Школярка з Житомира дослідила природних ворогів короїдів, які знищують соснові ліси

На Житомирщині близько 13% соснових насаджень уражені верхівковим короїдом. Із 2011 року на площах обласного управління лісового та мисливського господарства від короїда вже загинуло понад 10 тисяч гектарів лісу, ще до 80 тисяч гекратрів – уражені. За інтенсивністю та масштабами поширення шкідника наш регіон – другий після Київської області.

Короїди не живуть у мертвих деревах. Вони надто швидкі, хвороба трахеомікоз, яку вони розносять, робить деревину синьою і придатною лише на дрова. Осередки всихання сосняків внаслідок ураження короїдами з пристигаючих і стиглих насаджень поширилися на середньовікові та молодняки. Відбулося так зване «омолодження всихання». Спостерігається ураження соснових насаджень верхівковим та шестизубчастим короїдом.

За чотири години цей шкідникпрогризає 5-сантиметровий хід. Дерево можуть вбити близько сотні жуків. У 50-сантиметровій гілці, діаметром 3 см, житомирські науковці виявляли від 100 до 130 короїдів. Короїди не бояться навіть 30-ти градусних морозів, бо зимують в стадії жуків, лялечок і личинок. З-під кори вилітають при +16, заселяючи живі дерева. Інтенсивному розвитку і поширенню короїдів на теренах України і країн Європи сприяють кліматичні зміни, коли зростає температура, а кількість опадів зменшується.

Одним із способів боротьби із верхівковим короїдом експерти у лісовій галузі називають своєчасну вирубку ділянок лісу, де він посилився. Такий метод виправдав себе у сусідній Білорусі. Цілком доречі санітарні рубки були б і на Житомирщині, але чинне законодавство забороняє вирубувати дерева на початковій стадії ураження. Водночас, у місцях масового всихання соснових насаджень науковці також констатують зменшення кількості тварин та негативні зміни в рослинному світі.

У сосни віком 60-80 років всихання відбувається за два місяці, потім деревина синіє

У короїда є природні вороги - ентомофаги. Це комахи, які харчуються іншими комахами. Саме їх протягом півроку досліджувала житомирська школярка Лілія Кушнір. Зі своєю роботою посіла ІІ місце на Всеукраїнському етапі олімпіади з екології. Проте її науковий та педагогічний керівник переконують, досягнення дівчини куди більше - вонастала першим науковцем в Україні за останні 50 років, яка на професійному рівні вивчила комах-ентомофагів та опрацювала методи боротьби зі шкідниками лісів.

Для цього вивчила великий обсяг тематичної літератури, кілька разів їздила в зону ураження соснових насаджень короїдами на території Малинського лісового господарства і відбирала зразки ентомофагів, які потім відправляли на дослідження у лабораторію. Основна мета - виявити видовий склад цих комах у поліських лісах.

Здолати шкідника допоможе лише вчасна вирубка ділянок, вражених короїдом

Опис дослідження Лілії займає близько 30 сторінок, також є фотоматеріали. Для себе наукову діяльність відкрила у 8 класі. Каже, що до 6 класу біологію не розуміла взагалі, їй цей предмет не подобався. Потім мама почала купувати додаткові матеріали для занять і у дівчини прокинувся інтерес. Минулого року була переможницею цієї ж олімпіади, але з іншою темою, отримувала стипендію Президента. Нещодавно здібну ученицю відзначив і міський голова Житомира.

«У нас в родині науковців нема, мама займається музикою. Батьки спочатку підтримали моє захоплення біологією, а потім і намір податися у наукову діяльність. Намагаюся їм простими словами пояснювати те, що роблю. Кажуть, що це цікаво, але самі б таким не займалися», - розповідає Лілія.

Про свої досягнення дівчина говорить скромно, готується складати ЗНО і вступати до ЖДУ ім.І.Франка. Там хоче здобути освіту вчителя біології. Додає, що її дослідження передбачає широкий спект роботи. Не виключає, що займатиметься цим питанням й надалі.

Хімічних способів захисту лісу від короїдів нема, біологічні існують, але в дуже обмеженої кількості

Поки ж ділиться попередніми результатами. Їй вдалося дещо систематизовувати інформацію про ентомофагів, які знищують короїда безпосередньо у лісі. Під час «польових» робіт на трьох ділянках досліджували кору 10 дерев на висоті до двох метрів. Відбирали звідти зразки комах, які для подальшого вивчення фіксували в етиловому спирті. Таким чином виявили 29 видів комах, 5 з яких вивчили більш детально.

Ще 10 видів перебувають на стадії визначення. Разом з тим, змогли дослідити рідкісного червонокнижного паразита – пильщика orussusabietis. У лабораторних умовах перевіряли якість і кількість поїдання короїдів, перспективи використання комах-ентомофагів для біологічного захисту лісу.

Перший спалах верхівкового короїда на Житомирщині виявили 9 років тому в Новоград-Волинському районі

«Більшість цих «корисних» комах атакують короїда на стадії личинок. Зимують такі ентомофаги під корою дерев на висоті 1-1,5 м. Томуранньою весною потрібно корувати дерева з етномофагами і переносити їх у місця ймовірного ураження. Таке «переселення» не шкодить ані дереву, ані «лікарям», - пояснює Лілія Кушнір. – Знаю, що у Харкові минулого року в співпраці із турецькими науковцями розпочали розводити ще одного природного ворога короїдів – мурахожука, який полює на шкідників по всьому стовбурі дерева. Це дуже дорогий метод боротьби, лише на вирощування жуків потрібно сотні тисяч євро. Натомість «рукотворне» переселення ентомофагів куди менш затратне фінансово. Дерева можна захищати і без вирубки, тим більше, що навіть у такому випадку короїди залишаються у пеньку висотою до 25 см».

Юлія ДЕМУСЬ



Довідково

Короїд верхівковий зустрічається на хвойних деревах різного віку. Розвивається на вершині й гілках, часто уражує зону перехідної кори. На деревах 20-60-ти річного віку заселяє весь стовбур, охоче розвивається на «порубочних рештках». Пізніше переходить і на практично здорові сосни.Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темно-коричневий, циліндричний.Шкоду лісовим насадженням завдаютьяк дорослі особини так і їх личинки. Першою ознакою ушкодження дерев є зміна кольору хвої. Спочатку вона світліє, потім жовтіє, стає рудого забарвлення і осипається. Першими засихають високі дерева з товстими стовбурами і широкою кроною. Після пошкодження кори відбувається зараження деревини грибковими хворобами Безпосереднє знищення шкідника включає комплекс фізичних, хімічних, біологічних методів - обкорування зрубаної деревини, розробка вітровалу, спалювання «порубочних решток», вирубування ослаблених і свіжозаселених дерев, обробка інсектицидами або біопрепаратами.

2.05.2019 

https://www.1.zt.ua/themes/osvita/shkolyarka-z-zhitomira-doslidila-prirodnih-vorogiv-koroyidiv-yaki-znishchuyut-sosnovi-lisi.html