Джерело інформації про ліси та їх динаміку.
Сьогодні національна інвентаризація лісів забезпечує проведення лісооблікових робіт та моніторинг лісових ресурсів майже у всіх країнах Європи.
У розвинутих країнах Європи та Північної Америки національна інвентаризація лісів (НІЛ) становить інформаційну основу для розроблення стратегій розвитку лісового сектору і формування секторальних політик, пов’язаних із лісами, тобто політик, які стосуються розвитку біоекономіки, енергетики, сільських територій, туризму, збереження ландшафтів, біорізноманіття, водних ресурсів, запобігання змінам клімату тощо. Саме тому питанням НІЛ у цих країнах приділяється значна увага, на постійній основі надається наукова підтримка розвитку методів і технологій, регулярно виконуються наукові та проектні розробки для НІЛ, проводяться конференції та семінари, створено мережу європейських національних інвентаризацій (ENFIN), забезпечується гармонізація НІЛ на міжнародному рівні.
В Україні питання НІЛ опрацьовуються в галузевих наукових і проектних організаціях Держлісагентства України – в Українському НДІ лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА) та в Українському державному проектному лісовпорядному виробничому об’єднанні (ВО «Укрдержліспроект»). Цей напрямок почав розвиватися орієнтовно з 2005 року за підтримки програм міжнародного співробітництва і набув нового імпульсу після прийняття Указу Президента України від 21.11.2017 № 381 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду».
Велике значення має підтримка, що надається від німецько-українського агрополітичного діалогу (APD www.apd-ukraine.de/ua/), який, починаючи з 2018 року, підтримує розбудову НІЛ в Україні, зокрема – шляхом організації та проведення навчального туру з обміну досвідом між німецькими та українськими спеціалістами. Окрім цього, Фрайбурзький університет із Німеччини надав фінансову підтримку для участі українських спеціалістів у міжнародній конференції, присвяченій, серед іншого, проблемам розвитку НІЛ, яка проходила з 12 по 15 лютого 2019 р. у Фінляндії в національному парку Koli.
Ця конференція була заключною для проекту DIABOLO, який виконувався в період з березня 2015 по лютий 2019 рр. у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт 2020» з метою удосконалення інформаційного забезпечення для розвитку біоекономіки шляхом посилення потенціалу НІЛ та прогнозування динаміки лісових ресурсів у країнах Європи. В роботі конференції взяли участь близько 90 європейських експертів із лісової інвентаризації та науковців, політиків та лісових менеджерів із понад 30 країн світу. Від України в роботі конференції взяли участь Олег Часковський та Сергій Гаврилюк – співробітники кафедри лісової таксації та лісовпорядкування з Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), а також Ігор Букша – завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА (м. Харків).
У проекті DIABOLO 33 партнери з 25 європейських країн працювали над розробленням принципів розподілу, інтеграції та гармонізації інформації про ліси, необхідної для прийняття збалансованих рішень на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Наявність об’єктивної інформації від НІЛ забезпечує прозорість процесу формування політики у лісовому секторі та надає можливість урахувати міжсекторальне значення лісів, зокрема – роль лісів у забезпеченні сталого розвитку, відновлюваної біоекономіки, розвитку сільських територій, збалансованого землекористування, стійкості екосистем і навколишнього середовища та запровадження кліматично орієнтованого лісівництва. Значна увага у проекті приділена удосконаленню методів багатоцільової інвентаризації лісових ресурсів та застосуванню передових технологій дистанційного зондування Землі, у тому числі – для оперативної ідентифікації та моніторингу порушень стану лісів.
У розвинутих країнах Європи та Північної Америки значна увага приділяється дослідженням перспектив розвитку лісового сектору та пов’язаних із ним секторів економіки, які проводяться на основі використання даних НІЛ. Для регіону Європейської Економічної Комісії ООН у співпраці з Продовольчою Організацією ООН у даний час втретє проводяться відповідні дослідження (UNECE/FAO Timber Section Forest Sector Outlook Studies III), у рамках яких прогнозується динаміка лісового фонду та очікуване постачання продукції лісового господарства. Особлива увага приділяється встановленню сценаріїв розвитку лісового сектору на період до 2040 року та моделюванню динаміки лісового фонду і попиту на продукцію лісового господарства. При цьому обраховується депонування вуглецю в лісах та його вміст у продукції лісового господарства. У цьому контексті важливим компонентом проекту DIABOLO стали розробки з моделювання та сценарного аналізу перспектив постачання біомаси для розвитку біоекономіки. Координатор проекту DIABOLO – професор Туула Паккален із Інституту природних ресурсів Фінляндії (Luke) зазначила, що ліси мають виключно важливе значення для розвитку біоекономіки і тому дослідження були спрямовані на пошук балансу, що забезпечує стале використання лісових ресурсів та підтримання їх екосистемних функцій. Для цього на основі даних НІЛ проведено моделювання і сценарний аналіз невиснажливого використання лісової біомаси для виробництва деревини, забезпечення сировиною біоенергетики та інших споживачів лісових ресурсів.
Дослідження за цим напрямком проводилися узгоджено з діяльністю групи спеціалістів із прогнозування розвитку лісового сектору Секції лісового господарства і деревини Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО. Тому, логічним було проведення відкритого засідання зазначеної групи спеціалістів, в якому взяли участь експерти проекту DIABOLO. Під час такого засідання були зроблені доповіді щодо сценарного аналізу та прогнозування у Фінляндії та Німеччині, а також розглянуто досвід міжнародних інституцій, що займаються питаннями прогнозування розвитку лісів, таких як Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA), Європейський інститут лісу (EFI), спільного дослідницького центру Європейського Союзу (JRC) та міжнародного проекту FORMASAM, що координується Потсдамським інститутом із досліджень впливу клімату.
Проблеми, пов’язані зі зміною клімату, відносяться до найбільш актуальних глобальних проблем, що постали перед людством на сучасному етапі його розвитку. Щоб зрозуміти та кількісно оцінити роль лісів і лісогосподарської діяльності у запобіганні змінам клімату, потрібно визначити внесок лісового господарства України згідно з вимогами Паризької угоди.
Україна є стороною Паризької угоди, підготовленої в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) з метою регулювання заходів зі зменшення викидів парникових газів (ПГ), починаючи з 2020 р. Паризька угода має замінити Кіотський протокол.
Повноважні українські представники підписали Паризьку угоду 22 квітня 2016 року в м. Нью-Йорку, Верховна Рада України її ратифікувала 14 липня 2016 року, а 1 серпня 2016 року Президентом України підписаний закон «Про ратифікацію Паризької угоди».
У Паризькій угоді поглинанню ПГ присвячена стаття 5, в якій вказано, що сторонам угоди «…слід вживати дії для збереження та збільшення, у разі необхідності, поглиначів і накопичувачів парникових газів… включаючи ліси». Сторонам угоди рекомендується вживати дії щодо стратегічних підходів та позитивних стимулів стосовно діяльності, пов’язаної зі скороченням викидів у результаті вирубки й деградації лісів, а також із роллю збереження недоторканості лісів, сталого управління лісами та збільшення накопичення вуглецю в лісах у країнах, що розвиваються; та альтернативних стратегічних підходів, таких, що поєднують спільні підходи з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї для інтегрованого та сталого управління лісами.
Очікуваний національно визначений внесок України до проекту нової глобальної кліматичної угоди був розроблений у 2015 році, його схвалено розпорядженням уряду України № 980-р від 16 вересня 2015 р. Для сектору «Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ)» встановлення НВВ було відтерміновано з наступним формулюванням – «підхід щодо того, яким чином сектор ЗЗЛГ включатиметься до структури з пом’якшення зміни клімату буде визначено, коли будуть наявні технічні можливості, але не пізніше 2020 року». Тобто не пізніше 2020 року має бути визначений внесок лісового господарства України до національного балансу викидів і поглинання ПГ. Це має бути зроблено у рамках підготовки другого НВВ України до Паризької угоди, який згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 878-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» має переглядатися кожні наступні п’ять років, починаючи з 2020 року.
Ліси відіграють значну роль у вирішенні проблем глобальної зміни клімату. В Україні, згідно з Національним кадастром антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, лісові землі є чистими поглиначами ПГ, які у середньому за період 2010–2015 рр. поглинали 65,5 млн. тонн СО2 екв. на рік.
Для встановлення внеску лісового господарства України до національного балансу ПГ, потрібно провести сценарний аналіз та моделювання динаміки викидів і поглинання ПГ на середньострокову і довгострокову перспективи з використанням актуальних даних про лісовий фонд України та сучасних засобів комп’ютерного моделювання. Науковці УкрНДІЛГА мають досвід проведення сценарного аналізу, моделювання та прогнозування розвитку лісового господарства завдяки міжнародному співробітництву з лісовими науковими організаціями з країн Європи та Північної Америки, зокрема – з Європейським інститутом лісу (EFI).
Для встановлення НВВ необхідно провести спеціальні дослідження для лісового сектору України. Такі дослідження мають бути комплексними і ґрунтуватися на актуальних лісовпорядних даних про стан лісів, статистичних даних щодо лісогосподарської діяльності та постачання лісової продукції, оцінці регіональних та глобальних ризиків і впливів антропогенних змін навколишнього природного середовища і прогнозуванні відповідних відгуків лісового сектору. Потрібно обґрунтувати вибір прогнозних моделей та провести їх валідацію, калібрування і адаптацію до умов України.
Встановлення НВВ для лісового сектору економіки України потребує консолідації зусиль лісових наукових та проектних установ, державних органів виконавчої влади, експертного середовища та покращення співробітництва на міжнародному рівні. У цьому відношенні продуктивною та корисною була участь українських спеціалістів у конференції DIABOLO та засіданнях групи спеціалістів із прогнозування розвитку лісового сектору Секції лісового господарства і деревини Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО. Отримана під час засідань інформація є корисною для розбудови НІЛ України та розвитку методів моделювання і сценарного аналізу в лісовому господарстві. Прогнозні моделі, які спираються на сучасні методи сценарного аналізу, є важливим інструментом для визначення перспектив розвитку лісового сектору та формування стратегій і програм розвитку лісової галузі в умовах змін соціально-економічної ситуації та навколишнього природного середовища.
Ігор БУКША,
завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА,
“Лісовий і Мисливський” журнал
У розвинутих країнах Європи та Північної Америки значна увага приділяється дослідженням перспектив розвитку лісового сектору та пов’язаних із ним секторів економіки, які проводяться на основі використання даних НІЛ. Для регіону Європейської Економічної Комісії ООН у співпраці з Продовольчою Організацією ООН у даний час втретє проводяться відповідні дослідження (UNECE/FAO Timber Section Forest Sector Outlook Studies III), у рамках яких прогнозується динаміка лісового фонду та очікуване постачання продукції лісового господарства. Особлива увага приділяється встановленню сценаріїв розвитку лісового сектору на період до 2040 року та моделюванню динаміки лісового фонду і попиту на продукцію лісового господарства. При цьому обраховується депонування вуглецю в лісах та його вміст у продукції лісового господарства. У цьому контексті важливим компонентом проекту DIABOLO стали розробки з моделювання та сценарного аналізу перспектив постачання біомаси для розвитку біоекономіки. Координатор проекту DIABOLO – професор Туула Паккален із Інституту природних ресурсів Фінляндії (Luke) зазначила, що ліси мають виключно важливе значення для розвитку біоекономіки і тому дослідження були спрямовані на пошук балансу, що забезпечує стале використання лісових ресурсів та підтримання їх екосистемних функцій. Для цього на основі даних НІЛ проведено моделювання і сценарний аналіз невиснажливого використання лісової біомаси для виробництва деревини, забезпечення сировиною біоенергетики та інших споживачів лісових ресурсів.
Дослідження за цим напрямком проводилися узгоджено з діяльністю групи спеціалістів із прогнозування розвитку лісового сектору Секції лісового господарства і деревини Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО. Тому, логічним було проведення відкритого засідання зазначеної групи спеціалістів, в якому взяли участь експерти проекту DIABOLO. Під час такого засідання були зроблені доповіді щодо сценарного аналізу та прогнозування у Фінляндії та Німеччині, а також розглянуто досвід міжнародних інституцій, що займаються питаннями прогнозування розвитку лісів, таких як Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA), Європейський інститут лісу (EFI), спільного дослідницького центру Європейського Союзу (JRC) та міжнародного проекту FORMASAM, що координується Потсдамським інститутом із досліджень впливу клімату.
Проблеми, пов’язані зі зміною клімату, відносяться до найбільш актуальних глобальних проблем, що постали перед людством на сучасному етапі його розвитку. Щоб зрозуміти та кількісно оцінити роль лісів і лісогосподарської діяльності у запобіганні змінам клімату, потрібно визначити внесок лісового господарства України згідно з вимогами Паризької угоди.
Україна є стороною Паризької угоди, підготовленої в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) з метою регулювання заходів зі зменшення викидів парникових газів (ПГ), починаючи з 2020 р. Паризька угода має замінити Кіотський протокол.
Повноважні українські представники підписали Паризьку угоду 22 квітня 2016 року в м. Нью-Йорку, Верховна Рада України її ратифікувала 14 липня 2016 року, а 1 серпня 2016 року Президентом України підписаний закон «Про ратифікацію Паризької угоди».
У Паризькій угоді поглинанню ПГ присвячена стаття 5, в якій вказано, що сторонам угоди «…слід вживати дії для збереження та збільшення, у разі необхідності, поглиначів і накопичувачів парникових газів… включаючи ліси». Сторонам угоди рекомендується вживати дії щодо стратегічних підходів та позитивних стимулів стосовно діяльності, пов’язаної зі скороченням викидів у результаті вирубки й деградації лісів, а також із роллю збереження недоторканості лісів, сталого управління лісами та збільшення накопичення вуглецю в лісах у країнах, що розвиваються; та альтернативних стратегічних підходів, таких, що поєднують спільні підходи з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї для інтегрованого та сталого управління лісами.
Очікуваний національно визначений внесок України до проекту нової глобальної кліматичної угоди був розроблений у 2015 році, його схвалено розпорядженням уряду України № 980-р від 16 вересня 2015 р. Для сектору «Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство (ЗЗЗЛГ)» встановлення НВВ було відтерміновано з наступним формулюванням – «підхід щодо того, яким чином сектор ЗЗЛГ включатиметься до структури з пом’якшення зміни клімату буде визначено, коли будуть наявні технічні можливості, але не пізніше 2020 року». Тобто не пізніше 2020 року має бути визначений внесок лісового господарства України до національного балансу викидів і поглинання ПГ. Це має бути зроблено у рамках підготовки другого НВВ України до Паризької угоди, який згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 878-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» має переглядатися кожні наступні п’ять років, починаючи з 2020 року.
Ліси відіграють значну роль у вирішенні проблем глобальної зміни клімату. В Україні, згідно з Національним кадастром антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, лісові землі є чистими поглиначами ПГ, які у середньому за період 2010–2015 рр. поглинали 65,5 млн. тонн СО2 екв. на рік.
Для встановлення внеску лісового господарства України до національного балансу ПГ, потрібно провести сценарний аналіз та моделювання динаміки викидів і поглинання ПГ на середньострокову і довгострокову перспективи з використанням актуальних даних про лісовий фонд України та сучасних засобів комп’ютерного моделювання. Науковці УкрНДІЛГА мають досвід проведення сценарного аналізу, моделювання та прогнозування розвитку лісового господарства завдяки міжнародному співробітництву з лісовими науковими організаціями з країн Європи та Північної Америки, зокрема – з Європейським інститутом лісу (EFI).
Для встановлення НВВ необхідно провести спеціальні дослідження для лісового сектору України. Такі дослідження мають бути комплексними і ґрунтуватися на актуальних лісовпорядних даних про стан лісів, статистичних даних щодо лісогосподарської діяльності та постачання лісової продукції, оцінці регіональних та глобальних ризиків і впливів антропогенних змін навколишнього природного середовища і прогнозуванні відповідних відгуків лісового сектору. Потрібно обґрунтувати вибір прогнозних моделей та провести їх валідацію, калібрування і адаптацію до умов України.
Встановлення НВВ для лісового сектору економіки України потребує консолідації зусиль лісових наукових та проектних установ, державних органів виконавчої влади, експертного середовища та покращення співробітництва на міжнародному рівні. У цьому відношенні продуктивною та корисною була участь українських спеціалістів у конференції DIABOLO та засіданнях групи спеціалістів із прогнозування розвитку лісового сектору Секції лісового господарства і деревини Європейської Економічної Комісії ООН та ФАО. Отримана під час засідань інформація є корисною для розбудови НІЛ України та розвитку методів моделювання і сценарного аналізу в лісовому господарстві. Прогнозні моделі, які спираються на сучасні методи сценарного аналізу, є важливим інструментом для визначення перспектив розвитку лісового сектору та формування стратегій і програм розвитку лісової галузі в умовах змін соціально-економічної ситуації та навколишнього природного середовища.
Ігор БУКША,
завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА,
“Лісовий і Мисливський” журнал
0 коммент.:
Дописати коментар