Одним із основних промахів державної економічної політики протягом тривалого періоду було ігнорування екологічної складової. Уряд оперував надмірним набором монетарних регуляторів, що призвело до кризових явищ у багатьох секторах національного господарства, в тому числі у природно-ресурсному секторі. Ігнорування екологічних пріоритетів саме по собі звужує базу соціально-економічного піднесення, оскільки деградація грунтів, надмірне вирубування лісів та виснаження природних водних джерел знижує інвестиційну привабливість національної економіки.
Особливо складна ситуація спостерігається з відтворенням лісоресурсного потенціалу, що негативним чином відображається на асиміляційній місткості окремих регіонів і призводить до загострення екологічних проблем. Значною мірою така ситуація склалася у зв’язку з відомчим підходом до регулювання процесів відтворення лісів. Це призвело до того, що і спеціалізовані лісогосподарські підприємства, і суб’єкти аграрного підприємництва не використовують наявних можливостей для нарощення темпів відтворення лісів шляхом садіння та висівання, а також природнього поновлення.
За період з 2005 по 2013 рік в динаміці відтворення лісів шляхом садіння та висівання в цілому спостерігалась низхідна тенденція. Зокрема, у 2013 році площа відтворення лісів шляхом садіння та висівання порівняно з 2009 роком знизилася на 15,6 тис. га, порівняно з 2012 роком на 4,6 тис га. В динаміці відтворення лісів шляхом природного поновлення спостерігається дещо інша тенденція, зокрема, у 2013 році порівняно з 2005 роком площі заліснення через природне поновлення збільшилися на 6 тис. га. (рис. 1). Це пов’язано з подальшою ренатуралізацією сільськогосподарських угідь в зоні ризикового землеробства.
Рис. 1. Площа відтворення лісів шляхом садіння та висівання, а також шляхом природного поновлення (розраховано за даними Державної служби статистики України)
З метою нарощення масштабів відтворення лісів як шляхом садіння та висівання, а також природного поновлення у базових нормативно-правових актах, які регулюють сферу природокористування, необхідно закласти відповідні стимули для суб’єктів лісогосподарського та аграрного підприємництва, а також для домогосподарств у сільській місцевості. Такими стимулами можуть бути відшкодування названим суб’єктам втрат, пов’язаних з розширенням масштабів агролісомеліоративних заходів.
Формування системи стимулювання окремих суб’єктів підприємницької діяльності до збільшення лісовкритих площ зумовлено необхідністю зменшення рівня розораності території України, що дасть можливість укріпити агроландшафти та усунути численні прояви деградації грунтів. Більше того, розширення лісовкритих площ поступово сприятиме нарощенню асиміляційної місткості окремих територій, що дасть можливість виконувати вимоги численних міжнародних природоохоронних конвенцій та підвищувати інвестиційну привабливість природно-ресурсних активів, що в кінцевому підсумку сприятиме соціально-економічному піднесенню України.
Василь Голян, головний редактор наукового та громадсько-політичного журналу «Економіст»
http://ua-ekonomist.com/10080-vasil-golyan-ukrayinc-mayut-shans-dlya-ekonomchnogo-pdnesennya.html
0 коммент.:
Дописати коментар