Співпраця науковців і лісівників – обов’язкова складова.
Загалом за останні п’ять-сім років спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід: ялини, ясена, дуба, граба, берези. Під найбільшим ударом – соснові насадження. Якщо порівняти дані за 2009 р. та, приміром, 2018 р., то дев’ять років тому у середньому близько 2% площ лісових насаджень зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, а торік – 5% від усіх площ. Це цифри – близькі до критичної межі.
Хтось з нетерпінням чекає справжнього літнього тепла, а у лісівників у цей час багато проблем і турбот. Адже це гаряча пора боротьби зі шкідниками, зокрема, з верхівковим короїдом, який сьогодні вважається чи не найбільшою загрозою для лісів. Останні дані Держлісагентства – досить тривожні. Зокрема, станом на 1 січня цього року, загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектарів.
Тому, лісівники та науковці об’єднують зусилля для боротьби зі шкідниками, зокрема, короїдами. Не все заплановане вдається через законодавчі та бюрократичні перепони. Один з прикладів, так званий сезон тиші, передбачений Законом України «Про тваринний світ», що діє з 1 квітня до 15 червня. Саме в цей час необхідно проводити вибіркові санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев. Однак законодавча норма забороняє це.
Також ускладнюють боротьбу зі шкідниками законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді. Або ж норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що обмежують площу проведення заходів із поліпшення санітарного стану лісів. Аби це зробити, підприємствам слід пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, а це, передусім, втрачений час від двох до шести місяців.
Разом із тим, лісівникам слід готуватися до нових викликів. Держлісагентство прогнозує, що у 2019 році буде спостерігатися спад розвитку верхівкового короїда, пік якого був у 2016–2017 роках. Та це не привід розслаблятися, адже через сприятливі кліматичні та погодні умови цього року можливий спалах осередків хвоє- та листогризучих шкідників. А за прогнозами лабораторії захисту УкрНДІЛГА, до 2022 року в Україні, Білорусі та Литві буде знайдено новий вид азіатського шкідника – ясеневу смарагдову златку.
Її завезено з Китаю або Далекого Сходу до США у 2002 році. Майже за 20 років вона поширилася практично по всій території США, половині Канади, значній площі РФ. У США та Канаді заходи з обмеження її поширення ведуться постійно, зокрема, моніторинг в усіх штатах за допомогою феромонних пасток, візуальних обстежень, огляд модельних гілок, вилучення заселених дерев і значна робота з населенням. Що вже зараз повинна робити Україна та як загалом гартувати лісову галузь до вже відомих та нових видів шкідників, розповіла к. с.-г. н., старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА Катерина Давиденко.
– Катерино Валеріївно, як би Ви окреслили тенденцію останніх років в Україні – наскільки шкідники захопили ліси і які ключові причини?
– Перш за все, впливають глобальні зміни клімату і в Україні, і в Європі. Європейський лісовий інститут збирає дані по всій Європі щодо основних причин деградації лісу. При ньому працюють три групи вчених – у сфері вивчення лісових пожеж, біотичних факторів, тобто шкідників, та стихійних явищ і вітровалів. Працівники лабораторії захисту лісу тісно співпрацюють із європейськими вченими, які вивчають поширення осередків шкідників і комах, методи створення стійких до різних біотичних чинників насаджень, які зможуть адаптуватися до негативного впливу нових біотичних чинників.
Учені кажуть, що за останні 10 років площі пожеж зросли на 200%, вітровалів на 150%, а шкідники (зокрема, короїди) у Європі – більше, ніж на 600%. В основному – це наслідки глобальних змін клімату. Так, на Поліссі бракує вологи сосні, через що вона слабшає і поступово всихає. Візуально перші ознаки всихання визначити нелегко, треба бути спеціалістом, а шкідники рано це відчувають, починають атакувати ослаблені дерева та поширюватись у просторі та часі. Подібна картина з осередками короїдів відома по всій Європі. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН ФАО визначила, що шкідники входять до п’ятірки світових проблем екосистем на рівні зі змінами клімату та забрудненням.
– Отже, мають бути міжнародні програми боротьби з короїдами?
– Так, обов’язково. Наприклад, у квітні 2019 року в Празі вчені зорганізувалися та провели велику нараду, об’єднуючи політиків, науковців і лісокористувачів, тому що проблему треба вирішувати разом. Тільки науково обґрунтована стратегія адаптації лісів до зміни клімату має бути впроваджена у лісове господарство для випробування на загальноєвропейському і національних рівнях, а також закріплена на законодавчому рівні. В Україні накопичено багато даних і наукових рекомендацій щодо підвищення стійкості лісів, але потрібні зміни до законодавства. Треба враховувати рекомендації науковців стосовно створення різновікових і різноманітних насаджень, зміни віків стиглості у відповідних регіонах, зміни до складу порід, побудова науково обґрунтованої лісової стратегії, яку можна було б впроваджувати в Україні залежно від природних зон. Нині є розуміння на рівні науковців, фахівців лісозахисту і багатьох лісівників. Громадськість треба підключати, щоб люди бачили, що це проблема світова. Також нам треба співпрацювати з законодавчими органами.
– Що саме варто було б змінити у законодавчому та організаційному руслі?
– Потрібні зміни до Лівого кодексу, надати більше прав лісокористувачам, впроваджувати позитивний досвід українських і європейських учених у стратегії адаптації лісового господарства до кліматичних змін. Внести корективи до Санітарних правил, до «сезону тиші», до оцінювання впливу на довкілля тощо. Але треба просувати ці зміни динамічніше, підключаючи політиків.
– Наскільки точно вдається зараз спрогнозувати лісопатологічну ситуацію в осередках шкідливих видів комах та хвороб, маючи дані про санітарний стан лісових насаджень?
– Якщо є багаторічна динаміка та лабораторні дані, то можна на 50–70% змоделювати ситуацію на наступний рік. Не беремо до уваги стихійні явища чи пожежі, що можуть вплинути на ситуацію.
– Як саме збираєте базу даних, щоб якомога точніше прогнозувати ситуацію?
– Лісівники збирають первинні дані. Лісозахисні підприємства їх перевіряють, якщо все в нормі, то таку інформацію й надсилають до Держлісагентства, що ніяких змін не виявлено. Якщо виникають якісь труднощі, надсилається листок сигналізації на лісозахисне підприємство, яке перевіряє ситуацію, фіксує, який шкідник чи хвороба поширюється. Ця інформація потрапляє до «Книги осередків шкідників». Взагалі лісова охорона тісно співпрацює з лісозахисними підприємцями.
– На якому етапі підключаються науковці?
– Науковці мають мережу пробних площ у різних лісгоспах, у різних типах лісу і різних біокліматичних зонах, де постійно ведеться спостереження за санітарним станом насадження. Науковці постійно аналізують сучасні публікації місцевих, європейських і світових дослідників стосовно широкого кола питань стану лісів, розробляють алгоритми прогнозування поширення й розвитку, зокрема, чужорідних шкідників і хвороб або зміни статусу місцевих від неагресивних на шкідливий. Прикладом може бути верхівковий короїд, який став агресивним на тлі глобальної зміни клімату і ослаблення соснових насаджень. Тобто, якщо ситуація неясна, коли виникає хвороба, чи шкідник, чи інший невідомий чинник, або коли відзначається всихання лісу з невідомих причин, то науковці дають необхідну інформацію й поради. Моніторингом загалом займаються лісозахисні підприємства, й інформація подається до Держлісагентства, але вся база даних є у відкритому доступі. Якщо лісгосп впорається самотужки, то науковці беруть цю інформацію до відома. Також є моніторингові майданчики, ми ж знаємо больові точки, де взагалі виникають шкідливі процеси. Серед них є такі, за якими проводиться моніторинг 50 і більше років.
Крім того, у разі виникнення нової хвороби чи шкідника необхідно виявити особливості їхньої біології та шкідливості у новому регіоні. Науковці (лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) розробили низку рекомендацій щодо моніторингу і прогнозування стовбурових шкідників, хвоєлистогризів, шкідників незімкнених культур, хвороб лісу тощо. Так, коли ми знаходимо на модельному дереві 500 екземплярів короїдів, треба знати, чи це багато, чи нормально, як він буде розмножуватися у наступному році, де буде зимувати, скільки дає поколінь, наскільки шкідливий, які гриби переносить – усі ці питання вирішує наука.
– Які види шкідників зараз несуть найбільшу загрозу для лісів, крім відомого за останні роки верхівкового короїда?
– Зараз багато уваги приділяється чужорідним інвазійним збудникам хвороб і комах – деякі види розширюють ареали, деякі мігрують із інших континентів. У зв’язку з міжнародною торгівлею, багато нових видів потрапляють до Європи і України з азіатських країн (найбільше – з Китаю). З метою моніторингу та контролю поширення таких видів уже давно існує європейська служба захисту рослин і національна карантинна служба. Науковці європейських країн заснували інтернаціональну мережу ранньої ідентифікації чужорідних організмів (GlobalWarning), які можуть бути шкідливими для лісових насаджень. Ці види є високою загрозою для біорізноманіття, оскільки не мають природних ворогів і лімітуючи чинників у новому середовищі і можуть поширюватись і сильно пошкоджувати рослини.
– На останній колегії у Держлісагентстві було визначено, що державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист» проводить впровадження біологічного методу боротьби з верхівковим короїдом, що базується на підселенні мурахожука в осередки. У чому суть цього методу та наскільки він ефективний?
– Біологічний метод боротьби з короїдом на базі ДСЛП «Харківлісозахист» – це спільний проект Держлісагентства України та Генерального директорату лісового господарства Туреччини, який надав лабораторне обладнання для вирощування цих мурахожуків. Це – спеціальні контейнери і термостати для вирощування різних стадій жуків, автоклави для стерилізації живильного середовища, мікроскопи і бінокуляри для контролю параметрів життєздатності популяції мурахожука, а також прилади, необхідні для повного циклу вирощування і випускання комах у природу. Мурахожук або «короїдний вовк» (Thanasimusformicarius) – це місцевий вид, розповсюджений в Україні та багатьох країнах Європи, личинки якого живляться короїдами різних видів (короїдом-типографом, дедроктонусом, шестизубчастим і верхівковим короїдами, сосновими лубоїдами та іншими стовбуровими комахами). На початку розвитку осередків короїдів у соснових насадженнях кількість мурахожуків невелика, і збільшується через 2–3 роки після збільшення кормової бази – короїдів.
Тому, саме розведення цього жука впроваджено у лабораторії ДСЛП «Харківлісозахист», щоб випустити велику кількість жуків на початку розвитку осередків, до масового всихання. Зрозуміло, що також триває розробка технології вирощування жуків, визначення необхідної кількості для випуску на невеличких площах осередків 20–50 гектарів. Зрозуміло, що неможливо виростити і випустити мільйони жуків на тисячі гектарів, тобто це тривалий процес, а масовий ефект буде помітний тільки в наступних роках після випуску мурахожука.
– Чи можна зараз планувати лісівникам якісь заходи на випередження у боротьбі зі шкідниками?
– Якщо говорити про далеке майбутнє, то треба висаджувати більш стійкі насадження, бо ми маємо сьогодні в основному одновікові монокультури. Зараз ми не можемо зрубати всю сосну або ялину та посадити нові насадження, але на ділянках, де вже пройшла рубка, треба садити насадження різного віку, різного складу, тому що мішані насадження – стійкіші. Так, деякі європейські країни вже підготували регіональні переліки дерев і чагарників, які є більш пластичними до зміни клімату, можуть витримувати урагани та стійкі до шкідників і хвороб.
Якщо говорити про боротьбу з короїдами, то існують методичні рекомендації науковців, що треба виявляти осередки як можна раніше та своєчасно вилучати свіжозаселену деревину, оскільки загиблі дерева вже не є небезпечними – короїд вже вилетів і заселив нові зелені дерева. Крім того, треба прискорити або спростити процедуру погоджень. У нас, щоб погодити документацію на рубку дерев, заселених короїдом, іноді витрачається кілька місяців. За цей час короїди заселяють нові ділянки.
– Які регіони зараз найуразливіші до поширення шкідників та хвороб?
– Щодо короїдів, то уразливі Полісся, Чернігівська, Київська, Волинська та Сумська області. На Харківщині осередки короїдів менші, але там осередки хвоє-листогризів. Практично всі регіони України є уразливими до ураження хворобами, але різного ступеня. Оскільки маємо різні кліматичні зони, для кожної з них притаманні свої хвороби і шкідники, тобто кожний регіон має свої ризики, зокрема, на Чернігівщині ситуація зовсім інша, ніж на Херсонщині чи Харківщині.
– Чи достатньо у нас фахівців та лабораторій, щоб вчасно виявляти шкідників та моделювати прогнози для лісівників?
– УкрНДІЛГА здійснює низку фундаментальних і прикладних досліджень у галузі лісового господарства по всій Україні і має багато досвідчених фахівців у різних областях. Фахівців вистачає, основна проблема з фінансуванням сучасних лабораторних досліджень, наприклад, інституту вкрай необхідна молекулярна лабораторія для діагностики збудників хвороб.
– Ви чимало працювали у Європі, зокрема, у Швеції, Литві, чи відрізняються тамтешні підходи до боротьби зі шкідниками від українських?
– Підходи кожна країна використовує різні, але завдяки тісній співпраці лісівників із науковцями можливо вивчити та впровадити будь-який європейський досвід у себе. Інша справа – обладнання, із цим складніше, зараз всі працюють із молекулярними дослідженнями, наприклад, використовуючи спеціальні маркери для визначення інвазійних хвороб або стійких до хвороб і шкідників порід дерев, а у нас сьогодні немає таких лабораторій. Ми шукаємо міжнародні проекти, щоб виїжджати за рубіж і робити молекулярний аналіз там.
Стосовно моніторингу шкідників і хвороб, то система схожа у багатьох країнах Європи, відрізняється в основному рівнем обладнання і фінансування (використання дистанційного моніторингу, системи зондування лісів, феромонних пасток тощо).
– Наскільки важливий тандем науковців та лісівників саме в захисті лісів від нових шкідників та хвороб?
– Співпраця науковців і лісівників – це обов’язкова складова. Європейський інститут лісу впроваджує нову стратегію, яка має бути науково обґрунтована та випробувана на практиці у лісовому господарстві. УкрНДІЛГА має дуже тісну співпрацю з лісгоспами, вони нам допомагають і впровадженням рекомендацій. А по-іншому не вийде, бо тоді наука буде відірвана від практики. Якщо наука та лісове господарство працюють разом, тоді можна розробити якісну національну стратегію адаптації лісів до кліматичних змін.
Інна ПОГОРІЛА,
“Лісовий і Мисливський” журнал
“Лісовий і Мисливський” журнал
0 коммент.:
Дописати коментар