На Херсонщині активізувались чорні лісоруби

Густий ліс у Херсонській області перетворюється на самі галявини. Перед настанням холодів запасаються дровами, тому вирубують дерева активніше. Працюють невеликими групами та лише удень.

Припинити діяльність чорних лісорубів заважає бюрократична тяганина.

ДжеДАІ

Далі...

Геопросторова інформація

Про Геопортал «Ліси України».

Інноваційна розробка: Веб сайт та кілька мобільних додатків для смартфонів, які створено для полегшення роботи фахівців лісової галузі.

Геопортал «Ліси України» (https://forestry.org.ua) створено як засіб доступу і оперування геопросторовою інформацією про ведення лісового господарства у сукупності з даними Агентства земельних ресурсів та даними дистанційного зондування Землі.

Основним джерелом інформації є дані лісовпорядкування як таксаційні, так і картографічні (зведені на єдину карту України). На базі цих даних і можливостей, що надаються веб програмуванням, співробітниками лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА розроблені принципово нові методи ведення лісового господарства України.

За даними лісовпорядкування можна отримувати стандартні форми:

– лісовий державний кадастр;
– фонди рубок;
– характеристика ділянок лісового фонду.

Також можна виконувати запити за вибраними показниками (порода, вік, діаметр, висота тощо) з подальшим відображенням результатів на карті або у вигляді відомостей.

Окремі функції геопорталу розроблені виключно для громадськості, серед них відображення на карті місць суцільних рубок, пунктів рекреації спеціально облаштованих для відпочинку.

Основними користувачами, які впливають на внесення та зміну даних є підприємства ВО «Укрдержліспроект» та організації різних рівнів управління лісового господарства (Держліс­агентство, обласні управління, лісгоспи). Фахівці лісових відділів лісгоспів вносять дані про відведення лісових ділянок, а лісовпорядники на основі цих даних вносять зміни при проведенні лісовпорядкування. Таким чином забезпечується просторовий збіг таксаційних виділів та лісових ділянок при відведенні для рубок. Для просторового конт­ролю рубок використовуються космічні знімки.

Використання геопорталу надає значні переваги для всіх рівнів управління лісовим господарством.

1. Для підприємств лісового господарства:

– надаються програмні засоби для обробки даних зйомки ділянок;
– спрощується доступ до даних безперервного лісовпорядкування і даних власного господарювання;
– з’являється можливість планування лісогосподарських заходів із використанням даних безперервного лісовпорядкування;
– полегшується процедура доведення законності проведення рубок перед контролюючими інстанціями та громадськістю;
– після точного встановлення координат меж виділів відведення лісових ділянок зводиться до винесення їх у натуру за допомогою GPS-приладів;
– спрощується вирішення питань узгодження меж із суміжними землекористувачами;
– автоматизується процес звітності щодо заходів, пов’язаних із захистом лісу;
– наявність публічного доступу до поточних рубок є значною перевагою при отриманні європейського сертифікату лісопродукції.

2. На рівні Держлісагентства та обласних управлінь лісового господарства:

– спрощується доступ до інформації про ведення лісового господарства та даних безперервного лісовпорядкування;
– прискорюється виконання інформаційних запитів з боку державних органів управління та громадських організацій;
– з’являється інструмент контролю даних лісовпорядкування по межах лісогосподарських підприємств;
– з’являється засіб оперативного реагування на запити з боку контролюючих органів щодо земельних конфліктів та правомірності лісогосподарської діяльності у встановлених межах.

Функціональні можливості геопорталу постійно розширюються, так одним з яскравих прикладів є нова сторінка геопорталу «Об’єкти рекреації».

На сторінці представлені створені лісогосподарськими підприємствами місця відпочинку для населення. Є можливість отримання докладної інформації про їх місцерозташування та характеристику. Зазначено вид об’єкта (заказник, рекреаційна зона, зона відпочинку, екскурсійний маршрут, пам’ятник садово-паркового мистецтва, екологічна стежка, еколого-просвітницький пункт, ботанічна пам’ятка природи тощо ), облаштування, технічний стан. Є короткий опис і фотографії об’єкта.

Ще один напрямок розвитку – це лінійка програмних продуктів, спрямованих на захист лісу. Ця розробка передбачає використання мобільних пристроїв для визначення та збору інформації в лісі про появу шкідників та хвороб, з метою оперативного виявлення та визначення локації осередків, закономірностей поширення й розвитку патологічних процесів у лісах України, що в подальшому дасть змогу робити своєчасний і точний прогноз стосовно майбутніх осередків.

Блок програм у напрямку виявлення лісових пожеж дасть змогу ефективніше боротися з ними та зменшить трудові затрати на формування звітності по них. Так автоматично будуть заповнюватись форми звітності щодо пожеж.

Нині геопорталом «Ліси України» вже користуються фахівці в чотирьох областях України. При узгодженій взаємодії всіх установ ДАЛРУ, він готовий до впровадження на всю територію України.

Публікацію підготовлено,
співробітниками лабораторії,
інформаційних технологій,
УкрНДІЛГА,
“Лісовий і мисливський журнал”

https://ekoinform.com.ua/?p=4688

Далі...

Ліс і Правила

Правила, які завдають шкоди лісовому господарству більше, ніж шкідники і хвороби.

Мені, як громадянину України, людині, яка все життя пов’язала з лісом, дуже цікаво знати, хто автор «Санітарних правил в лісах України» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р., № 756).

Я багато бачив різних постанов, правил, але такої кількості дурниць в одному документі читати не доводилось. Розумію, говорити такі речі про документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, це, мабуть, занадто, але я висловлю свою особисту думку, спробуйте переконати, що це не так. Вважаю, що ті, хто написали ці «Санітарні правила в лісах України» (далі Правила), не мають елементарних технічних знань про ліс. Дивує, куди дивились профільні відомства, установи, інститути, інспекції, яких в Україні достатньо, коли ухвалювались ці Правила.

А тепер все по черзі: Зверніть увагу на пункт 6 Правил. «Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів». Отже, в насадженнях.
Пункт 27. «Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1».

Виходить, автор чи автори, не знають, що насаджень з повнотою 0,1–0,3 (а молодняки навіть 0,4) не буває – це РІДКОЛІССЯ, яке відноситься до не вкритих лісовою рослинністю ділянок, так само як зруби та галявини. І ще, повнота насадження визначається без урахування сухостою.

Давайте ці недолугі Правила спробуємо виконати.

Заходимо у виділ, визначаємо повноту – повнота 0,2.

Отже, це вже не насадження (адже насаджень з повнотою 0,2 не буває) – воно загибле і тоді логічним є суцільна санітарна рубка, але згідно з Правилами суцільну рубку ми провести не можемо, повнота не менша 0,1, отже, призначаємо вибіркову і залишаємо рідколісся – не вкриту лісом ділянку.

І ще п. 28. «Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини».

Питання? Якщо дозволено головне користування і насадження стигле, навіть перестійне, то до чого тут взагалі санітарні рубки. Тобто завдяки цим Правилам ми можемо залишити рідколісся непросто з деревами, а з стадійно старими деревами, а при повноті 0,3 – це 120–180 м куб./га, з яких можна було отримати цінні сортименти, пиловник, натомість за рік-два вони стануть дровами і просто пропадають. І скільки гектарів таких лісових ділянок по Україні?
Це що, потрібно було 80–100 років вирощувати дерева, щоб одними Правилами перевести їх у дрова? Це ж просто злочин!

А от залишити сотні гектарів рідколісь нам не дозволяє Лісовий кодекс.

Адже згідно статті 83. Лісового кодексу «З метою підвищення продуктивності лісів їх власники та постійні лісокористувачі здійснюють заходи щодо зменшення площі земель, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотними і нестійкими деревостанами».
А це означає, що після проведення однієї рубки, маємо здійснювати другий захід, рубку рідколісь, і якийсь із методів лісовідновлення.

Адже згідно п. 11 Правил «Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів».

І до чого ми прийшли? Просто замість однієї рубки проведемо дві, при цьому втратимо якість деревини, час на лісовідновлення, і дамо шанс шкідникам.

Усе це завдяки таким «Правилам».

І знову питання до Правил. Згідно п. 5. «Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій».

Якщо так, то що це: «У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок». Це що, не категорії?

Якщо це стосується заповідників – це логічно, а в зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, де логіка?

Нагадаю, рекреація – це активний відпочинок (лат. recreatio – відпочинок) …на лоні природи, з відвіданням національних парків. Автори вважають, що вид сухостою надихає відпочиваючих? Чи будемо чекати, поки сухе дерево впаде комусь на голову, і хто тоді буде відповідати?

Ще один шедевр, мабуть, з інших Правил: «Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів)».

Забороняється здійснення заходів…, навіть не суцільні рубки, а всі заходи! А який сенс? Я ще можу зрозуміти заборону в період гніздування. А так лелека в серпні вилетів, а 314 гектарів лісу в повному володінні шкідників і хвороб. Ура! І навіщо лелеці скільки лісу, він не олень і не кабан, він навіть не харчується в лісі, а гніздиться, як правило, біля озер чи боліт, от їх і зберігайте.

Як ви думаєте, якщо загинуть ці 314 га або лелека змінить місце гніздування, і знову що?… Не буду повторюватись.

А що, як у лісгоспі не один лелека та ще й хижі птахи – ми ж створимо розсадник для шкідників та хвороб.

Може, потрібно визначитись із пріоритетами: буде ліс – будуть і хижі птахи, і лелеки, а не навпаки.

І знову п. 3. Правил «Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами».

Ще один пережиток! Виходить так, що ні лісничий, ні головний лісничий не знають ні обсягів, ні місць і навіть визначити сухе це дерево чи ні – не компетентні (їм просто не довіряють), а ось спеціаліст зі спеціалізованого лісозахисного підприємства, – так!

Я розумію так, – з’явилася незрозуміла хвороба чи шкідники і незрозумілі подальші наслідки – тоді потрібен спеціаліст, а яка його необхідність, коли вже сухостій, для чого його дозвіл? Це формальність і поки все узгоджується – втрачається час, втрачається якість деревини і це знову тільки на користь шкідникам та хворобам.

Лісівники в цьому році відвели всю ділянку в суцільну санітарну рубку, але лісопатолог заборонив рубку на полосі 10 метрів завширшки і 70 метрів завдовжки, на якій два десятки дерев, близько 1 куб. м кожне. Був першосортний пиловник, а вже за два місяці хвоя пожовкла, отже, буде свіжий сухостій. А з обох боків цієї полоси лісові культури. І що далі? Де логіка? І ніхто не відповідає за збитки.

Чомусь у суспільстві переважає думка, що лісівники тільки й думають як би все зрубати, а це не так! Потрібно дати можливість лісівникам працювати і відповідати за свою роботу, а не посилатись на недолугу інструкцію, де не потрібно думати, вирішувати питання і відповідати за правильність їх вирішення. Сьогодні головне виконати букву Правил, а ті, хто їх створив, затвердив, ні за що не відповідають.

А такі «Правила» завдають шкоди лісовому господарству більше, ніж шкідники і хвороби.
Мені все ж цікаво знати, хто створив такий шедевр і для чого?

Олег ЧЕМЕРИС,

“Лісовий і мисливський журнал”

https://ekoinform.com.ua/?p=4706

Далі...

Нехай гниє, або "Турбота про державу"

АКТУАЛЬНО

Держлісгоспи Житомирщини стрімко скорочують обсяги реалізації деревини


Лісова галузь ще донедавна забезпечувала Україну значними надходженнями валюти, експортуючи за кордон пиломатеріали і необроблену деревину. На Житомирщині, де найбільші в Україні площі лісів, держлісгоспи у багатьох районах — бюджетоутворюючі підприємства з великою кількістю працівників. Однак останнім часом у галузі почався економічний спад, що вже призвів до скорочення робочих місць і зниження зарплат.

З нинішніми тенденціями навіть заготівля пиловнику може стати збитковою. Фото надав автор


Хроніка втрат

На 1 вересня цього року в держлісгоспах Житомирщини штатних працівників стало на 324 особи менше, ніж було на цю дату торік. Це майже кожен двадцятий, а заробіток тих, хто не втратив роботи, впав у середньому на 812 гривень. Це попри те, що висока лише для поліської глибинки заробітна плата майже 10 тисяч гривень, які важкою працею ще рік тому заробляли лісівники, значною мірою впливала на рейтинг області, що традиційно в переліку відстаючих за рівнем доходів населення.

Обсяги лісозаготівель у держлісгоспах Житомирщини впали майже на 9%. Переважно за рахунок рубок формування і оздоровлення лісів, обсяги заготовленої деревини від яких скорочено майже на 13%, тимчасом як на рубках головного користування — лише на 2,8%. Іншими словами, якщо зрілі дерева заготовляють фактично незмінними темпами, то невигідне для лісівників прорідження молодих насаджень і прибирання сухостою, де головна продукція — дрова і технологічна деревина, під загрозою припинення, що вкрай небезпечно для лісу.

Єдине, що мало б радувати, — збільшення суми податків, які сплатили держлісгоспи до бюджетів усіх рівнів. Вони зросли з 393,1 до 435,5 мільйона гривень, тобто на 10,8%. Однак після детальнішого аналізу неважко з’ясувати, що ситуація в лісовій галузі нагадує корову, яку ніхто не годує, але всі старанно доять, виціджуючи останнє молоко.

Відібравши додатково 42,4 мільйона гривень податків, держава втратила 18,4 мільйона гривень, на які скоротились обсяги надходжень єдиного соціального внеску за рахунок скорочення кількості працівників і зменшення їхніх зарплат. Крім того, майже на 15% впав чистий прибуток держлісгоспів, 50% якого вони, згідно з вимогами нормативних документів, перераховують державі. У підсумку лісова галузь опинилася перед загрозою перетворення з рентабельної на збиткову, що дасть підстави для приватизації чи передачі в концесію лісів, які нині у власності всього українського народу.

Дрова, які можуть і мають бути вигідною альтернативою імпортному газу чи золотій за ціною сонячній енергетиці, вже вигідніше згноїти в лісі, ніж торгувати ними?


Ударний мораторій

Лісівники пов’язують нинішні негаразди насамперед з чинним в Україні мораторієм на експорт кругляку. Однак його запровадили ще 1 листопада 2015 року (за винятком деревних порід сосни), а в повному обсязі — із 1 січня 2017-го. На перший погляд, нібито нелогічно, що мораторій на вивезення сировини з найбільш проблемних через масове всихання хвойних дерев ударив по економіці лісгоспів аж через рік після набрання чинності.

Насправді у країні дуже складна ситуація з переробкою тих обсягів лісу, які раніше йшли на експорт. Дрібні й переважно напівлегальні пилорами не здатні ні виконати це завдання, ні дати продукцію, що відповідає європейським вимогам якості, ні формувати великі експортні партії товару, цікаві закордонним покупцям.

В іноземних інвесторів, про масовий прихід яких в Україну репетували ініціатори запровадження мораторію, немає жодного економічного інтересу відкривати великі деревопереробні підприємства в нашій країні. Хоч нас переконували, що, як у ситуації із запровадженням заборони на експорт насіння соняшнику, закордонні бізнесмени не матимуть іншого виходу, ніж будувати заводи, щоб мати змогу експортувати українські пиломатеріали.

На відміну від насіння соняшнику, яке складніше транспортувати, ніж олію, із кругляком усе навпаки. Вивозити колоди набагато простіше, ніж дошки і бруси, не кажучи вже про сотні різноманітних деталей з деревини. Ще складніша і дорожча доставка готових меблів, елітних дерев’яних дверей та іншої продукції, що боїться ударів, вологи, відкритого сонця, перепадів температур.

Виникає підозра, що мораторій, який, до речі, суперечить нормам СОТ, проштовхували під цілком конкретні приватні інтереси наближених до тодішньої влади бізнес-структур. Підсумком цього стала нинішня ситуація, коли в найбільшій за обсягами лісу області України лише два потужні деревообробні підприємства, одне з яких спеціалізується на переробці пиловнику хвойного, а друге — на виготовленні деревоволокнистих плит із технологічної деревини.

Рушниця, що мала вистрелити

До пори до часу обидва підприємства купували ліс за прийнятною для лісівників ціною. Однак за аналогією з театром, де рушниця, побачена глядачами на сцені у першій дії, до завершення вистави обов’язково вистрелить, створене завдяки мораторію монопольне становище мало рано чи пізно спрацювати.

Із другого кварталу цього року закупівельна ціна на пиловник хвойний стала падати і зменшилася вже на 37,5%. Вартість так званої технологічної деревини, що йде на виготовлення плит МДФ, впала тільки на 22%, однак вона до цього вже була нижчою, ніж собівартість заготівлі лісівниками знеособленого кубометра деревини.

Ще гірша ситуація на вітчизняному ринку сировини для виготовлення фанери. Наприкінці минулого року кубометр деревини, придатної для цього, коштував 3 тисячі гривень, а нині його вартість зменшилася до 1,2 тисячі гривень. Виробники фанери пояснюють це засиллям на вітчизняному ринку дешевої продукції з Білорусі й Росії, через що вони змушені знижувати ціну, перекладаючи свої втрати на держлісгоспи.

У підсумку рятівним кругом для них стали власні деревопереробні цехи, які впродовж фактично всієї історії незалежної України вимагали ліквідувати грантоїдів від екології. Мовляв, лісівники мають лише ростити й охороняти ліси, а рубати, переробляти і торгувати — це прерогатива бізнесових структур.

Однак нині держлісгоспи Житомирщини завдяки господарській діяльності не тільки щорічно сплачують до бюджету майже півмільярда гривень податків, а й фінансують видатки на догляд і охорону лісів власним коштом. За вісім місяців цього року на це витрачено 328,8 мільйона гривень.

Якщо держлісгоспи доведуть до збитковості, то всі ці витрати ляжуть на держбюджет. До речі, красномовний доказ того, скільки у нинішній деревній кризі об’єктивних і суб’єктивних причин, — те, що експортна вартість продукції, виробленої в деревообробних цехах держлісгоспів, з початку року зменшилася на 14%. А вітчизняні деревообробники, знизивши закупівельні ціни більш ніж на третину, зі сльозою на очах переконують, що це зумовлено тільки не вигідним для експортерів зміцненням курсу гривні та зміною кон’юнктури на світових ринках.

Прокурор — москаль, а закон — тайга?

Не менш болючою проблемою стала реалізація дров, з експортом яких за кордон нещадно боровся в період роботи головою Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Як у свинячій чи яловичій туші фактично незмінний відсоток м’яса і кісток, у дереві є пропорція розподілу на стовбур (пиловник) і дрова.

Вартість заготівлі кубометра деревини на Житомирщині — 700 гривень. За знайомою кожному аналогією з ціною м’яса і кісток, дорожчою і потрібнішою покупцям продукцією перекривають втрати від реалізації фактично відходів, якими в лісовій галузі є дрова. Отож за щастя було продати цю дешеву і мало затребувану на внутрішньому ринку паливну деревину за кордон. Однак після того, як сотні вагонів застрягли на кордоні, залізничники фактично призупинили співпрацю з лісівниками, а нині високі залізничні тарифи зробили цей транспорт збитковим для перевезення дров.

Найцікавіше, що підстав для гучних заяв про нібито масове вивезення за межі України технологічної деревини під виглядом паливної сировини насправді не було, хоч свята правда: іноземні партнери повідомляли про замовлення першої, а держлісгоспи — про відправлення дров. Причина була в різниці між європейськими і ще радянськими стандартами, які в Україні з 1 січня цього року нарешті стали відповідати загальноприйнятим вимогам.

Відтепер замість дров є «деревина дров’яна непромислового використання» діаметром від 2 см і довжиною 0,25—1,9 м, та «деревина дров’яна промислового використання» діаметром від 5 см і довжиною 2—4 м. Крім того, змінилось офіційне найменування деревини, призначеної для розпилювання на низькоякісну продукцію типу тарної обрешітки тощо.

Однак наш поїзд у прямому значенні слова вже пішов, і місце України на європейському ринку зайняли Білорусь і Росія. В останній, до речі, у віддалених регіонах заготівлею дров не переймаються, за законом тайги спалюючи їх або кидаючи гнити в лісі.
Ламати — не будувати…

Прибуток держлісгоспів — різниця між реалізаційною вартістю знеособленого кубометра деревини та собівартістю його заготівлі. Перша з початку цього року на Житомирщині впала із 986 до 715 гривень. Саме різниця 15 гривень нині відділяє лісову галузь від нульової рентабельності, за якої не буде з чого ні платити податки, ні відновлювати і доглядати ліс. Щоб фактично лише подовжити агонію держлісгоспів, вони вже змушені скорочувати працівників і зменшувати зарплати.

Скасуванням горезвісного мораторію на експорт кругляку ситуацію вже не виправити, що красномовно засвідчує затишшя з вимогами цього від колишніх торгових партнерів України. Наше місце зайняли експортери з Білорусі й Росії, а початок масштабного всихання хвойних лісів у Західній Європі та велетенські вітровали зумовили збільшення пропозиції і зниження потреби в імпорті з-за меж ЄС.

Натомість у нас і далі ховають голову в пісок і дотують високими «зеленими» тарифами сонячну та вітрову енергетику, будують міні-ГЕС та вирощують енергетичну вербу, ігноруючи те, що за збереження нинішніх тенденцій вже за лічені місяці тисячі кубометрів дров просто гнитимуть у наших лісах. Це буде дешевше, ніж заганяти держлісгоспи у фінансову яму, штучно створену задля чиїхось бізнесових інтересів під виглядом «турботи про державу».

Віктор ШПАК
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/nehaj-gniye-abo-turbota-pro-derzhavu/

Далі...

Український геній готує революційне ноу-хау: це врятує від вирубки ліси по всьому світу

Вистачить спалювати – гайда переробляти листя папір

сьогодні, 17:20

В Україні зовсім скоро може початися виробництво eco-friendly папери з опалого листя. Цю інноваційну технологію запропонував український школяр, а нині студент КНУ ім. Т. Шевченко Валентин Фречка.

Він повідомив, що технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно пройшла випробування на спеціалізованому обладнанні і готова до роботи в "масштабних умовах".



"Ми підтвердили ефективність використання листя як замінник деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір дійсно якісна", - розповідає він.

Дослідник стверджує, що зараз потрібно вдосконалити деякі деталі, але в цілому вже скоро можна буде говорити про першу в світі лінії переробки опалого листя на паперову продукцію.

https://znaj.ua/society/267053-ukrajinskiy-geniy-gotuye-revolyuciyne-nou-hau-ce-vryatuye-vid-virubki-lisi-po-vsomu-svitu

Далі...

ГБР изучает коррупционные схемы при строительстве объектов в Чернобыльской зоне

Менеджмент Государственного агентства по управлению зоной отчуждения под управлением Виталия Петрука проверяют на причастность к хищению бюджетных средств в особо крупных размерах и злоупотреблении властью. Об этом редакция 368.media узнала из...

03.10.2019

Менеджмент Государственного агентства по управлению зоной отчуждения под управлением Виталия Петрука проверяют на причастность к хищению бюджетных средств в особо крупных размерах и злоупотреблении властью.

Об этом редакция 368.media узнала из материалов производства по ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч. 2 ст. 364 УК.

В бюро поступил акт Северного офиса Госаудитслужбы, составленный 22 августа 2019 года. Исходя из него детективы сделали вывод, что менеджмент Государственного агентства по управлению зоной отчуждения, ГП «Центр организационно-технического и информационного обеспечения управления зоной отчуждения» в злоупотреблении положением и хищении бюджетных средств, выделенных для выполнения работ на территории зоны отчуждения ЧАЭС, в особо крупных размерах.



Речь идет о строительстве комплекса интегрированных систем безопасности и контроля доступа на КПП «Лелев» в зоне отчуждения за 2,25 млн гривен, который должны были закончить к концу 2019 года. Конкурс выиграла фирма «Техинвест Инжиниринг». Цена победного предложения на 5% ниже ожидаемой стоимости в 2,37 млн гривен. Конкурентом на тендере была фирма «Еф Ер Ти- Груп» Юрия Барща.

В прошлом году фирма «Техинвест Инжиниринг» без конкурса получила подряд на 1,4 млн гривен для строительства такого же комплекса на КПП «Дитятки». Далее, в августе этого года ГСП «Северная Пуща» из Государственного агентства по управлению зоной отчуждения заказала за 1,46 млн гривен у у этой же фирмы проектную документацию для «Строительство комплекса инновационной интегрированной системы охраны лесов от пожаров на базе современных технологий». Кроме того, ООО«Техинвест Инжиниринг» получало еще ряд мелких тендеров от чиновников.

Суд решил провести строительно-техническую и экономическую экспертизы, чтобы установить рыночную стоимость поставленных товаров и услуг на основании заключенных договоров с госпредприятием на момент объявления закупок, заключения договоров, приема и оплаты товара. Экспертиза необходима и чтобы узнать соответствует ли проектно-сметная документация, разработанная «Техинвест Инжиниринг», заданию проектирования объекта, требованиям нормативно-правовых актов в сфере строительства, соответствует ли стоимость изготовления указанной документации. При этом одним из ключевых вопросов является сколько составила сумма убытков из-за завышения объемов, стоимости разработанной документации и выполнения строительных работ в сравнении со стоимостью, указанной в нормативно-правовых актах.

Отмечается, что за 2018-2019 годы фирма «Техинвест Инжиниринг» поучила подрядов от ГП «Центр организационно-технического и информационного обеспечения управления зоной отчуждения» на 4,6 млн гривен.

Компания зарегистрирована в 2009 году и имеет уставной капитал в размере 60,5 тыс. гривен. Основным видом деятельности «Техинвест Инжиниринг» является неспециализированная оптовая торговля, электротехнические и монтажные работы и др. Учредителями компании являются Владимир Шелекета и Михаил Стельмах.

Источник: antikor

http://politica.com.ua/gbr-izuchaet-korrupcionnye-sxemy-pri-stroitelstve-obektov-v-chernobylskoj-zone/

Далі...

З 1 листопада на Київщині запрацює електронний облік деревини

Рішення про заходи щодо охорони лісів та запровадження електронного обліку деревини на території Київської області ухвалив голова Київської обласної державної адміністрації Михайло Бно-Айріян.

«Друзі, з 1 листопада починаємо грати за новими правилами!!! Нещодавно ми з головами обласних держадміністрацій мали селекторну нараду з Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Говорили про методи боротьби зі «схемами» в регіонах. Очільник Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль розповів про боротьбу з незаконною вирубкою Карпат. Мені сподобався його досвід, і тому я роблю аналогічний крок у Київській області», – повідомив голова Київської ОДА.

Своїм розпорядженням від 2 жовтня 2019 року очільник Київщини доручив Київському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»:

«з 01 листопада 2019 року запровадити електронний облік деревини; облік продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки здійснювати із застосуванням електронного обліку;

забезпечити здійснення продажу всієї необробленої деревини на аукціонних торгах;

щомісяця висвітлювати інформацію про кількість заготовленої та реалізованої продукції;

до 01 листопада 2019 року забезпечити оприлюднення інформації про стан запровадження та функціонування електронного обліку деревини».

Постійним лісокористувачам на території області доручено забезпечити виконання Указу Президента України від 09 липня 2019 року № 511/2019 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та рекомендувати вищевказані пункти.

Крім того, «Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства рекомендуємо:

– спільно з Головним управлінням Національної поліції в Київській області та Державною екологічною інспекцією Столичного округу забезпечити належний контроль за обігом деревини та вживати відповідно до законодавства заходів протидії незаконним рубкам;

– спільно з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, постійними користувачами вживати заходів щодо підвищення протипожежної безпеки в лісах, попередження виникнення, своєчасного виявлення, обмеження та організацію ліквідації лісових пожеж».





http://koda.gov.ua/news/z-1-listopada-na-kiivshhini-zapracyuie-elek/

Далі...

Нардепы приняли закон о концессии

Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом законопроект №1046 о концессии.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Громадське".

Документ поддержали 257 депутатов.

Данный закон урегулирует условия передачи государственного и коммунального имущества в коммунальную собственность. Депутаты надеются, что это позволит повысить инвестиционную привлекательность Украины и позволит привлечь инвестиции в обновление инфраструктурных проектов, в частности портов, аэропортов, дорог и тому подобное.

"Механизм концессии позволяет государству возложить на частный сектор инвестиционные, социальные, экологические и другие обязательства на весь период концессии, при этом сохраняя в государственной собственности, как существующее так и построенное имущество. Более того, государственный бюджет будет получать долю доходов от деятельности частного инвестора в виде концессионных платежей", - говорится в пояснительной записке к законопроекту.

Читайте также: Киевский железнодорожный вокзал будет передан в концессию, - Криклий

Условия концессии раньше регулировались четырьмя разными законами, которые противоречат друг другу. По словам депутата Верховной Рады Роксоланы Пидласой, в Украине уже действует около 150 договоров о концессии, но они не стали успешными.

В странах Евросоюза, напротив, механизм государственно-частного партнерства, в том числе концессии, позволил реализовать более 1800 проектов на сумму 365 млрд евро. "В 2013-2017 годах Турция привлекла более 88 млрд евро на разные проекты - от строительства новых аэропортов до учреждений здравоохранения", - заявила она.

https://censor.net.ua/news/3151875/nardepy_prinyali_zakon_o_kontsessii

Далі...

На Херсонщині поліцейські продовжують заходи, направлені на протидію лісовому браконьєрству

Поліцейські продовжують перевіряти законність перевезень лісоматеріалів. За добу працівники поліції Херсонщини перевірили 2 транспортні засоби, які перевозили лісоматеріали. Про це повідомляє Відділ комунікації відомства.

Працівники сектору реагування Білозерського відділення поліції під час патрулювання зупинили для перевірки автомобіль «Джилі» з причепом, який перевозив деревину без відповідних документів. На місце була викликана слідчо-оперативна група. Під час огляду в причепі поліцейські виявили сухі гілки та трухляві стовбури дерев породи «маслина». Водій пояснив, що знайшов деревину у лісосмузі та віз додому на дрова.

За даним фактом відомості внесені в Журнал єдиного обліку. Наразі інформація перевіряється. Також на стаціонарному посту «Пасат» в Олешківському районі патрульні поліцейські зупинили для перевірки автомобіль «КАМАЗ» у якому перевозилась деревина. Водій пояснив, що придбав деревину у підприємства для своїх потреб та надав товарний чек та накладну.

Автор: Иван Подлесный

03 Октября 2019 09:20

https://grivna.ks.ua/news/na-hersonshini-policeyski-prodovzhuyut-zahodi-napravleni-na-protidiyu-lisovomu-brakonerstvu-

Далі...

Агролісгосп на Сумщині не допустив екоінспекцію до перевірки

Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Глухівський агролісгосп» не допустило Державну екологічну інспекцію у Сумській області до перевірки, передбаченої річним планом, яка мала відбутися у період з 1 по 15 жовтня 2019 року.

Представники підприємства мотивували недопуск тим, що, нібито, не отримали повідомлення про запланований захід контролю, хоча в Інспекції є підтверджуючий документ про поштове відправлення рекомендованого листа на адресу підприємства від 10.09.2019.

Вчинення перешкоди для виконання обов’язків покладених на посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища є порушенням вимог ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відтак, за невиконання законного розпорядження, Інспекція притягнула директора ДП «Глухівський агролісгосп» Руслана КЛЄЙНШМІДТА до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нажаль, максимальна санкція статті передбачає накладення штрафу у розмірі 765 грн.

Примітно, що, враховуючи мізерний розмір штрафних санкцій, безвідповідальні керівники суб’єктів господарювання інколи вигадують різні приводи для недопущення інспекторів до перевірки, аби уникнути більш серйозної відповідальності та відшкодування значних збитків, або ж для того, аби встигнути приховати сліди правопорушень.

Слід зазначити, що у вересні 2017 року, за результатами останньої планової перевірки «Глухівського агролісгоспу», до адмінвідповідальності було притягнуто 10 осіб за ряд порушень, серед яких: недотримання протипожежної безпеки в лісах (порубкові рештки спалювалися у безпосередній близькості до лісу), пошкодження дерев до камбію, відсутність винесення меж заповідних об’єктів в натуру тощо.

Більш того, наприкінці серпня 2019 року до Інспекції надійшла скарга на дії працівників ДП «Глухівський агролісгосп», які, на переконання заявника, здійснюють понаднормовий і незаконний поруб лісових насаджень.

Проте, оскільки це звернення не відповідало вимогам ст.ст. 5, 8 Закону України «Про звернення громадян», Інспекція не змогла отримати згоду на проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання.

Чи намагається «Глухівський агролісгосп» щось приховати від Інспекції, допоки невідомо. Втім на сьогодні неможливо перевірити чи в повній мірі відтворюються та чи раціонально використовуються лісові ресурси, які зростають на території понад 11 тис. га.

https://sumypost.com/sumynews/suspilstvo/agrolisgosp-na-sumshhyni-ne-dopustyv-ekoinspektsiyu-do-perevirky/

Далі...