Запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів

Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів

Проект вноситься народними депутатами України Ю. Б. Дерев’янком

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною

У зв’язку з тим, що в Україні настала загроза виникнення надзвичайної екологічної ситуації, при якій на землях лісового фонду сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави, що відповідатимуть міжнародним договорам, ратифікованим Україною, Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131) викласти у такій редакції:

«Стаття 246. Незаконна порубка лісу

1. Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, зелених насаджень в межах населених пунктів, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, що заподіяло істотну шкоду, -
карається штрафом від п'ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до дванадцяти місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна.

2. Незаконна порубка дерев і чагарників на площах понад 1 гектар у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, зелених насаджень в межах населених пунктів, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Примітка: Істотною шкодою, передбаченою цією статтею, є знищення певних видів дерев у тій чи іншій місцевості, погіршення породного складу, якості, захисних, водоохоронних й інших екологічних властивостей лісу, виникнення труднощів у відтворенні заліснення в певній місцевості, зниження якості атмосферного повітря, зміна ландшафту місцевості, русла річки, настання ерозії ґрунту, тощо».

2. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):

1) у статті 33 після пункту 5 доповнити статтю новими пунктами такого змісту:
«6) погоджують матеріали лісовпорядкування щодо лісових господарств, які діють на території відповідної місцевої ради;

7) погоджують проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісових господарствах, які діють на території відповідної місцевої ради, рубок формування і оздоровлення лісів»,
змінивши нумерацію наступного пункту;

2) у статті 48:
назву статті доповнити словами «та інші матеріали ведення лісового господарства»;
частину четверту викласти у такій редакції:
«Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Матеріали лісовпорядкування, картографічні матеріали, таксаційний опис ведення лісового господарства оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, не пізніше, ніж через 10 днів після їх затвердження»;

3) у частині другій статті 49 після слова «кадастр» додати слова «є відкритим та загальнодоступним»;

4) статтю 69 викласти у такій редакції:
«Стаття 69. Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на проведення рубок та робіт, пов’язаних із веденням лісового господарства, в тому числі санітарно-оздоровчих заходів, видається власниками лісів або постійними лісокористувачами та погоджується відповідною селищною, сільською, міською радою, на території якої знаходиться лісове господарство, або відповідною районною радою, у випадку, якщо землі лісового господарства не належать до території відповідної сільської, селищної, міської ради.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, власниками лісів або постійними лісокористувачами на проведення рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства, через інформаційно-телекомунікаційну систему, яка є частиною електронної системи публічних закупівель за допомогою мережі Інтернет відповідно до закону України про публічні закупівлі.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Територіальні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері лісового господарства, постійні лісокористувачі до п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом, публікують на своєму офіційному веб-сайті перелік підприємств, установ, організацій і громадян, яким в установленому порядку видано лісорубний або лісовий квиток з зазначенням такої інформації про: власника лісів або постійного лісокористувача, назву лісництва, вид та спосіб рубки, назву суб’єкта господарювання, що здійснює роботи, площу ділянки, номер кварталу та номер виділу, геолокацію ділянки, масу та нормативну вартість деревини.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є:

• прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок;
• прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача;
• невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення;
• недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
• Спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів анулюється в разі:
• припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу;
• припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу»;

5) статтю 70 викласти у такій редакції:
«Стаття 70. Заготівля деревини

Заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування.

Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.

Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, зокрема, санітарно-оздоровчих заходів та заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо), але не більше, ніж 10 відсотків від загального обсягу заготівлі, який здійснюється лісокористувачем.

Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:

• цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;
• насінників і плюсових дерев.

У виняткових випадках вирубування насінників і плюсових дерев може бути здійснене з дозволу органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду - в установленому порядку з дозволу органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Вирубування дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, здійснюється в установленому порядку лише з дозволу і під наглядом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Порядок здійснення нагляду за вирубуванням дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Заготівля деревини в порядку проведення рубок головного користування проводиться власниками лісів і постійними лісокористувачами, яким у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України надано це право.

У разі здійснення будівельних та інших робіт на лісових ділянках заготівля деревини проводиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельні ділянки для таких цілей, якщо в рішенні про надання земельної ділянки не передбачено інше.

Під час проведення заготівлі деревини забороняється використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, та використовувати гусеничний̆ транспорт та транспорт, вагою понад 10 тон»;

6) частину четверту статті 72 викласти у такій редакції:
«Інформація щодо лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу виконавчої влади, який прийняв рішення про їх встановлення, не пізніше, ніж через 10 днів після встановлення таких лімітів»;

7) частину п’яту статті 73 викласти у такій редакції:
«Інформація щодо лімітів використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу виконавчої влади, який прийняв рішення про їх встановлення, не пізніше, ніж через 10 днів після встановлення таких лімітів»;

8) частину першу статті 82 викласти у такій редакції:
«Обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження з урахуванням фактичних змін у лісовому фонді України та стану земель, що підлягають залісенню. Інформація щодо обсягів і способів відновлення лісів і лісорозведення оприлюднюється на офіційному веб-сайті лісокористувача центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства не пізніше, ніж через 10 днів після їх погодження відповідно до частини першої цієї статті»;

9) статтю 84 доповнити новою частиною такого змісту:
«Спеціальний дозвіл на проведення таких заходів отримується в порядку, визначеному статтею 69 цього Кодексу»;

10) доповнити Кодекс новою статтею 94-1 такого змісту:
«Стаття 94-1. Самоврядний контроль за за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
Самоврядний контроль за за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами»;

11) пункт 1 частини другої статті 105 викласти у такій редакції;
«1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні правил заготівлі деревини, порушення часу проведення рубок, підробці документів щодо лісовпорядкування, планів проведення санітарно-оздоровчих заходів, визначення розрахункової лісосіки, установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, виділення лісових ділянок для заготівлі деревини та проведення їх оцінки, підроблення будь-яких інших документів, порушення правил проїзду транспорту на території лісів, порушень правил отримання спеціальних дозволів».

3. У Законі України «Про природно-заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502):

1) у статті 9-1:
у частинах четвертій-п’ятій слова «органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» заміни словами «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища»;
частину сьому доповнити словами «шляхом відбору клопотань (заявок) природокористувачів»;
у частині восьмій після слова «ділянки» додати слова «сільською, селищною, міською радою, на території якої знаходяться природні ресурси»;

2) доповнити Закон статтею 13-1 такого змісту:
«Стаття 13-1. Участь сільських, селищних, міських, районних рад в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду
Сільська, селищна, міська ради, на території якої знаходяться території та об’єкти природно-заповідного фонду або відповідна районна рада, у випадку, якщо землі лісового господарства не належать до території відповідної сільської, селищної, міської ради, мають право на участь в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду шляхом:

• внесення пропозицій щодо організацій нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд;
• погодження будь-яких видів рубок, а також інших заходів, пов’язаних чи непов’язаних з веденням лісового господарства, в тому числі із здійснення санітарно-оздоровчих заходів;
• забезпечення охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, ефективного використання і відтворення природних комплексів та об'єктів;
• сприяння державним органам в їх діяльності у цій сфері;
• участі у встановленому порядку у проведенні екологічної експертизи об'єктів, що негативно впливають чи можуть негативно вплинути на стан територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
• участі у контролі за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• здійснення відповідно до законодавства України інших заходів»;

3) у статті 16:
у абзаці третьому частини другої слова «спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань» виключити;
частину п’яту викласти у такій редакції:

«В разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника та за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів»;

4) у статті 18:
абзац четвертий частини першої доповнити словами «та будь-які рубки»;
частину шосту викласти у такій редакції:
«Забороняється проведення будь-яких рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні біосферних заповідників, використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тон»;

5) у статті 21:
у абзаці третьому частини першої після слова «забороняється» додати слово «будь-які», а слова «головного користування» виключити;
частину четверту викласти у такій редакції:
«Забороняється проведення будь-яких рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні біосферних заповідників, використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів, використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тон»;

6) у частині другій статті 48:
абзац другий викласти у такій редакції:
«штрафи та грошові стягнення за шкоду, заподіяну їм у результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд»;
у абзаці четвертому слова «частина платежів» замінити словом «платежі»;

7) у частині першій статті 51 після слова «установами» додати слова «сільськими, селищними, міськими та районними радами»;

8) доповнити Закон статтею 62-1 такого змісту:
«Стаття 62-1. Самоврядний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Самоврядний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами».

4. У Законі України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 34; 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2015 р., № 31, ст. 291):
1) у абзац п’ятий статті 1 доповнити словом «бук»;
2) у статті 2-1;
у назві статті слова «у необробленому вигляді» виключити;
доповнити статтю частиною другою такого змісту:
«Тимчасово, строком на 10 років, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД) з 1 січня 2017 року».

ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Встановити, що загальний річний обсяг будь-яких рубок лісу не може перевищувати обсягу природного приросту лісу на землях, покритих лісом. При цьому при визначенні загального річного обсягу приросту лісу не враховується площа земель, покритих лісом, на територіях природно-заповідного фонду.

3. Матеріали лісовпорядкування, затверджені до набрання чинності цим Законом, оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України:

• вжити заходів щодо оголошення зоною надзвичайної екологічної ситуації земель лісового фонду України;
• забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
• розробити і подати на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи із забезпечення ведення наближеного до природнього способу ведення лісового господарства;
• розробити та затвердити комплексну програму стабілізації та розвитку лісопереробної галуз в Україні.

Голова Верховної Ради  України                             А. ПАРУБІЙ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів,
ратифікованих Україною»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У 2016 році саміт G7 почався з висаджування дерев як символу та заклику до того, що збереження екології у світі є пріоритетним напрямком у розвитку держав. Україна ж є державою з особистим баченням цього питання. Багато років в Україні відбувається масова вирубка деревини. Тим часом деревина в першу чергу відіграє екологічну функцію, потім функцію державної безпеки і лише в останню чергу функцію товару, а якщо бути точніше - сировини.

Згідно з усіма юридичними документами, деревина не є товаром доки стоїть на корені, тому що вона в цей час не знаходиться на балансі. Відповідно деревина перед усім має державне стратегічне значення. Товаром вона стає лише з моменту її зрізання постійним лісокористувачем. Керівництво європейських країн ці істини вже давно зрозуміло і береже свої ліси, щоб залишити нащадкам державу з гарною екологією. Звичайно, це не свідчить про те, що в Європі ліс взагалі не ріжуть. Існує державна політика, яка спрямована на підвищення та зміцнення економіки, яка складається з багатьох факторів.

Одними з ключових напрямків є створення робочих місць, продукту з додатковою вартістю та податки. Важливо розуміти, що створення додаткової вартості товару - найголовніший фактор. Лісова сфера не є виключенням. Країни Європи чітко підрахували скільки лісу потрібно щорічно заготовлювати для потреб власного ринку, щоб це не створювало негативних екологічних наслідків та задовольняло потреби внутрішніх деревообробних підприємств, які створюють високу додану вартість. Окрім того, країни Європи за допомогою дотацій підтримують компанії імпортерів, які працюють на сировинних ринках.

Таким чином, держава та бізнес в Європі знайшли порозуміння, і як наслідок, лісозаготівельна та деревообробна галузь тісно пов’язані між собою і знаходяться, як то кажуть, «в одному човні». 

За Конституцією України земля та інші природні ресурси (якими є і ліси) є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (стаття 13); матеріальною основою місцевого самоврядування є, зокрема, земля, природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (частина перша статті 142); територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (частина перша статті 143). 

Згідно із Лісовим кодексом України ліси є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави

Лісові масиви України за останні роки піддались хижацькому знищенню. Раніше лісове господарство України ділову деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини, які займались випуском товарів народного вжитку.

Станом на теперішній час відбувається самовільна, безперестанна, незаконна вирубка лісів, яка завдає значних економічних збитків нашій державі, одночасно підривається екологічна безпека, що призводить до непередбачуваних наслідків, а реальні розміри нанесених збитків не піддаються підрахункам.

Адже ліс, який вирубається на території Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Львівської та інших областей не поставляється на підприємства для його подальшої обробки, а цілком і повністю перенаправляється на експорт, як необроблена деревина. Таким чином, внаслідок таких дій, знищуються та зупиняються сотні переробних підприємств, ліквідовуються тисячі робочих місць, Україна недоотримує значні суми прибутку та перетворюється на сировинну базу для інших держав.

Яскравим прикладом того, до чого можуть призвести неконтрольовані вирубки лісів та погоня за наживою, є екологічна катастрофа в Закарпатській області 1998, 2001 році, в результаті якої державі та громадянам нанесені не тільки величезні матеріальні збитки, на суму більше 500 млн. грн., але й привели до десятків людських жертв. Питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалась в Карпатському регіоні, розглядалось 15 березня 2001 року на сесії Верховної Ради України. На жаль, належних висновків з цього приводу відповідними державними структурами не зроблено. Сьогодні повторення повеней – це реальність, якщо якнайшвидше не заборонити бездумну вирубку лісів, які стають сировиною для приватних пилорам.

У Швейцарських Альпах паводок, подібний до Закарпатського, стався майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді відмовилось від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має цілком збережені лісові ландшафти, без облисілих ерозійних гірських схилів, та й зменшився вплив природних катаклізмів. Адже гірська Швейцарія за площею 41,3 тис.кв. км щороку заготовляє 7 млн. кубометрів деревини, а Українські Карпати за площею 37 тис. кв. км. заготовляють усього 2,2 млн. кубометрів. Річ у тому, що в Швейцарії рубки ведуться в межах природного приросту, тільки вибіркові або котлованні і малі за площею, із застосуванням повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовлюється лише взимку.

У 2016 році Європейські країни та світ продовжити кардинально змінювати ставлення до лісу як не до просто товару, а як до цілісної біологічної системи, яка є джерелом чистого повітря, чистої води, місцем для життя для тварин, і природню систему, яка оберігає людей від повеней, посух та є місцем їх традиційного проживання.

26 травня 2016 року Норвегія стала першою країною в світі, яка повністю відмовилася від вирубки дерев на своїй території. Більше того, відмовилася від закупівлі продукції з інших країн, яка має наслідком знищення лісу.

Кількома місяцями раніше, у січні 2016 року, Албанія заборонила промислову заготівлю та експорт деревини на 10 років. Заготівля можлива лише в обмежених обсягах для опалення. Причиною такого кроку, до якого не має претензій Європа, стала катастрофічна втрата лісу, в тому числі через масові нелегальні рубки, масштабні повені та неможливість іншими способами змінити ситуацію через всепоглинаючу корупцію в цій сфері. За останні 25 років площа лісів Албанії скоротилася вдвічі - з 51%, що покривало території до 25%. Збільшена також і кримінальна відповідальність за незаконну рубку - 10 років позбавлення волі та до 36 тисяч євро штрафу.

У січні 2016 року Президент Румунії підписав закон, який прирівнює незаконну рубку більше як 1 гектара лісу до тероризму, тобто таким, що буде переслідуватися як посягання на національну безпеку. За останні 10 років Румунські Карпати облисіли, в країні зникало 3 гектари лісу в годину.

З 1 жовтня 2016 року Молдова, яка є одним з ключових експортерів необробленої деревини на європейський ринок (90% експорту - ліс-кругляк), ввела мораторій на вирубку дерев до 2020 року в державних лісах (87% лісів). Ціллю такого заходу є захист від обезліснення та захист біорізноманіття лісових систем.
Навіть Китай, який займає третє місце в світі після США та Індії по об’ємах заготівлі лісу, у 2016 році припиняє комерційну вирубку природніх та гірських лісів. А Індія у 2016 році витрачає 6,2 мільярди долларів на збереження та відновлення своїх лісів

В попердні роки такі держави застосувати торгівельні обмеження на необроблену деревину для захисту своїх лісів та не бажаючи ставати сировинною державою: Африки (Камерун, Берег Слонової Кістки, Габон, Гана, Мадагаскар, Мозамбік, Нігерия), Америки (Беліз, Бразилія, Болівія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Панама, Перу), Азійсько-Тихоокеанского регіону (Камбоджа, Фіджі, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Нова Зеландія, Папуа Нова Гвінея, Філіппіни, Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам. На короткий час мораторій вводили Румунія, Білорусія, Казахстан.

Мінімізація та ліквідація негативних явищ гідрологічного характеру в лісовому фонді в сучасних умовах проводиться лісівничими та лісокультурними методами (санітарні та лісовідновні рубки, лісовідновлення та реконструкція). Але ліс є не тільки об’єктом негативного впливу підтоплення, але й вагомим фактором регулювання водного режиму. Позитивна дія лісу проявляється у здатності переродити поверхневий стік у підземний, очищати поверхневі води, уповільнювати їх швидкість, скріплювати ґрунт корінням, зменшувати процеси абразії берегів.

У лісовому фонді вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів у встановленому порядку, згідно з чинними нормативами, виділені захисні смуги лісів і берегозахисні ділянки, де заборонені рубки головного користування та обмежена господарська діяльність. Площа лісів, що виконують водоохоронні функції складає 392 тис. гектарів, а в цілому лісів 1-ї групи, які мають переважно природоохоронне значення, 6022 тис. гектарів, або 56 відсотків загальної площі.
Питання охорони і регулювання водності річок з використанням лісових меліорацій не вирішені. Значний обсяг робіт необхідно виконати із заліснення берегів річок на сільськогосподарських землях. Але темпи і обсяги цих робіт катастрофічно зменшуються. Це пов’язано як із значним скороченням обсягів фінансування робіт, так і фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 тис. гектарів на рік при загальній потребі щодо їх створення в обсязі сотень тисяч гектарів.

Змив родючого шару ґрунту і яругоутворення під впливом поверхневих і, особливо, зливових потоків води поширені практично по всій території України, вони ведуть до виснаження і стрімкого зниження родючості ґрунтів, втрати ними самовідновлювальної здатності.

Недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень призвело до різкого зменшення обсягів лісомеліоративних заходів на землях сільгосптоваровиробників та припинення робіт з будівництва і ремонту протиерозійних гідроспоруд. Це створило несприятливу екологічну обстановку, особливо в районах з активними процесами водної ерозії, де багаторічна праця лісівників може бути втрачена.

Сьогодні продаж лісу за кордон став пріоритетним та корупційним напрямком діяльності суб’єктів господарювання, особливо в західних регіонах. Найбільш рентабельна сфера діяльності – лісозаготівля продається підприємницьким структурам, які закуповують лісосіку на корені і своїми силами розробляють її всупереч всім екологічним нормам. Вони беруть лише високоякісну деревину, вивозять її за кордон, а решта продукції залишається і розкрадається. За даними митних органів, високосортної деревини вивозиться в рік більше, ніж розрахункова лісосіка, що дає право на вирубку. Це робиться переважно за рахунок самовільних рубок, інших масових зловживань та грубих порушень лісового законодавства.

Якщо найближчим часом не припинити злочинну вирубку лісів, то вже недалекому майбутньому Україна опиниться на межі екологічної катастрофи, тим паче, що процеси в природі вже сьогодні мають незворотний характер.

Карпатські ліси сьогодні на межі екологічної катастрофи. Там масова і нелегальна вирубка лісу - рубають гектарами, пилки працюють і вдень і вночі. Ліс йде за кордон - так званий «кругляк». Ціна питання - мільйони доларів. Такими темпами вирубки від Карпат скоро нічого не залишиться.

Все це робиться із застосуванням гусеничного транспорту, яким тягачами браконьєри піднімаються на гірські вершини і там роблять свою «чорну справу»: рубають ліс подалі від доріг, щоб нічого не було видно. І сплавляють гірськими річками. Цілі містечка «чорних лісорубів» розкидані по лісах. Вони тут і живуть, і працюють, залишаючи після себе «місячні пейзажі».

І штрафами «чорних лісорубів» і тих чиновників, які їх покривають, не налякаєш, бо це копійки, в порівнянні з прибутком від масового знищення лісів.
Крім цього в останній період за рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування особливо поблизу обласних та районних центрів здійснюється вилучення земельних лісових ділянок, зміна їх цільового призначення і надання в першу чергу для індивідуальної та житлової забудови, ведення садівництва тощо, що також призводить до винищення лісів. Таким чином, замість гектарів лісів сьогодні побудовані котеджні містечка і все це «в рамках чинного законодаства».

Постає питання: невже ми втратили відчуття реальності і бездумно рухаємося до прірви?! Пора усвідомити, що колишній споживацький підхід до навколишнього середовища вже давно застарів і не працює.

Нещодавно стало відомо про бажання Президента України та Уряду зняти мораторій на експорт лісу-кругляка до Європи. Як повідомляється, Євросоюз планує виділити Україні кредит на 600 млн. євро за умови продовження експорту лісу.

Нагадаємо, що тотальна вирубка лісу привела Західну Україну на межу екологічної катастрофи. Відтак, у липні 2015 року Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді». Дія мораторію, що визначена цим Законом – 10 років.

2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта

Метою законодавчих змін є здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною, а також забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення.

3. Загальна характеристика та основні положення акта

Цим законопроектом дія тимчасової заборони експорту лісоматеріалів приводиться у відповідність до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною, зокрема, до пунктів (b) та (g) статті ХХ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947), відповідно до яких країна може накладати торгівельні обмеження, у випадку якщо це стосується збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання.

Тому проетом Закону пропонуються зміни до Кримінального, Лісового кодексу України, законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», які спрямовані на збереження лісів та обмеження внутрішнього виробництва і споживання лісоматеріалів, у зв'язку з чим передбачається:

• підвищити кримінальну відповідальність за незаконна порубку лісу, зокрема, незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, зелених насадженнях в межах населених пунктів, а також у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах;
• розширити повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері лісових відносин на відповідній території;
• запровадити відкритість Державного лісового кадастру;
• делегувати Кабінету Міністрів України повноваження із затвердження вимог до суб’єктів господарювання, яким видається спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, та порядку проведення відбору таких суб’єктів господарювання;
• заборонити під час проведення заготівлі деревини використовувати технічні засоби, які завдають шкоди охороні, відтворенню та використанню природних комплексів та використовувати гусеничний транспорт та транспорт, вагою понад 10 тон;
• встановлення відповідальність за порушення лісового законодавства, в тому числі, порушення правил заготівлі деревини, порушення часу проведення рубок, підробку документів щодо лісовпорядкування, планів проведення санітарно-оздоровчих заходів, визначення розрахункової лісосіки, установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, виділення лісових ділянок для заготівлі деревини та проведення їх оцінки та підроблення будь-яких інших документів, порушення правил проїзду транспорту на території лісів тощо;
• участь сільських, селищних, міських рад в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного фонду;
• заборонити проведення будь-яких рубок у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
• скерувати до екологічних фондів всі штрафи та грошові стягнення за шкоду, заподіяну їм у результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд, а також платежі підприємств, установ та організацій за забруднення відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що визначається на підставі еколого-економічної оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище (сьогодні лише частина їх надходить до екологічних фондів);
• запровадження тимчасової заборони строком на 10 років, вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД) з 1 січня 2017 року.

4. Стан нормативно-правової бази

Основу нормативно-правової бази у даній сфері становлять Конституція України, Лісовий, Кримінальний кодекси України, закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат Державного бюджету України, а навпаки допоможе зберегти ліси - багатство народу України. Його прийняття значно зменшить ймовірність виникнення в майбутньому екологічних катастроф, подолання наслідків яких спричинює багатомільйонні асигнування з бюджетів всіх рівнів.

6. Прогноз соціально – економічних та інших наслідків прийняття акта

Цей законопроект направлений на здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною, створення механізмів збереження та підвищення продуктивності, відтворення, охорони й захисту лісів, а також поліпшення культури ведення лісового господарства.

Народний депутат України                                 Ю. Б. Дерев’янко

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60614