ОЦІНИТИ РИЗИК. Робітники приватних лісозаготівельних бригад не можуть бути інструментом для наживи ціною їхньої безпеки
Ліс не пробачає помилок, а надто зухвальства і безпечності. Загалом 56% виробничих травм у лісовій і лісозаготівельній галузях трапляються саме у перші п'ять років роботи за фахом: молодь ще не знає всіх небезпек. А ось досвідчені працівники дозволяють собі сумнозвісне «якось проскочу», що також обертається інвалідністю й навіть летальними наслідками.
Неприйнятні гроші на крові
«Аналізуємо кожний нещасний випадок і бачимо, що біди можна було уникнути, якби кожен на своєму робочому місці виконував усі правила з охорони праці. Тому вимагаємо від посадових осіб лісгоспів не тільки забезпечити їхніх робітників надійною справною технікою та індивідуальними засобами захисту, а й на інструктажах, заняттях з виробничої безпеки пояснювати, як запобігти трагедіям. Систему менеджменту охорони праці вибудовуємо на сучасній основі управління професійними ризиками, щоб мінімізувати шкоду від небезпечних виробничих чинників», — зазначає головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів та охорони праці Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ)
Андрій Мусійовський.
Ризик — це та сама небезпека. Але він підступний, бо обіцяє певну вигоду. Лісівники ризикують, щоб виграти час, а з ним і гроші. Розслідування нещасних випадків у лісовому господарстві країни свідчить, що високий травматизм саме через поспіх і невиправдані ризики, коли лісоруби неякісно проводять підготовчі роботи на лісосіках, залишаючи завислі дерева і гілки, які рано чи пізно впадуть. Добре, якщо у цей час поряд не буде ні працівників галузі, ні туристів з відпочивальниками.
«Усі знають, що під час рубок букових ділянок обов'язково потрібно бандажувати кожне дерево. У бука така особливість: він може розколотися, викрутитися і впасти не у заданому напрямку, а на самих лісорубів, — продовжує розмову
Андрій Мусійовський. — Проте під час перевірок з виїздом на лісосіки бачимо, що дуже часто буки не бандажують. Питаю в лісорубів: чому порушуєте правила безпеки? У відповідь: а так швидше, у нас же план. Але нікому не потрібні продукція і гроші на біді й крові».
Тому під час призначення директорів лісгоспів Держлісагентство обумовлює одним із пунктів контракту розірвання трудових відносин у разі нещасного випадку на виробництві за підсумками розслідування.
Двох керівників державних підприємств лісового та мисливського господарства вже було звільнено, а чотирьох притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання зобов'язань щодо створення в лісгоспах безпечних умов праці, гарантованих законодавством. Загалом у 2019 році притягнуто до дисциплінарної відповідальності 623 працівники, 25 звільнено з посад саме за порушення вимог охорони праці.
Але головне, наголошує
Андрій Мусійовський, — не покарати, а озброїти працівників галузі знаннями, навчити критично оцінювати ризики і уникати їх.
Є безпека — є підряд
Тож за практичної підтримки Державного агентства лісових ресурсів України щодо управління виробничими ризиками спеціалісти служб охорони праці державних лісогосподарських підприємств провели ризик-аудит кожної виробничої ділянки, склали карти ідентифікації, оцінки й усунення всіх неприйнятних ризиків на робочих місцях.
У підсумку за останні два роки травматизм на підприємствах галузі знизився в 1,5 раза, а з летальними наслідками — у 2,5 раза. Перед начальниками обласних управлінь лісового та мисливського господарства поставлено завдання забути про смертельні випадки в підпорядкованих Держлісагентству державних лісгоспах.
Проте загалом домогтися безпеки виробничих операцій не так просто. Законодавство обмежує, а то й зовсім забороняє державним інспекторам перевіряти охорону праці на підприємствах приватної форми власності. А нині держлісгоспи активно залучають на умовах підряду приватні бригади до лісозаготівельних, транспортних робіт.
«Цивільний і Господарський кодекси, Закон «Про охорону праці» зазначають, що приватний підприємець виконує роботу на власний страх і ризик, і вплив на нього державних органів має бути мінімальним. Приватники цим користуються і безвідповідально економлять передовсім на охороні праці. Не говоримо про підвезення на лісосіку гарячих обідів, як це роблять волинські держлісгоспи. Ідеться про елементарне: у приватних лісорубів немає спецодягу, належної техніки і технологій, бракує знань, як уникнути травмування. У підсумку показники каліцтва і загибелі працівників приватних підприємств стабільно високі. Із трьох нещасних випадків два трапляються у приватному секторі галузі. Тому Держлісагентство працює за принципом: безпека робіт — спільне завдання підрядника і замовника», — розповідає
Андрій Мусійовський.
Забезпечення приватним господарником вимог з охорони праці — невід’ємна частина договору на підряд. При цьому замовник, тобто державний лісгосп, контролює безпеку на всіх виробничих етапах.
Лісогосподарська галузь чи не першою разом із всеукраїнським науково-виробничим журналом «Охорона праці» розпочала проводити для приватних суб'єктів господарювання семінари і навчальні тренінги з виробничої безпеки, акцентуючи на формуванні ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників.
Світлана ІСАЧЕНКО
для "Урядового кур'єра"
https://ukurier.gov.ua
