Перипетії навколо урочища Гушівський хутір Шацького національного природного парку не вщухають. Незаконне будівництво і вирубку лісу під нього на землях заповідника нині намагаються виправдати за допомогою Феміди.
У волинських судах директорка парку Марія Христецька та підприємиця з Любомля Олена Сулік оскаржують приписи Держекоінспекції та волинського управління ДАБІ, – пише «Громадське. Волинь».
Результати перевірок і рішень судів досліджувала «Сила правди».
Нагадаємо, у березні 2018 року розпорядженням голови Волинської ОДА Володимира Гунчика дві лісоділянки на території Шацького національного природного парку (загальною площею 2 га) передали у довгострокове користування на 25 років двом мешканкам Любомля: вчительці місцевої школи Вірі Шереметі та її племінниці Олені Сулік. Тоді, на початку «співпраці» Марія Христецька запевняла, що змушена залучати бізнес заради інвестицій і розвитку парку. Однак, як того й треба було очікувати, на одній із заповідних територій почала виростати приватна турбаза.
Після публікацій у ЗМІ на Гушівський хутір звернули увагу правоохоронці. Волинські інспекції екологічна і архітектурно-будівельного контролю склали приписи і протоколи через порушення природохоронного законодавства і самочинне будівництво.
Але директорка Шацького нацпарку Марія Христецька у районному суді, а підприємиця Олена Сулік у Волинському окружному адмінсуді, відвойовують своє право «використовувати рекреаційні властивості» природно-заповідного фонду.
ЛІМІТИ «ЗАДНІМ ЧИСЛОМ» І ЛИСТУВАННЯ З «ІНВЕСТОРШОЮ»
Наприкінці травня 2018 року Держекоінспекція у Волинській області позапланово перевірила Шацький національний природний парк. Зокрема, екологи інспектували вирубку на території рекреаційної зони Гушівський хутір, будівництво господарських споруд і виконання угоди між парком та фізичними особами з Любомля Оленою Сулік та Вірою Шереметою.
Перша невідповідність, яку встановили «ревізори» полягала у тому, що згідно розпорядження голови ОДА, підприємиці Олені Сулік надали у довгострокове користування лісоділянку на території наметового містечка «Незабудка», а Гушівський хутір – її тітці, вчительці із Любомля Вірі Шереметі. На час проведення перевірки будинки у Гушівському хуторі вже зводились на замовлення Олени Сулік, а не Віри Шеремети. Угоди, як йдеться в акті перевірки від 31 травня 2018 року, теж не були оформлені та зареєстровані.
Хоча згодом Марія Христецька у відповідь на журналістський запит надіслала копію угоди між ШНПП і ФОП Сулік нібито від 8 травня 2018 року. Документом передбачалося використання природних ресурсів у кварталі 5 виділ 6 Світязького лісництва підприємицею без вилучення у постійного користувача. Олена Сулік обіцяла не втручатися в екосистему та не зводити капітальних споруд. Проте вийшло з точністю до навпаки.
«Всупереч цьому встановлено факт будівництва 6 будиночків 6Х6 м на залізозабетонованих стовпчиках діаметром лунок 15 сантиметрів кількістю 25 штук на один будиночок глибиною 2 метри, будівництво одного з них на стадії завершення», – йдеться в акті перевірки.
Окрім того, використання природних ресурсів з метою надання рекреаційних послуг в межах природно-заповідного фонду передбачає отримання спеціального ліміту, – пояснюють екологи, а Олена Сулік таких лімітів у Мінприроди не отримувала. Згідно детального плану території, в Гушівському хуторі мав би розміщуватися дитячий майданчик та стоянка для туристів.
Тож Держекоінспекція склала припис, яким зобов’язала Марію Христецьку отримати відповідні ліміти, а також припинити будівництво та заборонити розміщення капітальних споруд.
У вересні екоінспектори знову навідалися в Шацький нацпарк і з’ясували, що їхні приписи повністю проігноровано, а угоду з ФОП Сулік О.Ю. не розірвано.
Щоправда, після перевірки Шацький нацпарк таки звертався до Міністерства екології за лімітом. Проте наукового обґрунтування цих заходів та іншої необхідної документації до Мінприроди не надійшло.
«Звернення дирекції парку до Мінприроди про встановлення ліміту є нікчемним по своїй суті та змісту і не відповідає вимогам», – йдеться в акті перевірки.
Пояснюючи ситуацію з будівництвом, Марія Христецька повідомила, що все ж таки боролась з підприємицею-порушницею. Листами. Вона, зокрема, двічі письмово зверталась до Олени Сулік про зупинення будівництва і усунення порушень природоохоронного законодавства. Роботи заморозили, але будинки так і залишились на території Гушівського хутора. Попри цілковите ігнорування вимог, угоду з Оленою Сулік парк розривати не наважився.
Тож було складено повторні приписи та протоколи на посадових осіб заповідника. Шацький районний суд, розглянувши протокол екоінспекції, порушення правил охорони та використання територій природно-заповідного фонду у діях Марії Христецької не побачив і закрив справу.
Класично, найкращий захист – це напад. Директорка парку подала зустрічний позов проти старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Волинській області Юрія Джама про скасування чергової постанови про адмінстягнення від 17 жовтня 2018 року. Засідання у справі призначено на 11 січня.
НЕМАЄ ДОКУМЕНТІВ, ЗАТЕ Є СВОЯ ЕКСПЕРТИЗА
Разом з тим боротьба за Гушівський хутір триває на іншому фронті. Любомльська бізнесвумен Олена Сулік оскаржує припис волинського управління Державної архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушень та зупинення будівельних робіт.
У липні в результаті перевірки у Гушівському хуторі ДАБІ виявило незаконні будівельні роботи з облаштування вже семи будиночків відпочинку.
Жодних документів на об’єкті будівництва не було. Тож приписом Олену Сулік зобов’язали зупинити будівельні роботи у десятиденний термін, а виявлені порушення містобудівного законодавства усунути протягом двох місяців. Проте віз і нині там.
А тим часом – правосуддя в поміч. Волинський окружний адмінсуд в особі судді Оксани Андрусенко визнав протиправними і скасував приписи Держархбудінспекції обгрунтувавши рішення результатами фахової експертизи проведеної на замовлення підприємиці Сулік. Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз зробило висновок, що будинки є тимчасовими спорудами.
Якщо будиночки у Гушівському хуторі не є капітальними спорудами, то вони належать до тимчасових, котрі теж встановлюються на основі певних документів, зокрема, паспорта прив’язки виданого місцевим відділом містобудування та архітектури. Звісно, у Олени Сулік, як ми вже писали раніше, не було і цього документа. Але оскільки відсутність паспорта прив’язки не була предметом позову, то й на цей аспект справи суд не зважав.
Держархбудінспекція подала апеляційну скаргу на рішення. Проте, схоже, виправдання щодо порушень природоохоронного законодавства керівництвом Шацького національного парку з одного боку та невиконання угоди підприємицею Оленою Сулік з іншого, завжди знайдеться. Тим більше, що ситуація не бентежить місцеву владу. Мінприроди теж реагує досить мляво. А Держлісагентство взагалі схвалює такий стиль роботи.
СЕКРЕТНІ СПРАВИ ПОЛІЦІЇ
Кримінальне провадження за фактом незаконної рубки у Гушівському хуторі, що відбулась у березні 2018 року, теж закрили. Як «Сила правди» писала раніше, на цю рубку був виписаний лісорубний квиток, що не був внесений до реєстру у Держлісагентстві. Ліміт на ці «санітарні заходи» також не візувався ні в Міністерстві екології, ні в волинському управлінні.
Всі документальні підтвердження і пояснення були долучені до матеріалів справи. Натомість дане кримінальне провадження «ходило» від слідчого до слідчого. Спочатку співробітники Головного управління Національної поліції у Волинській області просили журналістів про допомогу і співпрацю у розслідуванні, а згодом контакт чомусь різко обірвався. На запитання «Сили правди» про те, закрито чи ні кримінальне провадження, відповіли, що не мають права це розголошувати. А от активістам відповіли, щоправда наголосивши, що це не для широкого загалу. Для чого така секретність стає зрозумілим зі змісту документу. Відсутність складу злочину в поліції обгрунтовують самою лише наявністю лісорубного квитка. Ось як виявляється все просто.
До слова, угода про використання частини рекреаційного ресурсу Шацького національного природного парку втратила чинність 31 грудня 2018-го року. Невдовзі побачимо чи продовжать співпрацю з «інвестором», яка вже й так завдала керівництву парку чималих клопотів і сумнівної слави. Вочевидь, це з’ясується з наближенням відпочинкового сезону.
Оксана ПЕТРУК
09:05 12.01.2019
https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/118832-direktorka-shatskogo-natsionalnogo-parku-suditsia-z-ekologami-cherez-gushivskii-hutir
У волинських судах директорка парку Марія Христецька та підприємиця з Любомля Олена Сулік оскаржують приписи Держекоінспекції та волинського управління ДАБІ, – пише «Громадське. Волинь».
Результати перевірок і рішень судів досліджувала «Сила правди».
Нагадаємо, у березні 2018 року розпорядженням голови Волинської ОДА Володимира Гунчика дві лісоділянки на території Шацького національного природного парку (загальною площею 2 га) передали у довгострокове користування на 25 років двом мешканкам Любомля: вчительці місцевої школи Вірі Шереметі та її племінниці Олені Сулік. Тоді, на початку «співпраці» Марія Христецька запевняла, що змушена залучати бізнес заради інвестицій і розвитку парку. Однак, як того й треба було очікувати, на одній із заповідних територій почала виростати приватна турбаза.
Після публікацій у ЗМІ на Гушівський хутір звернули увагу правоохоронці. Волинські інспекції екологічна і архітектурно-будівельного контролю склали приписи і протоколи через порушення природохоронного законодавства і самочинне будівництво.
Але директорка Шацького нацпарку Марія Христецька у районному суді, а підприємиця Олена Сулік у Волинському окружному адмінсуді, відвойовують своє право «використовувати рекреаційні властивості» природно-заповідного фонду.
ЛІМІТИ «ЗАДНІМ ЧИСЛОМ» І ЛИСТУВАННЯ З «ІНВЕСТОРШОЮ»
Наприкінці травня 2018 року Держекоінспекція у Волинській області позапланово перевірила Шацький національний природний парк. Зокрема, екологи інспектували вирубку на території рекреаційної зони Гушівський хутір, будівництво господарських споруд і виконання угоди між парком та фізичними особами з Любомля Оленою Сулік та Вірою Шереметою.
Перша невідповідність, яку встановили «ревізори» полягала у тому, що згідно розпорядження голови ОДА, підприємиці Олені Сулік надали у довгострокове користування лісоділянку на території наметового містечка «Незабудка», а Гушівський хутір – її тітці, вчительці із Любомля Вірі Шереметі. На час проведення перевірки будинки у Гушівському хуторі вже зводились на замовлення Олени Сулік, а не Віри Шеремети. Угоди, як йдеться в акті перевірки від 31 травня 2018 року, теж не були оформлені та зареєстровані.
Хоча згодом Марія Христецька у відповідь на журналістський запит надіслала копію угоди між ШНПП і ФОП Сулік нібито від 8 травня 2018 року. Документом передбачалося використання природних ресурсів у кварталі 5 виділ 6 Світязького лісництва підприємицею без вилучення у постійного користувача. Олена Сулік обіцяла не втручатися в екосистему та не зводити капітальних споруд. Проте вийшло з точністю до навпаки.
«Всупереч цьому встановлено факт будівництва 6 будиночків 6Х6 м на залізозабетонованих стовпчиках діаметром лунок 15 сантиметрів кількістю 25 штук на один будиночок глибиною 2 метри, будівництво одного з них на стадії завершення», – йдеться в акті перевірки.
Окрім того, використання природних ресурсів з метою надання рекреаційних послуг в межах природно-заповідного фонду передбачає отримання спеціального ліміту, – пояснюють екологи, а Олена Сулік таких лімітів у Мінприроди не отримувала. Згідно детального плану території, в Гушівському хуторі мав би розміщуватися дитячий майданчик та стоянка для туристів.
Тож Держекоінспекція склала припис, яким зобов’язала Марію Христецьку отримати відповідні ліміти, а також припинити будівництво та заборонити розміщення капітальних споруд.
У вересні екоінспектори знову навідалися в Шацький нацпарк і з’ясували, що їхні приписи повністю проігноровано, а угоду з ФОП Сулік О.Ю. не розірвано.
Щоправда, після перевірки Шацький нацпарк таки звертався до Міністерства екології за лімітом. Проте наукового обґрунтування цих заходів та іншої необхідної документації до Мінприроди не надійшло.
«Звернення дирекції парку до Мінприроди про встановлення ліміту є нікчемним по своїй суті та змісту і не відповідає вимогам», – йдеться в акті перевірки.
Пояснюючи ситуацію з будівництвом, Марія Христецька повідомила, що все ж таки боролась з підприємицею-порушницею. Листами. Вона, зокрема, двічі письмово зверталась до Олени Сулік про зупинення будівництва і усунення порушень природоохоронного законодавства. Роботи заморозили, але будинки так і залишились на території Гушівського хутора. Попри цілковите ігнорування вимог, угоду з Оленою Сулік парк розривати не наважився.
Тож було складено повторні приписи та протоколи на посадових осіб заповідника. Шацький районний суд, розглянувши протокол екоінспекції, порушення правил охорони та використання територій природно-заповідного фонду у діях Марії Христецької не побачив і закрив справу.
Класично, найкращий захист – це напад. Директорка парку подала зустрічний позов проти старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції у Волинській області Юрія Джама про скасування чергової постанови про адмінстягнення від 17 жовтня 2018 року. Засідання у справі призначено на 11 січня.
НЕМАЄ ДОКУМЕНТІВ, ЗАТЕ Є СВОЯ ЕКСПЕРТИЗА
Разом з тим боротьба за Гушівський хутір триває на іншому фронті. Любомльська бізнесвумен Олена Сулік оскаржує припис волинського управління Державної архітектурно-будівельної інспекції про усунення порушень та зупинення будівельних робіт.
У липні в результаті перевірки у Гушівському хуторі ДАБІ виявило незаконні будівельні роботи з облаштування вже семи будиночків відпочинку.
Жодних документів на об’єкті будівництва не було. Тож приписом Олену Сулік зобов’язали зупинити будівельні роботи у десятиденний термін, а виявлені порушення містобудівного законодавства усунути протягом двох місяців. Проте віз і нині там.
А тим часом – правосуддя в поміч. Волинський окружний адмінсуд в особі судді Оксани Андрусенко визнав протиправними і скасував приписи Держархбудінспекції обгрунтувавши рішення результатами фахової експертизи проведеної на замовлення підприємиці Сулік. Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз зробило висновок, що будинки є тимчасовими спорудами.
Якщо будиночки у Гушівському хуторі не є капітальними спорудами, то вони належать до тимчасових, котрі теж встановлюються на основі певних документів, зокрема, паспорта прив’язки виданого місцевим відділом містобудування та архітектури. Звісно, у Олени Сулік, як ми вже писали раніше, не було і цього документа. Але оскільки відсутність паспорта прив’язки не була предметом позову, то й на цей аспект справи суд не зважав.
Держархбудінспекція подала апеляційну скаргу на рішення. Проте, схоже, виправдання щодо порушень природоохоронного законодавства керівництвом Шацького національного парку з одного боку та невиконання угоди підприємицею Оленою Сулік з іншого, завжди знайдеться. Тим більше, що ситуація не бентежить місцеву владу. Мінприроди теж реагує досить мляво. А Держлісагентство взагалі схвалює такий стиль роботи.
СЕКРЕТНІ СПРАВИ ПОЛІЦІЇ
Кримінальне провадження за фактом незаконної рубки у Гушівському хуторі, що відбулась у березні 2018 року, теж закрили. Як «Сила правди» писала раніше, на цю рубку був виписаний лісорубний квиток, що не був внесений до реєстру у Держлісагентстві. Ліміт на ці «санітарні заходи» також не візувався ні в Міністерстві екології, ні в волинському управлінні.
Всі документальні підтвердження і пояснення були долучені до матеріалів справи. Натомість дане кримінальне провадження «ходило» від слідчого до слідчого. Спочатку співробітники Головного управління Національної поліції у Волинській області просили журналістів про допомогу і співпрацю у розслідуванні, а згодом контакт чомусь різко обірвався. На запитання «Сили правди» про те, закрито чи ні кримінальне провадження, відповіли, що не мають права це розголошувати. А от активістам відповіли, щоправда наголосивши, що це не для широкого загалу. Для чого така секретність стає зрозумілим зі змісту документу. Відсутність складу злочину в поліції обгрунтовують самою лише наявністю лісорубного квитка. Ось як виявляється все просто.
До слова, угода про використання частини рекреаційного ресурсу Шацького національного природного парку втратила чинність 31 грудня 2018-го року. Невдовзі побачимо чи продовжать співпрацю з «інвестором», яка вже й так завдала керівництву парку чималих клопотів і сумнівної слави. Вочевидь, це з’ясується з наближенням відпочинкового сезону.
Оксана ПЕТРУК
09:05 12.01.2019
https://rozhyshche.rayon.in.ua/news/118832-direktorka-shatskogo-natsionalnogo-parku-suditsia-z-ekologami-cherez-gushivskii-hutir
0 коммент.:
Дописати коментар