09 червня 2017

Підсумки 1-го етапу створення охоронних зон навколо місць проживання рідкісних видів флори і фауни в Україні - Борейко

В.Є. Борейко, Київський еколого-культурний центр

екологічне обгрунтування


Житла більше ніж 160 лісових видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України, страждають від рубок лісу, збору хмизу (мертвої деревини), а також рекреації і лісопосадок. Наприклад, занесений до Червоної книги України клинтух любить гніздитися в дуплах старих, сухостійних сосен. Однак саме ці дерева вирубуються лісниками в першу чергу під час санітарних рубок. Санітарні рубки, рекреація не дозволяють хижим птахам гніздитися. Це підтверджують наші недавні дослідження, проведені в національному парку «Голосіївський» спільно з фахівцями національних парків «Голосіївський» та «Гомільшанські ліси». Заказник «Лісники» і Дачне лісництво входять до складу національного парку «Голосіївський», знаходяться в одному місці (біля хутора Мриги) і займають приблизно однакову площу (понад 1 тис. га). Заказник "Лісники" вже 10 років входить до заповідної зони парку. Дана заповідна зона добре охороняється службою охорони парку, крім того через болотних масивів, що знаходяться в ній, вона важко доступна для людей. Тут не проводиться жодних господарських або регуляційних заходів. Дачне лісництво входить без вилучення (знаходиться у веденні лісопаркового господарства Конча-Заспа) в національний парк і відноситься до зони регульованої рекреації. Тут проводятсявиборочние санітарні рубки, а також в весняно-літній період спостерігається велика кількість відпочиваючих.

В результаті в заповідній зоні, де дотримується суворий природоохоронний режим, нами були знайдені гніздо чеглока (занесений в список 2 Бернської конвенції) і орлана-білохвоста (занесений в список 2 Віденської конвенції і в Червону книгу України). У Дачному лісництві, де на хижих птахів постійний стрес надавали санітарні рубки і відпочиваючі, ніяких гнізд хижих птахів знайдено не було.

Дані результати досліджень ще раз підтверджують доцільність поширення режиму заповідності на об'єкти природно-заповідного фонду шляхом створення заповідних зон або охоронних ділянок навколо місць проживання (зростання) рідкісних видів фауни і флори.

Для цього, по досвіду ряду європейських країн, перш за все Польщі, нами було запропоновано навколо гнізд рідкісних видів птахів, в першу чергу хижих, а також місць проживання інших рідкісних видів тварин (ведмідь, лісовий кіт, мідянка, альпійський і карпатський тритони та ін. ), місць зростання рідкісних видів рослин (проліски, сон-трава, лишайники, папороті, гриби) створювати охоронні зони. Так, в Польщі, 30-40% популяції червоної шуліки і пугача, 70% популяції орлана-білохвоста захищаються охоронними зонами, що дозволило добитися збільшення чисельності чорного лелеки, пугача, майже всіх хижих птахів. А чисельність орлана-білохвоста з 230 птахів в 1994 р зросла до 700 птахів в 2008 р

правовове обгрунтування


З метою правового обґрунтування створення охоронних зон в лісах Київський еколого-культурний центр, Екоправо-Київ і Українське товариство охорони птахів домоглися внесення пункту про створення охоронних зон навколо гнізд і токовищ червонокнижних видів птахів в нові Санітарні правила в лісах України, затверджені 26 жовтня 2016 р . Кабінетом Міністрів України (постанова № 756).

Після цього Мінприроди України (наказ № 557 від 29.12.2016 р) та Держкомлісгоспом України (наказ від 20.01.2017 р № 17), якими такі охоронні зони (ділянки) нацпаркіМінпр іроди, а також нацпарки і лісгоспи Держкомлісгоспу повинні були створюватися не тільки навколо гнізд або токовищ червонокнижних видів птахів, а й навколо інших рідкісних лісових видів флори і фауни, занесених до Червоної книги. У цих зонах заборонені рубки, збір хмизу, лісопосадки і рекреація.

Ці нормативні акти дозволили почати в Україні активну кампанію по створенню охоронних зон для рідкісних лісових видів флори і фауни.

Слід зазначити, що до 2016 р робота зі створення охоронних зон для рідкісних видів флори і фауни системно була проведена в Україні тільки в нацпарку «Гомільшанські ліси» в 2011 р Всього було створено 260 охоронних зон для видів флори і фауни, в тому числі 52 охоронних ділянки для рідкісних видів птахів.


Популяризація кампанії і її учасники


Ініціаторами кампанії зі створення охоронних зон для рідкісних видів флори і фауни виступили Київський еколого-культурний центр, Екоправо-Київ і Українське товариство охорони птахів. Велика методична допомога була надана к.б.н., заст. директора по науці нацпарку «Гомільшанські ліси» С. Вітером, а також організаційна допомога - керівництвом департаменту заповідної справи та департаменту охорони природних ресурсів Мінприроди України, Держкомлісгоспу України, Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, орнітологами м.Києва (А. Панчук) та Житомирській області.

Українським товариством охорони птахів був виданий спеціальний буклет зі створення охоронних зон, О, Листопадом опублікована стаття в газеті «Урядовий кур'єр», КЕКЦ розмістив в інтернеті на цю тему масу матеріалів, а також направив листи з пропозицією створити охоронні зони в усі національні парки, обласні управління лісового та мисливського господарства, лісгоспи системи Держлісагентства України, Міноборони України, Мінагрополітики України (всього понад 400 адрес).



Короткі підсумки створення охоронних зон


На 21.06.2017 р охоронні зони навколо місць проживання рідкісних видів флори і фауни створили 4 обласних управління лісового та мисливського господарства (з 22), 1 біосферний заповідник (Карпатський), 1 регіональний ландшафтний парк (Міжрічинський), 3 нацпарку системи Держлісагентства України ( з 6), 33 нацпарку системи Мінприроди України (з 37), 1 лісова дослідна станція (Боярська), 20 лісгоспів (з 270).

В результаті створено 2621 охоронна зона, в тому числі для рідкісних видів рослин - 958 зони, для рідкісних видів тварин - 1676 зон, в тому числі для птахів тисячу сто шістьдесят дві зони. Для порівняння, в Польщі на 2008 р налічувалося 3060 охоронних зон навколо гнізд і токовищ рідкісних видів птахів.

Дана робота була зроблена на добровільних засадах, без грантів.





Недоліки та ризики кампанії зі створення охоронних зон


На жаль, українські ботаніки і зоологи, в тому числі орнітологи, за винятком працюючих в національних парках і Карпатському біосферному заповіднику, практично не взяли участь в кампанії. Зате деякі з них знайшли можливість виділити свого часу для критики нашої роботи в Інтернеті. Як і очікувалося, вкрай пасивними виявилися лісники. Зони створили лише 18% облуправлінь і 7,4% лісгоспів системи Держлісагентства України. Військові і аграрні лісгоспи (а їх всього 43) не відреагували взагалі.

Найбільш активно провели роботу Карпатський біосферний заповідник та нацпарки системи Мінприроди України (90%), а також нацпарки Держлісагентства України (50%).

При цьому 5 нацпарков Мінприроди України робили охоронні зони тільки для видів флори, 4 нацпарку - тільки для видів фауни.

До недоліків виконаної роботи можна віднести ряд фактів, коли лісники створювали охоронні зони на порожньому місці (Київська область), а також і те, що деякі нацпарки до сих пір не знають, які рідкісні види птахів мешкають на їх території. Так, нацпарк «Голосіївський» не створив охоронні зони навколо гнізд рідкісних птахів, хоча проведені в кінці квітня орнітологом С. Вітером (за сприяння КЕКЦ) дослідження показали, що в даному парку є десятки гнізд рідкісних видів птахів, в тому числі червонокнижних.

До ризиків можна віднести побоювання деяких орнітологів, що якщо лісників просити створити охоронну зону навколо гнізда рідкісного птаха, то вони, щоб не створювати охоронну зону, можуть просто зрубати дерево і зруйнувати гніздо. Однак, з іншого боку, це ж гніздо лісники можуть знищити і через незнання, під час звичайної санітарної рубки.

На жаль, не у всіх національних парках (територія без вилучення) вдалося створити охоронні зони. У деяких НПП, як наприклад, НВП «Джарилгацький», інший землекористувач - лісгосп, просто відмовив парку в створенні охоронних зон.



висновки


Під час першого етапу кампанії вдалося:


  1. Створити правові обґрунтування для системного і цілеспрямованого створення охоронних зон в Україні.
  2. Створено мережу охоронних зон у багатьох областях України. При відповідній ініціативи на місцях її можна ефективно розширювати і допрацьовувати.
  3. Лісники, зоологи, ботаніки на першому етапі трохи прийняли слабке участь в створенні охоронних зон.
  4. Створення охоронних ділянок в зонах рекреації та господарської дозволяє де-факто розширити заповідний режим на додаткові, найбільш цінні території. Так, в НПП «Синевир», завдяки охраннмучасткм (зонам) заповідна площа збільшилася на +1047 га, в НПП «Верховинський» - на 183 га, в НПП «Голосіївський» - на 50 га, а в НПП «Гомільшанські ліси» охоронні ділянки займають близько 7 тис. га.
  5. З огляду на те, що серед рідкісних видів тварин, навколо місць проживання яких слід створювати охоронні зони є нітрохи видів, які вважаються у місцевого населення «шкідливими», «нечистими» (змії, кажани, хижі птахи). Дуже важливий попутний освітній ефект даної кампанії.

Пропозиції щодо вдосконалення кампанії зі створення охоронних зон

  1. В даний час юридичне обгрунтування (згідно Санітарних правил в лісах України) має в основному створення охоронних зон навколо гнізд і токовищ занесених до Червоної книги птахів. Цей список необхідно розширювати за рахунок охорони всіх лісових червонокнижних видів тварин і рослин, а також видів, занесених до списку 2 Бернської конвенції (це стосується перш за все хижих птахів), шляхом внесення доповнень до Лісового кодексу України.
  2. У зв'язку з тим, що лісгоспи та облуправління лісового господарства неохоче створюють охоронні зони, є необхідність затверджувати такі зони рішенням місцевих рад (обласних, міських, сільських).
  3. З метою залучення лісників до створення охоронних зон слід нагороджувати відзначилися лісгоспи грамотами з широким оповіщенням цього в Інтернеті, а також популяризувати серед них ідею про корисність створення охоронних зон з метою успішного проведення міжнародної лісової сертифікації даних лісгоспів.
  4. Необхідно організувати постійний моніторинг охоронних зон.
  5. Необхідне проведення активної роз'яснювальної роботи серед зоологів, ботаніків, влади, лісників, місцевого населення про необхідність створення охоронних зон.
  6. Необхідно домогтися, щоб Мінприроди України вставило пункт перевірки стану охоронних зон (ділянок) під час комплексних перевірок нацпарков.
  7. Гнізда рідкісних птахів, зазначені лісниками, по можливості, слід уточнювати з орнітологами.

0 коммент.:

Дописати коментар