Приборкати вогонь - із космосу

З яким досвідом Україна долучається до міжнародних проектів захисту лісів від пожеж?

Цього року Україна вперше долучилася до роботи групи експертів із лісових пожеж, що проводилася Службою з над­звичайних ситуацій «Copernicus» (EMS). Щороку учені та представ­ники екологічних міністерств з Єв­ропи, Близького Сходу та Північної Африки збираються на спеціальну зустріч, щоб обговорити ситуацію стосовно пожеж у кожній країні. Завжди у полі зору — лісові пожежі, їхня кількість, масштаби та прогно­зування, чого очікувати від природи далі.

Щоб розпитати науковця Сергія Сидоренка, котрий представляв Україну, про які досягнення та проблеми розповідав міжнародній спільноті, довелося зачекати кіль­ка днів. Старший науковий спів­робітник лабораторії екології лісу УкрНДІЛГА працював «у полі». А літо — якраз гаряча пора для польо­вих досліджень.

— Пане Сергію, не можу не запитати, де проводили польо­ві дослідження і з якою метою ?

— Дослідження проводили у рам­ках дослідної теми: «Вивчити стан та особливості росту насаджень, ушкоджених низовими пожежами, та визначити критерії прогнозуван­ня їх деградації в умовах Степу». Для польових досліджень обрали Херсонщину, бо це один із найуразливіших до лісових пожеж регіонів нашої держави. Працювали спільно з науковцями степового філіалу УкрНДІЛГА — директором Олек­сандром Глодом та його заступни­ком Ігорем Тимошуком. Свого часу Нижньодніпровські піски, які по суті э пустелею, майже залісили, але умови для існування лісу тут дійсно жорсткі.

Одним із основних дестабілізуючих чинників для лісових насаджень цього регіону е лісові пожежі. Крім того, згарища після пожеж на Херсонщині заліснювати надзвичайно складно, через недостатню кількість опадів і аномально високі температури. Такі дослідження ми проводимо вже понад десять років. Цю проблему вивчаємо не лише на Херсонщині, загалом нашими дослідженнями охоплено всі природі зони рівнинної частини України: Полісся, Лісостеп та Степ.

— А як нам вдалося потрапити до робочих засідань «Copernicus»?

— Цього року було подано документи з посиланнями на наукові публікації, отримали відповідь, що організатори зацікавлені в участі України. Державне агентство лісових ресурсів прийняло рішення, що Україну на цьому засіданні має представляти інститут — УкрНДІЛГА, зважаючи на наш досвід у дослідженні лісових пожеж. Після чого було рекомендовано мою участь у роботі експертної групи з лісових пожеж.

— Про що ішлося у Ваших доповідях «Wildfires in Ukraine. Short report» ma «Fire risk assessment in Ukraine» ?

— Основною метою цих зустрі­чей є обговорення дій та заходів щодо посилення пожежної безпеки лісів на основі національного досві­ду кожної з країн-учасниць, заходів щодо запобігання пожежам, залі­сення згарищ. Тому і доповідь була побудована відповідно: наскільки гостро стоїть проблема лісових по­жеж в Україні, які у нас найбільш уразливі регіони до пожеж. Також доповідав про офіційну статистику пожеж, надану Державним агент­ством лісових ресурсів України, та про заходи й профілактику щодо по­жеж.

Крім цього, я надав інформацію про часові та просторові тенденції лісових пожеж в Україні, економічні втрати. Також була надана інформація про досвід використання методів дистанційного зондування землі для моніторингу пожеж у зоні ООС. Адже офіційних даних з тимчасово окупованих територій, звичайно, немає. Ми зафіксували, що у 2014 році через бойові дії пожежі лише у Луганській області становили понад 61 % від усіх пожеж в Україні, а це майже 10 274 га. Абсолютна більшість із них була спричинена бойовими діями. Ясна річ, що в умовах війни гасити пожежі було неможливо та небезпечно. Тепер ці дані про Україну з’являться в офіційному щорічнику JRC technical reports

Другий мій виступ був присвячений підходам в оцінюванні пожежної небезпеки в Україні. Ці дані будуть надані в окремому документі, в якому буде представлено досвід кожної країни. Наразі EGFF(група експертів із лісових пожеж) працює над розробкою базових критеріїв оцінювання пожежних ризиків (пожежної небезпеки) на пан-Європейському рівні.

— Над якими дослідженнями Ви працювали раніше і хотіли б розповісти міжнародній спільноті?

— Лабораторія екології лісу вже давно займається пожежною те­матикою, тож розповісти є що. Ми маємо серйозний досвід у вивченні пожеж та їх впливу на лісові еко­системи. Розробили моделі постпірогенного розвитку пошкоджених деревостанів та прогнозування уси­хання кожного з дерев. Також наша лабораторія займається досліджен­ням лісових горючих матеріалів, оскільки ця тема в нашій країні була поза увагою досить довго.

— Як би Ви загалом оцінили, чи вистачає нам ресурсів, людських та матеріальних, щоб стежити за пожежною безпекою у лісах?

— Тримати це питання під контролем важко через зміни клімату. Існує безліч сценаріїв зміни клімату, але наука все ще нездатна спрогнозувати точну локацію та час цих катастроф, якими можна вважати також великі лісові пожежі. Але нові технології потроху впроваджуються, у нашому інституті є лабораторія нових інформаційних технологій, яка займається впровадженням на підприємствах ав­томатичних системам моніторингу пожеж, приміром, встановлюються відеокамери у лісгоспах, досить ве­лику площу вже охоплено, це нині дуже ефективний інструмент, який дозволяє швидко реагувати на по­жежі.

Також перспективним є моні­торинг пожеж дистанційними ме­тодами, той же «Copernicus» та «FIRMS» надає доступ до даних щодо термальних аномалій безко­штовно майже в режимі реального часу. Та оскільки через рух супут­ників зйомка здійснюється лише шість разів на добу, деякі пожежі можуть не втрапити у цей часовий проміжок і не будуть зафіксовані. Інколи супутники можуть не вияви­ти низові пожежі низької інтенсив­ності, особливо якщо вони невеликі за площею. Та загалом Європа та США рухаються у напрямку бага­тостороннього використання дис­танційного зондування Землі щодо моніторингу пожеж та прогнозуван­ня поведінки пожеж. Ми теж розви­ваємося у цьому напрямку.

— Над якими дослідженнями будете працювати найближчим часом?

— Зараз ми працюємо над завершенням моделей прогнозування усихання деревостанів, які включають характеристики деревостану, інтенсивність пошкодження та тривалість постпірогенного періоду. Тепер хочемо додати до цієї моделі додаткові компоненти, наприклад, кліматичні показники, особливо опади, також додамо ймовірність заселення шкідниками. Є можливість інтегрувати наші дослідження до геопорталу в майбутньому. За таких умов з’явиться можливість для кожного насадження у конкретний момент часу оцінювати ризики та наслідки пожежі, її інтенсивність, величину постпірогенного відпаду. Але над цим напрямком ще дуже багато роботи.

Інна ПОГОРІЛА

Природа і суспільство / Лісова газета № 26 (238) від 12 липня 2019 року, стор. 6