Безпечний секс у лісі: що взяти та як врятуватися від комах

Якщо ви вирішили відпочити від шуму та метушні великого міста, спробуйте зайнятися сексом у лісі! Шанси на те, що вас помітять, мінімальні, а враження залишаться на все життя.

Плануючи інтим у лісі, не забувайте про те, що вам постійно заважатиме листя, горбинки, гілочки і всіляке сміття.

Крім того, в найпікантніший момент з-за кущів може з’явитися турист або грибник.

Особливо вашій появі серед природи зрадіють місцеві комахи або кліщі. Дрібні шкідники можуть залізти в найбільш важкодоступні місця.

Пояснити лікарю, звідки вони там з’явилися, буде вкрай складно.

Фото: Volodymyr Tverdokhlib/ Dreamstime

Якщо подібні труднощі вас не злякали, пам’ятайте про правила безпечного сексу в лісі.

Що взяти з собою

Перше, що варто взяти з собою на природу – презервативи.

Також захопіть щільне покривало, яке можна буде постелити на землю.

Лубрикант краще обирати без запаху та смаку, щоб не дражнити комах.

Крім того, знадобляться серветки для інтимної гігієни.

Фото: Liderina/ Dreamstime

Найкращі пози для сексу в лісі – ті, що не потребують багато місця.

Пози для сексу в лісі

Серед варіантів – доггі-стайл, коли дівчина може регулювати нахил і прогин, спираючись на стовбур дерева.

Місіонерська поза з закинутими ногами. У цьому випадку жінка закидає свої ноги на плечі чоловікові, а він підставляє стегна під її сідниці.

Також можна спробувати трансформовану наїзницю. Чоловік згинає ноги в колінах і ставить стопи на покривало. Дівчина сідає зверху, спираючись на свої стопи. Така поза дозволить не стерти коліна в кров.

https://fakty.com.ua/ua/lifestyle/20190524-bezpechnyj-seks-u-lisi-shho-vzyaty-ta-yak-vryatuvatysya-vid-komah/

Секс у публічних місцях – норма чи порок? Чи можна в Україні займатися сексом у громадських місцях і яке покарання за це передбачене, розкажуть Факти ICTV.

Мокрі долоні, безперервне серцебиття і брак повітря.

Переконана, багато хто з вас хоч раз мріяв зайнятися сексом у публічному місці. Мріяли, але боялися сказати про це вголос.

А раптом хтось не зрозуміє, засудить? Або ще гірше – застане на гарячому в найвідповідальніший момент.

Знаю, зважитися на подібну авантюру під силу не кожному. Скільки разів ваш партнер в останній момент включав задню?

Так ось, він боявся не дарма. І я дізналася, чому.

Чому люди зважуються на публічний секс?

Секс не терпить заборон і умовностей, тому кожним із нас рухають свої мотиви й цілі.
За словами психолога Романа Мельниченка, люди вирішують зайнятися сексом на вулиці з кількох причин.

Перш за все, на такий крок наважується молодь, коли “хочеться, але особливо немає де”.

Фото: Pixabay

До другої категорії можна сміливо віднести пари, які шукають якогось різноманіття, гостроти, родзинки.

– Лібідо сильно зростає при позитивному стресі, коли в організмі виділяється гормон дофамін.
Це можуть бути ситуації, коли ви разом подорожуєте, катаєтеся на машині чи конях, гуляєте на якійсь вечірці або коли у вас просто новий партнер.
Якщо цих позитивних емоцій немає, посилити лібідо можна шляхом новизни обстановки, – розповідає психолог.

У цьому випадку секс, в якому присутня думка про те, що нас хтось заскочить, може принести потужні еротичні почуття і переживання.

Але потрібно розуміти, що якщо для одного з партнерів публічний секс – це сильний стрес, то хорошим секс не буде.

Щоб отримати оргазм, у подібних ситуаціях потрібен певний настрій, частка розкутості та готовність йти на ризик.

Фото: Pixabay

Іноді бажання зайнятися сексом у громадському місці може бути проявом сексуальних відхилень (так званих перверсій).

Так буває, коли людина не може відчувати сексуальне збудження у нормальній обстановці та їй постійно потрібен ризик. У цих випадках важливо звертатися до психотерапевта.

– У цілому, якщо людина веде нормальне статеве життя та іноді шукає гострих відчуттів, то бажання зайнятися сексом на вулиці вважається допустимим, а в деяких випадках навіть корисним, – переконує Роман Мельниченко.

Де можна зайнятися сексом?

Варіантів для публічного сексу безліч. Тут нерозумно покладатися на чужі поради та переваги. Головне – прислухатися до себе та партнера, а також не боятися власних бажань.

Бажаєте відчути себе героями бразильського серіалу? Шукайте пригоди на пляжі!

Хочете злитися з природою – вперед у ліс або парк! Хочете злетіти від ласк партнера? Затягніть його на колесо огляду!

Фото: Pixabay

Зібралися купити нову білизну? Запросіть хлопця у примірювальну. Він повинен зацінити вибір на місці.

Крім того, серед популярних місць для любовних утіх – кінотеатр, літак, авто, ліфт, дах і навіть громадський туалет.

Добірку місць для екстремального сексу, а також головні його правила можна знайти на Фактах ICTV.

Чим небезпечне викриття?

Якщо бажання зайнятися сексом у публічному місці було обопільним, і партнерів заскочили на гарячому, зазвичай вони посміються, посоромляться, і на цьому все закінчиться.

– Звичайно, хтось цим людям позаздрить, а хтось засудить. Але в цілому жодних негативних наслідків для пари це не несе.
Виняток – випадки, коли один із партнерів спочатку був проти сексу на вулиці.
Тоді “викриття” тільки підтвердить його побоювання і може викликати скандал через те, що інший змусив його робити те, чого не хочеться, – пояснює психолог.

Якщо ваші заняття любов’ю отримають продовження десь у соцмережах, наслідки будуть неприємними. Тому про це треба думати наперед.

В епоху цифрових технологій напоротися на камеру можна там, де найменше цього очікуєш.

Читайте: Пара зайнялася сексом у літаку на очах у пасажирів (18+) Пара зайнялася сексом на платформі, очікуючи потяг (18+) Психічнохворий чоловік зайнявся сексом з п'яною жінкою на зупинці (18+)

Якщо ви публічна людина, подібні ситуації можуть зашкодити іміджу. Проте іноді вони навіть допомагають його покращити.

– Важливо, щоб у партнерів все було за взаємною згодою. Щоб зберігалися загальні правила безпеки та пристойності.

Якщо це посилює довіру та лібідо, то іноді секс у публічних місцях навіть вітається, – зазначає Мельниченко.

Закон проти?

Про юридичний бік покарання за публічний секс розповів адвокат, партнер АО Лещенко, Дорошенко і партнери Костянтин Дорошенко.

– В Україні секс на вулиці та в публічних місцях є адміністративним правопорушенням, яке відноситься до порушення громадського порядку та суперечить суспільній моралі, – пояснює експерт.

Відповідальність за статевий акт у громадських місцях, на вулиці, в інших публічно доступних місцях, передбачена ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та кваліфікується як дрібне хуліганство.

Фото: Pixabay

У такому випадку партнерам може загрожувати покарання:

• штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 117 грн.);
• громадські роботи на строк від 40 до 60 годин;
• виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців із відрахуванням 20% заробітку;
• адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Крім того, в судовій практиці є поодинокі випадки притягнення навіть до кримінальної відповідальності за статеві акти в громадських місцях, кваліфіковані як Хуліганство за ст. 296 Кримінального кодексу України.

У цьому випадку покарання передбачено не тільки як штраф, але й у вигляді позбавлення волі.

Марина Корзун

https://fakty.com.ua/ua/lifestyle/zdorove/20180817-publichnyj-seks-de-mozhna-zajnyatysya-i-shho-za-tse-bude/

Далі...

Укуси кліщів — лікувати чи якось минеться?

Весна, сонце, прогулянки, пікніки. І кліщі. Яких ми зустрічаємо дедалі частіше, і не лише в лісі, а й у міських парках та навіть дворах.

Хоча офіційна статистика Мінздоров'я демонструє майже повне благополуччя, кількість тих, хто постраждав від укусів цих небезпечних членистоногих тварин, рік у рік збільшується. Однак далеко не всі вони потрапляють до медичної статистики. Як з'ясувалося, в нас не так легко знайти фахівців, котрі точно знають, які саме обстеження проводити, що призначати пацієнтові, котрого вкусив кліщ. Медики іноді до цього ставляться так, наче людину покусали комарі: хочете — помажемо те місце зеленкою, а ні — то й так пройде.

Кліщі — Декларація — Інтернет

Минулої неділі киянка Карина В. погуляла з подругою на набережній Дніпра, а в понеділок вранці, глянувши в дзеркало, побачила під лопаткою темну цятку. Кліщ. Що робити? Поїхала у травмпункт. Лікар видалив кліща, викинув його у відро, буркнувши, що той неживий, ранку нічим не обробляв. А навіщо?

Карина, озброєна знаннями з Інтернету, наполягла, щоб він знайшов і віддав їй ворога, — хотіла віднести в лабораторію. Не приховуючи невдоволення, лікар таки дістав кліща. Довго думав, перш ніж сказати адресу лабораторії, так наче це державна таємниця. З Позняків порадив їхати на інший кінець міста, бо ближче нібито немає.

Пацієнтка, погугливши хвилин зо дві, знайшла лабораторію на сусідній вулиці. Результат аналізу — кліщ позитивний на бореліоз.

— А як щодо кліщового енцефаліту?

— В Києві такого взагалі не роблять, — запевнили в лабораторії.

Наступний крок — консультація сімейного лікаря. Декларація була підписана раніше, отож на прийом потрапила швидко. Сімейного лікаря найбільше хвилювало, чому в пацієнтки немає медичної картки. Карина, налякана результатами аналізу, розповідала про свою проблему, а лікарка весь час писала не підводячи голови. Коли ж пацієнтка втретє запитала: "То що ви мені порадите?" — лікарка пішла до комп'ютера, відкрила Вікіпедію, довго й уважно читала про хвороби, які переносять кліщі. Коли дійшла до схеми лікування — зраділа. На якомусь аркушику написала назву антибіотика і порадила його приймати кілька днів. 

Вона не врахувала, що Карина все це проштудіювала ще раніше, а тому почала ставити додаткові запитання й вимагати направлення на консультацію до інфекціоніста. 

У центрах первинної меддопомоги залишилися тільки сімейні лікарі, а вузькі фахівці консультують раз на тиждень або й на місяць. Їй пощастило, — вона швидко потрапила на прийом.

Інфекціоніст подивилася довідку з лабораторії, здивувалася, що так дешево, — за аналіз кліща, мовляв, по півтори тисячі гривень беруть. Часу на те, щоб вислухати Карину, в неї не було. На папірці написала список ліків — 8 препаратів, від вітамінів до антибіотиків. Здати кров на аналіз — не радила, бо не бачила причин для тривоги.

Добре, що в столиці поки що можна напитати кваліфікованих лікарів. Друзі допомогли Карині знайти інфекціоніста, який підібрав їй курс лікування, написав, коли і які обстеження слід проходити.

Цуцугамуші, Ку-гарячка, бабезіози…

Зв'язок між укусами кліщів та погіршенням стану здоров'я людей, котрі їх зазнали, виявлено не так і давно. В Європі прояви захворювання було описано на початку минулого століття, тоді ж з'явився термін "мігруюча еритема". Тривалий час навіть припускали, що інфекція передається від людини до людини шляхом зараження через шкіру. Нарешті у 1982 р. американський мікробіолог 

W. Burgdorfer відкрив збудника хвороби Лайма — спірохету, яка згодом отримала офіційну назву Borrelia burgdorferi.

В Україні про перші випадки захворювання людей на цю недугу стало відомо в 1994 р., а офіційна реєстрація ведеться лише з 2000 року. За словами медиків, кількість випадків зараження хворобою Лайма постійно зростає.

Кліщів на світі багато, але найнебезпечніші для нас — іксодові. Бо вони переносять збудників дуже багатьох інфекційних захворювань: вірусних — кліщовий енцефаліт, геморагічні гарячки; бактерійних — іксодові кліщові бореліози, або Лайм-бореліози, бартонельози, чума, туляремія; рикетсійних — кліщовий поворотний тиф, кліщовий висипний тиф, марсельська гарячка, Ку-гарячка, гарячка Скелястих гір, цуцугамуші; ерліхіозних — моноцитарний ерліхіоз людини; анаплазмозних — гранулоцитарний анаплазмоз людини; піроплазмозних — бабезіози.

Трохи втішає, що більшість цих хвороб поширені в регіонах, далеких від нашої країни. Одначе хвороба Лайма (ХЛ) та кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ), які найчастіше діагностують у нас після укусів кліщів, становлять неабияку загрозу для здоров'я і навіть життя людей.

Крім них, за даними львівського Інституту епідеміології та гігієни, епідеміологічне значення також мають кліщові рикетсіози, зокрема марсельська гарячка і Ку-гарячка. Нозоареали всіх цих інфекцій займають більшу частину території нашої країни, збігаючись із ареалами кліщів, які і є причиною захворювань.

Найбільша небезпека, на думку вчених, полягає в тому, що окремі види кліщів можуть одночасно переносити мікс із кількох видів збудників. У таких випадках не лише лікувати хворого, а й поставити правильний діагноз украй складно.

Найтяжчою хворобою, певно, вважається кліщовий енцефаліт.

Дослідження показали, що в європейському регіоні цей вірус переносять аж 14 видів іксодових кліщів. В Україні переносниками вірусу КВЕ є чотири види, серед них основний — лісовий європейський кліщ I. Ricinus, від якого було виділено 70% вітчизняних штамів. Поширення хвороби Лайма в нашій країні також пов'язане з ареалом цього виду кліща, якого і в Європі вважають основним переносником борелій.

Тепер уже доведено, що шлях зараження — трансмісивний, через укус інфікованого кліща. Хоча деякі дослідники стверджують, що заразитися можна навіть тоді, коли п'єш свіже молоко, отримане від корови чи кози, котра стала "годівницею" для кліщів.

Хазяїни кліщів

Зоологи зазначають, що іксодові кліщі задля прогодування здатні надовго "поселитися" на будь-яких тваринах — від корів та коней на пасовищах до дрібних гризунів у норах або птахів у гніздах.

Тому, перш ніж дозволити своїм дітям десь погладити козу чи корівку, потримати зайчика чи їжачка, щоб зробити з ними селфі, варто подумати, чим це може скінчитися. Після таких контактів слід оглянути дитину — чи не присмоктався десь кліщ. Діти частіше, ніж дорослі, потерпають від укусів, — вони більше часу проводять на природі, падають у траву, охоче беруть на руки тварин, до того ж кліщі швидше можуть прикріпитися до ніжної дитячої шкіри.

Кліщі, які, з погляду зоології, є типовими зовнішніми паразитами, водяться не лише в лісі, а й на пасовищах, скрізь, де можуть знайти собі прокорм. Цікаво, що, за типом харчування, їх поділяють на одно-, дво- і трихазяїнних кліщів.

Так звані однохазяїнні кліщі живуть на тілі хазяїна від прикріплення голодної личинки до відпадання вгодованої дорослої особини. Це саме вони становлять найбільшу небезпеку для людей, котрі доглядають велику рогату худобу та коней. Зафіксовано чимало випадків, коли кліщі переповзали й кусали конюхів, пастухів, доярок, а також дітей, які там допомагали або відпочивали.

Паразити, які живляться кров'ю двох чи трьох хазяїв, зазвичай нападають на дрібніших тварин — від зайців до гризунів, птахів, плазунів. Зустрітися з ними можна будь-де — у міському парку, в лісі чи на дачі.

depositphotos / axesor

Оскільки "годувальники" живуть у норах, дуплах, старих пеньках, то й концентрація цих кровососів найвища у траві, на кущах, уздовж тваринних і людських стежок, у місцях масового гніздування птахів. Це варто взяти до уваги, коли плануєш поїздку на дачу, пікнік біля озера чи похід по гриби та ягоди. Не варто ризикувати здоров'ям дітей, та, власне, й дорослих, навіть коли дуже хочеться полежати, покачатися у високій траві. Саме на її кінчиках і чатують на свою здобич кліщі. 

Інколи у міських парках ставлять таблички "Обережно, з дерев падають кліщі!" Зоологи вважають це помилкою. Бо кліщі піднімаються на висоту до 0,5–1м. По деревах вони не повзають.

Навесні у кількох парках Києва оббризкували дерева проти кліщів, вішали відповідні оголошення. Оскільки серед ворогів дерев теж є кліщі, які дуже їм шкодять, можливо, це робилося задля порятунку дерев. У кожному разі, відпочивальникам не варто сподіватися, що ці процедури зменшили кількість іксодових кліщів у столичних паркових зонах. На думку фахівців, найкраще місце для прогулянок — ділянки з хвойними деревами, де майже немає трав'яного покрову.

Найчастіше кліщі концентруються там, де високий травостій, густий підлісок, товстий шар прілого листя, багато гнилих пеньків, купи вітролому, стихійні смітники. Вибір зрозумілий, — саме там живе багато гризунів. Таке можна побачити не лише в лісопарках, а й на околицях наших міст і сіл, у занедбаних дворах та навіть біля дитячих майданчиків.

Жертви кліщів

Вирушаючи на прогулянку, слід врахувати активність кліщів до нападу, яка має свою періодичність. У теплі дні найагресивніше вони поводяться з 8-ї до 11-ї ранку. Коли спека — малоактивні. Надвечір, десь із 17-ї до 20-ї год. їхня агресивність знову зростає. У похмурі дні, як помітили зоологи, вони готові нападати впродовж усього дня.

Від дощу або яскравого сонця кліщі ховаються у траві або лісовій підстилці, переповзають у тінь. Тому, обираючи місце для пікніка чи для гри з дітьми, слід це брати до уваги. Фахівці теж радять ретельно підбирати одяг для прогулянок, головні убори, щоб кліщі не мали змоги добратися до тіла. Час від часу необхідно оглядати дітей і себе, знімати кліщів з одягу, не допускаючи їх присмоктування до шкіри. Виконання цих простих правил допоможе уникнути великих проблем, які можуть з'явитися від укусів кліщів.

"На жаль, в Україні як лікарі, так і населення ще мало обізнані з хворобою Лайма та іншими інфекційними захворюваннями, які переносять кліщі. І це дуже нас відрізняє від багатьох європейських країн, зокрема Австрії, Німеччини, Польщі та інших, де цим проблемам приділяють велику увагу, — зазначає доктор медичних наук, професор Анатолій Свінціцький. 

— За даними МОЗ, упродовж 1995–2004 рр. лабораторне обстеження пройшли майже дві тисячі хворих (жителі 20 областей) із підозрою на хворобу Лайма. Діагноз підтвердився у 37 % випадків. При цьому було виявлено ураження опорно-рухового апарату — у 18 %, серцево-судинної системи — у 10 % , ревматологічних випадків захворювань — у 21% хворих.

Крім того, були діагностовані випадки мікс-інфекції — хвороби Лайма та кліщового енцефаліту —в пацієнтів із різних областей, що свідчить про складні проблеми, які потребують негайного вирішення.

Результати досліджень показали, що близько 60% населення контактує зі збудниками бореліозу. Крім того, відзначена значна урбанізація природних вогнищ хвороби Лайма та інших захворювань, які переносять кліщі".

Інакше кажучи — кліщі переселяються із зони свого природного перебування ближче до людей. Не самі, а разом із гризунами, які облюбували зарості в паркових зонах, численні стихійні базари та стихійні смітники, що трапляються і в містах, і в селах. Забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя — найефективніший засіб профілактики, але наразі це не в тренді. Хто ж виділятиме на таке кошти, коли є можливість запустити новий фонтан чи збудувати місточок, де виходять класні селфі?!

Це зовсім не той лайм

Чим небезпечна хвороба Лайма, яку переносять іксодові кліщі?

Медики називають її поліорганним, системним захворюванням, бо уражаються шкіра, нервова система, серце, суглоби. Лікування тривале, хвороба часто переходить у хронічну, дає рецидиви. Тому ігнорувати укуси кліщів — собі дорожче.

Захворювання може починатися поступово або гостро: виникає головний біль, дратівливість, турбує загальна слабкість, запаморочення, нудота. Часто це схоже на застуду, коли підвищується температура до 37,5–38 °С, з'являються нежить, кашель, що супроводжуються лихоманкою. Якщо пацієнт не знає чи забув про укус кліща, досить часто лікарі первинки ставлять діагноз ГРВІ. Через тиждень ці явища зникають, нібито можна заспокоїтися.

Але натомість з'являються інші — гіперемія шкіри, гіпергідроз, кон'юнктивіт, прояви артралгії, міалгії і т.д., які вважають звичайними ускладненнями після перенесеного ГРВІ. Хворий не отримує адекватного лікування, втрачається дорогоцінний час.

Що мусить знати й вимагати від лікаря пацієнт, якщо він захворів у період активізації кліщів, та ще й після перебування на природі?

Сімейний лікар, хоча він і не інфекціоніст, повинен ретельно вивчити епідеміологічний анамнез: чи був пацієнт у місцях, де можливе скупчення кліщів? Може, бачив кліщів на одязі?

Коли пацієнт повідомив про укус кліща, лікар зобов'язаний його обстежити, оцінити клінічні симптоми, перевірити їх на відповідність проявам хвороби Лайма. Обов'язковою є лабораторна діагностика, на яку слід направити хворого.

Якщо ж у крові буде виявлено специфічні антитіла до B.burgdorferi (IgG, IgМ, IgА), потрібна консультація інфекціоніста (бажано досвідченого!), який призначить лікування.

Везти чи не везти кліща в лабораторію?

Історія, розказана Кариною, свідчить, що пацієнт повинен усього добиватися сам. Бо медики, з якими вона зустрічалася в центрі первинної допомоги на Березняках, упевнені, що вони нікому й нічим не зобов'язані.

Сімейний лікар переконаний, що хвороба Лайма — не його тема, у нього і без неї роботи вистачає. Це ситуація типова. Бо в нас реформа первинки зводиться до того, щоб гроші ходили за пацієнтом. Якість і доступність медичної допомоги, як і взаємозв'язки між первинним та іншими рівнями, відступили на задній план. Тож нічого обурюватися, коли лікар, консультуючи пацієнта, при ньому шукає підказку в Інтернеті.

Дивно, що не на сайті МОЗ, де зібрано чимало порад і рекомендацій.

Відтоді, як в Україні зареєстрували перших пацієнтів із хворобою Лайма, було підготовлено низку документів, котрі стосуються профілактики й лікування цієї та інших патологій, що передаються іксодовими кліщами. Методичні рекомендації, які час від часу оновлювали та доповнювали даними новітніх досліджень, готували науковці й лікарі, що багато років працюють над цією темою. Актуальним для лікарів-практиків, особливо на первинній ланці, є розділ, у якому викладено алгоритм дій при укусах кліщів, правила провадження пацієнтів, які були інфіковані хворобою Лайма, КВЕ тощо.

Що робити, коли виявляєш на шкірі кліща?

Заспокоїтися. Видалити його — самостійно або в медичному кабінеті.

Чи потрібно везти кліща в лабораторію на аналізи?

"Дивлячись кого будете лікувати — кліща чи себе", — жартома відповідають медики. Якщо вже кліщ укусив, то слід займатися своїм здоров'ям, а не везти його в баночці через усе місто чи з села в райцентр.

Є чіткий алгоритм дій. Чим раніше видалять кліща і проведуть екстрені профілактичні заходи — тим нижча ймовірність заразитися від нього.

"Якщо кліщ перебуває на шкірі менше доби, ви маєте більше шансів уникнути захворювання. Коли цей час збільшується до 48–72 годин, імовірність зараження зростає, — пояснює заслужений лікар України професор Ольга Голубовська. — Після видалення кліща шкіру на тому місці треба обробити антисептиком, людина, котра видалила кліща (в домашніх умовах), має ретельно помити руки з милом.

Досліджувати кліща самостійно на наявність збудників хвороби Лайма зараз уже не актуально, тому не рекомендується. Важливіше — не змарнувати час і провести відповідні профілактичні заходи.

Для екстреної профілактики у дорослих та дітей використовують антибіотик, який повинен призначати лікар. Адже такі препарати мають протипоказання, їх не можна застосовувати вагітним жінкам, а дітям необхідно підбирати правильне дозування відповідно до віку і т.д. Це робиться протягом перших 72 годин після укусу. Якщо пізніше — призначають інше лікування.

Чи варто проводити щеплення? Вакцину свого часу випускали, однак вона виявилася недосить ефективною. Тому її зняли з виробництва. Ті, хто свого часу робив таке щеплення, тепер уже не мають захисту, тому слід бути дуже обережним там, де велика ймовірність зустрітися з іксодовими кліщами".

Як запевняють зоологи, кліщі поселилися на нашій планеті так давно, що вже пережили всіх своїх природних ворогів. Вони навчилися швидко присмоктуватися до шкіри, здатні тривалий час голодувати, доки зустрінуть ту жертву, яка зможе прогодувати їх та їхнє потомство. Надії на те, що вони вимруть або їх стане менше, поки що немає. Аби захиститися від цієї напасті, слід бути обережними, дотримуватися правил, про які нагадують фахівці, а ще — пильнувати дітей, бо вони набагато частіше, ніж дорослі, зазнають атаки кліщів, потрапляють у зони ризику.

#Ольга Скрипник

https://dt.ua/HEALTH/ukusi-klischiv-likuvati-chi-yakos-minetsya-312363_.html

Далі...

На Прикарпатті екологи виявили незаконну рубку лісів на 1,2 млн грн

З 1 січня 2019 року в Україні набрав чинності закон, який посилює заходи проти знищення лісів в Україні

Шкоду довкіллю нанесено внаслідок незаконних рубок 162,23 м куб. дерев

Державна екологічна інспекція Карпатського округу нарахувала 1 274 984 гривень збитків за результатами планової перевірки на території ДП «Рогатинське лісове господарство».

Про це повідомляє прес-служба Івано-Франківської ОДА.

Шкоду довкіллю нанесено внаслідок незаконних рубок 162,23 м куб. дерев, пошкодження 1,85 м куб. дерев та неочистки лісосіки на площі 9,3 га.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, проведено відповідно до такс, затверджених Постановою КМУ від 23.07.2008 № 665.

Перевірку здійснено відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України «Про затвердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік».

Матеріали перевірки передано в управління СБУ в області.

Довідково: Букові праліси Карпа́т становлять надзвичайну цінність на світовому рівні, як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Якраз в українській частині Карпат зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу.

13 липня 2017 року на сесії комітету Юнеско у Кракові (Польща) ухвалили рішення включити до складу українсько-словацько-німецького об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» 63 ділянки давніх букових лісів з 10-ти європейських країн. До об’єктів світового надбання разом із буковими осередками з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії доповнено українськими ділянками, які вже охороняються в національних природних парках «Синевир», «Зачарований край» і «Подільські Товтри» та природних заповідниках «Ґорґани» і «Розточчя». 

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/news/na-prikarpatti-ekologi-viyavili-nezakonnu-rubku-lisiv-na-12-mln-grn-596616.html

Далі...

ДБР виявило угрупування лісгоспів і фірми, яка експортувала деревину на $5 мільйонів

Теруправління Державного бюро розслідувань, яке розташоване в Полтаві, підозрює керівництво обласних лісгоспів та профільних чиновників у причетності до злочинної групи з розкрадання державної деревини з подальшим експортом



Про це пише видання «Полтавщина» з посиланням на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави в справі № 62019170000000057 від 01.02.2019 р.

За підозрою правоохоронців, до злочинної групи входять посадовці Полтавського обласного управління лісового мисливського господарства, ДП «Полтавське лісове господарство», ДП «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс», ДП «Гадяцьке лісове господарство», ТОВ «Техно-Форест» та два фізособи-підприємці. Їх підозрюють у розкраданні деревини під час рубок догляду та рубок головного користування.

У матеріалах справи вказано, що працівники лісничих держпідприємств штучно створювали надлишки деревини. Для цього вносили неправдиву інформацію щодо якості, сорту та об’єму лісу, який йшов на переробку та експорт. Деревину продавали підприємцям під документи ТОВ «Техно-Форест».

На виконання доручення прокурора поліція встановила, що організаторами схеми є двоє згаданих ФОПів, які мають зв’язки у Полтавському облуправлінні лісового та мисливського господарства та в державних лісгоспах.

Поліція встановила, що цими зв’язками для схемщиків були заступник начальника Управління, директор ДП «Полтавське лісове господарство», директор ДП «Гадяцьке лісове господарство» та директор ДП «ПДПЛ «Полтаваоблагроліс».

Слідчі ДБР отримали інформацію, що керівники цих державних підприємств залучили до реалізації своїх підлеглих. А саме лісничого та майстра лісу Борівського лісництва, лісничого та старшого майстра лісу Рублівського лісництва, та лісничих Руднянського і Гадяцького лісництв.

Від ФОПів за виконану роботу керівники лісгоспів отримали винагороду готівкою. Гроші передавалися в офісі ФОПа, який розміщувався в приміщенні Борівського лісництва, що в селі Борівське Котелевського району.

У рамках розслідування правоохоронці допитали у якості свідка заступницю начальника Полтавського облуправління лісового мисливського господарства. Вона підтвердила, що посадовці ДП «Полтавське лісове господарство» допускали порушення, зокрема — в інтересах ТОВ «Техно-Форест».

Також свідок передала диск, який містив інформацію про реалізацію лісу за 2018 рік та перший квартал 2019 року по всім лісовим господарствам Полтавщини. Вони порівняли ці дані із тим, що побачили під час огляду 81-го кварталу Борівського лісництва, поблизу села Глобівка. Результат показав, що до товарно-транспортних накладних внесли дані, які не відповідають реальній кількості деревини.

З матеріалів справи відомо, що Держаудитслужба повідомила слідчим ДБР про раніше виявленні порушення у ДП «ПДЛП Полтаваоблагроліс» під час ревізії діяльності ДП за 2015—2017 роки. За цим фактом поліцейські ще в березні 2018 року поліцейські відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст. 191 ККУ. Ці матеріали ДБР також долучило до свого розслідування.

Бюро ж здійснює своє розслідування за ч.2 ст 364 – зловживанням службовим становищем, за цією статтею підозрюваним загрожує до 6 років ув’язнення.

Від «Наших грошей»

Фірма «Техно-Форест» зареєстрована в Полтаві в 2017 році, її власником є Костянтин Тімошин. За даними джерел митниці, «Техно-Форест» активно експортувала минулого року пиломатеріали хвойних порід до Південної Кореї, Ізраїлю, Об’єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. Вартість товару склала $4,98 млн, або близько 135 млн грн.

Источник nashigroshi

http://zerkalo.mk.ua/novini/dbr-viyavilo-ugrupuvannya-lisgospiv-i-firmi-yaka-eksportuvala-derevinu-na-5-miljoniv.html

Далі...

Цілі сталого розвитку

Як міжнародний досвід може посприяти позитивним змінам в Україні.

Наприкінці квітня — початку травня Україну було обрано до органів ООН — Комітету з питань інформації (на 2019–2020 рр.), Комісії з наркотичних засобів (на 2020–2023 рр.) та Комісії з народонаселення та розвитку (на 2020–2024 рр.). Членство у цих та інших установах дозволить нашій країні посприяти ООН в реалізації амбітної мети, яку Організація поставила ще у вересні 2015 року, коли народилися Цілі сталого розвитку (ЦСР) — "дорожня карта" поліпшення основних сфер життя до 2030 року.

Усього цілей 17: подолання бідності; подолання голоду; міцне здоров'я і благополуччя; якісна освіта; гендерна рівність; чиста вода та належні санітарні умови; доступна та чиста енергія; економічне зростання та гідна праця; промисловість, інновації та інфраструктура; скорочення нерівності; сталий розвиток міст і громад; відповідальне споживання та виробництво; боротьба зі зміною клімату; збереження океанів, морів і морських ресурсів; захист та відновлення екосистем суші; відкрите суспільство та сильні інститути; партнерство заради сталого розвитку.

Чергова модна ідея чи життєва необхідність?

Одна річ схвалити цілі розвитку, інша — забезпечити їх реалізацію. На глобальному рівні не всі держави мають однакові соціально-економічні показники. Одні є більш успішними у сфері проведення реформ, інші — менше. Бачення подальших дій також є різним.

У питанні реалізації ЦСР головна "лінія розколу" між державами — членами ООН проходить через такі позиції:

— створення наднаціональних структур з відповідними повноваженнями впливати на реалізацію ЦСР (прихильники обмеження національного суверенітету заради глобального досягнення поставленої мети);

— надання неурядовим організаціям більших повноважень контролювати виконання національними урядами ЦСР;

— обстоювання державами традиційних цінностей та несприйняття певних елементів секуляризації суспільства;

— амбіції країн щодо регіонального домінування, насамперед у питанні розподілу природних ресурсів, що негативно впливає на успішне виконання ЦСР (приклад — боротьба за водні запаси, дорогоцінні метали, вуглеводні).

Крім того, суттєвими чинниками, які негативно впливають на реалізацію ЦСР, є економічні,організаційно-фінансові та безпекові чинники: слабкість економік країн, що розвиваються; нестабільність світової економічної системи; невизначеність щодо джерел фінансування програм ЦСР; збройні конфлікти.

Разом із тим попри різне бачення міжнародна спільнота єдина в тому, що виконання ЦСР є життєвою необхідністю. Бездіяльність може мати фатальні наслідки. Наприклад, невиконання цілі 13 може спричинити парниковий ефект, а відтак екологічну катастрофу глобального масштабу. Ігнорування цілі 2 щодо проблеми голоду призведе до поширення захворювань та збільшення кількості смертей від недоїдання. Вже нині близько 820 мільйонів осіб хронічно недоїдають, а кожна третя людина на планеті страждає від неповноцінного харчування.

Тримаємо руку на пульсі

Реалізація ЦСР має неабияке значення і для нашої держави. Говоримо про енергетичну безпеку (ціль 7) — маємо на увазі мінімізацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згадуючи знову ж таки ціль 2, думаємо про те, що Україна як держава з рекордними врожаями зернових може допомогти регіонам світу, що найбільше потерпають від дефіциту харчових продуктів, насамперед в Африці.

Будьмо відвертими: Україна також має труднощі з реалізацією ЦСР, що не в останню чергу пов'язано зі збройною агресією та тимчасовою окупацією частини українських територій. Разом із тим ООН надає нам майданчик для вивчення найкращих світових практик, які допомагають зробити процес перетворень менш болісним.

Після тривалих консультацій між урядовим і приватним секторами, а також громадянським суспільством і науковцями Україна 2017 року адаптувала ЦСР на національному рівні. На підставі цього було підготовлено національну доповідь про реалізацію Цілей та плани на наступний період.

2020 року наша держава представлятиме в ООН національний добровільний огляд, в якому підсумує проведену роботу для виконання ЦСР за останні п'ять років.

Для того щоб тримати руку на пульсі світових економічних тенденцій, торік Україну обрали до ключового органу ООН у соціально-економічній царині — Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР), а також низки її допоміжних органів — Комісії з питань соціального розвитку, Комісії з наркотичних засобів, Комісії з народонаселення та розвитку.

Усі ці структури, які є неполітичними, можуть принести нам неабияку користь.

ЕКОСОР

Членство в ЕКОСОР ООН для нас не нове. Україна вже кілька разів була в складі цього органу, останнього разу в 2010–2012 рр.

До основних функцій ЕКОСОР належить координація економічної діяльності ООН. Примітним є те, що значна частина регулярного бюджету ООН, а також персоналу розподіляється на програми, які здійснюються під егідою або за сприяння ЕКОСОР.

Пріоритетний напрям, у якому ми рухаємося в цьому органі, — мінімізація наслідків російської агресії, реінтеграція та відбудова тимчасово окупованих територій. Звісно, є розуміння, що це не питання завтрашнього дня, але на перспективу потрібно працювати вже зараз. Мир у Донбасі рано чи пізно настане, і ми маємо чітко розуміти, що нам робити далі і яку роль тут може відігравати ООН. Робота в ЕКОСОР допоможе нам провести підготовчу роботу.

Комісія соціального розвитку

Комісія соціального розвитку як підрозділ ЕКОСОР допомагає вирішувати проблеми, пов'язані із забезпеченням рівних можливостей для всіх верств населення. У своїй діяльності, насамперед серед соціально вразливих категорій громадян, комісія керується гаслом "Нікого не залишити осторонь".

Багато держав-членів, у тому числі й Україна, говорять про те, що для подолання нерівності потрібні державні інвестиції в соціальний захист, які, зокрема, можна отримати шляхом інноваційного фінансування, реформування податкової системи та боротьби з незаконними фінансовими потоками. При цьому пріоритетними сферами мають бути освіта, медицина, система соціального захисту, розвиток сфери соціальних послуг у територіальних громадах у рамках децентралізації, а також захист прав дітей шляхом запровадження нових програм підтримки сімей і формування відповідального батьківства.

Іншим аспектом, який розглядає Комісія соціального розвитку, є впровадження політики гендерного балансу. Для України це питання надзвичайно актуальне. Насамперед ідеться про створення однакових для жінок і чоловіків умов оплати праці, можливостей займати посади, мати рівні батьківські та інші права. Певні зрушення вже є, але їх недостатньо.

Комісія з наркотичних засобів

У складі цього органу Україна почне працювати з 2020 року. Пріоритетними для нас є такі напрями: запобігання зловживанню наркотичними засобами серед молоді, лікування осіб, залежних від наркотиків, а також боротьба з незаконним наркотичним обігом, зокрема в контексті ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

На наше членство припаде виконання Міністерської декларації, схваленої у рамках роботи комісії в березні цього року. Декларація — це своєрідний план роботи на наступні роки у сфері боротьби з наркотиками на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Розраховуємо, що в рамках імплементації цього документа Україна зможе залучити додаткову технічну допомогу для відповідних національних програм.

Комісія з народонаселення та розвитку

Основною метою діяльності цієї комісії є сприяння країнам у створенні світу, в якому кожна молода людина може реалізувати свій потенціал, кожна вагітність є бажаною, кожні пологи безпечними. У цьому контексті основними пріоритетами є задоволення потреб у плануванні сім'ї, запобігання материнській смертності та боротьба з насильством стосовно дівчат і жінок.

Посилена увага приділяється також динаміці демографічних процесів у світі, що є актуальним для України, зокрема в контексті негативних міграційних процесів.

Крім того, важливу роль у забезпеченні реалізації ЦСР відіграють і інші спеціалізовані комітети ООН, зокрема Комітет ООН з питань інформації,до бюро якого Україну обрали в травні цього року.

ООН впливає майже на всі сфери нашого життя — від розробки сучасних видів ліків, захисту світової культурної спадщини до врегулювання збройних конфліктів. Людство має розуміти, які можливості відкриває ООН для ЦСР. Важливу роль у цьому мають відігравати сучасні методи подачі інформації.

Наприклад, у рамках травневої сесії комітету з питань інформації було схвалено дві резолюції, які становлять безпосередній інтерес для України. Це і увага до гуманітарних потреб, і участь держав в операціях з підтримання миру, і розвиток цифрових технологій.

Не можна не згадати й членства України в інших спеціалізованих установах ООН, зокрема Виконавчій раді Програми розвитку ООН та Фонду ООН з народонаселення: співпраці з Управлінням ООН з обслуговування проектів. Ці структури ведуть активну діяльність у нашій державі у сферах захисту прав людини, розвитку демократії і правосуддя, боротьби з корупцією.

Не спортивний інтерес, а проактивна політика

Упродовж останнього часу Україна увійшла до керівного складу багатьох органів ООН соціально-економічного спрямування. Це не спортивний інтерес, а проактивна політика просування національних інтересів у міжнародній організації, зокрема задля реалізації ЦСР. Інструментів для цього ООН надає достатньо. Важливо ними скористатися.

Для цього потрібне не лише інституційне сприяння Міністерства закордонних справ, а й — насамперед — активні кроки інших органів виконавчої влади України. Такими кроками мають стати участь у заходах високого рівня наших міністрів та їхніх заступників, активна державна політика і максимальна популяризація Цілей сталого розвитку в регіонах, у ЗМІ та навчальних закладах.

Головне — щире бажання змінити нашу країну на краще. Усім разом.

#Олег Ніколенко

https://dt.ua/internal/cili-stalogo-rozvitku-312414_.html

24 травня, 21:18

Далі...

Як запобігти паводкам у Карпатах?

Через сильні опади у річках Прикарпаття значно піднявся рівень води.

На території Івано-Франківської та Львівської областей впродовж двох декад травня випало від 150 %до 230% місячної норми опадів. На Прикарпатті вода затопила понад 3 тисячі дворів, постраждало 50 населених пунктів.

Внаслідок пошкодження газопроводу у селах Бабче та Гвізд Богородчанського району понад тисячу будинків залишилися без газу. У Калуші загинув 62-річний місцевий житель.

На жаль, за словами метеорологів, ситуація з опадами не зміниться: дощитиме по всій країні до кінця травня.

Як запобігти паводкам у Карпатах і хто винен у бідах карпатського краю дізнавався журналіст «Галицького кореспондента».

Фахівці стверджують, що територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки в Карпатах – звичайні для цієї території природні явища. Вони визначаються тут частотою, інтенсивністю розвитку та одночасним поширенням на значній території (до 10-30 тис.кв.км), нерідко з руйнівними наслідками.

«Катастрофічні паводки у Карпатах відомі здавна, – розповідає Василь Олійник, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувача кафедри лісознавства Прикарпатського університету, фахівець з проблем лісової гідрології. – Згідно з фрагментарними даними літописів, повені були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730 роках. Катастрофічними для Прикарпаття стали паводки у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках, для Закарпаття – у 1888, 1926, 1947, 1957, 1970, 1998, 2001 рр».

Руйнівні паводки пов’язані з екстремальними метеорологічними умовами. Вони формувалися навіть у часи, коли Карпати були повністю вкриті пралісами, – розповідає науковець. Свідченням цього є паводок на Дністрі, під час якого в районі древнього Галича загинуло 300 людей. «За обставин, що складаються при катастрофічних паводках, гідрологічна роль лісу не є вирішальною, оскільки опадів значно більше за максимальну водорегулювальну місткість лісових екосистем», – наголошує Василь Олійник.

Серед причин паводків учений-лісознавець називає метеорологічні явища, рельєф, ґрунти, ліси, заготівлю деревини, неоднакові процеси відновлення порушених людиною екосистем.

Сильні дощі є основною причиною паводків. Метеорологи пояснюють, що при зливах кількість опадів за 24 години може досягати 2-3 місячні норми – 150-250 мм. Якщо на рівнинній території України в середньому за рік випадає 400-600 мм опадів, то в Карпатах 1000-1600, місцями до 2000-2400 мм. За останні 80-100 років опади в Карпатах за кількістю більше 100 мм за 24 години були зареєстровані в різних пунктах більше 200 разів.

Рельєф. Чим крутіші схили, тим швидше стікає вода. «Карпати ідентифікують як спадисті схили крутизною понад 15-20 градусів, де досить сильний стік води», – зазначає вчений-лісівник Василь Олійник.

Ґрунти. Чим більше ґрунти утримують у собі води, тим менший розвиток стихії. Якщо ґрунти кам’янисті або попередньо насичені вологою, то повторно вони не можуть утримувати воду і її надлишок стікає.

Ліс. Дерева споживають вологу на свої біологічні процеси. Проте під час випадання дощу, коли повітря насичене вологою, її надлишок не викидається в атмосферу, споживання води припиняється. «Молоді ліси більше випаровують вологу, старі – менше, – пояснює Василь Олійник. – Але дерева випаровують вологу тоді, коли сухо! А коли дощ – цей процес припиняється».

Заготівля деревини. «Дещо негативний вплив мають й рубки. Але не всі, – наголошує гідролог Василь Олійник. – Наприклад, вибіркові навіть покращують водний режим. Число дерев на площі зменшується, отже більше вологи проходить на глибину, внаслідок чого маємо чисту джерельну воду. При поступових рубках є негативні наслідки, але вони розтягнуті у часі, мінімум на 20 років. Дещо гірше впливають суцільні рубки, вони збільшують паводки. Але їх проведення на незначній площі мало змінює вид стоку води».

Олексій Голубчак, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, пояснює, що серед багатьох гідрологічних функцій лісів найменш дослідженою є стокорегулювальна.

«Під час великих і тривалих дощів навіть на заліснених водозборах вода не встигає просочуватися в ґрунт, тому вплив лісу нівелюється. Такий висновок одним із перших зробив на початку ХХ ст. швейцарець Енглер, наступники його підтвердили, і сьогодні такої думки дотримуються всі лісогідрологи світу, – пояснює науковець. – У дрібний дощ, попередньо незволожені крони дерев, можуть максимально утримати до 5 мм опадів. Ще 7-10 мм залишиться у лісовій підстилці. Найбільше води може стримати ґрунт – понад 100 мм опадів. Але можливості лісу не безмежні! Загалом ліс може втримати до 130-140 мм опадів, при умові, що погода тривалий час була сухою та сонячною. Коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода приречена стікати схилами. Ліси не можуть запобігти паводкам, але можуть значно пом’якшити їх перебіг».

Лісознавець переконаний, що знаючи про можливість випадання значних опадів і неспроможність лісів утримати таку кількість води, можна запобігти наслідкам стихії. Для цього потрібно будувати гідротехнічні споруди — стокорегулювальні водосховища, захисні дамби, берегоукріплення тощо.

Подолати повені ми не можемо, але навчитися зменшувати частоту їх прояву та руйнівні наслідки ми повинні.

Ірина ГнатюкОпубліковано: 22.05.2019 Автор: Гнатюк Ірина



http://gk-press.if.ua/yak-zapobigty-pavodkam-u-karpatah/?fbclid=IwAR1ySL5EXwW6jSDO3Mxlp05uxcJYOXrAT4jcKmbkVrOtjdGm6xaMluakHCY

Далі...

Школярі Сумщини вчаться любити природу

ТУРБОТА ПРО ДОВКІЛЛЯ.

Майже 5 тисяч учнів із 350 закладів освіти Сумщини взяли участь в обласному етапі конкурсу «Лісівники плекають ліс», представивши 159 робіт — малюнків і літературних творів.

Як наголосила директор департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації Вікторія Гробова, творчий конкурс у межах акції Державного агентства лісових ресурсів України «Майбутнє лісу у твоїх руках» став чудовим оглядом юних талантів, надійною платформою виховання любові до лісу, природи, навколишнього середовища.

Участь дітей та учнівської молоді у спільних заходах із Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства дає змогу більше дізнатися про спеціальності працівників лісової галузі, поглибити знання з основ сталого ведення лісового господарства, охорони й захисту лісу, забезпечення суспільства лісовою продукцією, визначитися з вибором майбутньої професії.

Перші місця вибороли вихованка обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю Дар'я Курилова і учениця Підліснівської загальноосвітньої школи І—III ступенів Сумського району Вікторія Бирченко. Ще четверо школярів посіли друге і третє місця. Усіх їх нагороджено грамотами і цінними подарунками Сумської обласної організації профспілки працівників лісового господарства.

Олександр ВЕРТІЛЬ, // «Урядовий кур'єр»

https://ukurier.gov.ua

Далі...

Майбутнє сосни під загрозою

■ ПРОБЛЕМА

Клімат спонукає до дій

Про різке погіршення санітарного стану соснових лісів в останні десятиліття на великих площах в Європі й Україні добре відомо. Якщо не змінити підходи до ведення лісового господарства, то можна втратити значний обсяг лісозаготівель унаслідок зникнення основних лісотвірних порід, зокрема сосни на Поліссі.

Наступ короїда

Першими на сполох забили швейцарці. У долині річки Рони почалося всихання сосни ще у 90-ті роки. 1 хоча й умови у господарствах були ідеальні, проте дерева почали всихати. На початку 2000-х років це явище спостерігали в Італії. На дослідній ділянці італійці простежили динаміку у просторі і часі. Потім ця хвиля заполонила Білорусь та Польщу. Серед чинників усихання сосни на українському та білоруському Поліссі найбільш «помітними» є короїди, які заселяють дерева на тлі зміни клімату.

— Значної інтенсивності всихання набуло у 2016—17 роках, особливо коли заборонили весняні рубки, — зазначає завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту ліс господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, доктор сільськогосподарських наук, про Валентина Мєшкова.

— Підприємства спочатку приховували, що сосна сохне, але коли заборонили рубки, приховувати вже непотрібно було — до 200 гектарів на лісництво, а це дуже багато. І тоді виявилось, що сосна всихає повсюдно.

Створення монокультурних смерекових лісів на непритаманних для них територіях у карпатському регіоні свого часу призвело до їх всихання. Та ж історія повторюється і з сосною звичайною. Зміна клімату та людський фактор призвели до того, що на сьогодні лише на Волині шкідниками заселено понад 6,5 тис. га лісів.

Науковці прогнозують, що ситуація із сосновими насадженнями може стати більш катастрофічною, ніж у смерекових лісах Карпат. Адже діє дуже потужний агресивний комплекс шкідників і хвороб у лісах полісся. Вже не лише у поліссі, але й у лісостепу, зокрема, на півдні Сумщини, Чернігівщини та південніших областях України. Загальна площа всихання у підприємствах галузі за 2018 рік становить близько 440 тис. га, з яких сосни звичайної 243 тис. га.

Причини соснового лиха

Підґрунтя всього процесу — зміна клімату, стверджують науковці. Проте загалом це явище рукотворне. Усі ми бажаємо мати, перш за все, економічний зиск, тому ще 40—60 років тому, під час масового залісення великих площ, орієнтир було взято на чисті, штучні соснові культури. Інші породи до складу насаджень вводили мало. У жодній країні світу, окрім пострадянських, суцільні соснові насадження не займають понад 30% лісових площ.

Сьогодні частка соснової деревини в країні сягає до 80% від загального обсягу лісозаготівель в Україні. Це — пиломатеріали для будівництва, меблів, фанери і целюлози, тому втрата сосни як головної породи завдасть Україні значних економічних збитків. І якраз ці насадження виявилися дуже нестійкими.

Зміни клімату дали два ефекти: перший — масове зневоднення величезних територій, падіння рівня ґрунтових вод. У таких умовах сосна не може захищатися від тих же короїдів. Інший момент, на який мало звертають уваги, у тому, що створилися надзвичайно комфортні умови для масового розмноження шкідника. Сьогодні для своєї діяльності він має майже 8 місяців, і лише 4 місяці перебуває під корою, коли зимує. Крім того, на початкову фазу наростання чисельності шкідника не зреагували.

Перша тривога - на Поліссі

Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту вперше появу цих ознак помітив у 2010 році, а з 2013 року вже почалися дослідження. У поліській зоні площі заселених насаджень становлять від 8 до 20 тис. га на область.

Саме на поліссі проводили наймасовішу кампанію з осушування, — уточнює Валентина Мєшкова. — Дерева, які там росли, звикли до певного рівня ґрунтових вод.

Верхівковий короїд є найпоширенішим шкідником, який може кілька разів на рік заселяти дерева. Тому поліські області і втрачають найбільше деревини. На Київщині осередки короїда часто поширюються біля доріг. Приміром, якщо біля доріг вирубують дерева, наступні ряди ослаблюються, потім дерева забирають, і осередок поширюється далі у глибину лісу. Тому поблизу великих доріг іде посилене всихання.

Короїд як індикатор

Короїди, представники родини Scolynae (латиною), були у будь-яких лісах споконвіку. Вони першими заселяють ослаблені дерева, які потім заселяють менш агресивні шкідники, і до того ж вносять збудників хвороб і дереворуйнівні гриби.

Єдиним ефективним засобом запобігання поширенню осередків є санітарно-оздоровчі заходи, а саме: вилучення щойно заселених дерев. Інші можуть відігравати лише допоміжну роль: феромони — для нагляду, обробка заготовленої деревини інсектицидами — для збереження її якості, випуск ентомофагів — для прискорення згасання осередку. Ані у нас, ані у Європі нічого кращого не відомо, стверджують фахівці.

Тому треба вносити певні корективи у вітчизняну нормативну базу. Наприклад, сьогодні санітарно-оздоровчі заходи в осередку короїдів починають впроваджувати, коли жуки вже вилетіли із заселених дерев. Один цикл розвитку короїда триває від кількох тижнів до двох місяців, залежно від температури. А лісівники за цей термін мають знайти осередок, викликати відповідні служби, провести всі узгодження, зібрати підписи тощо, а тоді виходить, що рубають «по хвостах». Другий момент полягає у тому, що осередки розвиваються поступово, і якщо під час проведення вибіркової санітарної рубки виявлені нові заселені дерева, то всю процедуру узгодження слід знову повторювати декілька тижнів. Третій важливий момент — мінімізація економічних втрат: чим більше часу проходить від заселення дерева до вивезення з лісу, тим більше шансів, що деревина перетвориться на дров’яну. Тому вчасні санітарно-оздоровчі заходи є необхідними.

— Короїдами ми займаємося з 2004 року, давно про це писали, але ніхто не слухає, — пояснює Валентина Мєшкова. — Вивчили європейський досвід, американський, свій теж маємо. Взагалі в Україні такої проблеми не було з 30-х років, коли їх досліджували А.Г. Ільїнський та З.С. Голов’янко. Була Дарницька дослідна станція і вони ці питання там вивчали. Це вже потім з’явилися технології авіаційного обприскування насаджень, увагу приділяли захисту від комах-хвоєгризів, і про короїдів на сосні ніхто не згадував. (Щоправда, короїда-типографа на ялині в Карпатах вивчали).

Необхідно зрозуміти, що у штатному режимі подолати всихання сосни з участю короїдів практично неможливо. Тому, на державному рівні треба приймати відповідні рішення, оскільки може бути втрачено не менше 20 відсотків соснових насаджень.

Вирішення проблеми

Є три виходи, як кажуть європейські вчені. Перший — скоротити обіг рубки, тобто знизити вік, за яким ліс вважається стиглим. Це дуже дискусійне питання, воно має плюси і мінуси. Але воно має сенс, якщо одразу замінювати насадження на стійкіші. Другий шлях — створення змішаних насаджень, щоб там були і листяні породи. Нехай певний час вони поростуть, із часом можна буде знову повернути сосну. Третє — введення інтродуцентів. Це також викликає заперечення, але якщо наші породи не зможуть вижити у нових кліматичних умовах, нам же треба мати зелені легені, чисте повітря. Угорці використовують, скажімо, акацію, а у нас вона вважається сміттям.

Бажаємо ми цього, чи ні, але епоха чистих соснових лісів, які були орієнтовані на максимальну продуктивність, вже закінчилася. Хочемо мати ліси — маємо їх робити стійкішими і до зміни клімату і до дії шкідників.

— Ми ще не знаємо, з чим стик-немося далі, — зазначає Валентина Мєшкова. — Зараз тільки бачимо, що процеси всихання загострюються і прискорюються. Нами робляться обліки, короїдів нібито стало менше, оскільки більше стало хижаків. І якщо не буде додаткової посухи, сподіваємося, що цей спалах має згаснути за рік-два. Але це лише сподівання. А якщо ні?

Науковці вважають єдиним способом у боротьбі з цим нетиповим для природи явищем санітарно-оздоровчі заходи, в тому числі, вчасне суцільне санітарне рубання. Та жорсткі санітарні правила зв’язують руки спеціалістам лісової галузі. На додаток «сезон тиші» з 1-го квітня до 15-го червня забороняє проводити в лісі такі роботи (не забороняючи інші види рубок). А він припадає саме на пік масового заселення дерев короїдом. Здавалося, логічно було б саме в цей час забрати вже заселені дерева, доки потомство короїда ще не вилетіло у пошуках нової наживи — доступних для заселення дерев.

За продуктивністю, звичайно, сосни ніщо не замінить, але стійкість підвищить висаджування мішаних насаджень або тимчасове вирощування певних порід із коротким обігом рубки, зокрема, берези, осики і всього, що буде рости у певних лі-сорослинних умовах. Десь буде дуб червоний, десь акація. Тобто спеціально можна не висаджувати, але якщо вони виросли, не спалювати, а використовувати, максимально все переробляти. Приміром, теплотворна здатність акації, як у дуба, і вона міцна. З берези теж можна одержати багато виробів.

Коли варто це все починати? Поступово. Якщо, скажімо, вирубали 20 гектарів, на ці 20 гектарів треба садити мішані культури. Так, листяні породи важче садити та вирощувати. І план залісення нікуди не подіти. Нехай буде повільніше, але хай буде так, щоб воно росло.

Враховуючи масштаби катастрофи і маючи висновки вчених, своє слово мають сказати урядовці, фахівці лісового господарства, екологи, громадськість. І чим раніше, тим краще, бо зміни клімату та спалахи розмноження шкідників за таких умов свою справу роблять — Полісся втрачає величезні площі лісових масивів.

Віталій ГОПКАЛО

Газета "Природа і суспільство" + "Лісова газета"

24 травня 2019 року № 19 (231)

www.ekoinform.com.ua

Далі...

У фокусі - Юрій Марчук, Голова Товариства лісівників України

ILDANA TRK

Далі...

Не лише лісівники, а й воїни: у Пархомівцях встановили меморіал загиблим військовим галузі

Не лише лісівники, а й воїни. Коли держава покликала, вони покинули свої сокири та бензопили й взяли до рук вогнепальну зброю. 

Нині у селі Пархомівці Хмельницького району встановили та освятили меморіал військовим працівникам галузі, що полягли під час боїв на Сході країни. А позаду висадили насадження, що увіковічить кожну краплю крові, пролиту за нашу волю.

33tvchannel

Опубликовано: 22 мая 2019 г.

Далі...