ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 березня 2019

На Житомирщині лісова охорона затримала трактор, що перевозив деревину



На вихідних рейдова бригада державного підприємства "Олевське лісове господарство" на території Покровського лісництва затримала трактор, який перевозив деревину породи вільха. Відсутність належних документів у кермувальника свідчила про те, що деревина зрубана в незаконний спосіб. В ході обстеження місця самовільної рубки встановлено, що зловмисники заподіяли лісу шкоди на суму 11 тисяч гривень.

На місце події лісівники викликали працівників поліції. Щодо правопорушення складено адмінпротокол. Порушники уже сплатили штраф та збитки в повному обсязі.

Олександр Дзюбенко: «Зберегти ліси — наше головне завдання»



Ліс — в очікуванні весни. І хоча потроху ще сніжить і морозить, але вже наповнюються теплим сяйвом золотисті стовбури сосен, під корою дубів відчувається пульсація сили, повітря стає прозорішим, із ледь вловимим ароматом різнотрав’я, яке готове до відродження.

Ще два-три тижні, — говорить начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, — і держлісгоспи області почнуть висаджувати сіянці. Лісокультурну кампанію, як і завжди, буде проведено в стислі строки, оскільки рослини повинні прижитися, поки в грунті є достатньо вологи. Цього року плануємо відтворити ліси на площі 1230 гектарів, з них лісовідновленням — 1036 гектарів, природне поновлення становитиме 165 гектарів, буде також створено 29 гектарів захисних насаджень. А ще на 13-ти гектарах лісових розсадників висіємо лісове насіння.

— Олександре Миколайовичу, щороку лісівники Черкащини висаджують сотні тисяч сіянців. Це надзвичайно важлива і водночас нелегка праця — вирощувати ліси, формувати лісові масиви, дбайливо оберігати і захищати кожне дерево, яке росте довго — десятиліття, і весь цей час потребує до себе уваги.

— Покоління лісівників створювали лісове багатство Черкаської області й сьогодні наші працівники продовжують їхню працю, вкладаючи серце і душу в збереження та розвиток наших лісів. І я щиро вдячний їм за відданість лісовій справі, розуміння, наскільки важлива лісова екосистема для захисту життя, особливо в умовах глобального потепління.

Слід сказати, що на недавньому засіданні Американської асоціації сприяння розвитку науки йшлося про максимальне збільшення на нашій планеті лісів, які, як вважають учені, ефективно протистоятимуть кліматичним змінам, завдяки своїй здатності поглинати вуглець, уловлювати пил, сажу, радіоактивні сполуки і виділяти кисень. Мова йшла про необхідність додатково посадити трильйон дерев, причому — на деградованих територіях, яких, як підтверджують спостереження з супутників, на планеті достатньо.

Дійсно, чим більше лісу — тим більше здоров’я. Але ліс не тільки пом’якшує клімат, очищує повітря, він життєдайно впливає на біосферу, захищає тваринний світ, виконує водоохоронні, ґрунтозахисні, ресурсопостачальні та інші функції. Нашій області також потрібне збільшення лісових площ. Сьогодні лісистість Черкащини становить 15,4 відсотка. А може бути й усі 16 відсотків та навіть більше. Є немало землі, непридатної до сільськогосподарського використання, — пустирів, яруг, ерозійних балок тощо. Все це може бути засаджене лісами. От тільки органи місцевого самоврядування передавати держлісгоспам землі, які самі не використовують, не поспішають. На законодавчому рівні теж немає спрощеного механізму передачі цих територій, який би влаштував як селян, так і лісову галузь. Немає й політичної волі у цьому питанні. Та й фінансування на створення лісових культур і як мінімум п’ятирічний догляд за ними — немає. А клімат тим часом змінюється. Й не на краще. Пом’якшити його великою мірою допомогло б заліснення. Безумовно, в країні сьогодні багато економічних і соціальних проблем, які потребують нагального вирішення, але ж і про майбутнє потрібно думати вже зараз, щоб воно не стало для нас прикро несподіваним.

Ми ж, лісівники, хоч зараз можемо розпочати лісорозведення на таких землях. У розсадниках держлісгоспів виростили майже 10 мільйонів сіянців, заготовлено понад 85 тонн насіння основних лісоутворюючих порід: сосни звичайної, дуба звичайного та північного, горіха чорного тощо.

Минулого року відтворення лісів та лісорозведення було проведено на площі 1418 гектарів. На всіх ділянках після рубок щороку в обов’язковому порядку висаджуються молоді ліси. Ми дотримуємося раціонального використання лісових ресурсів. Ліс повинен рости в майбутнє і в жодному разі не зменшуватися.

— Минулий рік був надзвичайно складним для лісової галузі області. Варто лише згадати січневий сніголам, який пошкодив дерева на величезних площах практично по всій області. І те, як лісівники Черкащини протистояли цьому випробуванню, не може не викликати повагу.

— Наші працівники дійсно склали іспит на мужність і професіоналізм, долаючи наслідки стихії. І продовжили виконання планових завдань.

Вчасно й у повному обсязі було проведено минулого року лісокультурну кампанію. На площі понад 2240 гектарів зді­йснено формування молодняків. Заходи з поліпшення санітарного стану лісів відбулися на території понад 9,3 тисячі гектарів. За власні кошти підприємств відремонтовано 40 кілометрів лісових доріг, створено 2080 кілометрів нових протипожежних мінералізованих смуг, збудовано 14 нових рекреаційних пунктів для відпочинку громадян у лісах, розчищено та облаштовано вісім лісових джерел та криничок.

Цю роботу буде продовжено й цього року. Триває і допомога військовослужбовцям Збройних сил України, яких через волонтерські, ветеранські організації лісгоспи області підтримують найнеобхіднішим: лісоматеріалами, амуніцією, продуктами харчування тощо. Надсилаємо й саджанці для озеленення населених пунктів після бойових дій. Родини учасників АТО та ООС забезпечуємо в районах дровами, ветеранів АТО залучаємо до патрулювання лісових насаджень. 

Минулий рік був дійсно надзвичайно напружений. Нам доводилось розбирати сніголами, вилучати пошкоджені, потенційно небезпечні дерева на тисячах гектарів — переважно це соснові насадження.

— Сосна в основному й є жертвою «біологічної пожежі» — масового всихання лісів, яке розповсюдилося майже по всій Україні.

— Всихання лісів в Україні, яке минулого року становило 440 тисяч гектарів — це вже проблема державного значення. Подібне явище, причиною якого є глобальне потепління, зміна гідрорежиму грунтів, присутнє і в Європі. Але там всохлі дерева відразу прибираються. Наше ж законодавство, передусім Санітарні правила в лісах України, аж ніяк не сприяють вчасному реагуванню на всихання лісових площ. Ми не маємо права проводити рубки, в тому числі й санітарні, в період так званої «тиші», коли птахи і звірі створюють потомство. Але в цей час розмножуються й шкідники, які заселяють ослаблені дерева одне за одним і таким чином заражають цілі масиви. Все більшою загрозою для сосни стає паразит — омела австрійська, яка буквально висмоктує з дерева життєдайні соки. Але знову ж таки — зрубати хворі дерева, щоб вони не інфікували здорові, часто ми не маємо права. Майже два місяці нам забороняє проводити санітарно-оздоровчі заходи законодавство, потім — бюрократичні перепони, часом — громадськість, яка взагалі налаштована проти будь-яких рубок. Тож якщо в 2017-му році насадження, що всихали, в області займали 11 тисяч гектарів, то минулого року ми вже мали 32 тисячі площ, на яких зафіксували пошкоджені лісові насадження. З них — 18 тисяч гектарів сосни звичайної і майже 10 тисяч гектарів дуба звичайного. А всихання сильного ступеня було зафіксовано на 5,7 тисячі гектарах. Процес набув глобального характеру і для того, щоб його зупинити, й протидія йому повинна бути відповідною. Передусім потрібні зміни в законодавстві і, що не менш важливо, необхідно, щоб громадськість зрозуміла, що ми впритул наблизилися до втрати значної частини українських лісів, які без допомоги людей не зможуть протистояти кліматичним змінам.

Слід сказати, що молоді лісові культури вже й самі почали адаптуватися до кліматичних змін. Вони перебудовують свою кореневу систему, щоб дістатися до ґрунтових вод. Ослаблені насадження пристосуватися до глобального потепління вже не можуть. 

Сьогодні наше завдання — допомогти лісу протистояти кліматичним потрясінням. Для цього запроваджуємо створення змішаних лісів, починаємо працювати з новими, більш стійкими до різних несприятливих умов деревними породами, практикуємо вирощування сосни і дуба під «пологом» дорослих дерев у тих насадженнях, де низька повнота. Хочу запевнити: ліс на Черкащині є і буде — як для теперішнього, так і для наступних поколінь.

— Наскільки ефективно працюють лісівники Черкащини, підтверджує 361 мільйон гривень податків та зборів, сплачених минулого року держлісгоспами області. При цьому до Державного бюджету сплачено 195,3 мільйона гривень, до місцевих бюджетів — 96 мільйонів гривень, майже 70 мільйонів гривень сплачено єдиного соціального внеску.

— Лісова галузь — одна з найпотужніших бюджетоутворюючих структур в області. Ми діємо чесно і відкрито по відношенню до держави і суспільства, а наше податкове навантаження — це 75 відсотків від чистого прибутку, який отримують держлісгоспи.

Це безумовно непросто — розвивати підприємства за таких податкових умов, оснащувати їх новою технікою, запроваджувати сучасні технології, платити працівникам зарплату, відповідну їх нелегкій праці. Але ми це робимо. Протягом минулого року лісгоспи за власний кошт спромоглися навіть оновити автотранспортний парк: придбали 10 спеціальних автомобілів для лісового патруля, 14 тракторів, три гідроманіпулятори, десятки механізмів для обробітку грунту і догляду за насадженнями. Цей напрямок роботи будемо активно продовжувати, адже сучасна техніка дозволить зменшити витрати на ремонт застарілих машин та механізмів, розширити та підвищити рівень виробництва. Приміром, цього року плануємо максимально перейти на механізовані догляди за лісовими культурами, що дозволить економити кошти та відійти від людської праці.

Це якщо нам не збільшать податки до 95 відсотків. А про це сьогодні вже йде мова.
А ще наші можновладці знову повертаються до питання обкладання податком всіх лісових земель України. 

Пропонується внести зміни до законодавства щодо сплати земельного податку, який становитиме 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вкритої лісовою рослинністю. По Черкаській області нормативно-грошова оцінка землі становить від 100 до 290 тис. грн. за один гектар. Передбачається, що цей новий земельний податок замінить рентну плату та існуючий земельний податок. Проте елементарні підрахунки свідчать, що це буде катастрофа для держлісгоспів. У такому разі держлісгоспи Черкащини при максимальній нормативно-грошовій оцінці повинні будуть платити 512 мільйонів гривень земельного податку на рік. І це тільки одного земельного податку! Для порівняння — торік сплатили рентної плати та земельного податку — 55 мільйонів гривень. Крім того, ще сплатили понад 300 мільйонів інших податків, зборів та платежів, які є обов’язковими, які не відміняються. Тож нововведення в законодавстві можуть призвести до того, що податкові нарахування становитимуть більше, ніж отримано коштів держлісгоспами від реалізації продукції. І що у цих запропонованих змінах найбільш нелогічно — податок на землю повинен буде сплачуватися незалежно від реалізації продукції та наявності/відсутності господарської діяльності. Наприклад — за всі лісові землі з молодими насадженнями, об’єкти природно-заповідного фонду. Такий додатковий податковий тягар призведе до збитковості та знищення державних лісогосподарських підприємств.

Так, лісовій галузі реформи потрібні. Але спрямовані на розвиток лісів, лісового господарства. Необхідні зміни в управлінні лісами, але виважені, з позицій державництва, а не чиїхось інтересів. І врешті-решт, скільки можна політичними методами налаштовувати суспільство проти лісівників, які роблять усе для розвитку українських лісів. 

Втім, хто б і що про нас не говорив, як би на нас не тиснули, ми продовжуємо виконувати свою роботу — вирощувати, примножувати, охороняти і захищати ліси.

Невдовзі стартує лісокультурна кампанія, буде проводитися традиційна акція «Майбутнє лісу в твоїх руках». Запрошуємо всіх бажаючих: приєднуйтесь до нашої справи — створення лісів, посадіть своє дерево, відчуйте серцем ліс, який працює для людей і нашої держави.

Інтерв’ю вела Наталя ВІРГУШ

08 березня 2019

З чого починалась справа Гандзюк, або що не так із Олешківським лісом?




Навесні минулого року пожежа знищила більше 600 гектарів Олешківського лісу, що на Херсонщині. Радниця міського голови Херсона Катерина Гандзюк наголошувала: ліс палять для того, щоб потім продавати.

У липні 2018 на Катю Гандзюк напали. У листопаді вона померла. У прокуратурі заявили: слова активістки про підпал лісу — ймовірна причина скоєння злочину проти неї.

Ця справа тягнеться вже півроку. По ній проходять вісім людей. Серед них — бійці добровольчих батальйонів, колишні правоохоронці, чиновники. Питання «Хто замовив Катю Гандзюк?» стало одним із головних до правоохоронних органів та влади.

Але що з самим Олешківським лісом? Деревину із нього продовжують вивозити. Підпал лісу — це одна зі складових схеми нелегальної вирубки: обгорілі дерева треба вирубувати, та їх все ще можна продавати.

Наші джерела в правоохоронних органах пояснюють, що раніше незаконну вирубку в Олешківському лісі контролював бізнесмен Сергій Брага, який, як кажуть в прокуратурі, був присутній на зустрічі підозрюваних у вбивстві Катерини Гандзюк, де вони обговорювали, як саме заподіяти їй ушкоджень. Зараз, кажуть наші джерела, схемою підпалу та вивозу лісу користується херсонський підприємець Микола Урманов — близький знайомий сім’ї Олексія Левіна-Москаленка, одного з підозрюваних у вбивстві Гандзюк. Сам Урманов це заперечує.

Хто був зацікавлений в бізнесі на Олешківському лісі?

По-перше, Владислав Мангер — голова Херсонської облради та підозрюваний в організації вбивства Катерини Гандзюк. Декілька років він намагався створити в тому районі національний парк «Гілея». Активісти кажуть, це б дозволило йому стати монополістом з вирубки лісу.

Контролювати на місці роботу парку, кажуть активісти, мала б організація «Ніхто крім нас». Її представник — Олександр Ковальов — навесні 2014 року допомагав утекти бійцям «Беркуту». Владислав Мангер зв’язки з організацією «Ніхто крім нас» заперечує. Та загалом каже, що просто боровся за збереження лісу.

По-друге, без згоди очільника області Андрія Гордєєва нічого б не відбувалося — про це у своїх постах писала Катерина Гандзюк. Але губернатор запевняє, що не впливав на рішення, пов’язані з Олешківським лісом.

По-третє, місце пожежі в Олешківському лісі — поблизу Йодових озер. Цією територію, кажуть активісти, цікавиться заступник губернатора Євген Рищук — поруч знаходиться його кінний клуб «Гран-Прікс». Про ймовірну причетність Євгена Рищука до підпалу лісу заявляв і генеральний прокурор України. Втім сам нині відсторонений від роботи Рищук все заперечує.

Ми поїхали в Олешківский ліс та з’ясували, куди саме вивозять з нього деревину, наскільки це законно та хто в цьому зацікавлений.

Вікторія Рощина
8 березня, 2019 22:39


Тернопільські лісівники привітали своїх чарівних колег зі святом весни

    

 

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко від імені всього чоловічого колективу привітав зі святом весни всіх працівниць апарату управління.

Крім того, очільник лісового управління зачитав наказ про нагородження грамотами працівниць апарату.
Беручи до уваги високоефективну роботу жінок-працівниць колективу обласного управління лісового та мисливського господарства, за високий професіоналізм і багаторічну службу та з нагоди святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня, грамотами удостоєно головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Надію Козацьку, голову Тернопільської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Людмилу Рибачук та завідувача сектору бухгалтерського обліку управління Нелю Марчук.

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
07.03.2019 17:08 

На Житомирщині державного інспектора екологічного контролю підозрюють у хабарництві


Під процесуальним керівництвом прокуратури області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням свого службового становища.

Наразі, за погодженням із процесуальним прокурором, особі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Установлено, що головний спеціаліст відділу екологічного контролю (нагляду) на митній території Державної екологічної інспекції Житомирської області, використовуючи службове становище, вимагав та одержав від представника приватного товариства неправомірну вигоду на загальну суму 4 тис грн.

До того ж, діючи за розробленою схемою, державний інспектор насправді не оглядав саму продукцію, призначену для експорту, як передбачено вимогами чинного законодавства. Натомість приймав рішення про проведення контролю на підставі сканованих документів підприємства-експортера, які одержував у форматі електронних повідомлень.

Викрито незаконні оборудки співробітниками відділу по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Управління Служби безпеки в області.

Досудове розслідування проводить Головне управління Нацполіції в області.

Дзеркало Полісся
Вчера, 08:07
http://dzerkalo.info/2010-01-22-12-59-36/31936-na-zhitomirschin-derzhavnogo-nspektora-ekologchnogo-kontrolyu-pdozryuyut-u-habarnictv.html

7 причин, чому варто гуляти у лісі і як це може змінити наше життя

8 березня 2019

Шум доріг, сирени поліції і дзеленчання мобільних телефонів – містяни постійно чують і бачать звуки і ознаки міста.

Тому видання Healthista радить "втікати" від міського шуму до лісу або хоча б парку і наводить наукові аргументи, як це може покращити наше здоров’я і загалом життя.

Почалася весна, тож гайда надвір!

     1    



Зменшення психологічної втоми


Дослідження, опубліковане в Journal of Environmental Psychology, показує, що відновлювальне середовище – ліс, озеро чи пляж – відновлюють психологічну енергію, а природна краса надихає почуття благоговіння, що дає вторинний стимул мозку.

Після хороших прогулянок покращується й короткотермінова пам’ять.

У дослідженні Мічиганського університету учасників тесту на пам’ять поділили на дві групи і відправили на прогулянку.

Коли вони повернулись, їх знову протестували.

Група, яка гуляла дендропарком, показала на 20% кращі результати за тих, хто гуляв вулицями міста.

     2     

Збільшення креативності


Екопсихологи з Мічиганського університету дослідили, що споглядання м’якої, природної краси дозволяє мозку відновлюватись і відпочивати після створених людством "нападів" сучасного життя.

Природа також дає свіжий підхід до проблем.

На природі мозок більш відкритий до мрій та блукань, що покращує креативність.

Психологи помітили, що переваги проведення часу на природі тривали навіть після повернення з прогулянки.

Інше дослідження, опубліковане в журналі Public Library of Science, показало, що люди, які "занурювались" у природу впродовж 4 днів, покращили свої результати у тесті на креативне вирішення проблем аж на 50%.

Вчені припускають, що ще однією причиною таких хороших результатів є менше використання гаджетів за ці дні.

     3      

Підвищення відчуття щастя


Дослідження, опубліковане в Environmental Science and Technologу, показало зв’язок між зменшенням тривожності і поганого настрою та прогулянками у лісі.

Journal of Affective Disorders опублікував аналіз, який показує, що кожне зелене, природне середовище, не лише ліс, покращує настрій та самооцінку, а це важливий елемент для особистого щастя.

А якщо ще й є вода – озеро, річка, океан – вплив на відчуття щастя ще помітніший.

      4     


Підвищення імунітету

Міжнародний конгломерат вчених опитав 31 тисячу мешканців Торонто.

Опитування показало, що мешканці "зелених" зон мали краще серцеве та метаболічне здоров’я порівняно з тими, хто жив у більш "голих" від зелені зонах.

Коли людина – у вихорі фітонцидів, це покращує імунну систему загалом, допомагає боротися з кашлем, застудою та грипом.

Так стверджує стаття у журналі Environmental Health and Preventative Medicine, хоча для 100% впевненості потрібні ще дослідження.

Вчені також дослідили, що пацієнти швидше зцілюються після операції, якщо з лікарняного ліжка бачать природну зелень.

     5     



Розширення вправ та здоров'я серця


Дослідження показує, що три милі ходьби на біговій доріжці спалять стільки ж калорій, скільки прогулянка у лісі на таку ж відстань.

Британські вчені вивчили тисячу дітей і з’ясували, що діти були вдвічі більше активніші на вулиці, ніж у приміщенні.

     6     


Зниження стресу

Ряд досліджень показує, що заняття у лісі чи прогулянки у ньому зменшують кров’яний тиск і рівень гормону стресу кортизолу, а також адреналіну, і це допомагає заспокоїтись.

Дослідження, опубліковане в Scandinavian Journal of Forest Research, показало, що студенти, яких відправили на відпочинок з ночівлею у ліс на два дні, повернулися зі значно нижчим рівнем кортизолу порівняно з тими, хто залишився в місті.

Науковці з Environmental Health and Preventative Medicine отримали такі ж результати, зазначаючи, що рівні кортизолу і пульс зменшувалися в тих, хто проводив час далеко від міського шуму, займаючись "лісовою терапією".

     7     



Покращення зору


Дослідження показує, що не лише морква природно може покращити ваш зір.

Можна просто відволіктися і "відлипнути" від моніторів.

Австралійське дослідження вивчало 2000 дітей впродовж двох років.

Результати показали, що діти, які більше часу проводять на природі, менше ризикують розвитком короткозорістю.

Вчені Тайваню стежили за двома сусідніми школами з приблизно однаковими рівнями короткозорості у школярів.

Одну школу заохочували більше часу проводити з дітьми на вулиці впродовж року.

Через 12 місяців дітей протестували. Дані показали, що частота короткозорості в учнів, які більше часу були на вулиці – 8.41%.

Тоді як в іншій школі – це 17.65%.

Обидва дослідження опубліковані в журналі Ophthalmology.

Можливо, вас зацікавить:
Які вони найстаріші дерева планети?
9 світлин пралісів, в тому числі українського
15 неймовірних фото дикої природи. Знімки цього фотографа немов розповідають історії
У природи немає поганої погоди – доводить фотограф, що знімає різні пори року

Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я.

Всі фото: Depositphotos

Журналісти з’ясували, як керівництво Академії аграрних наук ділить державну землю між родичами

За декілька років чиновники роздерибанили десятки гектарів державних земель



Керівники Національної академії аграрних наук та їхні родичі стають власниками земельних ділянок на територіях, що раніше використовувались підпорядкованими академії дослідницькими установами. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях».

Як повідомляють журналісти-розслідувачі, Національна академія аграрних наук України, у складі якої близько двох сотень дослідних станцій, наукових центрів, інститутів та господарств, розпоряджається майже півмільйоном гектарів землі (35 тисяч з яких наразі – на тимчасово непідконтрольній українській владі території).

Журналісти «Схем» встановили, родичі президента академії Ярослава Гадзала є власниками кількох земельних ділянок під Києвом, котрі раніше були у користуванні підпорядкованих аграрній академії установ.

Наприклад, ділянки у Гатному, якими до кінця 2013 року користувалось підпорядковане Інституту землеробства дослідне господарство «Чабани», нині належать доньці Гадзала Оксані Черник та її чоловіку Юрію. Останній у 2015 році отримав ще одну ділянку під Києвом, котрою раніше також користувався один з інститутів аграрної академії.
Крім цього журналісти виявили незадеклароване житло Гадзала – це квартира у будинку у Печерському районі Києва. Журналістам вдалось виявити, що ця квартира в елітному районі столиці належить сину Гадзала.

Згадку про цю квартиру також знайдено в одному із судових рішень. У 2017 році у цьому помешканні проводили обшуки детективи НАБУ у рамках справи щодо відчуження близько 100 гектарів державних земель академії. У квартирі знайшли коробку зі 100 тис. доларів. Син Гадзала тоді пояснював, що «в даній квартирі його батько не проживав, а сам він нею користується, коли приїжджає до міста Києва у справах».

У розмові зі журналістами син академіка Андрій Гадзало заявив, що нічого не пам’ятає – ані про купівлю квартири, ані про 100 тис. доларів. Його батько – президент академії Ярослав Гадзало – коментувати наведені журналістами факти не захотів.

10 соток у селище Гатне на Київщині, якими володіє заступниця Гадзала Ануш Балян, також є колишньою землею установи, підконтрольної аграрній академії. Брат Ануш Балян Алексан володіє фірмою «Сааб», яка набувала у власність ділянки, які раніше нібито були у користуванні Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції (колишнього Інституту агропромислового виробництва, який очолювала Ануш Балян) – про це йдеться у реєстрі судових рішень.



В одному з випадків ділянки у приватну власність спочатку отримали 16 осіб, 14 з яких згодом в один день продали їх «Саабу». Водночас журналісти виявили будинок під Києвом, записаний на племінницю Балян, до якого регулярно приїздила віце-президентка академії аграрних наук.
Віце-президент та головний вчений секретар академії аграрних наук Анатолій Заришняк та його дружина – суддя Апеляційного суду Києва, а також їхня донька володіють ділянками в Гатному та Чабанах під Києвом. Ділянки на місці колишніх земель установ, підпорядкованих НААН, є також у власності зятя і свата академіка. Ділянка зятя наразі арештована в рамках справи, котру розслідує НАБУ.

Сам Заришняк коментувати майнові питання не захотів, сказав лише, що у нього «погане самопочуття».

У очільника Інституту садівництва, що входить у структуру аграрної академії наук, Ігоря Гриника та його родичів, «Схеми» теж виявили низку земельних ділянок. Вони також придбали дві ділянки на майже півтора гектара землі, які були виділені для ведення особистого селянського господарства.

У 2017 році тогочасні власники цих ділянок – син Ігоря Гриника та дружина брата посадовця – змінюють цільове призначення - на будівництво та обслуговування багатоквартирних будинків. Зараз право на забудову ділянки вже надане одній з будівельних компаній, яка працює в регіоні. Тим часом сам Гриник телефоном зазначив, що «не коментує чужих питань, якими не володіє» і кинув слухавку. Щоб з’ясувати, кому раніше належала ця земля і яким чином вона перейшла у власність родичам академіка, журналісти приїхали до Чабанівської селищної ради і зустріли там супротив. На знімальну групу «Схем» напали.

Діяльність академії аграрних наук вивчають як контролюючі органи, так і правоохоронці. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016-го року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році.
Директор департаменту цієї служби Володимир Діхтярьов пояснив, що з усієї кількості землі для наукової роботи використовується лише 10%, а «все інше – для товаровиробництва сільськогосподарської продукції та, відповідно, реалізації». А за словами професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, ефективність використання державних земель НААН є достатньо низькою.

Окремо справу щодо виведення з державної власності близько 100 гектарів землі академії на Київщині в НАБУ розслідують з 2017 року. Йдеться про масиви землі біля Чабанів та Гатного – зокрема, там, де отримали ділянки родичі керівництва академії. За даними НАБУ, «по одному зі згаданих епізодів детективами підготовлено проекти повідомлення про підозру, які скеровані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для погодження». При цьому в САП не надають інформації щодо провадження та того, коли буде погоджено підозри у даній справі.

https://zaxid.net/zhurnalisti_zyasuvali_yak_kerivnitstvo_akademiyi_agrarnih_nauk_dilit_derzhavnu_zemlyu_mizh_rodichami_n1477111

Кинули на землю і били: на Волині братів судили за знущання над майстром лісу


У червні 2017 року двоє братів побили майстра лісу Тельчівського лісництва ДП «Колківське лісове господарство» за те, що перешкодив їм поріщати на пилорамі деревину, яку вони самовільно зрубали в лісі. Подія сталася у селі Матейки Маневицького району.

Днями ж Маневицький районний суд виніс кривдникам вирок. Його опублікували на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як розповів у суді потерпілий майстер лісу, він прийшов до пилорами за слідами підводи, які вели від місця незаконної рубки дерев до господарства братів. Тож, прийшовши до них, чоловік намагався перешкодити обробці зрубаної деревини на пилорамі. Утім, туди його не пустили. Натомість штовхнули на землю й добряче побили руками і ногами.

До слова, обоє братів у суді свою провину визнали й просили їх суворо не карати.

Обоє кривдників отримали по два роки позбавлення волі. Утім, одного звільнили від відбування покарання згідно з законом «Про амністію», а інший отримав два роки «умовно».

Сьогодні, 11:25

Минприроды объяснило рубку защитных лесов на продажу китайцам: леса на Урале много

в Алапаевском, Березовском и Кушвинском лесничествах готовятся пустить под топоры 220 тысяч га леса под инвестпроект компании «Лестех». Проект лоббирует министр промышленности региона Сергей Пересторонин. «Есть хорошие рынки сбыта. Это и Сирия, и Ливия, и Китай, и Египет, а также страны ближнего зарубежья – Узбекистан, Таджикистан», –



В Минприроды Свердловской области объяснили, почему готовы выделить под рубку 220 тысяч га леса ради реализации инвестпроекта компании «Лестех». Оказывается, в Свердловской области очень много леса, его вырубают недостаточно активно. А вырубка защитного леса законом не запрещена. При этом в министерстве не называют суммы, которые поступят в бюджет от сдачи в аренду лесов под заготовку древесины.

«Новый День» получил ответ на запрос от Минприроды по ситуации с планами на масштабную вырубку леса. Агентство ранее рассказывало, что в Алапаевском, Березовском и Кушвинском лесничествах готовятся пустить под топоры 220 тысяч га леса под инвестпроект компании «Лестех». Проект лоббирует министр промышленности региона Сергей Пересторонин. «Есть хорошие рынки сбыта. Это и Сирия, и Ливия, и Китай, и Египет, а также страны ближнего зарубежья – Узбекистан, Таджикистан», –комментировал чиновник. Немалая часть лесов, которые собираются срубить, чтобы продать на Восток, находится в категории защитных. По большому счету, это легкие региона, в атмосферу которого ежедневно поступают тонны выбросов промпредприятий и автомобилей.

В Министерстве природы Свердловской области рассказали, что проект «Лестеха», о котором идет речь, еще не принят, находится в стадии рассмотрения. Но леса в регионе более чем достаточно. «Утвержденная годовая потребность в древесном сырье по всем инвестпроектам – 2,6 миллионов кубометров, из них годовая потребность ООО «Лестех» по действующему инвестпроекту составляет чуть более 300 тысяч кубометров. Надо принять во внимание, что расчетная лесосека Свердловской области составляет 24,8 миллиона кубометров древесины и ежегодно осваивается только на 30-33%. Расчетная лесосека – это предельный годовой объем спелого леса, который может быть использован в народном хозяйстве. Вместе с инвестиционными проектами объем ежегодного освоения расчетной лесосеки составит около 40%", – отметили в минприроды.

По мнению ведомства, инвестпроект по вырубке леса очень важен, потому что дает рабочие места (однако сколько будет создано рабочих мест, не указывается). При этом использование лесных ресурсов возможно, потому что это возобновляемый ресурс. «Именно поэтому использование лесов в Свердловской области в рамках инвестиционной деятельности является приоритетным», – сообщается в ответе.

В минприроды также указали, что обычно под инвестпроекты выделяется эксплуатационный лес, но и защитный тоже можно: «Правовой режим лесов, установленный статьями 102-107 ЛК РФ, содержит лишь ограничения на проведение сплошных рубок в той или иной категории защитности лесов и не ограничивает их предоставление в аренду в целях заготовки древесины. В них предусмотрены только выборочные рубки, после которых обязательно проводится лесовосстановление за счет средств арендатора».

Добавим, в миприроды не ответили на вопрос, какую выгоду от рубки леса получит бюджет Свердловской области, хотя если проект находится в стадии рассмотрения, то, по всей вероятности, есть и данные по прогнозируемому доходу.

Екатеринбург, служба инф
https://newdaynews.ru/ekb/657053.html?utm_referrer=https%3A%2F%2Fzen.yandex.com