За результатами соціологічного дослідження, проведеного ПРООН разом із Київським міжнародним інститутом соціології у листопаді-грудні 2018 року, в п’ятірці екологічних проблем, які найбільше турбують українців, — забруднення водойм та неякісна питна вода (59,9%), вирубування лісів (59,1%), забруднення повітря (51,6%), засмічування довкілля побутовими (47,8%) та промисловими (34,2%) відходами. Окрім цього, кожен третій опитаний згадав про деградацію ґрунтів та втрату врожайності, а кожен п’ятий — про зміну клімату та нетипові погодні умови чи явища (повені, шторми та інші природні катаклізми). На думку 82,7% українців, влада робить недостатньо для вирішення проблем у цій сфері. Це дає чіткий сигнал законодавцям та урядовцям, що в суспільстві активно формується запит на включення «зеленої» політики до порядку денного країни. Так, майже половина респондентів (45,6%) зазначила, що чітка позиція щодо охорони довкілля і сталої енергетики у програмах політичних партій та кандидатів могла б стати вирішальним фактором для них під час голосування.
— Цілі сталого розвитку (ЦСР) є основою для досягнення кращого та стабільнішого майбутнього. Вони спрямовані на вирішення глобальних суспільних викликів, зокрема екологічних, що пов’язані зі зміною клімату, деградацією навколишнього природного середовища, погіршенням умов життєдіяльності людей. Новий проект ПРООН/Швеції сприятиме посиленню потенціалу парламенту України як одного з ключових партнерів у реалізації національних завдань, пов’язаних із ЦСР. По-перше, для виконання багатьох завдань буде потрібно вносити зміни до законодавства. По-друге, депутати краще за інших розуміють політичний і соціальний контексти, у яких вони працюють, і мають найкращу можливість визначити, що можуть і повинні зробити для того, щоб Верховна Рада змогла зробити значний внесок у реалізацію ЦСР. Окрім цього, парламентарі мають унікальну можливість виконувати функції сполучної ланки між людьми й органами влади, приймати і просувати законодавство та політику, в центрі яких стоїть людина, забезпечуючи таким чином реалізацію принципу «нікого не залишити осторонь, — зазначила Блерта Чела, заступниця директора ПРООН в Україні, додавши:
— Команда проекту тісно співпрацюватиме з відповідними парламентськими комітетами та міжфракційним об’єднанням «Зелена енергія змін», який має стати ключовим майданчиком, що сприятиме інституціоналізації необхідних систем та зробить парламент активним учасником процесу досягнення ЦСР у галузі сталої енергетики та довкілля.
Провідна роль ВР у вирішенні екологічних питань підтверджується і результатами соціологічного опитування: кожен четвертий українець вважає, що парламентарі мають найбільший вплив у цій сфері. На другому місці, на думку опитаних, уряд, на третьому — місцеві органи влади.
— У Швеції ці питання є надзвичайно важливими: в країні існує загальний консенсус щодо пріоритетності екологічних питань та «зеленого» порядку денного для суспільства. Захист довкілля, покращення енергоефективності, боротьба зі змінами клімату та адаптація до них безпосередньо впливають на економічний розвиток, збільшення кількості «зелених» робочих місць та покращення інвестиційного клімату в країні. Ми раді поділитися кращими практиками і досвідом у сфері енергоефективності, зменшення рівня промислового забруднення, управління та поводження з відходами і природними ресурсами. Це відбувається завдяки реалізації низки проектів з підтримки реформ, однак ми спостерігаємо також зростання інтересу з боку українського бізнесу, що є важливим показником успішності. Екологічні проблеми не мають кордонів, тому ми раді підтримати цю ініціативу, яка сприяє як зміцненню інституційної бази, так і покращенню роботи українського парламенту в цій сфері, одночасно сприяючи інтеграції з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, — зазначив Мартін Хаґстрьом, Надзвичайний і Повноважний посол Швеції в Україні.
— «Зелений» порядок денний — це те, чого так бракує для забезпечення сталого розвитку України. Більшість законодавчих ініціатив не узгоджуються між собою: з одного боку, ми декларуємо відновлювальну енергетику, а з іншого — пропонуємо спалювати сміття за «зеленим» тарифом. Комплексний аналіз ініціатив, які матимуть вплив на довкілля, дозволить актуалізувати «зелені» питання в парламенті та гармонізувати прийняті законопроекти між собою, — сказав Остап Єднак, народний депутат України, співголова міжфракційного об’єднання «Зелена енергія змін», до якого входять 22 обранці. — Я вважаю, що ми як парламентарі та представники громадськості повинні контролювати дотримання Україною зобов’язань щодо скорочення викидів у рамках Паризької угоди, наполягати на скороченні енергоємності економіки та сприяти створенню умов для розвитку відновлювальних джерел енергії. Саме такі дії дозволять зробити Україну екологічно безпечною для життя та здоров’я людей.
— «Зелені» питання повинні посісти гідне місце в політичних дебатах у 2019 році. Адже людей цікавить, яким чином політичні партії та їх лідери пропонують піклуватися про розвиток відновлювальних джерел енергії, енергоефективність, електротранспорт, органічне сільське господарство, циркулярну економіку, про захист довкілля і протидію зміні клімату та багато чого іншого, важливого для країни, — наголосив Олексій Рябчин, народний депутат, співголова об’єднання «Зелена енергія змін».
У рамках заходу відбулася дискусія між представниками парламенту, урядових інституцій, неурядових, експертних організацій та бізнес-асоціацій щодо ключових ініціатив, які відповідають першочерговим міжнародним зобов’язанням України та мають бути включені до пріоритетних питань «зеленого» порядку денного. Учасники дискусії погодилися, що основним орієнтиром мають бути Цілі сталого розвитку ООН, а робота експертно-аналітичної команди із залученням зацікавлених сторін повинна зосередитися довкола низки визначених тем. Серед них — низьковуглецевий розвиток, боротьба зі змінами клімату та адаптація до них, скорочення промислового забруднення, покращення енергоефективності та розвиток відновлювальних джерел енергії, поводження з відходами, стале управління лісовим господарством та стале сільське господарство, управління водними ресурсами, а також пом’якшення екологічних наслідків, спричине-них збройним конфліктом на сході України.
0 коммент.:
Дописати коментар