ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 січня 2020

Екоактивісти пікетуватимуть Держліс на захист парку «Гуцульщина»



13 січня екоактивісти проведуть у Києві пікет Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР). Мета акції – привернути увагу відомства до ситуації в національному природному парку (НПП) «Гуцульщина» (Івано-Франківська область, Кутський район).

«Ми хочемо змусити лісгосп дотримуватися заповідного режиму, рахуватися з рішеннями науково-технічної ради парку і просто виконувати природоохоронне законодавство. Працівники лісгоспу ведуть масові незаконні рубки, що підтверджено перевірками Державної екологічної інспекції, ведуть активну дискредитацію парку «Гуцульщина» та застосовують силу до охорони парку, яка виконує свої обов’язки. Ми вимагаємо від керівництва ДАЛР зняти з посади нинішнього директора лісгоспу і жорстко відреагувати на ті порушення, які відбуваються на території лісгоспу», – сказала GreenPost прес-секретар КЕКЦ Альона Федорченко.


Довідка GreenPost. До складу цього парку крім земель, якими безпосередньо управляє  НПП, входить територія Кутського лісгоспу. Парк напряму підпорядковується Мінекоенерго, лісгосп – безпосередньо Державному агентству лісових ресурсів. Відповідно до Положення про парк та Закону про природно-заповідний фонд, установи, території яких указами президента включаються до складу НПП, мусять виконувати вимоги Закону про природно-заповідний фонд, а також узгоджувати свою діяльність з керівництвом відповідного нацпарку.
Як повідомили GreenPost у прес-центрі Київського еколого-культурного центру, учасники пікету планують почати акцію біля ДАЛР об 11 годині.

GreenPost слідкуватиме за розвитком подій та інформуватиме про перебіг пікету і реакцію керівництва Державного агентства лісових ресурсів. Збитки через незаконні рубки в Ужанському нацпарку склали майже два мільйони гривень

http://greenpost.press/2020/01/13/ekoaktyvisty-piketuvatymut-derzhlis-na-zahyst-parku-guczulshhyna/







Про відміну форми державного статистичного спостереження 1-АП (річна)


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ 

НАКАЗ 

від 9 січня 2020 року N 37 

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держстату від 06 липня 2018 року N120 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-АП (річна) "Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності" 

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року N 481 (зі змінами), з метою приведення нормативних актів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідність із законодавством наказую:

1. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 січня 2020 року наказ Держстату від 06 липня 2018 року N 120 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-АП (річна) "Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності".

2. Департаменту соціальної статистики (Сеник І. В.) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) цей наказ в електронному форматі для оприлюднення на офіційному вебсайті Держстату.

3. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Держстату протягом трьох робочих днів після одержання його електронної версії.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова                                                      І. Є. Вернер 

Три механизма самовоспроизводства катастрофических ландшафтных пожаров

Катастрофические лесные и в целом ландшафтные пожары время от времени происходили на Земле с незапамятных времен по вполне природным причинам: от молний, от извержений вулканов, и от падения метеоритов. Человек тоже отнюдь не вчера стал важным, а потом и главным источником огня на природных территориях: есть вполне достоверные свидетельства того, что люди умели использовать огонь уже как минимум полтора миллиона лет назад, а десятки и сотни тысяч лет назад это использование было уже вполне массовым. Использование огня человеком стало одним из главных факторов формирования современного растительного покрова нашей планеты, в том числе лесов таежной зоны. В общем, ни то, что леса и другие природные территории нашей планеты регулярно горят, ни то, что они горят в первую очередь по вине человека, уже много тысячелетий не является чем-то новым или необычным.



Новыми и необычными являются масштабы пожарных катастроф, особенно если принимать во внимание не только площади пожаров за один сезон или год, но и повторяемость крупных пожаров в том или ином регионе. Например, катастрофические лесные пожары 2019 года в Сибири и на Дальнем Востоке (14,4 млн. га по данным дистанционного мониторинга системы ИСДМ-Рослесхоз), видимо, вполне сравнимы с "великим сибирским лесным пожаром" 1915 года, охватившим примерно те же регионы (14,2 млн. га по данным исследования, проведенного В.Б.Шостаковичем - ссылка). Но пожары 2015 года были явлением уникальным, все еще именовавшимся "великий пожар" в 1924 году, когда результаты его исследования были наконец опубликованы - а сейчас такого масштаба катастрофы стали явлением периодическим и не очень редким. С начала ХХI века пожары такого масштаба случались в Сибири и на Дальнем Востоке уже пять раз: в 2003 году (15,6 млн. га в границах СФО и ДФО), в 2008 (12,1 млн. га), в 2012 (снова 15,6 млн. га), в 2018 (13,5 млн. га), и, наконец, в 2019 (14,4 млн. га).

Сейчас внимание всего мира приковано к катастрофическим ландшафтным пожарам в Австралии (по предварительной оценке, с начала нынешнего сезона огнем пройдено не менее 11 млн. га). Там нынешняя катастрофа тоже далеко не первая в истории и даже, видимо, не самая крупная; но в хорошей обзорной статье про прошлые пожарные катастрофы в Австралии (ссылка) за полтораста лет с середины XIX века упоминается восемь катастроф такого масштаба, а за двадцать лет с начала нынешнего века - уже четыре. То есть проблема не только в том, что пожарные катастрофы становятся более масштабными, но и в том, что они становятся более частыми, превращаются в новую норму жизни.

В значительной степени это связано с тем, что чем больше и чаще природные территории того или иного региона Земли горят - тем более благоприятные условия создаются для того, чтобы в будущем они горели больше и чаще. Существует как минимум три главных мехазизма положительной обратной связи между пожарами сейчас и их динамикой в обозримом будущем.

Во-первых, выбросы углекислого газа и сажи от пожаров вносят значительный вклад в изменение климата - а изменение климата ведет к росту пожарной опасности. Следствием изменения климата является значительный рост продолжительности пожароопасного сезона (в регионах с резко выраженной сезонностью), а также увеличение продолжительности и интенсивности засух и периодов аномальной жары. Именно такие экстремальные засухи с экстремальной жарой способствовали развитию всех крупнейших лесопожарных катастроф последних пары десятилетий, в том числе в Сибири и в Австралии. Частота таких засух явно будет расти - например, нынешний дефицит снега в Средней полосе России (особенно выраженный в Ленинградской, Псковской, Смоленской, Брянской областях и вообще на самом западе) уже увеличивает риск весенне-летней засухи в этой части страны в 2020 году.



Отклонения средней температуры приземного воздуха от средних за ХХ век значений за весь период точных метеорологических наблюдений (по 12-месячным периодам с декабря по ноябрь включительно - информация за декабрь 2019 года появится в конце января) по данным Национального управления океанических и атмосферных исследований США - NOAA

Во-вторых, регулярно повторяющиеся пожары способствуют формированию все более открытых ландшафтов, которые быстрее просыхают на солнце, и по которым огонь быстро разносится ветром на огромные расстояния. Даже если на такой территории преобладают леса из деревьев, биологически приспособленных к существованию в условиях время от времени повторяющихся несильных низовых пожаров (например, сосны, лиственницы или эвкалипта) - каждый такой пожар ослабляет и постепенно убивает какую-то часть взрослых деревьев, и уничтожает весь или почти весь подрост. Если пожары редки - лесная растительность успевает восстановиться за периоды между ними; но если они становятся слишком частыми, то такого восстановления уже не происходит, и когда-то лесной ландшафт превращается в что-то типа саванны, редколесья. На такой территории пожары уже не влияют принципиально на количество горючих материалов (поскольку трава нарастает ежегодно), ветер беспрепятственно разносит огонь на огромные расстояния, а новые деревья просто не успевают дожить до того возраста, когда они смогли бы хоть как-то противостоять огню.



Регулярно повторяющиеся палы сухой травы на ранее лесных землях, постепенно убивая часть взрослых деревьев и уничтожая появляющийся подрост, формируют и поддерживают все более открытые пространства, которые быстро просыхают и по которым огонь разносится ветром на огромные расстояния (снимок из Амурской области)


В-третьих, если территория регулярно и повсеместно горит - это формирует уже у людей привычку к огню на природных территориях, к беспечному с ним обращению, и даже к регулярному выжиганию всего, что может гореть. Там, где каждый год в подходящий сезон все кругом горит, многие люди воспринимают и сами пожары, и поджоги, например, сухой травы как давно сложившуюся норму жизни: "всегда так было, зачем менять", "деды и прадеды жгли", "коренные народы жгли" и т.д. То, что именно отношение людей к огню и к выжиганию сухой растительности является важнейшим фактором, определяющим уровень пожарной опасности, очень хорошо видно по разнице в количестве ландшафтных пожаров на границах, например, России с Белоруссией и прибалтийскими странами, где при одинаковых природных условиях количество пожаров по разные стороны границы может отличаться в десятки и сотни раз. Перефразируя Булгакова, можно сказать, что пожарная опасность - не в лесах и вообще не на природных территориях, а в головах. И чем больше кругом горит, чем шире огонь используется в обычной хозяйственной практике (в качестве "профилактических выжиганий", для сжигания сельскохозяйственных и порубочных остатков, и т.д.), тем более сильной и неистребимой оказывается эта разруха.

На Волині шукатимуть незаконні пилорами



На Волині перевірятимуть лісопильні об’єкти та ліквідовуватимуть нелегальний обіг деревини.

Відповідне розпорядження 10-го січня підписав голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко, – йдеться на сайті Волинської ОДА.

Голів районних державних адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування зобов’язали:

1) до 15 січня утворити робочі комісії з обстеження та легалізації роботи лісопильних об’єктів ліквідації нелегального обігу деревини;

2) вжити заходів з виявлення та припинення нелегальної роботи лісопильних об’єктів та ліквідації нелегального обігу деревини у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

3) щотижнево надавати управлінню з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації інформації про результати роботи за відповідно наданою ним формою.

Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства доручили з-поміж іншого:

забезпечити роботу рейдових бригад з охорони лісів від лісопорушень за участю працівників правоохоронних та природоохоронних органів і громадських інспекторів з охорони довкілля;

покласти персональну відповідальність на директорів державних лісогосподарських підприємств за своєчасну і повну передачу матеріалів про виявлені лісопорушення до правоохоронних органів та судів.

За оперативними даними територіальних підрозділів управління Національної поліції на території області розміщено 782 деревообробних підприємства (пилорами). Камінь-Каширський район – 213, Ратнівський – 126, Ковельський – 102, Маневицький – 77, Шацький – 34, Любешівський – 30, Любомльський – 30, Турійський – 27, Горохівський – 26, Старовижівський – 23, Рожищенський – 23, Локачинський – 20, Ківерцівський – 17, Луцький – 13, Володимир-Волинський – 8, Іваничівський – 4, м.Луцьк – 7 та м.Нововолинськ – 2.

Працівниками поліції перевірено 748 таких підприємств. Щодо осіб, які вчинили незаконну вирубку деревини, оформлено 636 адміністративних протоколів.

Сума збитків становить 1 млн 490 тис. грн. До адміністративної відповідальності притягнуто 171 особу, щодо 24 фактів порушено кримінальні провадження.

12 січень, 23:30

В Україні майже 8% лісів ніким не охороняються — голова Держлісагентства



В Україні не закріплені за постійними лісокористувачами та ніким не охороняються майже 800 тисяч гектарів лісів, що становить 7,5% лісового фонду країни.

Про це повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький у Facebook.

“7,5% лісів (а це майже 800 тис. га) взагалі не закріплені за постійними лісокористувачами, і ніким не охороняються. Відповідно жодної охорони від незаконних рубок і облік деревини не здійснюється”, - написав Заблоцький.

Він зазначив, що 12% лісового фонду України знаходиться у віданні органів місцевого самоврядування, які заготовляють близько 2 млн кубометрів деревини. Втім, зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності до системи електронного обліку підключено лише 69. За словами голови Держлісагентства, комунальні підприємства, так звані “агролісгоспи” зі значними обсягами заготівлі у Житомирській, Сумській, Чернігівській та інших областях не здійснюють електронного обліку деревини.Читайте також: Уряд обговорює з ЄС створення ефективного ринку в сфері вирубки лісів

Наразі, за інформацією Заблоцького, електронний облік деревини повністю здійснюють лише державні лісгоспи, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони України. Загалом, це близько 74% всіх лісів.Читайте також: У Житомирі презентували проєкт «Ліс у смартфоні»

Як повідомляв Укрінформ, 11 січня 2020 року на селекторній нараді Прем'єр-міністр Олексій Гончарук дав доручення забезпечити з 1 лютого в Україні повноцінне функціонування централізованого обліку деревини, а також доручив МВС, Держлісагентству та Держекоінспекції безперервно запобігати незаконним вирубкам лісів і виявляти порушення.

13.01.2020 04:10

12 січня 2020

Почему леса так важны для нашей планеты?

Обезлесение является одной из наиболее серьезных угроз, которые стоят перед человечеством. Согласно результатам исследования, опубликованного в журнале Ecology Letters, леса накапливают углерод и противодействуют изменению климата, помогают предотвратить эрозию почвы и регулируют водный цикл. Особенно положительно леса влияют на состояние окружающей среды если в них присутствует большое разнообразие деревьев. Более того, леса важны для общего состояния здоровья планеты. Их польза для общества и разнообразие жизни возлагают на нас ответственность и обязанность защитить планету от обезлесения.



Уничтожая леса мы приближаем катастрофу

Леса представляют собой одни из самых красивых и волшебных мест на Земле. Тем более ужасным является их уничтожение. Сотни видов живых существ ежегодно лишаются привычных мест обитания. Вырубка лесов ради сельскохозяйственных нужд уже сегодня поставила под угрозу вымирания миллион видов. Лесные пожары с каждым годом становятся все опаснее и масштабнее. Если ситуация не изменится, чума под названием обезлесение может закончится катастрофой. Чтобы окончательно развеять сомнения, давайте познакомимся с некоторыми причинами, которые демонстрируют необходимость сохранности лесов на нашей планете.

Еще больше увлекательных статей о нашей планете, Солнечной системе, галактике и Вселенной читайте на нашем канале в Яндекс.Дзен


Содержание
1Леса помогают нам дышать
2Жизнь более 2000 миллионов человек зависит от лесов
3Леса — это больше, чем просто деревья
4Леса очищают воздух
5Леса помогают нам лечить болезни

Леса помогают нам дышать




Загрязнение воздуха ежегодно уносит жизни семи миллионов человек

Леса перерабатывают кислород, необходимый для жизни, и поглощают углекислый газ, который мы выдыхаем (или выделяем). Подсчитано, что одно зрелое и покрытое листвой дерево обеспечивает ежедневное снабжение кислородом от 2 до 10 человек. Фитопланктон в океане более плодовит, поскольку он обеспечивает половину кислорода Земли, но леса остаются ключевым источником качественного воздуха на планете.


Жизнь более 2000 миллионов человек зависит от лесов




Несмотря на то, что мы этого не замечаем, леса помогают нам каждый день

Согласно данным WWF, леса обеспечивают нас кровом, средствами к существованию, водой, едой и топливом. Практически все виды деятельности прямо или косвенно связаны с лесами. Некоторые из них легко перечислить: добыча древесины, производство бумаги и др. Другие менее очевидны, так как во многие продукты повседневного пользования (лекарства, косметика и моющие средства) входят компоненты, содержащиеся в лесных травах и деревьях.


Леса — это больше, чем просто деревья



Обезлесение уже поставило под угрозу вымирания миллион видов живых существ

80% биоразнообразия Земли проживает в лесах. Насекомые и черви обеспечивают почву питательными веществами, пчелы и птицы распространяют пыльцу и семена, а волки и крупные кошачьи держат голодных и травоядных зверей в страхе. Биоразнообразие является ключевым фактором существования как для экосистем, так и для человека. Помимо прочего, деревья создают жизненно важные теневые оазисы благодаря ветвям и листьям. В городе деревья помогают поддерживать прохладу в зданиях, уменьшая потребность в вентиляторах или кондиционерах, в то время как большие леса могут регулировать региональные температуры.

Как вы думаете, что важнее - сохранять леса или высаживать новые деревья? Давайте обсудим этот вопрос в комментариях и с участниками нашего Telegram-чата


Леса очищают воздух



Сохранение лесов помогает эффективно бороться с загрязнением воздуха

Леса очищают воздух в гораздо больших масштабах, чем может показаться. Деревья поглощают широкий спектр загрязнителей воздуха, включая окись углерода, двуокись серы и двуокись азота. Леса спасают миллионы жизней.

Это интересно: Что будет, если на Земле появится лес, размером с континент?


Леса помогают нам лечить болезни



В лесах растет огромное количество лекарственных трав

Около 70% известных растений обладают противораковыми свойствами и встречаются в тропических или влажных лесах. Простая прогулка по лесу приносит пользу для здоровья, помогая избавиться от стресса, снизить артериальное давление, сделать вас счастливее и укрепить иммунную систему. Последнее может быть отчасти связано с тем, что деревья выделяют в воздух соединения, называемые фитонцидами, которые заставляют организм стимулировать естественные клетки, которые атакуют инфекции и защищают от заболеваний.

14 січня - засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби



14 січня - засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби

14 СІЧНЯ
12:00 -1 3:00
вiвторок

14 січня відбудеться засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби

Дата проведення: 14 січня 2020 року

Місце проведення: Національне агентство України з питань державної служби, IІІ поверх, кабінет № 327, м. Київ, вул. Прорізна, 15

Початок засідання: 12:00.


ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби



5. Про затвердження списку кандидатів на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів, яких допущено до етапу співбесіди.

6. Проведення співбесіди з кандидатами на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів та визначення її результатів

7. Складення рейтингу кандидатів на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів.

8. Визначення кандидатур на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів, які набрали найбільшу кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів, для внесення пропозицій суб’єкту призначення.

https://www.kmu.gov.ua/events/14-sichnya-zasidannya-komisiyi-z-pitan-vishchogo-korpusu-derzhavnoyi-sluzhbi

11 січня 2020

Тайга на Житомирщині: те, що ви не знали про Поліський природний заповідник

Сьогодні - Всесвітній день заповідників. Про заповідники Житомирщини розповідає Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства


Заповідність територій державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства складає близько 14 % . Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду - 112 тис. га.

На півночі нашої області у межиріччі Уборті та Болотниці розташований Поліський природний заповідник, загальною площею понад 20 тисяч гектарів. Це справжній острівець дикої, місцями незайманої, природи з унікальним рослинним та тваринним світом.


Природа цього краю цікава і неповторна, багато у чому вона нагадує тайгу. Територія заповідника повністю вкрита сосновими лісами підтайгового типу, яких немає більше ніде в Україні. Тут є річки з мальовничими берегами, лісові озера, величезна кількість дрібних струмків, непрохідні болота. В заповіднику збереглось багато природних ландшафтів, які згідно з Бернською конвенцією входять до територій спеціального збереження Смарагдової мережі Європи - березові та хвойні заболочені ліси, верхові болота, водно-болотні угруповання.

Крім того, лісгоспи області мають в господарстві 2 дендрологічних парки,
141 заказник, 12 пам’яток природи, 2 пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Усього таких об’єктів 158.


Щороку площа природо-заповідного фонду збільшується за рахунок виявлення на тій чи іншій території рідкісних та червонокнижних представників флори і фауни.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. 

Загалом на території України діє 4 біосферних та 19 природних заповідників. Також для туристів відкриті більш 40 національних і 45 ландшафтних парків, 3000 пам'яток природи, 616 ботанічних садів, дендропарків та подібних об'єктів. Понад 8000 територій охороняються фондом. Їх загальна площа становить 6% від усієї території України.


Хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати, – відомий український поет та письменник Андрій Любка

Величезні, катастрофічні пожежі в Австралії неабияк розчулили й нажахали українців. Фотографії зон поширення вогню, спалених лісів, обгорілих звірів, ба навіть фейкові світлини з космосу облетіли українські соціальні мережі, спровокували сотні суперечок і спричинилися до підвищення екологічної свідомості українців.



За всім цим було цікаво спостерігати, якби не одне «але». Річ у тім, що вже вкотре розкручена медійна ситуація захоплює уми й емоції наших співвітчизників, але в той же час мимоволі підкреслює нашу провінційність. Я й про те, що серіал «Чорнобиль» зняли не в Україні, хоча, здавалось би, це повністю «наш» матеріал. Коли цей серіал став усесвітньо відомим, українці й собі зацікавилися постатями ліквідаторів та справжньою історією тієї катастрофи, а до того суспільній думці не було до цього діла. Згадайте, якого зневажливого значення в нас набуло саме слово «чорнобильці» (пільговики, які вимагають виплат, субсидій, пільг, але самі, либонь, свої посвідчення десь купили).

Те саме спостерігалося у серпні 2018, коли помер славетний американський сенатор Джон Маккейн. Українці так масово поширювали інформацію про його доблесну біографію і так палко захоплювалися цим справжнім другом України, що це спонукало мене написати блог для «Дня» під назвою «Про Маккейна й Лук’яненка». Тоді навіть пролунали пропозиції називати вулиці й сквери іменем Маккейна, що дозволило мені зробити такий висновок: «Українська фейсбук-спільнота значно сильніше розчулилася від звістки про смерть американського героя. Він просто був більш «розкрученим». І тому здавався більшим, справжнішим героєм. Я не хочу порівнювати Маккейна й Лук’яненка, мені йдеться лише про те, що ми не вміємо цінувати своїх героїв. Не тільки дисидентів, що боролися за Україну в часи совєтської окупації, а й воїнів, які зі зброєю в руках захищають свою державу нині. Українських маккейнів вистачає в окопах на Донбасі. Але ми їх не знаємо – імен, біографій, подвигів. З кожним роком про саму війну ми говоримо все менше, а ЗМІ публікують тільки сухі зведення. Варто назвати іменем Маккейна вулицю в Києві. Але треба також навчитися вирощувати своїх героїв. Їх у нас не бракує. Бракує уваги до них, вдячності, захоплення. До речі, скільки українських міст уже назвали свої вулиці іменем Левка Лук’яненка? А Євгена Грицяка? Що, не чули про такого?».

Можна пригадати і зовсім нещодавню історію – про пожежу у паризькому соборі Нотр-Дам. Тоді українці також хапалися за серце, робили перепости, переказували гроші на відбудови, а всі ЗМІ (електронні, паперові, радіо й телебачення) ряхтіли інформацією про цю пожежу. Скажіть, а чому такої уваги не привертає жахливий, катастрофічний стан українських пам’яток культури й історії? Чому той прикрий факт, що днями в Олеському фондосховищі Національної галереї мистецтв обвалився дах, так і не став топ-новиною наших ЗМІ й суспільних обговорень? Правильно: бо до свого нам байдуже, ми тільки чужі, «розкручені» пам’ятки вважаємо справді цінними. Мабуть, не десятки, а сотні тисяч історичних споруд, замків, церков, монастирів, кам’яниць, будівель, що належали видатним українцям, сьогодні перебувають у плачевному стані по всій Україні, але хіба це здатне нас зворушити?

Так і з австралійськими пожежами: безумовно, поспівчувати варто, але хіба в нас мало власних екологічних проблем? Та мені здається, що Україна взагалі – зона суцільного екологічного лиха! Згадайте тотальну вирубку карпатських лісів, про те, що Боржавський хребет хочуть знищити вітряками, що Шацькі озера міліють, що Дністер планують закласти каскадом ГЕС, що під час щорічного спалення листя й трави українці вбивають мільйони тварин і птахів, що майже в жодному українському місті не можна пити воду з крана, що добування бурштину катастрофічно впливає на природу, що сортування сміття в нас так і не працює, а люди в супермаркетах навіть банани кладуть у кульки (список безкінечний)!

Болить серце за природу, екологію, клімат? Чудово! Але давайте спочатку приберемо вдома, а вже потім займемося Австралією. А оскільки Земля – це спільна екосистема, то й висновок простий: хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати!

11/01/2020

Погрожували і хотіли пошкодити службове авто: невідомі погрожували працівникам лісової охорони на Рівненщині



У ніч на 11 січня працівникам державної лісової охорони перешкоджали виконувати обов’язки. Про це повідомили в ДП «Березнівське лісове господарство». Відомо, що близько 20 невідомих осіб у балаклавах вступили в сутичку із працівниками лісової охорони, погрожували фізичною розправою і намагались пошкодити службовий автомобіль.

До слова, події відбувались у лісових масивах Бобрівського лісництва на Березнівщині. Працівники лісової охорони проводили патрулювання в місцях незаконного видобутку бурштину. Про даний факт було повідомлено працівників поліції на лінію «102». Правоохоронними органами проводяться слідчі дії щодо вказаної події.

https://rivne.media/news/pohrozhuvali-i-khotili-poshkoditi-sluzhbove-avto-nevidomi-pohrozhuvali-pratsivnikam-lisovoi-okhoroni-na-rivnenshchini-26604

***


Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом опору працівникові лісової охорони на Березнівщині

Прес-релізи 11.01.2020 15:50

Учора, 10 січня, о 20:40 надійшло повідомлення від головного інженера охорони лісу Соснівського лісового господарства про конфлікт із водієм трактора, завантаженим деревиною, та невідомими, які чинили опір під час виконання службових обов’язків.


Слідчо-оперативна група на місці події попередньо встановила, що під час патрулювання території Яцьковицького лісництва 32-річний головний інженер лісової охорони разом із 30-річним водієм на автодорозі неподалік села Балашівка виявив трактор із причепом, завантаженим колодами сосни. Підтверджуючі документи про законність походження деревини кермувальник не надав. Однак, здійснивши телефонний дзвінок, запевнив, що їх зараз підвезуть.

За кілька хвилин за двісті метрів до місця події на автомобілі під’їхали невідомі. П’ятеро чоловіків підійшли до трактора та почали розвантажувати колоди. На зауваження представника лісової охорони вони не реагували, натомість почали агресивно поводитися та застосовувати фізичну силу. Для припинення протиправних дій, збереження власного життя та здоров’я працівник лісгоспу дістав спецпристрій. Одному із невідомих вдалося вибити його із руки та, завдавши декілька ударів, повалити працівника лісової охорони на землю. Зловмисники із місця події втекли.

За фактами незаконного перевезення лісу та опору працівникові лісової охорони під час виконання службових обов’язків відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 246 та частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України. У рамках кримінального провадження поліцейські Березнівського відділення встановлюють обставини інциденту та осіб, причетних до злочинів.

П’ять кубічних метрів деревини породи «сосна» вилучені та передані на зберігання до Яцьковицького лісництва.

Відділ комунікації поліції Рівненської області

© Офіційний сайт Національної поліції: https://rv.npu.gov.ua/news/operativna-obstavnovka/slidchi-vidkrili-kriminalne-provadzhennya-za-faktom-oporu-praczivnikovi-lisovoji-oxoroni-na-bereznivshhini/