ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

23 липня 2019

Збереження і примноження наших лісів, особливо на Слобожанщині - не просто добре побажання

Важко переоцінити значення невтомної, хоч, може, і не завжди помітної і належним чином оціненої праці для України, її народу, її землі. Адже, навряд чи багато хто знає, що кожен другий гектар українських лісів - рукотворний, тобто посаджений, виплеканий і збережений поколіннями лісівників.

І навіть часто повторювана фраза: "Ліс - легені планети" не вичерпує всіх аспектів, що зумовлюють унікальне значення лісової роботи для людей.

Тож збереження і примноження наших лісів, особливо на Слобожанщині - не просто добре побажання.

Зважаючи на збільшення потреб в деревині людство змушене збільшувати обсяг заготівель лісових матеріалів, що в свою чергу викликає негативні явища, тому постає питання збільшувати та покращувати лісові масиви шляхом штучного створення деревостанів, оскільки природне відновлення лісових площ займає тривалий час. Штучне поновлення лісу передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців чи посівом насіння.
Лісові культури – це штучно створені лісові насадження, методом висаджування сіянців, саджанців, живців дерев і чагарників чи висіванням їхнього насіння.

Штучне лісорозведення – створення лісових культур на землях, які раніше були під лісом, з метою формування господарсько цінних, високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів.

Лісорозведення – створення лісових культур на землях, які раніше не були зайняті лісом.
Захисне лісорозведення – сукупність заходів щодо штучного створення лісових насаджень для захисту с/г угідь, запобігання ерозійних процесів, поліпшення навколишнього середовища.
Лісова рекультивація земель – створення лісових культур на землях, що пошкоджені внаслідок промислової діяльності людини.

Реконструкція лісових насаджень – заміна малоцінних лісових насаджень господарсько цінними, методом створення лісових культур чи рубками догляду.

ДП «Гутянське лісове господарство» навесні поточного року провело лісовідновлення на площі 100,9 га на ділянках суцільних минулорічних зрубів і частково поточного року. Крім того до кінця 2019 року лісгоспом буде проведено лісорозведення на ділянках землі де лісу раніше не було на площі більше 400 га за виключенням незаконно зрізаної ділянки лісу площею близько п’яти гектарів в межах Козіївської сільської ради яка знаходиться в землях запасу і не знаходиться в чиємусь користуванні. Тобто загальна площа посадки лісових культур складає 500 га, що в п'ять разів більш ніж площа зрубаних за рік суцільних зрубів.

В теплицях і розсадниках лісництв в минулому році вирощено близько 800 тис. штук стандартних сіянців сосни звичайної і 350 тис. штук стандартних сіянців дуба звичайного.
11.03.2019 лісгоспом було розпочато садіння лісових культур сосни звичайної на території Краснокутського лісництва. Інші лісництва розпочали викопку сіянців сосни звичайної, сортування їх на стандартні та підготовку їх до використання.

Крім садіння лісу підприємство навесні виконало доповнення лісових культур попередніх трьох років створення на площі 260 га.

Орієнтовний обсяг витрат на садіння лісу складе близько 3 млн. грн.

Середньомісячна заробітна плата працівників лісгоспу за січень-лютий 2019 року склала 20 тис. грн.

Одним із перших завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу а також доглядом за ним.









Колектив Державного підприємства “Гутянське лісове господарство” хоче підтримати директора Сису Віктора Миколайовича

В зв'язку з останніми подіями колектив Державного Підприємства “Гутянське лісове господарство” хоче підтримати нашого директора, Сису Віктора Миколайовича, в той час коли багато неправдивої інформації упало на плечі чесної та порядної людини . Погляд з середини доводить, що ця людина вклала в добробут підприємства та його працівників не мало свого здоров'я, нервів та просто частинку себе. І зараз ми пояснимо чому! Висока теоретична підготовка та практичні вміння допомогли Віктору Миколайовичу за стислий час роботи на посаді директора лісгоспу проявити свої ділові та організаторські якості. Він має повну вищу освіту( 2002 року закінчив навчання у Харківському гуманітарному університеті “Народна Українська академія” за спеціальністю “Економіка підприємства”) та ще одну фахову освіту в відділенні Харківської державної зооветеринарної академії за напрямком підготовки “Лісове та садово-паркове господарство”.

Навіть в економічно тяжкий та нестабільний для країни час наш керівник успішно працює та виконує всі зобов'язання перед колективом та державою. Директор працює на посаді лише один рік, та показники збільшилися в рази з моменту приходу його на посаду та на сьогоднішній день: якщо в 2017 році середньомісячна зарплата була 4 400,00 грн., то зараз становить 20 300,00 грн.;чисельність працівників на 2017 рік становила 140 чоловік, то зараз становить 405 чоловік; продуктивність праці на одного штатного працівника в 2017 році становила 171428 грн, то зараз становить 431 414 грн..

Але самий важливий показник — це надходження до бюджету всіх рівнів, які збільшились в чотири рази, з моменту приходу директора на посаду та до цього часу за 2017 рік - 10, 581 млн.грн , а лише за за 1 півріччя 2019 року - 21,597 млн.грн..
За час перебування на посаді Віктора Миколайовича позитивна динаміка в роботі підприємства помітно збільшилася: суттєво підвищилася та своєчасно виплачується заробітна плата, стабільно сплачуються податки до бюджету, виплачуються соціальні пільги згідно колдоговору, зроблені капітальні ремонти у конторах лісгоспу та лісництв, в цехах та їх відділеннях. 

Але все ж, основну увагу наш директор приділяє розвитку лісокультурного виробництва — про це свідчить виражено позитивний розвиток цього напрямку. Наприклад, якщо в 2015 році площа лісовідновлення складала 89 га, то в 2019 році вона досягає 500 га. А це в П'ЯТЬ З ПОЛОВИНОЮ разів більше !!! Крім садіння лісу підприємство навесні виконало доповнення лісових культур попередніх трьох років створених на площі 260 га.
Так, запроваджуючи нові технології, співпрацюючи з наукою та щиро люблячи ліс, крокує в ногу з часом ДП “Гутянське лісове господарство” на чолі з компетентним керівником Сисою Віктором Миколайовичем.





Лес со знаком плюс





Фото: ГП «Гутянское хозяйство»

Как ГП «Гутянское лесное хозяйство» за 2 года было выведено из кризиса

На правах рекламы
Переработка вместо торговли сырьем, средняя заработная плата более 20 000 грн. Благодаря грамотному менеджменту ГП «Гутянское лесное хозяйство» за 2 года было выведено из кризиса и успешно развивается.
 200 000 сеянцев дуба и 20 000 сеянцев сосны будут выращены в этом году в Гутянском лесном хозяйстве на Харьковщине по новой технологии: с закрытой корневой системой. Энергозатрат больше, но, в то же время, такая технология, имеет очень много преимуществ перед традиционными и большое будущее - убежден директор лесхоза Виктор Сыса:
Каждый сеянец выращивается отдельно, для этого были построены дополнительные теплицы во всех четырех лесничествах хозяйства. За полгода растения достигают до 70 сантиметров высоты. К осени, когда мы планируем их высаживать, сеянцы еще подрастут. Ожидаем, что высота будет около метра. Такой посадочный материал меньше болеет, быстрее приживается, экономятся время и средства, благодаря тому, что меньше времени тратится на уход за растениями.
Виктор Сыса был назначен директором Государственного предприятия “Гутянское лесное хозяйство” два года назад. Стояла задача вывести лесхоз из кризиса. С приходом нового руководителя экономическая ситуация на предприятии начала стремительно меняться. Главный экономист лесхоза Ольга Субота называет цифры, которые действительно впечатляют:
Основной показатель - реализация. За результатами первого полугодия мы реализовали продукции более, чем на 95 миллионов гривен. Их них около 20 миллионов - экспортные поставки. Около 26 миллионов заплатили налогов в бюджеты разного уровня. Для сравнения могу сказать, что в 2017 году объем реализации за весь год составил 24 миллиона гривен.
Средняя заработная плата у работников предприятия на сегодняшний день -  более 20 тысяч гривен. Создавались с развитием производства и новые рабочие места: в настоящее время  в лесхозе работает в два раза больше сотрудников, чем в 2017 году. К тому же, для посадки сеянцев и ухода за растениями постоянно привлекаются сезонные рабочие из близлежащих сел. Дело в том, что каждый сеянец садится вручную. Помогает только трактор, который готовит грунт. Полностью механизировать посадку леса очень сложно, объяснили в лесхозе. Одна из причин - пни, которые остаются после рубки деревьев. Их лучше не выкорчевывать, чтобы не нарушать экологический баланс. Поэтому, главным помощником лесоводов на время высадки сеянцев и сегодня остается инструмент, которому уже почти полтора века. Называют его меч Колесова. Инструмент был изобретен еще в 1883 году директором Харьковского земельного училища Александром Колесовым для посадки сеянцев сосны на песчаных грунтах.
60 процентов древесины, которую заготавливает лесхоз - перерабатывается, продукция экспортируется в десятки стран Европы и Азии. Среди партнеров предприятия - компании Турции, Польши, Латвии, Вьетнама. Именно такой подход к организации производства, убежден директор Гутянского лесного хозяйства, позволил за короткое время вывести предприятие в лидеры отрасли:

- Мы создали лесоперерабатывающие цеха во всех наших четырех лесничествах. Производство работает в три смены. Есть и свой столярный цех: делаем мебель из натурального дерева. Есть у нас даже свой мастер художественной резьбы, который создает из дерева настоящие произведения искусства. Благодаря переработке мы получаем от 100 до 200 процентов дополнительного дохода на кубе древесины. Еще два года назад сосна сухостойкая продавалась на доску или щепу по 200 гривен за куб. Сегодня сосна распиливается на поддонную доску и реализуется на экспорт. Цена экспортной доски от 2500 до 3500 гривен за куб.
За таким показателем, как производительность труда, Гутянское лесное хозяйство входит сегодня в тройку лучших лесхозов отрасли. В этом году на предприятии установили мощный сушильный комплекс, работающий в автоматическом режиме. Две сушильные камеры вмещают более 180 кубов пиломатериала. Экономические расчеты убедили: продавать сухую доску и брус намного выгоднее даже с учетом затрат на модернизацию. Куб сухой древесины стоит на мировом рынку в среднем на 100-150 евро дороже, да и спрос на нее больше.
Нашли применение и отходам лесопереработки и лесозаготовительных работ. Из них в лесхозе делают брикеты для отопления. В свое время на территории Владимирского лесничества работал завод по производству хвойно-витаминной муки для сельскохозяйственных животных. С сокращением объемов животноводства в стране завод стал нерентабельным. Но вместо того, чтобы предприятие закрыть, его перепрофилировали. За смену брикетный цех производит полторы тонны отопительных брикетов, которые реализуются в Харьковской и прилегающих областях. А в ближайшей перспективе планируют наладить в лесхозе и производство пеллетов, пеллетный цех уже активно строится. Планируется, что ежемесячно цех будет производить до 800 тонн пеллетов, а это еще около трех миллионов гривен дополнительного дохода от реализации.
Лесной фонд Гутянского лесного хозяйства составляет более 30 тысяч гектаров и расположен на территории двух районов Харьковской области. Среди лесных культур доминируют дубы и сосны. Лесоводы придерживаются простого, но очень важного принципа - высаживать в несколько раз больше деревьев, чем срубили. Поэтому, вместо заготовленных в прошлом году 100 гектаров леса, весной уже посадили 300 гектаров сеянцев. Еще 200 гектаров будут заполняться осенью сеянцами, выращенными по новой технологии: с закрытой корневой системой.
Виктор Сыса, директор ГП “Гутянское лесное хозяйство”:
Нередко приходится слышать, да и читать, упреки в адрес лесхозов, что они чересчур активно рубят лес и вскоре нашим детям и внукам не будет чем дышать. Хочу озвучить несколько цифр, опубликованных в Стратегии реформирования лесного хозяйства Украины, принятой кабмином в 2017 году. Так вот, если в Украине ежегодно заготавливают 0,9 % лесных запасов, то в Швейцарии объемы ежегодных рубок составляют 1,9 %, а в Великобритании 3%. Хотя, конечно же, нельзя пользоваться богатствами природы, ничего не делая для их приумножения. Главное не забывать, что, чем больше леса мы заготавливаем, тем больше деревьев нужно посадить.  
Лес нужно постоянно обновлять, объясняют лесоводы: деревья, как и человек, имеют свой век. Главный лесничий Сергей Коршун показывает пни, оставшиеся после дубов, которым было восемьдесят и больше лет:
Хорошо видно, что практически каждое дерево болело, было повреждено гнилью. Если это семенной дуб, то его возраст спелости достигает 120-140 лет. Если дуб вегетативного происхождения, то уже через 80 лет он начинает гнить. Не по-хозяйски будет, если он сгниет на корню. Мы используем такие деревья в хозяйственной деятельности, а на их месте будет расти молодой лес.
Экономические успехи, которых "Гутянское лесное хозяйство" достигло за последние годы, не предел возможностей, говорят на предприятии. Планы у коллектива и руководства лесхоза амбитные, но обоснованные: наращивать производственные мощности, завоевывать новые рынки сбыта продукции и, конечно же, охранять и приумножать лес. Ведь то, насколько рачительно и заботливо относится общество к зеленому богатству планеты - один из критериев его цивилизованности.

Під Кременчуком від пожежі врятували ліс



Вчора поблизу села Потоки стался пожежа в лісовому масиві. Вогнем знищено лісову підстилку на площі 0,12 га. Причина пожежі – необережне поводження з вогнем невідомої особи.

Пожежа ліквідована одним відділенням 14 ДПРЧ та трьома одиницями пристосованої техніки ДП «Кременчуцький лісгосп».

23 Липень 2019, 08:45

В Запорожской области горел лес



В Запорожской области горел лес в Михайловском лесничестве, расположенном между селами Михайловка и Георгиевское Вольнянского района. Об этом сообщает ГУ ГСЧС Украины в Запорожской области.

На открытой территории на общей площади в 2,7 гектаров горела сухая растительность и деревья.



Спасатели полностью потушили пожар. Чтобы предотвратить повторное загорание сотрудники ГСЧС проверили очаги горения и наличие тления.



От ГУ ГСЧС Украины в Запорожской области были задействованы пять единиц техники и 18 работников личного состава. Также в тушении пожара участвовали семь сотрудников местного лесного хозяйства. Дополнительно были задействованы трактор с плугом и водовоз местного фермерского хозяйства.

22 июля 2019 19:31
Карина Дмитрева

В Україні з’являться нові дрони для аграріїв: що вони вміють



ТЕХНОЛОГІЇ

Компанія DroneUA підписала дистриб’юторську угоду з SenseFly для представлення інтересів виробника БПЛА на території України. Про це повідомляє прес-служба drone.ua.

У рамках дистриб’юторської угоди DroneUA і SenseFly, співпраця буде сконцентрована на наданні галузевих рішень для українського ринку.


Які дрони презентують?


Зокрема, будуть представлені БПЛА сільського господарства: senseFly eBee Classic, senseFly eBee SQ, senseFly eBee X, senseFly eBee Plus.



SenseFly eBee Classic — автономний картографічний дрон. За його допомогою можливо виконати аерофотознімки, а потім перетворити їх в точні карти і 3D-моделі.

Сільськогосподарський безпілотник senseFly eBee SQ може сфотографувати сотні гектар за один раз. Дрон сумісний з існуючими фарм-менеджмент системами та сільськогосподарською технікою.

SenseFly eBee X — безпілотник з фіксованим крилом, який дозволяє використовувати кілька варіантів навантаження, виконувати посадку за технологією Steep Landing і може виконувати зйомку в режимі RTK і PPK. Точність до 3 см на піксель дозволить створити деталізовані ортофотоплани, 3D-моделі та сільськогосподарські карти.

Читайте також: Дрони замість саперів. Команда Minect.ai придумала, як знешкодити мінні поля без жертв

Дрон eBee Plus — це система фотограмметричного картографування з широким охопленням, забезпечує можливість оновлення RTK/PPK.


Що варто знати про SenseFly?


Швейцарська компанія SenseFly була заснована в 2009 році і є дочірньою компанією Parrot Group.

Компанія спеціалізується на виготовленні безпілотних літальних апаратів (БПЛА) таких як eBee Plus, eBee SQ, eBee і eBee RTK та займає міцні позиції у цій сфері, як в комерційному сегменті, так і в напрямку промислового застосування дронів.

Невеликі надлегкі безпілотники SenseFly дозволяють виробляти аерофотозйомку з висоти від 100 до 1000 метрів, створюючи зображення з роздільною здатністю від 3 до 30 см на один піксель на поверхні землі.

За одну польотну місію вони здатні виконати картування площі від 1,5 до 10 кв.км в залежності від встановленого дозволу знімків і висоти польоту.


Хто такі Drone.UA?


Drone.UA — провідний системний інтегратор безпілотних технологій на ринку України. Компанія веде свою діяльність в сферах, енергетики та нафтогазової промисловості, а також в сферах геодезії і топографії.

Основними напрямками роботи Drone.UA є, розробка та впровадження галузевих рішень, заснованих на технології дронів, надання послуг, з використанням БПЛА, а також обробка отриманих за допомогою безпілотників даних. Технології Drone.UA використовуються на більш ніж 4 млн гектарів посівних площ України.

Також Drone.UA — національний дистриб’ютор комерційних і промислових рішень компанії DJI і Parrot, дистриб’ютор програмного забезпечення Drone Deploy і Pix4D на території Східної Європи, DroneUA — один з найбільших в Україні імпортерів безпілотного обладнання та промислових рішень.

22.07.2019
https://shotam.info/v-ukraini-z-iavliat-sia-novi-drony-dlia-ahrariiv-shcho-vony-vmiiut/

Зеленський це не Порошенко! Вирубувати ліс в Карпатах більше не будуть





Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про розвиток регіону українських Карпат» (№ 543/2019). Документ спрямований на стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розвиток рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат.

Глава держави зобов’язав Кабінет Міністрів України протягом двох місяців затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 рр. з урахуванням Концепції розвитку гірських територій українських Карпат.

Також, згідно з текстом указу, уряд повинен передбачати в проектах закону про державний бюджет України на 2020 і наступні роки витрати, необхідні для реалізації цієї держпрограми.

Указ Президента набирає чинності з дня його опублікування.

22 липня 2019

Золото... під ногами

Хто заробляє на заготівлі та продажу чорниць на Волині?



ПОЛІСЯНКА З ЧОРНИЦЯМИ / ФОТО ОЛЕНИ ЛУКАШЕВИЧ

ПОЛІСЬКУ ЯГОДУ ЇСТЬ ВСЯ ЄВРОПА

Нещодавно волинські правоохоронці затримали підприємця з Ратнівського району, який ухилявся від сплати податків у великих розмірах. Чоловік заготовляв у населення чорницю і гриби та експортував їх у країни Балтії. В повідомленні йдеться, що «правоохоронці спільно з інспекторами Волинської митниці ДФС попередили спробу незаконного експорту 22 тонн ягід чорниці до країн Балтії. Весь вантаж та великогабаритний транспортний засіб, яким здійснювалося транспортування ягід, затримали. Загалом вилучили 95 тонн ягід та 2 тонни грибів орієнтовною вартістю близько 5 мільйонів гривень, вантажний автомобіль, готівкові кошти в сумі близько 72 тисяч гривень, банківські картки, комп’ютерну техніку, документи фінансово-господарської діяльності та чорнову бухгалтерію».

Волинські ліси ще, дякувати Богу, багаті на ягоди і гриби, і щороку місцеві бюджети за рахунок цих «дарів природи» поповнюються на непогані суми. Так, станом на 5 липня 2019 року область отримала рентної плати від заготівлі лісової продукції 440 тисяч гривень. Найбільше заготували в Ковельському районі, зокрема, 90 тонн ягід чорниці та 20 тонн лисичок, у Маневицькому та Камінь-Каширському районах. Найменше ягід і грибів назбирали в Ківерцівському районі — 20 тонн чорниці, Шацькому районі — 7 тонн. Але однозначно, що бюджет Волині все ж щороку недоотримує сотні тисяч (якщо не мільйони) гривень від заготівлі та продажу лісових дарів. Як висловилася щодо цього Любов Павлік, ветлівський сільський голова (Любешівський район), податки в місцевий бюджет платять підприємці, «які ще мають совість».

І фактично нічого, крім клопоту, не мають від масової заготівлі населенням чорниць самі лісівники. Як повідомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, жодних надходжень від цього бізнесу не перепало в бюджети лісогосподарських підприємств, які опікуються лісами. І якщо фіскали звертають увагу на бюджетоутворюючу функцію лісу, то самі лісівники, як каже начальник управління Олександр Кватирко, — на власне збереження лісу. Адже працівники лісової охорони державних лісогосподарських підприємств вимагають від заготувачів ягід, грибів, лікарських рослин лише одного — не палити і не смітити в лісових угіддях, а ягоди збирати без гребінок і пристроїв, що можуть завдати шкоди ягідникам. Звісно, логічно було б на державному рівні прийняти закон, яким бодай частину отриманих коштів від заготівлі дарів лісу направляти на потреби його відновлення та охорону. Принаймні так було б справедливо.

У ЛІС — ВЕЛОСИПЕДАМИ, ВОЗАМИ, ТРАКТОРАМИ...

Нині сезон заготівлі чорниці у волинських лісах вже пішов на спад. Але нещодавно там перебували, без перебільшення, тисячі людей. У селах на волинському Поліссі в сезон, коли триває збір ягід, побутує жартівлива приказка, що можна в ці дні ходити по селу й голяком, все одно ніхто не побачить, бо всі — в лісі.

За золотою ягодою тепер добираються в такі хащі, де раніше не ступала й людська нога. Золотою чорницю називають недарма, бо вона є часто основним, так би мовити, бюджетоутворюючим продуктом для багатьох родин волинського Полісся. Надія Омелянівна Міщук, учителька з села Рудка-Червинська Камінь-Каширського району, каже, що причиною такого паломництва в ліс по чорниці є банальна причина: відсутність робочих місць, роботи в селі, а отже, і прибутку. «За чорничні гроші родини збирають дітей до школи, купують побутову техніку, власне, живуть», — каже вона.

Чорничний ажіотаж панує не лише в Рудці-Червинській, ще більше, ділиться вчителька, в сусідньому Оленино та інших селах. Їдуть у ліс тракторами, велосипедами, машинами, і, чого гріха таїти, заготовляють чорниці часто й гребінками. «Хотіла собі купити кілька літрів ягід, то не взяла, бо зібрані гребінками дуже забруднені, повно листя, гілочок...», — признається вона. А при промисловій переробці годяться і такі чорниці, спеціальні машини витрусять із них усе сміття... «На жаль, намагаючись більше заробити на здачі ягід, люди досі вдаються до таких варварських способів, як гребінки, чим підривають коріння та зривають із куща весь листяний покрив. Кущ чорниці від цього підсихає, а можливість відновити коріння чорниця за сотні років не навчилась, тому від такого виду збирання і зникають ягідники. Таким чином місцеве населення завдає шкоди не лише рослині, а й собі. Адже не секрет, що саме чорниця влітку годує більшість сільських родин», — каже Світлана Думська, прес-секретар Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства.

У пошуках ягідників волиняни традиційно звертають свої погляди на сусідню Білорусь. Не знаю, з яких причин, але білоруси, на відміну від наших поліщуків, не збирають ягоди. Та й, вірогідно, в Білорусі значно серйозніший контроль за заготівлею, там податки не сплатити боятимуться. Та й з робочими місцями, як кажуть, легше, з соціальним захистом. Тому чимало сіл волинського Полісся в 80-х роках минулого століття обезлюдніли, бо молоді родини масово виїжджали на проживання в Білорусь. І не повернулися ж й донині.

Мешканці прикордонних волинських сіл у останні роки вже рідко ризикують пробратися в Білорусь за чорницями. Хоча часто дві держави розділяє один і той самий ліс. Їх ловлять прикордонники, везуть у Пінськ, штрафують... Словом, немає заробітку, одні витрати. Тому чорниці на білоруському Поліссі, поблизу Волині, як каже ветлівський сільський голова Любов Павлік, «пропадають».

ЧИ СТАНЕ ЧОРНИЦЯ... ЕКЗОТИЧНОЮ ЯГОДОЮ?

Віктор СМОЛЯРЧУК, економіст, громадський діяч (Луцьк):

— Заготівля чорниць у всі часи була одним із ключових способів заробити реальні гроші на місці. Це важка праця і, як всяка праця, має оплачуватися. Ринок диктує пропозицію. Бізнесмени, які спеціалізуються на закупівлі ягід, звичайно ж, намагаються скупити їх якомога дешевше. Але й збирачі не ликом шиті. Якщо встановлена збирачами ціна за чорницю не влаштовує, вони везуть її на базар: до Ковеля, Луцька, Києва, Львова. Раніше багато возило й до Бреста.

Цьогоріч чорниці було відносно небагато, особливо на Старовижівщині, Ратнівщині, де навесні не було дощів. Тому й ціна була висока. На ринках Луцька тоді ягоди можна було купити за 45—50 гривень за літр. Коли ж заготовачі встановили ціну по 43 гривні на місці, то до міст стало везти не рентабельно і, відповідно, на ринку ціна зросла до 80—90 гривень. Наша область невелика, всі всіх знають. На її теренах працює лише кілька заготовувачів лісової продукції, але вони діють узгоджено між собою і владою та платять відповідний лісовий збір. Збори за ягоди та гриби приносять чималий прибуток до місцевих бюджетів, але тут виграють більш спритні сільські голови, які зуміють домовитись зі збирачами, щоб платили податок саме до їхнього бюджету.

Спостерігаючи за змінами в кліматі Волині, вирубуванням лісів, обмілінням озер та річок, висохлими болотами, я боюсь, що чорниця скоро стане в нас екзотичною ягодою. Я в дитинстві не любив збирати чорницю, бо вона росла здебільшого в болотах і дуже низько й мало. Зате було дуже багато дикоростучої лохини (ми називали «лохачі»). Її й збирати було набагато легше, щоправда, й цінувалася на базарі дуже дешево. Але десь років десять ця ягода практично зникла в наших лісах. І тепер маємо лише декоративну дорогу лохину. Різко зменшилось і «ведмедів» (так ми називали ожину). Боюсь, скоро й вона лишиться лише в спогадах і піснях. То чи не станеться й так, що і чорниця зникне... На жаль, у нас практично не займаються питанням комплексного вивчення проблеми збереження лісів і дарів лісу, ставляться до природи по-варварськи. Боюсь, що й природа розплатиться відповідно.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета:
№129, (2019)

Наталія Малімон
22 липня, 2019 - 18:10

Для обычных граждан доступ к системе дистанционного мониторинга лесных пожаров ИСДМ-Рослесхоз опять закрыт

Доступ к системе дистанционного мониторинга лесных пожаров ИСДМ-Рослесхоз для обычных граждан, в том числе для зарегистрированных и подтвержденных пользователей портала государственных услуг, с 16 июля 2019 года опять не работает - уже во второй раз с начала пожароопасного сезона текущего года.

В первый раз доступ к этой системе для обычных российских граждан (в том числе зарегистрированных и подтвержденных пользователей портала госуслуг) и даже для некоторых авторизованных пользователей самой системы был перекрыт с 21 по 28 мая 2019 года. Впоследствии выяснилось, что тогда закрытие информации о лесных пожарах произошло не вследствие какого-то умышленного злодейства, а в результате технических работ - попыток ограничить скачивание информации, прямо к пожарам не относящейся. Ссылка:

Как Рослесхоз и Авиалесоохрана нарушают Конституцию РФ и закон о государственной тайне

С чем связано закрытие доступа к этой системе сейчас - пока неизвестно, но начиная с 16 июля 2019 года попытка войти в нее через портал госуслуг заканчивается вот этим (проверено многими пользователями с разных компьютеров и сетей):




Даже если это опять результат какой-нибудь технической ошибки, корень зла - в первоначальном нарушении Рослесхозом и Авиалесоохраной действующего российского законодательства. Согласно статье 42 Конституции Российской Федерации, каждый имеет право на благоприятную окружающую среду, достоверную информацию о ее состоянии. Важнейшей частью информации о состоянии окружающей среды, в том числе о чрезвычайных происшествиях и стихийных бедствиях, угрожающих безопасности и здоровью граждан, является информация о лесных пожарах. Согласно статье 7 Закона Российской Федерации от 21 июля 1993 года № 5485-1 "О государственной тайне", не подлежат отнесению к государственной тайне и засекречиванию сведения о чрезвычайных происшествиях и катастрофах, угрожающих безопасности и здоровью граждан, и их последствиях, а также о стихийных бедствиях, их официальных прогнозах и последствиях.

Таким образом, информация о лесных пожарах, содержащаяся в системе ИСДМ-Рослесхоз (а это основной российский источник, в котором содержатся сведения о лесных пожарах), не подлежит засекречиванию и должна быть доступна КАЖДОМУ. Конституция не делает различия между подтвержденными и не подтвержденными пользователями портала госуслуг, как и между пользователями и не пользователями вообще. Поэтому идея Рослесхоза и Авиалесоохраны, что подробная информация о лесных пожарах может быть доступна только подтвержденным пользователям портала госуслуг, ущербна и неконституционна в принципе. Если бы не эта ущербная идея - то проблем, подобных нынешней, скорее всего, не было бы в принципе.


Часть информации о лесных пожарах из системы ИСДМ-Рослесхоз доступна в разделе "открытые данные". Но наиболее важная для понимания текущей ситуации часть там отсутствует: например, в форме 4-ИСДМ, основанной на данных дистанционного мониторинга, есть сведения как о площади, пройденной пожарами с начала года, так и о площади действующих пожаров; а в сводном отчете о лесных пожарах в разеделе "открытые данные" информации о площади действующих пожаров нет (ссылка).

На недобрые мысли наводит то обстоятельство, что закрытие доступа к данным ИСДМ-Рослесхоз о действующих лесных пожарах совпало с бурным ростом реальных площадей этих пожаров: приближается второй (летний) пик горимости, который обычно приходится на первую половину августа, и ситуация в традиционно неблагополучных в этом отношении регионах предсказуемо ухудшается. Вот так сейчас выглядят лесные пожары в смежных частях Красноярского края, Иркутской области и Республики Саха (Якутия) - мозаика космоснимков VIIRS за 21 июля 2019 года с наложенными термоточками и границами регионов:



Чи крадуть ліс в Гутянському лісгоспі? ВІДЕО


18 липня на засіданні Нацради Президент поцікавився у директора Гутянського лісгоспу (Харківська область) Віктора Сиси, що відбувається в його лісах – той заявив, що в нього все чудово (2day.kh.ua).

На відео, опублікованому 21 липня (https://m.facebook.com/groups/3305745...) – ліс, що вивозиться з Богодухівського району.
,
Богодухівські ліси входять до складу Гутянського лісгоспу.

На відео помітно, що частина колод не має бирок (чіпів).

Вивіз з лісу нечіпованої деревини – кримінальний злочин.

За чіпування деревини відповідає майстер лісу (в нашому випадку – підлеглий В. Сиси).



Pechenigy Ecogroup
Опубликовано: 21 июл. 2019 г.