На Волині у державних господарствах впроваджують сушильне обладнання
Перша сушильна камера у ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» з’явилася ще 2003 року, коли директором підприємства був теперішній керівник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко. І сьогодні це одне з підприємств в області, де найефективніше застосовують сушильне обладнання. Потреба у ньому зросла останнім часом, бо завдяки йому лісгоспи можуть банально заробляти кошти на свій розвиток. Адже вже більше року, як в Україні діє мораторій на експорт сирого дерева. Тому його відразу з лісу забирає внутрішній споживач, а на експорт лісгоспи можуть відправляти тільки перероблену сировину.
На переробку, як показали під час прес-туру на ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», є достатньо деревини. Ліси Волині (і не тільки Волині) дуже постраждали від короїда, нині його поширення зупинено, але пошкоджена деревина не може залишатися в лісі, бо мокріє і гниє, тому її забирають на підприємства і в сушильних камерах доводять до товарного вигляду. Щось із кращої відносно деревини іде на виготовлення заготовок для європіддонів, решта — на дрова, які охоче купують, наприклад, комунальні підприємства Володимира-Волинського.
Як розповів директор підприємства «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» Сергій Коба, у Володимирі-Волинському поступово переводять галузь на твердопаливні котли. Останнім часом встановили ще два, такі котли обігрівають повністю районну лікарню, дві школи, кілька житлових багатоквартирних будинків, і справа іде настільки непогано, економія порівняно з використанням газу така відчутна, що у місті вже планують зниження тарифів для населення.
У лісгоспі показали, який процес проходить деревина від надходження сюди до своєї переробки. Адже виробництво безвідходне. Що не йде і на дрова, переробляють на щепу. І якби пошкоджену деревину не сушили, навряд чи з неї було б щось взагалі. Інша справа, що після введення мораторію на експорт сирого дерева в Україні замало його споживачів. Марні були сподівання, що ми зможемо експортувати меблі, наприклад, бо мораторій ввели, а що далі?.. Тому наразі ринки у Європі, куди сире дерево продавала Україна, успішно освоїла Білорусь.
Сушильне господарство у Володимирі-Волинському нині є основним джерелом надходження коштів держлісгоспу. Отримані гроші ідуть на сплату податків, достойні заробітні плати, створення нових робочих місць. Висушену продукцію продавати вигідніше. Вартість одного кубометра сухої заготовки для європіддонів зростає на 10 євро порівняно з такою ж кількістю виробів невисушених.
На переробку, як показали під час прес-туру на ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», є достатньо деревини. Ліси Волині (і не тільки Волині) дуже постраждали від короїда, нині його поширення зупинено, але пошкоджена деревина не може залишатися в лісі, бо мокріє і гниє, тому її забирають на підприємства і в сушильних камерах доводять до товарного вигляду. Щось із кращої відносно деревини іде на виготовлення заготовок для європіддонів, решта — на дрова, які охоче купують, наприклад, комунальні підприємства Володимира-Волинського.
Як розповів директор підприємства «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» Сергій Коба, у Володимирі-Волинському поступово переводять галузь на твердопаливні котли. Останнім часом встановили ще два, такі котли обігрівають повністю районну лікарню, дві школи, кілька житлових багатоквартирних будинків, і справа іде настільки непогано, економія порівняно з використанням газу така відчутна, що у місті вже планують зниження тарифів для населення.
У лісгоспі показали, який процес проходить деревина від надходження сюди до своєї переробки. Адже виробництво безвідходне. Що не йде і на дрова, переробляють на щепу. І якби пошкоджену деревину не сушили, навряд чи з неї було б щось взагалі. Інша справа, що після введення мораторію на експорт сирого дерева в Україні замало його споживачів. Марні були сподівання, що ми зможемо експортувати меблі, наприклад, бо мораторій ввели, а що далі?.. Тому наразі ринки у Європі, куди сире дерево продавала Україна, успішно освоїла Білорусь.
Сушильне господарство у Володимирі-Волинському нині є основним джерелом надходження коштів держлісгоспу. Отримані гроші ідуть на сплату податків, достойні заробітні плати, створення нових робочих місць. Висушену продукцію продавати вигідніше. Вартість одного кубометра сухої заготовки для європіддонів зростає на 10 євро порівняно з такою ж кількістю виробів невисушених.
18 червня, 2019 - 18:43
0 коммент.:
Дописати коментар