ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 березня 2019

Мужчина потратил 40 лет, чтобы превратить пустыню в гигантский лес, и доказал, что для нашей планеты все еще есть надежда

Некоторые говорят, что забота об окружающей среде — гиблое дело, однако этот человек доказал обратное. Маджули (Majuli), самый крупный в мире речной остров, всегда был сухим, покрытым песком и практически бесплодным куском земли, затерявшимся на севере Индии. До тех пор, пока один молочник не рискнул изменить его ландшафт и окружающую среду.

AdMe.ru не терпится поделиться его достижениями с вами. Приготовьтесь встретиться с человеком, который собственноручно вырастил целый лес.



В 16 лет Джадав Пайенг (Jadav Payeng) стал свидетелем печальной сцены: множество мертвых змей было разбросано по берегам Маджули на реке Брахмапутра. Наводнение прибило этих созданий к острову, где они погибли из-за жары и отсутствия тени.




Джадава эта пустующая земля тронула до глубины души, и он решил посвятить свою жизнь возрождению песчаного, бесплодного острова, сажая по дереву каждый день. То, что началось как обещание и мечта в 1979 году, спустя 40 лет превратилось в лес Мулай (Mulay). Его площадь больше Центрального парка в Нью-Йорке и в 12 раз превосходит территорию Ватикана.



Благодаря Джадаву в лесу сохранились местная экосистема и дикая природа. Сейчас там обитают бенгальские тигры, олени, носороги, стервятники, слоны и, конечно же, змеи. Облесение также сделало Маджули более безопасным местом, так как деревья держат остров своими корнями и защищают эту область от эрозии.




Этот дар природе так и оставался бы в секрете, если бы не индийский фотожурналист Джиту Калита (Jitu Kalita), обнаруживший неизвестный лес во время фотоохоты на птиц в 2007 году. Именно Джита снял документальный фильм «Лесной человек» о достижении Джадава.




К счастью, его усилия не остались незамеченными, а его работа была даже оценена бывшим индийским президентом, присвоившим ему звание «Лесной человек Индии».

Делали вы что-нибудь для защиты природы? Поделитесь своим опытом в комментариях.

Фото на превью Shutterstock.com, Shutterstock.com

Лекція від професора Єльського університету Чедвіка Олівера "Супутникові технології для підтримання біорізноманіття лісів, оцінювання вуглецю та розвитку суспільства на планеті"

Шановні відвідувачі сайту та підписники офіційної сторінки Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж у Facebook, нині Ви маєте прекрасну можливість переглянути лекцію одного з найкращих науковців світового рівня та незмінним партнером Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Чедвіка Діаринга Олівера (Chadwick Dearing Oliver) – «Супутникові технології для підтримання біорізноманіття лісів, оцінювання вуглецю та розвитку суспільства на планеті».



Проф. Чед Олівер (Chad Oliver)

Професор Чед Олівер є директором Глобального інституту сталого ведення лісового господарства Єльського університету та почесним професором НУБіП України, який займається дослідженнями росту й розвитку лісів та ефективного ведення лісового господарства з врахуванням їх біологічних і екологічних функцій та властивостей. Результати його плідної роботи висвітлені в наукових публікаціях, підручниках та монографіях, які свого часу було використано для створення унікального програмного забезпечення Landscape Management System (система управління ландшафтом, див рис. нижче).



Ця система дозволила інтегрувати бази даних про інвентаризацію лісів, моделі росту дерев та насаджень, а також аналітичні інструменти та візуалізувати їх з метою оцінювання альтернативних шляхів управління лісами на рівні окремого насадження та ландшафту в цілому.

Посилання на лекцію:



Посилання на офіційну сторінку професора Чеда Олівера: 
environment.yale.edu/profile/oliver/

Василь Гуменюк, доцент кафедри лісівництва,
співробітник Регіонального Східноєвропейського
центру моніторингу пожеж

3 березня 2019 року
Mountain View, California

ІІ-й Національний круглий стіл «Пожежі в природних та культурних ландшафтах України: розбудова національної політики управління природними пожежами» - анонс

За результатами Національного круглого столу на тему: «Пожежі в природних та культурних ландшафтах України: розбудова національної політики управління природними пожежами», який відбувся 26 жовтня 2017 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України та на основі рішення прийнятого учасниками круглого столу було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами».

Ініціатором та організатором круглого столу є Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж за підтримки Центру глобального моніторингу пожеж (GFMC) та Ради Європи




Продовжуючи діяльність спрямовану на вирішення проблеми сільськогосподарських палів, які не лише впливають на викиди вуглецю в атмосферу, але й часто стають причиною лісових пожеж 9 квітня 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України буде проведено ІІ-й Національний круглий стіл під час якого буде здійснюватися обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами».

Ознайомитися із проектом Закону можна за посиланням – sites/default/files/u184/proekt_zu_pro_vnesennya_zmin_shchodo_silskogospodarskih_zahodiv.pdf

Порівняльна таблиця до проекту Законуsites/default/files/u184/porivnyalna_tablicya_zu-pro_vnesennya_zmin_shchodo_silskogospodarskih_paliv.pdf
Інформація щодо Першого Національного круглого столу - nubip.edu.ua/node/38179



Контактна інформація координатора:

Сергій Зібцев, керівник REEFMC, професор кафедри лісівництва
Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства,
вул. Героїв оборони, 15,
Київ, 03041, Україна
Тел: +38-044-527-82-82
+38-067-261-16-82
e-mail: sergiy.zibtsev@nubip.edu.ua


Сергій Зіцбцев, 
керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор кафедри лісівництва НУБіП України

3 березня 2019 року
Київ

Керівництво університету та представники головних його служб відвідали Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж

1 березня в рамках проведення розширеного засідання ректорату та наради з планування роботи НУБіП України, до Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж завітала особлива делегація представників відокремлених підрозділів та адміністрації університету на чолі з ректором Станіславом Ніколаєнком.

Директор центру Сергій Зібцев ознайомив учасників наради з напрямками діяльності та здобутками центру, що відомі та належним чином оцінені далеко за межами України і мають важливе національне та міжнародне значення.

Також, учасники мали можливість ознайомитися з сучасним професійним обладнанням для гасіння й прогнозування розвитку природних пожеж, а також засобами індивідуального захисту пожежників від провідних світових виробників.






Василь Гуменюк, доцент кафедри лісівництва,
співробітник Регіонального Східноєвропейського
центру моніторингу пожеж

1 березня 2019 року
Київ, НУБіП України

Рятувальники закликають не спалювати суху траву та сміття



По всій території країни люди продовжують безконтрольно спалювати сміття, сухе листя та чагарники, тим самим провокуючи масштабні пожежі у природних екосистемах. Про це повідомляє ДСНС.

У зв'язку із підвищенням температури почастішали випадки спалювання сухої рослинності на відкритих територіях, які можуть перерости у масштабні пожежі.

Фахівці Служби порятунку закликають українців дотримуватися правил пожежної безпеки і не спалювати суху траву й сміття, адже це завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Такі випадки можуть призвести не лише до пожеж будівель та споруд. Громадян попередили про адміністративну відповідальність за такі дії.

Спалення сухої трави сильно шкодить довкіллю. На полях гинуть комахи та тварини, найбільше знищується родючий шар ґрунту.

Укрінформ

8 Березня лісівники і надзвичайники розповідали про лісові пожежі та сміття



Рятувальники Каховки пишуть в соцмережі:

«У сьогоднішній хороший, сонячний і святковий день (8 березня, - ред) було чимало бажаючих вибратися на природу на відпочинок.
А ми, разом з хлопцями з лісового господарства, скориставшись нагодою, провели профілактичний рейд в сосновому бору.
Поспілкувалися з населенням на різні теми по безпечного відпочинку: «Як не допустити пожежу в лісі і як діяти в разі її виникнення?», «Про заборону розпалювати багаття в лісі».
А також нагадали відпочиваючим про необхідність прибирати після себе сміття!».





9 Березня, 9:37

“Бучацьке лісове господарство» виготовило десять вагонів тріски на експорт



З кожним роком, переробка деревини набуває все більш вагомого значення в діяльності ДП “Бучацьке лісове господарство». До цього призвело багато чинників, один з яких введення мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів. Введення мораторію стало рушійною силою для розвитку деревообробної галузі, як нашого підприємства, так і інших лісогосподарських підприємств України. Переробка деревини, дозволяє більш ефективно використовувати деревину.

Загально відомо, що рентабельність переробки деревини залежить від впровадження у виробництво нових прогресивних технологій та сучасного високоякісного обладнання.

Саме тому, цими днями ми спробували переробити лісопродукцію у тріску за допомогою подрібнювача на базі машини MAN. Щоб зменшити собівартість продукції ми завантажували одразу у вагони.

Загалом нам получилося завантажити 10 вагонів.

Саме такі новації та передовий досвід допомагають зменшити частку важкої фізичної праці у виробничому процесі, а також домогтися високої якості випущеної продукції, вимоги до якої постійно зростають.

Тому у перспективі встановлення на лісозаводі нового сучасного обладнання для виготовлення тріски.


09.03.2019

На Рівненщині почали висаджувати молодий ліс

Стартувала весняна лісокультурна кампанія




За перших чотири дні від старту весняної лісокультурної кампанії лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства посадили майже 800 га лісових культур. Загалом на 2019 рік в області заплановано посади 3250 га лісів.

Завдяки сприятливій погоді висаджувати ліс почали майже на місяць раніше, ніж зазвичай.

Весняна лісокультурна кампанія – найвідповідальніша пора для лісівників. В першу чергу ліс висаджують на ділянках, де торік проводилася лісозаготівля.

Традиційно навесні в області відбудеться щорічна Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», під час якої всі охочі зможуть долучитися до посадки лісу.


СУБОТА, 09 БЕРЕЗНЯ 2019 11:23

Експеримент: на Волині диво-машина допомагає садити ліс. ФОТО


Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» посадку лісових культур розпочало з настанням перших днів весни. До відновлення лісу приступили всі лісництва.

Аби провести посадку лісу якісно та в оптимально короткий термін, у Маневицькому лісгоспі готуються до цього заздалегідь. У 2018 році була проведена підготовка ґрунту шляхом борознування. Посадковим матеріалом лісництва повністю забезпечені, - розповіли у прес-службі волинських лісівників.

Цьогорічної весни запланували провести лісовідновлення на площі 873 га і 3,0 га лісорозведення. Під час проведення лісокультурної кампанії планують висадити біля 4 млн сіянців сосни звичайної, 800 тисяч сіянців берези повислої, 30 тисяч сіянців дуба звичайного та 85 тисяч інших порід.

"ДП «Маневицьке лісове господарство» завжди цікавиться чимось новим, колектив тут експериментує, планує та втілює задумане в реальність. Не винятком став і початок 2019 року – підприємство придбало машину МС-1, яка призначена для садіння хвойних і листяних порід. Таким чином лісівники пробують механізувати посадку лісових культур.

Задіяні для посадки 4 чоловіки: двоє саджають культури, а двоє ущільнюють ґрунт та стежать, чи якісно посаджаний сіянець. Для прикладу: при ручному садінні для 1 га створення культур потрібно 16 чоловік", - йдеться у повідолменні.

«Для нас це нове, всі звикли садити ліс за допомогою Меча Колесова, ми вирішили проекспериментувати – механізувати посадку. І ми задоволені результатом! Сіянець добре прижимається, ґрунт розпушується і в подальшому сіянець має кращу можливість формувати кореневу систему», – розповідає головний лісничий підприємства Віталій Пащук.









Вітаємо колегу!




З 50-річчям вітаємо Олександра Шевчука, директора державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"

Шановний Олександре Івановичу! 

Прийміть найщиріші вітання з Днем народження! Бажаємо Вам успішного здійснення всіх планів та задумів, розуміння та підтримки колег і однодумців. Нехай кожен Ваш день збагачується добрими справами та професійними здобутками. Зичимо міцного здоров'я, благополуччя, поваги та шани від людей, любові від рідних та близьких, добра, миру та достатку.

Із династії лісівників

Директор ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Олександр Іванович Шевчук, як мовиться, з діда-прадіда – лісівник і народився у найбільш «лісовому» регіоні – Городницькому. Батько Іван Аврамович у цей час вже 11 років працював лісорубом, отож 5 його дітей знали лісове господарство, як кажуть, не з оповідей і картинок. Мама Станіслава Григорівна більше 30-ти років відпрацювала на місцевому фарфоровому заводі, але майбутній професійний вибір дітей підтримала сповна.

Нині село Анастасівка, де «осіло» сімейство Шевчуків, знаходиться за кілька кілометрів від Городниці (колишній райцентр) і це типова глибинка Полісся...

Тут Іван Аврамович Шевчук збудував великий родинний будинок, тут виросли і потім відправились у «велике життя» всі його діти: четверо із п’яти стали лісівниками. Сюди ж, на побачення до мами Станіслави Григорівни вони вже приїздять із родинами, дітьми і внуками. Тут в Анастасівці ходили по гриби, ягоди, заготовляли сіно, доглядали за лісокультурами, тут народилася їх велика любов до лісу.

Першим пішов вчитися в Малинський лісотехнічний технікум старший брат Юрій, за ним менший – Олександр, а Валентин навчався у Львівському ДЛТУ. Молодша сестра Оля теж не довго вагалась із професійним вибором – нині трудиться в Городницькому держлісгоспі маркувальником. У цьому ж лісогосподарстві нині працює лісничим Валентин Шевчук, а Юрій Іванович очолює Білокоровицький держлісгосп.

Із простого лісоруба, як і батько, розпочав свій трудовий шлях Олександр Шевчук, герой нашої сьогоднішньої розповіді. Після навчання у Малинському лісо технікумі та служби в армії, Олександр Іванович пройшов майже всі посадові «щаблі» лісогосподарської діяльності: починаючи від лісника у Григорівському лісництві Канівської ГЛМС, потім працював помічником лісничого та лісничим у Новоград- Волинському ДЛГ, де вкладав усю душу, навички та вміння при створені лісових культур, про які і зараз з любов’ю та радістю розповідає, будучи вже директором. Із 1994 року продовжує свою діяльність у Городницькому лісгоспі на посадах лісничого, інженера лісозаготівель, начальника виробничого відділу, головного інженера. У жовтні 2008 року Олександра Шевчука, вже досвідченого організатора і керівника, призначають головним лісничим ДП «Житомирське лісове господарство», а з листопада 2010 року – він незмінний директор Овруцького спецлісгоспу. У 1998 році закінчив Львівський державний лісотехнічний університет, навчався заочно.

– Найкращий університет – це активна участь у робочих процесах безпосередньо на лісосіках де ведеться заготівля лісу, а потім на лісовідновлювальних роботах при посадці лісу, а також контроль та професійна підтримка при вирощуванні посадкового матеріалу у розсадниках та теплицях – стверджує Олександр Іванович. – Без конкретної практики важко набути необхідних знань і досвіду. А гарний досвід, як відомо, породжує досконалість, що є дуже необхідним в сьогоднішніх реаліях, коли виростити добротні деревостани стає все важче і дорожче. Отож потрібен чіткий, продуманий прогноз, а також зважений розрахунок. Адже зараз від держави лісове господарство отримує лише підвищені податки, а ще 20 років тому майже усі лісогосподарські роботи фінансувались з бюджету.

Наприклад, створення лісових культур і догляд за ними, утримання лісової охорони, рубки прорідження – це все фінансувала держава. Сьогодні ж навіть наш спеціалізований (чорнобильський) держлісгосп жодної копійки від держави не отримує. Зате скільки лунає різноманітних звинувачень, що, мовляв, лісівники вже весь ліс дорубують. Хоча по факту, зрубавши на 1 га до 500 дерев, висаджуємо там близько 6 тисяч молодих дерев – зауважує Олександр Іванович.

Ще у 1992 році був створений Овруцько-Народицький спецлісгосп, який «об’єднав» майже всі забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС лісові угіддя на площі 90 тисяч гектарів. У 2006 році цього громіздкого «чорнобильського лісового монстра» розділили на два окремих спецлісгоспи: Народицький і Овруцький. У 2010 році новий керівник Овруцького спецлісгоспу розпочавши свою лісогосподарську діяльність, звернув велику увагу на дослідження та моніторинг забруднених радіонуклідами лісових територій, і коли запрошені науковці та експерти дослідивши зразки проб грунту та тирси, дали позитивні висновки по зменшенню рівня радіації, такі дослідження почались проводитись щорічно і протягом 9 років із 21000 га забруднених угідь були реабілітовані 11000 га.

– Залишилося відновити зовсім небагато – близько 10 тисяч гектарів вражених радіацією лісів, – уточнює Олександр Іванович. – Зрозуміло, що на цих лісових угіддях зараз не здійснюються лісогосподарські роботи, а лише забезпечується їх охорона та необхідні протипожежні заходи. Ми несемо великі витрати на охорону цих вражених радіонуклідами масивів, бо відстані до них багатокілометрові, а люди відселені. До того ж, три наших лісництва межують із сусідньою Білорусією, а кордон пролягає і через «чорнобильську» територію. Щодня ганяємо туди декілька авто, по 50 – 100 кілометрів.

З іншого боку, забруднений ліс поступово «очищається» і це вселяє надію. Ми також всіма силами сприяємо поступовій реабілітації лісу. Так, на площі близько 4 тисяч гектарів ще забруднених угідь створили заказник (це не заборонено законодавством). Відповідно там будуть зберігатися унікальні поліські рослини, частина із яких «червонокнижні». Отож, по факту, нині в лісгоспі залишаються не відновленими близько 6 тисяч гектарів чорнобильського лісу, – запевняє Олександр Іванович.

Та є ще на балансі спецлісгоспу більше 30 тисяч гектарів, так би мовити, чистих лісових угідь, які також потребують підвищеної господарської уваги та догляду. А ще в лісгоспі нині трудиться більше 200 чоловік із середньомісячною зарплатою 11,2 тисячі гривень і її необхідно щороку збільшувати та платити належні платежі до бюджетів. Торік, наприклад, Овруцький спецлісгосп сплатив 30,2 мільйонів гривень всіх видів податків і зборів, він один з найбільших платників в районі та області. А його нинішній керівник – найдосвідченіший лісівник і менеджер, який успішно керує не простим «чорнобильським» лісгоспом. До речі, організаторські здібності Олександра Шевчука високо цінують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Начальник управління Андрій Курінський: « Це керівник, який перебуває, як кажуть, на своєму місці і навіть в скрутний час може з гордо піднятою головою відповідати на всі виклики сьогодення, завдяки своїм знанням та вмінню розвивати економіку підприємства, створювати позитивний морально-психологічний клімат в колективі та гордитись його здобутками».

Гарні слова і краще мабуть й не скажеш.

Володимир ВАСИЛЬЧУК.
09.03.2019 07:26
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ