Поява нових технологій обробки деревини, а також європейська інтеграція України зумовили перехід на нову систему стандартизації деревини. Зміни торкнуться всього сектору економіки – від заготівлі лісу до деревообробки та постачання. Розробники стандартів стверджують, що мають на меті гармонізувати вітчизняні правила з європейськими. Тому будуть змінені підходи до визначення якісних та розмірних характеристик лісоматеріалів, пише УКРОП із посиланням на «Ресурс«.
ФОТО з сайту Ресурс
Як було:
Деревина в Україні розподіляється на 3 сорти. До того ж, існує низка призначень – сортиментів. Ці стандарти були розроблені до 1992 року. У більшості своїй це міждержавні ГОСТи.
ЧИТАЙТЕ: Российские военные готовят на Донбассе провокацию с химическим оружием
Як є:
Коригуюча форма:
Аби перехід від старих стандартів, за якими галузь працювала десятки років, був не таким болючим, була розроблена коригуюча форма, яка діє до кінця 2018-го року. Вона стосується класифікації лісоматеріалів і покликана полегшити перший період переходу підприємств галузі на нову систему стандартизації.
Паралельно, у цей період триває робота щодо узгодження нормативів. На певну частку продукції лісогосподарських підприємств взагалі не існує ані європейських, ані міжнародних стандартів. А ті що є, у своїй більшості, не мають законної сили в Україні, або ж суперечать один одному. Тож поки що коригуюча форма є наближеною до реальної європейської класифікації за якістю лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.
Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.
ФОТО з сайту Ресурс
Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:
— у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;
— групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);
— принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;
— до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною, або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
ФОТО з сайту Ресурс
— до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
— до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
— до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
— всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:
ФОТО з сайту Ресурс
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Як буде:
Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
ФОТО з сайту Ресурс, Ґонта
Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.
Нині розробляються 5 стандартів та 9 технічних умов.
ЧИТАЙТЕ: Президента Молдовы отстранили от должности …, в пятый раз
Перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
10.12.2018
0 коммент.:
Дописати коментар