Господарювати слід уміло, аби ліси не виснажувалися

Ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC і виконують переважно екологічні функції, а відповідно мають обмежене експлуатаційне значення.



Розмова з начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутатом облради Валерієм Мургою

Із досьє «Голосу України»

Валерій Мурга (на знімку) народився 27 жовтня 1970 року в селі Тернове Тячівського району на Закарпатті. Закінчив Санкт-Петербурзьку лісотехнічну академію. Працював оперуповноваженим Держслужби боротьби з економічними злочинами Тячівського райвідділу міліції; бухгалтером фермерського господарства «Золоте руно», директором ДП «Хустське лісове дослідне господарство». 2005—2010 роки — начальник Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства. 2011—2015 роки — директор Брустурянського лісгоспу. З осені 2015-го вдруге очолив Закарпатський обллісмисливгосп. Також удруге обраний депутатом обласної ради. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Разом з дружиною виховав сина й дочку.
Від суцільних до вибіркових зрубів

— Валерію Івановичу, загальновідомий факт: Закарпатська — найзалісненіша область України. Немає такого району — гірського чи низинного, — в якому б не функціонував держлісгосп...

— Це так. У тринадцятьох адміністративних районах діють два десятки державних лісових — дослідних і мисливських — господарств.

Насамперед наведемо промовисті цифри, які зможуть слугувати читачеві ключем до характеристики лісового фонду Закарпаття. Перше: ліси займають 51,2% території області. Це найвищий показник в Україні. Друге: площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі га. З них 588,9 тисячі га (або 87,1%) належить підприємствам обласного управління лісового та мисливського господарства. Решта — у постійному користуванні Мінекології, Міносвіти і науки, Міноборони і — землі запасу.

Буде доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тисячі га, або 14% території області.

Торік заготовлено 1 млн 171 куб. м ліквідної деревини, з них ділової — 411 тисяч куб. м. Потрібно особливо наголосити: останні три роки поспіль обсяги заготівлі зменшуються. Паралельно істотно меншає суцільних зрубів — незабаром проводитиметься лише вибірковий спосіб. Тобто смуги старого лісу чергуються зі смугами зрізаного, на яких підростає гінкий молодняк, що рветься до сонця. Таким чином схили не оголюються і коріння старих дерев зберігає вологу. Отже, переймаємо європейський метод заготівлі стиглого лісу.

Зазначу, що загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні — 186 куб. м, то на Закарпатті — 350 куб. м. Слід зазначити, що протягом 2017—2018 років вітровалами та буреломами пошкоджено 5297 га лісових насаджень загальною масою 400 тисяч кубометрів. У зв’язку з цим вибірково-санітарні рубки проведено на 11519 га з вирубкою 235 тисяч куб. м. Суцільно-санітарні рубки проведено на площі 1306 га.

Наш принцип — так господарювати, аби лісові ресурси не виснажувалися, щоб тривало безперервне природокористування. І як наслідок — збереження деревостанів, охорона їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб, посилення водозахисних, оздоровчих властивостей. І це спрямовано на охорону здоров’я людей та поліпшення довкілля.

Слід наголосити: ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC і виконують переважно екологічні функції, а відповідно мають обмежене експлуатаційне значення. Збереження та раціональне використання лісоресурсів є одним з основних наших завдань. Повністю сертифіковані 14, а 4 новостворені підприємства (колишнього «Закарпатагролісу») подали заявку. Наразі сертифіковано 446 тисяч га лісів, або 75% загальної площі.

Доречно буде ще додати: усвідомлюючи свою відповідальність перед майбутніми поколіннями і зважаючи на громадську думку щодо збереження лісових масивів, управління щорічно зменшує обсяги заготівлі. Порівняно з 2016-м торік заготівля зменшилася на 203 тисячі куб. м, або на 15%; водночас заготовлено паливних дров 486,5 тисячі куб. м, з яких 239,6 реалізовано населенню, 28,49 тисячі куб. м — бюджетним установам, 211,5 тисячі куб. м — підприємствам та організаціям. Маю наголосити: за останні п’ять років попит на дрова зріс утричі! Причина? Здорожчання газу.

— Переробка кругляка...

— ...мінімальна. У держлісгоспах працює лише півдесятка цехів — виключно для власних і потреб населення. Адже деревину підприємці купують на аукціонах — в області діє до 700 переробних цехів. Торік лісгоспи переробили до 20 тисяч кубометрів лісу і отримали 13684 куб. м готової продукції. Якщо порівняти з 2017-м, то минулоріч на 12% збільшився вихід готових пиломатеріалів. Отже, активно працюємо над збільшенням обсягів переробки — і більш глибокої — круглої деревини, виробництвом технологічної та енергетичної тріски, паливних брикетів і пелет. Усе має бути раціонально використано.
Дерева охороняють... відеокамери

— Весна — час садити. І нові ліси також...

— 21 березня у Всесвітній день лісів на Закарпатті повсюдно розпочалася традиційна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Хочемо привертати увагу громадськості, а особливо молоді до збереження та вирощування зеленого золота Карпат. Мені приємно усвідомлювати, що рушійною силою тут виступає молоде покоління лісівників — це класні фахівці й щирі патріоти краю, котрі хочуть, аби Карпати й далі славилися стрункими смереками, буковими пралісами й дубовими гаями, чистими джерелами й ревом благородних оленів. Це радує душу!

А хіба не тішимося, що в області діють 32 шкільні лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Це спонукає керівників лісгоспів шукати нові підходи, осучаснювати стиль роботи. Вважаю, що саме юнь дала імпульс тому, що цьогоріч лісівники запровадили нові конкурси — на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом».

А тепер — конкретика. Торік лісовідновлення проведено на площі 2791 га — це 109% від запланованого. Восени підприємствами заготовлено 24,2 тонни лісового насіння. Нинішнього року заплановано провести лісовідновлення на площі 2244 га — буде посаджено 726 га лісових культур, а 1518 га поновиться природним способом. Набагато менше, ніж торік? Зменшилися суцільні зруби. Але нами вирощено 7,7 млн одиниць стандартних саджанців. Найбільше буде посаджено в гірських лісгоспах, де триває істотне всихання смерічників. Використовуємо лише свій посадковий матеріал, адже всі підприємства забезпечено лісовими розсадниками. Це дає змогу також продавати саджанці колегам із Івано-Франківської та Львівської областей. Додам, що лісгоспами створено 153 розсадники загальною площею 62,2 га. Це наша тверда валюта!..

— Ви згадали про праліси та природно-заповідний фонд...

— Останнім часом питання пралісів — у тренді обговорення користувачів соціальних мереж. Лісівники Закарпаття проаналізували площі пралісів у сусідніх країнах та порівняли з Україною. Отже, за останніми даними, в Україні — 20 тисяч га пралісів, Угорщині — 43 га, Румунії — 2570 га, Чехії — 856 га. Крім цього, нами запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 16851 га. Найбільші масиви — на території Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники. Крім цього, нинішнього року створено нові заказники місцевого значення площею 2426 га.

— Охорона лісу, як відомо, вийшла на вищий, сучасний рівень і «озброїлася»... відеокамерами.

— Зрозуміло, що відеонагляд відчутно допомагає боротися з порушниками і виникненням пожеж. Адже серйозною проблемою стала охорона лісу від незаконних рубок або ж «чорних» лісорубів. Хоча число «лівих» лісорубів істотно зменшилося. Але це явище викоренити до кінця практично неможливо — у жодній місцевості й жодній державі. Отже, незважаючи на старання лісівників, протягом минулого року було зафіксовано 384 випадки незаконних рубок, кубомасою 1536 куб. м, сума збитків становить 9186 тисяч. Розпочато 24 кримінальні провадження. Доведено, що подекуди причетні до зловживань і посадовці підрозділів держлісохорони — дисциплінарно покарано 55 працівників, зокрема із займаних посад звільнено шістьох.

Робиться багато й постійно — особливо тепер, навесні, а також восени, аби запобігати виникненню загорань. Та незважаючи на це, торік не вдалося уникнути 25 випадків лісових пожеж на площі 49,3 га. Інколи вогонь виникає з необережності відпочивальників, часом від пустощів малюків. Але є й такі «провидці», котрі підпалюють як старий, так і гінкий середньої стиглості ліс неподалік села або в доступних для транспорту місцях, аби згодом вирубувати напівсухі дерева на дрова. Такий, з дозволу сказати, бізнес... Торік, аби зловити й покарати порушників правил пожежної безпеки, працівниками державної лісової охорони проведено 901 рейд — виявлено і притягнуто до адміністративної відповідальності 124 особи, а сума накладених штрафів становила 14501 грн. І повністю сплачена.
Усі два десятки підприємств галузі — прибуткові

— Будівництво лісових доріг теж сприяє, крім іншого, охороні від пожеж?

— Безумовно, це передумова охорони лісу від пожеж і незаконних рубок. Розвинута лісова дорожня інфраструктура — вимога дня. Загалом із 2007-го по 2018-й лісівниками прокладено 325 км лісових доріг. Лише торік побудовано земляного полотна майже 25 км і облаштовано дорожнім одягом 26,4 км, на що витрачено 9,1 млн грн власних коштів підприємств.

— Розвивати туризм — значить дбати і про здоров’я краян?

— Цілком згоден. Це не просто модний тренд, а й дуже перспективна справа. За останні роки, крім ведення лісомисливського господарства, ми збудували 32 рекреаційні пункти та 207 місць відпочинку. Розташовані вони в найвелелюдніших місцях — уздовж автодоріг, туристичних маршрутів, поблизу сіл. Ця робота триває. Управління разом із членами ГС «Регіональна туристична організація Закарпаття» підписало меморандум. Вирішено відновити Закарпатську туристичну стежку, якій цього року виповниться 100 літ. Що важливо, 19 березня між представниками ЗОУЛМГ, Громадською радою при Закарпатській ОДА та департаментом економічного розвитку і торгівлі ОДА було підписано Меморандум про співпрацю для ефективнішого сприяння діяльності зі збереження природи, використання природних ресурсів, розвитку туризму та пропаганди здорового способу життя.

Аби якнайширше використовувати природні ресурси, цілеспрямовано працюємо над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. Ось кілька прикладів: Великобичківський ЛМГ розпочав роботи з організації бджільництва, вівчарства, додаткового створення плантацій новорічних ялинок. У Брустурянському, Ясінянському, Довжанському та Великобичківському ЛМГ створено форелеві рибники. В останньому також діє сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. У НПП «Зачарований край» відкривається виробництво карпатського екочаю.

— І нарешті, Валерію Івановичу, про зовсім не другорядне — фінанси.

— Не хотів би переобтяжувати, але без цифр не обійтися. Торік нашими підприємствами від усіх видів рубок заготовлено 1170,5 тисячі куб. м. Водночас чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив 1096,8 млн грн і зріс порівняно з 2017 роком на 208,9 млн грн, або 124%. Основна складова надходжень є реалізація лісопродукції — 1059 млн грн, переробка деревини 27,8 млн грн, мисливське господарство 209 тисяч грн, інше (транспортні послуги, рекреація) 8 млн грн. Рівень середньомісячної заробітної плати штатних працівників зріс до 10658 грн, порівняно з позаминулим роком підвищився на 2223 грн, або 26%. Ще кілька промовистих фактів: підприємствами галузі торік сплачено до зведеного бюджету 450,8 млн грн (це становить більш як 42% від річного обсягу реалізації продукції), зокрема до державної казни 258,5 млн грн; до місцевого бюджету — 105,2 млн грн; єдиного соціального внеску — 87,1 млн грн. Зростання порівняно з 2017 роком — на 79,5 млн грн, або 121%.

Усі лісогосподарські підприємства стали прибутковими.

Ужгород.

Фото надано автором.

Факт

Площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) становить майже 180 тисяч га, або 14% території області, а в Україні загалом — 4%. 30 об’єктів площею 44430 га мають загальнодержавне значення. 171 об’єкт площею 15773 га — місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції — 1,2, Швеції — 3,4, Німеччині — 3,7, Швейцарії — 1,5, Фінляндії — 11,8.

Велику науково-дослідну роботу проводять такі природоохоронні установи, як знаменитий Карпатський біосферний заповідник (контора в місті Рахові); національні природні парки «Синевир» (Міжгірський район), «Ужанський» (Великоберезнянський район), «Зачарований край» (Іршавський район).

Факт

Площа мисливських угідь Закарпаття — 753 072,2 га. Кількість користувачів — 44. З них: 6 держлісмисливгоспам і держлісгоспам надано 147 627 га (19,6%). 38 громадських організацій користуються 605 443,4 га (80,4% площі). У мисливському господарстві зайнято 145 осіб: 9 мисливствознавців та 136 єгерів. Наразі в угіддях мешкають: олень європейський — 1862 (+22 особини приріст); лань — 137; козуля — 8449; кабан — 2660; білка — 5589; ондатра — 746; бобер — 209; лисиця — 3229; вовк — 137; борсук — 1308; видра — 460; куниця лісова — 2808; тхір темний — 756; рись — 169; кіт лісовий — 738; ведмідь — 112.

Понад 100 мисливських будиночків готові прийняти як мисливців, так і туристів. Планується розмістити всі на інтернет-карті, щоб мандрівники знали їх місце розташування.

http://www.golos.com.ua/article/315558?fbclid=IwAR3FB2jpF88cGfnZoXrOcCcdyGMmXREr0dqUQNDa2Vy0B5AF4J-N5Pdrmys

Далі...

«Майбутнє лісу у твоїх руках»

Всеукраїнська акція Держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках» стартувала у Міжнародний день лісу. Лісівники всіх лісогосподарських підприємств Волинського ОУЛМГ залучили до неї народних депутатів, владу, громадськість, студентську та шкільну молодь, учнівські лісництва, місцеві ОТГ. Попри створення лісокультур проводились науково-практичні конференції, екскурсії та лісові уроки для студентів та дітей.

Флешмоби 

Студенти Луцького національного технічного університету (21 та 11 групи ЛГ) допомогли відновлювати ліси ДП «Звірівське ЛМГ». А згодом на сторінці Машинобудівного факультету – МБФ #ЛНТУ – у ФБ опублікували пост із відео, яким започаткували флешмоб для студентів та школярів.

«Ліс наше багатство і це знає кожен, – нагадують хлопці і дівчата. – Прогулюючись ним, відчуваєш душевний спокій, відпочиваєш морально, збагачуєшся духовно. Цікаво спостерігати за різноманіттям дерев, їх особливим життям у безкраїх просторах. А ще цікавіше взяти участь у їх створенні. Саме тому групи ЛГ-21 та ЛГ-11 сьогодні долучилися до Всеукраїнської акції з посадки лісу. Також ми запускаємо челендж серед студентів та школярів, щоб залучити якнайбільше молоді. Кожен навчальний заклад, якому передають цю естафету, повинен долучитися до даної акції, виставити у соціальних мережах фото/відео із хештегами #селфізлісу #майбутнє_лісу_в_твоїх_руках та передати наступним навчальним закладам.
Передаємо челендж нашим друзям-побратимам – Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки».

«Сонячні премії»

У Всесвітній день людей із синдромом Дауна, який збігається з Міжнародним днем лісів, представники влади, духовенства, медійників та небайдужої громадськості Волині отримали «Сонячні премії». Серед нагороджених – волинські лісівники в особі начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка.

«Сонячна премія» – особлива відзнака, що вже традиційно вручається обласною громадською організацією батьків сонячних дітей на чолі з керівником Оленою Мельник як вдячність усім, хто їх підтримує в повсякденній роботі.

Конференції

У Волинському ОУЛМГ пройшла лісівничо-молодіжна наукова конференція «Відтворення, охорона і раціональне використання лісових ресурсів». Ініціаторами її проведення стали ВОУЛМГ, обласна організація ТЛУ, Наукова рада при ВОУЛМГ та Лісівничий молодіжний центр.

У конференц-залі, крім студентів та школярів, зібралися також науковці СНУ імені Лесі Українки, Луцького НТУ, Шацького лісового коледж імені Валентина Сулька, представники Волинського ОУЛМГ, управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації, лісоводи-практики державних лісогосподарств, журналісти.

Зі словами привітання до учасників конференції звернулися голова та вчений секретар Наукової ради при ВОУЛМГ – к. с. г. н, доцент кафедри лісового та садово паркового господарства біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки Анатолій Гетьманчук, начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ, голова обласної організації ТЛУ Борис Бабеляс, координатор Лісівничого молодіжного центру (діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ») Валентина Юхимчук, члени наукової ради Василь Войтюк, головний спеціаліст управління освіти, науки і молоді Волинської облдержадміністрації Оксана Малащук, прес-секретар ВОУЛМГ Світлана Думська. 

Першим на конференції доповідає учень 9 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Полиці Камінь-Каширського району Назарій Прокопчук. Тема його доповіді – «Використання безпілотних апаратів у лісовому господарстві». 

Цікавою виявилася і наукова робота студента Луцького НТУ Ореста Мороза. Її тема: «Аналіз садово-паркового мистецтва Волині». Науковим керівником виступила викладач ЛНТУ Наталя Ковальчук.

Шацький коледж для участі у науковій конференції відрядив до обласного центру трьох студентів – третьокурсника Владислава Мальцева, першокурсницю Марію Зінчук та четвертокурсника Максима Вовчика. Теми їх досліджень відповідно – «Динамічні процеси в лісах ДП «Шацьке УДЛГ», «Короїд наступає» (на прикладі Скулинського лісництва ДП «Ковельське ЛГ») та «Оптимальна ємність мисливських угідь ДП «Городоцьке ЛГ». Керівниками їх наукових робіт виступили викладачі спецдисциплін лісового профілю лісоколеджу Леся Арват (вона приїхала зі студентами і до ВОУЛМГ), Галина Сахарук (к. с. г. н.) та Лілія Вирович. А ось вихованка Любешівського учнівського лісництва (воно діє при ЗОШ І-ІІІ ст. на базі ДП «Любешівське ЛМГ») Софія Гук доповідала про «Експансію бобра річкового на території НПП «Прип’ять – Стохід». Їй допомагала у викладі матеріалу її однокласниця Кароліна Панікарчук. Керівник учнівського лісництва, вчитель основ здоров’я Любешівської ЗОШ Людмила Шептур задоволена, що діти можуть набути ось такий досвід участі в науковій конференції. Вихованці Здомишельського учнівського лісництва, що діє при Ратнівському ЦДЮТЛ на базі місцевого лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ», захищали дослідження: «Лісовідновлення та лісорозведення у базисному лісовому розсаднику ДП «Ратнівське ЛМГ».




А головним сюрпризом цього дня стало вручення Назарію Прокопчуку диплома та грошової винагороди за зайняте ІІ місце в обласному конкурсі дендрологічних парків, скверів і алей. А це понад 12 тисяч гривень. Їх за дорученням начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка юному науковцю і дизайнеру вручив голова обласної організації Товариства лісівників України Борис Бабеляс.

Уроки на природі

Ліс Першокласникыв з’явився у масивах Осницького лісництва ДП «Колківське ЛГ». Посприяли у цьому учні Великоосницької школи, які цьогоріч посадили 24,5 га лісових культур, провели сприяння природному поновленню на площі 40,9 га. Зокрема для першокласників (за домовленістю між керівництвом школи в особі директора Вікторії Ковбасюк та лісничого Осницького лісництва Павла Фурманчука) проведено урок природи на лісокультурній площі. Павло Валерійович розповів діткам про значення лісу в житті людини, про те, як він росте, що він також хворіє і його зрізають, щоб потім знову відновити.
А яке здивування було у маленьких, коли вони побачили в руках лісничого шишку сосни, малесеньку насінинку і сіянець, який згодом виростає з неї, щоб знову тягнути свою голівку до сонця, прикрашаючи нашу рідну землю.

Найдопитливіші взяли в руки меч, попробували його вагу. І ось найщасливіша мить – перший посаджений сіянець у житті! Таке не забувається ніколи!

Горохівщина: бори та діброви

У Ново-Зборишівському лісництві ДП «Горохівське ЛМГ» ліс садили учні ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Лобачівка пліч-о-пліч з директором ДП «Горохівське ЛМГ» В’ячеславом Дейнекою, лісничим Ново-Зборишівського лісництва Миколою Романюком, лісоохоронцями, директором школи Сергієм Івановичем Карніцом і вчителькою Лілією Іванівною Мельничук. Створили 0,9 га лісокультур у 3 виділі 195 кварталу та 0,3 га у виділі 1 195 кварталу. Відтепер на школяриків чекатимуть їх дубочки, липи і ялини, а згодом – і гриби та ягоди, мурашині та пташині містечка.

У Коритницькому лісництві до акції долучилося три десятки жителів с. Пустомити. Було посаджено дуб і ялину на площі 1,1 га у кв. 66 виділу 24 та 0,9 га у кв. 66 виділу 4.
Берестечківське лісництво до створення лісокультур залучило учнів 9-10 класів ЗОШ І-ІІІ ст. с. Перемиль. На площі 2,5 га у кв. 243 виділу 14 вони посадили сосно-дубовий лісок.

Любешівщина 

Учні новоствореного шкільного лісництва ДП «СЛАП «Любешівагроліс», яке створено на базі Люб’язівської ЗОШ І-ІІІ ст., посадили 1,5 га лісових культур в Люб’язівському лісництві (лісничий Сергій Адамович Бубало).

А працівники Бихівського лісництва цього ж лісогосподарства разом із восьмикласниками Погулянківської ЗОШ І-ІІ ст. прибрали від сміття рекреаційний пункт «Берізка» та прилеглу до нього територію поблизу траси Любешів-Камінь-Каширський біля с. Погулянка, а заодно – й уздовж цієї ж дороги між селами Погулянка та Бірки.

Свято зустрічі птахів 

У школі с. Велика Яблунька пройшло свято зустрічі птахів. Допоміг провести його майстер лісу Куклинського лісництва ДП «Поліське ЛГ» Сергій Здрок. Він змайстрував 22 шпаківні. Їх учні разом з лісівниками розвісили на деревах Куклинського лісництва. А заодно й дізналися, що кожна пташина дбає про ліс, допомагає лікувати дерева, береже їх від шкідників. Заразом лісники розповіли дітям про усі тонкощі встановлення шпаківень, оскільки шпаки досить вибагливі та примхливі птахи.

Шкільні ліси

Цієї весни створили свої ліси учні Копилівської ЗОШ І-ІІІ ст. (10 га у Розничівському лісництві), Чорторийського шкільного лісництва (5 га), Красновільської ЗОШ І-ІІІ ст. (12 га у Куликовицькому лісництві ).

– Коріння сосни звичайної, дуба та берези обробляли вологонакопичувачем, – мовить директор ДП «Поліське ЛГ» Андрій Яцина. – Щоб в посушливий період коренева система зберігала вологу. 

Більша частина посадкового матеріалу вирощена на базових розсадниках ВОУЛМГ та тимчасових розсадниках ДП «Поліське ЛГ». Створювали ремізи з ялини звичайної, щоб було місце де відпочивати диким тваринам. Також по периметру обсаджували аронією чорноплідною. Усі зруби були заліснені.

Прибирання сміттєзвалищ

Проблема несанкціонованих сміттєзвалищ в наш час є досить актуальною. Одне діло, коли вони утворюються в неочікованих і не пристосованих для цього місцях, інше діло, як побороти та ліквідувати наслідки таких засмічень. Найчастіше несанкціоновані сміттєзвалища зустрічаються біля населених пунктів, земель сільськогосподарського призначення та місць, що прилягають до держлісфонду. І ця проблема турбує не тільки багатьох людей, що проживають поруч, а також працівників лісового господарства, що займаються їх ліквідацією на території лісництв. Зокрема працівниками ДП «Поліське ЛГ» ліквідовано три сміттєзвалища біля с. Лісове на території Чарторийського лісництва (3 квартал), на території Куклинського лісництва (кв. 18) та біля с. Кам’януха (кв. 27).



– Чисто там, де не смітять, – нагадують лісівники народну мудрість і просять людей бути відповідальними не тільки перед державою сьогодні, а й перед майбутніми поколіннями, що проживатимуть на цій території.

Садили ліс і прибирали узбіччя доріг на території Ружинського лісництва працівники ДП «Турійське ЛГ».

«Збережемо первоцвіти»

Для учнів Ківерцівської ЗОШ №4 працівники еколого-освітнього та рекреаційного відділу КНПП «Цуманська пуща» Роман Слободян та Максим Нечипорук провели урок на тему «Збережемо первоцвіти». Юннати дізналися, як зберегти ці чудові квіти, ознайомилися з іншими рідкісними та зникаючими видами рослин, які занесені до Червоної книги.


Лісокультурна кампанія

Першими на Волині лісокультурну кампанію-2019 завершили у ДП «Городоцьке ЛГ» та ДП «Ратнівське ЛМГ».

Лісівники не лише відновлювали ліс, а й традиційно проводили акції для громадськості. Як у Городоцькому (Маневицький р-н), так і Ратнівському лісгоспі до посадки лісу долучалося понад 250 учасників.

У ДП «Городоцьке ЛГ» лісовідновлення проведено на площі 352 га, із них лісових культур та сприяння природному відновленню проведено відповідно 72 га та 241 га, а площа 39 гектарів – залишиться під природне відновлення таких лісоутворюючих порід як вільха, береза, ялина.
Найбільший об’єм робіт по створенню лісових насаджень проведено в Лишнівському – 71,8 га, Троянівському – 57,6 та Новорудському – 51,8 га лісництвах.

Всі лісництва виконали завдання відповідно до затверджених «Проектів лісових культур, сприяння природному відновленню лісу та природному відновленню лісу на 2019 рік».
Цьогорічна весна сприяла тому, що всі заходи були проведені за оптимальних умов – невисока температура повітря, достатньо вологий грунт. Садивний матеріал: сіянці сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, липи, вільхи – був використаний із тимчасових лісових розсадників лісництв, а сіянці модрини були закуплені у ДП «Волинський ЛСНЦ».
Особливо приємно, що до весняної лісокультурної кампанії щороку долучається все більше й більше громадськості.

Учасниками акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» 2019 р. були учні, вчителі, технічні працівники всіх ЗОШ, які знаходяться в зоні діяльності Городоцького держлісгоспу: Городоцької, Прилісненської, Лишнівської, Новорудської, Троянівської.
Стало хорошою традицією садити весною ліс і для священослужителів Маневицького благочиння.

Водночас вперше участь в акції посадки лісу взяли працівники луцької рекламної агенції Aqua Print. Розповідають: щойно прочитили в інтернеті про те, що лісівники запрошують взяти участь в акції, відразу ж віддзвонилися, домовилися про день проведення робіт.
Долучились до акції і працівники ковельських лісопереробних фірм ТзОВ «Волма» та ВП КДК – загалом 22 людини. Такою дружною командою було висаджено сіянці на площі 1 га за декілька годин.

Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках» пройшла також у всіх без винятку лісництвах ДП «Ратнівське ЛМГ».

У ній взяли участь працівники Ратнівської райдержадміністрації, силових стуктур Ратнівського р-ну, представники органів місцевого самоврядування, учні Ратнівського, Здомишельського, Кортеліського та Жиричівського шкільних лісництв.

Під час акції було посаджено 8 га лісових культур, висаджено біля 40 тисяч саджанців деревних та чагарникових порід.

Всім учасникам акцій лісівники щиро вдячні за небайдужість до майбутніх лісів!

Світлана ДУМСЬКА,
Сергій ЦЮРИЦЬ

http://volga.lutsk.ua/view/25496/

Далі...

В Черкаській області завершили весняне садіння лісу (ВІДЕО)

У Черкаському лісгоспі завершили весняне садіння лісу. Заплановані завдання виконали усі структурні підрозділи. Про це повідомляє прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Цьогоріч, як і передбачалося, на підприємстві максимально перейшли на створення лісових культур механізованим способом – за допомогою лісопосадкових машин заліснили 107 гектарів, а це 76% від загальної кількості. Загалом же протягом цієї весни у Черкаському лісгоспі створили 140 гектарів лісових культур. Крім того, заплановано природне поновлення лісів на площі 19 га.

Як це було у Тясминському лісництві, зафіксував безпілотник: глибоке рихлення грунту з одночасним внесенням добрив та безпосередньо створення лісових культур сосни звичайної за допомогою лісопосадкової машини.

http://vycherpno.ck.ua/na-cherkashhini-zavershili-vesnyane-sadinnya-lisu-video/

Далі...

Лісова галузь потребує капіталовкладень і змін у нормативних документах

Лісгоспи Івано-Франківщини позбавлені державного фінансування.

Землі лісового фонду Прикарпаття становлять 626 тис. га. Значна частина регіону вкрита лісом, а це 41 відсоток території області. Розташовані нерівномірно, найбільше їх у Долинському районі — 73% площ, у Снятинському лише 5%. Галузь забезпечує потреби місцевого населення і промисловості в деревині та продукції побічного користування, виконує природоохоронні та рекреаційні функції.

«Лісове господарство області ефективно функціонує і розвивається з позитивною динамікою. Триває реформування галузі, основне завдання — ефективне ведення господарства з максимальним дотриманням лісівничих, економічних та соціальних принципів. Попри те, що лісгоспи не змогли забезпечити себе відповідною технікою, а звідси — максимально застосовувати природозахисні технології, ми добились підвищення заробітної плати, щоб утримати працівників. Але й оголились болючі проблеми», — розповідає начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Руслан Осташук (на знімку).

Фото надано Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Лісова галузь не має системного законодавчого документа — програми розвитку, вектора руху. Лісгоспи позбавлені державного фінансування. Останнє завдає втрат і ОУЛМГ, бо частину ресурсу спрямовують до підприємств півдня і сходу.

Прийнято низку законів, які, на думку Р. Осташука, не зовсім коректні до лісового господарства. Насамперед це стосується мораторію на експорт дров. Принцип заборони — не найкращий для економіки держави. Починати треба зі створення умов для того, щоб сировину переробляти та продавати на місцях, а відтак — отримувати більші прибутки.

Підписаний закон про запровадження другого земельного податку на лісові площі. Держлісгоспи щороку додатково сплачуватимуть до місцевих бюджетів 600 млн грн. Така ситуація позбавить можливості розвиватися, придбати нову техніку, збільшити заробітну плату. А найгірше — призведе до банкрутства підприємств і знищення галузі як такої.

Попри те, тенденції розвитку галузі на Прикарпатті — комплексне лісокористування, яке не виснажує ліси, а сприяє їх збереженню, відновленню і водночас дає прибуток державі та місцевим громадам. Це перехід на інтенсивні сучасні технології, зокрема вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, створення розсадників, розв’язання в такий спосіб проблеми всихання похідних смеречників, лісозаготівлі з акцентом на поступові та вибіркові рубки, удосконалення електронного обліку деревини і процедури електронних торгів нею, розвиток побічного користування і рекреації. Підтвердження цього — 10 держлісгоспів області сертифіковано за міжнародною системою FSC (Лісової опікунської ради).

«Кадри галузі — наша особлива гордість, — веде далі Руслан Осташук. — У держлісгоспах працює 2 981 професіонал своєї справи. Середня зарплата майже 9 тис. грн. Була б і вищою, якби кошти від підприємств до бюджетів різних рівнів (75% прибуткового податку) використовували винятково на розвиток лісового господарства та переоснащення виробництва. Попри те, ми згуртовані і з високо піднятою головою доносимо суспільству вагомість нашої роботи».

Важлива ланка кадрового забезпечення — 25 шкільних лісництв. Учні саджають дерева, доглядають за ними, збирають насіння деревних і чагарникових порід та висівають його в розсадниках, виготовляють та встановлюють годівниці тощо. А також беруть участь в акціях «За чисте довкілля», «Майбутнє лісу в твоїх руках», «Ліси для нащадків», «Збережи первоцвіт», активно долучаються до проведення заходів з нагоди Дня екологічних знань, Всесвітнього дня мігруючих птахів, Міжнародного дня біорізноманіття та інших профільних дат.

— Які планові роботи зі збереження та відновлення лісового фонду проводите? Чи є на це ресурси? — цікавлюся в Руслана Осташука.

— За останні десять років підприємства нашого управління провели лісовідновлення на 28,2 тисячі гектарів. Для охорони та відтворення генетичних ресурсів створено лісонасіннєві ділянки і плантації, деревостани. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння, насамперед — в унікальному селекційному центрі в селі Клубівці, — каже Руслан Осташук.

— Наскільки проблемна для області контрабанда лісу?

— Усі ми є свідками, як галузь дискредитують різними нападками. Наголошую — в державних лісгоспах області працюють максимально чесно і сумлінно. Системних порушень нема. Бо кожен на своєму місці захищає інтереси і честь лісового господарства — від простого працівника до керівника.

— Помітні тенденції до передання лісового господарства в концесію або навіть його приватизації. Чи відбуваються такі процеси на Прикарпатті?

— Запущено механізм, який повинен показати неефективність державного управління, і тільки приватна форма власності на ліси чи концесія стануть панацеєю. До цього готують громадську думку, зомбують пересічних громадян. Натомість чіткою і повсякденною роботою показуємо ефективність саме державного управління.

— Питання незаконних вирубок — притча во язиціх. Який характер та масштаби має ця проблема в області? Як боретеся з браконьєрами?

— Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Фіксуємо порушення, боремося. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. То результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.

У лісгоспах діють рейдові бригади, перекриваємо в’їзди шлагбаумами, запровадили електронний облік деревини, проведення раптових перевірок охорони лісу та звірку з правоохоронними органами.

Мало кому відомо, скільки гине працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов’язків. У 2004-му зловмисники вбили майстра лісу Максимецького лісництва, протягом десятиріччя побили та завдали тілесних ушкоджень майстрам із Грамотнянського, Космацького, Поляницького, Хрипелівського, Солотвинського лісництв. У жодному з цих випадків винні не покарані.

— Санітарний стан лісів. З якими проблемами тут стикаєтеся?

— Ялинові ліси займають в області понад 240 тисяч гектарів. На десятиліття прогнози невтішні: всихання становитиме орієнтовно 60 тисяч гектарів. Проблема масового всихання смерек характерна не лише для України, вона стала стихійним лихом і для інших країн Європи.

Причина погіршення санітарного стану ялинників — кореневі гнилі, а через це — послаблення захисних функцій лісу, масове поширення хвороб та шкідників, зниження продуктивності деревостанів. Переважна більшість таких ялинників росте в ялицевих та букових типах лісу, що робить їх потенційно вразливими до дії кліматичних чинників.

Важливим є своєчасне виявлення вогнищ усихання. Для цього лісопатологи проводять фітопатологічний моніторинг. Закладено 42 пробні площі — для постійного моніторингу процесів усихання ялини.

Щоб уникнути масового заселення ялини короїдом-типографом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Проте половина пошкоджених насаджень для транспорту недоступна.

Для заміни висохлих насаджень необхідно побудувати майже 700 кілометрів лісових доріг. Відсутність капіталовкладень і неприйняття змін до нормативних документів призведе до втрати технічних якостей деревини, підвищення пожежної небезпеки, поширення вогнищ шкідників і хвороб лісу та значних збитків.

Довідково

Торік державні лісгоспи ОУЛМГ сплатили до бюджетів майже 260 млн грн податків, рентної плати та інших фінансових зобов’язань. Реалізували продукції приблизно на 900 млн грн. Підприємства отримали майже 30 млн грн чистого прибутку. Рентабельність від усієї діяльності становила 3,4%. На ведення лісового господарства спрямовано 370 млн грн власних коштів. Капітальні інвестиції — понад 48 млн грн.

http://www.golos.com.ua/article/315615

Далі...

Про необхідність термінових змін в законодавстві на захист лісів. ВІДЕО

Прес-брифінг. 4 квітня 2019 року. Український кризовий медіа-центр.

Центр Моніторингу Влади виступив ініціатором початку адвокаційної кампанії по терміновому внесенню змін в законодавстві, направлених на захист лісів, і організував брифінг, в якому прийняли участь народні депутати України від різних партій, що може свідчити про важливість питання: Ігор Луценко (Батьківщина), Остап Єднак (Сила Людей), Ольга Червакова (БПП). Також у заході прийняли участь координатор проекту Всесвітнього фонду природи (WWF) "Лісова варта" Дмитро Карабчук, члени правління Центру Моніторингу Влади Ігор Кирикевич та Сергій Потоцький.

Спікери закликали терміново внести зміни до законодавства, які б виправили помилку з «амністією» за незаконну вирубку лісу.

У вересні 2018 року Верховна Рада прийняла закон щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. У положенні про розмір «істотної шкоди довкіллю», за яку передбачається вже кримінальна відповідальність, зазначено, що це шкода у розмірі понад 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому помилково або зумисно не врахували, що у кримінальному законодавстві неоподаткований мінімум становитиме не 17 гривень, а 960 гривень. Як наслідок, зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.

На думку Ігоря Луценка дуже прикро, "що на п'ятому році існування нинішнього парламенту виявилось, що у нас по суті немає законодавчого механізму кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. Але у нинішнього парламенту ще шанс виправити ситуацію - це терміново прийняти законопроект 5504".

«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних справ з нового року у зв’язку з набуттям чинності цього закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що зараз закривають і ті справи, у яких тривали слідчі дії. Ми не знаємо, скільки це, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться», – розповів Дмитро Карабчук.

«Недосконале рішення парламенту, яке мало на меті підвищити відповідальність за незаконну вирубку і контрабанду лісу, призвело до своєрідної амністії для «чорних» лісорубів. В поточних умовах за шкоду менш ніж на 2 мільйони гривень передбачається лише адміністративний штраф. Потрібно терміново знайти технічне вирішення проблеми», – зазначив Остап Єднак.

Один зі шляхів – прискорити розгляд проекту закону №5504, зареєстрованого майже 2 роки тому. Це дозволило б виправити норму про розмір істотної шкоди, а також зробити ефективнішим реагування на адміністративні правопорушення в лісозаготівельній діяльності та підвищити прозорість лісозаготівлі.

На думку Ольги Червакової, краще виправляти помилку через точковий законопроект, який би стосувався виключно розміру істотної шкоди – його буде простіше провести через парламент, ніж комплексний законопроект №5504. Один такий законопроект вже зареєстрував Сергій Кіраль (Самопоміч) (№10201).

На думку Дмитра Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком – це близько 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше в 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і зобов’язаний був відшкодувати збитки – вартість лісу, який він вкрав у громади», – каже Дмитро Карабчук.

Також за його словами, потрібно запровадити підвищену відповідальність, якщо зловмисник діяв не сам, а у групі, підняти розмір відшкодування за вкрадену деревину, і запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.

Ігор Кирикевич наголосив, що зараз лісозаготівельна галузь залишається дуже непрозорою. Перевірити, наскільки виправдані суцільні санітарні рубки, на які дають дозволи лісгоспи, часто неможливо – акти лісопатологічних обстежень не публікують у відкритому доступі. Але і публікація у відкритому доступі не вирішує проблему.

«Очевидно, що ніхто [для обстеження] навіть не виїжджає на ділянку – всі вони фальсифікуються. Доки ми не виведемо систему охорони лісу з підпорядкування Держлісагентства – нічого не зміниться», – каже Олександр Соколенко, представник Національно-природного парку «Голосіївський».

На думку Дмитра Карабчука, варто було б створити відкриті електронні карти лісу і плани рубок, щоб громадськість могла контролювати роботу лісозаготівельників. А також – створити окрему «лісову поліцію» – щоб розслідуваннями незаконної вирубки займалися фахівці, які добре знають це законодавство, і процес був швидшим, ніж зараз.

Сергій Потоцький звернув увагу, що найбільші за обсягами незаконні рубки проводять саме посадові особи лісокористувачів. Проаналізувавши їх декларації, в яких повно коштовних автівок, квартир, будинків, земельних ділянок, стає очевидним факт проявів корупції.
Сергій Потоцький запропонував статтю 246 Кримінального Кодексу Ураїни (про незаконну порубку лісу), у випадку її вчинення шляхом зловживання службовим становищем, додати до переліку корупційних кримінальних статей (згідно ст. 45 ККУ), як, наприклад, статті 308 чи 410 ККУ.

Далі...

Монополизация лесоустройства и рентные фантазии: что думает руководитель Рослесхоза о будущем развитии лесоуправления в России

В издании Коммерсант опубликовано большое интервью руководителя Рослесхоза И.В.Валентика, по которому можно в полной мере судить о том, что думает этот руководитель о будущем развитии системы управления лесами в России. С практически применимыми идеями у него небогато, зато фантазий много. В основном они сводятся к следующим пунктам:

- федерализировать и монополизировать лесоустройство, сосредоточив его в Рослесинфорге (напомним: за последние двенадцать лет Рослесинфорг провалил все лесоучетные и близкие к ним работы, за которые отвечал, в том числе создание системы государственной инвентаризации лесов, обобщение информации, содержащейся в государственном лесном реестре, подготовку государственного кадастрового учета лесов);

- создать лесную госкорпорацию или, в качестве копромисса, наделить региональные госучреждения правом вести в лесах хозяйственную деятельность (Валентик говорит о "компромиссном" законопроекте, который действительно был подготовлен под его руководством в феврале 2019 года - он предусматривает право госучреждений на рубку тех лесосек, которые были подготовлены и выставлены на аукцион для субъектов малого и среднего предпринимательства, но никому с первой попытки не пригодились);

- поэтапно вернуть на федеральный уровень полномочия по авиационной охране лесов от пожаров, начиная с Байкальской территории, ООПТ, и десятка самых горящих регионов (идея возврата хотя бы части полномочий по авиационной охране лесов от пожаров на федеральный уровень обсуждается на правительственном уровне в течение уже девяти лет - а воз, как говорится, и ныне там);

- изменить подходы к ценнобразованию в отрасли, ввести рентный подход к установлению платежей за заготовку древесины (эта тема уже давно прорабатывается Рослесхозом и ВНИИЛМом, но пока ничего практически применимого им разработать не удалось - в России просто отсутствует актуальная и достоверная информация о лесах, необходимая для реализации предлагаемого ими подхода);

- забрать лесные участки у "лесных латифундистов", которые платят невысокую арендную плату, выполняют небольшой объем мероприятий по лесовосстановлению и по охране лесов от пожаров, и продают древесину тем, у кого есть перерабатывающие предприятия (однако, действующее лесное законодательство фактически оставляет вопрос об объемах и видах мероприятий по лесовосстановлению и охране лесов на усмотрение арендаторов и арендодателей - поэтому без согласия и одобрения лесных властей такие "латифундисты" существовать в российских лесах просто не могут).

В общем, это хорошее интервью в том смысле, что оно достаточно полно раскрывает идеи и планы руководителя Рослесхоза - но сами эти идеи и планы, к сожалению, показывает, что пока Рослесхозом руководит господин Валентик, российскому лесному хозяйству надеяться не на что. Мечтать, конечно, не вредно, но к реальности все эти планы имеют очень косвенное отношение.

Ссылка на интервью:

«Если нет собственного производства, то не может быть и договора аренды». Глава Рослесхоза Иван Валентик рассказал “Ъ” о предстоящих изменениях в лесной отрасли

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23328

Далі...

Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Київ

Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Відповідно до статей 93, 122, 123, 124 і 149 Земельного кодексу України надати товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління" дозвіл на розроблення з урахуванням норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,2 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство", розташованої на території Калинівського району Вінницької області, з подальшим вилученням і передачею її зазначеному товариству в оренду на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 17 серпня 1999 р. N 1966 із зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для розробки Писарівського родовища гранітів в межах наявного гірничого відводу.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницьке кар'єроуправління" передбачити відповідно до законодавства у зазначеному проекті землеустрою розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків, що будуть завдані землекористувачу внаслідок вилучення земельної ділянки для потреб, не пов'язаних із лісогосподарським виробництвом.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR190206.html

Далі...

Про загиблих воїнів-лісівників нагадуватиме ліс

ПАМ’ЯТЬ. 14 мобілізованих працівників Словечансько-го лісгоспу Житомирщини зі зброєю в руках захищали незалежність нашої держави у період з 2014-го по 2017 рік. На жаль, не всі вони повернулися додому живими — троє героїв-лісівників загинули у зоні проведення АТО. Щоб про їхній подвиг знали не лише нинішні, а й прийдешні

покоління, колеги на пам'ять про полеглих посадили ліс.

У Сирницькому лісництві молоді сосни нагадуватимуть про навіки 38-річного майстра лісу Анатолія Кулінича. Разом із лісівниками до створення зеленого пам’ятника героєві долучилися мати загиблого Євгенія Петрівна та учні сир-ницької школи.

У Листвинському лісництві, де колись працював Андрій Рудницький, разом з його колегами і товаришами висаджував

молоді деревця брат загиблого героя Олександр, односельці, учні та вчителі місцевої школи.

У Велідницькому лісництві відтепер є урочище Петра Рад-кевича. Про захисника Вітчизни, який склав голову в бою, нагадуватиме ліс, що висадили лісівники та місцеві учасники АТО і волонтери разом з його матір'ю Марією Дмитрівною. Тут до загальнодержавної акції «Майбутнє лісу — в твоїх руках», яка поєднала благородну справу відновлення лі-

сів з увічненням пам’яті про полеглого героя, долучились учні Нововелідницької ЗОШ та співробітники Української холдингової лісопильної компанії, адже Петро Радкевич працював верстатником у деревообробному цеху.

Відтепер іменні лісові ділянки нагадуватимуть тим, хто милуватиметься тут красою сосен і беріз, слухатиме спів птахів і вдихатиме пахощі трав та квітів, яку ціну заплачено за наше мирне життя.

Наталія ГОРАЙ для « Урядового кур'єра»

https://ukurier.gov.ua

Далі...

Лісова політика Польщі

ЛЕКЦІЯ 16. АНАЛІЗ ЛІСОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Лісова політика Польщі

1. Характеристика основних лісополітичних чинників, що впливають на лісову політику.
2. Інструменти лісової політики.
3. Основні положення лісової політики.
4. Лісова політика прибалтійських країн: Латвії, Литви, Естонії

Характеристика основних лісополітичних чинників, що впливають на лісову політику. Загальна площа Польщі 30,44 млн. га, площа лісів - 8,973 млн. га. Площа лісових плантацій - 39 тис. га. За період з 1990 по 2000 рік лісовий покрив збільшився на 18 тис. га (на 0,2 відсотка) [681].

Лісистість Польщі становила 28,7 %. Площа державних лісів займала 78,4 % території, приватних і гмінних - 21,6 % (з них ліси фізичних осіб складали 16,4 %). В лісах переважають хвойні (75,8 %), з них сосна і модрина - 67,6 %. Найбільшу частку лісів займають насадження другого і третього класів віку (їх частка відповідно складає 21,2 % і 24,0 %). В Польщі розроблена національна програма збільшення лісистості території, яка передбачає в 2020 р. досягти 30 % лісистості, а в 2050 р. - 33 %. Динаміка приросту деревини в державних лісах характеризується такими показниками (м3/га): 2002 р. - 3,66; 2003 р. - 3,88; 2004 р. - 4,08 [551].

Для українського читача цікавою є порівняльна характеристика державних і приватних лісів. Інформація для такого аналізу подана в табл. 1. Цікавими є результати національної польської лісової політики за останні п'ятнадцять років, на прикладі яких можна оцінити наслідки економічних реформ як у державному, так і приватному секторах лісового господарства.

Таблиця 1. Структура лісів Польщі за класами віку [551]

Показники	Ліси державні		Ліси приватні і гмінні
	тис.га	%	тис.га	%
Загальна площа	7005,7	100,0	1590,6	100,0
Заліснена площа	6932,3	99,0	1510,6	95,0
І клас (1-20 років)	789,5	11,3	282,7	17,8
II клас (21-40 років)	1271,0	18,2	552,9	34,8
III клас (41-60 років)	1663,2	23,7	402,2	25,3
IV клас (61-80 років)	1355,2	19,4	174,1	10,9
V клас (81-100 років)	931,3	13,3	71,2	4,5
VI клас (101-120 років)	398,5	5,7	-	-
VII клас і вищі	192,5	2,7	-	-

Як видно з табл. 2, в 2005 р. частка державних і громадських лісів становила 82,5 % (7400 тис.га). В порівнянні з 1995 р. зменшилася на 0,4 % (356 тис.га). Частка приватних лісів поступово збільшується.

Таблиця 2. Динаміка структури лісів Польщі за формами власності [551]

Роки	Площа державних і громадських лісів		Площа приватних лісів
	тис.га	%	тис.га	%
1995	7756	82,9	1494	17,1
2000	7343	82,8	1525	17,2
2002	7363	82,6	1555	17,4
2005	7400	82,5	1573	17,5

Продуктивність приватних лісів є значно нижчою в порівнянні з державними. Якщо за 1980-2004 рр. приріст деревини в державних лісах динамічно продовжував зростати (з 2,85 до 4,08 м3/га), то в приватних лісах він має тенденцію до зниження (з 0,83 до 0,81 м3/га). Ці цифри свідчать про те, що в Україні не варто поспішати з передачею навіть дрібноконтурних ділянок лісового фонду у приватний сектор економіки. Передача лісів у приватний сектор повинна супроводжуватися не лише отриманням документу, що засвідчує право приватної власності, але і договором щодо ведення лісового господарства впродовж найближчих 10 років. У випадку, коли господарство в приватних лісах ведеться з грубим порушенням екологічних вимог, то приватизовані ділянки повинні повертатися в державний сектор економіки.

У Польщі в 1993 р. у державному лісовому комплексі було 80 тис. осіб, а станом на лютий 2004 р. - 25 тис. осіб, незважаючи на те, що обсяги заготівлі деревини мали тенденцію до збільшення.

Інструменти лісової політики. Важливим інструментом лісової політики є система оподаткування. Спеціальний лісовий податок у Польщі був введений польським законодавством «Про ліси» (1991 р.). Об'єктом оподаткування є площа лісів. Не підлягають оподаткуванню ліси, що не пов'язані з лісогосподарською діяльністю. Звільняються від оподаткування: деревостани віком до 40 років; ліси, що є резерватами природи і народними парками; ліси, що занесені до реєстру пам'ятників. Площа лісів, яка підлягає оподаткуванню, переводиться в умовні перевідні гектари.

Ставка податку за один перевідний гектар лісової площі становить 0,2 кбм деревини пиловника хвойних порід [415]. Ця ставка податку в злотих встановлюється на основі середньої ціни одного кубометра пиловника хвойних порід, яка подається в піврічних звітах Голови Головного статистичного управління Польщі (публікується в урядовому збірнику «Монітор Польщі»).

З метою підтримки державних лісових підприємств, що працюють в складних еколого-економічних умовах, в Польщі створений спеціальний фонд, в який відраховується 14,5 % коштів від продажу круглих лісоматеріалів. Всі податки, що справляються з лісових підприємств, спрямовуються на розвиток лісового господарства [414].

Ця система оподаткування лісового господарства збереглася до цього часу. Податкова система в лісовому господарстві виконує головним чином фіскальну функцію.

В Польщі застосовується екологічна сертифікація лісів за схемою Р8С, що є найбільш авторитетною в світі. За цією схемою сертифіковано 3,6 млн. га лісів. За цим показником Польща займає друге місце в світі [414].

Лісові такси в Польщі не використовуються. У 1991 р. в Польщі прийнятий закон «Про ліси», в якому міститься розділ «План ведення лісового господарства (лісовпорядкування)». Цей закон зобов'язує планувати лісогосподарське виробництво в лісах всіх форм власності. На державних підприємствах плани складаються на період 10 років. їх складають на основі матеріалів лісовпорядкування, які містять: опис лісів і ґрунтів; аналіз ведення лісового господарства в минулому; об'єм заготівлі деревини; обсяги заліснення, лісовідновлення, догляду і охорони лісів; порядок ведення мисливського господарства і розвиток інфраструктури. Варто мати на увазі те, що органи, які затверджують плани лісовпорядкування, здійснюють також нагляд за їх виконанням.

В недержавних лісах лісовпорядкування проводиться за спрощеною схемою. Спрощений план лісовпорядкування повинен містити стислий опис лісів та грунтів і визначати основні завдання, що стосуються ведення лісового господарства.

Основні положення лісової політики. Польща дотримується міжнародних домовленостей щодо сталого розвитку лісового господарства. В 1991 р. започатковано реформування лісового господарства на основі закону «Про ліси». На початку економічної реформи був взятий курс на приватизацію (приватні ліси в Польщі складають 35 %). Зараз Польща проводить лісову політику, що спрямована на стабілізацію структури лісів за формами власності і зміцнення лісового менеджменту в державних лісах. Проводить активну політику, спрямовану на зміцнення лісівничої освіти і науки, яка дає непогані результати. За оснащеністю лабораторним устаткуванням та результатами наукових досліджень, що проводяться європейською спільнотою, Інститут дослідження лісу (Варшава) є одним із кращих в ЄС.

З метою запобігання екологічної шкоди в Польщі застосовуються заходи заборонного характеру. Зокрема, в лісах всіх форм власності заборонено перебувати на території лісових культур висотою до 4 метрів, притулків для диких звірів, ділянок біля витоків рік і струмків. Надлісничий, крім того, має право заборонити вхід до лісу у випадках: знищення або значного пошкодження відвідувачами деревостану або надґрунтового покриву; наявності високої пожежної небезпеки; проведення господарських заходів, що передбачають лісовідновлення, лісозаготівлю та охорону лісу. З метою збереження лісової рослинності і попередження екологічної шкоди в Польщі забороняється в окремих місцях збирання лісових плодів і ягід, знищення грибниці грибів і лісової підстилки та випасання домашньої худоби. Приватний лісовласник має право заборонити доступ до своїх лісів, виставивши таблицю із заборонними надписами.

Висновки. 

1. В лісовому господарстві Польщі успішно втілюється в життя програма економічних реформ, яка сприяла підвищенню ефективності відтворення і використання лісових ресурсів.Польська лісова і економічна політика спрямована на стабілізацію структури лісів за формами власності. Польський досвід реформування лісового господарства показав, що не варто поспішати з приватизацією лісів.
2. Поки що культура ведення лісового господарства в приватних лісах Польщі є нижчою, ніж у державних. Крім того, приватні ліси є менш продуктивні, ніж державні. Незважаючи на це, частка приватних лісів у Польщі з роками збільшується, а приватний сектор економіки в лісовому господарстві поступово зміцнюється.

http://po-teme.com.ua/lesnoe-i-parkovoe-khozyajstvo/lektsii-po-lesnomu-khozyajstvu/2022-lisova-politika-polshchi.html

Далі...

Лісова політика Данії

ЛЕКЦІЯ 10. Лісова політика Данії

1. Характеристика основних лісополітичиих чинників.

2. Концепція національної лісової політики.

3.Лісове законодавство.

4. Адміністративна структура.

5. Екологічні аспекти лісової політики.

Характеристика основних лісополітичиих чинників. Данія відрізняється від інших скандинавських країн високою щільністю населення, домінуванням сільського господарства і невеликою площею лісів. Лісистість країни -12 %, площа лісів й інших насаджень - 579 тис. га, на одного мешканця країни припадає лише - 0,11 га. Данія належить до країн із найвищою у Європі часткою культурного лісовідновлення, яке складає 87 %, в той час, як природне - б %, решта - комбіноване. Загальний щорічний приріст деревини в лісах та інших насадженнях становить 5,2 млн. м3, обсяг рубок в них складає лише близько 2 млн. м3 [ 692].

Культурні ліси становлять біля двох третіх від покритої лісом площі, решту складають напівприродні ліси. Ділянок лісу, позбавлених антропогенного втручання, майже не залишилось. Понад 60% лісів - це насадження хвойних порід, представлених головним чином одновіковими монокультурами [ 692].

У приватній власності знаходиться 67 % лісів (26246 лісоволодінь із загальною площею 391 тис. га), в державних - 33 % (360 лісоволодінь із загальною площею 188 тис. га) [15]. Менше 10 % лісових земель належить 90 % лісовласників. В зв'язку з цим існує багато дрібних лісоволодінь [595].

У Данії вільний доступ до всіх державних лісів, до приватних - обмежений. Ліси доступні тільки для пішоходів і велосипедистів. Вони повинні триматись доріг і стежок та перебувати в лісах лише в денний час. Ця політика спрямована на те, щоб попередити збирання грибів і ягід громадянами [680 ].

Варто звернути увагу на те, що перелік недеревних продуктів лісу, які заготовляються (гілки дерев, рослини, мохи, лишайники, горіхи, шишки, гриби і ягоди), є дуже обмежений. В зв'язку з цим, побічне користування лісом майже не впливає на економічну діяльність ні в приватному секторі, ні в національній економіці в цілому. На противагу до цього, вирощування різдвяних ялинок (оцінюване в 38 млн. доларів США) і полювання (оцінюване в 21 млн. доларів США) разом дає більше, ніж вартість деревної продукції (52,1 млн. доларів США) [665].

Для більшості датчан недеревні форми лісокористування (рекреація, дика природа, біорізноманіття, охорона ґрунтових вод, ландшафту і культурних цінностей) є більш важливими, ніж деревина [665].

Зайнятість у лісовому господарстві Данії з 1990 до 2000 р. знизилась на 6 % (з 4532 чол. до 4244 чол.), а в деревообробній промисловості навпаки зросла на 17 % (з 14328 чол. до 16821 чол.), в целюлозно-паперовій знизилась на 8 % (з 10963 чол. до 10125 чол.). В цілому рівень зайнятості можна вважати достатньо високим - на 1000 га припадає 8,7 працівників (для порівняння, у Фінляндії - 1,1, у Норвегії - 0,6) [ 692].

Діяльність лісового сектора не задовольняє потреби країни у лісопродукції. Понад половина потреб ринку забезпечується за рахунок імпорту. Більшість м'яколистяної деревини обробляється місцевими фірмами. Високоякісна деревина твердолистяних порід імпортується з Китаю та інших азіатських країн. Імпорт її постійно зростає. Потужна меблева промисловість Данії покладається на імпортну сировину. Частина продукції меблевої промисловості експортується. Швидко розвивається енергетичний сектор, що використовує деревину в якості палива.

Концепція національної лісової політики. Після Гельсінської конференції 1993 р. Данія у 1994 р. прийняла Стратегію сталого управління лісами. Стратегія була подана урядом у парламент у формі меморандуму, у якому виділено 12 дій, спрямованих на стале ведення лісового господарства. В Меморандумі трьох міністрів (довкілля, сільського господарства і зовнішніх відносин) відпрацьована цілісна стратегія лісокористування (табл. 62).

Вважають, що Данія досягла значного прогресу у розробленні національної лісової програми [597] завдяки кропіткій праці політиків з Міністерства екології і енергії.

Незважаючи на те, що в країні домінують культурні ліси, вони розглядаються як частина природи. В кінці 1990-х років лісовий сектор економіки характеризувався помітним екологічним спрямуванням. Однак, це не завжди знаходило відображення в лісовій політиці.

В цілому лісову політику Данії оцінюють як добре функціонуючу, скоординовану і багатосторонню в силу таких чинників. Перш за все, тому, що вона відповідає міжнародним вимогам щодо стану лісокористування і забезпечила лісове господарство висококваліфікованими державними службовцями. По-друге, лісовий сектор Данії дуже малий і займає скромне місце в національній економіці. Крім того, сектори, з протилежними інтересами і потужніші у фінансуванні, не домінують над ним [653].

Агентство лісу і природи отримало мандат для сильної лісової політики, оскільки воно перебрало повну відповідальність за формулювання політики і її запровадження (внаслідок останнього перегляду Лісового акту і виходу із підпорядкування Міністерства сільського господарства).

Наприкінці 1990-х років лісова політика Данії була істотно відкорегована у контексті сталого управління лісами. Основними цілями лісової політики є [529]: подвоєння покритої лісами площі (за 80 - 100 років); поліпшення природної якості лісів; оновлення і пліпшення лісопродукції; активна участь у міжнародній лісовій політиці.

Лісове законодавство. У 1996 р. в Данії прийнято новий Лісовий акт, спрямований на те, щоб посилити різноманітні екологічні і соціальні функції лісів. Внесення поправок до попереднього Лісового акту було ініційоване лісо-власниками і державною лісовою службою. Оновлений Лісовий акт базується на принципі інтегрування виробничих і природоохоронних цілей і детально визначає якісний багатоцільовий менеджмент з урахуванням лісовирощування, збереження природи, ландшафтних і історичних цінностей, охорони довкілля і рекреаційних інтересів [693]. В цьому законодавчому документі записано (стаття 1): зберігати і охороняти датські ліси; поліпшувати стабільність, структуру власності і ефективність лісового господарства; забезпечити зростання загальної лісової площі; забезпечити зміцнення дорадницької інформаційної діяльності стосовно доброго і багатоцільового менеджменту.



Пріоритети

Основні напрямки діяльності

Сфери національних пріоритетів

1. Заліснення.

2. Оцінка вилучення двоокису вуглецю внаслідок заліснення.

3. Зростання досліджень щодо виробництва деревної і пов'язаної з нею продукції.

4. Угода про біомасу.

5. «Зелений лісовий менеджмент» в державних лісах.

6. Сприяння багатоцільовому лісовому господарству в приватних лісах.

7. Стратегія для природних лісів.

8. Лісівничі дослідження.

9. Освіта й інформація.

Сфери міжнародних пріоритетів

1. Глобальна лісова конвенція

2. Підтримка для довкілля і розвитку

3. Співробітництво з СС.________

Стаття 19 Лісового акту визначає, що державні субсидії можуть надаватись на підвищення рівня доброго і багатоцільового ведення лісового господарства; систематичне збереження лісових площ як «недоторканих лісів»; заліснення сільськогосподарських земель, догляд за цими насадженнями і компенсацію втрат лісового доходу; розвиток виробництва лісопродукції; консультаційні послуги; інформацію, дорадництво і дослідження.

Законом передбачено повернення субсидій повністю чи частково їх отримувачами у випадках, коли отримувач субсидії подав некоректну або неправдиву інформацію, чи приховав інформацію, важливу для прийняття рішення; субсидії більше не видаються за умови, коли отримувач ігнорує покладені на нього обов'язки; змінились матеріальні умови для надання субсидій. Законом також чітко обумовлено, яким чином використовуються повернені кошти.

В цілому, схеми надання грантів досягають поставленої мети. За останні роки вони реструктуруються і рефокусуються з метою забезпечення сталого управління лісами.

Окрім Лісового акту, регулятивні рамки лісової політики визначаються:

1) Актом про збереження природи (1989 р.), який визначає умови заліснення земель державою на добровільних засадах. Значну частину земель, що підлягають залісненню, представлено міськими рекреаційними лісами з високою часткою широколистяних порід;

2) Актом планування (1991 р.), який визначає засади регіонального і місцевого планування, включаючи ідентифікацію площ для потенційного заліснення і визначення площ, заліснення яких потрібно уникати.

Адміністративна структура. Згідно Лісового акту Національне агентство лісів і природи знаходиться у підпорядкуванні Міністерства довкілля і енергії. Агентство надає експертну допомогу Міністерству та іншим органам влади стосовно лісового господарства та інших питань, які важливі для адміністрування. Агентство здійснює дослідження і розвиток, спрямовані на реалізацію цілей цього закону, забезпечує керівництво та інформаційну діяльність з питань лісів і лісового господарства, спрямовану на інші органи влади і широку громадськість.

На вимогу лісовласників Національне агентство лісу і природи зобов'язане подавати декларацію стосовно стану його лісів, включаючи обставини, що свідчать про недотримання Лісового акту, чи правил, які з нього витікають. Така декларація повинна бути підготовлена впродовж восьми тижнів від дня отримання запиту. Національне агентство лісу і природи може вимагати за неї певну плату. Якщо обстеження показує, що лісовласник чи лісокористувач не веде лісове господарство згідно з правилами, Національне агентство може встановити, як повинні виконуватись певні роботи для виправлення ситуації. Крім того, можуть бути встановлені і певні часові рамки для виконання робіт. Якщо лісовласник не виконує вимоги Національного агентства, зобов'язати його може суд, або ж будуть вжиті штрафні санкції.

Екологічні аспекти лісової політики. Однією з основних проблем датського лісового господарства є ялинові та інші хвойні ліси, створені на торф'яних ґрунтах, що є екологічно нестійкими лісовими екосистемами. В зв'язку з цим, виникла нагальна потреба їх трансформації у більш стабільні і різноманітні насадження.

З 1 січня 1997 р. Національне агентство лісів і природи запровадило нові вимоги до лісових машин, що використовуються в державних лісах. Вони стосуються і приватних осіб (фірм), що укладають контракти на ведення таких робіт в державних лісах. До цих вимог належить: використання «зеленого» бензину і дизельного пального; монтування каталізаторів у двигуни; використання мастил, які біологічно розкладаються, для гідравлічних і ланцюгових пил; використання мастил, фільтрів для них і каністр, які повинні бути скеровані на повторне використання або знищення; використання широких шин для зменшення тиску на ґрунт.

Забруднення ґрунтових вод через використання пестицидів є основною екологічною проблемою в Данії. Зокрема, вони застосовуються в процесі вирощування різдвяних ялинок. Національне Агентство розробило стратегію, за якою через 10 років лісове господарство відмовиться від їх використання (деякі з пестицидів вже заборонені). За цією стратегією науковці і практики мають на меті розробити і запровадити альтернативні технології для прополювання бур'янів і боротьби з бур'янами, що не передбачатимуть використання пестицидів.

Датська програма заліснення земель стимулює створення лісових насаджень в зонах, важливих для охорони ґрунтових вод. Після запровадження субсидій на заліснення у 1980 р. 80 % приватних земель заліснювались без застосування пестицидів.

У 1998 р. зініційовано план дій щодо подальшого поступового скорочення використання пестицидів і зменшення внесення добрив у державних лісах. Крім цього, Національне агентство лісу і природи апробувало методи виробництва екологічно чистої продукції, які повинні знайти широке застосування у лісовому секторі. В 1998 р. запроваджена нова спрощена схема подання субсидій з метою сприяння сталому розвитку лісового господарства у приватних лісах і субсидіювання тих робіт, які можна віднести до природоохоронних [728].

З метою збереження біорізноманіття з середини 1990-х років значні заходи було здійснено щодо охорони в лісах рідкісних видів рослин і тварин. Починаючи з 1999 р. розпочато роботу над Національною Лісовою Програмою. З матеріалами цього державного документа мають можливість ознайомитися громадяни Данії. Для ознайомлення громадськості надаються технічні звіти щодо збереження біорізноманіття, ведення господарства і заліснень [597].

Висновки.
1. Данія є малолісною країною, діяльність лісового сектора в якій не задовольняє високих вимог країни у лісопродукції. Водночас це країна, яка послідовно збільшує площу лісів та приділяє значну увагу соціальним та екологічним аспектам лісової політики.

СОЗДАНО: 26 МАРТА 2014

http://po-teme.com.ua/lesnoe-i-parkovoe-khozyajstvo/lektsii-po-lesnomu-khozyajstvu/2019-lisova-politika-daniji.html

Далі...