ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 квітня 2020

Люди, которые выращивают леса в одиночку

В двухтысячном году мир подводил итоги, и среди них был очень печальный: Земля потеряла огромную часть своих лесов. Двадцать лет спустя экологи радостно отмечают: лесной покров начал восстанавливаться, и это несмотря на варварскую вырубку тайги и джунглей Амазонки. Своими руками сотворили это чудо совсем немного неравнодушных людей, и они — всем нам хороший пример. 



Номоз Джумаев: аксакал и саксаулы

Вообще для Узбекистана выращивание рощ, чтобы остановить пустынные ветры и задерживать в земле воду — национальная традиция, но прерывалась она не раз. Пустынные земли сейчас занимают до 80% страны, их площади увеличиваются, и это — большая проблема. Но пустыня побеждает не везде. Пенсионер Номоз Джумаев из Джаркургана почти случайно прослушал лекцию о том, как опустынивание сдерживают посадкой лесов. Он загорелся идеей вырастить лес из саксаулов. 

 

Джумаев сумел найти бизнесмена, владеющего землёй возле города и согласного предоставить её под лес, и вместе со своей семьёй три года, начиная с 2010, высаживал по пятнадцать тысяч саженцев саксаула на этой земле. К 2018 году саженцы достаточно окрепли и выросли, чтобы их можно было назвать лесом. Более того, его уже обжили разные животные и птицы, а земля у подножия деревьев впервые за долгие годы покрылась травой, цветами и мелким кустарником. Площадь леса — больше полусотни гектаров. Джумаев уже получил орден за свою работу и... документы на землю. К тем ста гектарам пустыни, которыми поделился экологически сознательный бизнесмен, Номозу выделили ещё восемьдесят. Мало кто был бы счастлив, получив в пользование огромный кусок пустыни, но Джумаев буквально счастлив. Город Джаркурган часто страдает от пылевых бурь, которые приносят ветра. В такие дни на улицу нельзя выйти, не защитив лицо и глаза (а лучше не выходить вовсе). Лес на окраине города задерживает ветры пустыни. Не все жители, однако, готовы оценить ставший чистым воздух. Ещё не окрепший лес уже вырубают на дрова, и семье Джумаева приходится тратить много сил и времени на охрану спасительных для города саксаулов. 

 

Тем же самым — попыткой остановить песчаные бури посадкой лесов — пытаются заниматься на государственном уровне Исландия и несколько стран Африки. Исландия некогда была покрыта обширными берёзовыми лесами, но их практически полностью вырубили в первые же три века. Животноводство, извержения вулканов и развитие туризма разрушают почву острова, превращая его в пустыню. Сейчас у пустыни медленно, шаг за шагом, отвоёвывают землю, засевая её сначала неприхотливыми и живучими сортами травы, а затем высаживая на немного укрепившуюся почву ели и тополя из Америки. Почему именно их? Они хорошо забирают из воздуха углекислый газ. В климате Исландии восстановление лесов — задача непростая, и когда страна почувствует эффект от программы — неясно. А вот в Африке эффект от лесов на границе Сахары уже очевиден. В проекте высаживания зелёной стены участвуют двадцать стран — именно по их территориям проходит граница великой пустыни. Леса заметно защищают поля, пастбища и огороды от пустынных ветров, останавливают расползание горячих песков, восстанавливают почву. Кроме того, акации уже без помощи человека разрастаются от лесов в пустыню, ведя за собой траву и давая укрытие газелям, страусам и другим живым существам. Возможно, пустыня уменьшится до скромных размеров, которые у неё были до активного развития скотоводства и строительства на севере Африки в очень стародавние времена. Правда, в Африке с лесами другая беда — чтобы скрыть преступления (например, браконьерство и незаконную вырубку), стали всё чаще поджигать джунгли. Летом 2019 года вся Африка, казалось, была в огне, настолько ужасающе обширной была карта пожаров.


Иван Санжаров: любовь к кедрам

В 1985 году простого советского чиновника Ивана Санжарова настигла любовь. К деревьям. Это была кедровая сосна, в народе известная просто как кедр. Его поразили её чудесные свойства: в кедровых лесах не бывает комарья, потому что сосна вырабатывает фитонциды — которые, кстати, дают и антибактериальный эффект. Древесина кедровой сосны годится вообще на что угодно, орешки вкусны и полезны, животные тоже любят жить в кедровых лесах. Разве было бы не прекрасно засадить сосной Сахалин, чьи почвы серьёзно разрушены нерациональным хозяйствованием двадцатого века? Проблема в том, что кедровая сосна с трудом растёт, требует много внимания и сил, а порой и особого режима полива. Выращивать саженцы может только настоящий энтузиаст своего дела, и такого, кроме Санжарова, пока что не существовало. Саженцы отбирают столько внимания, что семья давно привыкла отдыхать без Ивана: ему некогда. Выращенные сосны Иван бесплатно раздавал для озеленения города, частных участков, высаживал в лесу. 

 

В дачном товариществе, где состоял Санжаров, председатель даже было выделил ему некоторое количество земли под питомник. Но это привело к острой зависти других участников товарищества, и Санжаров с Сахалина пришлось буквально бежать. Его приветили в Калининграде, где теперь Иван восстанавливает сосновые леса — правда, вместо местной аутентичной сосны всё той же кедровой. Причём, в отличие от Сахалина, при поддержке местных властей. Справедливости ради, Санжаров вовсе не думает, что мир необходимо полностью засадить кедром. Он также разводит почти исчезнувший тис, дикий амурский виноград, манчжурский орех, корейскую пихту, липу, кедровый стланик и амурский бархат — в общем, «кедровый маньяк» Санжаров на самом деле за биоразнообразие. На Сахалине он при помощи волонтёров уже высадил тисовую и несколько кедровых рощиц, в Калининграде — тоже. Правда, растут они очень медленно и настоящими лесами их пока назвать нельзя.


Джадав Пайенг: Индия не должна быть пустыней

Как-то раз, посмотрев на последствия очередного грозного наводнения, шестнадцатилетний мальчик по имени Джадав Пайенг понял, что пора спасать родную землю. Мало того, что с неё свели всю растительность — теперь её размывала река, ведь землю больше не держали корни кустов и деревьев. И тогда он начал сажать леса. Сначала он присоединился к местному правительственному проекту, но, когда проект свернули, продолжал сажать и сажать и сажать. В итоге он вырастил несколько десятков тысяч деревьев, а деревья дали убежище зверям, которым нашлось где пастись, укрываться от людей, размножаться: в лесу Джадава можно встретить носорогов, стадо слонов, бенгальского тигра. Правда, из-за этого Пайенгу прибавилось хлопот — теперь он ещё и с браконьерами борется. Притом, что тигры постоянно задирают его коров, а живёт Джадав с молока — но тигры есть тигры, они охотятся. Если в лесу для них будет больше пищи, они меньше будут нападать на коров, а для этого лес должен быть домом множества животных. 

 

Правительство обнаружило лес Джадава после того, как лесникам пришлось разыскивать стадо слонов из более, чем ста особей — оно принесло разрушения деревне неподалёку. Да, до этой истории на карте леса вокруг не значилось. Пришлось срочно включать его в сферу местного лесного хозяйства. Лес Пайенга — не единственный рукотворный лес Индии. Возле деревни Пиплантри (штат Раджастан) жители сажают сто одиннадцать плодовых деревьев каждый раз, как в деревне рождается девочка. Таким образом они достигают сразу двух целях: демонстрируют значимость девочек в стране, где их считают обузой и даже убивают, как лишний рот, и улучшают климат. Кроме того, всей деревней собирают сумму на счёт девочки, которая станет её «приданым» во взрослой жизни. Это не милостыня — так деревня платит семье, чтобы та ухаживала за деревьями, высаженными в честь их дочери. Кроме того, принимая деньги, семья принимает обязательство дать дочери хотя бы школьное образование и не выдавать замуж раньше двадцати лет — ранние браки тоже один из бичей страны. В двадцать лет девушка может снять деньги со своего счёта и потратить по своему усмотрению. Обычно они действительно становятся приданым.


Марион Клифтон Дэвис, Лелия и Себастьян Сальгадо: спасение Нового Света

Некогда вся Флорида была покрыта лесами из болотной сосны. Их вырубили промышленники, и вместо сосен остались одни болота. Но однажды миллионер по фамилии Дэвис застрял в пробке и решил не скучать, а пойти послушать лекцию в палатке экоактивисток, которую он увидел из автомобиля. Активистки рассказывали о том, что чёрный медведь исчезает из-за того, что исчезли леса; до лекции Дэвис и не представлял, что вся эта земля была покрыта лесами и что их так варварски вырубали такие же, как он, промышленники. Дэвис начал скупать земли, на которых когда-то росла болотная сосна — всего участок за участком он скупил больше двадцати тысяч гектаров, потратив девяносто миллионов долларов. Для этих участков предприниматель закупил восемь миллионов саженцев болотной сосны. В честь той самой лекции о чёрном медведе Дэвис назвал свой частный заповедник «Нокусе» – так медведь называется на одном из коренных языков Флориды. 

 

Вместе с лесом на болота вернулись животные и птицы, в том числе исчезающие виды. В 2014 году Дэвису поставили онкологический диагноз, и он завещал триста миллионов долларов своего состояния на уход за «Нокусе». Его семья и друзья сейчас продолжают его дело. А вот фотограф Себастьян Сальгадо из Бразилии отлично помнил леса, которые можно было увидеть вокруг его родного города. Однажды в 1994 году, вернувшись из долгой командировки в Руанду, он был поражён, обнаружив вместо этих лесов настоящую пустыню. Всё было вырублено промышленниками! Вместе с женой Лелией Сальгадо они посадили два миллиона деревьев, двадцать лет исправляя то, что когда-то было совершено меньше, чем за два года. Кстати, идея принадлежит именно Лелии. 

 

Вместе с деревьями вернулись на эти земли сто семьдесят два вида птиц, тридцать три — млекопитающих, и это не считая насекомых, рептилий и разного рода травы, кусты и цветы. Конечно, Сальгадо не смогли бы проделать всю работу вдвоём. Сначала они наняли в помощь себе двадцать четыре работника, а потом стали искать волонтёров — и нашли.

источник

Поки рятувальники гасили одну пожежу в лісопосадці у Житомирському районі, невідомий влаштував іншу



У Житомирському районі рятувальники гасили пожежу в лісопосадці. Поки боролися з полум’ям, невідомий влаштував ще одне загоряння.

Про це 10 квітня повідомила пресслужба управління ДСНС України у Житомирській області.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій наголошують: люди продовжують безконтрольно випалювати суху рослинність на відкритих територіях, від яких вогонь щоденно перекидається на лісові масиви, житлові, господарчі та адміністративні будівлі.

Зокрема, 9 квітня, о 13:36 год., до рятувальників надійшло повідомлення про займання сухої трави в с. Світин Житомирського району.

«По прибуттю фахівців 3-ї Державної пожежно-рятувальної частини на місце події з’ясувалося, що вогонь від сухої трави з поля поширився на лісосмугу. Горіння відбувалося на загальній площі близько 1 га. Першочергово рятувальники зосередили свої сили на відбиття вогню від лісопосадки. О 14:11 пожежу було локалізовано», – інформують у ДСНС.

Доки рятувальники поїхали на дозаправку водою, на відстані близько 100 м від місця пожежі невстановлена особа знову підпалила лісову підстилку. Одразу на місце події прибули лісівники. Також через вітряну погоду вогонь підійшов до трьох недобудованих дерев’яних будівель. Керівник гасіння залучив на допомогу додаткові сили та засоби.

Спільними зусиллями о 17:26 год. пожежу вдалося ліквідувати та не допустити перекидання полум’ю на дерева та будівлі.

Над ліквідацією надзвичайної події працювало 11 вогнеборців на двох автоцистернах та 3 лісівники. Причини виникнення обох загорянь наразі встановлюються.

Загалом за добу по області зафіксовано 38 пожеж в екосистемах, половина з яких – це загоряння сухої трави. Окрім цього, триває гасіння торфополя поблизу хутора Верба Олевського району. Станом на 6:00 год. 10 квітня залишається горіння окремими осередками на площі 2,4 га. Загоряння ж торфу поблизу с. Озеряни цього ж району 9 квітня було ліквідовано. На обох пожежах рятувальники працюють з 4 квітня.

Як повідомляв Житомир.info, 7 квітня 2020 року в селі Будо-Бориця Ємільчинського району Житомирської області 7 квітня горіла суха трава на території села. Вогонь перекинувся на сільську раду.

Житомир.info
10 квітня 2020, 17:38


Фото пресслужби управління ДСНС України у Житомирській області

Фото пресслужби управління ДСНС України у Житомирській області

Фото пресслужби управління ДСНС України у Житомирській області

https://www.zhitomir.info/news_191381.html

На Житомирщині у лісгоспі, який уже тиждень у вогні, затримали паліїв



КИЇВ. 10 квітня. УНН. На Житомирщині лісова охорона затримала двох чоловіків, які підпалили поле та лісосмугу. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу Державного агентства лісових ресурсів України.

“Лісова охорона Базарського лісництва Народицького спецлісгоспу, що на Житомирщині, сьогодні “на гарячому” затримала паліїв сухої трави”, - йдеться у повідомленні.

Вказано, що у Народницькому районі восьмий день тривають лісові пожежі. Рятувальники та лісівники цілодобово гасять їх, а також села, на які перекидається вогонь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський закликав Раду ввести більш жорстке кримінальне покарання паліям сухостою

“Сьогодні в обідню пору поблизу села Рубежівка того ж таки Народицького району лісівники, які їхали до своїх обходів, затримали двох чоловіків, один з яких палив поле, а інший – лісосмугу”, - повідомили у пресслужбі.

Зазначається, що працівники лісництва викликали до них поліцію, яка задокументувала усі обставини правопорушення.

Нагадаємо, на Житомирщині рятувальники не встигли загасити підпал трави, як громадяни знову її підпалили.

Джерело: УНН

На Закарпатті ДБР повідомило про підозру майстрові лісу, що смертельно травмував людину

Слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, повідомили про підозру майстрові лісу одного з Державних лісомисливських підприємств Закарпатської області. Правоохоронець підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло смерть потерпілому (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України).



За даними слідства, 14 листопада 2019 року правоохоронець, перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ-21099», не впорався з керуванням в одному із сіл Закарпатської області, виїхав на узбіччя та скоїв наїзд на пішохода. Унаслідок ДТП потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження та через 5 днів помер у лікарні.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює прокуратура Закарпатської області.

У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого, повідомили Закарпаття онлайн в Державному бюро розслідувань.

Як повідомляє прокуратура Закарпатської області, йдеться про ДТП, яка трапилась у листопаді 2019 року у смт Дубове Тячівського району.

У ході слідства зібрано докази, які підтверджують, що майстер лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» перевищив допустиму швидкість, не впорався з керуванням та допустив наїзд на 48-річного місцевого мешканця.

Від отриманих травм, чоловік помер через декілька днів у місцевій лікарні.
Закарпаття онлайн
10 квітня 2020 р.
https://zakarpattya.net.ua/News/201260-Na-Zakarpatti-DBR-povidomylo-pro-pidozru-maistrovi-lisu-shcho-smertelno-travmuvav-liudynu

***

На Закарпатті судитимуть майстра лісу, який допустив наїзд на пішохода у Дубовому


Йдеться про ДТП, яка трапилась у листопаді 2019 року у смт. Дубове, Тячівського району.У ході слідства зібрано докази, які підтверджують, що майстер лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» перевищив допустиму швидкість, не впорався з керуванням та допустив наїзд на 48-річного місцевого мешканця.

Від отриманих травм, чоловік помер через декілька днів у місцевій лікарні.

Наразі триває подальше досудове розслідування, яке здійснюють слідчі ТУ ДБР у м. Львові, інформує пресслужба прокуратури Закарпатської області.

Україна у вогні: волинський лісівник розповів, чим загрожують пожежі в екосистемах



Ситуація, що нині складається з пожежами в екосистемах, направду катастрофічна. Від середини березня й донині вони не припиняються по всій Україні, щодня трапляється близько 800 загорянь. За останніми даними, тільки за вихідні на Волині лісівникам та рятувальникам довелося гасити їх аж 67. Про те, чому склалася така ситуація, та як запобігати пожежам, в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» розповів начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс.

Із чим пов’язуєте таку ситуацію?
Траву в нас, на жаль, випалюють щороку. Цьогоріч зима була малосніжна, опадів – обмаль, молода трава не встигла вискочити, щоб покрити суху торішню. Ну і в карантин багато людей не зайняті, наводять лад на обійстях та городах, усе палять. Хоча там це більш-менш під контролем. Спалювання трави поза межами населених пунктів у нас набуло катастрофічних масштабів. Але це – абсолютно бездумне, злочинне нищення екосистеми. Вогонь поривами віру поширюється, людина починає гасити, не дає ради, втікає, а полум’я перекидається на луки, звідти – на болота, які межують із лісовими масивами. Щодня вся лісова охорона, а це понад 1000 осіб, виїжджає на загоряння. Ті гроші, які ми мали витратити на якісь добрі справи, на відновлення лісів, мусимо витрачати на незаплановану купівлю бензину для тракторів, пожежних машин і відбивати сільгоспспалення, щоб вони не зайшли в ліс. Важко без емоцій підібрати слова, аби висловитися про паліїв. Замість того, щоб переорати стерню восени й отримати перегній, органічне добриво, не шкідливе для здоров’я, люди її підпалюють. Зі стерні виходить мінеральне добриво замість органічного. Тут нема логіки, щоби пояснити, для чого це все спалювати. Цього не треба робити навіть на городі, адже це теж середовище для проживання тисяч мікроорганізмів.

Здається, винуватця пожежі в Любомльському районі вдалося знайти, так?
Три доби уже вся лісова охорона – на цілодобовому чергуванні. Це горить болото, але сьогодні вітер сильніший за 14 метрів на секунду, в бік Шацька, Любомля вітер набагато сильніший, ніж в Луцьку. Ці пориви можуть перекинути далі в масиви. Лісова охорона цілодобово сидить у димі й дихає цим. Чомусь часто звучить критика в бік лісівників, а вони ж цілодобово рятують ліси від пожеж ціною свого здоров‘я, часу, грошей та всього іншого, але я ні від кого не чув, що лісівники молодці. Ситуацію ускладнює пандемія коронавірусу, оскільки вони дихають димом і мають додатковий ризик захворіти. Завдяки лісівникам немає таких великих масштабів лісових пожеж, хоча ми не застраховані, це тільки початок, оскільки дощів не передбачається. Це тільки перший сигнал, може бути велика біда, можемо мати другий Чорнобиль, коли знищимо все. Морози закінчились, почалася плюсова температура, в траві – кладки всіх водоплавних птахів, виводки зайця. Якщо це триватиме, то коли прийде осінь і буде відкриття полювання на качку, на зайця, то наша 30-тисячна армія мисливців кричатиме, де дичина. Якщо говорити про важливість системи, збирають круглі столи, семінари всіх служб, які тільки є. А чому цих служб і так званих громадських активістів чи терористів, як їх можна назвати, немає на пожежі? Всі на самоізоляції, крім лісової охорони, яка так само має право на відпочинок.

Нині люди поки що дуже в ліс не заходять, але ваші колеги говорять про те, що з потеплінням це може статися, тому що всі рекреаційні зони зараз закриті. Але ж ви не зможете відстежити всі лісові стежки?
Звісно, тому що всі задіяні на пожежах.


Люди будуть заходити просто вглиб лісу.
Так, ризик є. За рекомендацією ДСНС начальник управління видав наказ, що наразі в‘їзд будь-якого транспорту в лісові масиви заборонений у зв‘язку з високою пожежною небезпекою – це абсолютно виправдана ціль. Ми можемо зрозуміти міське населення: у селі люди щодня перебувають на свіжому повітрі, а в місті змушені перебувати в чотирьох стінах, їм хочеться кудись вирватися. Але прошу збагнути: один посмажить у лісі шашлик, а потім 200 людей ліквідовують наслідки пожежі.

Звісно, дуже важко спіймати порушника. Доки кожен з нас не зрозуміє, що його хата не скраю, нічого не буде. Зрештою, керівництво громад має теж це контролювати й допомагати лісівникам. От зараз кажуть – пташок не чути в лісі. А звідки вони візьмуться, коли стільки пожеж? Де той заєць там буде? Одне слово, ситуація катастрофічна. Доки люди це зрозуміють, може бути пізно. Не буде чого рятувати. Тому що дощів не передбачається, погода зараз досить тепла. А відповідальності немає у жодній службі, бо ніхто ні за що не відповідає. От за що відповідає громада? Вона просить, мовляв, дайте нам ліс. Який ліс їй можна давати, якщо вона навіть спалення на городах не контролює? Найприкріше, що в селі усі знають, хто зробив підпал, бо це ж не місто, де можуть якісь гастролери запалити траву і втекти. Але всі мовчать. Дуже турбує людська байдужість. Коли йде лісова пожежа чи горить посуш, ми не питаємо, чий це ліс – лісгоспу, колгоспу, військових чи залізниці. Лісівники одразу ж беруться за гасіння й повідомляють господарів.

Для того аби концентрувати відпочивальників у певних місцях, було створено понад 100 рекреаційних пунктів. Але у зв’язку з карантином ми змушені були їх тимчасово закрити. Люди мають зрозуміти, що це треба перечекати, перетерпіти. Підуть дощі, виросте трава – буде де відпочивати.

Міністерство юстиції підготувало законопроєкт про збільшення штрафів за спалювання сухої трави та пожежі в екосистемах. Як вважаєте, чи можна паліїв покарати гривнею? Адже їх дуже важко зловити.
Це правильна ініціатива. Але самим збільшенням розміру штрафу ми не досягнемо мети. Хто зловить того палія, щоби він заплатив шість чи 20 тисяч штрафу? Доки у людей не відбудеться переоцінка цінностей у свідомості, доти нічого не вийде. Бо ж у нас навіть якщо, наприклад, поліцейський упіймає того палія, поки до району доїдуть, то вже все повирішують, бо в багатьох є кум-брат-сват з більшими погонами. Профілактика, роз’яснення, відповідальність громад – ось за чим перспектива.

Чи був хоч один дзвінок від когось із голів громад з пропозицією допомоги? Вони ж так само в диму.
Буквально одиниці виїжджають з лісниками на пожежі, коли справді є загроза. Але коли горить поле, це нікому не цікаво, окрім лісівників, тому що далі йде межа лісу. Згорають гектари самосійного лісу. На сьогодні чіткої позиції держави немає, лісівники залишені наодинці з собою. Добре, що працівники ДСНС допомагають.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: БОРИС БАБЕЛЯС: «ВОЛИНСЬКІ ЯЛИНКИ ХОЧЕ ВСЯ УКРАЇНА»

Чи є на сьогодні в умовах карантину можливість створювати нові ліси?
Безперечно. Ми свої обов’язки виконуємо на всі сто. Іноді бракує часу на те, щоб похвалитися, що зробили. Наразі весняна лісокультурна кампанія на стадії завершення. Залишилося буквально до 30 гектарів висадити. На сьогодні у нас створено 2770 гектарів штучних лісів, плюс сприяння біля двох тисяч. Наш план лісовідновлення – це 5800 гектарів – практично на стадії завершення. У зв’язку з карантином виходили меншими бригадами, але працювали. Відновили площі, де були суцільні зруби. Аби ще вщухли лісові пожежі, які вибивають із ритму всю лісову охорону. Тож прошу: люди, схаменіться, не паліть лісів, бо ж улітку вам не буде де відпочивати!

10 Квітня 2020 21:57

Зеленський пропонує парламенту «подумати» про кримінальне покарання за підпал сухої трави


Президент: цього року кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася на 30%

Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді «подумати» про кримінальне покарання за підпал сухої трави.

«Я вітаю рішення про збільшення штрафів за спалювання сухостою до 6 тисяч гривень. У той же час я пропоную парламенту подумати про можливість більш жорсткого кримінального покарання за такі бездумні дії», – заявив Зеленський у своєму відеозверненні.

Він наголосив, що цього року кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася на 30%.

«Ваше «байдуже» – це пожежі на території у 20 тисяч гектарів. Це в чотири рази більше пожеж в українських лісах. Через ваше «байдуже» цілодобовим гасінням пожеж займається 3,5 тисячі людей та тисяча одиниць техніки ДСНС. Результати вашого «байдуже» були помітні навіть із супутників NASA», – зазначив президент.

На сьогодні штраф за підпал сухої рослинності становить від 170 до 340 гривень. Кабінет міністрів пропонує збільшити штрафи, щоб вони становили від 850 до 6 120 гривень для громадян та від 2 040 до 17 000 гривень для посадовців.

10 квітня 2020, 23:22

10 квітня 2020

Квітневі лісові пожежі 2020 року в зоні відчуження Чорнобильської АЕС стали найбільшими в історії

Лісові пожежі, що діють в зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 3 квітня 2020 року даний час, вже стали найбільшими за весь час існування цієї зони відчуження. В даний час в зоні діють дві пожежі - один цілком всередині площею близько 10,7 тис. Га (виник 8 квітня, в даний час відстань від саркофага АЕС до найближчої кромки пожежі становить близько 2,5 км), другий на кордоні площею близько 27 , 4 тис. га, в тому числі всередині зони - 17,2 тис. га (виник 3 квітня, в даний час відстань від саркофага АЕС до найближчої кромки пожежі становить близько 39 км). Загальна площа, пройдена цими двома лісовими пожежами в межах зони відчуження, становить близько 27,9 тис. Га, а з урахуванням більш дрібних раніше погашених пожеж - майже 29 тис. Га.

Загальний вигляд пожеж всередині зони відчуження Чорнобильської АЕС і в околицях - космоснімкок VIIRS за 10 квітня 2020 року з накладеними термоточкамі за день (зонами активного горіння), жовтою лінією позначена білорусько-український кордон, блакитний - межа зони відчуження ЧАЕС:




Збільшена частина цього Космоснімки, додатково тонкими червоними лініями показані межі пройденої діючими лісовими пожежами площі; цифрою 1 позначений пожежу, що виникла 3 квітня, а цифрою 2 - пожежа, що виникла 8 квітня:




Космознімок Sentinel 2 за 10 квітня 2020 року на пожежу, означений вище цифрою 1 (щоб переглянути знімок в більш високому дозволі - натисніть на нього мишею):




Космознімок Sentinel 2 за 10 квітня 2020 року на пожежу, означений вище цифрою 2 (щоб переглянути знімок в більш високому дозволі - натисніть на нього мишею):




Фрагмент Космоснімки Sentinel 2 за 10 квітня 2020 року на одну з ділянок в північній частині першої пожежі (ліворуч), та Космознімок високого дозволу з системи Google Earth на цю ж ділянку (справа) - видно, що горить саме ліс, і що як мінімум на частини площі це верхова пожежа:



Прогноз на найближчі дві доби дуже несприятливий - очікується тепла, суха і вітряна погода, яка, з урахуванням вже дуже сухих лісів і торфовищ, буде сприяти подальшому розростанню пожеж.

Офіційна інформація про ці пожежах мізерна:

Оперативна інформація относительно ліквідації лісовіх пожеж на территории Зони відчуження Безумовно (обов'язкового) Відселення

Посилання на попередні повідомлення по цій темі:


Масштабна пожежа у Чорнобильській зоні: забруднене повітря досягне Києва 10-11 квітня



Забруднене внаслідок пожеж у Чорнобильській зоні повітря може досягнути Києва та деяких районів Київської області 10 та 11 квітня.

Про це повідомляє пресслужба Державного підприємства Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.

"Згідно з інформаційною довідкою, наданою Інформаційно-кризовим центром Держатомрегулювання на 08:00 годину 10.04.2020, окремі зони пожежі мають місце у Денисовицькому, Котовському, Когородському лісництвах Зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. За даними про розташування зон пожежі та характер горіння, на базі даних метеопрогнозу за допомогою системи підтримки прийняття рішень RODOS було змодельовано потенційне розповсюдження забрудненого продуктами горіння атмосферного повітря над Київською областю", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що відповідно до прогнозних розрахунків на 10.04.2020, траєкторії руху потенційно забруднених повітряних мас будуть проходити через Іванківський, Бородянський та Вишгородський райони Київської області та м. Київ. Прогнозовані концентрації Cs-137 у приземному шарі повітря м. Києва можуть сягати декількох мБк/м3. Ці концентрації не становлять загрози життю та здоров’ю населення та є у 100 і більше разів нижчими від допустимого рівня, встановленого НРБУ-97, який дорівнює 800 мБк/м3.

Прогноз розповсюдження потенційно забруднених повітряних мас на період з 03:00 10 квітня до 03:00 11 квітня 2020 року представлено нижче.

Нагадаємо, рятувальники Державної служби надзвичайних ситуацій України разом з працівниками пожежних станцій "Північної Пущі" вже декілька днів безперервно продовжують нелегку боротьбу з вогнем у зоні відчуження.

10 Квітня 2020 16:48

На Житомирщині спалахнули пекельні пожежі в Чорнобильській зоні

У частині Житомирської області, яка належить до Чорнобильської зони, спалахнули масштабні лісові пожежі. Вогнеборці не можуть їх загасити уже більш як тиждень.

Як повідомляється на сайті Житомирського обласного упраління лісового та мисливського господарства, вогонь охопив Народицький, Лугинський та Білокоровицький лісгоспи ще 3 квітня (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).




Пожежі на Житомирщині

Суспільне новини




Пожежі на Житомирщині

Суспільне новини




Пожежі на Житомирщині

Суспільне новини

Відтак уже 9-й день поспіль рятувальникам доводиться боротися з НС у неймовірно складних умовах. Адже стихія вже встигла поширитися на тисячі гектарів лісових і нелісових площ.

Для локалізації осередків займання довелося задіяти 1500 осіб лісової охорони та 223 рятувальників, понад 170 одиниць пожежної та пристосованої техніки державних лісогосподарських підприємств і ще 53 одиниці пожежної техніки Управління ДСНС у Житомирській області.

Крім того, до гасіння пожеж залучалася авіація, а також рятувальники з інших областей України (як-от Черкаської, Кіровоградської, Полтавської та Рівненської).

Ситуацію ускладнює ще й те, що ліс також палає на кордоні Білорусі та України. Із території сусідньої держави полум'я перекинулося на масив Овруцького району Житомирщини.




Лісові пожежі в Житомирській області

Управління ДСНС у Черкаській області




Лісові пожежі в Житомирській області

Управління ДСНС у Черкаській області




Пожежі на Житомирщині

Управління ДСНС у Черкаській області

Станом на 9 квітня на Житомирщині вдалося локалізувати всі великі лісові пожежі. Втім, рятувальники продовжують перебувати в місцях загорянь, оскільки через сильний вітер вогонь може спалахувати знову.

У мережі почали ширитися моторошні фото- та відеокадри із зони лиха. Українці показують масштаби екологічної катастрофи та налякані нею.




Лісові пожежі в Житомирській області

Скриншот відео




Лісові пожежі в Житомирській області

Скриншот відео




Лісові пожежі в Житомирській області

zt.20minut.ua

Коли горіла Австралія - у стрічці ФБ та новин у ЗМІ було повно новин, фото та співчуття. Коли горить Україна - у стрічці порожньо. На фото Народичі Житомирської області. Горить ліс. До Чорнобиля звідти рукою подати. Пишуть, що й там горить, - обурилася голова відділу зв'язків з громадськістю НБУ Леся Войтицька.











Лісові пожежі в Житомирській області

Facebook Костянтина Іванченка




Лісові пожежі в Житомирській області

Управління ДСНС України у Житомирській області

Спеціалісти з лісової справи прогнозують, що в Народицькому та Поліському районах горить сім тисяч гектарів лісів. Гасять як із землі, так і з повітря. Пожежа дійшла до зони відчуження. Горить ліс і в Білорусі поблизу українського кордону, - зазначає журналіст Костянтин Іванченко.




10 квітня 2020, п'ятниця, 15:11 | Джерело: https://www.obozrevatel.com/
https://voi.com.ua/news/1391126/

Тисячу гектарів лісів висадили лісівники Черкащини під час весняної лісокультурної кампанії


Лісівники Черкащини завершили роботи зі створення лісових культур – планові обсяги виконали всі лісогосподарські підприємства.

«Цьогорічна весна принесла нам нові випробування та для більшості громадян змінила темп життя. Проте для лісівників весна – це «гаряча пора», це час відновлення та створення нових лісів, це час боротьби з лісовими пожежами. Тож лісівники Черкащини, як і щороку, але у зв’язку з карантином, сумлінно дотримуючись рекомендацій МОЗ, виконали всі поставлені завдання з садіння лісу. Виключенням цього року стало те, що ми не запрошували громадськість, школярів, студентство садити ліс в рамках Акції з відновлення лісів у зв’язку з епідемією та загальнодержавними обмеженнями», - зазначив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.

Сприятливі погодні умови, зокрема, теплий температурний режим та відсутність снігового покриву посприяли ранньому старту лісокультурної кампанії на Черкащині, яка цьогоріч у деяких держлісгоспах розпочалася ще наприкінці лютого.

У лісах державних лісогосподарських підприємств цієї весни створено лісових культур на загальній площі 1000 гектарів, в томучислі шляхом лісорозведення (нових лісів) – понад 20 гектарів. Крім того, проведено сприяння природному поновленню на площі 209 га. Здійснено доповнення минулорічних лісових культур на площі 2300 гектарів.

Загалом висаджено майже 6,5 мільйонів сіянців. Основними лісоутворюючими породами для області є сосна звичайна та дуб звичайний, висаджували й інші породи – дуб червоний, модрину, ялину, горіх чорний, акацію, березу, черешню лісову та ін.

Для забезпечення максимальної приживлюваності сіянців використовували вологонакопичувачі, висаджували сіянці із закритою кореневою системою, використовували гербіциди при підготовці ґрунту.

Дбають лісівники вже про садіння лісів у 2021 році – завершують роботи на лісових розсадниках з посіву лісоутворюючих порід. Насіннєвий фонд для цього зібрали достатній та різновидовий. Буде засіяно понад 13 гектарів лісових розсадників, на яких, окрім дуба та сосни, вирощуватимуть понад 30 різновидів супутніх деревних та чагарникових порід.

Для реалізації населенню, установам та організаціям виростили близько 100 різновидів декоративних кущів та дерев – майже 150 тисяч одиниць посадматеріалу.

Прес-служба Черкаського ОУЛМГ
2020-04-10 13:41:46