Державні лісництва вже третій рік переживають фінансовий голод, ледве-ледве зводячи кінці з кінцями. Раніше гроші виділяла держава із центрального бюджету. Але останні роки це стало обов’язком лише місцевих органів влади. Облради здатні забезпечити не більш ніж 5-10% потреб лісгоспів, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.
Звичайні профілактичні заходи могли б знизити ризики пожеж та незаконних вирубок у 2-3 рази. А закупівлі для лісгоспів нових камер та дронів (що вже зробили країни-сусіди) дозволили б звести ризики підпалів та вирубок до нуля і повністю зберегти лісові насадження. Однак зараз лісгоспам Півдня та Сходу не вистачає грошей на виплату навіть мінімальних зарплат. Не дивно, що працівники масово звільняються, техніка ламається та простоює, бо коштів на пальне немає. Органи місцевого самоврядування масово подають листи до уряду із проханням відновити підтримку лісів, однак офіційний Київ ігнорує всі ці листи.
ЧИТАЙТЕ: Єдиний в Європі карпатський Музей лісу оновлюють
Голова уряду рік тому заявив, що проблему лісів має вирішувати Державне агентство лісових ресурсів.
«Це окрема фінансово-господарська структура, яка самостійно визначає пріоритети фінансування і утримання лісів. Тому тут я вважаю, що треба, щоб кожен виконував свої функції, і я поставлю це питання перед керівництвом Госліса», – прокоментував Гройсман минулого року.
Отже, прем’єр “перевів стрілки” на агентство, залишивши лісівників сам на сам з усіма проблемами. Але він, вочевидь, забув, що Держлісагентство реалізовує саме державну політику щодо збереження лісів, бо підпорядковується Мінагрополітики. Отже, Гройсман сказав неправду, що це питання не до уряду, бо, мабуть, не хоче розв’язувати проблеми лісових пожеж та висихання лісу.
Уроки виживання
Як же виживають лісові господарства України без бюджетної підтримки? Лісгоспи Заходу та Півночі платять зарплати працівникам, утримують і відновлюють ліси завдяки господарській діяльності. Хоча за цю економічну діяльність вони ще й сплачують податки. Та й зарплата в лісівників невелика. Що ж стосується лісів Південної та Східної України, то там ситуація все більше нагадує катастрофу. Мова про те, що місцеві ліси виконують винятково природоохоронну функцію. Їх заборонено використовувати з промисловою метою, тому вони на 100% залежать від державного фінансування.
Програма підтримки відтворення лісів завершилася ще у 2015 році, але уряд Гройсмана вирішив її не продовжувати. Всі спроби відновити фінансування блокують у Мінфіні, який ігнорує навіть президентські укази.
Трирічне вимушене «голодування» призвело до повної деградації лісової галузі на Півдні та Сході. Працювати залишилися лише ентузіасти, але й їм треба годувати свої сім’ї. Якщо ситуація буде тривати і надалі, то незабаром там нікому буде працювати, а лісгоспи стануть безпорадними перед пожежами та браконьєрами.
Найбільше постраждала від чиновницької безпорадності Херсонська область. Тільки в 2017 році в регіоні спалахнуло 382 пожежі на 1176 га лісу, з них 267 га не підлягають відновленню. Це втричі більше, ніж в 2016 році. За даними місцевих екологів, з такими темпами через 3 роки може повністю втратити свої ліси.
«50% працівників лісового господарства звільнилися. Це найкращі спеціалісти, які змогли себе знайти в інших сферах. Ми зараз виживаємо лише завдяки фінансовій підтримці, яку надають нам працівники лісових господарств ресурсних областей, їм велике спасибі за те, що вони свій одноденний заробіток перераховують на рахунки наших підприємств, ці гроші йдуть, практично, на виплату зарплат. В нас немає за що купувати пальне, запчастини, з 450 пожежних станцій працює лише 150, тобто лише третина. Щороку вартість утримання лісів зростає. Якщо в 2015 році на область потрібно було 45 млн грн, то 2018 року ця сума складає до 90 млн грн. Однак загальні витрати ДСНС, лісгоспів та ЗСУ на гасіння лише однієї травневої пожежі, то вони сягають третини суми на річне утримання лісового господарства області», – зазначив «Ресурсу» Віктор Тищенко, голова Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Дані Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), в Херсонській області свідчать, протягом останніх п’яти років кількість лісових виросла у понад 5 разів (!) – з 72 до 380. За майже шість місяців 2018 року на території Херсонської області в лісових масивах вже виникло 84 пожежі на площі 665,33 га.
Остання масштабна пожежа біля села Раденськ Олешківського району спалахнула наприкінці травня 2018 року. Вогонь охопив територію площею приблизно 580 га, з яких 265 га пошкоджено верховим вогнем. Для його подолання було залучено 94 одиниці техніки, в тому числі чотири одиниці авіації. Боролися з вогнем рятувальники з шести областей – Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та Донецької.
Для того, щоб подолати наслідки стихії, довелося залучити найкращі сили рятувальників МНС та військових. Прямі та опосередковані збитки від останніх пожеж сягають понад 200 млн грн.
Держава, заощадивши кілька десятків мільйонів гривень на утримання лісів, змушена тепер витрачати сотні мільйонів на подолання наслідків катастрофи.
Та ще більші екологічні проблеми загрожують цьому краєві України. Річ в тім, що херсонські ліси є повністю штучними і захищають регіон від опустелювання. На території області розташовані Олешківські піски – найбільша в Європі пустеля, яку оточують ліси, захищаючи навколишні території від навали пісків.Отже, існування херсонських лісів є надзвичайно гострою проблемою, питанням національної безпеки.
Кому вигідно?
Фотографії космічних супутників свідчать, що територія херсонських лісів протягом останніх 9 років скоротилася майже на 20 кілометрів завдовжки і 8 кілометрів завширшки з лісу, ставши фактично ще однією пустелею поряд з Олешківськими пісками. На території лісгоспів Херсонщини активно орудують браконьєри, які вирубують ліси, або спалюють їх, а потім вивозять пошкоджену деревину під виглядом відходів.
Наразі десятки фірм використовують місцеву деревину, переробляючи її на паливо, будівельні матеріалу. Правоохоронці не можуть спіймати приватників, які активно вирубують місцевий ліс.
Наразі «на горі» активно лобіюють ідею передачі лісів у приватну концесію, яка дасть можливість приватникам за пару років вирубати весь ліс, і зробити це цілком офіційно.
Держава повинна втрутитися в ситуацію і почати охороняти ліси, інакше, вже за кілька десятків років, країну очікує кліматична і екологічна катастрофа. За прогнозами вчених, степ може охопити Житомирщину, а південь нагадуватиме пустелю Сахара.
«Це окрема фінансово-господарська структура, яка самостійно визначає пріоритети фінансування і утримання лісів. Тому тут я вважаю, що треба, щоб кожен виконував свої функції, і я поставлю це питання перед керівництвом Госліса», – прокоментував Гройсман минулого року.
Отже, прем’єр “перевів стрілки” на агентство, залишивши лісівників сам на сам з усіма проблемами. Але він, вочевидь, забув, що Держлісагентство реалізовує саме державну політику щодо збереження лісів, бо підпорядковується Мінагрополітики. Отже, Гройсман сказав неправду, що це питання не до уряду, бо, мабуть, не хоче розв’язувати проблеми лісових пожеж та висихання лісу.
Уроки виживання
Як же виживають лісові господарства України без бюджетної підтримки? Лісгоспи Заходу та Півночі платять зарплати працівникам, утримують і відновлюють ліси завдяки господарській діяльності. Хоча за цю економічну діяльність вони ще й сплачують податки. Та й зарплата в лісівників невелика. Що ж стосується лісів Південної та Східної України, то там ситуація все більше нагадує катастрофу. Мова про те, що місцеві ліси виконують винятково природоохоронну функцію. Їх заборонено використовувати з промисловою метою, тому вони на 100% залежать від державного фінансування.
Програма підтримки відтворення лісів завершилася ще у 2015 році, але уряд Гройсмана вирішив її не продовжувати. Всі спроби відновити фінансування блокують у Мінфіні, який ігнорує навіть президентські укази.
Трирічне вимушене «голодування» призвело до повної деградації лісової галузі на Півдні та Сході. Працювати залишилися лише ентузіасти, але й їм треба годувати свої сім’ї. Якщо ситуація буде тривати і надалі, то незабаром там нікому буде працювати, а лісгоспи стануть безпорадними перед пожежами та браконьєрами.
Найбільше постраждала від чиновницької безпорадності Херсонська область. Тільки в 2017 році в регіоні спалахнуло 382 пожежі на 1176 га лісу, з них 267 га не підлягають відновленню. Це втричі більше, ніж в 2016 році. За даними місцевих екологів, з такими темпами через 3 роки може повністю втратити свої ліси.
«50% працівників лісового господарства звільнилися. Це найкращі спеціалісти, які змогли себе знайти в інших сферах. Ми зараз виживаємо лише завдяки фінансовій підтримці, яку надають нам працівники лісових господарств ресурсних областей, їм велике спасибі за те, що вони свій одноденний заробіток перераховують на рахунки наших підприємств, ці гроші йдуть, практично, на виплату зарплат. В нас немає за що купувати пальне, запчастини, з 450 пожежних станцій працює лише 150, тобто лише третина. Щороку вартість утримання лісів зростає. Якщо в 2015 році на область потрібно було 45 млн грн, то 2018 року ця сума складає до 90 млн грн. Однак загальні витрати ДСНС, лісгоспів та ЗСУ на гасіння лише однієї травневої пожежі, то вони сягають третини суми на річне утримання лісового господарства області», – зазначив «Ресурсу» Віктор Тищенко, голова Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Дані Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), в Херсонській області свідчать, протягом останніх п’яти років кількість лісових виросла у понад 5 разів (!) – з 72 до 380. За майже шість місяців 2018 року на території Херсонської області в лісових масивах вже виникло 84 пожежі на площі 665,33 га.
Остання масштабна пожежа біля села Раденськ Олешківського району спалахнула наприкінці травня 2018 року. Вогонь охопив територію площею приблизно 580 га, з яких 265 га пошкоджено верховим вогнем. Для його подолання було залучено 94 одиниці техніки, в тому числі чотири одиниці авіації. Боролися з вогнем рятувальники з шести областей – Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та Донецької.
Для того, щоб подолати наслідки стихії, довелося залучити найкращі сили рятувальників МНС та військових. Прямі та опосередковані збитки від останніх пожеж сягають понад 200 млн грн.
Держава, заощадивши кілька десятків мільйонів гривень на утримання лісів, змушена тепер витрачати сотні мільйонів на подолання наслідків катастрофи.
Та ще більші екологічні проблеми загрожують цьому краєві України. Річ в тім, що херсонські ліси є повністю штучними і захищають регіон від опустелювання. На території області розташовані Олешківські піски – найбільша в Європі пустеля, яку оточують ліси, захищаючи навколишні території від навали пісків.Отже, існування херсонських лісів є надзвичайно гострою проблемою, питанням національної безпеки.
Кому вигідно?
Фотографії космічних супутників свідчать, що територія херсонських лісів протягом останніх 9 років скоротилася майже на 20 кілометрів завдовжки і 8 кілометрів завширшки з лісу, ставши фактично ще однією пустелею поряд з Олешківськими пісками. На території лісгоспів Херсонщини активно орудують браконьєри, які вирубують ліси, або спалюють їх, а потім вивозять пошкоджену деревину під виглядом відходів.
Наразі десятки фірм використовують місцеву деревину, переробляючи її на паливо, будівельні матеріалу. Правоохоронці не можуть спіймати приватників, які активно вирубують місцевий ліс.
Наразі «на горі» активно лобіюють ідею передачі лісів у приватну концесію, яка дасть можливість приватникам за пару років вирубати весь ліс, і зробити це цілком офіційно.
Держава повинна втрутитися в ситуацію і почати охороняти ліси, інакше, вже за кілька десятків років, країну очікує кліматична і екологічна катастрофа. За прогнозами вчених, степ може охопити Житомирщину, а південь нагадуватиме пустелю Сахара.
POSTED BY: УКРОП.ORG 11.07.2018
0 коммент.:
Дописати коментар