ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 серпня 2019

На Тячівщині службові особи лісгоспу допустили незаконну порубку деревини



Тячівською місцевою прокуратурою зареєстроване кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем службовими особами ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», які допустили незаконну порубку деревини у лісгоспі на понад 1,2 млн грн (ч. 2 ст. 364 КК України).

Провадження зареєстроване за результатами вивчення матеріалів раптової ревізії проведеної ДП «Мокрянське лісомисливське господарство».

За попередньою інформацією, наразі невстановлені службові особи Мокрянського лісомисливського господарства, зловживаючи службовим становищем, умисно, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, допустили незаконні порубки майже 100 дерев на території лісництва.

Загальна кубомаса незаконно вирубаної деревини складає близько 230 м. куб., вартістю понад 1,25 млн грн.

Досудове розслідування доручено здійснювати Тячівському ВП ГУНП в Закарпатській області. Тячівська місцева прокуратура забезпечує процесуальний контроль за ходом слідства.

Довідково:

Також в рамках окремих кримінальних проваджень слідчими поліції розслідуються ці ж факти незаконної порубки деревини невстановленими особами на території Мокрянського лісомисливського господарства. Правова кваліфікація у даних кримінальних провадженнях за ч.1 ст.246 КК України (незаконна порубка лісу).

Прес-служба прокуратури Закарпатської області
14.08.2019 14:04
http://prozahid.com/na-tiachivshchyni-sluzhbovi-osoby-lishospu-dopustyly-nezakonnu-porubku-derevyny/

Кабинет Министров принял решение ликвидировать Государственную экологическую инспекцию Украины

Кабинет Министров принял решение ликвидировать Государственную экологическую инспекцию Украины, а взамен будет создана Государственная природоохранная служба.

Об этом сообщается на сайте Министерства экологии и природных ресурсов.



"Отсутствие надлежащего контроля за нарушениями экологического законодательства и тотальная коррупция - самые большие проблемы в области окружающей среды. Я об этом говорил с первых дней пребывания в должности министра. Точечные реагирования на экологические инциденты точно не те методы, которые позволяют системно бороться с браконьерами и недобросовестными экоинспекторами. Реформа этой структуры назрела давно, но она не является такой простой как кажется на первый взгляд. Ведь важно не только изменить название, но в первую очередь привлечь к работе людей, которые действительно болеют за окружающую среду и предоставить им необходимое материально-техническое оснащение, чтобы люди имели возможность должным образом и в полном объеме выполнять свои должностные обязанности, а не бороться с моратория на проверки бизнеса", - отметил министр экологии Остап Семерак.

В 2017 году Правительство одобрило концепцию реформирования системы государственного надзора в сфере охраны окружающей природной среды. В 2018 году был разработан и передан в Парламент законопроект о Государственной природоохранной службе, однако он до сих пор не рассматривался.




В общем структурой новой Государственной природоохранной службы предусмотрено создание 10 межрегиональных территориальных органов (Карпатского, Полесского, Приднепровского, Северо-Западного, Столичного, Причерноморского, Подольского, Центрального и Юго-Восточного) и полную ликвидацию 23 территориальных подразделений Госэкоинспекции.


В октябре прошлого года детективы Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ) сообщили о подозрении бывшему руководителю Государственной экологической инспекции (Госэкоинспекции) из-за невнесения им в декларацию имущества на миллионы гривен.

В феврале 2017 года Кабинет Министров Украины уволил Андрея Заику с должности главы Государственной экологической инспекции Украины.

При этом Министерство экологии и природных ресурсов Украины передало материалы внутреннего расследования деятельности Государственной экологической инспекции в НАБУ, СБУ, Генпрокуратуру, МВД и Нацполицию.

Среда, 14 августа 2019 15:51

На Миколаївщині горіли ліси

Сьогодні сталася пожежа на території лісового урочища державного підприємства Вітовського району на Миколаївщині.

Про це повідомляє пресслужба ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

До рятувальників повідомлення про пожежу надійшло 13 серпня о 13:54.

«По прибуттю стало відомо, що виникло два вогнища горіння в різних місцях. Пожежу о 15:10 локалізовано, та о 16:00 ліквідовано на загальній площі 4600 кв м», – йдеться у повідомленні.
Також, зазначається, що від ДСНС до роботи залучались 8 осіб та 2 одиниці техніки. Додатково на місці працювали представники лісового господарства, задіювались трактор та водовозка.

14.08.2019, 02:30

Закарпаття: заслужений лісівник України розповів про браконьєрів, заробітки та "лисі гори"



Інтерв'ю заслуженого лісівника України Василя Омеляновича Агія із Закарпатської області.

Василь Агій — директор, викладач-науковець і майже... філософ. Фото надано Василем Ниткою.

Із досьє «Голосу України»

Василь Агій народився 1970 року у селі Шаланки Виноградівського району. Трудову діяльність розпочав у квітні 1988-го контролером лісозаготівельного виробництва Мукачівського лісокомбінату. Після служби в армії працював сторожем, лісником, майстром лісу Шаланківського лісництва Хустського лісокомбінату. У лютому 1999 року переведений на посаду заступника начальника відділу лісового господарства державного підприємства «Виноградівське лісове господарство». Восени 2010-го призначений директором Виноградівського лісгоспу, який очолює донині.

За керівництва В. Агія лісгосп багато років поспіль посідає чільні місця в трудовому суперництві серед споріднених підприємств області.

Починаючи з 2015 року веде наукову та викладацьку діяльність у Закарпатському лісотехнічному коледжі (Хуст). Щойно завершив навчання в Лісогосподарському університеті міста Шопрон (Угорщина). Нині є здобувачем наукового ступеня на кафедрі лісівництва Національного лісотехнічного університету України (Львів). В. Агій — автор і співавтор багатьох наукових праць. Виступив ініціатором організації міжнародного фестивалю «День мисливця», який проводиться у його рідному селі Шаланки.

Нагороджений нагрудними знаками «За бездоганну службу в державній лісовій охороні» та «За заслуги перед Закарпаттям».

Заслужений лісівник України.

Разом з дружиною виростив двох синів і доньку.

Лісівником став з поваги до старшого брата

— Василю Омеляновичу, ви народилися й виросли поблизу шаланківського лісу. Можливо, це і вплинуло на вибір професії?

— Це красива версія. Але ні. Близькість лісу навряд чи була причиною інтересу до нього. Батько був шахтарем, а потім агрономом і тому робив усе, щоб його сини не відчули тих «мінусів», які властиві тим професіям. Робота агронома потребувала частих контактів з хімдобривами, які завдавали шкоди здоров’ю...

Вчитися на лісівника вирішив мій старший брат Олександр, якого дуже поважав і поважаю. І я за його прикладом пішов навчатися до Хустського лісотехнікуму.

— Після навчання ви пройшли всі етапи роботи в лісі — від сторожа до директора лісгоспу. Та в перші ж роки вашого керівництва колектив стає кращим серед лісових господарств Закарпаття. І це в низинному районі, де масштаби лісів порівняно скромні. Яку мету ви ставили перед собою, йдучи на цю посаду?

— Перш ніж мене призначили директором, я понад десять років працював заступником начальника відділу лісового господарства, тому добре знав кожного у колективі, особливості характеру, переваги у роботі. Для мене було важливо, щоб у колективі склалися нормальні відносини, побудовані на довірі. А коли панує сприятлива атмосфера, тоді вже з’являються результати, цифри у звітах і відповідна оплата праці. Першого ж року роботи нас визнали кращими серед лісгоспів області. Відтоді у всі подальші роки зберігається ця тенденція.

— А щодо догляду за лісом, щодо насаджень — чи були якісь амбіційні плани?

— Були і реалізуються. Виникли ідеї щодо нових порід дерев — дуба, горіха чорного, липи. Ми заклали розплідник, який дає змогу засаджувати територію, поширили в районі ясен білоцвітний. Це важливо, адже наша територія — єдине місце зростання у природному середовищі червонокнижного ясена білоцвітного.

Нині найдошкульніший браконьєр — хвороби

— Вирубки дерев, браконьєрство досить часто є темою громадських виступів. В особливо «гарячі» роки вони торкнулися і вашого колективу...

— Коли люди переживають за ліси, за довкілля — це нормально. На жаль, дуже коробить у тих виступах абсолютний непрофесіоналізм. Аби щось пояснити, треба спочатку дати певний рівень знань. Справжній лісівник за багато років навчився розуміти ліс, відчувати, що йому шкодить, що йому треба... У 2014 році я прийшов на зустріч з активістами, але діалог не відбувся. Аудиторія одразу почала перебивати, мовляв, «це нам не цікаво, ви краще відповідайте, чому води нема в колодязях...». Значно легше, коли роботу лісгоспу перевіряють люди, які мають базові знання, їм можна пояснити ті чи інші речі.

— Сьогодні в Інтернеті є багато фото- й відеозображень — лисі, як полонини, гори; вагони з хлистами на залізничних коліях; машини з деревиною і підписи під фото про злочинне вирубування лісу. Наскільки це правдиві пости?

— По-перше, багато з цих зображень фейкові. Досить глянути на фото з вагонами лісу. Якщо придивитися, то кількість залізничних колій дуже велика, значно більша, ніж є на наших станціях. Ці фото зроблені в Росії, в Сибіру чи десь в інших місцях. Дуже багато фото полонин (правильно вони називаються «альпійські луги») зроблено не в українських Карпатах, а в румунських, а інколи й зовсім не в Карпатах. Варто лише пошукати в Гуглі першоджерело цієї подачі. Такі зображення нагнітають емоції, створюють атмосферу недовіри, але не приносять жодної користі. Адже ці картинки нікому не адресовані — ані екологам, ані правоохоронцям для перевірки фактів.

— І все ж про надмірну вирубку лісів спонукають думати катастрофічні паводки, зокрема, 1998 і 2001 років.

— Ці випадки трапилися пізно восени — у листопаді, а також ранньої весни, тобто у холодну пору, коли вегетаційні процеси у природі не відбувалися і фактор лісу ніяк не впливав на початок стихійного лиха. Повірте, на той момент державні комісії дуже ретельно розглядали всі причини паводків і фактор вирубки лісів зокрема. Але зв’язку між техногенним впливом і катастрофою не виявили. (Тоді ж повені вирували і у Франції, і в Чехії.) Тут суспільна думка і висновки фахівців відрізнялися. Насправді вирубка лісів найбільш масово і бездумно відбувалася у 1940—1960 роках. Якщо ж говорити про останнє десятиліття, то ми беремо деревини удвічі менше від науково обґрунтованих обсягів.

— Тож наскільки проблемною є ситуація з карпатським лісом?

— Наймасштабнішим «браконьєром» зараз є захворювання лісів, особливо хвойних. Хворобами вражені величезні площі. І цьому поки що неможливо запобігти — відбуваються, на жаль, кліматичні зміни. І впливають вони не лише на танення льодовиків...

Одночасно був студентом і викладачем

— Ви щойно завершили навчання в Лісогосподарському університеті міста Шопрон в Угорщині за спеціальністю «інженер-мисливствознавець». Що це дало вам як фахівцеві?

— Навчався в Угорщині й одночасно викладав у Закарпатському лісотехнічному коледжі. Інколи бувало так, що одного дня я складав екзамен у Шопроні, а наступного — сам приймав іспити в Хусті. Угорський досвід виявився дуже корисним. Передусім мені імпонує сам підхід до викладання. Титуловані, знані в науковому світі викладачі приходять у легкому зручному одязі, тобто «без краваток», а саме викладання відбувається в довільній формі, дуже часто лекції проводять у формі запитань-відповідей чи довільної розмови. Такий спосіб спілкування почав запроваджувати і я на своїх лекціях. Це підвищує інтерес і бажання студентів отримати якнайбільше інформації.

— А щодо ставлення угорців до лісів, до природи — чи варто чогось повчитися?

— Угорці враховують властивості лісу, інтереси людей, які живуть поряд, а також інтереси держави. Вирубка лісу має точковий характер, тобто не вирубують суцільні лісосмуги, а відбирають окреме дерево, яке вже досягло своєї кондиції.

Там ліс намагаються оберігати від стресів. І це заслуга охоронних структур і самих громадян. Такого нашестя байкерів на узліссях, як у нас, там би собі не дозволили. А у нас квадроцикли гримлять по всіх Карпатах. Нам треба повчитися делікатності у ставленні до лісу. Як і до людей, з якими працюєш.

— Мабуть, для вас не проблема працевлаштуватися і жити в Угорщині. Але ви залишаєтесь тут...

— Я живу там, де мені комфортно. А найкраще почуваюся у рідних Шаланках. Навіть до райцентру не захотів переїжджати, оскільки дуже прив’язаний до того середовища, в якому виріс.

— Це ж питання і щодо ваших працівників. Чи вдається утримати колектив, адже багато хто намагається шукати заробітки за кордоном?

— Добре підготовлений і знаючий колектив — це основне багатство кожного підприємства. Я вже звик до того, що кожен розуміє тебе з півслова і робить усе абсолютно правильно без зайвих пояснень. А початківцеві мусиш п’ять разів усе пояснити, доки він зрозуміє завдання, а після того все одно не виконає як треба. На жаль, багато працівників пішли працювати за кордон, людей бракує. Притому, що у нас досить висока зарплата (в середньому 12 тисяч гривень). Директор отримує не набагато найбільше, адже працює система додаткових стимулів за результатами виконаної роботи. Є посади, де можна отримати і 20 тисяч гривень.

— Ви працюєте над кандидатською?

— Робота називається «Особливості відновлення та продуктивність дубових лісів Закарпаття». Звучить не надто інтригуюче, але це, по-перше, дуже трудоємка робота — висаджування дуба на різних ділянках, у різних кліматичних підзонах, щоб з’ясувати, в яких умовах дубовий ліс має найсприятливіший фон. На основі цих досліджень буде виведено рекомендації для оптимального вирощування дубових насаджень.

— Фауна цікавить багатьох. Що змінилося за останні роки?

— Спостерігаються цікаві й приємні зміни. У 2012 році поблизу сіл Хижа й Новоселиця прижилися олені, і їхня популяція зростає. Розвелося досить багато фазанів. І якщо виїхати на поля за населений пункт, то обов’язково можна зустріти і цих птахів, і зайців, і іншу звірину. Їх розведенням займається наше підприємство і лісівники інших районів.

З другого боку, зберігається епідемія африканської чуми, і це позначається на поголів’ї диких свиней. Це теж реалії лісового життя.

— Зазвичай люди їдуть відпочивати до лісу. У цьому плані вам можна позаздрити: ваша робота безпосередньо пов’язана з лісом, тому там часто буваєте.

— Не повірите — дуже рідко! Робота директора не завжди відпускає в ліс — щодня сидиш із паперами, виїзди — або в Ужгород, в обласне управління, або до різних установ, на конференції... Кожен день заповнений такою кількістю дрібних і більших справ, що можливість виїхати на наші угіддя мінімальна. Але все-таки намагаюся хоч раз на тиждень побувати в лісі, поспілкуватися з друзями, отримати енергію, щоб працювати далі.

https://goloskarpat.info/society/5d53a1c71323c/?utm_content=031

13 серпня 2019

Навіщо полю ліс?



Науковці напрацювали нові правила утримання полезахисних лісосмуг.

Усім відомо, що лісосмуги у полі захищають посіви, ґрунти та підвищують врожайність сільськогосподарських культур. Власне, задля цього їх у свій час і насаджували. Та багато років полезахисні лісові смуги були нічийними, через це й втрачали свою функціональну здатність, для якої вони передбачалися. Цього року ситуація змінюється. Від січня в Україні набув чинності закон, що вирішує питання колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування в масивах земель сільгосппризначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні. За цим законом лісосмуги віднесено до земель сільськогосподарського призначення, а також врегульовано їхню передачу в оренду. Як ідеться в пояснювальній записці до закону, це дозволить уберегти лісосмуги від знищення.

Із нічийних – стануть впорядковані

Крім цього, у Мінагрополітики взялися за нові правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. На доручення відомства науковці Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького підготували проект таких правил. «Природа та суспільство» дізнавалася деталі в к. с.-г. н., с.н.с., члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, першого заступника директора з наукових питань УкрНДІЛГА – Наталії Висоцької.

– Останні років 30 держава не приділяла належної уваги проблемі полезахисних лісових смуг, – пояснила Наталія Юріївна. – По-перше, не було чинної нормативної бази, яка б регулювала, що саме повинні робити землекористувачі, на землях яких створені ці полезахисні лісові смуги. Смуги – старі, тобто вони майже всі досягли третього вікового періоду, коли потребують заміни, дуже часто вони пошкоджуються пожежами від сільськогосподарських палів, уражаються хворобами, шкідниками, потерпають від нелегальних рубок, особливо у тих регіонах, де відсутнє газове постачання, зокрема, на півдні Степу ситуація з полезахисними лісовими смугами дуже складна.

В Україні велика частка смуг взагалі не мала господаря, вони були нічийними. Це були колишні колгоспні землі, після їхнього розпаду землі нікому так і не надійшли на баланс, – продовжила науковиця. – Смуги були захаращені, але настав час, коли керівництво держави звернуло увагу на це питання, яке багато років порушували науковці, зокрема, й в УкрНДІЛГА. У НАНУ при Відділенні загальної біології функціонує Наукова рада з питань лісознавства та лісівництва. У цій Науковій раді також розглядалися проблеми нічийних лісових смуг, готувалися звернення до народних депутатів щодо приділення уваги цьому питанню. Вода камінь точить, і за декілька років були внесені зміни до законодавства, а нам, як провідному інститутові, було дано доручення розробити ці рекомендації.

Нові правила та нові функції

З дозволу Наталії Висоцької автор змогла ознайомитися із розробленим науковцями Проектом правил. Вони визначають основні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, передбачають проведення комплексу організаційно-технічних, лісівничих та агротехнічних заходів з метою підвищення їхньої стійкості та продуктивності, покращення санітарного стану, а також посилення функцій захисту ріллі від пилових бур, суховіїв, вітрової і водної ерозії, техногенного впливу та кліматичних змін, запобігання деградації земель, посух та покращення екології сільськогосподарських угідь.

Та, як відзначає Наталія Висоцька, з роками функції лісосмуг змінилися, тож намагалися врахувати це у нових правилах їх утримання: «Полезахисні лісові смуги втратили свої конструкції, їхній стан погіршився, усі вони потребують втручання, тобто проведення рубок, санітарно-оздоровчих заходів. При цьому дуже важливо зберегти і посилити їхні функції – вони затримують пилові бурі, пом’якшують наслідки зміни клімату, виконують певні екологічні послуги, які, на жаль, в Україні майже ніхто не визначає».

Прописані вченими правила передбачають, що вони є обов’язковими для виконання всіма власниками та землекористувачами земельних ділянок, зайнятими полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення. Крім цього, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень можуть встановлювати заборону або обмеження на доступ населенню до полезахисних лісових смуг під час проведення певних видів робіт. Наприклад, на окремих ділянках насаджень на період пожежної небезпеки та під час проведення заходів з боротьби зі шкідниками.

Права та обов’язки

Безперешкодне обстеження в установленому законодавством порядку полезахисних лісосмуг, перевірки додержання власниками земель та землекористувачами вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань господарської діяльності у полезахисних лісових смугах, видача приписів – це теж повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Детальніше, хто за що відповідатиме на місцях, має прописати відповідна урядова постанова.

Також у правилах прописані умови, що негативно впливають на стан полезахисних лісових смуг. Зважаючи на це, на земельних ділянках, зайнятих полезахисними лісовими смугами, забороняється самовільно проводити рубки, складувати матеріали, влаштовувати звалища сміття, снігу та льоду, обладнувати стоянки транспортних засобів, випалювати суху рослинність, розпалювати багаття, добувати з дерев сік, смолу, наносити механічні пошкодження, знищувати мурашники, ловити птахів і звірів та випасати худобу.

– Правила готувалися на основі наших 85-річних досліджень, хоча змінили деякі методики та підходи, які в сучасних умовах не працюють Також проводилося дослідження в рамках виконанні міжнародного проекту GCP/UKR/004/GFF під назвою «Інтегроване управління природними ресурсами в деградованих ландшафтах в лісостеповій і степовій зонах України», який реалізує Продовольча і сільськогосподарська організації ООН (FAO-). Результати, отримані під час проробки цього проекту, допомогли привернути увагу суспільства до проблеми. Ми врахували сучасні напрацювання УкрНДІЛГА у плані адаптації лісів до зміни клімату, внесли корективи до асортименту видів, які можуть бути використані для створення полезахисних смуг, – резюмувала Наталія Висоцька.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

Українські лісівники навчалися у турецьких колег біологічних методів боротьби зі шкідниками лісу

Делегація лісівників України перебувала з робочим візитом у Турецькій Республіці.

Програмою візиту передбачено навчання з теми «Захист лісів від шкідників та хвороб». Під час навчання українська делегація відвідала регіональні управління лісового господарства Болу, Зонгулдака, Кастамону. Про це повідомляють на сторінці Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Навчання розпочалося із засідання в Регіональному управлінні лісового господарства Болу, де з вітальним словом звернувся представник Генерального департаменту лісів Туреччини Фатіх Улькюдюр.

Загальний огляд діяльності Регіонального управління лісового господарства Болу представив його директор Осман Кору. Начальник відділу із захисту лісів від шкідників Генерального департаменту лісів Туреччини Акин Емін ознайомив учасників семінару із станом справ у Туреччині щодо захисту лісів від шкідників.



Необхідно зазначити, що лісівники Туреччини не використовують хімічні методи боротьби зі шкідниками, а в пріоритеті є біологічні методи. Запровадження таких методів є перспективним і для України.

Зі сторони української делегації начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський презентував інформацію щодо загальної характеристики лісового господарсва України.

Також учасники семінару відвідали лісицтво лісогосподарського підприємства Абант, в якому на практиці були представлені механічні методи боротьби із стовбуровими шкідниками шляхом викладення ловильних дерев (деревини) та феромонних пасток.

Наступний день розпочався із візиту в лабораторію науково-дослідного інституту лісового господарства Західно-причорноморського регіону (м. Болу). Завідувач лабораторією із захисту лісів Деніз Чакар ознайомила учасників семінару з біологічними методами боротьби з раком каштану їстівного. На практиці вона представила способи отримання та розмноження корисних вірусів у лабораторних умовах, а також виготовлення робочої суміші (гіповірулетів) з вмістом вірусів для застосування у лісових насадженнях.

Під час відвідування лісництва лісогосподарського підприємства Акчакоджа Деніз Чакар та Яшар Аксу ознайомили учасників семінару на практиці з методами відбору зразків з уражених раком дерев каштана їстівного та пересадки створених гіповірулентів на хворі дерева для їх лікування.

При відвідуванні Регіонального управління лісового господарства Зонгулдак українська делегація ознайомилася з роботою лісового розсадника в лісогосподарському підприємстві Гокчебей та лабораторій із захисту лісів у лісових господарствах Карабюка та Гокчебей.

Програма навчання у регіональному управлінні лісового господарства Кастамону розпочалася з презентації начальника відділу захисту лісів Мустафи Котіла щодо лісопатологічної ситуації у лісових господарствах цього регіонального управління.

Зі сторони української делегації свої презентації представили головний лісопатолог ДСЛП «Харківлісозахист» Деніс Батуркін та завідувач лабораторією ДСЛП «Херсонлісозахист» Марія Скрипкіна, у яких учасникам семінару детально представлено роботу українських лабораторій із захисту лісів.

Учасники семінару в лабораторії із захисту лісів регіонального управління лісового господарства Кастамону ознайомилися з методами розведення хижих комах для боротьби з короїдами.

У лісових насадженнях цього регіонального управління українська делегація мала змогу ознайомитися та взяти участь у практичних роботах з висаджування в природне середовище мурахожука (Thanasimus formicarius).

Практичні заняття з учасниками семінару щодо виявлення та визначення шкідників лісових насаджень провів біолог Яшар Аксу.

АВТОР: САВЧИН ХРИСТИНА 12 СЕРПНЯ 2019 Р., 22:01

«Це Реальна Війна Криміналітету З Державою» – Зеленський Про Видобуток Бурштину



Незаконний видобуток бурштину в Україні перетворився на війну криміналітету з державою.

Президент Володимир Зеленський під час засідання у Житомирській області заявив, що проблема незаконного видобутку бурштину досягла масштабів економічного лиха і перетворилася на війну кримінальних авторитетів з державою.

За його словами, схеми з видобутку бурштину прикривають правоохоронні органи країни.

«Дійсно тисячі гектарів лісових земель перетворено сьогодні на пустелі. Ми сьогодні облетіли це і все бачили. Ми розуміємо, що люди полюють на бурштин, ми розуміємо, що це реальна війна – я по-іншому не можу сказати», – пояснив Зеленський.

За попередніми підрахунками з 2014 року, внаслідок незаконного видобутку бурштину зруйнували понад 6 тис. гектарів лісу.

Новости - 12.08.2019

Нелегальному бурштиновому бізнесу – бути!



Нелегальний ринок має бути контрольований. Й ми знаємо ким.

За даними Гаранта, нелегальний ринок бурштину в Україні сягає 500 млн.доларів. А щоб перемогти це ганебне явище слід звільнити поганих ментів й сбушників й поставити хороших, на чолі з губернатором-СБУшником з обойми Коломойського.

Як відомо, Зеленський призначив новим губернатором Житомирщини, на частині якої активно й нелегально видобувають бурштин, сбушного полковника Бунечка. Того, що Віталій. Бо є ще його брат В’ячеслав з юрвідділу “Укрнафти”, контрольованої Коломойським. Обидвоє для хазяїна – свої в дошку хлопці. А звідки ще може з’явитися в декларації скромного полковника СБУ годиники Frank Muller та Zenit, 39000 доларів й 32000 євро? Ясна річ, заощаджує на всьому, адже зарплата скромна – близько 30000 гривень…

Приводом для зміни кришувальників бурштинової мафії став політ Зе над Житомирщиною.

Його телеграм канал цитує вождя нації: “Ми з гвинтокрила побачили, що у Житомирській області відбувається з вирубкою лісу і з бурштином. Знаємо всі прізвища, хто стоїть за розкраданням державних надр. Ми обов’язково займемося цим питанням. Думаю, що ці люди далеко не поїдуть з нашої країни”.

Ще він підкреслив, що проблема незаконного видобутку бурштину набула масштабу екологічного лиха, тисячі гектарів земель перетворено на пустелю. Згідно з його інформацією, обсяг чорного ринку бурштину оцінюється у 500 млн доларів на рік. Уже відомі прізвища кримінальних авторитетів, які займаються цим “бізнесом”.

Володимир Зеленський звернувся до голови Національної поліції Сергія Князєва з вимогою звільнити з посад керівників поліції у Рокитнівському, Дубровицькому, Володимирецькому, Зарічненському і Сарненському районах Рівненської області, Олевському та Овруцькому районах Житомирської області і Ратнівському та Любешівському районах Волинської області. А начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського та керівника головного управління Національної поліції Житомирщини піти у відставку.

“Варварськими методами, помпами виймають із землі 20% каміння, 80% залишається. Після цього женуть до Польщі на біржу, де осідає 70% прибутку. У підсумку маємо менше 30% прибутку з 20% каміння. У Держлісагентстві є лише виконувач обов’язків керівника. А чому уряд не призначає керівника? Тому що сфери впливу поділити не можуть. Є одне угруповання й інше угруповання. І вони між собою “тягають” агентство. І ніхто не може нормально працювати. Та ж сама історія у Держгеонадрах – там ще більше груп впливу. Я гадаю, що діяльність усіх цих людей має бути предметом дуже уважного вивчення прокуратури та Служби безпеки”, – наголосив Олексій Гончарук.

Ага, починаються старі пісні: треба знов поміняти поганих чиновників, аби нові й кращі навели лад. Свого часу там само казав міністр Аваков після серії репортажів про бурштинокопачів, інспірованих зацікавленими особами. Аваков благав: “Дайте дозвіл, ми заведемо 2000 нацгвардійців й наведемо лад!” Дозвіл дали, нацгвардійці зайшли, встановили полкові намети. Завезли в них помпи й почали мити бурштин разом з місцевими. Невдовзі до того доохоронялися, що нелегальні видобувачі розмили залізничний насип. Напевно в цей час нацгвардійська варта поснула від втоми.

Відтепер все зміниться кардинально! Якщо Зе зі своїм губернатором поміняє всю силову верхівку в регіоні, тоді бурштиновий бізнес знов стане монопольною справою влади, як в давні добрі часи Віктора Федоровича й сина його Сашка-Стоматолога. Саме Стоматолог тоді узурпував право на видобуток бурштину. Не даремно одразу після втечі проффесора з почетом на бурштинові землі прибув бойовий десант з напівбандитом-напівполітиком Продивусом. Сталася стрелянина з автоматичної зброї, київським гастролерам спалили джипи. Після того бурштин залишився демонополізованим. Трохи поспіль Аваков влучно засунув туди клюва. Але ж він не вічний. Кажуть, незабаром знімуть міністра. А бурштин залишиться…

Дуже правильно вчинив президент, по-господарськи: не залишати ж бурштиновий Клондайк без нагляду! Звісно, можна було суто для пристойності сказати пару фраз про законодавче вирішення бурштинової проблеми – законопроекти давно вже лежать в парламенті. Але тоді електорат може запитати: “То чого ти патякаєш: бери й ухвалюй будь який закон – в тебе ж парламентська більшість!”

Нєєєє, тоді дикому бурштиновому ринку буде гаплик! А де ж тоді доляха Зе й Ко в цьому чудовому бізнесі? А на що тоді жити всіляким бунечкам? На 30 тисяч гривень?! Нє, хлопці, так не буде. Будемо літати на гвинтокрилах, дивитися з неба на розорені ліси, будемо знімати стару злодійську владу й ставити свою – таку саму, але свою.

Тому маю нахабство стверджувати: нелегальному бурштиновому бізнесу – бути!

Олег Єльцов
Серпень 12, 2019

12 серпня 2019

Кадрові чистки та війна з бурштиновою мафією: навіщо Зеленський їздив до Житомира

Президент України Володимир Зеленський 12 липня відвідав Житомирську область з робочою поїздкою. Факти ICTV зібрали ключові заяви глави держави.



Володимир Зеленський у Житомирі під час наради з питань незаконного видобутку бурштину пообіцяв покарати всіх винних.

Саме з цією проблемою пов’язано ряд заяв та рішень глави держави.


Читайте: Зеленський вимагає звільнити керівників поліції і СБУ Житомирщини через бурштинові схеми

По-перше, президент запевнив, що всі причетні до діяльності бурштинової мафії не уникнуть відповідальності:
– Ми з гвинтокрила побачили, що у вас відбувається і з вирубкою лісу, і з бурштином. Знаємо всі прізвища, хто стоїть за розкраданням державних надр. Ми обов’язково займемося цим питанням. Думаю, що ці люди далеко не поїдуть з нашої країни.
По-друге, Зеленський наказав звільнити керівників райвідділів поліції та обласних управлінь СБУ у трьох областях – Волинській, Рівненській, Житомирській, де ця проблема набула масштабів екологічного лиха.
– Ми розуміємо, що люди полюють на бурштин, що це справжня війна кримінальних авторитетів, які прикривалися і поліцією, і СБУ, і прокуратурою, з державою, – підкреслив президент.
Також глава держави звернувся до начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського з вимогою піти у відставку.
– П’ять років розграбувань. Якщо ви не потрібні державі, можете піти пошукати іншу роботу? Ви можете самі звільнитися? – сказав Зеленський.
З такою ж пропозицією він звернувся до керівника поліції Житомирської області.

До слова, Володимир Зеленський у Житомирі також представив нового голову ОДА.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190812-kadrovi-chystky-ta-vijna-z-burshtynovoyu-mafiyeyu-navishho-zelenskyj-yizdyv-do-zhytomyra/

Чорний бурштин. Які держоргани задіяні та що потрібно зробити, аби припинити нелегальний видобуток (Аналітична записка)

Один з аспектів бурштинової проблеми: Україна з кожним роком втрачає технічний і науковий потенціал, який можна використовувати для створення бурштинових продуктів із високою доданою вартістю. Наразі більшість прибутку від роботи з українським бурштином осідає в Польщі, де діє легальний ринок, процвітає обробна індустрія та створюються наукові установи з роботи з бурштином. Українці ж роблять найбруднішу, малооплачувану роботу — видобувають. У переважній більшості випадків — нелегально. Про інші аспекти проблеми і способи їх вирішити читайте в нашій аналітичній записці

Автор: Петро Тєстов

Протягом 2014—2018 років у межах чотирьох областей України фіксуються масові факти нелегального видобутку бурштину. Точна площа ділянок, пошкоджених унаслідок такої діяльності, невідома. Причина — відсутність системного обліку.

Уряд заявляє, що площа незаконного видобутку становить 5500 гектарів. Згідно з дослідженням аналітичного центру «Агенція журналістики даних», проведеним на основі аналізу супутникових знімків (60% знімків були зроблені у 2015 році, по 20% — у 2014 і 2016 роках), територія незаконного видобутку становить понад 1000 гектарів. Враховуючи те, що бум нелегального видобутку припадав на 2016—2017 роки, ми оцінюємо пошкоджені території приблизно в 5000 гектарів.



Додатковим достовірним джерелом інформації є «Реєстр судових рішень», в якому фіксуються не тільки вироки, а й усі процесуальні дії, пов’язані з розслідуваннями справ щодо нелегального видобутку бурштину.

Використані джерела свідчать, що епіцентром нелегального видобутку бурштину є Рівненська область; у Житомирській нелегали копають менше. У Волинській області, де також є поклади бурштину, протягом останніх років нелегальний видобуток майже припинився. Зрідка в останні роки фіксуються факти нелегального видобутку на Київщині.

Перелік охоплених незаконним видобутком районів:

Рівненська область: Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Зарічнянський, Березнівський, Володимирецький.
Волинська область: Маневицький, Любешівський, Камінь-Каширський.
Житомирська область: Олевський, Овруцький, Коростенський, Ємільчинський.
Київська область: Поліський, Іванківський.

За останні чотири роки держава так і не взялася за системне вирішення проблеми нелегального видобутку бурштину. Урядовці діяли здебільшого хаотично та несистемно. Відсутня координація між виконавчою та законодавчою владою, між центральними органами влади та місцевими. Через це боротьба з незаконним видобутком бурштину кардинально відрізняється в різних областях України.

Варто зауважити, що активність нелегальних копачів бурштину прямо пропорційна коливанням цін на бурштин на світових ринках.

Причини виникнення проблеми:

1. Складна процедура отримання всіх необхідних дозволів для ведення легального видобутку бурштину.
2. Відсутність єдиної державної політики щодо боротьби з незаконним видобутком бурштину.
3. Корупція в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах.
4. Фактична державна монополія на видобуток бурштину на землях лісового фонду.
5. Фактична відсутність покарання за нелегальний видобуток бурштину.
6. Відсутність належного контролю та збутом бурштину та перевезенням його через державний кордон України.

Отримання дозволу

Щоб отримати можливість легально видобувати бурштин (спецдозвіл), необхідно пройти складну та тривалу процедуру. Державна служба геології та надр (скорочено — Держгеонадра) має можливість надати відповідний дозвіл тільки після оформлення повного пакету документів, який передбачає, зокрема, й погодження від обласної ради та від Міністерства екології та природних ресурсів України (скорочено — Мінприроди).

У кожній області передбачена своя процедура отримання погодження. Наприклад, у Рівненській області необхідно подати понад 20 документів, значна частина яких — це папери, які слід отримати від різних органів державної влади та державних підприємств. Подання неповного пакету документів або виявлення недостовірних відомостей у них є підставою для відмови.

Аналогічно, з різних причин можуть відмовляти Мінприроди та Держгеонадра.
Окремо стоїть питання згоди землевласника (землекористувача) земельної ділянки на видобуток корисних копалин. Коли поклади є на території приватної ділянки, погодження отримати не надто складно. Але якщо бізнес має бажання видобувати на землях державної та комунальної власності (тобто землі запасу в межах або за межами населених пунктів, лісовий фонд тощо), таке погодження отримати не завжди просто.

Ця складна процедура породжує корупційні ризики й надзвичайно ускладнює — а на практиці здебільшого й унеможливлює — отримання документів на легальний видобуток бурштину.
Згідно з даними державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України», яке оприлюднює на своєму сайті реєстр спецдозволів, протягом 2014 — 2018 років в Україні видано лише 12 дозволів на видобуток бурштину.

Зокрема, у Волинській області чотири дозволи отримало комунальне підприємство обласної ради КП «Волиньприродресурс», у Рівненській — один дозвіл приватне підприємство, і один дозвіл державне підприємство.

При цьому отримання дозволу не означає автоматичного початку видобутку. Наприклад, за всіма шістьма дозволами в Житомирській області зараз тривають судові процеси щодо їхнього скасування, оскільки Держгеонадра надали їх без відповідного погодження з обласною радою, чим вийшли за межі законодавства.
Не розпочався видобуток й у Волинській області, бо правоохоронці так само підозрюють, що дозволи були видані з порушенням законодавства. З іншого боку, є спроби окремих приватних підприємств отримати спецдозволи на видобуток бурштину в судовому порядку — вони вважають незаконною відмову Держгеонадр видати дозвіл. По окремих випадках були отримані судові рішення не на користь держави, зокрема внаслідок неякісної роботи прокуратури.

Слід додати, що протягом 2014—2018 років Держгеонадрами керували люди з сумнівною репутацією, призначені з порушенням процедур. Наразі щодо них правоохоронці розслідують низку кримінальних справ. З невідомих причин конкурс на голову Держгеонадр не проводять, і нинішній керівник уже упродовж року перебуває в статусі тимчасового виконувача обов’язків.

Окремим порядком регулюється надання дозволів на видобуток бурштину на землях лісового фонду.

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину» від 30 листопада 2016 року фактично надала право двом держпідприємствам — ДП «Бурштин України» та ДП «Укрбурштин» — на видобуток бурштину під виглядом рекультивації ділянок, начебто пошкоджених незаконним видобутком бурштину (чи й справді всі ділянки, вказані в постанові, потребують рекультивації, залишилося за межами нашого дослідження). Ідеться про землі державних лісогосподарських підприємств. Аналіз реєстру «Оцінки впливу на довкілля» свідчить, що цьогоріч такий видобуток планують розпочати вже п'яти ділянках «під рекультивацію».

Адміністративне покарання за контрабанду

Неврегульованим є й питання вивозу бурштину за межі України. Наші сусіди, зокрема Польща, вилучають нелегального бурштину на кордоні з Україною на порядок більше, аніж українські митники. Унаслідок недосконалості законодавства, перевезення бурштину не вважається контрабандою і порушники зазвичай несуть лише адміністративну відповідальність.

Недосконалість кримінального законодавства

Ще однією важливою причиною проблеми є недосконалість кримінального законодавства. Зокрема, нелегальний видобуток бурштину кваліфікується за частиною 2 статті 240 «Порушення правил охорони або використання надр». Санкції за цією статтею передбачають штраф у розмірі від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк. На практиці кримінальні справи за цією статтею зазвичай закінчуються вироком із призначенням стягнення у розмірі 6000—7000 грн або умовним обмеженням волі терміном на 1 рік.
Ми не знайшли в реєстрі судових рішень за 2018 рік жодного вироку з реальним обмеженням та позбавленням волі. Розгляд справ у межах територіальної підсудності здійснюють місцеві районні суди, а досудове розслідування — місцеві правоохоронці. Які, з одного боку, можуть і самі бути корумпованими нелегальними видобувачами, а з іншого — мають тісні соціальні контакти з «нелегалами» й не вважають видобуток бурштину чимось негідним.

Соціальний фактор

Популярним міфом у суспільстві є думка, що до незаконного видобутку бурштину призвів наднизький рівень життя місцевих мешканців. Ця думка є хибною: наприклад, офіційна статистика свідчить про постійне зростання чисельності населення в північних районах Рівненщини ще до початку «бурштинової лихоманки». Місцеві мешканці традиційно заробляли на використанні лісових ресурсів — як деревини, так і грибів та ягід. Окремо варто зазначити, що в цих районах значну частку населення становлять прихожани різних протестантських церков.

Це, разом із високими державними виплатами при народженні дітей та допомогою багатодітним родинам, призвело до зростання населення та великої кількості багатодітних родин. Утім на сьогодні, попри високий, за українськими мірками, середній рівень заробітних плат та велику кількість «робочих рук», місцеві лісогосподарські підприємства відчувають дефіцит працівників. Адже нелегально видобувати бурштин у рази вигідніше, аніж легально працювати в лісгоспі.

Негативні наслідки

Ігнорування з боку органів влади проблеми нелегального видобутку бурштину призвело до багатьох негативних наслідків.

1. Соціальні

Основним негативним соціальним наслідком є криміналізація регіону, падіння дієздатності держапарату та керованості регіону. Швидке незаконне збагачення на тлі відсутності легального ринку бурштину, а отже й відносин, які регулюються законом, призводить до росту злочинності.

Чесна легальна праця стає непрестижною, оскільки за день успішної роботи на бурштинових копанках можна заробити більше, ніж за місяць на звичайній роботі. Учні старших класів залишають школи й не хочуть далі навчатись, натомість залучаються до нелегального видобутку бурштину. Лише окремі громади, які заробили нелегальні гроші на видобутку бурштину, здатні на самоорганізацію й вкладають кошти в ремонт доріг, будівництво лікарень чи доплату вчителям. У більшості випадків кошти йдуть на будівництво дорогих будинків, купівлю дорогих автомобілів або пропиваються в численних барах та ресторанах. Рівень інфраструктури лишається на жахливо низькому рівні.

2. Екологічні

Прямими наслідками незаконного видобутку бурштину є знищення родючого шару ґрунту (а на його відновлення потрібні роки), забруднення вод унаслідок роботи мотопомп, зміни гідрологічного режиму боліт, лісів та озер. Видобуток бурштину ведеться й на територіях природно-заповідного фонду, що призводить до значних втрат для біорізноманіття.

3. Економічні

Нам відомі приклади, коли українські підприємці відмовлялися від іноземних інвестицій на обробку бурштину через те, що цей ринок повністю тіньовий. Український бізнес, попри наявність великих покладів бурштину, не може працювати легально й сплачувати податки та платити зарплати.

Також Україна з кожним роком втрачає технічний і науковий потенціал, який можна використовувати для створення бурштинових продуктів із високою доданою вартістю. Наразі більшість прибутку від роботи з українським бурштином осідає в Польщі, де діє легальний ринок, процвітає обробна індустрія та створюються наукові установи з роботи з бурштином. Українці ж роблять найбруднішу, малооплачувану роботу — видобувають. У переважній більшості випадків — нелегально.

Окрім прямих втрат через недоотримання податків та рентної плати, місцеві бюджети, як і державний, зазнають низки непрямих втрат. Наприклад, в ЄС та США наразі при ухваленні рішень на державному рівні проводиться оцінка вартості екосистемних послуг (тобто вартості тих благ, які ми отримуємо від природи: чистої води, чистого повітря, продовольчої безпеки тощо). При застосуванні таких підходів до «бурштинових» регіонів ми отримаємо багатомільярдні збитки, які потім повинні будуть компенсуватись з державного бюджету під час відновлення регіону від наслідків незаконного видобутку бурштину. Збитки несе й туристична галузь регіону через небезпеку для туристів. Лісогосподарські підприємства регіону також не можуть отримати сертифікат FSC, що призводить до неможливості продавати лісопродукцію за кордон і до відповідних збитків.

4. Політичні

Значні території, на яких зараз відбувається масовий видобуток бурштину, охороняються не тільки природоохоронним законодавством України, але й на міжнародному рівні. Бернська конвенція та Угода про Асоціацію України з ЄС вимагають охороняти окремі види тварин, рослин та їхні оселища по всій території України — а така охорона на території «бурштинових» районів фактично неможлива. Це підриває довіру до України як надійного партнера.

Пропоновані рішення

Вирішення лише окремих аспектів проблеми та бездіяльність щодо інших нічого не змінить.
Наприклад, значне спрощення процедури видобутку за умови відсутності покарання за незаконний видобуток бурштину не зупинить масового нелегального видобутку бурштину, оскільки видобувати нелегально завжди вигідніше. Водночас посилення відповідальності за нелегальний видобуток бурштину при неможливості отримати легальні дозволи на видобуток призведе до ще більшої корумпованості та масових заворушень серед місцевого населення.
І жоден із «бурштинових» законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді, не може вирішити ці проблеми комплексно.

Ми вважаємо за необхідне вдатися до таких заходів:

Дерегуляція

1) Спростити процедуру отримання дозволів на спеціальне надрокористування у сфері видобутку бурштину: прибрати непотрібні документи, а щодо решти — скоротити терміни на розгляд.
2) Ліквідувати державну монополію на видобуток бурштину на землях лісового фонду шляхом внесення змін до постанови КМУ про особливості рекультивації пошкоджених внаслідок нелегального видобування бурштину випадків. Передати ДП «Бурштин України» з підпорядкування Держгеонадр в підпорядкування Мінекономрозвитку.
3) Зробити публічним процес отримання спецдозволів: транслювати засідання комісій, викладати в публічний доступ протоколи їхніх засідань та всі документи, які не становлять комерційної таємниці.

Відповідальність

4) Розробити зміни до Кримінального, Кримінального процесуального та Митного кодексів України, які посилять відповідальність та дозволять міняти територіальну підсудність злочинів, пов’язаних із нелегальним видобутком, скупкою та переміщенням через кордон бурштину. Розслідуватись такі справи повинні працівниками природоохоронних органів, відрядженими з інших регіонів України; в інших регіонах повинен відбуватись і судовий розгляд. Порушники повинні отримувати реальні терміни ув’язнення та компенсувати збитки, завдані довкіллю.
5) Ініціювати розслідування всіх фактів незаконних відмов у наданні або погодженні дозволів з відповідним покаранням винних у цьому посадових осіб.

Держуправління

6) Налагодити систему обліку територій, пошкоджених унаслідок незаконного видобутку бурштину. У тому числі з використанням сучасних ГІС-технологій.
7) Якнайшвидше провести відкриті публічні конкурси на посади керівників Держгеонадр, Держлісагентства та їхніх заступників.
8) Провести аналіз усіх справ, пов’язаних із нелегальним видобутком, скупкою та переміщенням через кордон бурштину, виявити типові помилки в роботі правоохоронних органів і розробити внутрішні нормативні документи задля їхнього усунення.
9) Взяти під постійну охорону Національної гвардії України найбільш цінні природні території, де фіксуються випадки незаконного видобутку бурштину, передусім об’єкти природно-заповідного фонду.

Карта виконавців:
АП, КМУ, ВРУ, ГПУ, Національна поліція, НГУ, Держгеонадра, Держлісагентство, Держекоінспекція, Мінприроди, ОДА всіх областей, НАБУ, САП.

Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції, викладені в цій публікації, є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження».




Детальніше про наслідки незаконного видобутку бурштину читайте в дослідженні ТЕКСТІВ «Земляна проказа»
Про життя на бурштинових клондайках читайте в нашому репортажі за 2016 рік