ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 травня 2019

Лесная охрана Беларуси обнаружила пожар на территории Российской Федерации и потушила его

В пятницу, 26 апреля, работники Езерищенского лесничества Городокского лесхоза обнаружили лесной пожар на территории Невельского района Российской Федерации. Из-за сильного ветра огонь распространялся на территорию Республики Беларусь в районе ­46-го квартала Городокского лесхоза.



О возгорании немедленно сообщили в соседнее лесничество Российской Федерации. Чтобы не допустить распространения огня на лесной фонд Беларуси, работники Езерищенского лесничества локализовали возгорание, провели опашку пожара по периметру и тушили его с использованием пожарной техники лесничества.

Пожар удалось потушить около полуночи. Прибывшие на место возгорания соседи из России после ликвидации пожара остались следить за местом возгорания, чтобы исключить возникновение повторных очагов.

Всего в тушении леса было задействовано 3 единицы техники и 15 сотрудников Езерищенского лесничества со средствами пожаротушения. Как рассказал лесничий Езерищенского лесничества Василий Москалев, благодаря своевременному обнаружению возгорания и профессиональным действиям сотрудников Езерищенского лесничества удалось потушить огонь и не допустить его распространения на территорию Беларуси. Такое взаимодействие между лесничествами двух стран в тушении пожаров налажено на постоянной основе и приносит ощутимый результат.

Фотоснимок является иллюстрацией

Автор: Алексей АНАШКО
Дата публикации: 02.05.2019

Фильм о лесном хозяйстве снимут к профессиональному празднику

По инициативе Министерства лесного хозяйства в ближайшее время начнутся съемки имиджевого фильма, посвященного лесному хозяйству и его работникам. В нем будет рассказано об основных направлениях работы отрасли, борьбе с природными катаклизмами, успехах и планах на ближайшую перспективу. Предполагается, что героями фильма станут представители семейной династии лесоводов.



Съемки фильма будут проводиться на протяжении нескольких месяцев в разных регионах страны. Общая продолжительность фильма составит 26 минут. Впервые фильм будет показан на торжественном мероприятии, посвященном Дню работников леса, в сентябре 2019 года. В настоящее время выбирается подрядчик для выполнения этих работ.

Свои предложения можно присылать на электронный адрес info@lesgazeta.by или на почтовый адрес: 220121, г. Минск, ул. Матусевича, 23 (УП «Редакция «Белорусская лес­ная газета»).
Дополнительную информацию можно получить по телефонам 8 (017) 365-48-01, 8 (029) 314-46-42. Заявки принимаются до 15 мая 2019 года.

Справка «БЛГ». В 2017 году по заказу Минлесхоза был создан фильм «Стихия» о ликвидации масштабных повреждений лесного фонда в результате ураганных ветров в июле 2016 года. Работа над фильмом велась на протяжении 10 месяцев.

В 2018 году снят фильм, посвященный борьбе с усыханием сосновых насаждений. Съемки проводились в наиболее пострадавших от усыхания районах Беларуси, где были сосредоточены основные силы отрасли. Свое мнение о проблеме высказали специа­листы лесного хозяйства, ученые, экологи, зарубежные эксперты.

Автор: Евгений ЖИБУЛЬ
Дата публикации: 02.05.2019

В Вильяндимаа загорелось 20 гектаров леса: воду пришлось привозить в автоцистернах, задействовали и дрон


Galerii: 36 pilti Viljandimaal on metsatulekahjuFoto: Kenno Soo

В среду в 16:59 Центр тревоги получил сообщение о том, что недалеко от деревни Мелески в волости Вильянди в Вильяндимаа горит около 20 гектаров леса.

На место прибыли спасатели Вильяндимаа, Йыгевамаа, Валгамаа и Тартумаа. Воды на месте не оказалось и ее пришлось привозить на цистернах. Причины возгорания пока не известны.

К работам по ликвидации пожара был привлечен и дрон, с помощью которого можно было увидеть область распространения огня и более точно распланировать действия.

02.05.2019, 09:21
rus.delfi.ee

  

Кожного дня в Україні стається 120 пожеж у лісах - ДСНС


Пожежники фіксують різке збільшення кількості пожеж в Україні – в середньому кожного дня в Україні стається 120 загорань в природніх екосистемах.

Про це повідомляє прес-служба ДСНС.

«Синоптики УкрГідрометцентру попереджають про найвищий, п’ятий, рівень пожежної небезпеки у північних, західних, центральних та Харківській областях, на решті території України висока (4-го класу) пожежна небезпека. Така ситуація створює передумови для збільшення кількості загорянь у лісах та на відкритих територіях. Так, рятувальники вже фіксують різке збільшення кількості пожеж, що виникли у природних екосистемах. В середньому впродовж доби виникає близько 120 випадків», – зазначається у повідомленні.

Зокрема, масштабні пожежі цього тижня вирували на Житомирщині, Рівненщині, у Кіровоградській та Сумській областях.

Основними причинами виникнення пожеж на відкритих територіях є людська діяльність, констатують рятувальники. «В теплу погоду громадяни активно вирушають на відпочинок до лісових масивів та впорядковують власні домогосподарства спалюючи сміття. Однак, варто пам’ятати, що при 4-му чи 5-му класі пожежної небезпеки достатньо навіть одного непогашеного сірника для того, щоб спровокувати масштабну пожежу на відкритій території», – застерігають у ДСНС.

У відомстві нагадують, що упродовж пожежонебезпечного періоду забороняється:

•відвідувати хвойні ліси при оголошенні надзвичайної пожежної небезпеки 5-го класу;

•розводити багаття у лісі та лісопосадках;

•заїжджати автомобілем до лісу;

•палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники або недопалки;

•залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;

•полювати у лісі з використанням вогнепальної зброї;

•створювати смітники та спалювати відходи;

•спалювати стерню та післяжнивні залишки на сільськогосподарських полях.

Вогнеборці наголошують: лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки вбереже від трагічних наслідків та матеріальних збитків.


Лісова пожежа. Фото: УНІАН

Борейко - Зеленському. Відкритий лист на захист лісів Карпат



Київський еколого-культурний центр

Kiev ecological & cultural center

02218, Україна, Київ, вул. Райдужна, 31-48

т (073) 073-16-73, E-maіl:kekz-office@ukr.net рахунок 26006300839053 в ПАТ Державний ощадний банк України м. Київ МФО 322669, ЗКПО 24363925



№ 35 29.04. 2019 р. 

Володимиру Зеленському, громадському діячеві й Президентові України

Відкритий лист на захист лісів Карпат

Шановний Володимире Олександровичу!

У Вашій передвиборчій програмі було сказано про те, що Ви виступаєте за недоторканність карпатських лісів.

Я, як еколог, повністю підтримую цю вимогу. У зв’язку із цим у мене є до Вас конкретне прохання. В 2017 р. Верховна Рада України прийняла розроблений Товариством охорони птахів Україна, Київським еколого-культурним центром і депутатами закон з охорони пралісів ( це прадавні ліси в Карпатах) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2063-19

Кабінет Міністрів України не виконав даний закон у частині приведення Санітарних правил у лісах України й інших підзаконних актів у відповідність із законом. Що дозволяє лісникам рубати праліси й інші цінні карпатські ліси й далі. Тому народний депутат України Ігор Луценко разом з Київським еколого-культурним центром подали в суд на Кабмін України.
16 квітня 2019 р. народний депутат Ігор Луценко та Київський еколого-культурний центр виграли апеляцію проти Кабміну України, довівши в суді, що уряд України не виконує Закон з охорони пралісів https://interfax.com.ua/news/election2019/539388.html

Рішенням суду Кабмін України зобов’язаний привести Санітарні правила в лісах України й інші підзаконні акти у відповідність із законом.

Однак я боюся, що Кабмін України разом з Держлісагентством України будуть саботувати виконання цього закону і далі - адже за цими рубаннями в Карпатах для лісників та їхніх покровителів ховаються величезні гроші.

Тому прошу Вас, як тільки Ви обіймете посаду Президента України, негайно провести розслідування причин саботування більш двох років Кабміном України закону про охорону пралісів і жорстко покарати винних чиновників включно з Гройсманом та керівником Держлісагенства Бондарем.

Також прошу просто зараз, не чекаючи інавгурації та проведення формальностей, зробити публічну заяву на захист лісів і закликати Кабінет Міністрів виконати закон.

З повагою, заслужений природоохоронець України, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко


«Низинний» ліс – стійка особливість Полісся



Північна частина Житомирщини, як відомо, традиційно перезволожена і болотиста, хоча останні кліматичні зміни можуть порушити цей віками усталений географічний уклад. І першим це відчує ліс.

В низинних місцевостях, болотах і взагалі на перезволожених територіях, характерних для Полісся, основними породами залишаються вільха, береза і осика. І поміняти там породний склад людині поки що не під силу, бо сосна і дуб в сирих місцинах однаково рости не будуть.

Скажімо, для вільхи має бути свій грунтово-гідрологічний режим, який їй найбільше підходить. Свої «уподобання» на місцевості є в осики і берези.

– Створити нові лісові культури в низинах практично неможливо, – переконує головний лісничий ДП «Овруцьке лісове господарство» Володимир Захарчук. – І, мабуть, не потрібно цього робити, бо з природою «спорити» – марна справа. Наприклад, вільха чорна, навіть після вирубки, прекрасно відновлюється й без участі людини. А лісівникам не потрібно витрачати зайві кошти і сили, бо спрацьовує природне поновлення і на низинних лісосіках, через деякий час знову виростають самосівні паростки вільхи та її поросль від пня.

У нас в лісгоспі вільха займає не значні території – близько 3% від загальної маси лісоутворюючих порід. Переважну більшість (майже 80%) наших угідь займає сосна і вона залишається домінуючою породою, однак не в низинах. Але вільху і березу ми також вирощуємо і на них також на ринку є попит. З іншого боку, нових березово-вільхових лісопосадок також не створюємо, ці породи, як правило, поновлюються самосівом. Вільха взагалі невибаглива і «живуча», вона часто росте у воді і створює довкола себе мікропідвищення і це добре видно, коли буваєш у вільховому лісі.

Береза в болотах теж рости не буде, вона там швидко всихає і чорніє. Але сухих місцин також не любить і росте там дуже повільно. Зате вона добре «почувається» у вологих, але не перезволожених місцях і дуже часто ми зустрічаємо березовий гай на різноманітних лісових галявинах, де є достатньо вологи. Берези у нас росте чимало, близько 12 % угідь лісгоспу вона займає, а в купі з вільхою – майже шосту частину наших лісових угідь, – уточнює головний лісничий Овруцького держлісгоспу.

До речі, штучних лісових культур берези в лісгоспі також не створюють, вона добре самовисівається і самозаліснюється, хоча її часто висаджують у комбінації із дубом і сосною, щоб уникати надмірного засилля монокультур.

Та всі ці «низинні» породи ростуть надто нерівномірно.

У Прилуцькому лісництві, наприклад, росте майже однакова кількість вільхи і берези та є ще трохи осики. Помічник лісничого Василь Соломко переконує, що й на ці породи існує сталий попит, а дрова із них виходять також непогані. Березу деякі підприємці закупляють для виробництва фанери, вільху – для коптіння м’яса. Щоправда, осику в народі чомусь не дуже шанують, але в лісі вона також присутня .

А взагалі, у сучасному лісі мають бути всі традиційні породи дерев, навіть якщо вони не є особливо цінними, адже це різнобарв’я і різноманіття тисячоліттями плекала природа, – стверджують лісівники. І люди не можуть порушувати цей давно усталений природний баланс.

Володимир ВАСИЛЬЧУК
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Автор Мария
Четверг, 02/05/2019

На Прикарпатті лісову охорону хочуть наділити правами



Сьогодні відбулось засідання постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Зокрема, комісія розглянула питання про затвердження тимчасового положення про лісову охорону на землях лісогосподарського призначення Івано-Франківської облради, пише Фіртка.

Відповідне положення уже було прийнято у Львові.

Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківськоблагроліс" хоче ввести лісову охорону на землях лісогосподарського призначення.

Зокрема положенням хочуть так би мовити прирівняти лісову охорону з державною лісовою охороною. Тимчасове положення надаватиме права лісовій охороні безперешкодно обстежувати землі лісового фонду, вимагати від громадян і юросіб дозволи та інші документи на використання лісових ресурсів у межах лісового фонду, складати акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, вилучати незаконно добуту деревину, мисливські тварини та інші продукти лісу, проводити огляд транспорту, а також знарядь, добутої деревини та інших продуктів лісу.

Крім цього лісова охорона матиме змогу зберігати, носити та застосовувати спецзасоби самооборони та зброю в порядку, встановленому законом, а також надсилати у відповідні правоохоронні органи матеріали для притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності осіб та подавати позови до суду про стягнення спричиненої навколишньому середовищу шкоди.




02.05.2019, 11:22 

Лісова охорона: на Прикарпатті хочуть додатково захистити природу

Сьогодні, 2 травня, в Івано-Франківську відбулось засідання постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Одним з питань, які розглянули депутати, стало тимчасове положення про лісову охорону на землях лісогосподарського призначення Івано-Франківської обласної ради.

У тексті документа сказано, що основними завданнями лісової охорони є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, захист від шкідників і хвороб лісу, інших пошкоджень внаслідок антропогенного впливу на ліси, організація раціонального використання і відтворення лісів та підвищення їх продуктивності.

“Лісова охорона матиме право обстежувати землі лісового фонду, вимагати від громадян і юридичних осіб дозволи та інші документи на використання лісових ресурсів та право полювання, перевіряти додержання вимог нормативних документів з питань ведення лісового і мисливського господарства та полювання, складати акти огляду місця вчинення правопорушень, проводити огляд транспортних засобів, а також знарядь, добутої деревини та інших продуктів лісу”, – розповів Олег Олійник, генеральний директор ОКП “Івано-Франківськоблагроліс”.

За його словами, місцевим охоронцям лісу потрібні додаткові повноваження – тому й потрібно прийняти таке рішення. Адже наразі такі повноваження є лише у державної лісової охорони, а на місцевому рівні ця діяльність все ще не врегульована.

З повним текстом положення можна ознайомитись за цим посиланням.

Комісія проголосувала “за” це питання. Тепер за нього голосуватиме Івано-Франківська обласна рада на наступній сесії.

Детальніше про ситуацію читайте у статті “Рубають столітні дуби. Відповідальність – вибіркова”.





Опубліковано: 02.05.2019 Автор: Волошин Тарас

Підсумки роботи Львівського ОУЛМГ за 1 квартал 2019 року

На засіданні колегії Львівського обласного управління лісового та мисливського розглянуто підсумки роботи державних лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ у І кварталі 2019 року.

За 1 квартал 2019 року підприємства Львівського ОУЛМГ забезпечили виконання запланованих лісівничих, лісозахисних, лісоохоронних та лісовідновних заходів.

Загальні обсяги відтворення лісів склали 451 га. Зокрема, створено 345 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 106 га, що становить 23% від всього обсягу лісовідновлення.

Доповнення лісових культур було проведене на площі 368 га.

Рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 3,7 тис.га., в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 0,5 тис. га.

За І квартал 2019 року обсяг незаконних рубок знизився на 232 куб. м (50%) у порівнянні з І квартал 2018 року та склав 230 куб.м.

За період з початку року підприємствами управління від всіх видів рубок заготовлено 230,0 тис. кбм. деревини, в тому числі на рубках головного користування – 122,3 тис. кбм.
В круглому вигляді було реалізовано 175,8 тис.кбм. деревини.

На власних виробничих потужностях за 1 квартал 2019 року перероблено 46,6 тис.кбм. деревини, що на 1,6 тис.кбм менше, ніж за відповідний період минулого року.

Обсяг реалізації продукції склав 270,7 млн.грн., або 95,8% до відповідного періоду минулого року. Спад обсягів реалізації відбувся через ряд негативних факторів, які склалися на ринку деревини з початку поточного року.

Рівень середньомісячної заробітної плати по підприємствах управління досяг 10 540 гривень, або 112,1% до рівня відповідного періоду минулого року. 

Заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах управління – відсутня.
Підприємства Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за 1 квартал 2019 рік сплатили до бюджетів усіх рівнів 93,4 млн гривень податків та зборів (обов’язкових платежів). 

Зокрема, до державного бюджету України сплачено майже 49,3 млн. грн. та 23,4 млн. грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів до місцевого бюджету. Єдиного соціального внеску сплачено 20,6 млн.грн.

Відділ економіки та фінансів Львівського ОУЛМГ
02-05-2019, 11:21
http://www.mediastar.net.ua/82348-pdsumki-roboti-lvvskogo-oulmg-za-1-kvartal-2019-rok.html

***


У І кварталі Львівське ОУЛМГ відтворило ліси на площі понад 450 га




Львівське обласне управління лісового та мисливського підбило підсумки роботи державних лісогосподарських підприємств у І кварталі 2019 року.

Так, за І квартал підприємства Львівського ОУЛМГ забезпечили виконання запланованих лісівничих, лісозахисних, лісоохоронних та лісовідновних заходів.

Загальні обсяги відтворення лісів склали 451 га. Зокрема, створено 345 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 106 га, що становить 23% від всього обсягу лісовідновлення.

Доповнення лісових культур було проведене на площі 368 га.

Рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 3,7 тис га, в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 0,5 тис га.

За І квартал 2019 року обсяг незаконних рубок знизився на 232 куб. м (50%) у порівнянні з І кварталом 2018 року та склав 230 куб. м.

І з початку року підприємствами управління від всіх видів рубок заготовлено 230 тис куб. м деревини, в тому числі на рубках головного користування – 122,3 тис куб. м.

У круглому вигляді було реалізовано 175,8 тис куб. м деревини.

На власних виробничих потужностях за І квартал перероблено 46,6 тис куб. м деревини, що на 1,6 тис куб. м менше, ніж за відповідний період минулого року.

Обсяг реалізації продукції склав 270,7 млн грн або 95,8% до відповідного періоду минулого року. Спад обсягів реалізації відбувся через низку негативних факторів, які склалися на ринку деревини з початку поточного року.

Підприємства Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за І квартал сплатили до бюджетів усіх рівнів 93,4 млн грн податків та зборів (обов’язкових платежів).

Зокрема, до державного бюджету України сплачено майже 49,3 млн грн та 23,4 млн грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів до місцевого бюджету. Єдиного соціального внеску сплачено 20,6 млн грн.

Школярка з Житомира дослідила природних ворогів короїдів, які знищують соснові ліси



На Житомирщині близько 13% соснових насаджень уражені верхівковим короїдом. Із 2011 року на площах обласного управління лісового та мисливського господарства від короїда вже загинуло понад 10 тисяч гектарів лісу, ще до 80 тисяч гекратрів – уражені. За інтенсивністю та масштабами поширення шкідника наш регіон – другий після Київської області.

Короїди не живуть у мертвих деревах. Вони надто швидкі, хвороба трахеомікоз, яку вони розносять, робить деревину синьою і придатною лише на дрова. Осередки всихання сосняків внаслідок ураження короїдами з пристигаючих і стиглих насаджень поширилися на середньовікові та молодняки. Відбулося так зване «омолодження всихання». Спостерігається ураження соснових насаджень верхівковим та шестизубчастим короїдом.

За чотири години цей шкідникпрогризає 5-сантиметровий хід. Дерево можуть вбити близько сотні жуків. У 50-сантиметровій гілці, діаметром 3 см, житомирські науковці виявляли від 100 до 130 короїдів. Короїди не бояться навіть 30-ти градусних морозів, бо зимують в стадії жуків, лялечок і личинок. З-під кори вилітають при +16, заселяючи живі дерева. Інтенсивному розвитку і поширенню короїдів на теренах України і країн Європи сприяють кліматичні зміни, коли зростає температура, а кількість опадів зменшується.

Одним із способів боротьби із верхівковим короїдом експерти у лісовій галузі називають своєчасну вирубку ділянок лісу, де він посилився. Такий метод виправдав себе у сусідній Білорусі. Цілком доречі санітарні рубки були б і на Житомирщині, але чинне законодавство забороняє вирубувати дерева на початковій стадії ураження. Водночас, у місцях масового всихання соснових насаджень науковці також констатують зменшення кількості тварин та негативні зміни в рослинному світі.
У сосни віком 60-80 років всихання відбувається за два місяці, потім деревина синіє
У короїда є природні вороги - ентомофаги. Це комахи, які харчуються іншими комахами. Саме їх протягом півроку досліджувала житомирська школярка Лілія Кушнір. Зі своєю роботою посіла ІІ місце на Всеукраїнському етапі олімпіади з екології. Проте її науковий та педагогічний керівник переконують, досягнення дівчини куди більше - вонастала першим науковцем в Україні за останні 50 років, яка на професійному рівні вивчила комах-ентомофагів та опрацювала методи боротьби зі шкідниками лісів.

Для цього вивчила великий обсяг тематичної літератури, кілька разів їздила в зону ураження соснових насаджень короїдами на території Малинського лісового господарства і відбирала зразки ентомофагів, які потім відправляли на дослідження у лабораторію. Основна мета - виявити видовий склад цих комах у поліських лісах.
Здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених короїдом
Опис дослідження Лілії займає близько 30 сторінок, також є фотоматеріали. Для себе наукову діяльність відкрила у 8 класі. Каже, що до 6 класу біологію не розуміла взагалі, їй цей предмет не подобався. Потім мама почала купувати додаткові матеріали для занять і у дівчини прокинувся інтерес. Минулого року була переможницею цієї ж олімпіади, але з іншою темою, отримувала стипендію Президента. Нещодавно здібну ученицю відзначив і міський голова Житомира.

«У нас в родині науковців нема, мама займається музикою. Батьки спочатку підтримали моє захоплення біологією, а потім і намір податися у наукову діяльність. Намагаюся їм простими словами пояснювати те, що роблю. Кажуть, що це цікаво, але самі б таким не займалися», - розповідає Лілія.

Про свої досягнення дівчина говорить скромно, готується складати ЗНО і вступати до ЖДУ ім.І.Франка. Там хоче здобути освіту вчителя біології. Додає, що її дослідження передбачає широкий спект роботи. Не виключає, що займатиметься цим питанням й надалі.
Хімічних способів захисту лісу від короїдів нема, біологічні існують, але в дуже обмеженої кількості
Поки ж ділиться попередніми результатами. Їй вдалося дещо систематизовувати інформацію про ентомофагів, які знищують короїда безпосередньо у лісі. Під час «польових» робіт на трьох ділянках досліджували кору 10 дерев на висоті до двох метрів. Відбирали звідти зразки комах, які для подальшого вивчення фіксували в етиловому спирті. Таким чином виявили 29 видів комах, 5 з яких вивчили більш детально.

Ще 10 видів перебувають на стадії визначення. Разом з тим, змогли дослідити рідкісного червонокнижного паразита – пильщика orussusabietis. У лабораторних умовах перевіряли якість і кількість поїдання короїдів, перспективи використання комах-ентомофагів для біологічного захисту лісу.
Перший спалах верхівкового короїда на Житомирщині виявили 9 років тому в Новоград-Волинському районі
«Більшість цих «корисних» комах атакують короїда на стадії личинок. Зимують такі ентомофаги під корою дерев на висоті 1-1,5 м. Томуранньою весною потрібно корувати дерева з етномофагами і переносити їх у місця ймовірного ураження. Таке «переселення» не шкодить ані дереву, ані «лікарям», - пояснює Лілія Кушнір. – Знаю, що у Харкові минулого року в співпраці із турецькими науковцями розпочали розводити ще одного природного ворога короїдів – мурахожука, який полює на шкідників по всьому стовбурі дерева. Це дуже дорогий метод боротьби, лише на вирощування жуків потрібно сотні тисяч євро. Натомість «рукотворне» переселення ентомофагів куди менш затратне фінансово. Дерева можна захищати і без вирубки, тим більше, що навіть у такому випадку короїди залишаються у пеньку висотою до 25 см».

Юлія ДЕМУСЬ



Довідково
Короїд верхівковий зустрічається на хвойних деревах різного віку. Розвивається на вершині й гілках, часто уражує зону перехідної кори. На деревах 20-60-ти річного віку заселяє весь стовбур, охоче розвивається на «порубочних рештках». Пізніше переходить і на практично здорові сосни.Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темно-коричневий, циліндричний.Шкоду лісовим насадженням завдаютьяк дорослі особини так і їх личинки. Першою ознакою ушкодження дерев є зміна кольору хвої. Спочатку вона світліє, потім жовтіє, стає рудого забарвлення і осипається. Першими засихають високі дерева з товстими стовбурами і широкою кроною. Після пошкодження кори відбувається зараження деревини грибковими хворобами Безпосереднє знищення шкідника включає комплекс фізичних, хімічних, біологічних методів - обкорування зрубаної деревини, розробка вітровалу, спалювання «порубочних решток», вирубування ослаблених і свіжозаселених дерев, обробка інсектицидами або біопрепаратами.






2.05.2019