Як міжнародний досвід може посприяти позитивним змінам в Україні.
Наприкінці квітня — початку травня Україну було обрано до органів ООН — Комітету з питань інформації (на 2019–2020 рр.), Комісії з наркотичних засобів (на 2020–2023 рр.) та Комісії з народонаселення та розвитку (на 2020–2024 рр.). Членство у цих та інших установах дозволить нашій країні посприяти ООН в реалізації амбітної мети, яку Організація поставила ще у вересні 2015 року, коли народилися Цілі сталого розвитку (ЦСР) — "дорожня карта" поліпшення основних сфер життя до 2030 року.
Усього цілей 17: подолання бідності; подолання голоду; міцне здоров'я і благополуччя; якісна освіта; гендерна рівність; чиста вода та належні санітарні умови; доступна та чиста енергія; економічне зростання та гідна праця; промисловість, інновації та інфраструктура; скорочення нерівності; сталий розвиток міст і громад; відповідальне споживання та виробництво; боротьба зі зміною клімату; збереження океанів, морів і морських ресурсів; захист та відновлення екосистем суші; відкрите суспільство та сильні інститути; партнерство заради сталого розвитку.
Чергова модна ідея чи життєва необхідність?
Одна річ схвалити цілі розвитку, інша — забезпечити їх реалізацію. На глобальному рівні не всі держави мають однакові соціально-економічні показники. Одні є більш успішними у сфері проведення реформ, інші — менше. Бачення подальших дій також є різним.
У питанні реалізації ЦСР головна "лінія розколу" між державами — членами ООН проходить через такі позиції:
— створення наднаціональних структур з відповідними повноваженнями впливати на реалізацію ЦСР (прихильники обмеження національного суверенітету заради глобального досягнення поставленої мети);
— надання неурядовим організаціям більших повноважень контролювати виконання національними урядами ЦСР;
— обстоювання державами традиційних цінностей та несприйняття певних елементів секуляризації суспільства;
— амбіції країн щодо регіонального домінування, насамперед у питанні розподілу природних ресурсів, що негативно впливає на успішне виконання ЦСР (приклад — боротьба за водні запаси, дорогоцінні метали, вуглеводні).
Крім того, суттєвими чинниками, які негативно впливають на реалізацію ЦСР, є економічні,організаційно-фінансові та безпекові чинники: слабкість економік країн, що розвиваються; нестабільність світової економічної системи; невизначеність щодо джерел фінансування програм ЦСР; збройні конфлікти.
Разом із тим попри різне бачення міжнародна спільнота єдина в тому, що виконання ЦСР є життєвою необхідністю. Бездіяльність може мати фатальні наслідки. Наприклад, невиконання цілі 13 може спричинити парниковий ефект, а відтак екологічну катастрофу глобального масштабу. Ігнорування цілі 2 щодо проблеми голоду призведе до поширення захворювань та збільшення кількості смертей від недоїдання. Вже нині близько 820 мільйонів осіб хронічно недоїдають, а кожна третя людина на планеті страждає від неповноцінного харчування.
Тримаємо руку на пульсі
Реалізація ЦСР має неабияке значення і для нашої держави. Говоримо про енергетичну безпеку (ціль 7) — маємо на увазі мінімізацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згадуючи знову ж таки ціль 2, думаємо про те, що Україна як держава з рекордними врожаями зернових може допомогти регіонам світу, що найбільше потерпають від дефіциту харчових продуктів, насамперед в Африці.
Будьмо відвертими: Україна також має труднощі з реалізацією ЦСР, що не в останню чергу пов'язано зі збройною агресією та тимчасовою окупацією частини українських територій. Разом із тим ООН надає нам майданчик для вивчення найкращих світових практик, які допомагають зробити процес перетворень менш болісним.
Після тривалих консультацій між урядовим і приватним секторами, а також громадянським суспільством і науковцями Україна 2017 року адаптувала ЦСР на національному рівні. На підставі цього було підготовлено національну доповідь про реалізацію Цілей та плани на наступний період.
2020 року наша держава представлятиме в ООН національний добровільний огляд, в якому підсумує проведену роботу для виконання ЦСР за останні п'ять років.
Для того щоб тримати руку на пульсі світових економічних тенденцій, торік Україну обрали до ключового органу ООН у соціально-економічній царині — Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР), а також низки її допоміжних органів — Комісії з питань соціального розвитку, Комісії з наркотичних засобів, Комісії з народонаселення та розвитку.
Усі ці структури, які є неполітичними, можуть принести нам неабияку користь.
ЕКОСОР
Членство в ЕКОСОР ООН для нас не нове. Україна вже кілька разів була в складі цього органу, останнього разу в 2010–2012 рр.
До основних функцій ЕКОСОР належить координація економічної діяльності ООН. Примітним є те, що значна частина регулярного бюджету ООН, а також персоналу розподіляється на програми, які здійснюються під егідою або за сприяння ЕКОСОР.
Пріоритетний напрям, у якому ми рухаємося в цьому органі, — мінімізація наслідків російської агресії, реінтеграція та відбудова тимчасово окупованих територій. Звісно, є розуміння, що це не питання завтрашнього дня, але на перспективу потрібно працювати вже зараз. Мир у Донбасі рано чи пізно настане, і ми маємо чітко розуміти, що нам робити далі і яку роль тут може відігравати ООН. Робота в ЕКОСОР допоможе нам провести підготовчу роботу.
Комісія соціального розвитку
Комісія соціального розвитку як підрозділ ЕКОСОР допомагає вирішувати проблеми, пов'язані із забезпеченням рівних можливостей для всіх верств населення. У своїй діяльності, насамперед серед соціально вразливих категорій громадян, комісія керується гаслом "Нікого не залишити осторонь".
Багато держав-членів, у тому числі й Україна, говорять про те, що для подолання нерівності потрібні державні інвестиції в соціальний захист, які, зокрема, можна отримати шляхом інноваційного фінансування, реформування податкової системи та боротьби з незаконними фінансовими потоками. При цьому пріоритетними сферами мають бути освіта, медицина, система соціального захисту, розвиток сфери соціальних послуг у територіальних громадах у рамках децентралізації, а також захист прав дітей шляхом запровадження нових програм підтримки сімей і формування відповідального батьківства.
Іншим аспектом, який розглядає Комісія соціального розвитку, є впровадження політики гендерного балансу. Для України це питання надзвичайно актуальне. Насамперед ідеться про створення однакових для жінок і чоловіків умов оплати праці, можливостей займати посади, мати рівні батьківські та інші права. Певні зрушення вже є, але їх недостатньо.
Комісія з наркотичних засобів
У складі цього органу Україна почне працювати з 2020 року. Пріоритетними для нас є такі напрями: запобігання зловживанню наркотичними засобами серед молоді, лікування осіб, залежних від наркотиків, а також боротьба з незаконним наркотичним обігом, зокрема в контексті ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
На наше членство припаде виконання Міністерської декларації, схваленої у рамках роботи комісії в березні цього року. Декларація — це своєрідний план роботи на наступні роки у сфері боротьби з наркотиками на національному, регіональному та міжнародному рівнях. Розраховуємо, що в рамках імплементації цього документа Україна зможе залучити додаткову технічну допомогу для відповідних національних програм.
Комісія з народонаселення та розвитку
Основною метою діяльності цієї комісії є сприяння країнам у створенні світу, в якому кожна молода людина може реалізувати свій потенціал, кожна вагітність є бажаною, кожні пологи безпечними. У цьому контексті основними пріоритетами є задоволення потреб у плануванні сім'ї, запобігання материнській смертності та боротьба з насильством стосовно дівчат і жінок.
Посилена увага приділяється також динаміці демографічних процесів у світі, що є актуальним для України, зокрема в контексті негативних міграційних процесів.
Крім того, важливу роль у забезпеченні реалізації ЦСР відіграють і інші спеціалізовані комітети ООН, зокрема Комітет ООН з питань інформації,до бюро якого Україну обрали в травні цього року.
ООН впливає майже на всі сфери нашого життя — від розробки сучасних видів ліків, захисту світової культурної спадщини до врегулювання збройних конфліктів. Людство має розуміти, які можливості відкриває ООН для ЦСР. Важливу роль у цьому мають відігравати сучасні методи подачі інформації.
Наприклад, у рамках травневої сесії комітету з питань інформації було схвалено дві резолюції, які становлять безпосередній інтерес для України. Це і увага до гуманітарних потреб, і участь держав в операціях з підтримання миру, і розвиток цифрових технологій.
Не можна не згадати й членства України в інших спеціалізованих установах ООН, зокрема Виконавчій раді Програми розвитку ООН та Фонду ООН з народонаселення: співпраці з Управлінням ООН з обслуговування проектів. Ці структури ведуть активну діяльність у нашій державі у сферах захисту прав людини, розвитку демократії і правосуддя, боротьби з корупцією.
Не спортивний інтерес, а проактивна політика
Упродовж останнього часу Україна увійшла до керівного складу багатьох органів ООН соціально-економічного спрямування. Це не спортивний інтерес, а проактивна політика просування національних інтересів у міжнародній організації, зокрема задля реалізації ЦСР. Інструментів для цього ООН надає достатньо. Важливо ними скористатися.
Для цього потрібне не лише інституційне сприяння Міністерства закордонних справ, а й — насамперед — активні кроки інших органів виконавчої влади України. Такими кроками мають стати участь у заходах високого рівня наших міністрів та їхніх заступників, активна державна політика і максимальна популяризація Цілей сталого розвитку в регіонах, у ЗМІ та навчальних закладах.
Головне — щире бажання змінити нашу країну на краще. Усім разом.
24 травня, 21:18
0 коммент.:
Дописати коментар