ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 вересня 2019

Пожежі в екосистемах - людська недбалість та неуважність


Звернення головного управління служби надзвичайних ситуацій

Щорічно пожежі в природних екосистемах завдають значного збитку державі та, в першу чергу, навколишньому середовищу, можуть спричинити пожежі будівель, знищити лінії електромереж, лісові насадження.

Найчастіше пожежі у природних екосистемах виникають в результаті людської недбалості та неуважності.
Самовільне випалювання рослинності або її залишків, згідно ч.1 ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, карається накладенням штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випалювання сухої рослинності або її залишків у населених пунктах та за її межами без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою вищевказану адміністративну відповідальність.

У випадках значного поширення пожежі – негайно повідомте про загоряння за телефоном 101!



Вправно зрубати дерево чи ідеально його обробити




Вдвадцяте в області пройдуть змагання вальників лісу. Наступними вихідними майстри-лісоруби демонструватимуть свою вправність у роботі з деревами у п’яти різних етапах. Серед завдань – ідеально рівно зрізати сучки зі стовбура або розпиляти брус рівніше, аніж суперник. А також – швидко замінити ланцюг на бензопилі. У змаганнях зійдуться три десятки учасників з різних регіонів. Вони виборюватимуть путівку на всеукраїнський чемпіонат вальників.

 03.09.2019 18:19

В лесном надзоре остро не хватает инспекторов



Проблемы государственного лесного надзора выявили на Национальном лесном форуме, который прошел 2-3 сентября в Красноярске. В частности, выяснилось, что в лесах Красноярского края — важнейшего субъекта лесного хозяйства России — не хватает надзорного персонала. Фактическое количество работников здесь ниже нормы более, чем в 4 раза. А размер площади леса, за который отвечает один сотрудник, составляет 985 тысяч гектар.
Об этом заявил заместитель министра лесного хозяйства Красноярского края Анвар Бикбов. По словам чиновника, в регионе тотальный недостаток инспекторов, которые трудятся в специальном отделе лесного надзора «Лесная охрана»: «По нормативу инспекторов должно быть 655, а по факту работает всего 161 человек. Стоит отметить, что общая площадь территории государственного лесного фонда края 158, 7 миллионов гектар и в регионе несколько активно развивающихся лесничеств. Так, лесной фонд одного из крупнейших леспромхозов — Таежинского лесничества превышает 1 миллион гектар».

Между тем, замминистра отметил успешную практику по установлению лиц виновных в возникновении пожаров. В текущем году в ответственности было привлечено 18 лиц, чья вина в возникновении лесных пожаров была доказана. В рамках осуществления надзора, в 2019 году проведено 11 плановых и 3 внеплановых проверок на предмет выявлений нарушения лесного законодательства. Всего за нарушение правил использования лесов было обнаружено 1252 нарушения, а сумма штрафов составила 5,2 миллиона рублей.

«Главной мерой повышения эффективности лесного надзора стал контроль за движением древесины, посредством специальных постов. Среди других успешных мер: ограничение возможностей населения заготовки леса для перепродажи, а также привлечение общественности к выявлению нарушений лесного законодательства» — пояснил Анвар Бикбов.

ФОТО: ГЕОРГИЙ ШПИКАЛОВ

У Грушківському лісництві побували кам`янські ліцеїсти

Днями до Грушківського лісництва на екскурсію завітали школярі дев’ятого та десятого класів Кам`янського ліцею №1. Загалом цей структурний підрозділ Кам`янського лісгоспу є досить цікавим для відвідувачів будь-якого віку – і не лише доглянутими холодноярськими лісами та цікавим історичним минулим. На території Грушківського лісництва можна побачити чимало незвичайних «родзинок», ініціатором створення яких є лісничий Сергій Могила, – це і вічнозелений самшитовий герб України, й великі дерев’яні шахи, й унікальна дерев’яна скульптура лісівника, яку вирізьбили із всохлого дуба і цим самим дали йому друге життя. А віднедавна тут є ще й своя восьмиметрова Ейфелева вежа. Вона має три поверхи, ліфт, який рухається, та освітлення. Єдина відмінність від оригіналу – на грушківській вежі майоріє жовто-блакитний прапор.



Тривалий час у лісництві практикують вирощування декоративного посадкового матеріалу для озеленення та ландшафтного дизайну. Для цього обладнали дві сучасні теплиці, у яких живцюють та вирощують якісний посадматеріал. Загальна площа обох теплиць становить 280 метрів квадратних. Щороку тут вирощують близько 10 тисяч одиниць садивного матеріалу. В асортименті мають переважно вічнозелені рослини, які є найбільш «ходовими», – туї, ялівці різних видів та форм, самшити. До кожного виду рослин тут індивідуальний підхід адже одні – швидкоростучі та добре приживаються, інші – повільніше вкорінюються та потребують особливого догляду. Щоб забезпечити живці належною вологою, в теплицях функціонує система автодощування.

Ці всі лісівничі об’єкти оглянули школярі, а бесіду та екскурсію провів головний лісничий Кам`янського лісгоспу Василь Борота. Зокрема, зупинився на питаннях дотримання правил пожежної безпеки у лісі, нагадав правила безпечного відпочинку на природі і можливі наслідки недотримання таких правил. Особливо зацікавив дітей стенд, який наглядно демонструє терміни розпаду різних побутових відходів у природному середовищі.

За словами вчителя Кам`янського шкільного лісництва Світлани Погорілої, такі лісівничі екскурсії під відкритим небом дуже подобаються школярам, навіть попри канікули. Саме таким чином – через інтерактивну бесіду –найкраще формується природнича свідомість дітей, повага до довкілля, краще розуміння школярами природи і свого місця в ній, виховується культура поведінки та запам’ятовуються правила безпеки у лісі.

Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства

Волинянам вигідніше використовувати біопаливо, – лісівники



Волині вигідніше перейти на використання відновлювальних джерел енергії, зокрема, біопалива.

Про це начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко зазначив на власній сторінці у Facebook.

"Європа, на яку всі орієнтуємось, відмовляється від газу і переходить на використання відновлювальних джерел енергії. Використання біопалива на Волині – не тільки альтернатива газу, це ще й зменшення витрат на опалювальний сезон. У Європі біля 20% первинної генерації енергії забезпечує біомаса. В Україні цей показник не дотягує до 5%. Що це означає в натуральних величинах? Лісове господарство може стати опорою громад не тільки в плані наповнення бюджету і створення робочих місць. Поміж родовищ газу, торфу, кам’яного вугілля, сільськогосподарських відходів, низькосортні деревні ресурси, що накопичились сьогодні у волинських лісгоспах, не те, що можуть допомогти пережити зиму – це можливість вибудувати довгострокову програму. За умови переходу соціальних об’єктів у районах із газу на тверде паливо лісгоспи готові постачати до 30 тисяч кубометрів сировини щомісячно. Сьогодні деревні відходи (залишки деревообробки та лісозаготівлі, непридатні для використання) у лісгоспів переважно закуповують підприємці. Внутрішній ринок деревиною перенасичений, відповідно, на щепу і т.ін. попит і ціни теж упали. Це проблема загальноукраїнська. Тільки на Волині щепи накопичилось близько 5000 тонн", – розповів Олександр Кватирко.

За словами начальника ВОУЛМГ, найкращий вихід – це запропонувати громадам, які мають великі соціальні об’єкти, переходити на тверде паливо.

"Готові до того, щоб розглянути варіанти, коли лісгосп встановлює на соціальному об’єкті твердопаливний котел і продає громаді теплові одиниці. Якщо є громади, які зацікавлені у такій співпраці, давайте знати. Будемо готувати зустрічі, можливо, якийсь спільний семінар чи круглий стіл", – зазначив Олександр Кватирко.



03 вересня 2019

В Украине планируется полностью изменить нормы высадки и полива деревьев

Совсем не изменение климата, а неправильная посадка и плохой уход приводят к гибели зеленых насаждений


Деревья всегда спасали город от летнего зноя© Википедия

На улицах, площадях, аллеях украинских населенных пунктов планируется полностью поменять устаревшие нормы высадки и полива деревьев на более современные, с учетом удачной зарубежной практики.

Об этом сообщил заместитель министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Лев Парцхаладзе.

"Почему в Украине плохо растут деревья? Дело не в климате и глобальном потеплении, а в том, что деревья совершенно неправильно высаживаются и поливают. Итог - куча средств, выброшенных на ветер, ведь в таких условиях даже самый выносливое растение долго не протянет. Мы взяли за основу европейский и другой заграничный опыт и есть несколько действенных и действительно крутых идей, которые можно было реализовать в Украине", - отметил он.

Деревья играют очень важную роль в развитии городов, улучшении их экологического состояния и комфорта жителей. Например, на одной и той же улице, но без деревьев, температура летом может достигать 43, а то и 50 градусов. С деревьями она снижается практически вдвое - до 18-26 градусов. Только в течение одного года одно дерево может охлаждать воздух не хуже 10 непрерывно работающих кондиционеров. Деревья впитывают в себя около 13 тысяч литров дождевой воды ежегодно и фильтруют около 28 килограммов загрязнений.

В частности, предполагается в местах общественного пользования высаживать только крупномерные деревья с правильно сформированной кроной. При этом предусматривать профессиональные системы посадки деревьев в городских условиях, способствующих более эффективному их поливу, а также специальные панели, которые не позволяют корням "взрывать" покрытие над ними. Например, в Канаде работает подобная система TreeParker, которая обеспечивает необходимое пространство для роста корневой системы, выдерживает транспортные нагрузки и дополнительно способствует управлению ливнестоками.

К сожалению, украинские города утратили статус самых зеленых, но этому можно и нужно противостоять, не только высаживая деревья, но и правильно за ними ухаживая.

Читайте также: В Дублине запретили стирать и поливать газоны

В Киеве август был отмечен жарой, которая уже установила рекорд: ночь на 3 августа оказалась самой теплой за 137 лет метеорологических наблюдений в столице.

3 сентября, 22:35

Официально опубликовано распоряжение Правительства РФ о выделении регионам дополнительных денег на лесопожарную технику



Официально опубликовано распоряжение Правительства РФ от 28 августа 2019 года № 1909-р, согласно которому из федерального бюджета выделяется дополнительно 2779526600 рублей (2,78 млрд. руб.) на оснащение специализированных учреждений органов государственной власти субъектов Российской Федерации лесопожарной техникой и оборудованием для проведения комплекса мероприятий по охране лесов от пожаров. Ссылка:

Распоряжение Правительства Российской Федерации от 28.08.2019 № 1909-р


Из выделенной суммы 1,28 млрд. руб. получается путем перераспределения денег с 2020 и 2021 годов, остальное - это дополнительное (в рамках трехлетнего планового периода) финансирование. Отметим здесь заслугу Рослесхоза: возможность выделения этих денег возникла в значительной степени в результате грамотного управления лесной частью нацпроекта "Экология" (что нисколько не отменяет проблемы с целеполаганием в этом проекте). Насколько известно, решение это начали готовить еще до июльских катастрофических пожаров в Сибири и на Дальнем Востоке.

Лидерами по получению дополнительного финансирования на лесопожарную технику стали Иркутская область (+116 млн. руб. в 2019 году), Свердловская область (+108 млн. руб.), и Республика Бурятия (+106 млн. руб.). Регионов, не получивших совсем ничего, но и не потерявших ничего в 2020-2021 годах, всего два (из тех, которые вообще получают такие субвенции) - это Санкт-Петербург и Ненецкий автономный округ. Нераспределенный резерв субвенций также не был изменен.



Оскаженілі вовки забрали дванадцять життів: вінничани бояться виходити на вулицю


У Могилів-Подільському районі у Вінницькій області зграя вовків тримає у страху два села

Вовки не бояться людей. Жителі сіл Нагоряни та Козлів бояться за себе та худобу – на очах у пастухів хижаки загризли 11 кіз: один хижак відокремив частину худоби і погнав до чагарників, де вже чатувала зграя.



На худобу вовки нападають і на подвір’ях. Так «у себе вдома» від хижаків загинуло теля.

Селяни розповідають, вовки не дають їм спокою уже другий рік. Торік мисливці застрелили трьох хижаків, але зграя все одно йде в села. За допомогою люди звернулись до влади.

Козлівський сільський голова Микола Сафтюк пояснив, що влітку вовків практично неможливо вполювати в лісі. А мисливці зможуть почати відстрілювати хижаків лише за два місці, коли почнуть видавати дозволи.




Єгер Могилів-Подільського українського товариства мисливців та рибалок Іван Патронак каже, що напади хижаків на свійських тварин – це, так би мовити, навчання диких тварин. Так сім’ї вчать молодняк полювати.

Нагадаємо, нещодавно неподалік Вінниці подружня пара врятувала лелеку – вирвали птицю з зуб диких собак.

Чоловік з дружиною забрали птицю додому. Крім ран, у неї було зламане крило. Подружжя надали птиці допомогу – перев’язали і нагодували.

За кілька днів лелеці стало краще, у нього з’явився апетит: із задоволенням наминає курінні шийки, сердечка і шлуночки.

https://vinnitsa.politeka.net/ua/vinnitsa/1145931-beshenye-volki-zabrali-dvenadcat-zhiznej-vinnichane-bojatsja-vyhodit-na-ulicu/

3 Вересня 2019, 21:38


ДОРЕЧІ



Владимир Борейко: Охотникам выгодно защищать волков


Наш корреспондент Казимир Савицкис беседует с известным украинским защитником дикой природы, экофилософом, Заслуженным природоохранником Украины, директором Киевского эколого-культурного центра, Владимиром Борейко. – Недавно была издана первая на русском языке книга отечественного автора в защиту волков. Автором этим являетесь вы. В конце 2011 г. Киевский эколого-культурный центр издал мою книгу «В защиту волков» ( с ней […]

Волков должно быть больше

Радослав Слюсарчик, Сильвия Щютковская (Опубликовано: Dzikie zycie, 2011, № 6, стр. 5-7, перевод А. Гориславской). Не отгремело еще дело отстрела для научных исследований 42 лосей, которое возмутило общество и движение защитников природы. Охотничьи подступы касаются в этот раз волков, которые в Польше находятся под надежной видовой охраной и под угрозой вымирания в масштабе Европы.

Свершилось! Госэкоинспекция Украины стала штрафовать за убийство волков

Кампания, которую проводят экологические и зоозащитные организации в защиту волков, начинает приносить свои положительные результаты. Ровно год назад, под нажимом экологической общественности, в Украине впервые были утверждены таксы за браконьерский отстрел волков http://ecoethics.ru/novaya-pobeda-v-ohrane-volkov/ До этого никаких такс не было, и охотники браконьерничали на волка беспрепятственно.

Новости кампании по охране волков С 5.12. 2017 г. по 1.06.2018 г.

В декабре 2017 г. подведены итоги ежегоднего международного Конкурса для СМИ « Гнилое перо» им. Старухи Шапокляк . Среди изданий, разжигающих антиволчью истерию, дипломы победителей на туалетной бумаге получил « Лісовий і мисливський журнал», а также портал « DEPO-Закарпаття» http://ecoethics.ru/pozdravlyaem-lisoviy-i-mislivskiy-zhurnal-gazetu-polyuvannya-ta-ribolovlya-portal-depo-zakarpattya-ohotnika-zhurnalista-v-nizhnika/ В феврале-марте 2018 г. киевские зоозащитники провели пикеты Госкомлесхоза Украины и Минагрополитики Украины с требованием вычеркнуть волка из списка «вредных» видов и выполнения Украиной Бернской конвенции. На […]



В Україні стало більше унікальних водно-болотних угідь, які знаходяться під захистом Рамсарської конвенції: тепер їх п’ятдесят



Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження ще 11 угідь
фото: Peter Moroz

До попередніх 39 нещодавно додалися 11 нових – на Закарпатті, Львівщині, Івано-Франківщині та Вінничині.

Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження цих угідь у рамках глобальної угоди з охорони та збереження природних ресурсів.

Впродовж 2012-2014 років Всесвітній фонд природи разом з Національним природним парком «Зачарований край» успішно реалізували проект з відновлення відтепер рамсарської території — болота Чорне багно, на Закарпатті, інформує сторінка Фейсбук WWF Україна.

У рамках проекту вдалося майже повністю відновити природний водний режим екосистеми болота.

Мова йде про 11 водно-болотних угідь (ВБУ) на території України, які отримали статус Рамсарських і тому визнані територіями міжнародного значення.
Новий статус отримали такі угіддя: Атак-Боржавське, Долина нарцисів, Печера “Дружба”, Чорне багно, Урочище Озірний-Бребенескул (Закарпатська обл.), Бурштинське водосховище та ріка Дністер, витоки ріки Прут, витоки ріки Погорілець (Івано-Франківська обл.), Верхове болото “Надсяння” (Львівська обл.) та Лядова-Мурафа (Вінницька обл.), інформує сайт wwf.panda.org.Це означає, що відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження цих угідь у рамках глобальної угоди з охорони та збереження природних ресурсів.

За словами керівника напрямку охорони природи WWF Україна Василя Костюшина, тепер головним є те, як буде опікуватися країна цими угіддями. Адже, ініціюючи процес визнання у себе рамсарських угідь, вона бере на себе певні зобов’язання, передбачені Рамсарською конвенцією, щодо збереження цих територій.

Досі офіційним відповідальним за це органом в Україні було Міністерство екології та природних ресурсів України, а конкретно — Департамент екомережі та природно-заповідного фонду.

“Позитивним є те, що визнали 11 нових об’єктів. І частина з них розташована на територіях існуючих ПЗФ, тому, існує велика вірогідність, що до цих рамсарських угідь буде підвищена увага”, — пояснює Костюшин.

Відтак, сукупно в Україні Рамсарською конвенцією офіційно визнано 50 угідь. Востаннє відповідні сертифікати Україна отримувала у 2016-2017 роках для чотирьох водно-болотних угідь на Поліссі та двох на Дніпрі в Запорізькій області.

“29 серпня 2019 року відбулося урочисте вручення сертифікатів Рамсарської конвенції представникам адміністрацій установ природно-заповідного фонду, в межах яких створені нові водно-болотні угіддя міжнародного значення, та представникам обласних державних адміністрацій”, — розповідає головний спеціаліст відділу координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Міністерства природних ресурсів та екології України Олеся Петрович.

Примітно, що території були погоджені до внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України ще 2011 року. Утім, узгоджувальні процедури тривали у Рамсарському Секретаріаті майже 9 років, оскільки їх ускладнили введенням спеціальної онлайн-платформи, оскільки описи до ВБУ довелося переробляти і подавати заново.

Існує 9 критеріїв відповідності водно-болотного угіддя вимогам Рамсарської конвенції. У більшості випадків українські угіддя відповідають трьом-чотирьом критеріям, зокрема: їхня екосистема важлива для збереження рідкісних видів та для підтримки існування біорізноманіття властивого певному біогеографічному регіону.

Окремі водно-болотні угіддя є вкрай важливими для мігруючих видів птахів, зокрема таким угіддям є Бурштинське водосховище. Також Бурштинське водосховище підтримує існування птахів за несприятливих умов на інших біотопах під час зимівлі. Воно є єдиною незамерзаючою водоймою у регіоні.

“Включення нових українських ВБУ до рамсарського Списку — це дійсно знакова природоохоронна подія для нашої країни. Необхідно берегти й відновлювати такі території, адже саме від їхнього стану залежить кількість і якість питної води для українців”, — говорить керівниця прісноводного напрямку WWF Україна Ольга Денищик.

Впродовж 2012-2014 років Всесвітній фонд природи, разом з Національним природним парком “Зачарований край”, успішно реалізували проект з відновлення відтепер рамсарської території — болота Чорне багно, розташованого на схилах гори Бужора у Закарпатті. Це угіддя є найбільшою болотною екосистемою регіону, воно займає площу біля 15 га. Унікальністю цього високогірного болота, розташованого на висоті 840 м над рівнем моря, є велика потужність торфових покладів (глибиною до 5,9 м) та своєрідна рослинність. У рамках проекту вдалося майже повністю відновити природний водний режим екосистеми болота.

Довідка
Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження ще 11 угідь.

Чорне багно, що на Закарпатті, є найбільшою болотною екосистемою регіону.

21:35 | 03.09.2019

Туреччина у вогні: за місяць - 300 лісових пожеж



У серпні в Туреччині сталося 300 пожеж, в результаті яких було знищено сотні гектарів лісу.

Про це заявили в Головному управлінні лісового господарства Міністерства сільського та лісового господарства Туреччини, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Протягом серпня від Адани до Анталії, від Ізміру до Бурси, від Кахраманмараша від Ерзурума відбулося близько 300 пожежних подій у десятках міст. Пожежі гасили із залученням пожежних команд. Із вогнем боролися з повітря і з суші. Сотні гектарів лісів були знищені вогнем", - повідомили в управлінні.

03.09.2019 22:15