ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 квітня 2020

У Житомирській області - черговий пожежа: Горить ліс у Поясківському лісництві

Водночас пожежники гасять вогонь у Велідницькому лісництві Словечанського лісгоспу та у Словечанському лісгоспі АПК



Пожежа в Поясківському лісництві
Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства

В Житомирській області 23 квітня сталося загоряння лісу в Поясківському лісництві. Про це повідомляє прес-служба Житомирського областного управлінняя лісового та мисливського господарства.

"У другій половині дня у Поясківському лісництві Білокоровицького лісгоспу виникла пожежа, яка одразу ж набула загрозливих масштабів", - йдеться у повідомленні.

Наразі над локалізацєю полум'я працює близько 50 осіб лісової охорони і понад 10 одиниць техніки. До гасіння долучилися 25 рятувальників із 4 автоцистернами, працює авіація. На допомогу прибувають пожежні ланки сусідніх лісгоспів.

Водночас пожежники гасять вогонь у Велідницькому лісництві Словечанського лісгоспу та у Словечанському лісгоспі АПК.

Раніше повідомлялося, що у Житомирській області були локалізовані всі осередки лісової пожежі на території Виступовицького лісництва поблизу сіл Жолудівка і Журба.

Джерело: 112.ua
01:31 24.04.2020 

На Житомирщині знову загроза масштабної лісової пожежі: для гасіння вогню залучили авіацію



ЖИТОМИР-КИЇВ. 24 квітня. УНН. На Житомирщині 765 пожежників продовжують гасити тління трави, пеньків та деревини на півночі області. Для цього також використовуються 119 одиниць техніки, у т.ч. 1 вертоліт. Про це інформує ДСНС України, передає УНН.

В ДСНС повідомляють, що відкритого вогню немає, гасять тління, а тим часом над Житомиром авіація рятувальників пролітає щопівгодини, а в управлінні лісового господарства повідомляють про пожежу загрозливих масштабів у Білокоровчицькому та Словечанському лісгоспах.

“В другій половині дня в Поясківському лісництві Білокоровицького лісгоспу виникла пожежа, котра відразу ж набула загрозливих масштабів. До гасіння долучилися 25 рятувальників з 4 автоцистернами, працює авіація. Одночасно відбувається гасіння вогню у Велідницькому лісництві Словечанського лісгоспу та в Словечанському лісгоспі АПК”, — повідомили рятувальники.

На допомогу прибувають пожежні ланки сусідніх лісгоспів.

Нагадаємо, на Київщині встановили чоловіка, який причетний до масштабної пожежі в лісі.
Джерело: УНН

Почему лес на сельхозземлях вокруг поселений - это хорошо, и его надо беречь

Многие российские чиновники убеждены в том, что лес, непосредственно примыкающий к поселку - это плохо и опасно, потому что из него может прийти пожар и перекинуться на жилые дома и иные постройки. Правила противопожарного режима требуют разрабатывать специальные паспорта для населенных пунктов, подверженных угрозе лесных пожаров, региональные власти ежегодно утверждают перечни таких населенных пунктов и отдельных объектов. Сельские населенные пункты с капитальными строениями не выше двух этажей счиаются подверженными угрозе лесных пожаров, если их не отделяет от ближайшего смешанного или хвойного леса полоса как минимум 50-метровой ширины.

На практике гораздо большую опасность для сельских населенных пунктов представляют расчищенные от деревьев, но неиспользуемые земли, зарастающие травянистой растительностью. Чаще всего ландшафтные пожары переходят на населенные пункты именно с таких земель, особенно в весенний период, когда огонь быстро разносится ветром по сухой траве на огромные расстояния - и чем меньше вокруг леса и вообще деревьев, тем равномернее высыхает трава и сильнее огонь раздувается ветром, и тем более вероятным становится его переход на дома и прочие постройки.

Например, в Кемеровской области постановлением коллегии областной администрации от 12 марта 2019 года № 154 (пока действующим) были утверждены перечни населенных пунктов, подверженных угрозе перехода лесных пожаров, и объектов с массовым пребыванием людей, подверженных угрозе перехода лесных пожаров (ссылка).

А 23 апреля 2020 года из-за массовых поджогов сухой травы при сухой, теплой и ветреной погоде в Кемеровской области произошло как минимум четыре случая перехода ландшафтных пожаров на населенные пункты, в результате чего в селе Постниково огнем уничтожены 22 строения и фельдшерско-акушерский пункт, в селе Краснинское - 2 жилых дома и 5 хозпостроек, в селе Пашково - 4 жилых и 2 нежилых дома, в жилом районе Кедровка (пригороде Кемерово) от огня пострадали 3 дома и хозяйственные постройки (ссылка).

Ни один из этих населенных пунктов не был включен в вышеуказанный перечень населенных пунктов, подверженных угрозе перехода лесных пожаров, и только в одном из них был включенный в соответствующий перечень объект (Пашковский детский дом - насколько известно, он не пострадал). Все четыре случая были связаны с переходом огня с горящей травы или бурьяна, но не с лесов. Леса, кстати, вокруг некоторых из этих населенных пунктов были - но леса на землях сельхозназначения или спорных, у которых по действующему законодательству нет определенного статуса.


Вот как это все выглядит в случае с селом Постниково, где сгорело больше всего домов. Контур пожара (№ к-878) из системы дистанционного мониторинга пожаров ИСДМ-Рослесхоз, наложенный на космоснимки высокого разрешения из Google Earth:



Видимые на снимке леса - это бывшие так называемые "сельские" леса, которые ранее были предоставлены в пользование колхозу имени Ленина. Сейчас они номинально включены в состав Ижморского участкового лесничества, но так, что никаким образом определить конкретные границы этих лесов невозможно. В лесохозяйственном регламенте Ижморского лесничества все окрестности села Постниково просто без остатка поделены между лесными кварталами, причем в основном эксплуатационных лесов - в них входят и само село, и пашня, и луга, и заброшенные земли, и сами бывшие сельские леса. Вот так (привет Рослесинфоргу - составителю регламента):



На государственный кадастровый учет часть той территории, которая, по данным Рослесинфорга, входит в состав эксплуатационных лесов Ижморского лесничества, поставлена как земли сельскохозяйственного назнаения, часть - не поставлена никак. Фактически все эти леса бесхозные и бесправные, никто не отвечает за их сохранность.

На протяжении последних двух недель в окрестностях села Постниково интенсивно жгли сухую траву - причем сначала это делали работники государственных организаций в рамках так называемых "контролируемых профилактических выжиганий", а потом, видимо, кто-то последовал их примеру уже непосредственно у села. Вот схема пожара и его окрестностей в более мелком масштабе, тоже по данным системы ИСДМ-Рослесхоз - мелкими бурыми ромбиками отмечены места проводившихся профвыжиганий:




Несмотря на то, что по лесохозяйственному регламенту все эти леса относятся к Ижморскому участковому лесничеству, явного понимания у органов управления лесами, кто за них отвечает, нет. В карточке пожара в системе ИСДМ-Рослесхоз как место возникновения пожара отмечен квартал 76 урочища "колхоз им. Ленина" Ижморского участкового лесничества - но при этом указано, что пожар возник на землях иных категорий:




Если бы все эти леса на землях сельскохозяйственного назначения (в том числе бывшие колхозные, как бы включенные в состав лесничества, но без ясных границ) имели ясный правовой статус, было бы ясно, чьи они и кто отвечает за пожарную безопасность в них - возможно, их бы не жгли как попало и кто попало, или жгли бы меньше.

Если бы государство не принуждало собственников бывших сельхозземель к уничтожению естственным образом вырастающих на них лесов, а наоборот - поддерживало бы в таких лесах правильное и эффективное хозяйство при любой собственности на землю, возможно, к селу не примыкали бы заросшие бурьяном пустоши, а окружали бы леса, способные защитить от быстрого расространения огня по сухой траве при сильном ветре.

И тогда такого разрушительного пожара могло бы не быть. Поэтому леса вокруг поселений, в том числе на бывших сельхозземлях, надо беречь, и надо как можно быстрее решить проблему отсутствия у них ясного правового статуса. Кстати, 30 апреля истекает срок президентского поручения по установлению особенностей использования, охраны, защиты и воспроизводства лсов а сельхозземлях без необходимости изменения формы собственности на земельные участки и изменения категории земель - а Правительство и Минприроды опять ничего не сделали.

Подробнее об это можно прочитать здесь:

Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году


А подписать обращение можно здесь (его уже подписали 95 тысяч человек):

У людей должно появиться право выращивать лес на своей земле!

23 квітня 2020

Про деякі проблеми правового режиму земель лісогосподарського призначення

 Термінологічна неузгодженість ускладнює можливість визначення права власності

Впродовж останніх років питання набуття земельних ділянок у користування стають дедалі актуальнішими. При цьому юристи-практики і науковці здебільшого звертають увагу на проблеми придбання земельних ділянок під забудову, які мають значну цінність як об'єкти інвестування, та проблеми набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, доцільність дії мораторію на придбання яких є предметом постійних дискусій, приділяючи значно менше уваги питанням набуття і використання земель інших категорій, наприклад, земель лісогосподарського призначення, правовий режим використання яких має свої особливості. Цим зумовлена порівняно незначна кількість обговорення проблематики правового режиму таких земель у засобах масової інформації.

Разом з тим, зіткнувшись на практиці з питаннями використання земель лісогосподарського призначення, стає зрозумілим, наскільки проблемним і неоднозначним є їх правовий режим та недосконалим законодавство, яке його регулює.

У першу чергу необхідно відзначити, що правовий режим таких земель визначається одночасно двома кодексами Земельним та Лісовим. У цих Кодексах існує певна термінологічна неузгодженість у визначенні понять «земельні ділянки лісогосподарського призначення», що ускладнює можливість визначення цих земельних ділянок як об'єктів права власності чи користування.

Так, згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. У ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України (далі - ЛКУ) дано ширше визначення поняття «землі лісогосподарського призначення як лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства». Крім того ЛКУ визначає земельні лісові ділянки як земельні ділянки лісового фонду України з визначеними межами, які надаються або вилучаються у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства. Лісовий фонд - це усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них. У свою чергу, нелісові землі - це ділянки, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Враховуючи таку різноманітність земель, які відповідно до вказаних норм ЛКУ та ЗКУ можуть входити до категорії земель лісогосподарського призначення, віднести конкретну земельну ділянку до цієї категорії можливо лише при дослідженні матеріалів лісовпорядкування, планово-картографічних матеріалів земельної ділянки з описом меж та експлікацією угідь, аерофотозйомку і матеріали звітності за формою 6-зем.

Ще одним проблемним питанням, яке може виникнути при дослідженні правового режиму земель лісогосподарського призначення, є питання визначення власника і користувача таких земельних ділянок. Відповідно до ст. 56 ЗКУ землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. При чому, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч. 2 ст. 56 ЗКУ). Згідно з ч. 2 ст. 79 ЗКУ право власності на земельну ділянку поширюється у її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Аналогічні положення містяться і в ст. 12 та 13 ЛКУ. З положень зазначених статей випливає, що власник земельної ділянки одночасно є власником лісу, який на ній знаходиться.

Складніша ситуація у даному випадку із землекористуванням та лісокористуванням.

Так, відповідно до норм ст. 57 ЗКУ, у редакції, що діяла до 8 лютого 2006 року, земельні ділянки лісового фонду могли надаватися у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. У 2006 році Законом України «Про внесення змін до Лісового кодексу України» до ЗКУ та ЛКУ було внесено зміни. Згідно з цими змінами до ст. 57 ЗКУ земельні ділянки лісогосподарського призначення можуть надаватися лише у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. На відміну від землекористування, згідно зі ст. 16-18 ЛКУ право користування лісами може бути постійним і тимчасовим. Право постійного користування лісами набувається спеціалізованими державними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними підприємствами, установами та організаціями, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами можуть бути власники лісів або уповноважені ними особи, підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Право тимчасового користування є довгостроковим - від 1 до 50 років і короткостроковим - терміном до 1 року. З огляду на положення вказаних статей, користувач земель лісогосподарського призначення, який набув їх, наприклад, в оренду до 2006 року, не є одночасно користувачем лісу. Крім того, якщо цей суб'єкт не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством чи підприємством, на базі якого створені спеціальні лісогосподарські підрозділи, то в його користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувати не можуть.

У цьому контексті неоднозначним є питання правомірності перебування земельних ділянок лісогосподарського призначення у користуванні сільськогосподарських підприємств, які отримали їх ще у радянський період задовго до законодавчих реформ. Намагаючись вирішити це питання, Мінагрополітики України спільно з Держлісгоспом України ще у 2000 році видало Наказ «Про ліси сільськогосподарських підприємств» № 106/60 від 26.06.2000 року. Згідно з цим Наказом при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств лісові землі паюванню не підлягають. У зв'язку з цим відповідно до вимог зазначеного Наказу обласним радам і обласним державним адміністраціям було доручено забезпечити передачу у встановленому порядку земель лісового фонду, що були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу України або діючим чи новоствореним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, підпорядкованим Мінагрополітики, а також агроформуванням, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства. В окремих регіонах України така передача була проведена. Однак, як свідчить практика, у багатьох з них процедура повернення земель лісогосподарського призначення досі не завершена. За таких умов, ті сільськогосподарські підприємства, які на сьогодні продовжують користуватися земельними ділянками лісогосподарського призначення, здійснюють це неправомірно. Однак, слід зауважити, що у чинному законодавстві відсутні чіткі механізми впливу на таких користувачів, які б спонукали їх до швидшого повернення земельних ділянок, та ефективні заходи відповідальності за несвоєчасне повернення земельних ділянок.

Втім, навіть якщо землекористувач виявиться свідомим, і забажає повернути належну йому земельну ділянку лісогосподарського призначення, сам факт такого повернення, не позбавляє його потреби приведення права землекористування у відповідність до існуючих умов. Зокрема, необхідно зазначити, що більшість сільськогосподарських підприємств набули земельні ділянки лісогосподарського призначення у постійне користування з подальшим переоформленням права оренди на них, не окремо від інших земель, а в складі сільськогосподарських угідь, що в свою чергу передбачає необхідність при поверненні таких земельних ділянок виділяти їх із загального складу належних підприємствам угідь. У такому випадку змінюється не лише загальна площа земельних ділянок, які знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, але і їх межі. Ці зміни зумовлюють необхідність внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів на землю. При цьому, внесенню змін до договору оренди передує тривала і складна процедура внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо передачі таких земельних ділянок в оренду, а в окремих випадках, як це передбачено чинним земельним законодавством України, - процедура розробки проекту відведення земельних ділянок. Якщо така процедура не була проведена, а зміни до договору оренди не внесені своєчасно, є підстави вважати, що право на землі, які залишилися у користуванні сільськогосподарських підприємств, не підтверджено належним чином. Це розцінюється органами контролю за використанням і охороною земель як порушення земельного законодавства землекористувачами.

За таких умов землекористувач потрапляє в абсурдну ситуацію: при невиконанні обов'язку повернення земельних ділянок він є порушником законодавства без особливих наслідків, а при виконанні цього обов'язку, він покладає на себе додаткові обов'язки з оформлення нової землевпорядної документації, розробка якої вимагає значних коштів, затрат часу та зусиль.

У разі невиконання і цих обов'язків він також вважається порушником законодавства. Із зазначеного стає зрозумілим, чому землекористувачі не поспішають повертати належні їм земельні ділянки.

Крім того, навіть у разі належної передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, або набуття їх цими підприємствами іншим способом, такі підприємства на сьогодні не оформлюють правовстановлюючих документів на ці землі, що значно ускладнює можливість підтвердження наявності права на них. Як передбачено п. 5 Прикінцевих положень ЛКУ до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Разом з тим не зазначено, які саме матеріали та у якій формі є достатніми для підтвердження права спеціалізованих лісогосподарських підприємств на земельні ділянки лісогосподарського призначення.

В умовах, коли згідно з чинним законодавством України складно визначити, хто є дійсним власником земель лісогосподарського призначення, і хто їх правомірно використовує, а ефективні заходи захисту таких земель взагалі відсутні, ситуація, що склалася у даній сфері лише сприяє постійним зловживанням, несанкціонованій вирубці лісу, неправомірній зміні цільового призначення.

Для зупинення існуючих зловживань і поступового вирішення проблем, пов'язаних з набуттям і використанням земель лісогосподарського призначення, необхідно у першу чергу усунути суперечності між ЛКУ та ЗКУ, а також визначити на законодавчому рівні ефективний механізм охорони цих земель і забезпечення прав усіх учасників правовідносин. Це можна зробити лише шляхом подальшого законодавчого врегулювання.

http://advocat-cons.info/index.php?newsid=5265#.XqHj4SPVKUm

У Польщі горить найбільший в країні Бебжанський національний парк (фото, відео)

Влада повідомляє, що територія пожежі становить шість тисяч гектарів


У Польщі вже п'ятий горить найбільший в країні Бебжанський національний парк. Площа вогняної надзвичайної ситуації становить шість тисяч гектарів.Про це повідомляє прес-служба парку в Facebook.

Загальна площа парку становить 592,23 квадратних кілометрів: 155,47 квадратних кілометрів зайняті лісами, ще 181,82 квадратних кілометрів займають луки і поля і 254,94 квадратних кілометрів - це низинні болота.



Винуватцями пожеж називають місцевих фермерів, які, незважаючи на заборони, палили суху траву. Пожежу гасять рятувальники, спецтехніка та авіація.

"Щоб дістатися на місце, пожежники змушені йти пішки близько 5-ти кілометрів. Для гасіння пожеж вони використовують глушники, тобто палиці з листовим металом на кінці. Вогонь гасять ударами цих палиць по місцях горіння", - розповів представник Пожежної служби РП Кшиштоф Баторський.



Боротьба з вогнем триває від неділі, але пожежу у деяких місцях вдалося взяти під контроль. Однак скільки ще часу може тривати гасіння – поки невідомо. Частина охопленої вогнем території розташована на торфовищах, тож пожежникам доводиться постійно стежити за тим, щоб не потрапити у вогняне кільце.



Ситуацію ускладнює те, що Польща зараз переживає найгірші посухи за десятиліття. Як інформують ЗМІ, пожежі в Бебжанському національному парку відбуваються щорічно, але нинішня - найбільша за останні 10 років.














Всі фото: Facebook Biebrzański Park Narodowy

Довідково:

Національний парк Бебжанській – це найбільший польський національний парк, який займає площу приблизно 59 000 гектарів. На його території знаходяться цінні болотні ділянки і і живуть рідкісні види, особливо водно-болотних птахів і лосів.

А тим часом в Україні досі триває гасіння пожеж у Чорнобильській зоні, які розпочалися ще 4 квітня. Також рятувальники досі гасять пожежі у Житомирській області, які тривають з 16 квітня.


Країна горить через неспроможність влади – експерти

Природніх причин пожеж в Україні немає

 
Підпал Екопарку Осокорки. Поліція паліїв не знайшла. Фото зі сторінки Екопарку

В країні має бути і нормально профінансована Державна служба надзвичайних ситуацій, і нормальна служба попередження пожеж, і драконівські та невідворотні покарання за пали.

Таку оцінку причин масових пожеж по усій країні назвав GreenPost експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський.
« У нас немає виверження вулканів або сухих блискавок, принаймні цієї весни. 99,999 % пожеж - причина людських рук, з яких 99 % це навмисні дії і лише 1 % необережне поводження з вогнем. Штучні пали ПО ВСІЙ УКРАЇНІ відбуваються останні 15-20 років, але їх ніхто не помічав, допоки не загорілася Зона» - сказав Олексій Бурковський.
В лісі має бути суха деревина, в лісі мають бути завали з дерев, але в країні має бути і нормально профінансована ДСНС, нормальна служба попередження пожеж і драконівські та невідворотні покарання за пали.

«Вибачте, якщо в угоду бізнесу ми жертвуємо безпекою, то на який біс нам такий бізнес? (це я про те, що в угоду бізнесу у нас тепер пожежники не мають права штрафувати за підпали та порушення пожежної безпеки). Серед моїх друзів є пожежники і я трошки знаю ситуацію в ДСНС, можу цим хлопцям лише поспівчувати», - додає експерт.
Також він різко критикує реорганізацію системи охорони довкілля, проведену нинішньою владою минулої осені.
«Недолугі політики вирішили оптимізувати міністерства і приєднали Мінекології до Міненерго. Невже не зрозуміло, що якщо владі настільки кортить "оптимізація", то єдине що ми можемо -об’єднати з Мінекології це ДСНС, бо і перше і друге опікується найголовнішим - екологічною та техногенною безпекою», - зазначає Олексій Бурковський.
З ним погоджується експерт ГО "Центр Моніторингу Влади" Олег Янчевський.

"99% вини тут саме влади. Маю жваві контакти з Польщею. На початках там було щось подібне, але влада ретельно ловила паліїв і нещадно їх штрафувала. І за декілька років все стало на свої місця. Там навіть зібране зі свого городу і поскладане на купку бояться підпалити, бо оштрафують», - розповідає експерт.
І у свою чергу критикує роботу поліції.
«Хто в нас ловить паліїв? Де поліціянти? Чому замість гасати на машинах вулицями міст не виїдуть на полювання паліїв. А ще дуже дивно після підписання закона про підпали слухати по ТВ що пожежні ПРОСЯТЬ не палити», - обурюється Олег Янчевський.
Як ми вже повідомляли, офіцери патрульної поліції склали понад 2800 протоколів на паліїв за перші чотири місяці 2020 року. Штатна чисельність патрульної поліції – 18 тисяч осіб. Некомплект часом сягає 20%. Ці дані дозволяють зрозуміти ефективність роботи патрульних у цьому напрямку.


Супутники + сільські шерифи: новий закон проти підпалів

Власники землі мають відповідати за протипожежний стан

підпал у Екопарку Осокорки

Частина парламентарів усвідомлює недостатність існуючого законодавства і готує законопроект, який буде не тільки карати паліїв, а й запобігати масовим пожежам. Про це на своїй сторінці у ФБ написав заступник голови Комітету з екологічної політики Олександр Маріковський.

«Ви думаєте, що Рада прийняла закон 2339, що підвищує штрафи за спалювання рослин та їх залишків, та заспокоїлась? Зовсім ні! Екокомітет модерує процес комплексних змін, що йтимуть слідом за законом 2339 та запрацюють вже восени», - повідомляє депутат.

Він перелічує основні новації, які пропонуються у майбутньому документі

«Закладаємо можливість використовувати супутникові знімки для ідентифікації пожежі і використовувати їх, як підставу для адміністративної або кримінальної відповідальності;
Розширюємо відповідальність за підпали на балансоутримувача або орендаря землі, незалежно від того, чи було фізично виявлено особу підпалювача;
Розширюємо повноваження органів місцевого самоврядування через спеціальні адміністративні комісії накладати адміністративні стягнення на балансоутримувача або орендаря», - деталізує замголови Екокомітету.

Також йдеться про необхідність узгодити цей законопроект із іншими профільними законами.

«Такий законопроект продовжує логіку інтегрованого екологічного контролю, що закладається законопроектом про державний екологічний контроль 3091, що зараз знаходиться на розляді у Верховній Раді», - уточнює Олександр Маріковський.

Необхідність ухвалення такого закону підтверджують й екологи.
«Поки у нас буде презумпція невинуватості й інспектору потрібно буде доказувати вину порушника (радянська система), а не навпаки як закордоном.... Поки потрібно буде інспектору возити із собою відеокамери і від двох до чотирьох свідків щоб довести вину, поки буде важка система притягнення до відповідальності порушників і настання безповоротного покарання, –[ніякі штрафи працювати ефективно не будуть]. Знаю про це по своєму досвіду коли виписував штраф і з чотирма свідками. Справа доходила до Верховного суду. І суддя сказав, що у мене є чотири свідки тому він не може мені не повірити... А якби не було – то все...», – сказав GreenPost начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олесандр Позняков.
Зараз лише екоінспектори мають право складати протоколи за підпали рослинності, але у складі ДЕІ не так багато працівників, вони просто фізично не можуть встигнути на усі випадки. Тому коло уповноважених складати протоколи треба розширювати.

«Необхідно розширити повноваження по складанню протоколів на МНС, органи місцевого самоврядування та поліцію, тобто також на оперативні служби, які першочергово прибувають на місце події і можуть виявляти за рахунок раптовості правопорушників», - додає начальник управління державного екологічного нагляду.

Як ми вже писали, потрібен системний підхід на попередження та запобігання підпалам, а система покарання лише має сприяти цьому.


Брифінг щодо заходів з ліквідації лісових пожеж на території України



Брифінг Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Р.Білошицького та Заступника Міністра закордонних справ України В.Боднара щодо заходів з ліквідації лісових пожеж на території України.

Пожежі в лісах: етер на 4 каналі


Голова Української природоохоронної групи завітав на Четвертий канал та розповів про небезпеку від спалювання трави.





Ukrainian Nature Conservation Group ГО УПГ

Голова ГО "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк про спалювання трави.
9.04.2020

У Шульгівці горів ліс


Пожар спасатели тушили около трех часов. Возгорание произошло на открытой территории. Вспыхнула сухая трава и остатки хвойных веток.