RMK спасает эстонские леса от засилья короедов-типографов

RMK собирает информацию о повреждениях государственного леса короедами, чтобы предотвратить распространение вредителей и тем самым спасти наш лес от засилья короедов.

«15 апреля в управляемом RMK государственном лесу начнется весенне-летний перерыв в рубке, который соблюдается RMK уже с 2002 года. К сожалению, в этот раз в период этого перерыва нам нужно будет провести в государственном лесу работы по рубке, чтобы ликвидировать очаги повреждений от такого опасного насекомого-вредителя, как короед-типограф, и избежать дальнейшего распространения вредителя в здоровых лесах. Вырубка леса затронет только 0,1%, или 1000 гектаров, от общей площади государственных лесов в один миллион гектаров, а на остальных территориях лесного сообщества будет обеспечен покой на время гнездования», – пояснил член правления RMK Таво Ууэталу.

Эстонским лесам угрожает короед-типограф, который уже нанес вред лесам Центральной Европы, и быстрому размножению которого в наших краях способствовали два засушливых лета и теплые зимы. Чтобы наносимый вредителем эстонским лесам ущерб не достиг такого большого масштаба, как это произошло в Чехии или Германии (смотрите фотографии из фотобанка RMK), RMK собирает информацию о повреждениях в нашем государственном лесу и незамедлительно принимает необходимые меры.

«Если мы не остановим распространение вредителей уже сегодня, то скоро наши леса превратятся в высохшие и безжизненные массивы аналогично многим лесам в Чехии и Германии. Поэтому мы должны действовать быстро и эффективно, чтобы ликвидировать очаги повреждений и предотвратить дальнейшее распространение вредителя», – сказал Таво Ууэталу.

По состоянию на начало апреля сотрудники RMK выявили повреждения от короеда на 2000 гектарах хозяйственных еловых лесов. Это означает, что пострадало около 400 000 кубометров растущего леса. Кроме того, RMK отслеживает мониторинг весеннего расселения короедов в 25 испытательных зонах (ссылка на карту), и как только короеды просыпаются от зимней спячки и вылезают из почвы, чтобы повредить деревья, их очаги устраняются. Самый эффективный способ уменьшить распространение короедов – это использовать деревья-ловушки, и сразу после заселения на них короедов вырубать эти деревья и быстро вывозить их из леса, чтобы уменьшить распространение вредителей на здоровые деревья.

«Как правило, короед зимует в почве до тех пор, пока дневная температура воздуха не поднимется до 18-20 градусов, а почва не прогреется до 10 градусов. Затем жуки покидают почву и ищут подходящие деревья для заселения, где начинают откладывать яйца. Вот почему поврежденные короедом деревья необходимо ликвидировать именно весной, когда насекомые уже расселились и заметны, а новое поколение вредителей еще не покинуло дерево. Невозможно отложить работы до осени, поскольку к этому времени размножившиеся весной короеды отправляются на зимовку в почву или наносят ущерб на еще больших территориях», – пояснил энтомолог Хейно Ыунап.

Короеды-типографы вырастают до 4-5,5 мм, имеют окрас от темно-коричневого до черного, эти жуки относятся к семейству долгоносиков, которые питаются деревьями и размножаются под корой. При большой численности короеды-типографы могут повредить и здоровые деревья, разрушив их камбий и лубяной слой.

Прочитать подробнее о короеде и наносимом им вреде можно на сайте RMK.

Дополнительная информация:

Таво Ууэталу
Член правления RMK
Эл.почта: tavo.uuetalu@rmk.ee
Телефон: +372 504 5069

Хейно Ыунап
Главный специалист лесного отдела
Агентства по окружающей среде, энтомолог
Эл.почта: heino.ounap@envir.ee
Телефон: +372 525 1931

Марина Полтавцева
Специалист коммуникационного отдела RMK
Эл.почта: marina.poltavtseva@rmk.ee
Телефон: +372 5200 318

 14.04

rmk.ee

Далі...

Про миф о сжигании лесов ради сокрытия незаконных рубок

Одним из самых широко распространенных лесных мифов в нашей стране является миф о том, что леса массово поджигают "черные лесорубы" или те, кто их покрывает в государственных органах, ради того, чтобы скрыть следы незаконных рубок. В этот миф верят не только очень многие простые граждане, но и многие чиновники, в той или иной мере отвечающие за леса, вплоть до Президента Российской Федерации. Цитата из его выступления: "мнение <что пожары в Иркутской области начались потому, что таким образом пытаются скрыть вырубку леса> не лишено оснований, потому что, действительно, самый простой способ покрыть воровство леса - это поджечь отдельные участки" (ссылка).

Конечно, в отдельных частных случаях поджоги леса ради сокрытия незаконных рубок и их следов возможны. Но для того, чтобы такие поджоги с такой целью имели массовый характер - нужно, чтобы в их проведении был хоть какой-то смысл. А смысла этого на самом деле совсем нет, и вот по каким причинам.

Даже при очень интенсивном пожаре, когда дотла сгорает все вокруг пней, сами пни от недавно спиленных живых деревьев редко обгорают до такой степени, чтобы на них не были видны следы спиливания. Автор фотографии - Игорь Подгорный / Гринпис

Во-первых, пожаром невозможно скрыть следы рубки. Пни от недавно (до нескольких месяцев на самых сухих участках и при самой жаркой погоде, а обычно до нескольких лет) спиленных деревьев почти никогда не обгорают при лесных пожарах до такой степени, чтобы по ним не было видно, что это именно пни от живых деревьев, и что эти деревья были именно спилены. Отдельные пни могут обгореть до неузнаваемости - но такое, чтобы следы рубки исчезли в результате пожара на сколько-нибудь значительной площади, просто невозможно. Сами по себе сырые пни не горят, а интенсивности горения оставшихся вокруг лесных горючих материалов не хватает для того, чтобы обжечь пни до степени исчезновения следов спиливания. Об этом могут не знать ответственные за лес чиновники или далекие от леса городские жители - но те, кто так или иначе связан с лесом профессионально (включая собственно "черных лесорубов"), об этом обычно знают.

Во-вторых, пожар скорее привлекает внимание к следам рубок, в том числе незаконных, чем отвлекает от них. После вступления в силу Лесного кодекса РФ 2006 года основная часть лесов нашей страны превратилась в беспризорную и практически никак не охраняемую территорию - поэтому большинство незаконных рубок, проводимых в укромных таежных уголках, никто не замечает. Например, по оценке ЦЭПЛ РАН, превышение объема древесины, используемой для переработки, экспорта и внутреннего потребления, над объемом законного лесопользования составляет около 16 процентов (ссылка) - что соответствует объему неучтенной заготовки древесины примерно в 40 миллионов кубометров в год; а по официальным данным объем незаконных рубок составляет всего около одного миллиона кубов. Так что и без всяких пожаров основная часть незаконных рубок остается незамеченной и неучтенной. Пожар же, наоборот, привлекает внимание людей к конкретному месту - его тушат, составляют о нем всякие подобающие случаю документы, пытаются установить причину возникновения; это резко увеличивает вероятность того, что следы незаконной рубки будут замечены.

В-третьих, то же самое касается и самой деятельности "черных лесорубов": им важнее всего как можно быстрее закончить свои рубки, забрать нужную древесину и смыться из леса, пока никто не заметил. Еще им важно, чтобы расследование незаконной рубки, если вдруг ее кто-то обнаружит, началось как можно позже - чем больше проходит времени, тем обычно труднее найти виновников. Поджог места рубки приводит к ровно противоположным результатам: на место пожара довольно быстро кто-то приезжает (обычно как раз те люди, которые в той или иной мере отвечают за охрану лесов), в связи с пожаром обычно быстро начинается какое-то расследование - оно может быть совершенно халтурным и безопасным для поджигателей, а может оказаться вполне добросовестным. В общем, поджог места незаконной рубки значительно увеличивает для "черных лесорубов" риск быть пойманными. Среди этих лесорубов вполне могут быть те, кто любит дразнить судьбу и государство - но большинству все-таки важно побыстрее украсть и остаться непойманными, а с этой точки зрения поджигать лес на месте незаконной рубки просто глупо.

Наконец, скрывать следы незаконных рубок в подавляющем большинстве случаев незачем. Те, кто могут официально эти рубки выявить и зафиксировать, и так очень серьезно заинтересованы, чтобы как можно большая доля незаконных рубок с невыявленными виновниками оставалась неучтенной: этому способствуют сразу три установленных Правительством РФ критерия оценки эффективности их работы (5а - 5в - ссылка). Самим "черным лесорубам" и в целом криминальному лесному сообществу на официальную лесную отчетность и статистику совершенно наплевать - и нет никаких рациональных причин, по которым им могло бы быть не наплевать. Те, кто пытается показать реальные масштабы воровства древесины, обычно хорошо понимают, что главными бедами наших лесов являются прикрытая всеми необходимыми документами организованная лесная преступность, а также рубки формально законные, но при этом совершенно бесхозяйственные и разрушительные для леса. А скрывать рубки, на которые есть все разрешительные документы - совсем уже бессмысленно.


Откуда же взялся такой устойчивый и широко распространенный миф о том, что леса поджигают "черные лесорубы" для сокрытия следов незаконных рубок? Можно предположить, что у этого мифа есть несколько главных источников.

Источник первый: интуитивное желание людей объяснять проблемы и бедствия не собственным разгильдяйством (от безответственного обращения с огнем на природных территориях до поддержки тех законодателей и чиновников-популистов, которые годами ничего не могут сделать для наведения порядка в лесах, и только сеют бардак), а действием каких-то врагов и злодеев. Версия "леса поджигают черные лесорубы, чтобы скрыть следы своей деятельности" для многих людей гораздо приятнее и привлекательнее, чем версии "леса поджигают сограждане - разгильдяи и безумцы" или "леса остались без охраны из-за избранных нами законодателей и чиновников". Законодателям и чиновникам тоже интереснее объяснять катастрофические пожары действиями злоумышленников, чем собственной плохой работой и некомпетентностью. Ну и общее правило современного информационного пространства - что фейковые (ложные) идеи и новости распространяются обычно быстрее и шире, чем настоящие - тоже влияет на ситуацию.

Источник второй: в местах интенсивного освоения лесов для заготовки древесины пожары действительно возникают значительно чаще, чем в неосвоенных лесах. Объясняется это очень просто: главным источником огня в лесу является человек, и там, где людей в пожароопасный сезон больше - при прочих равных пожары возникают чаще. А там, где рубят лес, обычно работает довольно много людей - самих лесозаготовителей, дорожников, которые строят разнообразную инфраструктуру, водителей, которые вывозят древесину, и т.д.; кроме того, по новым дорогам все глубже в лес забираются самые разные люди, непосредственно не связанные с лесозаготовками. Среди них всех, особенно в тайге, бывает немало людей пришлых, для которых лес - всего лишь месторождение бревен, и которым на дальнейшую судьбу этого леса просто наплевать; да и местные не всегда бывают осторожны с огнем. Поэтому пожаров, возникающих просто по человеческой неосторожности, вблизи массивов свежих рубок, особенно в так называемых "зонах пионерного освоения тайги", бывает больше, чем в остальных лесах.

Источник третий: нередко пожары действительно возникают на самих вырубках из-за сжигания порубочных остатков. Но сжигают эти порубочные остатки, как правило, не "черные лесорубы", а вполне легальные лесозаготовители, от которых органы управления лесами требуют, чтобы лесосеки после рубок были очищены. При больших площадях рубок самым простым способом очистки, а в некоторых случаях (в очагах вредных организмов, повреждающих древесину) - практически обязательным, является именно сжигание порубочных остатков. Теоретически оно допускается только вне пожароопасного сезона, а в сезон - только по специальным разрешениям; но практически часто жгут тогда, когда порубочные остатки высыхают настолько, чтобы легко и быстро гореть. А в это время, особенно при отсутствии реального контроля за выжиганием, огонь нередко легко уходит в сопредельные леса. Поскольку жгут обычно с неформального согласия органов управления лесами - если огонь убегает в лес, это обычно никто специально не расследует, и обычно никого за это не наказывают. Когда люди видят такое (кто-то поджигает огромные и безобразные с точки зрения обычного человека сплошные рубки, и огонь потом убегает в лес) - не удивительно, что это воспринимается как поджигание леса "черными лесорубами" с целью замести следы.

\

Сжигание порубочных остатков на сплошной рубке в Красноярском крае 27 июня 2019 года, почти на пике пожарной опасности, при прогнозируемых на ближайшие дни жаре до +34 градусов, отсутствии осадков, и ветре до 12 метров в секунду. Это абслютное безумие, но к деятельности "черных лесорубов" и к сокрытию незаконных рубок оно не имеет никакого отношения

Сжигание порубочных остатков после сплошной санитарной рубки в Ленинградской области. Это очень сомнительная санитарная рубка, но, тем не менее, все необходимые докуметы, обосновывающие ее проведение, были оформлены, рубка проведена с ведома и дозволения всех контролирующих органов, на основании государственного контракта. Порубочные остатки жгли не для того, чтобы что-либо скрыть - а для того, чтобы выполнить требования действующего законодательства по очистке мест рубок

***

А истории про поджоги лесов, для того, чтобы потом провести там санитарные рубки, это миф или реальность?

***

Это совсем другая тема. Да, поджоги лесов для проведения санрубок бывают - но, насколько мы об этом можем судить, это тоже не очень массовое явление. По действующим санправилам выборочную санрубку можо назначить практически в любом хотя бы относительно старом лесу, а если в регионе процветает "договорная лесопатология" - то и с назначением сплошных обычно не возникает трудностей (вне зависимости от реального состояния леса).

Если лес легко назначить "больным и требующим санрубки" на бумаге, иногда даже бз реального лесопатологического обследования - то зачем что-то поджигать? Конечно, бывают разные ситуации, но в большинстве случаев лес просто объявляется больным по принципу "ты виноват уж тем, что хочется мне кушать".

***

Этот миф настолько завладел умами (и во многим виноваты в этом СМИ), что здравый смысл у людей просто не работает. Сколько не объясняй - без толку.

Ну какой смысл мне, втихаря вырубив что-то, удачно и быстро вывезшем и не попавшись, возвращаться и поджигать, да так поджечь, что бы кто-то пней не разглядел и сгоревших стволов?

Задаёшь такой вопрос и видишь в глазах растерянность и сомнение: но все же говорят, что так скрыть можно.

***

И ведь люди, иногда близкие к лесу, в это верят.

***

В детстве читал книгу - Мифы и легенды Древней Греции. Сейчас впору писать книгу - лесные мифы. Например, один Рослесинфорговский начальник, вкручивал мне в ухо, что к нему подходил чёрный лесоруб, с просьбой продать ему (официально) квартальную сеть для загрузки в навигатор. На вопрос откуда ты взял, что он "чёрный лесоруб", он с гордостью ответил - у того не было точного перечня кварталов. Уже несколько лет хожу и думаю - на хрена "чёрному лесорубу" навигатор с квартальной сетью. На книгу таких маразмов точно хватит. Иногда, когда меня просят прокомментировать очередной, я просто посылаю, слишком их много.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24423

Далі...

Інформаційна політика - це "совок": волонтери про дії влади у Чорнобилі сьогодні

Чи будуть вивчені уроки цього разу? Попередніх - не почули

Фото Катерини Асламової

Волонтери, які допомагали рятувальникам засобами захисту та речами першої необхідності, вважають, що інформація про подію блокувалася як у 1986, році аварії на ЧАЕС. І це завадило вчасно оцінити масштаби біди і вжити вчасно належних заходів.

"По результату не залишає сум. За знищеними селищами, лісами, що вигоріли, тваринами, що лишилися без домівки. Від усвідомлення, що все це - справа людських рук. Але найбільше - від того, наскільки реакція владних структур нагадувала події 86 року. Коли правда замовчувалась, а з екранів казали, що все добре. Здається, інформаційна політика не змінилась - той самий совок" - пише у ФБ Катерина Асламова .

Понад те, влада намагалася блокувати висвітлення ситуації, у Зону не допускали журналістів, а волонтерів суворо контролювали. 

Волонтери привезли рятувальникам та лісівникам техніку та продукти. Фото Катерини Асламової

"На час перебування у зоні відчуження до нас приставили машину супроводу поліції. Начебто, задля нашої безпеки, але звучить трохи дивно, адже ми працюємо у Чорнобилі значно довше, ніж більшість супроводжуючих. Хоча, так було менше шансів, що ми побачимо та висвітлимо щось зайве", - зазначає волонтерка.

Чи будуть вивчені уроки цьогорічної катастрофи?

Ці люди разом з тисячами інших героїв битви з вогнем зупинили нову катастрофу. Фото Катерини Асламової

"Я дуже сподіваюсь, що найбільша пожежа у Зоні відчуження навчить нас чомусь. Як запобігати підпалам на території режимного об'єкту, бути готовими технічно, а також залишити, нарешті, брехню у минулому. У напружених ситуаціях все має бути прозоро, люди повинні мати можливість знати, що насправді відбувається. А сили потрібно направляти не на приховування правди, а на вирішення проблем", - резюмує Катерина Асламова.

Насамкінець - подяки усім, хто не шкодуючи сил і здоров’я здолав пожежу

"Я неймовірно вдячна всім, хто допомагав, писав та дзвонив, пропонував підтримку, підіймав інформаційну хвилю. Бо саме через це ми змогли привернути увагу до пожежі, яка до того тихо винищувала Чорноильську зону протягом тиждня. Люди, ви неймовірні. А ми поки - нарешті спати", - завершила свій допис добровільна рятувальниця.

Як ми вже писали, авторитетні громадські екоорганізації вимагають терміново скликати позачергове засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), а також провести виїзне засідання в Зону відчуження Комітету з питань екологічної політики та природокористування парламенту, на якому заслухати керівництво Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та правоохоронних органів для з’ясування реальної картини щодо пожеж у Чорнобильській зоні.

ЛІС
Олег Листопад

Далі...

Пожежі у Чорнобилі - диверсія? Відео

Підпали відбувалися в різних важкодоступних місцях Зони

Волонтери опитали учасників ліквідації катастрофічних пожеж у Чорнобилі. Напрошується висновок не лише про умисність кожного з підпалів, а й про координацію цих зловмисних дій та свідоме намагання досягти максимально можливого руйнівного ефекту.

"Зібрали для вас інтерв'ю з рятувальниками, лісничими, речницею ДСНС - стосовно походження підпалів Чорнобильської зони", - написав у своєму ФБ волонтер Ярослав Ємельяненко.

Як ми вже повідомляли, авторитетні громадські організації вимагають терміново скликати позачергове засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), а також провести виїзне засідання в Зону відчуження Комітету з питань екологічної політики та природокористування парламенту, на якому заслухати керівництво Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та правоохоронних органів для з’ясування реальної картини щодо пожеж у Чорнобильській зоні.

***

Інтервью записані 14 квітня у Чорнобильській зоні відчуження 

Чому горить? Чому кожен день щось горить? 

Рятувальники: «Якби ж не підпалювали, то б і не горіло». Чому ви вирішили що підпалюють? «Саме воно не загориться. Машина стоїть, без водія вона не загориться? Правильно. Так само, якщо ніхто не підпалить. В різних місцях несподівано загорається. Ну так не може бути. Просто палять і всьо». 

Лісничий: «Ми думаєм усі, що це підпали. Конешно. Не може він (вогонь) перелетіть через Прип*ять. Така велика відстань. Чого іменно що в різних точках. Ясно що це підпал. Підпал». 

Катерина Мирна-Павлова, т.в.о голови Державної агенції з управління Зони відчуження: «Такого ще не було щоб одночасно виявляли таку кількість пожеж в різних кутках зони відчуження. Тобто можливо це спеціальний підпал». 

Які ключові фактори, чому десять днів не могли загасити пожежу в зоні? 

Вікторія Рубан, керівник прес-служби головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області: «Тому що кожного дня виявлялися нові і нові осередки. І нові осередки знаходилися на дуже великій відстані один від одного. І найголовніше те, що осередки знаходилися в місцях важкодоступних для доїзду техніки». 

Як вони могли там з’явитися ці осередки? «Це питання не до мене , це питання до працівників поліції».




CHERNOBYL TOUR

https://greenpost.press/news/pozhezhi-u-chornobyli-tse-dyversiya-video-i4562

Далі...

У Закарпатській області викрили лісничих, які вирубили дерев на 2,5 млн гривень

Лісничому та майстру ліса загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 6 років

Правоохоронці встановили лісничого та майстра лісу, дії яких призвели до непотрібної вирубки лісу у Закарпатській області і як наслідок 2,5 млн гривень збитків для держави. Про це повідомила пресслужба Нацполції.

"Лісничий та майстер лісу допустили незаконну порубку бука на території держпідприємства "Мокрянське ЛМГ". Як було встановлено, ці дерева взагалі не були відведені в рубку. Внаслідок дій зловмисників завдано збитків на понад 2,5 мільйона гривень, що також підтверджується експертним висновком", - йдеться в повідомленні.

Наразі обом фігурантам повідомлено про підозру у зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Лісничому та майстру ліса загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Новини за темою: На Чернігівщині сталася масштабна лісова пожежа, вогонь знищив майже 200 гектарів

Нагадаємо, раніше слідчі Державного бюро розслідувань викрили в Хмельницькому керівника одного із лісових господарств на незаконній вирубці лісу, що спричинило державі збитків на суму понад 1 мільйон 300 тисяч гривень.

https://zik.ua/news/crime/u_zakarpatskii_oblasti_vykryly_lisnychykh_iaki_vyrubyly_derev_na_25_mln_hryven_965692

16 квітня, 2020, 13:39

Далі...

Лісівники Черкащини: про діяльність, соціальну складову та співпрацю з громадами

Що роблять, окрім садіння та заготівлі лісу? Скільки людей працює в лісовій галузі та дотичних до неї напрямках? Яка соціальна складова у діяльності лісівників? Відповіді на ці та інші питання лісівники надають у цифрах за останні п’ять років.

• Починаючи з 2015 року, лісова галузь Черкащини не має державного фінансування – держлісгоспи висаджують ліси, проводять заходи з їх догляду, охорони та захисту за кошти, отримані з лісогосподарської діяльності.
• У лісовій галузі області працює 1570 осіб, ще близько 3000 працівників задіяні на підрядних лісогосподарських роботах.
• У держлісгоспах вирощено 48 мільйонів сіянців основних та супутніх лісоутворюючих порід; висаджено понад 7,7 тисяч гектарів лісів. Вирощено майже мільйон одиниць декоративного посадматеріалу для озеленення.
• На ведення лісового господарства спрямовано 2,7 мільярдів гривень.
• На охорону лісів від пожеж витрачено 48 мільйонів гривень. Для захисту лісів від пожеж у держлісгоспах функціонують 26 лісових пожежних станцій, 32 пожежні автомобілі, 50 мотопомп, 17 пожежних модулів, 14 телевізійних систем відеоспостереження та 5 квадрокоптерів. Облаштовано понад 10 тисяч кілометрів мінералізованих смуг, на 50 тисячах кілометрів проведено догляди за мінералізованими смугами. Протягом останніх п’яти років не допущено великих лісових пожеж, а середня площа пожежі коливається в межах 0,2 – 0,4 га, що свідчить про вчасне реагування та локалізацію загорань.
• На боротьбу з шкідниками та хворобами лісу витрачено 2 мільйони гривень.
• Працівниками державної лісової охорони проведено 6,5 тисяч рейдів з охорони лісового та мисливського фонду для виявлення лісопорушень.
• Держлісгоспи використовують річний приріст на 65-70%, що свідчить про невиснажливе користування лісами Черкащини, у той час як у розвинених країнах (Швейцарія, Фінляндія, Австрія, Швеція) використання річного приросту досягає 80-90%.
• До бюджетів усіх рівнів сплачено податків, зборів та єдиного соціального внеску 1,5 мільярда гривень, з них 370 мільйонів – до місцевих бюджетів
• Облаштовано 235 кілометрів лісових доріг, при ремонті яких зазвичай враховується соціальна складова (для зручності та скорочення пересування між сільськими населеними пунктами).
• У лісах функціонує понад 200 рекреаційних пунктів, які постійно доглядають та оновлюють працівники держлісгоспів.
• Відновлено та облаштовано 36 лісових джерел та криничок.
• Розвивається лісовий туризм — відкрито 10 еколого-просвітницьких стежок у лісах та нанесено їх маршрути на карту
• За постійної лісівничої підтримки в області функціонує 13 шкільних лісництв, де щороку навчаються понад 300 школярів.
• У просвітницькій акції з висаджування лісів протягом останніх п’яти років взяли участь понад 24 тисячі представників громадськості, школярів, студентства, представників органів місцевого самоврядування, керівників виконавчої влади.Проведено 867 консультацій з громадськістю, робочих виїзних зустрічей, з метою ознайомлення з лісогосподарською діяльністю.
• Держлісгоспи продовжують надавати допомогу військовим формуванням Збройних сил України у вигляді пиломатеріалів, дров, речей першої необхідності, амуніції, матеріалів для облаштування побутових умов військових, продуктів харчування. З початку військових дій на Сході колективами лісгоспів перераховано 5,2 мільйони гривень на підвищення обороноздатності країни та безпосередньо на потреби українських військовослужбовців. У держлісгоспах сформовані списки з переліком учасників АТО, ООС, які проживають в зоні діяльності кожного підприємства. Напередодні нового опалювального сезону лісгоспи організовують роботи із забезпечення дровами паливними учасників антитерористичної операції. Лісівники Черкащини брали безпосередню участь у будівництві фортифікаційних споруд на Сході країни.
• У разі виникнення непередбачуваних, надзвичайних ситуацій лісівники завжди реагують на проблеми громад – розчищають від снігопадів дороги, допомагають подолати наслідки сніголамів в населених пунктах, допомагають в облаштуванні дитячих майданчиків, зупинок, історичних об’єктів та важливих для громади пам`яток історії та культури.
• Щороку держлісгоспи допомагають озеленювати десятки соціальнихзакладів по всій області – дитячі садки, школи, інтернати, лікарні.
• В умовах карантину та поширення коронавірусу лісівники реагують на звернення районних лікарень про надання допомоги.

Над усіма цими напрямки триває робота щоденно, а в громадах добре знають, куди звертатися за допомогою у разі потреби. Є сподівання, що так буде і надалі, а лісівники матимуть змогу бути надійною опорою для громад.

Пресслужба Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства

https://vycherpno.ck.ua/lisivniki-cherkashhini-pro-diyalnist-sotsialnu-skladovu-ta-spivpratsyu-z-gromadami/

Далі...

Легально заробити на лісі

Далі...

Дмитро Співак про ліс, пожежі, екологію, експорт деревини та керівництво Держлісагентства

В ефірі на каналі "#Україна24" о 22:00 год. 15.04.2020

ВІДЕО починаючи з 01:01:58 по 01:05:40

Далі...

Торф: добувати чи заповідати?

Добування торфу небезпечне для довкілля, бо знижує водність

На думку президента Центру глобалістики „Стратегія ХХІ” Михайла Гончара, Україні варто розвивати торфорозробки. Про це він написав у коментарі до допису свого колеги Павла Лакійчука.

«…вперед на торфорозробки! У нас 2 млрд. тон запасів. За екосистему не турбуйся, навпаки, видобуваючи торф ти її рятуєш», - пише Михайло Гончар.

Хоча цей коментар супроводжував смайлик, дискусія під постом Павла Лакійчука розгорілася серйозна. Пан Павло у своєму дописі нагадав, що нерідко торф розглядається як альтернатива газу і нафті.

«альтернатива - #торф? Енергетична стратегія України до 2035 року: ключовим завданням торфодобувного комплексу є збільшення видобутку та переробки торфу в Україні з метою забезпечення вітчизняних споживачів відносно дешевим побутовим паливом». - зазначає Павло Лакійчук

Одні учасники дискусії пишуть, що добування торфу небезпечне для довкілля, бо знижує водність, інші – що добувати цей ресурс навіть корисно, бо це зменшує пожежну небезпеку.

Уважне вивчення Енергетичної стратегії України до 2035 року показує, що слово «торф» там не згадується жодного разу. Але існує інший цікавий документ – «Основні показники розвитку паливно-енергетичного комплексу», датований серпнем 2019. Ці показники розроблялись Міненерго саме для реалізації Стратегії. Вже у вересні нинішня влада енергетиків об’єднала з екологістами, утворивши Мінекоенерго, але керують гібридом саме енергетики, тому подальший аналіз показників є дуже цікавим.

Там є й розділ «Забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері торфовидобувного комплексу». Зокрема, у ньому наводяться обсяги видобутку та переробки торфу в Україні.

Основна частка (понад 80%) видобутку та переробки торфу припадає на державні підприємства ДК «Укрторф». До складу учасників ДК «Укрторф» належать 9 унітарних державних підприємств з видобутку та переробки торфу, виробництву та ремонту обладнання, сертифікації паливної продукції. На час написання звіту тільки 5 з них здійснювали профільну діяльність, решта перебували в занепаді (ліквідація, банкрутство, відсутність профільного виробництва).

Причиною цього на думку авторі звіту є «виснаження сировинної бази та неможливість відведення земельних ділянок для розробки нових торфовищ, зношеність обладнання, низький рівень кваліфікації керівництва та персоналу підприємств, тощо».

Приватні підприємства галузі – це купа малих комерційних структур та ФОПів, більшість з яких мають проблеми з дозвільними документами.

Усе це, схоже, дуже дратує авторів звіту, адже «ключовим завданням торфодобувного комплексу є збільшення видобутку та переробки торфу в Україні з метою забезпечення вітчизняних споживачів відносно дешевим побутовим паливом».

Паливом!!! Унікальні екологічні комплекси, вартові водності, гаранти урожаю – для когось досі паливо. І зараз ці люди будуть визначати не тільки енергетичну, а й екологічну політику держави!

Цей скарб автори доповіді міряють у торфобрикетах, які згорять у топках, виділяючи небагато калорій, зате надміну – диму та забруднень:

« До основних досягнень в сфері (здобутки Міненерговугілля) варто віднести надпланове виконання виробничих показників ДК «Укрторф» в частині видобутку торфу та виробництва торф’яних брикетів в 2018-2019 рр. Видобуток торфу державними торфодобувними підприємствами у 2016 році склав 569,7 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції (брикети, тощо) – 228,9 тис. т. У 2017 році видобуток торфу склав 515,8 тис. т, обсяг виробництва паливної продукції – 254 тис. т. (перевищує планове завдання на 35,5%). У 2018 році видобуток торфу склав 522 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції – 259,7 тис. т. (перевищує планове завдання на 33%). За I півріччя 2019 року видобуток торфу державними торфодобувними підприємствами склав 250,8 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції – 107 тис. т. (перевищує планове завдання на 48%)", - зазначається у документі.

Енергетики готові перетворити на дим ще більше водно-болотних угідь, але їм заважає «занадто складна процедура відведення земельних ділянок під розробку торфовищ». І застаріле обладнання. Вони з цим борються з усіх сил.

«З метою стимулювання розвитку видобування торфу та його переробки, Міненерговугілля спільно із ДК «Укрторф» вжито відповідні заходи: - здійснено оптимізацію структури підприємств галузі, ліквідовані філії та дочірні підприємства, які відпрацювали власні запаси або діяльність яких була збитковою; - здійснено концентрацію обладнання, машин та механізмів на перспективних підприємствах; - залучено представників наукового середовища до вивчення та вирішення проблем торфодобувної промисловості на базі Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) та Житомирського національного агроекологічного університету», - ідеться у доповіді.

Тепер зрозуміло, чому Мінекоенерго вже майже два місяці не відповідає на запит GreenPost, у якому ми поцікавилися наявністю у міністерства програми зі збереження боліт. Схоже, поки цей гібрид енергетики і збереження довкілля буде існувати, енергетика, у тому числі така застаріла, як торфова, буде перемагати.

Як ми вже писали, для попередження посух "Глобальне водне партнерство–Україна" рекомендує, зокрема, відновити природні екосистеми Полісся в північних областях України, де за радянських часів широко велися роботи з осушення, знищувалися водно-болотні угіддя.

КЛІМАТ
Олег Листопад

Далі...

Зеленский подписал закон об увеличении штрафов для поджигателей травы

Президент Украины Владимир Зеленский поддержал повышение штрафов до 153 тыс. грн за поджог лесов и сухой травы.

Зеленский подписал закон об увеличении в 18 раз штрафов за поджог сухой травы

Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон о внесении изменений в некоторые законодательные акты с целью сохранения окружающей среды (об усилении ответственности за действия, направленные на загрязнение атмосферного воздуха и уничтожение или повреждение объектов растительного мира) (№ 556-ІХ ). Об этом 15 апреля сообщает пресс-служба Верховной Рады.

"15 апреля возвращен с подписью от президента", – говорится в сообщении.

В пояснительной записке к документу отмечается, что самовольное сжигание листьев и сухой травы представляет угрозу для здоровья, ведь листья, тлеющие без доступа кислорода, выделяют химические соединения, способные вызвать у человека различные заболевания, в частности рак.

Закон предусматривает повышение штрафов до 153 тыс. грн. Это в 18 раз больше чем было предусмотрено ранее (от 170 до 340 грн).

За уничтожение или повреждение лесных массивов, зеленых насаждений, а также растительности или ее остатков огнем или иным общеопасным способом предусмотрен штраф от 91 800 до 153 тыс. грн или ограничение свободы на срок от двух до пяти лет.

Штраф за загрязнение атмосферного воздуха отныне составит от 30 600 до 61 200 тыс. грн, за уничтожение или повреждение объектов растительного мира придется заплатить от 91 800 до 153 тыс. грн или же получить срок от двух до пяти лет.

За нарушение пожарной безопасности гражданам придется заплатить от 1 530 до 4 590 грн, должностным лицам от 4 590 до 15 300 тыс. грн.

Законопроект был принят Верховной Радой 13 апреля на внеочередном заседании без обсуждения.

В Государственной службе по чрезвычайным ситуациям сообщали, что с начала года в Украине зарегистрировано более 15 тыс. пожаров на открытых территориях, огнем уничтожено 17,9 га насаждений.

Сегодня 22.11
Больше читайте тут: https://gordonua.com/news/society/zelenskiy-podpisal-zakon-ob-uvelichenii-shtrafov-dlya-podzhigateley-travy-1495698.html

Далі...