ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 січня 2020

Лесника, который застрелил на Херсонщине браконьера, отстранили от рейдов



Делом об убийстве лесником мужчины, который незаконно рубил деревья в Голопристанском лесхозе, занимается Государственное бюро расследований. Действия подозреваемого квалифицируются как умышленное убийство при превышении пределов необходимой обороны или превышении мер, необходимых для задержания преступника. Об этом журналистам рассказал заместитель начальника Главного управления Нацполиции Николай Вербицкий:

"Человек, который стрелял, является работником лесоохотничьего хозяйства. Поскольку такие лица наделены правоприменительных функций, должны составлять административные протоколы и относятся по закону к категории правоохранителей, мы сообщили об этом факте в Государственное бюро расследования. Они с самого начала занимались этим событием. Они проводили следственные действия. Информация, которой мы владеем, — это квалифицированы действия подозреваемого лица по статье 118 [Уголовного кодекса Украины, — ред.]. Это убийство при превышении необходимой обороны, а также границ для по содержания преступников ".

Виталий Григорьев журналистам по телефону прокомментировал ситуацию:

"Это было где-то в 17:10 — 17:15, судя по тому, что в 17:19 я позвонил в полицию, чтобы сообщить о содеянном. Их, браконьеров, было четверо, в чем и была опасность. Протаранив меня, они завладели б оружием. Когда начал таранить меня автомобиль, другие исчезли из поля зрения. Я действовал в рамках действующего законодательства. Другого выбора у меня не было: или быть сбитым автомобилем, или … Думал, что он остановится после трех предупредительных выстрелов вверх. Стрелял по автомобилю, а не по водителю. Пуля пошла на повышение и попала в центр стекла. Попасть в водителя не мог. Пот им, анализируя ситуацию, — водитель наклонился, чтобы надавить на газ и меня сбить, поэтому оказался на траектории полета пули. Напарник был в трех километрах от меня с другой стороны, следил за дорогой. Мы не знали, откуда будут ехать — перекрывали два пути . все экспертизы, все расчеты сделали. меня допросили в качестве свидетеля. Обвинение мне не предъявлено. Я пока прохожу как свидетель. по этом случае выдвинули 118-ю статью. Идет следствие. В связи с тем, что произошло, меня отстранили от рейдов, пока идет служебное расследование. От работы меня пока не отстранили".

Что известно:

Работник лесного хозяйства в селе Малые Копани Херсонской во время рейда обнаружил четырех человек, которые незаконно вырубали лес.

Во время конфликта, лесник застрелил 39-летнего мужчину из охотничьего ружья. Погибший пытался переехать работника лесные на автомобиле.

Правоохранители установили личности еще трех браконьеров. По факту незаконной вырубки леса возбуждено

http://kherson-news.info/society/lesnika-kotoryi-zastrelil-na-hersonshine-brakonera-otstranili-ot-reidov/

ГБР подозревает директора лесхоза в нанесении 4 млн гривен убытков государству



Подозреваемый не обеспечил надлежащее хранение имущества госпредприятия

Следователи Государственного бюро расследований (ГБР) 13 января 2020 года сообщили о подозрении в служебной халатности директору госпредприятия "Гутянское лесное хозяйство" в Харьковской области. Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на прес-службу ГБР.

Следствием установлено, что подозреваемый не обеспечил надлежащее хранение имущества государственного предприятия. Вследствие этого неустановленные лица в октябре-ноябре 2019 года осуществили вырубку более 200 деревьев на территории Владимирского лесничества, что нанесло ущерб государству на 4 млн 200 тыс. гривен.

Сейчас решается вопрос об отстранении директора лесхоза от занимаемой должности, избрание в отношении него меры пресечения и обеспечения возмещения нанесенного им государству ущерба.

Санкция статьи предусматривает наказание в виде лишения свободы на срок от 2 до 5 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной 
деятельностью на срок до 3 лет.

Фото: объявления подозрения (dbr.gov.ua)
Новости » Общество 13.01.2020 - 21:25

«Черного лесоруба» Сысу подозревают в служебной халатности



Действия, а вернее, по мнению правоохранителей, бездействия директора ГП «Гутянское лесное хозяйство» Виктора Сысы нанесли ущерб государству на более 4.2 миллиона гривен.

Виктору Сысе сообщено о подозрении в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч.2 ст.367 Уголовного Кодекса Украины - служебная халатность, повлекшая тяжкие последствия. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Харьковской области.

По данным следствия, на территории Владимирского лесничества, которое входит в структуру государственного предприятия, которым руководит Сыса, вырубили и вывезли более 200 дубов. В результате этих действий только в октябре-ноябре 2019 года государству был нанесен ущерб 4.2 миллиона гривен.

Сейчас решается вопрос об отстранении Виктора Сысы от занимаемой должности и избрании меры пресечения в виде домашнего ареста.

В случае, если вина будет доказана, ему грозит лишение свободы на срок от 2 до 5 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет и со штрафом от 250 до 750 необлагаемых минимумов доходов граждан или без такового.

В 2019 году Сыса уже был арестован за дачу вятки детективу НАБ за закрытие против него криминального дела, но вскоре вышел под залог. При этом суд оставил подозреваемого при должности.

Напомним, что губернатор области Алексей Кучер обратился к главе Государственного агентства лесных ресурсов Украины с просьбой убрать Сысу с занимаемой должности.

Также напомним, что в Харькове избрали меру пресечения бывшему нацгвардейцу, который по заказу российских спецслужб, пытался убить украинского разведчика.

13.01.2020 21:28

Програма діяльності Уряду | Українці більш ефективно та ощадливо використовують природні ресурси



#

Уряд  УКРАЇНИ ua




Програма діяльності
Кабінету Міністрів України

Міністерство енергетики та захисту довкілля України

#
Оржель Олексій
Міністр
Відповідальний
  • Головатенко Володимир Вікторович
    Заступник міністра
Ціль

9.6. Українці більш ефективно та ощадливо використовують природні ресурси

Сталий розвиток надрокористування можливий за умови забезпечення інвестиційної привабливості галузей, підвищення рівня технологічних процесів та адаптування законодавства до кращих світових стандартів для створення позитивного інвестиційного клімату.
Ми розвинемо центр обробки даних для оцифрування геологічної інформації та підтримки бази знань, відкриємо доступ до геоінформації та бази метаданих шляхом створення інтерактивних dataroom та впровадження онлайн-кабінету надрокористувача.
Ми гарантуємо проведення відкритих, конкурентних та якісно підготовлених аукціонів та конкурсів на право користування надрами на державному та місцевому рівні з метою залучення інвестицій та провідних практик розробки багатої мінеральної бази України.
Створимо нову систему моніторингу підземних вод та небезпечних геологічних процесів.
ЗгорнутиПереглянути більше

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі 9.6. «Українці більш ефективно та ощадливо використовують природні ресурси» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. Проблема політики

1.1. Українці не отримують належних матеріальних благ від неефективного та неощадливого використання природних ресурсів, які їм належать на конституційному праві власності
1.2. Носій проблеми (клієнт; суспільна група, яка страждає від проблеми)
Населення України
1.3. Масштаб проблеми
Загальнонаціональна

[1]

[1] Чисельність населення на 1 вересня 2019 року склала 41960033 осіб - Демографічна та соціальна статистика / Населення та міграція. Державна служба статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/

1.4. Гострота проблеми
Гостра
За попередніми підрахунками сума недоотриманих матеріальних благ українців від неефективного та неощадливого використання природних ресурсів складає 251,57 млрд. гривень в 2018 році[1]

[1] Ця сума включає: 10 млрд. доларів США, які Україна витрачає на імпорт паливно-енергетичних ресурсів; 2,8 млн. доларів США, які втрачають суб’єкти господарювання від неможливості використання 12% резерву промислового вилову водних біоресурсів; 60 млн. грн. втрачається від не здачі в оренду усіх можливих водних об’єктів; 35,8 млн. грн. втрачається від не проведення перерахунку розміру орендної плати за водні об’єкти; 116,7 млн. грн. втрачається від незаконних рубок деревини; 200 млн. грн. втрачається від функціонування нелегальних лісопилок; 140 млн. гривень втрачається від продажу необлікованої деревини; 60 млн. доларів США втрачається від нелегального видобування бурштину тільки в Житомирській області.

1.5. Динаміка проблеми

Негативна

Природні ресурси використовуються не на повний потенціал: 1/3 водних об’єктів України перебувають в оренді[1]; 16% родовищ корисних копалин освоєно[2]. Природні ресурси, які перебувають у користуванні, використовуються нераціонально і неощадливо: показник видобутку природного газу та нафти є недостатнім[3] – у 2018 році склав 2,5% та 1,3% відповідно[4], в той час як Україна витрачає на імпорт паливно-енергетичних ресурсів 10 млрд. доларів США; фактичний дохід суспільства з оренди 1 га дзеркала поверхні прісних водойм є у 4,5 рази менше за нормативно-визначений[5]; показник рибопродуктивності ставкової інтенсивної аквакультури складає лише 25% від нормативно-встановленого[6]. Окрім цього, використання деяких природних ресурсів відбувається незаконно, наприклад, бурштину, лісових ресурсів, водних біоресурсів: сума збитків від незаконних рубок за період 2015-2018 рр. збільшилась на 30%[7], а загальна сума збитків від незаконних рубок за цей же період склала 498,3 млн. грн.; кількість нелегальних лісопилок склала 12 тис., що в 1,3 рази більше ніж легальна діяльність і спричиняє щорічні збитки державі від недоотримання податкових надходжень у розмірі 200 млн. гривень; 60% загального об’єму промислового рибальства в Україні є незаконним, непідзвітним та неконтрольованим рибальством, що складає приблизно 42 тис. тонн в рік та завдає збитків державі у розмірі 839,3 млн. грн.; самовільне зайняття водного об’єкта призводить до втрати місцевими бюджетами щорічно мінімум 60 млн грн.[8].

Якщо існуюча політика не буде змінена, то гострота проблеми буде збільшуватися, оскільки українці продовжуватимуть втрачати щонайменше 251,57 млрд. гривень щороку, а стан навколишнього природного середовища буде погіршуватися через неощадливе використання природних ресурсів.

[1] За даними Державного водного агентства України станом на 01.01.2019 із наявних в Україні 47450 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала 276,29 тис. га в оренду передано 17440 водних об’єктів загальною площею 119,62 тис. га.
[2] Маючи понад 20000 родовищ корисних копалин, промисловістю України освоєно лише 16% з них, а саме 3286 родовищ, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних корисних копалин - Щорічник “Мінеральні ресурси України” - Київ, 2018 - http://geoinf.kiev.ua/publikatsiyi/shchorichnyky/mineralni-resursy-ukrayiny/
[3] Показник видобутку нафти в Мексиці у 2018 році склав 9,3%, у США – 9,1%; показник видобутку нафти в Канаді у 2018 році склав 9,7%, у США – 6,9% - BP Statistical Review of World Energy, 2019
[4] Щорічник “Мінеральні ресурси України” - Київ, 2018: балансові (видобувні) запаси природного газу на 01.01.2018 року = 829449 млн.м.куб., видобуток в 2017 р. = 20509 млн.м.куб.;  балансові (видобувні) запаси нафти на 01.01.2018 року = 109574 тис.тонн, видобуток в 2017 р. = 1515 тис.тонн - http://geoinf.kiev.ua/publikatsiyi/shchorichnyky/mineralni-resursy-ukrayiny/
[5] За даними Державного агентства водних ресурсів України фактичний дохід з оренди 1 га дзеркала поверхні прісних водойм складає 86,6 грн, а нормативна середня вартість оренди 1 га складає 386,58 грн., що визначена відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013  № 236
[6] За даними Державного агентства рибного господарства України у 2018 році фактична рибопродуктивність ставкової аквакультури склала 3,5 ц/га, а нормативна мінімальна розрахункова рибопродуктивність при інтенсивному веденні ставкової аквакультури склала 14 ц/га, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України» від 30.01.2013 № 45
[7] За інформацією Державного агентства лісових ресурсів України сума збитків від незаконних рубок за 2015 рік склала 87 млн. грн, а у 2018 році - 116,7 млн. грн.
[8]  60569354,4 грн. = 156,67 тис. га * 386,58 грн (середня вартість оренди 1 га, що визначена відповідно до Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 року № 236)
1.6. Причини проблеми
Причина 1 – Природні ресурси надаються у користування, продаються без застосування відкритих, конкурентних та прозорих процедур
Причина 2 – Інформація про природні ресурси та їх використання є обмеженою або закритою
Причина 3 – Незаконне використання природних ресурсів
Причина 4 – Неефективні заходи з моніторингу та попередження втрати якості природних ресурсів
Причина 5 – За користування природними ресурсами справляється занижена плата
Причина 6 – Існування значної кількості важковидобувних запасів, що глибоко залягають і розкидані серед родовищ
1.7. Показники ефективності політики
  • Збільшення доходу на використання 1 га земель лісового фонду
  • Збільшення доходу на використання 1 га дзеркала поверхні прісних водойм
  • Збільшення доходу від користування та відсотку вилучення корисних копалин при видобуванні

2. Пропонований курс політики

Підцілі
1. Запровадження конкурентного та прозорого способу отримання права на користування всіма видами надр, правил торгівлі деревиною
Показники результативності:
  • Усі види надр надаються у користування через конкурентні та прозорі механізми
  • 60% продажу деревини здійснюється з дотриманням принципу конкуренції
  • 100% водних об’єктів передаються у користування через конкурентні та прозорі механізми, крім заборонених Водним Кодексом України
Завдання до підцілі:
  • 1. Створення електронного кабінету надрокористувача
  • 2. Розповсюдження конкурентних способів видачі дозволів на всі надра
  • 3. Розробка та прийняття прозорих та рівних правил торгівлі деревиною, а також її продажу на електронних торгах
  • 4. Запровадження моніторингу внутрішнього споживання деревини
  • 5. Спрощення процедури надання водних об’єктів в користування через конкурентні та прозорі механізми
2. Відкриття доступу до актуальної інформації про природні ресурси
Показники результативності:
  • Збільшення кількості оцифрованих геологічних даних та викладення он-лайн на 20%
  • Відкритість геологічних даних на 100%
  • Поширення електронного обліку деревини на 100% лісокористувачів
  • 100% інвентаризації лісів за 5 років
Завдання до підцілі:
  • 1. Створення національного репозитарію геологічних даних, розвиток центру обробки даних для оцифрування геологічної інформації та підтримки бази знань, створення каталогу геологічної інформації, оцифрування геологічної інформації
  • 2. Надання доступу до геологічної інформації, відкриття доступу до бази метаданих, створення інтерактивних dataroom
  • 3. Забезпечення геологічного вивчення корисних копалин та нарощування мінерально-сировинної бази
  • 4. Запровадження Єдиної державної системи електронного обліку деревини
  • 5. Проведення інвентаризації лісів
3. Забезпечення законного використання природних ресурсів
Показники результативності:
  • 100% рубок проводиться на підставі лісорубних квитків, виданих Держлісагентством в електронному форматі
  • Протягом 2020 року до он-лайн порталу рубок приєднані всі області
  • 0% незаконно заготовленої деревини купується
  • Зменшення навантаження на одного працівника лісової охорони з 1000 га до 600 га
  • Законний обсяг виловленої риби в прісних водоймах зросте на 50%
  • 3,5 тис. суден флоту рибної промисловості підпадають під систему дистанційного моніторингу
Завдання до підцілі:
  • 1. Видача лісорубних квитків усім лісокористувачам Держлісагентством
  • 2. Створення єдиного електронного лісового порталу, який передбачає он-лайн порталу рубок, видачу лісорубних квитків в електронному вигляді, перевірку походження деревини, систему електронного обліку деревини, реєстр лісорубних квитків, проведення аукціонних торгів, реєстр сертифікатів походження деревини
  • 3. Забезпечення відповідальності за незаконне використання природних ресурсів (запровадження відповідальності за купівлю незаконно заготовленої деревини та підвищення відповідальності за порушення законодавства щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування)
  • 4. Збільшення чисельності працівників лісової охорони
  • 5. Створення електронної системи управління рибною галуззю (E-Fish)
  • 6. Запровадження системи простежуваності походження водних біоресурсів
  • 7. Запровадження системи дистанційного моніторингу суден флоту рибної промисловості
4. Забезпечення ефективних превентивних заходів з недопущення погіршення якості природних ресурсів
Показники результативності:
  • Зменшення всихання площ лісових насаджень на 20%
  • Система моніторингу підземних вод вибудована за басейновим принципом управління
Завдання до підцілі:
  • 1. Підвищення біологічної стійкості лісів
  • 2. Створення нової системи моніторингу підземних вод та небезпечних геологічних процесів
5. Забезпечення справляння реальної вартості за використання природних ресурсів
Показники результативності:
  • Плату за спеціальне використання водних біоресурсів збільшено в 3 рази
  • Дохід до бюджету зріс мінімум на 35 млн. Гривень за рахунок перерахунку розміру орендної плати за водні об’єкти
  • «Сплячі» спеціальні дозволи на користування надрами скоротяться на 25%
  • Доходи до бюджету зростуть на 200 млн. гривень за рахунок боротьби зі «сплячими» спеціальними дозволами на користування надрами
Завдання до підцілі:
  • 1. Збільшення плати за спеціальне використання водних біоресурсів
  • 2. Проведення перерахунку розміру орендної плати за водні об’єкти
  • 3. Боротьба зі "сплячими" спеціальними дозволами на користування надрами
6. Забезпечення заходів з інтенсифікації видобутку корисних копалин
Показники результативності:
  • Обсяг видобутку надр зріс на 20%
Завдання до підцілі:
  • 1. Стимулювання буріння нових свердловин з метою видобутку вуглеводнів
  • 2. Стимулювання розробки покладів способом, який відрізняється від звичайного або традиційного (нетрадиційних покладів)
  • 3. Застосування новітніх технологій на старих родовищах та сучасних методів інтенсифікації видобутку

Проект плану реалізації концепції політики

Заходи
Завдання: 1. Створення електронного кабінету надрокористувача
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка програмного забезпечення, його тестування та впровадження: 1-етап (дозвільна система) 01.11.2019 01.03.2020 Держгеонадра
2. Розробка програмного забезпечення, його тестування та впровадження:2-етап (звітність) 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
Завдання: 2. Розповсюдження конкурентних способів видачі дозволів на всі надра
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра щодо проведення електронних торгів 01.11.2019 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови про внесення змін до порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами 01.11.2019 31.12.2020 Мінекоенерго; Держгеонадра
3. Підготовка лотів та проведення відкритих, конкурентних та якісно підготовлених аукціонів та конкурсів на право користування надрами на державному та місцевому рівні (Відбір ділянок, підготовка аукціонної чи конкурсної документації, оцінка початкової вартості лоту та геологічної інформації на не менше 100 спеціальних дозволів) 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
Завдання: 3. Розробка та прийняття прозорих та рівних правил торгівлі деревиною, а також її продажу на електронних торгах
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо ринку деревини 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Підготовка і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови щодо порядку продажу деревини 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
3. Забезпечити адміністративно-організаційні дії щодо впровадження торгівлі деревиною на конкурсних засадах (внесення інформації про проведення торгів на он-лайн ресурс; організація торгів і проведення торгів) 01.01.2020 31.12.2020 Держлісагентство
Завдання: 4. Запровадження моніторингу внутрішнього споживання деревини
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови щодо порядку проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених 01.01.2020 31.03.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
Завдання: 5. Спрощення процедури надання водних об’єктів в користування через конкурентні та прозорі механізми
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками 01.01.2020 31.03.2021 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом 01.01.2020 31.03.2021 Мінекоенерго; Держводагентство
Завдання: 1. Створення національного репозитарію геологічних даних, розвиток центру обробки даних для оцифрування геологічної інформації та підтримки бази знань, створення каталогу геологічної інформації, оцифрування геологічної інформації
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Створення фізичного сховища геологічних матеріалів 01.11.2019 30.06.2020 Держгеонадра
2. Створення програмного забезпечення для зберігання даних у електронному форматі, наповнення сховища геологічними матеріалами та геологічними даними у цифровому форматі 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
3. Забезпечення безперебійного функціонування центру обробки даних та оцифрування геологічної інформації 01.01.2020 31.12.2020 Держгеонадра
4. Створення каталогу геоінформації, відцифрування актуальної геоінформації 01.01.2020 31.12.2020 Держгеонадра
Завдання: 2. Надання доступу до геологічної інформації, відкриття доступу до бази метаданих, створення інтерактивних dataroom
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ про внесення змін до порядку розпорядження геологічною інформацією 01.11.2019 30.06.2020 Мінекоенерго; Держгеонадра
2. Створення віртуальних dataroom для доступу до відцифрованих геологічних даних та інформації (1-етап: створення фізичних dataroom для поточних конкурсів УРП в 2019 році) 01.11.2019 30.11.2019 Держгеонадра
3. Створення віртуальних dataroom для доступу до відцифрованих геологічних даних та інформації (2-етап: створення віртуальних dataroom для майбутніх аукціонів та конкурсів) 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
4. Забезпечення ознайомлення потенційних інвесторів з наявними геологічними даними та інформацію через її зібрання в спеціально створених фізичних та віртуальних dataroom 01.11.2019 31.12.2024 Держгеонадра
Завдання: 3. Забезпечення геологічного вивчення корисних копалин та нарощування мінерально-сировинної бази
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1.Забезпечення збільшення видатків на проведення геологорозвідувальних робіт 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
Завдання: 4. Запровадження Єдиної державної системи електронного обліку деревини
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробити та внести на розгляд ВРУ проекту Закону України щодо впровадження електронного обліку деревини 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго
2. Провести інформаційно-комунікаційну компанію щодо ефективності діяльності систем електронного обліку деревини 01.01.2020 30.06.2020 Держлісагентство
Завдання: 5. Проведення інвентаризації лісів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробити та внести на розгляд ВРУ проекту Закону України щодо національної інвентаризації лісів 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго
2. Розробити та внести на розгляд КМУ проект постанови КМУ щодо порядку інвентаризації лісів 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
3. Розробити та затвердити наказ Мінекоенерго про затвердження методики проведення інвентаризації лісів 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
4. Забезпечити фінансову підтримку проведення інвентаризації лісів 01.01.2020 30.09.2023 Мінекоенерго; Держлісагентство
5. Здійснення дій щодо проведення національної інвентаризації (проведення аерофотозйомки, оцифровування інформації, обробка даних) 01.01.2021 30.09.2023 Держлісагентство
Завдання: 1. Видача лісорубних квитків усім лісокористувачам Держлісагентством
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробити та внести на розгляд ВРУ проекту Закону України щодо покладення повноважень на Держлісагентство з видачі лісорубних квитків усім користувачам 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Розробити та внести на розгляд КМУ проекту постанови КМУ щодо порядку видачі лісорубних квитків 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
Завдання: 2. Створення єдиного електронного лісового порталу, який передбачає он-лайн порталу рубок, видачу лісорубних квитків в електронному вигляді, перевірку походження деревини, систему електронного обліку деревини, реєстр лісорубних квитків, проведення аукціонних торгів, реєстр сертифікатів походження деревини
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка та затвердження Мінекоенерго наказу про функціонування лісового порталу 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
2. Запуск єдиного електронного лісового порталу (забезпечення фінансування створення порталу, внесення даних) 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
3. Проведення інформаційно-комунікаційної роботи щодо функціонування електронного лісового порталу (публікація матеріалів, проведення круглих столів, тощо) 01.01.2020 31.12.2020 Держлісагентство
Завдання: 3. Забезпечення відповідальності за незаконне використання природних ресурсів (запровадження відповідальності за купівлю незаконно заготовленої деревини та підвищення відповідальності за порушення законодавства щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування)
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробити та внести на розгляд ВРУ проекту Закону України щодо впровадження відповідальності за купівлю незаконно заготовленої деревини (без спецдозволу, без чіпу, без дотримання порядку правил торгівлі деревиною з дотриманням принципу конкуренції) 01.03.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд ВРУ проекту Закону України щодо підвищення відповідальності за порушення законодавства щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
Завдання: 4. Збільшення чисельності працівників лісової охорони
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд ВРУ проекту Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України щодо функціонування лісової охорони 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ про порядок діяльності лісової охорони 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держлісагентство
3. Забезпечити збільшення фінансування на лісову охорону 01.01.2021 31.12.2021 Мінекоенерго
4. Збільшити штат чисельності лісової охорони 01.01.2021 31.03.2023 Держлісагентство
Завдання: 5. Створення електронної системи управління рибною галуззю (E-Fish)
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ щодо створення електронної системи управління рибною галуззю 01.01.2020 30.06.2020 Мінекоенерго; Держрибагентство
2. Запуск електронної системи управління рибною галуззю (розробка та тестування електронної системи, внесення даних, забезпечення фінансування) 01.03.2020 31.12.2020 Держрибагентство
Завдання: 6. Запровадження системи простежуваності походження водних біоресурсів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Підготовка і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ щодо затвердження порядку придбання та збуту водних біоресурсів 01.01.2020 31.03.2021 Мінекоенерго; Держрибагентво
3. Проведення інформаційно-комунікаційної роботи щодо запровадження простежуваності походження водних біоресурсів (публікація матеріалів, проведення круглих столів, тощо) 31.12.2020 30.06.2021 Держрибагентво
Завдання: 7. Запровадження системи дистанційного моніторингу суден флоту рибної промисловості
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ щодо запровадження системи дистанційного моніторингу суден флоту рибної промисловості 01.01.2020 30.09.2020 Держрибагентство; Мінекоенерго
2. Підготовка і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог системи моніторингу риболовних суден 01.01.2020 31.12.2020 Мінекоенерго
3. Проведення інформаційно-комунікаційної роботи щодо запровадження системи дистанційного моніторингу суден флоту рибної промисловості (публікація матеріалів, проведення круглих столів, тощо) 01.09.2020 31.12.2020 Держрибагентво
Завдання: 1. Підвищення біологічної стійкості лісів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1.Здійснення безперебійного попередження виникнення захворювання лісів (зокрема, шляхом забезпечення фінансування) 01.01.2020 31.12.2024 Мінекоенерго; Держлісагентство
2.Розроблення та затвердження нормативно-правових актів щодо спрощення процедури призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів 01.01.2020 30.06.2021 Мінекоенерго; Держлісагентство
3.Забезпечити фінансову підтримку заходів з посадки змішаних лісів з метою підвищення їх біологічної стійкості 01.01.2020 31.12.2024 Мінекоенерго; Держлісагентство
4.Здійснити необхідні заходи щодо посадки змішаних лісів з метою підвищення їх біологічної стійкості 01.01.2020 31.12.2024 Держлісагентство
5.Проведення інформаційно-комунікаційних заходів щодо повідомлень населення про зміну підходів у процесі лісовідновлення 01.01.2020 31.12.2024 Держлісагентство
Завдання: 2. Створення нової системи моніторингу підземних вод та небезпечних геологічних процесів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Адаптація системи моніторингу підземних вод для впровадження інтегрованих підходів з метою управління ресурсами за басейновим принципом та осучаснення системи моніторингу небезпечних геологічних процесів 01.11.2020 31.12.2020 Мінекоенерго; Держгеонадра
Завдання: 1. Збільшення плати за спеціальне використання водних біоресурсів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд КМУ проекту постанови КМУ про порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і її розміри 01.01.2020 30.09.2020 Мінекоенерго; Держрибагентство
Завдання: 2. Проведення перерахунку розміру орендної плати за водні об’єкти
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Внесення змін до існуючих договорів оренди водних об'єктів 01.01.2021 31.12.2022 Обласні державні адміністрації; сільські; селищні; міські ради
2. Надання методичної допомоги щодо внесення змін до існуючих договорів оренди водних об'єктів у форматі листів-роз'яснень для облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадськості 01.01.2021 31.12.2022 Держводагентство
Завдання: 3. Боротьба зі "сплячими" спеціальними дозволами на користування надрами
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд ВРУ проекту Закону України про введення плати за користування ділянкою надр, на які видано спецдозволи, проте видобуток не ведеться 01.11.2019 31.12.2020 Мінекоенерго
2. Забезпечення ефективного геологічного контролю 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
3. Переглянути підписані угоди про розподіл продукції, діяльність за якими не проводиться, та вжити відповідних заходів. 01.11.2019 31.12.2020 Держгеонадра
Завдання: 1. Стимулювання буріння нових свердловин з метою видобутку вуглеводнів
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд ВРУ нормативно-правового акту з метою розповсюдження стимулюючих ставок ренти на рідкі вуглеводні при бурінні нових свердловин 01.11.2019 31.03.2020 Мінекоенерго
Завдання: 2. Стимулювання розробки покладів способом, який відрізняється від звичайного або традиційного (нетрадиційних покладів)
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Розробка та внесення на розгляд ВРУ нормативно-правового акту з метою визначення поняття "нетрадиційних покладів" 01.01.2021 31.12.2021 Мінекоенерго
2. Розробка та внесення на розгляд ВРУ проекту Закону України з метою надання податкових пільг підприємствам, які здійснюють видобуток "нетрадиційних покладів" 01.01.2021 31.12.2021 Мінекоенерго
Завдання: 3. Застосування новітніх технологій на старих родовищах та сучасних методів інтенсифікації видобутку
Захід Дата початку Дата завершення Відповідальні
1. Проведення інформаційно-комунікаційної компанії з метою залучення іноземних гравців на цей ринок до участі в аукціонах та конкурсах з укладання угод про розподіл продукції для популяризації приходу іноземних гравців шляхом промоції аукціонів та конкурсів з укладання угод про розподіл продукції 01.11.2020 31.12.2024 Держгеонадра
2. Оновлення Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості 01.01.2021 31.12.2021 Держгеонадра; Держпраці


https://program.kmu.gov.ua/meta/ukrainci-bils-efektivno-ta-osadlivo-vikoristovuut-prirodni-resursi

Виртуальная "Экология": сколько на самом деле гибнет лесов в России за год?

На сайте Счетной палаты Российской Федерации опубликован отчет о мониторинге хода реализации национального проекта "Экология", в котором, в числе прочего, приводятся данные о масштабах гибели лесов в России: "Ежегодно гибнет порядка 300 тыс. га лесных насаждений. Более 70% случаев гибели связано с лесными пожарами, частота и интенсивность которых за последние 30 лет возросла на 30–50%". Ссылка:

Отчет о результатах экспертно-аналитического мероприятия «Мониторинг хода реализации мероприятий национального проекта «Экология», в том числе своевременности их финансового обеспечения, достижения целей и задач, контрольных точек, а также качества управления»


Было бы неплохо, если бы это было правдой. Конечно, и триста тысяч гектаров ежегодно гибнущих лесов (это примерно три Москвы в границах Московской кольцевой автодороги) - площадь большая, но в масштабах нашей огромной страны это всего лишь 0,03-0,04 процента в год от всех лесов. Однако, к сожалению, это неправда - приведенные в отчете Счетной палаты РФ данные о масштабах гибели лесов в нашей стране не имеют ничего общего с действительностью, реальные масштабы на порядок больше.


Вот, например, данные Мэрилендского университета и Global Forest Watch о потерях лесного покрова в России по годам за десять лет с 2009 по 2018 годы (ссылка):




По этим данным, потери лесов в России ("брутто", то есть без учета возобновления лесов, без разделения на потери безвозвратные и временные) за десятилетний период составили 40,1 млн. га.

Эта карта не позволяет разделить потери, связанные с рубками (лесопользованием) и с гибелью лесов. Однако, исходя из примерной среднегодовой площади сплошных рубок в нашей стране в миллион гектаров, можно примерно оценить площадь гибели лесов: тридцать миллионов гектаров за десятилетие, или в среднем - около трех миллионов гектаров за год.


А вот данные о площадях гибели лесов в России от пожаров из доклада С.А.Барталева и Н.В.Лукиной на заседании Совета РАН по космосу, прошедшем 11 декабря 2019 года (ссылка):



По этим данным, за то же самое десятилетие (с 2009 по 2018 гг. включительно) от пожаров в России погибло 28 миллионов гектаров лесов, или 2,8 млн. га в среднем за год.

В масштабах такой большой страны, как наша, с огромными площадями труднодоступных лесов, и при отсутствии актуальных хозяйственных данных об их состоянии, в оценке масштабов гибели лесов от пожаров и других бедствий остается полагаться в первую очередь на данные дистанционного мониторинга. И эти данные из двух совершенно независимых источников, полученных по разным методикам, говорят о том, что масштабы ежегодной гибели лесов от пожаров и других неблагоприятных факторов, не считая рубок, составляют в среднем около трех миллионов гектаров в год (а в 2019 году, по данным ИКИ и ЦЭПЛ - больше четырех миллионов гектаров).

Таким образом, данные о масштабах гибели лесов в нашей стране, используемые при оценке результатов национального проекта "Экология", занижены по меньшей мере в десять раз. А это значит, что и сами оценки этого национального проекта в части, касающейся лесов, совершенно неадекватны и не имеют никакого отношения к действительности.

На взятке задержали Украинского лесовода


Подчиненные платили ежемесячную "дань" руководству с каждого реализованного кубометра древесины

Служба безопасности Украины разоблачила руководство областного коммунального специализированного лесохозяйственного предприятий "Галсельлес" на организации незаконной продажи древесины и системном получении неправомерной выгоды.

Об этом сообщает пресс-служба ведомства.

"Оперативники спецслужбы установили, что должностные лица обязали руководителей дочерних лесхозов незаконно получать средства от продажи леса, в том числе неучтенного. Подчиненные выплачивали ежемесячную "дань" руководству с каждого реализованного кубометра древесины. Кроме того, для нелегального сбыта древесины в отчетную документацию предприятий вносили недостоверные сведения о количестве заготовленной и реализованной продукции, ее разновидности и санитарном состоянии", – говорится в сообщении.

СБУ

Отмечается, что злоумышленники также создавали искусственный дефицит древесины для завышения ее стоимости, а разницу, не отраженную в официальной документации, присваивали. По предварительным данным, в течение 2019 года только организатором сделки получена от подчиненных ему руководителей лесхозов неправомерная выгода на сумму свыше 5 миллионов гривен.

Правоохранители задержали одного из руководителей предприятия "Галсельлес" и руководителя дочерней структуры в соответствии со ст. 208 Уголовного процессуального кодекса Украины после получения очередной суммы неправомерного вознаграждения. Ранее оперативники спецслужбы задокументировали ряд фактов получения взяток должностными лицами.


СБУ

В рамках расследования уголовного производства, предусмотренного ч. 3 ст. 191 (присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением), ч. 3 ст. 368 (принятие предложения, обещания или получение должностным лицом неправомерной выгоды должностным лицом), ч. 1 ст. 369 (предложение или обещание должностному лицу предоставить ей или третьему лицу неправомерную выгоду должностному лицу), ч. 2 ст. 364 (злоупотребление властью или служебным положением) Уголовного кодекса Украины, решается вопрос об объявлении о подозрении в совершении преступлений одному из руководителей "Галсельлес" и еще нескольким чиновникам высшего руководящего состава дочерних лесохозяйственных предприятий.

Продолжаются следственно-оперативные действия для установления всего круга лиц, причастных к махинациям.

Напомним, СБУ пресекла схему по хищению государственных лесных ресурсов в Харьковской области, к которой причастны 11 чиновников.

Активісти вимагали покарань за незаконні рубки лісу



Екоактивісти, які вимагають покарати керівників Кутського та Олевського державних лісових підприємств, 13 січня провели мітинг під будівлею Держлісагентства та зустрілися з його головою Андрієм Заблоцьким, передає кореспондент GreenPost.

Активісти надали документи, які свідчать про незаконні рубки у цих двох підприємствах та розповіли, як керівництво лісгоспів та обласних управлінь лісового та мисливського господарства перешкоджають перевіркам. Такі перевірки проводилися за заявами громадян Державною екологічною інспекцією (ДЕІ) наприкінці минулого, 2019 року.

«За даними екоінспекції збитки за незаконні порубки Кутським лісгоспом складають біля 14,6 млн грн», – зазначено у зверненні екоактивістів до Заблоцького.
Збитки через незаконні рубки в Ужанському нацпарку склали майже два мільйони гривень

«Мета нашого пікету – привернути увагу відомства до ситуації в Кутському (Кутський район Франківщини) та Олевському (Олевський район, Житомирська область) держлісгоспах. В обох цих держпідприємствах проводяться незаконні рубки, що підтверджено актами Державної екологічної інспекції та приписами. Але керівники підприємств не тільки здійснюють такі рубки, а й перешкоджають роботі екоінспекторів. Понад те, працівники Кутського лісгоспу фактично узяли у полон бригаду перевіряльників і відпустили їх лише після втручання з Києва, після дзвінків від керівництва ДЕІ та Мінприроди», – повідомив GreenPost учасник пікету Олександр Яровий.

Кабінет Міністрів призначив Андрія Заблоцького головою Державного агентства лісових ресурсів 24 грудня 2019 року. Останні два роки Держлісагентство не мало голови, ним керували виконувачі обов’язків голови. Нинішня зустріч активістів з керівництвом Держлісу – перша за останні два роки.

У 2011–2019 роках Державне агентство лісових ресурсів координувалося Міністром аграрної політики та продовольства. З вересня 2019 відповідно до постанови уряду, спрямування та координація ДАЛР здійснюється через Міністра енергетики та захисту довкілля України.

GreenPost готує детальніший репортаж з місця події.
13.01.2020
Олег Листопад

Екоактивісти пікетуватимуть Держліс на захист парку «Гуцульщина»



13 січня екоактивісти проведуть у Києві пікет Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР). Мета акції – привернути увагу відомства до ситуації в національному природному парку (НПП) «Гуцульщина» (Івано-Франківська область, Кутський район).

«Ми хочемо змусити лісгосп дотримуватися заповідного режиму, рахуватися з рішеннями науково-технічної ради парку і просто виконувати природоохоронне законодавство. Працівники лісгоспу ведуть масові незаконні рубки, що підтверджено перевірками Державної екологічної інспекції, ведуть активну дискредитацію парку «Гуцульщина» та застосовують силу до охорони парку, яка виконує свої обов’язки. Ми вимагаємо від керівництва ДАЛР зняти з посади нинішнього директора лісгоспу і жорстко відреагувати на ті порушення, які відбуваються на території лісгоспу», – сказала GreenPost прес-секретар КЕКЦ Альона Федорченко.


Довідка GreenPost. До складу цього парку крім земель, якими безпосередньо управляє  НПП, входить територія Кутського лісгоспу. Парк напряму підпорядковується Мінекоенерго, лісгосп – безпосередньо Державному агентству лісових ресурсів. Відповідно до Положення про парк та Закону про природно-заповідний фонд, установи, території яких указами президента включаються до складу НПП, мусять виконувати вимоги Закону про природно-заповідний фонд, а також узгоджувати свою діяльність з керівництвом відповідного нацпарку.
Як повідомили GreenPost у прес-центрі Київського еколого-культурного центру, учасники пікету планують почати акцію біля ДАЛР об 11 годині.

GreenPost слідкуватиме за розвитком подій та інформуватиме про перебіг пікету і реакцію керівництва Державного агентства лісових ресурсів. Збитки через незаконні рубки в Ужанському нацпарку склали майже два мільйони гривень

http://greenpost.press/2020/01/13/ekoaktyvisty-piketuvatymut-derzhlis-na-zahyst-parku-guczulshhyna/







Про відміну форми державного статистичного спостереження 1-АП (річна)


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ 

НАКАЗ 

від 9 січня 2020 року N 37 

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держстату від 06 липня 2018 року N120 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-АП (річна) "Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності" 

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику", пункту 4 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року N 481 (зі змінами), з метою приведення нормативних актів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у відповідність із законодавством наказую:

1. Визнати таким, що втратив чинність, з 01 січня 2020 року наказ Держстату від 06 липня 2018 року N 120 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-АП (річна) "Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності".

2. Департаменту соціальної статистики (Сеник І. В.) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) цей наказ в електронному форматі для оприлюднення на офіційному вебсайті Держстату.

3. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Держстату протягом трьох робочих днів після одержання його електронної версії.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова                                                      І. Є. Вернер 

Три механизма самовоспроизводства катастрофических ландшафтных пожаров

Катастрофические лесные и в целом ландшафтные пожары время от времени происходили на Земле с незапамятных времен по вполне природным причинам: от молний, от извержений вулканов, и от падения метеоритов. Человек тоже отнюдь не вчера стал важным, а потом и главным источником огня на природных территориях: есть вполне достоверные свидетельства того, что люди умели использовать огонь уже как минимум полтора миллиона лет назад, а десятки и сотни тысяч лет назад это использование было уже вполне массовым. Использование огня человеком стало одним из главных факторов формирования современного растительного покрова нашей планеты, в том числе лесов таежной зоны. В общем, ни то, что леса и другие природные территории нашей планеты регулярно горят, ни то, что они горят в первую очередь по вине человека, уже много тысячелетий не является чем-то новым или необычным.



Новыми и необычными являются масштабы пожарных катастроф, особенно если принимать во внимание не только площади пожаров за один сезон или год, но и повторяемость крупных пожаров в том или ином регионе. Например, катастрофические лесные пожары 2019 года в Сибири и на Дальнем Востоке (14,4 млн. га по данным дистанционного мониторинга системы ИСДМ-Рослесхоз), видимо, вполне сравнимы с "великим сибирским лесным пожаром" 1915 года, охватившим примерно те же регионы (14,2 млн. га по данным исследования, проведенного В.Б.Шостаковичем - ссылка). Но пожары 2015 года были явлением уникальным, все еще именовавшимся "великий пожар" в 1924 году, когда результаты его исследования были наконец опубликованы - а сейчас такого масштаба катастрофы стали явлением периодическим и не очень редким. С начала ХХI века пожары такого масштаба случались в Сибири и на Дальнем Востоке уже пять раз: в 2003 году (15,6 млн. га в границах СФО и ДФО), в 2008 (12,1 млн. га), в 2012 (снова 15,6 млн. га), в 2018 (13,5 млн. га), и, наконец, в 2019 (14,4 млн. га).

Сейчас внимание всего мира приковано к катастрофическим ландшафтным пожарам в Австралии (по предварительной оценке, с начала нынешнего сезона огнем пройдено не менее 11 млн. га). Там нынешняя катастрофа тоже далеко не первая в истории и даже, видимо, не самая крупная; но в хорошей обзорной статье про прошлые пожарные катастрофы в Австралии (ссылка) за полтораста лет с середины XIX века упоминается восемь катастроф такого масштаба, а за двадцать лет с начала нынешнего века - уже четыре. То есть проблема не только в том, что пожарные катастрофы становятся более масштабными, но и в том, что они становятся более частыми, превращаются в новую норму жизни.

В значительной степени это связано с тем, что чем больше и чаще природные территории того или иного региона Земли горят - тем более благоприятные условия создаются для того, чтобы в будущем они горели больше и чаще. Существует как минимум три главных мехазизма положительной обратной связи между пожарами сейчас и их динамикой в обозримом будущем.

Во-первых, выбросы углекислого газа и сажи от пожаров вносят значительный вклад в изменение климата - а изменение климата ведет к росту пожарной опасности. Следствием изменения климата является значительный рост продолжительности пожароопасного сезона (в регионах с резко выраженной сезонностью), а также увеличение продолжительности и интенсивности засух и периодов аномальной жары. Именно такие экстремальные засухи с экстремальной жарой способствовали развитию всех крупнейших лесопожарных катастроф последних пары десятилетий, в том числе в Сибири и в Австралии. Частота таких засух явно будет расти - например, нынешний дефицит снега в Средней полосе России (особенно выраженный в Ленинградской, Псковской, Смоленской, Брянской областях и вообще на самом западе) уже увеличивает риск весенне-летней засухи в этой части страны в 2020 году.



Отклонения средней температуры приземного воздуха от средних за ХХ век значений за весь период точных метеорологических наблюдений (по 12-месячным периодам с декабря по ноябрь включительно - информация за декабрь 2019 года появится в конце января) по данным Национального управления океанических и атмосферных исследований США - NOAA

Во-вторых, регулярно повторяющиеся пожары способствуют формированию все более открытых ландшафтов, которые быстрее просыхают на солнце, и по которым огонь быстро разносится ветром на огромные расстояния. Даже если на такой территории преобладают леса из деревьев, биологически приспособленных к существованию в условиях время от времени повторяющихся несильных низовых пожаров (например, сосны, лиственницы или эвкалипта) - каждый такой пожар ослабляет и постепенно убивает какую-то часть взрослых деревьев, и уничтожает весь или почти весь подрост. Если пожары редки - лесная растительность успевает восстановиться за периоды между ними; но если они становятся слишком частыми, то такого восстановления уже не происходит, и когда-то лесной ландшафт превращается в что-то типа саванны, редколесья. На такой территории пожары уже не влияют принципиально на количество горючих материалов (поскольку трава нарастает ежегодно), ветер беспрепятственно разносит огонь на огромные расстояния, а новые деревья просто не успевают дожить до того возраста, когда они смогли бы хоть как-то противостоять огню.



Регулярно повторяющиеся палы сухой травы на ранее лесных землях, постепенно убивая часть взрослых деревьев и уничтожая появляющийся подрост, формируют и поддерживают все более открытые пространства, которые быстро просыхают и по которым огонь разносится ветром на огромные расстояния (снимок из Амурской области)


В-третьих, если территория регулярно и повсеместно горит - это формирует уже у людей привычку к огню на природных территориях, к беспечному с ним обращению, и даже к регулярному выжиганию всего, что может гореть. Там, где каждый год в подходящий сезон все кругом горит, многие люди воспринимают и сами пожары, и поджоги, например, сухой травы как давно сложившуюся норму жизни: "всегда так было, зачем менять", "деды и прадеды жгли", "коренные народы жгли" и т.д. То, что именно отношение людей к огню и к выжиганию сухой растительности является важнейшим фактором, определяющим уровень пожарной опасности, очень хорошо видно по разнице в количестве ландшафтных пожаров на границах, например, России с Белоруссией и прибалтийскими странами, где при одинаковых природных условиях количество пожаров по разные стороны границы может отличаться в десятки и сотни раз. Перефразируя Булгакова, можно сказать, что пожарная опасность - не в лесах и вообще не на природных территориях, а в головах. И чем больше кругом горит, чем шире огонь используется в обычной хозяйственной практике (в качестве "профилактических выжиганий", для сжигания сельскохозяйственных и порубочных остатков, и т.д.), тем более сильной и неистребимой оказывается эта разруха.