ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 лютого 2020

ЛІАЦ ПРЕДСТАВИВ ВЛАСНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ Е-АУКЦІОНІВ З РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЕВИНИ


ЛІАЦ ПРЕДСТАВИВ ВЛАСНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ Е-АУКЦІОНІВ З РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЕВИНИ

З 1 лютого 2020 р. реалізація всієї необробленої деревини в Україні здійснюватиметься через електронні аукціони. Це передбачено постановою Уряду від 04 грудня 2019 р. за № 1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини».

Постійні лісокористувачі, чистий дохід яких за результатами 2018 року становив понад 10 млн грн, не менше ніж 25 відсотків щомісячних запланованих обсягів заготівлі деревини, лотами, більше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. грн будуть реалізовувати деревину в електронній торговій системі Prozorro.Продажі (https://prozorro.sale/).
Решта обсягу необробленої деревини буде реалізовуватися на інших електронних аукціонах.

Не виставлятиметься на електронні аукціони деревина для:

- потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;

- реалізації відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”; потреб бюджетних установ та населення на опалення;

- використання якої передбачено колективними договорами постійних лісокористувачів;
- потреб індивідуального будівництва і ремонту будівель (для фізичних осіб).

Експериментальний проект дає можливість лісокористувачам на власний розсуд обирати електронний майданчик, на якому вони в подальшому будуть реалізовувати деревину на основі запланованих об'ємів заготівлі, породної структури деревини тощо.

У зв’язку з цим, 4 лютого 2020 року працівники державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» провели спільну виробничу нараду з представниками товарних бірж областей України щодо імплементації Постанови Уряду.

Під час наради були представлені програмні продукти ДП «ЛІАЦ» для реалізації необробленої деревини (https://auc.ukrforest.com/), які успішно та ефективно працюють вже не один рік.
Учасники наради розглянули можливі сценарії застосування положень Постанови та ймовірні модельні кейси у потенційних лісокористувачів.

Досягнуто єдиної позиції щодо необхідності використання механізмів вдосконалення реалізації деревини, що висвітлені у тексті Постанови, яка розроблена та прийнята для створення рівних, прозорих, конкурентних та неупереджених умов для всіх лісокористувачів.

Текст постанови і порядку тут: https://bit.ly/2GJ8TKb






Розроблено веб-додаток для публічного доступу, який відображає діючі пожежі



Розроблено веб-додаток для публічного доступу, який відображає діючі пожежі, інформація про які вноситься лісогосподарськими підприємствами. Якщо увімкнено геолокацію (у т.ч. на мобільному пристрої) на екран виводяться пожежі, що є найближчими, а також маршрут прямування до них. 

Крім громадськості, цим додатком може користуватись персонал, який задіяно у гасінні пожеж. Це можуть бути пожежні формування як лісогосподарських підприємств, так і регіональних підрозділів ДСНС. 

Посилання для виклику додатку у броузері forestry.org.ua/fire

Парламент у першому читанні проголосував за зміни до законодавства, які відкриють можливість провести Національну інвентаризацію лісів


Друзі! Перший крок до того, щоб ми знали точну інформацію про те, скільки і яких в Україні лісів – зроблено. Сьогодні Парламент у першому читанні проголосував за зміни до законодавства, які відкриють можливість провести Національну інвентаризацію лісів.

Цей процес вже давно започаткований в європейських країнах. Дякую Президенту, Уряду та Парламенту, які зрушили з мертвої точки це питання в Україні.

Ми зараз можемо отримати унікальний шанс стати на рівні країн Європи і започаткувати Національну інвентаризацію лісів.

Інвентаризація дасть відповідь на запитання, яка фактична лісистість держави, який запас деревини в лісах та її технічна придатність.

Знання та прогнозування ходу росту насаджень є основою довгострокового планування ведення лісового господарства. Нині, в Україні практично немає постійних дослідних ділянок, на яких спостереження проводилися б протягом життя лісового насадження від садіння до віку стиглості.

Публічний доступ до даних НІЛ та її результатів сприятиме підвищенню довіри до інформації про ліси на національному рівні.

Включаючи суспільно-просвітницьку складову, лісова інвентаризація є основою формування рішень національної лісової політики.

Можливість отримання даних інвентаризації у вільному доступі може мати ефект подібний до надання доступу до безкоштовних космічних знімків в європейській програмі Копернікус.

Врешті, інвентаризації завжди проводяться з економічною метою. В Німеччині, на основі даних НІЛ, здійснюють прогноз використання деревних ресурсів, який широко використовують зацікавлені компанії-лісозаготівельники та лісопереробники для планування бізнесу та інвестицій.

Зараз дуже часто громадськість та журналісти, коли пишуть про лісі, користуються або застарілою інформацію, або з невідомих джерел. А тепер просто уявіть собі, що протягом життя Ви десяток разів зайдете на сайт Національної інвентаризації лісів, з однією метою, - поглянути на зміни в рості дерев на певній інвентаризаційній ділянці, оцінити стан лісів загалом в Україні. Ви матимете достовірну інформацію!

Підтримка в Верховній Раді сьогодні була неймовірною - 374 депутати ЗА! Так тримати.

#всебуделіс #урядтехнократів #ніл #націнвентаризаціялісів

Офіс Президента України Олег Бондаренко Олексій Оржель Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України Volodymyr Holovatenko Міністерство енергетики та захисту довкілля України Державне агентство лісових ресурсів України



Зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах)

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства
Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Кодекс України про адміністративні правопорушення 
 Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -


тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Народний депутат України            Шпенов  Д.Ю.




05 ЛЮТОГО 2020, 14:04

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Прийнято Закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах)"

Законом посилено відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Змінами до статті 77 КУпАП збільшено розміри штрафів.

Так, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах на громадян накладається штраф від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А за дії, що призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, передбачається накладення штрафу на громадян - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб - від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проект Закону зареєстровано за № 1149.



Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про національну інвентаризацію лісів


Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 2379 "Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів".

"За" проголосували 374 народні депутати. Про це повідомляє кореспондент Цензор.НЕТ.

Як ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту, ним вносяться доповнення до Лісового кодексу України щодо поняття національної інвентаризації лісів, визначення цілей її проведення та джерел фінансування.

05.02.20 11:39

Валерій Мурга - 5 років керівництва закарпатськими лісами: підсумки роботи

Ось і добіг кінця 2-й строк роботи очільництва Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги. Високі результати при високих податках й відсутності державного фінансування. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства та підпрядковані йому підпиємства за останні 5 років значно наростили об'єми лісовідновлення, перейшли від суцільних зрубів на поступово-вибіркові, підвищили рівень туризму в області та посилили охорону лісу й мисливських угідь від незаконних рубок, пожеж і браконьєрства. Ліси Закарпатської області є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні, естетичні, оздоровчі, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку і охороні. Так тлумачить Лісовий кодекс України. Наразі площа земель лісового фонду Закарпатської області становить 588,9 тисяч гектарів. Щорічний приріст кубомаси на 1 гектар лісової площі по Закарпаттю складає 5 кбм., що в переводі на всю лісову площу становить майже 3 МІЛЬЙОНИ КУБОМЕТРІВ, при середньорічній заготівлі 1 млн 200 кбм. А це складає всього 40% від приросту, тоді як у країнах Європи відсоток використання приросту складає до 80 %.

✅Лісовідновлення. Починаючи з 2015 року працівниками державних лісогосподарських, лісомисливських, лісодослідних господарствах та НПП «Зачарований край» проведено лісовідновлення на площі понад 15 тисяч гектарів. Співробітники лісових господарств Закарпатської області щорічно, починаючи з осені та до кінця зими заготовляють насіння для забезпечення власним високоякісним садивним матеріалом навесні. Починаючи з 2015 року лісовими господарниками заготовлено майже 88 тонн насіння. На 2020 рік заплановано провести лісовідновлення на площі 2048 га, в тому числі посадка лісових культур 668 га та природнє поновлення – 1380 га. Скорочення обсягів лісовідновлення пов’язані зі зменшенням суцільних зрубів. Для забезпечення лісокультурних робіт щороку вирощується близько 8-9 млн штук стандартного садивного матеріалу.

✅Лісові розсадники. Всі підприємства Закарпатського ОУЛМГ забезпечені лісовими розсадниками. Всього підприємствами функціонує 151 лісовий розсадник, загальною площею 62 га., зазвичай це невеликі за площею (до 0,5 га) розсадники. Таким чином такі розсадники знаходяться практично у всіх лісництвах.
Наявна площа розсадників дозволяє виростити достатню кількість посадкового матеріалу для забезпечення потреб лісовідновлення, а це близько 10 млн. шт.

👉Асортимент лісових розсадників нараховує близько 20 видів шпилькових та 34 види листяних деревних порід, крім того вирощуються 21 вид чагарникових порід. Однак попри великий асортимент, основна увага приділяється вирощуванню головних лісоутворюючих та супутніх порід – ялини європейської, бука лісового, клена-явора та клена гостролистого, дуба звичайного та скельного, ясена звичайного, ялиці білої, дуба червоного.

Щороку 21 березня у Всесвітній День лісів стартує акція «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка стала вже традиційною. Мета – привернення громадськості, а особливо молодого покоління до збереження та примноження лісу. Основною рушійною силою є молоде покоління лісівників, а саме шкільні лісництва. Наразі в Закарпатті 32 шкільних лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Також варто наголосити, що цьогоріч лісівники Закарпаття запровадили нові конкурси - на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом». Господарська діяльність підприємств, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства спрямована на вирощування високопродуктивних стійких насаджень з метою покращення рекреаційних, природоохоронних і захисних функцій лісів.

✅FSC сертифікація. Ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC, що підтверджують міжнародні аудити і виконують переважно екологічні функції, а відповідно, мають обмежене експуатаційне значення. Збереження та раціональне використання лісових ресурсів краю є одним із основних завдань обласного управління. На сьогоднішній день повністю сертифіковані 14 підприємств.

✅Розвиток туризму. За останні роки, крім ведення лісомисливського господарства, закарпатські лісівники активно розвивали туристичну галузь, постійно будували великі рекреаційні місця, яких нараховується - 32 та понад 220 малих місць відпочинку. Розташовують їх у найбільш людних місцях (біля автомобільних доріг, туристичних маршрутів, поблизу населених пунктів). Відтак на початку березня минулого року представники Закарпатського ОУЛМГ разом із членами ГС «Регіональна туристична організація Закарпаття» підписали Меморандум щодо співпраці у сфері розвитку туризму й відновили 100-річну Закарпатську туристичну стежку.

✅Лісове господарство. 👉За період 2015-2019 роки зберігається тенденція переходу на вибірковий спосіб рубання. Площа суцільних зрубів зменшилась майже на 40% та складає:
🔸2016 р – 3420 га.
🔸2017 р– 2503га
🔸2018 р– 1939га
🔸- 2019 р– 1322га

✅Фінансова звітність. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2019 рік складає майже 967 млн. грн., і зріс порівняно з 2015 року на 350 млн. грн., або 157%.

Фінансування заходів з ведення лісового господарства державними підприємствами управління проводяться виключно за рахунок власних коштів від господарської діяльності. Бюджетне фінансування складає менше 1% для НПП «Зачарований край». Лісівники Закарпаття не отримують фінансування з державного бюджету, податкове навантаження постійно зростає.

Майже всі державні підприємств галузі є бюджетоутворюючими для своїх районів та зберігається динаміка росту сплати платежів до бюджетів.
Своєчасна виплата заробітної плати, підвищення її та забезпечення зростання доходів працівників є найважливішими з поміж виробничих питань на підприємстві.

✅Розмір заробітної плати одного штатного працівника за період 2015-2019 роки збільшився в 2,5 рази. Так, в 2015 році розмір заробітної плати складав 4154 грн., а в 2019 році на підприємствах управління середня заробітна плата складає майже 10 000 грн. та зросла на 5846 грн. Заборгованість із виплати заробітної плати на працюючих підприємствах відсутня.

Протягом вказаного періоду не було скорочено жодного штатного працівника, а чисельність працівників на державних підприємствах складає майже 3000 осіб.

Метою діяльності державного підприємства у сучасній економіці є отримання прибутку. Саме за цієї умови підприємство може стабільно існувати і забезпечувати основу для розвитку. Всі державні підприємства управління є прибуткові та зберігається тенденція до зростання чистого фінансового результату. Частка чистого прибутку державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ є найбільшою в карпатському регіоні та складає майже 50%. Відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності державних підприємств за період з 2015 по 2019 роки зросли з 15% до 90%.


✅Праліси та ПЗФ. Згідно реєстру природо-заповідний фонд Закарпатської області становить майже 180 тисяч гектарів, або 15% території області, а в Україні загалом - 4%. 30 об’єктів площею 44430 га мають загальнодержавне значення. 171 об’єкт площею 15773 га - місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції - 1,2, Швеції - 3,4, Німеччині - 3,7, Швейцарії -1,5, Фінляндії - 11,8.

Найбільшими територіями ПЗФ загальнодержавного значення є Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк «Синевир», Ужанський національний природний парк та «Зачарований край». Щожо пралісів, то в Україні - 20 тис. га. пралісів, Угорщині – 43 га. Румунії – 2570 га., Чехії – 856 га. Крім цього, закарпатськими лісівниками запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 16851 га. Найбільші площі знаходяться на території Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники місцевого значення.

✅Охорона лісу. Однією з найважливіших проблем ведення лісового господарства є охорона лісу від незаконних рубок. Незаконні рубки в лісовому фонді підпорядкованих лісогосподарських підприємств за період з 2015 – 2019 роки зменшились у 2,8 раз.

Обсяг незаконних рубок в динаміці:

🔸2015 р. – 3541 кбм;
🔸2016 р. - 5844 кбм;
🔸2017 р. – 2109 кбм;
🔸2018 р. - 1536 кбм.
🔸9 міс 2019 р – 1080 кбм.

Для більш ефективної роботи, пов’язаної з охороною лісфонду, лісівниками встановлюються камери відеонагляду, які допомагають у боротьбі з лісопорушниками. Так підпорядкованими підприємствами Закарпатського ОУЛМГ закуплено:
🔸4 квадрокоптери,
🔸у лісовому фонді встановлено 134 системи відео нагляду з них 80 відео камер та 54 фотопастки,


З метою недопущення та виявлення порушень лісового законодавства в кожному лісогосподарському підприємстві для проведення рейдів з охорони лісового фонду створені постійно діючі рейдові групи з числа відповідальних працівників державної лісової за якими закріплені автомобілі, які оснащені GPS трекерами. Ефективність проведених рейдів управлінням аналізується на нарадах директорів та колегіях управління.

Мисливське господарство. Площа наданих у користування мисливських угідь складає 753 072,2 га. Загальна кількість користувачів мисливських угідь Закарпатської обл. – 44. З них: 6 державних лісомисливських господарств та держлісгоспів – надано в користування 147 627 га. (19,6% від загальної площі ) та 38 громадських організацій яким надано в користування – 605 443, 4 га. (80,4% від загальної площі). Всього працюючих у мисливському господарстві 145 чол., з них 9 мисливствознавців та 136 єгерів. За результатами таксації підраховано, що наразі у мисливських угіддях мешкає олень європейський – 1862 (+22 особини приріст); лань – 137; козуля – 8449; кабан – 2660; білка - 5589; ондатри – 746; бобер - 209; лисиця – 3229; вовк – 137; борсук – 1308; видра - 460; куниця лісова – 2808; тхір темний - 756; рись - 169; кіт лісовий - 738; ведмідь - 112.

Побічне користування Лісівники Закарпаття останні 5-ть років намагаються максимально використовувати природні ресурси, для чого цілеспрямовано працюють над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. В 2018 році ДП «Великобичківське ЛМГ» розпочав роботи по організації бджільництва, вівчарства, додатковому створенню новорічних плантацій. У ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Ясінянське ЛМГ», ДП «Довжанське ЛМГ», ДП «Великобичківське ЛМГ» створено форелеві рибники по розведенню малька та формуванню зрілих особин. Крім того у гірських районах Закарпаття лісівники щовесни запускають мальків форелі у гірські струмки для збільшення популяції «царської» риби, облаштовують численні форелеві перепади для збільшення вмісту кисню у воді. У майбутньому лісівники планують розширити рибне господарство, збільшуючи систему резервуарів та басейнів. У «Великобичківському ЛМГ» працює сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. Цього року на базі НПП «Зачарований край» планується виробництво чаю.

✅Будівництво лісових доріг. Однією з найважливіших умов охорони лісу від пожеж та незаконних рубок, збереження навколишнього середовища є розвинута лісова дорожня інфраструктура. На даний час густота лісової дорожньої мережі по Закарпатському ОУЛМГ становить близько 5 км на 1000 га і є далекою від оптимальної для досягнення цілей екологічного обґрунтування лісозаготівель та сталого ведення лісового господарства.
При чому, у високогірних регіонах щільність доріг менша ніж у низинних, і є значно нижчою, ніж в країнах Європи (25-35 км на 1000 га).
Для досягнення оптимальної щільності лісових автомобільних доріг необхідно щороку здійснювати будівництво нових лісових доріг та проводити ремонт, реконструкцію та відновлення наявної лісової дорожньої мережі.

Лісогосподарські дороги, які будуються у лісфонді наших підприємств в першу чергу призначені для оперативного реагування на надзвичайні події в лісових насадженнях, охорони від незаконних рубок, пожеж та виробничих потреб. Як правило технічні параметри лісових доріг дозволяють проїжджати по них і легковому автотранспорту, через що вони використовуються місцевим населенням для особистих потреб, особливо це актуально у гірській місцевості, де часто з’єднують віддалені населені пункти, позбавляючи місцевих жителів долати багатокілометрові гаки на своєму шляху. Також сприяють розвитку туризму та рекреаційних місць відпочинку. Все це сприяє розвитку не тільки території лісових господарств, але і Закарпаття в цілому. Загалом із 2015 по 2019 роки закарпатськими лісівниками побудовано 124,3 км. лісових доріг за власні кошти підприємств.

🔸2015 р. – 24,5 км.;
🔸2016 р. – 25,4 км;
🔸2017 р. – 22,0 км;
🔸2018 р. – 31,9 км.
🔸2019 р. – 20,5 км.

Уряду є над чим працювати та що виправляти

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки.



Після завершення циклу різдвяних свят Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки. Зокрема, розповідаючи про перші наслідки ліквідації нелегального грального бізнесу, він повідомив, що було закрито понад 5300 нелегальних закладів, які діяли під виглядом лотерей. «Зали гральних автоматів під будь-якими вивісками мають зникнути. Ми повинні показати, що держава захищає закони. Якщо щось заборонено, то воно заборонено», — заявив він.

Ще одним напрямом цієї роботи стало закриття незаконних АЗС, частка яких на ринку нафтопродуктів сягнула майже 25 відсотків. Після ініційованих Президентом перевірок 377 нелегальних заправок було закрито, 243 —демонтовано та 463 — оформили ліцензію. «Ми поступово починаємо наводити порядок. Хто хоче працювати — будь ласка, офіційні документи на діяльність та офіційне оформлення співробітників і працюйте на рівні з усіма. Не хочете працювати легально — закривайтесь і не морочте нікому голову та не спотворюйте конкурентний ринок», — прокоментував ці кроки прем’єр, а наприкінці січня поінформував, що за місяць ціна на дизельне пальне та бензин знизилася в середньому на 2 гривні: «У простих цифрах це означає зменшення щоденних витрат українців на пальне на 16,5 мільйона гривень, або на 511 мільйонів за місяць. До того ж після ліквідації великої кількості нелегальних АЗС офіційні продажі пального за місяць збільшилися на 6 відсотків, тож зростають надходження до бюджету від сплачених податків».

Взявшись за наведення порядку в торгівлі деревиною, уряд затвердив порядок моніторингу та контролю внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів, який передбачає їх обов’язковий електронний облік. «До системи електронного обліку вже підключено всі державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони, проте зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності обліковуються лише 69», — повідомив О. Гончарук, підкресливши, що відсутність електронного обліку створює умови для легалізації незаконно заготовлених лісоматеріалів. Щоб зрозуміти обсяги можливих маніпуляцій, зауважимо: 7,5 відсотка лісового фонду України взагалі не закріплено за постійними лісокористувачами, тож ці ліси ніким не охороняються та облік деревини там не ведеться. Ураховуючи це, прем’єр доручив головам облдержадміністрацій разом з органами місцевого самоврядування невідкладно запровадити повний електронний облік деревини та закріпити «безхозні» ліси за постійними користувачами. Крім того, з 1 лютого продаж деревини має здійснюватися виключно через систему електронних аукціонів ProZorro.

У цьому ж контексті варто згадати про призначення Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції. «Хочу донести до суспільства дуже просту думку: в державі корупції більше не буде. Ми дуже рішуче налаштовані, щоб ті, хто цього ще не зрозумів, максимально швидко пішли з державної служби та ніколи туди не поверталися», — заявив прем’єр під час призначення нового голови НАЗК, порекомендувавши йому не обмежуватися вишукуванням якихось незначних помилок в деклараціях маленьких чиновників, а розпочати зі значимих фігур.

До інших важливих починань січня також належить запровадження програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка дозволить її учасникам отримати до 1,5 мільйона гривень позики для створення або розширення власного бізнесу.

Для її фінансування в бюджеті на 2020 рік передбачено 2 мільярди гривень. Програма передбачає, що вже з лютого кредити під 5% річних зможуть отримати підприємці, виручка яких становить до 25 мільйонів гривень та які протягом першого кварталу створять щонайменше два робочі місця, під 7% кредити надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць, та під 9% — для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. За попередніми оцінками, цього року скористатися програмою зможуть до 50 тисяч позичальників.

Після набуття у жовтні 2019 року чинності Законом «Про концесії», в січні уряд мав декілька приводів, щоб прозвітувати про його успішне впровадження. Зокрема, визначено переможців перших концесійних конкурсів щодо портів «Херсон» та «Ольвія» — ними, відповідно, стали грузинська компанія «Рісоіл-Херсон» та катарська «QTerminals». «Передача в концесію — це не лише інвестиції в самі порти, а й збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів за весь період дії договору концесії. При цьому важливо, що сам порт повністю залишається в державній власності», -зазначив глава уряду. Зокрема, щорічні концесійні платежі «QTerminals» становитимуть 82 мільйони гривень, а також передбачено інвестиційні зобов’язання в розмірі 3,4 мільярда гривень за п’ять років та 80 мільйонів гривень має бути вкладено у розвиток місцевої інфраструктури.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій поінформував, що триває підготовка концесійних проектів у морських портах «Маріуполь», «Бердянськ», «Одеса» та «Чорноморськ», аеропортах «Львів», «Запоріжжя», «Херсон» і «Чернівці», залізничних станціях «Чоп», «Дніпро», «Миколаїв», «Харків», «Хмельницький» та проектів концесійних доріг «Львів — Стрий» і «Львів — Тернопіль».

У січні українці вперше отримали окремі платіжки за газ та за його транспортування, що значно збурило суспільство. Голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Валерій Тарасюк у зв’язку з цим пояснив: це пов’язано з розділенням функцій постачання і транспортування газу (анбандлінг), однак це рішення не має впливати на кінцеву ціну блакитного палива для населення.

Стосовно вартості газу, то розрахована за новою методикою оптова січнева ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становить 4,65 гривні за кубометр, що навіть менше від раніше затвердженої гарантованої ціни на рівні 5,5 гривні. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив, що зменшення ціни на 25 відсотків стало можливим унаслідок підписання транзитного контракту та наявності надлишкових запасів газу як у наших, так і європейських підземних сховищах. «Для нас надзвичайно важливо до 1 травня, коли відбудеться повна лібералізація ринку, довести українцям, що ринок працює і працює на їхню користь», — сказав міністр та додав, що для кінцевого споживача після додаткових нарахувань (20 відсотків ПДВ, вартість транспортування газу магістральними та розподільними мережами, яка у кожному регіоні різна, та до 2,5 відсотка націнка газзбутів) ціна кубометра газу становитиме від 6 до 7 гривень. Зауважимо, що в грудні 2019 року кінцева ціна для населення становила від 7,2 до 7,8 гривні за кубометр, а в першому кварталі минулого року була на рівні 8,5 гривні.

Минулий місяць також позначився деякою турбулентністю в уряді, яку спричинило оприлюднення аудіозаписів наради, яка начебто відбувалася в кабінеті Прем’єр-міністра. Спочатку О. Гончарук у своєму відеозверненні назвав це атакою тих, хто внаслідок перекриття урядом корупційних схем втрачає мільярди, проте згодом повідомив, що «написав заяву про відставку та передав її Президенту з правом внесення в парламент». Зрештою, Президент Володимир Зеленський під час особистої зустрічі з прем’єром повідомив, що дає йому та його уряду шанс вирішити важливі для суспільства речі, бо зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно та політично.

Насамкінець зауважимо: за оперативною інформацією Міністерства фінансів, у січні доходи загального фонду держбюджету становили 42,6 мільярда гривень, що на 13,8 мільярда, або на 24,5 відсотка, менше від запланованого. На жаль, ці показники різко дисонують із розмірами зарплат багатьох високопосадовців. Тож уряду є над чим працювати та що виправляти.

За фактами незаконних лісових порубок у кількох районах Житомирщини розпочали розслідування



Упродовж 31 січня-2 лютого до поліції надійшло кілька повідомлень про незаконні порубки лісу. Відповідні кримінальні провадження розпочато у Бердичівському, Брусилівському та Лугинському районах.

31 січня уранці надійшло повідомлення про вирубку 15 дерев породи ясен на 20 км автодороги Бердичів – Хмільник – Літин. За інформацією заявника, подія могла статися наприкінці грудня 2019 року. Наразі досудове розслідування проводиться за ст. 246 (Незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України.

У ході першочергових заходів із перевірки інформації встановлено, що до кримінального діяння причетний 29-річний житель с. Андріяшівки. Викрадену деревину у нього вилучено.

3 лютого до Брусилівського відділення поліції надійшло повідомлення про незаконну вирубку 18 дубів на території Корнинського лісництва Попільнянського лісгоспу. Нині правоохоронці розбираються в обставинах правопорушення.

А у Лугинському районі працівники лісової охорони виявили порушників уночі з 1 на 2 лютого на території Радогощанського лісництва. На момент прибуття поліцейських нелегалам вдалось втекти від рейдової групи. Однак вилучені правоохоронцями на місці події речові докази красномовно свідчать про кримінальне діяння. Наразі встановлено власника вантажівки, на яку частково було складовано крадений ліс. Тривають подальші слідчо-розшукові заходи у рамках досудового розслідування

Загалом упродовж січня поліцейські Житомирщини розпочали 9 кримінальних проваджень за фактами незаконних порубок лісу. Встановлюються причетні особи.

На Львівщині триває робота щодо покращення охорони лісів від лісопорушень


У 2019 році на підприємствах Львівського ОУЛМГ зменшилась незаконна вирубка лісу, а саме на 307 кбм, що становить 25 відсотків в порівнянні з 2018 роком.

Із загальної кількості 935 кбм. незаконно зрубаної деревини, працівниками державної лісової охорони встановлено 235 лісопорушників, які незаконно зрубали 491 кбм. деревини, що становить 53 відсотки.
Добровільно лісопорушниками відшкодовано шкоду у 173 випадках на суму 585,2 тис.грн.
Всі інші невідшкодовані порушення, а саме 140 випадків були виявлені, задокументовані та передані працівниками державної лісової охорони в правоохоронні органи для розслідування і відшкодування завданої шкоди.

Надруковано 04.02.2020

Україна і ЄС спільно розглянуть питання щодо заборони експорту лісу-кругляка



Україна і Європейський союз створили арбітражну комісію для розгляду спору довкола мораторію на експорт необробленої української деревини.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на сайт Єврокомісії.

В Єврокомісії нагадали, що 20 червня 2019 року відповідно до статті 306 Угоди про асоціацію між ЄС та Україною Європейський Союз ініціював арбітражну процедуру щодо обмежень, що застосовуються Україною щодо експорту окремих видів деревної продукції.

Зазначається, що арбітражна комісія для розгляду цього питання була створена 28 січня 2020 року.

"Таким чином, відповідно до Правил процедури угоди про асоціацію зацікавлені фізичні або юридичні особи, створені на території Європейського Союзу або України ("amicus curiae"), можуть робити письмові подання до арбітражної комісії" - йдеться у повідомленні.

В ЄК вказали, що такі подання повинні бути короткими мати безпосереднє відношення до розглянутих фактичних і правових питань.

Нагадаємо, рік тому ЄС офіційно попросив провести консультації з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо її мораторію на експорт необробленої деревини. Консультації за Угодою є першим кроком у вирішенні спорів.

Заборона на експорт лісу-кругляка порушує Угоду про асоціацію. Прихильники мораторію переконують, що він охороняє українські ліси від вирубок та захищає деревообробну і лісопильну галузі України.

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба виступає проти мораторію. Він пояснює, що мораторій був введений як тимчасовий захід до моменту вироблення ефективної політики в цій сфері, але цей процес затягнувся.

Європейська правда
ВІВТОРОК, 4 ЛЮТОГО 2020, 19:11