Василь ПІДДУБНЯК. Херсонська область.
Фото автора.
Представники обласної влади, яка то Віфлеємський вогонь доставляє, то виставки відкриває, перед загрозою масових пожеж розвели руками: «Вдіяти нічого не можемо. Будемо Київ просити…»
ЧЕРВОНИЙ півень уже «господарює» по-літньому. Із повідомлення прес-служби ДСНС України: «18 квітня о 16-й год. до Служби порятунку Херсонської області від чергового в обласному управлінні лісомисливського господарства надійшло повідомлення про виникнення низової пожежі в лісі поблизу с. Пролетарка Цюрупинського району. До її гасіння було залучено 32 од. техніки та 163 особи... в тому числі 60 військовослужбовців Міністерства оборони України. О 20 год. 30 хв. пожежа локалізована на площі близько 15 га, верховий вогонь — на 10 га…»
Ця пожежа до масштабних не належить. Однак…
Лісівники вперше прийшли під вікна «білого дому», щоб хоч би нагадати недолугій нинішній владі про те, що від низової пожежі до трагедії — один крок. Усього один!
«Сьогодні державні лісогосподарські підприємства взагалі залишені без засобів до існування. Через брак коштів близько 25% працівників цих підприємств (більше двохсот осіб) уже звільнилося. І звільнилися не тільки рядові робітники, а й головні спеціалісти, головбухи, головні економісти, інженерно-технічні працівники. Нема можливості забезпечити повноцінну роботу лісопожежних станцій. Більшість колективів працюють неповний робочий день, вся лісова охорона — практично 4 години на добу. Заробляти кошти для себе не можемо, адже ліси Херсонщини не є ресурсними. Наше завдання — збереження і примноження рукотворних зелених масивів Херсонщини. Сьогодні над ними нависла серйозна загроза!»
Удруге лісівники Херсонщини, а також сусідньої Миколаївщини зібралися на площі Свободи обласного центру через два тижні — у день виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, яке проходило у тому ж таки «білому домі». І що ж?
Люди дві з половиною години «маринувалися» під сонцем, яке того дня припікало не по-весняному, а до них ніхто не виходив…
Час од часу посланці мітингуючих інформували про те, що їхнє питання «ось-ось розглянуть», що «про ліси говоритимуть, коли побалакають про культуру», що «треба почекати хвилин п’ятнадцять…»
Тим часом у комфортабельний автобус, поданий для столичних гостей, на очах людей, котрі чотири місяці сидять без зарплати, прислуга вантажила подарунки у фірмових торбах кожен вагою кілограмів три…
Ця цинічно-демонстративна «гостинність» херсонського чиновництва викликала обурення у лісівників: «Такого неподобства навіть компартія собі не дозволяла. Ті хоч крилися, а ці…»
Поки кипіли пристрасті, з «білого дому» вибіг захеканий начальник облуправління лісового і мисливського господарства пан Тищенко і, затинаючись, сповістив: «Ми доповіли питання кризового становища нашої галузі на Херсонщині... Комітет підтримав наше прохання на сьогодні… Висловилися депутати від кожної області. І вони знають, що це проблема лісівників не тільки Херсонської області, а всього південно-східного регіону України. І на засіданні підкомітету буде прийняте положітєльне рішення в нашу користь. Це все поки що, що я можу вам сказати. Надіємось...»
Хтось із натовпу запитав начальника: «Чого ви так пізно кинулися шукати гроші?». Тищенко ніби не почув.
Нарешті на площу, відчувши, що назріває скандал, змушений був вийти голова Держлісагентства України Олександр Ковальчук. Говорив про те про се, зокрема про... реформування галузі. А на запитання протестувальників: «Чому нема програми «Ліси України», — не відповів. Лише пообіцяв надати області поза планом 400 тисяч гривень. «Пожежних», так би мовити.
Сказав пан Ковальчук і про таке:
— Ми у серпні минулого року під час формування свого бюджету подали запит на 787 мільйонів гривень, були присутніми на всіх засіданнях бюджетного комітету Верховної Ради, коли формувався держбюджет на 2016 рік. Парламент голосуванням затвердив суму 66 мільйонів гривень! Розуміючи те, що з Мінфіну і Кабінету міністрів наполягатимуть на скороченні витрат, ми усвідомлювали, що єдиним джерелом фінансування підприємств півдня і сходу будуть ресурсні області та господарства. Іншого шляху не було. Тож запропонували вихід із ситуації — створення єдиного держпідприємства, яке об’єднало б всі держпідприємства України. Таким чином, усі ресурсні області оптимізували б оподаткування, а нересурсні мали б змогу одержувати достатнє легальне фінансування від ресурсних областей. Із цією концепцією торік у вересні ми й виступили на колегії МінАПК.
— На жаль, амбіції і та протидія, на яку ми наразились, у тому числі з боку керівників ресурсних держпідприємств, не дали нам змоги «запустити» цю реформу у жовтні минулого року, — виправдовувався Олександр Ковальчук перед лісівниками краю. — На жаль, першими, хто не підтримав реформу, були профспілки.
Словом, казав пан: кожух дам...
Знову чинна влада продемонструвала своє основне завдання — знайти крайнього. А хіба для цих пошуків великого розуму треба?..
До речі, доведені до відчаю працівники лісгоспів оголосили «зеленому генералу» програму дій: «Якщо у травні у нас не буде того, що ви обіцяєте, ми виходимо на мітинги і до Києва доберемося!»
Фото автора.
Представники обласної влади, яка то Віфлеємський вогонь доставляє, то виставки відкриває, перед загрозою масових пожеж розвели руками: «Вдіяти нічого не можемо. Будемо Київ просити…»
ЧЕРВОНИЙ півень уже «господарює» по-літньому. Із повідомлення прес-служби ДСНС України: «18 квітня о 16-й год. до Служби порятунку Херсонської області від чергового в обласному управлінні лісомисливського господарства надійшло повідомлення про виникнення низової пожежі в лісі поблизу с. Пролетарка Цюрупинського району. До її гасіння було залучено 32 од. техніки та 163 особи... в тому числі 60 військовослужбовців Міністерства оборони України. О 20 год. 30 хв. пожежа локалізована на площі близько 15 га, верховий вогонь — на 10 га…»
Ця пожежа до масштабних не належить. Однак…
Лісівники вперше прийшли під вікна «білого дому», щоб хоч би нагадати недолугій нинішній владі про те, що від низової пожежі до трагедії — один крок. Усього один!
«Сьогодні державні лісогосподарські підприємства взагалі залишені без засобів до існування. Через брак коштів близько 25% працівників цих підприємств (більше двохсот осіб) уже звільнилося. І звільнилися не тільки рядові робітники, а й головні спеціалісти, головбухи, головні економісти, інженерно-технічні працівники. Нема можливості забезпечити повноцінну роботу лісопожежних станцій. Більшість колективів працюють неповний робочий день, вся лісова охорона — практично 4 години на добу. Заробляти кошти для себе не можемо, адже ліси Херсонщини не є ресурсними. Наше завдання — збереження і примноження рукотворних зелених масивів Херсонщини. Сьогодні над ними нависла серйозна загроза!»
Удруге лісівники Херсонщини, а також сусідньої Миколаївщини зібралися на площі Свободи обласного центру через два тижні — у день виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, яке проходило у тому ж таки «білому домі». І що ж?
Люди дві з половиною години «маринувалися» під сонцем, яке того дня припікало не по-весняному, а до них ніхто не виходив…
Час од часу посланці мітингуючих інформували про те, що їхнє питання «ось-ось розглянуть», що «про ліси говоритимуть, коли побалакають про культуру», що «треба почекати хвилин п’ятнадцять…»
Тим часом у комфортабельний автобус, поданий для столичних гостей, на очах людей, котрі чотири місяці сидять без зарплати, прислуга вантажила подарунки у фірмових торбах кожен вагою кілограмів три…
Ця цинічно-демонстративна «гостинність» херсонського чиновництва викликала обурення у лісівників: «Такого неподобства навіть компартія собі не дозволяла. Ті хоч крилися, а ці…»
Поки кипіли пристрасті, з «білого дому» вибіг захеканий начальник облуправління лісового і мисливського господарства пан Тищенко і, затинаючись, сповістив: «Ми доповіли питання кризового становища нашої галузі на Херсонщині... Комітет підтримав наше прохання на сьогодні… Висловилися депутати від кожної області. І вони знають, що це проблема лісівників не тільки Херсонської області, а всього південно-східного регіону України. І на засіданні підкомітету буде прийняте положітєльне рішення в нашу користь. Це все поки що, що я можу вам сказати. Надіємось...»
Хтось із натовпу запитав начальника: «Чого ви так пізно кинулися шукати гроші?». Тищенко ніби не почув.
Нарешті на площу, відчувши, що назріває скандал, змушений був вийти голова Держлісагентства України Олександр Ковальчук. Говорив про те про се, зокрема про... реформування галузі. А на запитання протестувальників: «Чому нема програми «Ліси України», — не відповів. Лише пообіцяв надати області поза планом 400 тисяч гривень. «Пожежних», так би мовити.
Сказав пан Ковальчук і про таке:
— Ми у серпні минулого року під час формування свого бюджету подали запит на 787 мільйонів гривень, були присутніми на всіх засіданнях бюджетного комітету Верховної Ради, коли формувався держбюджет на 2016 рік. Парламент голосуванням затвердив суму 66 мільйонів гривень! Розуміючи те, що з Мінфіну і Кабінету міністрів наполягатимуть на скороченні витрат, ми усвідомлювали, що єдиним джерелом фінансування підприємств півдня і сходу будуть ресурсні області та господарства. Іншого шляху не було. Тож запропонували вихід із ситуації — створення єдиного держпідприємства, яке об’єднало б всі держпідприємства України. Таким чином, усі ресурсні області оптимізували б оподаткування, а нересурсні мали б змогу одержувати достатнє легальне фінансування від ресурсних областей. Із цією концепцією торік у вересні ми й виступили на колегії МінАПК.
— На жаль, амбіції і та протидія, на яку ми наразились, у тому числі з боку керівників ресурсних держпідприємств, не дали нам змоги «запустити» цю реформу у жовтні минулого року, — виправдовувався Олександр Ковальчук перед лісівниками краю. — На жаль, першими, хто не підтримав реформу, були профспілки.
Словом, казав пан: кожух дам...
Знову чинна влада продемонструвала своє основне завдання — знайти крайнього. А хіба для цих пошуків великого розуму треба?..
До речі, доведені до відчаю працівники лісгоспів оголосили «зеленому генералу» програму дій: «Якщо у травні у нас не буде того, що ви обіцяєте, ми виходимо на мітинги і до Києва доберемося!»
0 коммент.:
Дописати коментар