Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30 серпня 2019 року № 497-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року                               м. Київ                              № 640/18748/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом      ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до                        Державного агентства лісових ресурсів України    (вул. Шота Руставелі, 9 а, м. Київ 1, 01001,    код ЄДРПОУ 37507901), Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267)

про                     визнання протиправним та скасування наказу від 30.08.2019 р. № 497-к, поновлення на  роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 30.08.2019 р. № 497-к про його звільнення;

- поновити на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267) з 05 вересня 2019 року.

-стягнути з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267; рахунок 35215036000425 у ГУ ДКСУ у Житомирській області МФО 820172) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по день ухвалення рішення судом.

-допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20.06.2014 року його було призначено на роботу до Державного агентства лісових ресурсів України (в подальшому - Держлісагентство) на посаду начальника Управління використання лісових ресурсів (згідно наказу від 20.06.2014 за № 365-к).

23 червня 2014 року був звільнений з посади у зв`язку з переведенням на іншу посаду у Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства (наказ від 23.06.2014 р. за № 369-к).

Згідно наказу Держлісагентства від 26.06.2014 р. за № 370-к шляхом переводу з 24 червня 2014 року призначено на посаду начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

04 вересня 2019 року наказом Держлісагентства від 30.08.2019 р. за  № 497-к  звільнений з посади начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства за угодою сторін, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 86 Закону України «Про державну службу».

Вважає, що його звільнення з посади начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулося з порушенням норм матеріального права.

Позивач зазначає, що суб`єкт призначення зобов`язаний був звільнити його до закінчення двотижневого строку, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення.

Стверджує, що у заяві про звільнення просив звільнити його за угодою сторін, тобто таке звільнення мало відбутися до сплину 14 днів (до 26.08.2019 року включно). Тоді, як згідно наказу від 30.08.2019 р. за № 497-к відповідач провів звільнення лише 04.09.2019 р.

Зауважує, що в даному випадку відбулося звільнення поза його бажанням та за відсутності домовленості сторін.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при домовленості між працівником і власником підприємства, постанови, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Будь -які наміри щодо анулювання вказаної домовленості сторони не мали.

Як зазначалося вище, звільнення позивача відбулося за його заявою, яка адресована на ім`я заступника Голови Держлісагентства за наказом заступника Голови Держлісагентства. Разом з тим, згідно пп.14 п. 11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521 Голова Держлісагентва призначає на посади за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства і головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держлісагентства.

Аналогічні норми містять Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 № 134, Положення про Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Держлісагентва від 12.11.2013 р. № 397.

Позивач вважає, що Заступник Голови Держлісагентва діяв не у спосіб, визначений законом, оскільки не наділений повноваженнями щодо звільнення голови обласного управління лісового та мисливського господарства. А наказ про звільнення позивача виданий заступником Голови Держлісагентсва з перевищенням своїх службових повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 року прийнято до розгляду позов та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2020 року клопотання відповідача про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідача Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що  звільнення позивача відбулося в рамках чинного законодавства, в межах його бажання та і за домовленістю сторін, котра не була анульована жодною стороною.

15.08.2019 року за вх. № 2746/14-19 на адресу Держлісагентства надійшла заява ОСОБА_1 від 12.08.2019 р., згідно котрої позивач просить звільнити його із займаної посади за угодою сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу»  державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за  угодою сторін (ст. 86 цього Закону).

На підставі поданої заяви та вищевказаної статті було прийнято наказ від 30.08.2019 року № 497-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Проте в позовній заяві позивач зазначає, що у заяві про звільнення просив  звільнити його за угодою сторін, тобто таке звільнення мало відбутися до сплину 14 днів (до 26.08.2019), але згідно наказу від 30.08.2019 № 497-к  власник провів звільнення лише 04.09.2019.

Статтею 86 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що державний службовець має право звільнитися із служби за власним бажанням упередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніше як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом.

Суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у строк визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю, тому застосування положень чинного законодавства щодо строку звільнення (коли такий строк відсутній в заяві) в даному випадку не може застосовуватися. А позивачем здійснюється підміна понять звільнення за власною ініціативою та за угодою сторін.

На підставі заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади було прийнято наказ від 30.08.2019 № 497-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а отже сторонами була досягнута домовленість про припинення трудового договору за угодою сторін - тобто за наявності волевиявлення обох сторін.

Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 521 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного наказу) (далі - Положення № 521) Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Підпунктом 14 пункту 11 Положення № 521 передбачено, що Голова Держлісагентства призначає на посади за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства і головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держлісагентства.

Згідно Положення про Житомирське обласне управління лісового та Мисливського господарства - управління очолює керівник (начальник), який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держлісагентства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації в установленому порядку.

Відповідач  звертає увагу, що суб`єкт призначення не може особисто провести  процедуру звільнення начальника територіального органу, оскільки для цього  потрібне погодження Житомирської обласної державної адміністрації, Міністерства аграрної політики та продовольства України.  28.08.2019 та 29.08.2019 Держлісагентство отримало вказані погодження.  Після отримання погоджень, згідно вищевказаних норм, (Держлісагентством в порядку передбаченому Законом України «Про державну службу» було прийнято наказ від 30.08.2019 № 497-к «Про звільнення ОСОБА_1 »

Голова Держлісагентства розподіляє обов`язки між своїми заступниками (п.11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України).  Наказом Держлісагентства від 02.12.2016 № 449 «Про розподіл обов`язків між Головою Державного агентства лісових ресурсів України, його першим заступником та заступником» розподілено обов`язки між головою Держлісагентства, його першим заступником та заступником на час їх тимчасової відсутності. За схемою цього наказу на період тимчасової відсутності голови виконання його обов`язків покладається на першого заступника, а в разі відсутності першого заступника - повноваження покладаються на заступника голови.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 883-р призначено Бондаря В.Н. заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

08.11.2017 року звільнено голову Держлісагентства відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 784-р.

Відповідач вважає, що згідно з наказом Держлісагентства від  02.12.2016р. №449 з 09.11.2017 заступник голови Бондар В.Н. виконує обов`язки голови відомства.

Суд дослідивши обставини справи на підставі наданих матеріалів та норм чинного законодавства дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1  ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1  ст. 19 КАС України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 ч. 1  ст. 4 КАС України  визначено, що публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з  ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Статтею 43 Конституції України  громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень ч. 2, 3  ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим  Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави для припинення державної служби встановлено статтею 83 Закону №889-VIII.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за угодою сторін.

Відповідно до статті 86 Закону №889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом. Суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у  статті 5-1 КЗпП України  правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Суд встановив, що 12.08.2019 р. позивач подав заяву про звільнення за угодою сторін, дана заява підписана позивачем, проте   в ній не зазначено дати звільнення. Вказана заява, згідно штампу (штрихкоду) отримана відповідачем 15.08.2019 р. вх.№2746/14-19.

Відповідно до наказу від 30.08.2019 № 497-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за угодою сторін.

У пункті 8   постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»  роз`яснено, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1  статті 36 КЗпП України  (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1  статті 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін щодо підстави припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП України).

За такого правового регулювання основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої  статті 36 КЗпП України  щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін та строк, з якого договір припиняється. Визначення дати звільнення за згодою сторін є обов`язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав передбачених п. 1 ч. 1  ст. 36 КЗпП України. Відсутність належного волевиявлення не дає підстави вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за згодою сторін, а сама по собі згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1  ст. 36 КЗпП України  (за угодою сторін).

Угода - це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і розуміє під собою вільне волевиявлення обох сторін.

Тобто, звільнення за угодою сторін передбачає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.

При цьому, дату припинення трудових відносин за угодою сторін сторони (працівник і роботодавець) визначають за взаємною домовленістю.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 не містить волевиявлення (пропозиції) позивача щодо визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати за угодою сторін.

Відсутність узгодженої дати звільнення, позбавляє роботодавця права на звільнення працівника за угодою сторін.

Законність припинення трудових відносин за угодою сторін фактично поставлено у залежність від наявності взаємної згоди працівника та роботодавця на таке звільнення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що учасники спору не досягли згоди істотних умов угоди про припинення трудового договору на підставі п. 1 ч.1  ст. 36 КЗпП України, п.3 ч. 1  ст. 83 Закону №889-VIII, а саме  -згоди щодо дати звільнення.

Відповідно до пп.14 п. 11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521 (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного наказу)  Голова Держлісагентва призначає на посади за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства і головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держлісагентства.

Аналогічні норми містять Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затв. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 р. № 134, згідно п. 10 якого управління очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держлісагентства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації в установленому порядку.

Згідно п. 10 Положення про Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Держлісагентва від 12.11.2013 р. № 397 Управління очолює керівник (начальник), який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Держлісагентства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації в установленому порядку.

Голова Держлісагентства розподіляє обов`язки між своїми заступниками (п.11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2016р. № 883-р призначено Бондаря В.Н. заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

Наказом Держлісагентства від 02.12.2016 р. № 449 «Про розподіл обов`язків між Головою Державного агентства лісових ресурсів України, його першим заступником та заступником» розподілено обов`язки між головою Держлісагентства, його першим заступником та заступником (додаток 1 до вказаного наказу) та затверджено схему заміщення голови Держлісагентства, його першого заступника та заступника  на час їх тимчасової відсутності, згідно додатку 2. Згідно вказаного додатку на період тимчасової відсутності голови виконання його обов`язків покладається на першого заступника, за відсутності першого заступника - його обов`язки покладаються на заступника голови, за відсутності заступника -  його обов`язки покладаються на першого заступника.

В той же час, вказаним наказом не передбачено, що заступник голови агентства вправі виконувати обов`язки голови агентства у разі його відсутності.    

Наказ Держлісагентства від 02.12.2016 р. № 449 підписаний т.в.о. голови Юшкевич Х.В.

08.11.2017 року звільнено голову Держлісагентства відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 784-р.

Відповідач зазначає, що заступник Бондар В.Н. виконував обов`язки відповідно до Наказу Держлісагентства від 02.12.2016 № 449 «Про розподіл обов`язків між Головою Державного агентства лісових ресурсів України, його першим заступником та заступником».  

За змістом норм Кодексу законів про працю України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), що діє в частині, яка не суперечить КЗпП України та іншим нормативно-правовим актам України, виконання службових обов`язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов`язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, є тимчасовим замісництвом. Тимчасове виконання обов`язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) на підприємстві.

Наказом Держлісагентства від 02.12.2016 № 449 передбачено заміщення голови Держлісагентства, його першого заступника та заступника  на час їх тимчасової відсутності, тобто такі трудові відносини за своїм характером є строковими, оскільки замісництво встановлюється на конкретний проміжок часу (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо).

У зв`язку зі звільненням 08.11.2017 р. голови Держлісагентства Юшкевич Х.В. , посада голови Держлісагентства стала вакантною.

Суд звертає увагу, що посади голови Держлісагентства, першого заступника та заступника відносяться до посад державної служби категорії «А».

На підставі п. 1 ч. 6 ст.31 Закону України «Про державну службу» ( в редакції Закону № 2190-VIII від 09.11.2017) з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб`єкт призначення може прийняти рішення про тимчасове покладення виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби категорії «А» на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу. Строк тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби категорії "А", передбаченого пунктом 1 цієї частини, не може перевищувати три місяці .

З огляду на викладене, до суду не надано належних доказів тимчасової відсутності першого заступника і що саме заступник виконув обов`язки голови Держлісагентства з 2017 року, (після звільнення голови), по дату видання оскаржуваного наказу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем не дотримано процедури звільнення позивача, здійснено всупереч вимогам чинного законодавства України, відтак наказ про звільнення ОСОБА_1 Держлісагентства є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1  статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно довідки від 27.09.2019 року № 06/1386 про заробітну плату, заробітна плата позивача у липні 2019 р. склала 14152,61 грн., у серпні 2019 р. - 14467,89 грн. Кількість робочих днів в у 2019 році становила: у липні - 23, у серпні - 21. Отже середньомісячна заробітна плата 14310,25 грн., середньоденна заробітна плата становила 650,47 грн.

Таким чином, з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу 107327,55 грн.  (650,47 грн. x 165 днів (з 05.09.2019 по 30.04.2020) .

Частинами першою та другою  статті 6 КАС України  встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу на те, що     статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства»     Європейський суд з прав людини вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов`язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавство (п. 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. 28-36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10.07.2003 у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002 II).

Конституційний Суд України в Рішенні від 25.11.1997 №6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті  статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (п. 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (ч. 5 ст. 125 Конституції України).

Стаття 8 Загальної декларації прав людини 1948 року проголосила «право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією   або законом». Це положення відтворено в  Конституції України   (стаття 55) і має застосовуватися системно, оскільки гарантується судовий захист як національними, так і міжнародними судовими установами.

Отже, суд повинен захистити позивача та обрати ефективний засіб захисту прав позивача за наслідками визнання незаконним рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 6   статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України) у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

З огляду на цю норму  КАС України  суд встановлює порядок виконання рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: при нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу роботодавцеві слід утримати з цієї суми та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371   Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року та стягнення заробітку за один місяць в розмірі 14310,25 грн. (без врахування обов`язкової сплати податків і зборів) звернути до негайного виконання.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Питання про розподіл судових витрат за приписами  статті 139 КАС України  судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої  статті 5 Закону України «Про судовий збір»  звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, 371 підп.15.5 п.15  Перехідних положень КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державне агентство лісових ресурсів України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, ЄДРПОУ 37507901), Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії -задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 30 серпня 2019 року № 497-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267) з 05 вересня 2019 року.

4.Стягнути з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 41, ЄДРПОУ 35238267; рахунок 35215036000425 у ГУ ДКСУ у Житомирській області МФО 820172) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 107327,55 грн. (сто сім тисяч триста діадцять сім гривень 55 копійок).

5.Рішення суду в частині поновлення  ОСОБА_1 на посаді начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05 вересня 2019 року та стягнення заробітку за один місяць в розмірі 14310,25 грн. (без врахування обов`язкової сплати податків і зборів) звернути до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська

Далі...

ПРОБЛЕМА ЛЕСА

Кирилл Верёвочкин, генеральный директор «АСП-групп», руководитель проекта GREENindustry, «Леспроминформ»

Можно ли сказать, что лесопромышленный комплекс России сейчас в хорошем состоянии? Наблюдается ли уверенный рост предприятий этого сектора? Сложно положительно ответить на эти вопросы. Попробуем разобраться и решить, что можно предпринять.

Исторически сложилось

Сегодня в России наиболее развиты три сектора экономики: нефтегазовый, «оборонка» и банковский; назовем их пока большой тройкой. Активно развиваются сельское хозяйство и IT, есть и другие, но темпы роста небольшие, особого интереса они не представляют.

В каких секторах экономики ощутимо государственное присутствие? Ответ тот же, что на первые вопросы, за исключением IT, но технологии – это мировая, глобальная, тенденция, так что рост этой сферы диктует мир. Такая же участь ждет сектор, который у нас пока не так сильно развит, но скоро точно пойдет в рост: экофрендли-технологии.

В первую очередь это свидетельствует о качестве управления в частном и государственном секторе. Отчасти дело в демографии и истории. Переход от СССР к РФ и основы государственной политики СССР стали причинами многих современных проблем управленцев в России. Отсутствие частного бизнеса в стране вплоть до 1991 года предполагало и отсутствие потребности в менеджменте. То есть к моменту развала СССР частных управленцев в России попросту не было. В период большой приватизации в 1990-е менеджеры тоже не сформировались, зато появились в основном черные схемы работы. И только в поздние нулевые и 2010-е начали готовить прообраз директоров, экономистов и т. д.

С другой стороны, менеджеры были в органах государственной власти, поскольку управление страной предполагает и высокий менеджмент, и управление финансовыми потоками, и управление государственными процессами. Так было при царе, при советах, так же и сейчас.

Таким образом, крупные государственные компании и их драйверские функции будут актуальны еще довольно долго. Хороший менеджмент – это одно из важнейших условий работы компании и основное звено в успехе любого предприятия. Только грамотные управленческие решения и качественный контроль их исполнения могут вывести компанию в лидеры отрасли.

Лесопромышленная летопись

Но давайте посмотрим на историю государства в лесу. С начала России, то есть примерно с 25 декабря 1991 года, существовали государственные лесхозы и леспромхозы, доставшиеся по наследству от СССР. Смута и приватизация 1990-х внесли свою негативную лепту, и только в нулевые потрепанные леспромхозы вернулись к основным задачам: заготовке древесины и ведению лесного хозяйства. Они вышли на чуть более цивилизованный уровень и начали потихоньку декриминализироваться, но уже в 2007 году, с новым Лесным кодексом, все свернулось, государство ушло из лесного бизнеса, оставив за собой только контрольно-надзорную функцию в лесничествах. Тут же грянул кризис 2008 года – упадок всей экономики. Казалось бы, 2009 год принес оттепель в экономике, но в лесном секторе без эффективного менеджмента воспользоваться ею эффективно не получилось. Безусловно, на фоне взрыва курса доллара в 2008 году удалось выстрелить «валютным» экспортерам, но даже после этого подъема лес вернулся в режим стагнации и упадка. Поддержка государства была на уровне ЦБК и локальных производств, сектор не умер, но общий упадок с тех пор сохраняется.

Текущее положение

Эффективно управлять негосударственными секторами экономики, к которым относится лесопромышленный комплекс, сегодня, по сути, некому. Конечно, есть международные компании с очень качественным менеджментом руководителей, но даже в больших холдингах отмечаются проблемы с исполнением решений из-за нехватки управленцев на местах. Банально, но даже самые строгие регламенты по заполнению сопроводительного документа на транспортировку древесины не могут уберечь крупнейших игроков лесного комплекса от появления административных протоколов. А говорить о предприятиях меньшего масштаба, увы, и не приходится.

В результате регуляторную функцию пытается выполнять государство. Однако государственная регуляторика сегодня не учитывает особенностей отрасли. Это можно понять хотя бы по попыткам органов власти оценить рынок древесины, определить рыночную стоимость продукции этого сектора, хотя бы частично переведя его в биржевой формат. Если добавить к этому отсутствие актуальной информации о запасах древесины, устаревшие материалы лесоустройства, то картина получается не радужная. И потому понятны попытки создания регулирующего законодательства и колоссальные штрафы за нарушения.

Для создания механизма регулирования государство использует и доступные современные технологии, разрабатывает программные комплексы, работает с данными. ЛесЕГАИС, Государственный лесной реестр, ИСДМ Рослесхоз – это действующие федеральные системы. В проектах и концепциях уже описан принцип цифровизации лесного хозяйства, минимум две концепции – «Цифровой лес» и «Система прослеживаемости происхождения древесины на основе электронных маркеров» – говорят о дополнении программной вооруженности Рослесхоза и подведомственных учреждений.

Голос бизнеса

Понятна реакция бизнеса на новые нормативы: принимать законы в штыки, особенно при существующем доверии государству. Понятна и низкая результативность такого сопротивления. Не понятно лишь, почему отраслевое сообщество не стремится возглавить создание регулирующего законодательства. Оно может хотя бы участвовать в законотворчестве, работать в государственно-частных рабочих группах, комментировать проекты законов, предлагать конструктивные корректировки, обмениваться информацией. Однако его голос почти не слышен. Единицы компаний из тысяч предприятий ЛПК России читают тексты законопроектов на портале regulation.gov.ru, очень мало предпринимателей оставляют комментарии. Но, по мере принятия новых нормативных документов, тысячи молчаливых предприятий хором критикуют их. Каков итог такой схемы работы? На долю лесного сектора приходится около 1% ВВП России. И это в одной из самых лесных стран мира!

Газопылевое облако законодательства

Не существует законов, написанных настолько хорошо, что люди не могут обойти их легкими путями, блатом и коррупцией. Так что говорить о законах, составленных «вслепую», без участия промышленности…

Может ли и без того испытывающий острый дефицит кадров менедж­мент быть эффективным, если приходится действовать в рамках разработанного «вслепую» регулирующего законодательства?

Голос бизнес-сообщества должен стать проводником государства. Правоохранители и надзорные органы не способны объяснить законодателям особенности отрасли и бизнес-процессов в ЛПК, тем не менее на них сейчас возложена эта функция.

Взаимодействие бизнеса и государства необходимо именно сейчас, когда в Рослесхозе и Минприроды готовятся новые нормативные документы, которые будут планомерно вступать в силу и диктовать правила игры. Сегодня из газопылевого облака информации планомерно формируются концепции, законопроекты и проекты новых подзаконных актов. И лесной бизнес должен повлиять на государственную политику, создать эффективный регулятор отрасли.

Одним из возможных решений этой задачи может стать создание федеральной ассоциации лесной промышленности – концентратора мнений, предложений и комментариев предприятий. Консолидированная точка зрения бизнес-сообщества будет формироваться и транслироваться федеральным органам власти, корректируя и дополняя разрабатываемый механизм регулирования отрасли. Вместе с тем ассоциация поможет справиться с проблемой слабой осведомленности предприятий о разрабатываемых законодательных нормах. Прямая и обратная связь бизнеса и государства поможет обеим сторонам. У органов власти появится актуальная информация о состоянии отрасли, а у бизнеса – инструмент для участия в создании законодательства.

bumprom.ru

Далі...

Как читать лесные метки чтобы не заблудиться?

Разноцветные точки, квадраты, полоски, нарисованные в лесу на деревьях – такие наверняка видел каждый любитель вылазок на природу хотя бы раз в своей жизни. Реже такие обозначения делают на столбах или камнях. Со стороны может показаться, что кто-то просто баловался с краской. Однако на самом деле это не так. Зачем же делаются подобные рисунки-светофоры и как они могут помочь человеку в лесу?



Метки нужны, чтобы не заблудится в лесу. |Фото: myseldon.com.

На самом деле с «светофорами» на деревьях все очень просто. Данные обозначения указывают на наличие «маркированной тропы» - известного пути, следуя по которому человек точно не зайдет в дебри и не заблудится. Маркированные тропы (как правило) создаются в туристических зонах, в том числе в национальных парках страны. Вести такие тропы могут к различным объектам в лесу, например, к домику егеря, туристической базе, какой-либо достопримечательности.



Делаются на тропах. |Фото: yandex.ru.

В большинстве случаев одна тропа обозначается одним цветом. Если на одно дерево нанесено два разноцветных обозначения (или больше) это означает, что в данном месте пересекается несколько тропинок. Полоски, нанесенные на деревья, должны информировать туриста, а также помогать ему не потеряться, когда тропа на некоторое время прерывается или становится не столь очевидной.



Для этого наносят метки. |Фото: livejournal.com.

Стоит также добавить, что для понимания маршрутов и троп, перед походом в лес стоит ознакомиться с информационным стендом, который соответствует данной местности. Зачастую, всю информацию о тропах в каком-либо месте можно также отыскать в интернете. Ставятся обозначения на удалении в 5, 10 и 15 км для пеших и лыжных маршрутов. Для обозначения используются хорошо заметные яркие цвета: красный, желтый, синий, оранжевый и т.п. Белый цвет на «светофоре» используется только в качестве фона для цветной полосы, для лучшей заметности.



Чтобы было видно. |Фото: livejournal.com.

Похожая система используется также на горных тропах с той лишь разницей, что там вместо «светофоров» на деревьях составляют пирамидки из камней. Они называются «туры». Такие башенки отлично заметны при любых погодных условиях.



Для этого же в горах делают пирамидки. ¦Фото: pxhere.com.

Опубликовано 7 мая, 2020 - 00:25

Далі...

По делу о незаконных вырубках леса на Харьковщине объявлено о подозрении еще 4 полицейским, в том числе начальнику отдела

Следователи территориального управления Государственного бюро расследований, расположенного в Полтаве, сообщили о подозрении начальнику одного из отделов полиции ГУ Нацполиции в Харьковской области в причастности к незаконным вырубкам и получении взятки за не привлечение "черных лесорубов" к уголовной ответственности.

"Он подозревается в превышении власти или служебных полномочий работником правоохранительного органа, соучастии в незаконной вырубке или незаконной перевозке, хранении, сбыта леса, вымогательстве и получении неправомерной выгоды (ч.3 ст.365, ч.5 ст.27, ч.4 ст.246, ч.3 ст.368 Уголовного кодекса Украины)", - сообщается на официальном сайте ГБР.

Кроме того, следователи ГБР сообщили о подозрении заместителю начальника отдела полиции и оперуполномоченному в вымогательстве и получении неправомерной выгоды (ч.3 ст.368 Уголовного кодекса Украины), а старшему инспектору ювенальной превенции Киевского отдела полиции Харькова - в незаконной вырубке, перевозке леса, повлекшей тяжкие последствия (ч.4 ст.246 Уголовного кодекса Украины).

По предварительной информации, начальник отдела полиции причастен к созданию группы численностью более 30 человек, в которую входили правоохранители и гражданские лица. Они без разрешительных документов организовали незаконную вырубку древесины на территории госпредприятия "Октябрьское лесное хозяйство", а также на землях запаса, которые не находятся на балансе лесного хозяйства. Группа занималась вырубкой деревьев ценных пород. Местные полицейские по предварительной договоренности обеспечивали свободное передвижение транспорта с древесиной в лесоперерабатывающие пункты Харьковской области и за ее пределами.

По предварительным подсчетам, государству был нанесен ущерб более чем 850 тыс. грн. Окончательная сумма будет установлена после проведения необходимых экспертиз.

Сейчас в этом производстве объявлено о подозрении 18 полицейским и гражданским.

Кроме того, следователи ГБР задокументировали факт вымогательства начальником отдела полиции 100 тыс. грн неправомерной выгоды от участника незаконной вырубки. За эту сумму правоохранитель обещал решить вопрос о не привлечении "черного лесоруба" и других подозреваемых к уголовной ответственности.

Процессуальное руководство досудебным расследованием в уголовном производстве осуществляет прокуратура Харьковской области. Оперативное сопровождение - Харьковское управление ДВБ Нацполиции.

00:39 07.05.2020

Далі...

Путин поручил ужесточить ответственность за лесные пожары

Российский президент Владимир Путин поручил кабмину и МЧС РФ подготовить предложения о повышении ответственности россиян за нарушения требований пожарной безопасности.

Поручение должно быть исполнено до 1 июня. Ужесточить ответственность граждан глава государства также поручил и за "нанесение ущерба зданиям, сооружениям, объектам сельскохозяйственного назначения, сельскохозяйственным посевам и лесным насаждениям".

Российский лидер также призвал правительство и МЧС сформировать резерв средств индивидуальной защиты для волонтеров, помогающих россиянам бороться с чрезвычайными ситуациями "природного и техногенного характера" на фоне эпидемии коронавируса. Срок исполнения этого поручения — 20 мая, пишут "Известия".

Как сообщалось, в Усть-Кутском районе Иркутской области следователи устанавливают причастность чиновника к поджогу леса.

Как сообщили Накануне.RU в СУ СКР по региону, проводится доследственная проверка по статье "покушение на превышение должностных полномочий".

В ведомстве уточнили, что 28 апреля поступило сообщение о пожаре вблизи лесополосы на территории урочища Лупилова. При этом на месте был замечен человек, являвшийся должностным лицом администрации МО.

Напомним, видеозапись инцидента ранее опубликовал Telegram-канал "Кураев". Сообщалось, что местные жители поймали при поджоге леса первого заместителя мэра Усть-Кутского района Михаила Барса, начальника сельхозотдела администрации Усть-Кутского района Михаила Тышкивского и пресс-секретаря мэра района Екатерину Анисимову.

В записи отмечается, что чиновники якобы приехали с бензином и поджигали леса, а пожары снимали с квадрокоптера. Перед этим за несколько дней они выпустили постановление районной администрации о запрете посещения жителями рек в Усть-Кутском районе из-за пожароопасного периода.

Автор:
Денис Линов

07.05.2020 03:45 Мск

Далі...

«Виріжуть ліс, не буде ні грибів, ні ягід, ні краси!»

Мешканці села Нові Березичі на Волині протестують проти знищення останнього масиву, який роками годував їхні родини, тішив мальовничою природою

 Уже й того лісу біля села залишилося небагато. Місцеві мешканці кажуть, що коли вирізали ділянки далеко від села, то люди заплющували на те очі, розуміючи, що ліс і садять же для того, аби з часом мати з нього користь. І найперше — від переробки і продажу деревини. Але коли бензопили запрацювали майже біля села, це насторожило. Виконувач обов’язків старости Березичівського старостинського округу Микола ВІТОВЩИК каже, що до цього масиву від села Нові Березичі нема і кілометра. Цей ліс — особливий для села з кількох причин. «Це надзвичайно мальовничі місця, я побував там днями, то, знаєте, мені аж серце заболіло, бо таку красу пускати під бензопилу — то шкода, — каже староста. — А крім того ж, то гарні грибні місця, лише тут у районі у великих кількостях ростуть лисички, на лисички приїжджають і мешканці навколишніх сіл, а також з Любешова та Волі Любешівської. Це фактично і єдиний ягідник для місцевих. А заготівля чорниць та тих же грибів тримає бюджети не однієї родини».

Місцеві мешканці настроєні досить категорично. Вони вже підняли на ноги, як кажуть, кого тільки могли на місці, звернулися і в редакцію газети «День». Надіслали відео, з якого видно, що березнячок вирізається під чисту, а пеньки, які залишилися, навіть не мають у діаметрі 20 сантиметрів... Голова Любешівської ОТГ Олег КУХ повідомив, що ця ділянка належить до компетенції державного підприємства СЛАП «Любешівагроліс». Каже, що головний лісничий Віктор Симонович розуміє переживання громади, але значно раніше цей масив при дотриманні всіх вимог було відведено під рубку головного користування. Два роки тому була введена нова процедура використання лісу, бо ліс в Україні належить народу, державі, і при рішенні рубати чи не рубати, лісівники мають співпрацювати з громадою, на території якої масив. Громада на громадських слуханнях має право оцінювати вплив на довкілля, до якого призводять такі рубки. «Цей березнячок, що біля Нових Березич, на мою думку, не має вже аж такої великої цінності для того, щоб його вже вирубати, — вважає Олег Кух. — Ми, як місцева влада, зараз спробуємо вирішити питання, щоб вивести його з обов’язкової рубки. Якщо це нам вдасться... Створили комісію, яка побуває на місці, оцінить прибутки від заготівлі деревини, оцінить і шкоду, яка неодмінно буде завдана знищенням цього лісу».

У Нових Березичах налаштовані відстоювати «свій» ліс від знищення. Справа не лише в чорницях-лисичках, хоч і це дуже важливо для селян, а в тому, що не хочуть, аби їхні діти жили в селі без лісу, щоб люди не мали де і подихати цілющим лісовим повітрям. Побоюються і природних змін. Розказують про... пилову бурю, яка нещодавно — і це на Поліссі! — накрила село. «Ліс вирізаний скрізь, де можна, вітрові тепер є де розгулятися!» — з сумом констатують. Староста Микола Вітовщик каже, що за 20 метрів від місця, де починали працювати бензопили, є великі масиви повалів. Були буревії, які повалили сосни в діаметрі до 40 сантиметрів. Чому їх не прибрати, будуть і кубометри для плану?.. Дивується староста.

Нові Березичі, як і ще одне село — Віл, що входить у Березичівський старостинський округ, села перспективні. Люди активно будуються, хочуть жити на прабатьківській землі, і вже не хочуть миритися з тим, щоб зникали з цієї землі їхні березнячки та соснячки.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: №84, (2020)

Наталія Малімон
6 травня, 2020 - 18:52

Далі...

За все доводиться платити

Пам’ятаєте піщану бурю, яка нещодавно накрила Житомирщину та Київ, частково дісталася Канева? Ось звідки вона взялася.

У місцях незаконного видобутку бурштину замість знищенних лісів утворилися справжні пустелі. Тисячі гектарів пустель, де більше немає рослинності – тільки пісок. У суху погоду вітер може піднімати його у повітря та нести на великі відстані.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/gtVy1otwD_0" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

"Версаль" для Ріната також має свою ціну

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/velichezniy-budinok-rinata-ahmetova-dobudovuyut-pid-kiyevom-foto-budinku-novini-ukrajini-50086499.html



Свою ціну матимуть і рішення президента по петиції про звільнення Єрмака https://www.pravda.com.ua/news/2020/05/6/7250707/

А відтак заплатимо і за розширений склад делегації України для участі в мінській Тристоронній контактній групі, і за чергову ініціативу Єрмака https://dt.ua/POLITICS/yermak-zaprponuvav-zaluchiti-do-roboti-v-pidgrupah-tkg-vnutrishno-peremischenih-ukrayinciv-346876_.html як і за президентські вибори загалом.

kaniv.net

Далі...

Онлайн зустріч на тему лісових пожеж організували на Черкащині в межах екомодуля проєкту #OlympicLab

Веб-конференцію в межах Всеукраїнського спортивно-інтерактивного проєкту #OlympicLab влаштували на Черкащині. Цей проєкт ініційований НОК України у співпраці з Coca-Cola Foundation. Це вже друга подібна зустріч в онлайн форматі за останні кілька днів. Цього разу темою спілкування обрали екологічну – за модулем «Eco Olimpic». Зокрема гості вебінару розповідали про актуальний на сьогодні напрямок – лісові пожежі. Учасниками лекції стали студенти Навчально-наукового інституту фізичної культури, спорту і здоров’я Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. #OlympicLab відбувся на базі платформи Zoom.

Таким чином відділення НОК України в Черкаській області прагне залучити черкащан до олімпійських заходів в умовах карантину та поділитися цікавою й корисною інформацією.



Лекторами екотематики стали головний лісничий державного підприємства «Чигиринське лісове господарство» Сергій Перов та доцент кафедри спеціальної та фізичної підготовки Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, кандидат психологічних наук, учасниця двох Олімпіад – Олімпійських ігор в Лондоні-2012 та Пекіні-2008, майстер спорту міжнародно класу з кульової стрільби, чинна спортсменка Дар’я Шаріпова.

До вебінару долучилися також представники інших обласних відділень НОК України.

Сергій Перов докладно розповів учасникам про види лісових пожеж, причини їх виникнення, систему охорони лісу від пожеж, боротьбу з наслідками та відповідальність.

«Тема лісових пожеж на сьогодні дійсно актуальна. Причин таких пожеж є чимало: зміна клімату, вітри, бездощові періоди, але, на жаль, людина залишається основною проблемою для лісу, адже часто безвідповідально поводиться з вогнем, що призводить до серйозних наслідків», - відзначив представник лісового господарства.

Він наголосив також на тому, що надважливо в разі виникнення лісової пожежі – не допустити її поширення на великі території і переходу із низової у верхову. Тому реагування спеціалістів має бути миттєве, а локалізація пожежі – швидкою. Для попередження пожеж та швидкого реагування у лісовому господарстві Черкащини використовують сучасні засоби: відеоспостереження, дрони тощо.



«Люди повинні усвідомити всю небезпеку виникнення лісових пожеж і відповідально ставитися до насаджень. Адже ліс зростає 100 років, а людина може за хвилину знищити результат десятиліть. Прошу берегти ліс і не ставати причинами лісових пожеж», - зауважив Сергій Перов.

Дар’я Шаріпова, яка викладає в Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, відзначила, що в навчальному закладі готують справжніх сильних і безстрашних професіоналів, для цього створено гарні умови. Зокрема є предмети пожежно-рятувальної підготовки, де курсанти та студенти здобувають всі необхідні знання та навички для професійної підготовки реагування на пожежі, займаються в різноманітних спортивних секціях тощо.

Голова відділення НОК України в Черкаській області Андрій Більда подякував лекторам та учасникам за змістовну лекцію та детальне ознайомлення із темою лісових пожеж. Також відзначив, що представники відділення готові ділитися із колегами досвідом та напрацюваннями в роботі із діяльності в онлайн режимі в умовах карантину.

06 травня 2020, 21:25 Новини Черкас та області / Черкаські новини

Далі...

Чому горить ліс? Про вирубку лісів в Україні

Наприкінці квітня на Україну, яка бореться з епідемією коронавірусної інфекції, звалилася ще одна біда — лісові пожежі, що охопили Житомирську область. Горіло понад 4 тис. га лісу, збиток вже оцінили у 25 млн дол. Пік пожеж припав на кінець квітня, але навіть цими вихідними на Житомирщині продовжували гасити осередки тління деревини, повідомила прес-служба ДСНС. Так, у неділю, 3 травня, були ліквідовані три нових вогнища загоряння. Здавалося б, до чого тут вирубка лісів?

Про причини масштабних лісових пожеж не розмірковував хіба що ледачий. Дві головні версії, висунуті «диванними експертами», — дурість місцевих селян, які спалюють торішню траву, і такі собі таємні диверсійні вилазки ворогів, що підпалюють ліси. Втім, на нараді в Житомирській ОДА за участю міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова була висунута і більш екзотична версія — пошкодження електропроводів, на які впало дерево, плюс сильний вітер. Цю ймовірну причину трагедії озвучив голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко на своїй сторінці в фейсбуці.

Однак є ще одна версія, значно неприємніша і, на жаль, вельми правдоподібна: ліси на Житомирщині горять не через дурість або злочини невідомих ворогів. Вогонь потрібен для того, щоб приховати масштабні розкрадання і прикрити розгалужену корупційну схему з вирубки лісів, яка діє вже не один рік.

Тому почнемо здалеку.


Вирубка лісів в Україні. Фото: Pixabay

Всього лише «незаконна вирубка лісів»

У 2007 році на Житомирщині було створено ТОВ «Коростенський індустріальний парк», що розмістилося на 50 га території місцевого аеродрому. Трохи пізніше український олігарх Леонід Юрушев побудував на цій території деревообробний завод, що виробляє плити МДФ і ламінат. До цього ламінат здебільшого імпортувався в Україну, тож справа була розпочата хороша. Місце для реалізації бізнес-проекту вибрано ідеально: в Коростені розташований великий залізничний вузол, а Житомирська область багата на ліси.

Перший скандал навколо заводу виник навесні 2012 року, коли викиди підприємства спричинили масову загибель риби в річці Уж, а екологи почали вимагати негайно встановити на ньому нові очисні споруди. Проблему швидко розв’язали, завод працює, три роки тому більшу частину акцій викупила якась кіпрська компанія, що входить до міжнародної групи Kronospan.

Все було би чудово, якби не одне «але» — саме із заводом МДФ місцеві жителі пов'язують масштабні незаконні вирубки лісів. З 2015 року вони зверталися з цією проблемою до Василя Яніцького, депутата ВР VIII скликання, заступника голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя, а він, своєю чергою, звертався до перших осіб держави.

«Масове винищення лісу у Коростенському та ряді інших суміжних з ним районів Житомирської області по часу співпало з введенням в експлуатацію Коростенського заводу з виробництва деревинно-волокнистої плити (МДФ), — розповідає Василь Яніцький у зверненні до тодішнього прем'єр-міністра Володимира Гройсмана щодо незаконної вирубки лісів. — Місцеві жителі пов’язують ці факти між собою і вважають, що незаконно вирізаний (а фактично — вкрадений) ліс головним чином постачається на вказане підприємство для подальшої його переробки».


Вирубка лісів в Україні. Василь Яніцький. Фото з відкритих джерел



Схема з вирубки лісів, можлива тільки за згодою Мінагрополітики, керівництва правоохоронних структур, перших осіб місцевого самоврядування, була налагоджена ще за президентства Януковича і спокійнесенько продовжувала діяти й після Революції гідності, і навіть набула ще більшого розмаху.

«За неофіційною інформацією, отриманою від працівників Коростенського лісництва, на території району тільки у 2015 році незаконно було вирізано понад 40 га лісу. За деякими оцінками спеціалістів, якщо вирізка лісу лише для потреб Коростенського заводу з виробництва деревинно-волокнистої плити триватиме такими темпами, як зараз, то це призведе до повного знищення «стройового» лісу на території Коростенського району вже в найближчі 15 років. Це матиме тяжкі екологічні наслідки для цього регіону, який і так потерпів від аварії на Чорнобильській АЕС. Але річ у тім, що така вирізка лісу спостерігається не лише на території Коростенського, але й інших районів навколо Коростеня», — продовжує Василь Яніцький.

Депутат Яніцький звертався із запитами до перших осіб у Генпрокуратурі, Міністерстві внутрішніх справ і СБУ. СБУ переправила лист до МВС. Міністр Аваков повідомив, що порушено кримінальне провадження за ст. 24 КК (незаконна вирубка лісів), а от слідів пожеж не виявлено.

Така відповідь викликала у депутата певний шок: адже до звернень було додано реальні фото знищеного вогнем лісу. Беззмінний міністр повідомив про те, що має місце «неналежне виконання службових обов'язків» з боку керівництва лісгоспу, а за фактами пожеж порушено справу за ч. 1 ст. 367 (службова недбалість). Крім того, порушено десятки справ за фактами незаконної вирубки лісів (з яких до суду дійшли аж дві). Такі результати, на думку депутата, можуть свідчити про одне: самі перевіряльники були «в долі».

Побічно про це свідчив і той факт, що люди, які раніше вивозили ліс під покровом ночі, перестали ховатися і почали робити це серед білого дня (що, до речі, і дало можливість місцевим мешканцям зафіксувати номери автомобілів).

«Порушень вимог законодавства не встановлено»

Влітку 2018 року народний депутат Яніцький знову звертається до прем'єра Гройсмана в надії, що анонсована 18 липня 2018 року перевірка господарської діяльності всіх лісгоспів України принесе результати і цього разу Державна аудиторська служба, Державна фіскальна служба, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з Національною поліцією нарешті розберуться з налагодженою схемою незаконної масової вирубки лісів.

«Йдеться про сотні гектарів лісу, а отже, про десятки, а можливо, й сотні мільйонів гривень, які не потрапляють до державного бюджету, а зникають у кишенях ділків», — пише Василь Яніцький. На його думку, йдеться про крадіжку майна в особливо великих розмірах, організовану злочинною групою, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, і замішані в цьому високопоставлені чиновники Міністерства аграрної політики і продовольства разом з місцевими органами самоврядування.

Прем'єр відповів, що ніхто не планував перевіряти лісгоспи Коростенського району, бо на експорт звідти йшло зовсім трохи лісу (а найбільшою проблемою був саме незаконний експорт лісової сировини). Проте Держаудитслужба включить лісгоспи Житомирщини у план перевірок на IV квартал 2018 року.


Вирубка лісів в Україні. Фото: Pixabay

Аудиторська служба відповідає, що за результатами перевірок з листопада 2018 по березень 2019 року «випадків лісових пожеж на землях, що перебувають у користуванні ДП «Коростенський лісгосп АПК», не зафіксовано. Що стосується рубок та вивезення лісу навколо сіл Сарновичі, Берестовець, Дідковичі та хутора В. Тартак, то загалом ДП «Коростенське ЛМГ» та ДП «Коростенський лісгосп АПК» у відповідних лісництвах провели рубки догляду та головного користування на площі 390 га. При цьому порушень вимог законодавства не встановлено.

Водночас безпосередньо ДП «Коростенське ЛМГ» установило 52 випадки незаконних рубок лісу, якими завдано матеріальної шкоди (збитків) лісу на суму 4,2 млн грн. За згаданими фактами підприємство надіслало відповідні матеріали до правоохоронних органів, за результатами розгляду яких відкрито 35 кримінальних проваджень.

Аналогічні факти виявило ДП «Коростенський лісгосп АПК», де лісова охорона задокументувала 79 випадків незаконних рубок лісу, якими завдано матеріальної шкоди (збитків) лісу на суму понад 639 тис. грн. Матеріали надіслано до правоохоронних органів, за результатами розгляду яких відкрито 67 кримінальних проваджень».

Нові звернення в Генпрокуратуру теж не принесли результатів — вони просто переправлялися в МВС.

Міністерство екології та природних ресурсів України, куди теж звертався депутат Яніцький, відправило запит до Держекоінспекції, а вже звідти депутат отримав відповідь, що виявлені якісь смішні «незаконні рубки невстановленими особами», матеріали передані в місцеву поліцію.

Василь Яніцький знову пише депутатське звернення на ім'я прем'єр-міністра, все-таки сподіваючись на конструктивну відповідь. Одним словом, все виглядало так: аудит нічого особливо страшного не знаходив, звернення до високих інстанцій в результаті потрапляли в місцеву поліцію, яка відкривала кримінальні провадження про «вирубку лісу невстановленими особами», а потім тихо зливала справи.

Чим це закінчилося? А нічим. Влітку минулого року відбулося перезавантаження Верховної Ради, на тому депутатські запити про незаконні вирубки лісів на Житомирщині закінчилися. А наприкінці квітня сталася масштабна пожежа.

...В українських ЗМІ нещодавно з'явилися дані порталу Global Forest Watch, який аналізував світову тенденцію зникнення лісів у 2011‒2018 роках. Цікаво, що найбільші вирубки лісів в Україні відбуваються не в Карпатах, як багато хто думає. На першому місці — Житомирська область. За нею йдуть Рівненська та Київська області.

Людмила ЗАГЛАДА

6 тра 2020, 18:17
https://racurs.ua/ua/2626-pro-vyrubku-lisiv-v-ukrayini.html

Далі...

Справа «чорних лісорубів»: на Харківщині поліцейське керівництво вимагало 100 тис. грн за мовчання (ФОТО, ВІДЕО)

У Харківській області керівництво одного відділів поліції викрили у «кришуванні» так званих чорних лісорубів.

Вже повідомлено про підозру керівнику одного з відділів поліції за фактом перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки, приймання участі у координуванні незаконної діяльності щодо незаконної порубки лісу, усуненні перешкод з порубки та транспортування лісу, а також вимагання та отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України), його тимчасовому заступнику за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), оперуповноваженому за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України) та старшому інспектору з ювеніальної превенції за фактом незаконної порубки, перевезення лісу, що спричинило тяжкі наслідки (ч.4 ст. 246 КК України). Про це повідомила прес-служба прокуратори області.

Правоохоронці встановили, що ці силовики вимагали від «чорних лісорубів» 100 тис. грн хабара. За ці кошти вони обіцяли закрити очі на те, що зловмисники нищать ліс. Поліцейські отримали першу частину хабара у розмірі 1 тис. 700 дол.


Справа «чорних лісорубів». Фото: прокуратура Харківщини


Справа «чорних лісорубів». Фото: прокуратура Харківщини

Нагадаємо, у квітні 2020 року в Харківській області групу поліцейських викрили у «кришуванні» незаконної порубки деревини. Тоді про підозру повідомили 15 особам: чотирьом співробітникам Валківського відділу поліції 11 мешканцям Харківської та інших областей за фактом порубки лісу, що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчі вважають, що мешканець Зміївського району області у період 2018−2020 років створив групу із понад 30 осіб, котра здійснювала незаконну порубку дерев на території Валківського та інших районів області з метою подальшої реалізації. Зловмисники могли завдати державі збитків на суму близько 300 млн грн.

6 тра 2020, 17:02

https://racurs.ua/ua/n137811-kyyiv-nakryut-sylni-zlyvy-za-12-godyn-vypade-misyachna-norma.html

Далі...