт.) Відповім байкою. Зустрілися мисливець і рибалка, хваляться здобиччю. «Я спіймав лиса з двометровим хвостом!» — каже мисливець. «Не вірю!» — заперечує рибалка. «А ось я просидів увесь день, думав іти, та раптом клюнуло: тягну — не можу витягти. Дістаю нарешті, а там… мотоцикл часів Другої світової війни, навіть фара світилась!» — вихваляється рибалка. «О, це вже брехня!» — «Правда!» «Ну, якщо виключиш фару, то я хвіст лиса наполовину втну», — усміхнувся рибалка.

Джерело: НОВА Тернопільська газета

0 коммент.:

Дописати коментар