Як це діє в Європі й Україні.
Геоінформаційна система (ГІС) – інструмент, який значно спрощує ведення лісогосподарської діяльності. Типова ГІС лісового господарства містить інформацію про склад деревостану, вік, діаметр, висоту дерев, а більш «просунуті» дозволяють не лише бачити повну картину, але й запобігати пожежам, шкідникам та незаконним вирубкам.
Інформація, що збереже ліс
Підтримання в актуалізованому стані інформації про лісовий фонд є одним із головних завдань безперервного лісовпорядкування. Нині в лісовому господарстві України активно впроваджуються ГІС-технології, зокрема, при систематичному оновленні інформаційної бази лісового фонду та лісових ресурсів. Проте їх застосування, з різних причин, ще значно відстає від світових масштабів. Загалом, у світовій практиці ГІС використовується для ведення лісового реєстру, організації моніторингу, контролі за лісоексплуатацією. ГІС забезпечують збір, зберігання, обробку, відображення і поширення просторово координованих даних. В Україні за матеріалами базового і безперервного лісовпорядкування створюється і підтримується в актуалізованому стані повидільна і геопросторова (картографічна) бази даних лісового фонду, підпорядкованому Держлісагентству, а також для значної площі лісів інших користувачів.
Бази даних є складовою частиною інформаційної підтримки сталого розвитку лісового господарства та здійснюються силами ВО «Укрдержліспроект». Підприємство також виконує низку робіт, направлених на розширення інформаційного забезпечення галузі, зокрема:
– впорядкування мисливських угідь;
– екологічний моніторинг стану лісів І рівня;
– грунтово-лісотипологічне обстеження лісових земель;
– детальне лісопатологічне обстеження лісів;
– протипожежне впорядкування лісів;
– спеціальне впорядкування рекреаційних лісів та об’єктів природно-заповідного фонду зі складанням відповідних проектів;
– топографо-геодезичні роботи і спеціальне картографування лісів;
– розроблення прикладних програмних продуктів;
– науково-дослідні роботи.
Основними напрямками лісовпорядкування є запровадження в лісовому господарстві сучасних геоінформаційних технологій, освоєння нових технологій інвентаризації лісів, екологічний моніторинг їх стану, контроль за впровадженням у виробництво проектів організації та розвитку лісового господарства.
Слід відзначити, що впровадження сучасних ГІС розширює можливості оцінки лісового фонду через формування різних тематичних карт, отримання різноманітної довідкової інформації, прогнозування динаміки лісового фонду за різних сценаріїв організації лісогосподарського виробництва, побудови поверхонь і розрізів рельєфу та дає змогу забезпечити стале управління лісами на всіх рівнях.
Наприкінці вересня Кабінетом Міністрів України державним органам було поставлене завдання щодо здійснення заходів для об’єднаного функціонування державних кадастрів. У свою чергу, за дорученням Держлісагентства ВО «Укрдержліспроект» надало Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру наявну інформацію про державні лісогосподарські підприємства та установи природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Держлісагентства. Завдяки цьому, тепер, при перегляді шару «Ліси» на публічній кадастровій карті можна отримати інформацію про:
– код підприємства, у господарюванні якого розташована ділянка;
– номер лісництва;
– назву лісництва;
– назву ділянки (лісового урочища).
Також, крім загальної інформації про лісокористувачів, розміщення шару «Ліси» дозволяє відстежувати помилки ведення кадастрів, виявляти інформацію щодо проблемних земельних ділянок, де наявні конфлікти щодо використання земель лісового фонду України.
Завдання інформаційної взаємодії державного лісового та земельного кадастрів зумовлює необхідність зміни підходів до ведення державного лісового кадастру, як до ГІС. Однак для подальшої інтеграції кадастрів та коректної роботи ГІС необхідно буде внести зміни до чинного Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів.
Багаторівневі та доступні
В Європі існують різні програми з оцінки та аналізу лісовпорядкування, які передбачають активне застосування даних для формування як єдиної, так і національних ГІС.
Зокрема це:
– загальноєвропейська (програма Forest Information System for Europe, FISE);
– державні (національні програми інвентаризації та розвитку лісів);
– регіональні, направлені на моніторинг окремих територій.
Основними завданнями зазначених програм є надання актуальної та достовірної інформації для реалізації сталого лісокористування у країнах-членах ЄС.
FISE є європейською інформаційною системою лісового господарства, яка перебуває під керівництвом ЄС. Визначальним документом для її функціонування є Стратегія лісового господарства ЄС. Включає в себе різні напрямки діяльності:
– збір і обробка різноманітних даних про лісові ресурси;
– оцінка лісового біорізноманіття;
– аналіз зміни клімату;
– встановлення порушень лісових екосистем тощо.
Серед основних завдань FISE є також контроль лісових пожеж в Європі (EFFIS) та картографування лісів. Вся інформація відображається на загальноєвропейській інформаційній платформі EFDAC. Для моніторингу лісового господарства за програмою FISE були розроблені растрові карти, які охоплюють 27 країн ЄС та 11 сусідніх. FISE інтегрована з іншими інформаційними та моніторинговими системами ЄС, зокрема, з програмою Copernicus.
Суттєве значення для формування національних ГІС має належне фінансування усіх необхідних заходів державою. Так, наприклад, Міністерство сільського і лісового господарства Фінляндії виділяє до 70% свого бюджету на різні інформаційні програми, в тому числі, і на національну інвентаризацію лісів. За останні роки ця сума становить близько 40 млн євро. Національна інвентаризація лісів є однією з державних інформаційних програм шведської національної космічної ради (SNSB), яка входить до складу Європейського космічного агентства (ESA). Отримані геодані застосовуються для:
– виявлення суцільних рубок;
– оцінки меж лісових угідь;
– визначення загального обсягу біомаси та віку дерев.
SNSB щорічно виділяє близько 700 млн шведських крон на космічні програми, в яких активно застосовуються дані ГІС.
Слід відзначити, що для формування баз даних лісового сектору на національному та регіональному рівнях європейські країни використовують ГІС різного рівня складності, які можуть надаватися приватними компаніями безкоштовно, у рамках окремих проектів. Так, для створення системи ефективного управління лісовими ресурсами у напівкантоні Базель (Швейцарія) була використана безкоштовна ГІС QGIS, яка працює з більшістю векторних і растрових форматів, базами даних, володіє широкими можливостями для аналізу і може бути адаптована під особливі потреби конкретного лісового господарства. У Португалії, де гостро стоїть проблема захисту лісів від пожеж, у одному з муніципалітетів під патронатом Національної Лісової Адміністрації була розроблена інформаційна система, яка показує місця найбільших ризиків виникнення лісових пожеж. Ця інформаційна система працює за допомогою програмного модуля, написаного для QGIS, і дозволяє оперативно відреагувати на виникнення надзвичайних ситуацій.
У багатьох європейських країнах для створення ГІС-проектів використовуються прилади фірми Leica Geosystems (Швейцарія). Так, за допомогою приладів цієї фірми у Словенії були успішно проведені роботи з межування і координації земель, підготовлені експертні звіти і необхідний картматеріал. Досвід польських лісових підприємств, які впроваджували у себе новітні ГІС-технології, свідчить, що безкоштовне програмне забезпечення дуже ефективно на початкових етапах роботи: дозволяє вносити зібрані геодані, обробляти їх, виконувати більшість аналітичних завдань, а найголовніше – можна використовувати новітні технології в реальному лісогосподарському бізнесі при мінімальних витратах.
Враховуючи європейський досвід, перехід лісових господарств України на новий рівень лісовпорядкування та розвитку, можливо, починати з недорогих програмно-апаратних рішень. Ефективне управління лісовим господарством за допомогою новітніх геоінформаційних технологій не справа майбутнього – це вже реалії сьогодення, які потребують змін у свідомості та підходах до роботи українських лісівників.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
